Ухвала
від 23.11.2011 по справі б8/180-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"23" листопада 2011 р. Справа № Б8/180-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2 (надалі за текстом: «Кредитор»/«Заявник»),

до боржника, - Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», ідентифікаційний код юридичної особи: 00292729, місцезнаходження: 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7

про банкрутство,

розпорядник майна Боржника - арбітражний керуючий Дорошенко Я.В., який діє на підставі ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_5, виданої 13 квітня 2007 року;

уповноважена особа акціонерів, - не заявилась,

Заявник 2 - Публічне акціонерне товариство «Київенерго», 01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31, ідентифікаційний код: 26187763) (надалі за текстом: «Заявник 2»);

Заявник 3 - Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери», ідентифікаційний код: 33601947, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37- 41, 3-й поверх) (надалі за текстом: «Заявник 3»);

Заявник 4 - Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», ідентифікаційний код: 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1а (надалі за текстом: «Заявник 4»);

Заявник 5 - Фізична особа- підприємець ОСОБА_5, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, місце проживання: 03058, АДРЕСА_1 (надалі за текстом: «Заявник 5»);

Заявник 6 - Ірпінська об' єднана державна податкова інспекція Київської області, ідентифікаційний код: 19421299, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-а (надалі за текстом: «Заявник 6»),

за участю представників учасників судового провадження:

від Боржника - ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності № 27 від 01 лютого 2011 року;

від Кредитора (ініціюючого), - громадянина ОСОБА_1, який діє на підставі паспорту серії №НОМЕР_4, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 червня 1997 року;

від Заявника 2: юрисконсульта І категорії - керівника групи з питань банкрутства юридичного відділу СВП «Енергозбут Київенерго»ОСОБА_8, яка діє на підставі довіреності № До7/2011/04/22-7 від 22 квітня 2911 року;

від Заявника 3: ОСОБА_9, який діє на підставі довіреності б/№ від 19 вересня 2011 року; ОСОБА_10, який діє на підставі довіреності б/№ від 22 жовтня 2009 року;

від Заявника 4: юрисконсульта 2 категорії відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту ОСОБА_11, який діє на підставі довіреності № 218 від 30 червня 2011 року;

від Заявника 5: ОСОБА_12, який діє на підставі довіреності, засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстрованої в реєстрі за №249 від 28 липня 2010 року;

від Заявника 6: старшого державного податкового інспектора юридичного відділу Ірпінської об' єднаної державної податкової інспекції Київської області ОСОБА_14, яка діє на підставі довіреності № 52/10-0-35 від 16 травня 2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2010 року до господарського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) (Кредитор) із заявою б/№ від 29 листопада 2010 року про порушення справи про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»(ідентифікаційний код юридичної особи: 00292729, місцезнаходження: 08298, Київська область м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7) (Боржник) з підстав, передбачених ст. ст. 6, 8, 11, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та з підстав, передбачених ст. ст. 2, 12 Господарського-процесуального Кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30 листопада 2010 року порушено цю справу №Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»(ідентифікаційний код юридичної особи: 00292729), справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

10 грудня 2010 року ухвалою господарського суду Київської області зупинено провадження у даній справі на підставі ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України у зв' язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов' язаної з нею іншої справи.

Ухвалою господарського суду Київської області у цій справі від 25 січня 2011 року провадження по справі Б8/180-10 поновлено на підставі ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України в зв' язку з тим, що обставини, що виступили підставою зупинення провадження по справі усунено; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича, ліцензія НОМЕР_5; призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 22 лютого 2011 року; заборонено службовим особам Боржника та уповноваженим ними особам укладати без згоди розпорядника майна угоди, якими передбачається відчуження (продаж, передача в суборенду, довірче управління чи у інший спосіб) активів Боржника (рухомого чи нерухомого майна) (а.с. 91, Т. 1).

Ухвалою господарського суду Київської області у цій справі від 22 лютого 2011 року, за результатами підготовчого засідання на підставі наявних матеріалів справи: визнано безспірні грошові вимоги Кредитора - ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 в сумі 446220,40 грн., з яких: 412100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6016,00 грн., індексація у зв' язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; зобов' язано Кредитора подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур' єр»оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 17 травня 2011 року (а.с. 104, Т. 1).

04 березня 2011 року від Боржника надійшло клопотання (вх. №3216 від 04 березня 2011 року), в якому останній просить зупинити провадження у цій справі в зв' язку з тим, що він звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на рішення апеляційного суду Київської області від 11 січня 2011 року у справі № 22Ц-9146/2010, в якій посилається на незастосування судом закону, який підлягав застосуванню, не врахування судом доказів сплати Боржником кредитору 120 000,00 грн. та ін. До зазначеного клопотання Боржником долучено копію зазначеної ним в клопотанні касаційної скарги з відміткою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 січня 2011 року (в обґрунтування поданого клопотання надано копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Журавель В.І.) від 09 березня 2011 року, відповідно до якої відкрито касаційне провадження у справі за позовом Кредитора до Боржника про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги). Ухвалою господарського суду Київської області від 09 березня 2011 року вищевказане клопотання Боржника було задоволено, провадження у цій справі зупинено; зупинено перебіг усіх незакінчених процесуальних строків із зупиненням провадження у цій справі.

06 липня 2011 року від Кредитора - ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі Б8/180-10 б/№ б/д (вх. №9171 від 06 липня 2011 року) та ухвалою господарського суду Київської області від 07 липня 2011 року поновлено провадження у справі про банкрутство №Б8/180-10, призначено справу до розгляду у попередньому засіданні на 20 вересня 2011 року, ухвалено розпоряднику майна Дорошенку Я.В. разом з посадовими особами боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв, а також повідомити їх про дату попереднього засідання суду; до 31 серпня 2011 року подати до суду попередній реєстр грошових вимог кредиторів, виконати інші дії передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; прийняти заходи щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обов' язків; провести аналіз фінансового стану боржника, з' ясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи що їх підтверджують; звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника надати суду; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів.

18 жовтня 2011 року ухвалою господарського суду Київської області у справі задоволено клопотання Адвокатського об' єднання «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери»про витребування доказів та зобов' язано товариство з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІСП», на якого посилався Заявник 3 як на особу, з якою має договірні відносини стосовно забезпечення інтернет-зв' язку, надати суду витребувані судом докази у цій справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20 вересня 2011 року продовжено строки провадження (встановлені абз. 3-5 п. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») у справі на 2 місяці та двадцять днів, попереднє засідання у справі призначено на 23 листопада 2011 року. Розпорядником майна Дорошенком Я.В. в судовому засіданні надано копії: запиту № 606 від 25 серпня 2011 року, адресованому керівнику Боржника з проханням надати йому копії низки документів в тому числі фінансово-бухгалтерських з метою належного виконання покладених на нього обов' язків, повідомлення про своє призначення №609 від 25 серпня 2011 року з проханням призначити місце для зустрічі з метою розгляду заяв кредиторів, складання реєстру вимог кредиторів; листа-пропозицію № 604 від 35 серпня 2011 року (всі три документи з позначкою «повторно»), докази направлення перелічених документів керівнику Боржника, в тому числі опис вкладення у цінних лист, відправлений 25 серпня 2011 року, квитанцію УДППЗ «Укрпошта»№ 9324 від 26 серпня 2011 року та повідомлення про вручення 01 вересня 2011 року перелічених у описі документів керівнику Боржника; лист пропозицію № 212 від 16 травня 2011 року, адресованого керівнику Боржника, повідомлення № 213 від 16 травня 2011 року, адресованого керівнику Боржника; Запит № 214 від 16 травня 2011 року з проханням надати йому документи, необхідні для виконання покладених на розпорядника мана у справі обов' язків, з доказами направлення перелічених документів керівнику Боржника, в тому числі опис вкладення у цінних лист, відправлений 16 травня 2011 року, квитанцію УДППЗ «Укрпошта»№ 4526 від 16 травня 2011 року, повідомлення про вручення 19 травня 2011 року перелічених у описі документів керівнику Боржника. Крім того, розпорядником майна надано суду копію листа-попередження, адресоване керівнику та головному бухгалтеру Боржника № 20 від 08 березня 2011 року, в якому повідомлено про положення чинного законодавства, що стосуються особливостей господарської діяльності підприємства після запровадження процедури розпорядження майном Боржника, до якого долучено копії доказів направлення листа-попередження, зокрема, повідомлення про вчення листа-попередження 16 березня 2011 року уповноваженому представнику Боржника та квитанцію УДППЗ «Укрпошта»№ 6230 від 09 березня 2011 року.

10 листопада 2011 року від кредитора/заявника фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 надішли Пояснення на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області б/№ від 10 листопада 2011 року (вх. №15407 від 10 листопада 2011 року), в яких надано пояснення щодо заявлених вимог, до яких долучено додаткові докази на підтвердження своїх вимог до Боржника, в тому числі копію договору № 31/2007 від 09 січня 2007 року, оригінали актів виконаних робіт по договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року, а саме оригінали актів: № 2 від 27 лютого 2009 року, № 3 від 31 березня 2009 року, № 4 від 30 квітня 2009 року, №5 від 31 травня 2009 року, № 6 від 30 червня 2009 року, № 7 від 31 липня 2009 року, № 8 від 30 серпня 2009 року, № 9 від 30 вересня 2009 року, № 10 від 31 жовтня 2009 року, №11 від 30 листопада 2009 року, № 12 від 30 грудня 2009 року, № 1 від 31 січня 2010 року, № 2 від 28 лютого 2010 року, № 3 від 31 травня 2010 року, № 4 від 30 квітня 2010 року, № 5 від 31 травня 2010 року, № 6 від 30 червня 2010 року та витяг (копія) з Книги обліку доходів та витрат фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Крім того, 10 листопада 2011 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 надійшли Пояснення б/№ від 10 листопада 2011 року, відповідно до яких печатки він не має та не отримував; також заявник фізична особа-підприємець ОСОБА_5 надав нотаріально засвідчену заяву, зареєстровану у реєстрі за № 1131, в якій повідомляє про те, що він дійсно повністю розуміючи значення і правові наслідки своїх дій та без будь-якого тиску зі сторони, відповідно до власного волевиявлення, цієї заявою підтверджує, що дійсно підписував перелічені надані ним оригінали актів виконаних робіт за договором № 21/2008 від 05 січня 2009 року. Також до пояснень фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 долучено уточнення до поданої ним заяви про визнання кредиторських вимог, в яких він повідомляє суд про те, що у абз. 4 заяви до господарського суду Київської області від 01 червня 2011 року помилково указаний акт № 5 від 31 травня 2008 року (на загальну суму 40 821,45 грн.), - який не має відношення до даної справи, в зв' язку з чим, він просить не брати його до уваги, а також повідомляє суд про те, що акти виконаних робіт № 6 від 30 червня 2009 року на суму 14 678,2 грн., №7 від 31 липня 2009 року (на загальну суму 13 139,19 грн.), зазначені, як частково оплачені, помилково, в зв' язку з чим просить включити їх до загальної суми заборгованості.

10 листопада 2011 року до господарського суду Київської області надійшли пояснення від ініціюючого кредитора - ОСОБА_1 б/№ від 10 листопада 2011 року (вх. № 15405 від 10 листопада 2011 року), в яких надав пояснення щодо заявлених ним вимог до Боржника; окремо надав пояснення б/№ від 10 листопада 2011 року щодо заборгованості Боржника перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_16, долучив до матеріалів справи копію наказу господарського суду Київської області про примусове виконання рішення від 10 травня 2011 року у справі № 3/117-10/21, а також надав низку доказів призначення його на посаду голови правління Боржника у відповідний період часу, в тому числі кадровий наказ від 23 березня 2005 року № 59-к, довідку Державного комітету статистики № 109/25/2005 року, копію контракту з головою правління від 11 листопада 2009 року, укладений між головою правління Боржника ОСОБА_17 та ОСОБА_18, копію контракту від 23 березня 2005 року щодо призначення на посаду голови правління Боржника; копію протоколу № 1 Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»від 26 березня 2008 року.

10 листопада 2011 року до господарського суду Київської області надійшли пояснення б/№ від 10 листопада 2011 року (вх. №15404 від 10 листопада 2011 року) ОСОБА_19 щодо договору № 21/2008 року, укладеного між Боржником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 05 січня 2009 року та його виконання.

15 листопада 2011 року від розпорядника майна Боржника Дорошенка Я.В. надійшли Заперечення на заву про визнання кредитором, - щодо вимог Ірпінської ОДПІ - заперечення №890 від 14 листопада 2011 року (вх. № 14469 від 15 листопада 2011 року), в яких повідомлено суд про часткове виконання вимог вказаного кредитора Боржника на суму 94 220,45 грн.; щодо вимог ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»№ 891 від 14 листопада 2011 року (вх. № 15570 від 15 листопада 2011 року), в яких повідомлено суд про часткове виконання вимог вказаного кредитора Боржника на суму 12 993,42 грн. Щодо вимог кредитора ОСОБА_1 надійшло повідомлення розпорядника майна № 843 від 19 жовтня 2011 року (вх. № 15570 від 15 листопада 2011 року), в якому повідомлено кредитора про невизнання Боржником грошових вимог до нього у сумі 984 683,85 грн.; щодо вимог кредитора фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 надійшло повідомлення розпорядника майна № 844 від 19 жовтня 2011 року (вх. № 15570 від 15 листопада 2011 року), в якому повідомлено кредитора про визнання Боржником грошових вимог до нього у сумі 139 105,17 грн.; щодо вимог кредитора ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»надійшло повідомлення розпорядника майна № 841 від 19 жовтня 2011 року, в якому повідомлено кредитора про визнання Боржником грошових вимог до нього у сумі 33 814,07 грн.; щодо вимог кредитора Ірпінської ОДПІ надійшло повідомлення розпорядника майна № 840 від 19 жовтня 2011 року, в якому повідомлено кредитора про визнання Боржником грошових вимог до нього у сумі 43 898,79 грн.; щодо вимог кредитора ПАТ «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»надійшло повідомлення розпорядника майна № 839 від 19 жовтня 2011 року, в якому повідомлено кредитора про визнання Боржником грошових вимог до нього у сумі 13 409,19 грн.; щодо вимог кредитора АО «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери»надійшло повідомлення розпорядника майна № 842 від 19 жовтня 2011 року, в якому повідомлено кредитора про невизнання Боржником грошових вимог до нього з вказівкою на підставі невиконання вказані Боржником розпоряднику майна.

18 листопада 2011 року від розпорядника майна Боржника надійшло клопотання № 897 від 17 листопада 2011 року про затвердження реєстру вимог кредиторів (вх. № 15838 від 18 листопада 2011 року), до якого долучено Реєстр вимог кредиторів; роздруківку відзиву Боржника на вимоги кредиторів, - до договору цесії від 05 травня 2011 року, заперечення проти вимог кредитора «Адвокатське об' єднання ОСОБА_4 та Партнери», долучено копії вищенаведених повідомлень розпорядника майна №№ 842 від 19 жовтня 2011 року АО «Адвокатське об' єднання ОСОБА_4 та Партнери», № 843 від 19 жовтня 2011 року ОСОБА_1, № 839 від 19 жовтня 2011 року, адресоване ПАТ «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», № 840 від 19 жовтня 2011 року, адресоване Ірпінській ОДПІ, № 841 від 19 жовтня 2011 року, адресованого ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», № 844 від 19 жовтня 2011 року, адресованого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 та докази направлення перелічених документів, в тому числі квитанцій УДППЗ «УКРПОШТА»№№7804 від 21 жовтня 2011 року, № 7805 від 21 жовтня 2011 року, №7806 від 21 жовтня 2011 року, №7801 від 21 жовтня 2011 року, №7802 від 21 жовтня 2011 року, № 7803 від 21 жовтня 2011 року. До перелічених документів розпорядником майна долучено копії документів, зокрема, № 893 від 17 листопада 2011 року, - лист- пропозицію, адресовану керівнику Боржнику з проханням розглянути та підписати реєстр вимог кредиторів Боржника, копію запиту № 894 від 17 листопада 2011 року, адресованого керівнику Боржника з проханням надати копії документів необхідних для виконання розпорядником майна покладених на нього обов' язків з долученими копіями направлення вказаних документів керівнику Боржника, - копією опису вкладення у цінний лист, відправлений 17 листопада 2011 року, квитанція УДППЗ «Укрпошта»№ 0430 від 17 листопада 2011 року. Крім того, розпорядником майна подано суду пояснення до реєстру вимог кредиторів № 896/1 від 17 листопада 2011 року, до яких також долучено тримана ним від Боржника позиція стосовно заперечення частини вимог кредиторів, які заявили після публікації оголошення, а саме стосовно частини вимог ОСОБА_1 та «АО «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери». Крім того, розпорядником майна долучено копії довідок № 1/525 від 27 вересня 2011 року про те, що до Боржника за період з 01 вересня 2007 року по поточну дату (27 вересня 2011 року), від фірми СПД ОСОБА_16 рекомендовані листи і цінні листи поштою не надходили; довідки № 1/562 від 10 жовтня 2011 року, відповідно до якої Боржник повідомляє, що на підприємстві відсутні будь-які договори з фірмою СПД ОСОБА_16, довідки б/3 станом на 30 листопада 2010 року, станом на вказану дату видачі довідки заборгованість по податку на додану вартість становила 94 082,45 грн. по основному платежу, по фінансовим санкціям, пені, заборгованість станом на вказану дату відсутня.

18 листопада 2011 року до господарського суду Київської області надійшли три пояснення від фізичної особи-підприємця ОСОБА_16 у цій справі б/№ від 18 листопада 2011 року (вх. № 15826 від 18 листопада 2011 року, № 15827 від 18 листопада 2011 року, № 15824 від 18 листопада 2011 року), стосовно відсутності у нього як у фізичної особи-підприємця печатки та договорів підряду, що укладались між ним та Боржником.

Провадження знаходиться в процедурі розпорядження майном боржника на стадії попереднього засідання.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону Україну “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно абз. абз. 1-4 ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 п. 46 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року визначено, що відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону заяви цих кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена Законом, тобто тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом абзацу третього частини шостої статті 14 Закону вимоги цих кредиторів встановлюються згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

В п. 47 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року визначено, що за змістом абзацу другого частини шостої статті 14 Закону кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 14 вказаного Закону, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Частиною 48 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№ 15 від 18 грудня 2009 року встановлено, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Суд бере до уваги те, що відповідно до п.п. 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №04-5/1193 від 04 квітня 2004 року передбачено, боржник разом з розпорядником майна розглядає копії заяв кредиторів, які надійшли на їх адресу. Боржник може визнати вимоги повністю, частково або відхилити. Якщо вимоги боржником визнаються повністю, то вони включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання боржником грошових вимог. Розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів або взагалі відсутній і місцезнаходження його невідоме. Про наслідки розгляду заяв розпорядник майна письмово повідомляє заявників та господарський суд. Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду.

Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.

Частиною 1 п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Згідно з п. 74 зазначеної Постанови, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути скарги усіх кредиторів, щодо вимог яких були заперечення боржника та які не були включені розпорядником майна до реєстру, і за результатами їх розгляду вирішити питання про включення або не включення цих вимог до реєстру з визначенням їх розміру. За результатами попереднього засідання господарський суд виносить ухвалу про розмір визнаних судом вимог кожного із кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначає дату проведення зборів кредиторів. За змістом припису частини другої статті 14 Закону цією ж ухвалою господарський суд затверджує реєстр вимог кредиторів.

Як зазначено, 18 листопада 2011 року від розпорядника майна Боржника Дорошенка Я.В. надійшло клопотання № 897 від 17 листопада 2011 року про затвердження реєстру вимог кредиторів (вх. № 15838 від 18 листопада 2011 року), до якого долучено Реєстр вимог кредиторів; роздруківку відзиву Боржника на вимоги кредиторів, - до договору цесії від 05 травня 2011 року, заперечення проти вимог кредитора «Адвокатське об' єднання ОСОБА_4 та Партнери», долучено копії вищенаведених повідомлень розпорядника майна №№ 842 від 19 жовтня 2011 року АО «Адвокатське об' єднання ОСОБА_4 та Партнери», № 843 від 19 жовтня 2011 року ОСОБА_1, № 839 від 19 жовтня 2011 року, адресоване ПАТ «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», № 840 від 19 жовтня 2011 року, адресоване Ірпінській ОДПІ, № 841 від 19 жовтня 2011 року, адресованого ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», № 844 від 19 жовтня 2011 року, адресованого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 та докази направлення перелічених документів, в тому числі квитанцій УДППЗ «УКРПОШТА»№№7804 від 21 жовтня 2011 року, № 7805 від 21 жовтня 2011 року, №7806 від 21 жовтня 2011 року, №7801 від 21 жовтня 2011 року, №7802 від 21 жовтня 2011 року, № 7803 від 21 жовтня 2011 року. До перелічених документів розпорядником майна долучено копії документів, зокрема, № 893 від 17 листопада 2011 року, - лист- пропозицію, адресовану керівнику Боржнику з проханням розглянути та підписати реєстр вимог кредиторів Боржника, копію запиту № 894 від 17 листопада 2011 року, адресованого керівнику Боржника з проханням надати копії документів необхідних для виконання розпорядником майна покладених на нього обов' язків з долученими копіями направлення вказаних документів керівнику Боржника, - копією опису вкладення у цінний лист, відправлений 17 листопада 2011 року, квитанція УДППЗ «Укрпошта»№ 0430 від 17 листопада 2011 року. Крім того, розпорядником майна подано суду пояснення до реєстру вимог кредиторів № 896/1 від 17 листопада 2011 року, до яких також долучено тримана ним від Боржника позиція стосовно заперечення частини вимог кредиторів, які заявили після публікації оголошення, а саме стосовно частини вимог ОСОБА_1 та «АО «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери». Крім того, розпорядником майна долучено копії довідок № 1/525 від 27 вересня 2011 року про те, що до Боржника за період з 01 вересня 2007 року по поточну дату (27 вересня 2011 року), від фірми СПД ОСОБА_16 рекомендовані листи і цінні листи поштою не надходили; довідки № 1/562 від 10 жовтня 2011 року, відповідно до якої Боржник повідомляє, що на підприємстві відсутні будь-які договори з фірмою СПД ОСОБА_16, довідки б/3 станом на 30 листопада 2010 року, станом на вказану дату видачі довідки заборгованість по податку на додану вартість становила 94 082,45 грн. по основному платежу, по фінансовим санкціям, пені, заборгованість станом на вказану дату відсутня.

Таким чином розпорядником майна було повідомлено усіх кредиторів Боржника про наявні у нього результати розгляду вимог кредиторів Боржником, що підтверджено документально.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на вимогу розпорядника майна Боржником не було надано розпоряднику майна жодних з витребуваних двічі розпорядником майна у керівника Боржника копій фінансово-господарських документів, на підставі яких розпорядник майна повинен перевіряти обґрунтованість Боржником визнання грошових вимог кредиторів. На вимоги суду Боржником також не надано суду жодних документів витребуваних судом ухвалами суду у цій справі в ході підготовки до розгляду заяв кредиторів Боржника, в тому числі документів фінансово-господарського характеру, реєстраційних документів. Отже, за результатами дослідження матеріалів справи у їх сукупності судом встановлено, що від Боржника на виконання вимог ухвал суду у цій справі (від 02, 10 червня 2011 року), Боржником не надано жодних документів, вимоги суду не виконані в повному обсязі, в тому числі жодних фінансово-господарських документів, позиції Боржника стосовно заявлених до нього кредиторських вимог суду не надано.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виходячи зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи вимоги кредиторів, що надійшли до суду, суд виходить з наявних матеріалів справи.

Судом встановлено, що 05 травня 2011 року в газеті «Голос України»№ 80, - 05 травня 2011 року було опубліковано оголошення про порушення провадження у цій справі.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

На підставі ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство з урахуванням ч. 3 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено, що граничною датою подачі заяв кредиторів є 6 червня 2011 року.

Відповідно до заяв кредиторів, що надійшли до господарського суду Київської області, до Боржника заявлено вимоги:

1) Заявника 2, - Публічного акціонерного товариства «Київенерго», місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5 в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», ідентифікаційний код: 26187763, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31; ідентифікаційний код: 26187763, яким в заяві №048-71-7502 від 25 травня 2011 року (вх. №7382 від 31 травня 2011 року) заявлено вимоги до Боржника: прийняти цю заяву до провадження у справі №Б8/180-10; визнати публічне акціонерне товариство «Київенерго»кредитором Боржника з грошовими вимогами у розмірі 13 409,19 грн. із наступною черговістю: І черга - 321,00 грн. (85,00 грн. витрат із сплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу); IV черга - 12 854,16 грн. (12 686,16 грн. - борг за теплову енергію, 112,10 грн. - інфляційна складова боргу, 47,04 грн. - три відсотки річних); VI черга - 243,03 грн. (пеня);

2) Заявника 3 - Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери», ідентифікаційний код: 33601947, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37 - 41, 3-й поверх, яким в письмовій заяві б/н від 06 червня 2011 року (вх. №7825 від 08 червня 2011 року) заявлено вимоги до Боржника: визнати повністю вимоги Заявника 3 як конкурсного кредитора до приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»як до боржника, викладені у письмовій заяві, в загальному розмірі 347 917,92 грн., які полягають в необхідності стягнення з Боржника на користь Кредитора 328 496,15 грн. основного боргу за договором про надання правової допомоги адвокатів від 30 червня 2010 року №718/01-30/06/10, 16 424,81 грн. інфляційних втрат Кредитора внаслідок прострочення Боржника (за період часу до порушення провадження у цій справі про банкрутство) та 2 996,96 грн. трьох відсотків річних за користування Боржником грошовими коштами Кредитора (за період часу до порушення провадження у цій справі про банкрутство); затвердити включення зазначених вимог Кредитора до Боржника до реєстру вимог конкурсних кредиторів Боржника;

3) Заявника 4, - Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», ідентифікаційний код: 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1а) яким в заяві №802 від 03 червня 2011 року (вх. №7831 від 08 червня 2011 року) про визнання конкурсним кредитором заявлено вимоги до Боржника: визнати його конкурсним кредитором по відношенню до Боржника з грошовими вимогами в розмірі 33 814,07 грн.; зобов' язати розпорядника майна включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Заявника 4 в розмірі 33 814,07 грн.; витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. та витрати по сплаті ІТЗ в розмірі 40 грн. покласти на боржника;

4) Заявника 5, - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, місце проживання: 03058, АДРЕСА_1, яким в заяві б/н від 23 травня 2011 року (вх. №7495 від 01 червня 2011 року) заявлено вимоги до Боржника: визнати заявлені грошові вимоги Заявника 5 до Боржника на загальну суму 139 105 (сто тридцять дев'ять тисяч сто п' ять) грн. 17 коп.; включити грошові вимоги Заявника 5 до Боржника на загальну суму 139 105 (сто тридцять дев'ять тисяч сто п' ять) грн. 17 коп. до реєстру вимог кредиторів Боржника;

5) Заявника 6, - Ірпінської об' єднаної державної податкової інспекції Київської області, ідентифікаційний код: 19421299, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-а, якою в заяві №1625/10/10-0-15 від 30 травня 2011 року (вх. № 7740 від 07 червня 2011 року) про визнання конкурсним кредитором по справі Б8/180-10 заявлено вимоги до Боржника: визнати Ірпінську ОДПІ конкурсним кредитором у справі про банкрутство Боржника з грошовими вимогами на загальну суму 436 898,79 грн.;

6) Кредитора - ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, яким в додаткові в заяві б/н, б/д (вх. №7496 від 01 червня 2011 року) про визнання кредиторських вимог заявлено додатково вимоги до Боржника: визнати його грошові вимоги до Боржника в сумі 1 380 865,17 грн.; включити його грошові вимоги до Боржника в сумі 1 380 865,17 грн. до реєстру вимог кредиторів, а також заявив вимогу (вх. №15405 від 10 листопада 2011 року) включити до реєстру вимог кредиторів заборгованість перед ним Боржника по пені та штрафним санкціям згідно його заяви про порушення цієї справи про банкрутство, враховуючи ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі № 6-5588 св 11, рішення Апеляційного суду Київської області по справі № 22Ц-9146/2010 від 11 січня 2011 року.

Відповідно до Реєстру вимог кредиторів, поданого розпорядником майна суду та складеного на підставі даних наданих Боржником (станом на 09 листопада 2011 року), який (реєстр) не був підписаний Боржником після його подачі для підписання розпорядником майна, Боржником визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги:

- Публічне акціонерне товариство «Київенерго», ідентифікаційний код: 26187763, - Боржником визнано 12 845,16 грн. основного боргу, що включено останнім до 4 черги задоволення вимог кредиторів; 243,03 грн. неустойки (пені, штрафу), які віднесено до шостої черги задоволення вимог кредиторів та 321,00 грн. судових витрат, якій віднесено до 1 черги задоволення вимог кредиторів;

- Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери», ідентифікаційний код: 33601947, - відхилено Боржником в повному обсязі у розмірі 347 917,92 грн.;

- Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», ідентифікаційний код: 03327664, - визнано Боржником 33 814,07 грн., які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів та 125, 00 грн. судових витрат, які віднесено до першої черги задоволення вимог кредиторів;

- Фізична особа- підприємець ОСОБА_5, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, - Боржником визнано 139 105,17 грн. основного боргу, які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів;

- Ірпінська об' єднана державна податкова інспекція Київської області, ідентифікаційний код: 23569441, - Боржником визнано 436 898,79 грн. основного боргу, які віднесено до третьої черги задоволення вимог кредиторів;

- ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, - визнано Боржником 396 171,32 грн. основного боргу, які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, інші вимоги кредитора ОСОБА_1 відхилено Боржником.

Від розпорядника майна надійшли за результатами перевірки визнання Боржником вимог кредиторів, надано Заперечення на заяви про визнання кредитором, зокрема № 890 від 14 листопада 2011 року , - заперечення частини вимог Ірпінської ОДПІ (заперечення було направлено відповідному кредитору), відповідно до яких розпорядником майна визнано частково вимоги кредитора, а саме у сумі 94 220,45 грн., які належать до конкурсних вимог кредитора; № 891 від 14 листопада 2011 року, - заперечення частини вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(заперечення було направлено відповідному кредитору), відповідно до яких розпорядником майна визнано частково вимоги кредитора, а саме у сумі 12 993,42 грн., які належать до конкурсних вимог кредитора. Таким чином, на підставі наявних у розпорядника майна відомостей, документів останній повідомив письмово заявників і господарський суд про позицію Боржника, а за наявності підстав, надав суду та відповідним заявникам заперечення частини заявлених ними вимог.

Суд бере до уваги те, що розпорядником майна надано суду письмові відомості, які надійшли до нього від Боржника, а саме «Відзив на вимогу кредитора відповідно до договору цесії від 05 травня 2011 року»стосовно вимог ОСОБА_1 та заперечення проти вимог кредитора «Адвокатське об' єднання ОСОБА_4 та Партнери». Дослідивши вказані документи, судом встановлено, що вони не є належним чином оформленими документами, однак бере до уваги інформацію, яку вони містять при всебічному дослідженні вимог кредиторів Боржника на підставі всіх наявних матеріалів справи.

За даними Боржника та розпорядника майна вимоги забезпечені заставою відсутні.

Заслухавши представників ініціюючого кредитора, Заявників 2-6 під час розгляду їх заяв з грошовими вимогами до Боржника, розпорядника майна Боржника, представників Боржника, детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають грошові вимоги у розмірі, що визнані судом в даному судовому засіданні.

Розглянувши перелічені вимоги Заявників 2-6, додаткові вимоги ініціюючого кредитора, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 5, ч. 6 ст. 31 Закону України про банкрутство, арбітражний керуючий зобов' язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Абзацами 1, 2 ч. 2 ст. 15 Закону України про банкрутство встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Визначення терміну кредитор надається в ст. 1 вказаного Закону, це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами та такими, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство Боржника.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.76 р. № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Суд звертає увагу на те, що фактично, відповідно до ст. 15, ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні суду формується пасив боржника. Внаслідок винесення ухвали про визнання вимог заявник стає кредитором Боржника з визнаними судом його вимогами до останнього; на підставі розміру визнаних вимог кредиторів та включених судом до реєстру вимог кредиторів визначається кількість голосів, які належать кожному з кредиторів на зборах кредиторів, визначається право кредитора отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника, таким чином ухвала за результатами попереднього засідання має важливі правові наслідки для продовження процедури банкрутства, в першу чергу має визначальне значення у формуванні представницького органу кредиторів у справі про банкрутство, який в свою чергу має вирішальний вплив на подальшу долю активів боржника. Крім того, суд бере до уваги та вважає такими, що мають істотне значення результати проведеного аналізу розпорядником майна Боржника, який дійшов висновку про те, що на підставі проведеного ним аналізу в межах встановлених Законом про банкрутство повноважень, ним не визнано частини заборгованості, визнаної Боржником.

При прийнятті рішення щодо визначення кредиторів Боржника суд бере до уваги судову практику застосування норм процесуального права з питання повноважень господарського суду на стадії проведення попереднього засідання у провадженнях справ про банкрутство.

Зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 14 квітня 2009 року у справі № 9/83 (а. 2-3 постанови, Т. 10), колегія суддів Вищого господарського суду України вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. Виходячи з вимог вказаної статті спеціального Закону, на господарський суд у попередньому засіданні покладається обов'язок розглянути реєстр вимог кредиторів, а також вимоги кредиторів, які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог, щодо яких були заперечення боржника. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правову оцінку грошовим вимогам кредиторів, в процедурах банкрутства, виходячи з наданих повноважень, може надати лише господарський суд, який розглядає в попередньому засіданні поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів боржника у повному обсязі.

В постанові Вищого господарського суду України від 08 квітня 2009 року у справі №Б11/314-07 (Т. 10), суд вказує на те, що згідно із ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Отже, незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

В постанові Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року у справі № 7/4-4/2 (Т. 10), Вищий господарський суд України вказує, що в силу ч. 2 вказаної статті господарський суд у попередньому засіданні розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Таким чином, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути грошові вимоги кредиторів, перевірити обґрунтованість цих вимог до боржника та надати їм належну правову оцінку. В залежності від встановленого господарський суд має визнати (частково або повністю) або відхилити вимоги кредитора до боржника. Отже, відхиляючи частково чи повністю вимоги кредитора до боржника, суд в ухвалі зобов'язаний вказати підстави невизнання цих вимог.

Вищий господарський суд України у постанові від 14 вересня 2004 року у справі №14/78 (Т. 10) вказує таке: як вбачається з матеріалів справи, боржником були визнані повністю грошові вимоги ініціюючого кредитора Гайворонської МДПІ, управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі, …, ТОВ "Декамерон". Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2003 р. визнані та включені до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги вищевказаних кредиторів без перевірки змісту, розміру і підстав кредиторських вимог кожного кредитора. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /надалі - Закон/ конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Розглядаючи заявлені вимоги конкурсних кредиторів у справі про банкрутство та приймаючи відповідне рішення щодо визнання чи невизнання заявлених вимог, суд зобов'язаний керуватись загальними принципами судочинства, викладеними в ГПК. Зокрема, господарський суд зобов'язаний дотримуватись положень ст. 42, 43, 47 ГПК України щодо рівності сторін перед законом і судом, прийняття судового рішення за результатами обговорення всіх обставин справи. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим. Застосування вищеперелічених норм ГПК України під час попереднього засідання у справі про банкрутство є обов'язковим і передбачає собою необхідність дослідження судом підстав виникнення майнових вимог, їх розмір, обґрунтованість, підтвердження відповідними документами та інше, тобто перевірку відповідності законодавству вимог кредиторів. Якщо вимоги кредиторів не підтверджуються відповідними документами, у суду відсутні підстави їх визнавати, навіть якщо вони не оспорюються боржником і включені до реєстру вимог кредиторів.

В постанові Вищого господарського суду України від 23 січня 2007 року у справі №21/21/06 (Т. 10) Вищий господарський суду України вказує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону у реєстрі вимог повинні міститься відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені). Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Як вбачається з тексту ухвали господарського суду від 05.07.2006 у справі № 21/21/06 та матеріалів справи, 13.04.2006 до суду надійшли відповіді (повідомлення) розпорядника майна та боржника про визнання та часткову відмову від задоволення вимог конкурсних кредиторів. Господарський суд визнав конкурсними кредиторами з грошовими вимогами до боржника: … (перелік визнаних кредиторів). Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що внаслідок винесення ухвали про визнання вимог кредитор набуває права брати участь у провадженні у справі про банкрутство і отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника, що за своїм правовим змістом дорівнює судовому рішенню про задоволення позову. На підставі розміру вимог кредиторів, зазначених у цій ухвалі, визначається кількість голосів, які належать кожному кредитору на зборах кредиторів, тобто ухвала за результатами попереднього засідання має істотні правові наслідки для продовження процедури банкрутства та формування представницького органу кредиторів у справі про банкрутство. В порушення вимог ч. 2 ст. 15 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд в ухвалі від 05.07.2006 року по суті не розглянув реєстр вимог кредиторів та не надав оцінки підставам виникнення грошових вимог до боржника щодо кожного окремого кредитора, чим підтверджує необхідність проведення зазначених дій.

У постанові Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року у справі № 42/265б (Т. 10) викладена позиція, згідно якої, зокрема: аналіз наведених норм права (ч. 2 ст. 15 Закону) дозволяє зробити висновок, що ухвала попереднього засідання господарського суду Донецької області про затвердження в цілому реєстру вимог кредиторів є підсумковим процесуальним документом, прийнятим на стадії розпорядження майном боржника, яка визначає реєстр вимог кредиторів, кількість голосів конкурсних кредиторів. За приписами ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суддя оцінює документи, подані сторонами в обґрунтування їх вимог та заперечень. Обґрунтованість вимог кредиторів, незалежно від того, чи визнані вони в претензійному порядку чи оспорюються боржником, повинні бути перевірені судом. … Кредитор повинен довести свої грошові вимоги належними доказами. Тобто, грошові зобов'язання повинні бути доведені як по розміру, так і по суті. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Визнання судом першої інстанції грошових вимог ТОВ "Соискатель" відбулося з порушенням вимог ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України.

Таким чином, в зв' язку з наявністю вказаних заперечень розпорядника майна, невизнання Боржником частини заявлених грошових вимог заявників, відповідно наявності спору, на підставі та керуючись вищенаведеними правовими нормами, в тому числі положеннями п. 5 ст. 5, ч.ч. 1, 6 ст. 14, абз. абз. 1, 2 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 2 ст. 41, ч.ч. 2-3 ст. 43, ст. ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.76 р. № 11 "Про судове рішення", врахувавши викладену судову практику, суд дійшов висновку про необхідність всебічного, повного, об'єктивного розгляду та перевірки в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, детального розгляду реєстру вимог кредиторів, встановлення фактичних обставин справи і перевірки правильності застосування законодавства на підставі поданих кредиторами (Заявниками 2-6, ініціюючим кредитором) до господарського суду письмових заяв з вимогами до Боржника, а також документів, що їх підтверджують з метою встановлення грошових зобов'язань у Заявників до боржника, які підтверджені належними та допустимими доказами (за результатами чого господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають включенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів).

Факт направлення розпорядником майна Боржника повідомлень та часткових заперечень вимог відповідних Заявників, ініціюючому кредитору підтверджено долученими розпорядником майна доказами направлення копіями: в тому числі перелічених вище повідомлень №№ 842 від 19 жовтня 2011 року, № 843 від 19 жовтня 2011 року, № 839 від 19 жовтня 2011 року, № 840 від 19 жовтня 2011 року, № 841 від 19 жовтня 2011 року, № 844 від 19 жовтня 2011 року, квитанціями УДППЗ «Укрпошта»№№ 7804, 7805, 7806, 7801, 7802, 7803, - від 21 жовтня 2011 року, заперечень №№ 891, 890 від 14 листопада 2011 року.

Детально, всебічно, повно дослідивши матеріали справи, всі обставини справи в їх сукупності, в тому числі заяви про визнання кредиторами Заявників 2, 3, 4, 5, 6, додаткову заяву ініціюючого кредитора, з долученими до них документами, позицію Боржника викладену в реєстрі вимог кредиторів направленого розпоряднику майна, позицію розпорядника майна Боржника, копії заперечень останнього, адресованих відповідним Заявникам про результати розгляду заявлених вимог до Боржника, суд дійшов наступних висновків за результатами розгляду вимог/заяв Заявників 2-6, ініціюючого кредитора з кредиторськими вимогами до Боржника.

Заявниками заяви подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство.

Так, в ході детального, всебічного, повного, об'єктивного дослідження та перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі поданих Заявником 4 до господарського суду письмової заяви Заявника 4 з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, з метою встановлення грошових зобов'язань у Боржника перед Заявником 4, суд дійшов наступних висновків.

Заявник 4, - Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(в заяві №802 від 03 червня 2011 року (вх. №7831 від 08 червня 2011 року) заявило вимоги до Боржника: визнати його конкурсним кредитором по відношенню до Боржника з грошовими вимогами в розмірі 33 814,07 грн.; зобов' язати розпорядника майна включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Заявника 4 в розмірі 33 814,07 грн.; витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. та витрати по сплаті ІТЗ в розмірі 40 грн. покласти на боржника.

Дослідивши всебічно, повно, об'єктивно та детально вимоги Заявника 4 судом встановлено, що вимоги останнього згідно заяви № 802 від 03 червня 2011 року заявлено на підставі договору №01053/5-08 від 11 вересня 2002 року (надалі за текстом «Договір №01053/5-08»), з посиланням на норми ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»від 10 січня 2002 року, п.п. 3.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27 червня 2008 року. Заявник 4 вказує, що заявлена ним вимоги у сумі 33 814,07 грн. є заборгованістю Боржника станом на 01 квітня 2011 року (а.с. 56, Т. 3). На виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 10 червня 2011 року у цій справі, якою з метою підготовки до розгляду вимог Заявника 4, останнього та Боржника було зобов' язано надати суду низку документальних документів у справі, в судовому засіданні Заявником 4 надано Витяг з розрахункового листа по Боржнику по Договору № 01053/5-08 від 11 вересня 2002 року - Розрахункового листа абонента (за виставленням), (а.с. 72, Т. 3) за період з січня 2009 року по жовтень 2011 року та надано копію листа № 9/532 від 28 вересня 2011 року від голови правління боржника ОСОБА_24 адресованого Голові правління ПАТ АК «Київводоканал»ОСОБА_25; інших вимог суду Заявник 4, Боржник не виконали, жодних інших доказів суду не надали. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 11 вересня 2002 року між ВАТ «АК «Київводоканал», правонаступником якого є Заявник 4 та Боржником було укладено Договір №01053/5-08 на послуги водопостачання та водовідведення, де Заявник 4 виступив постачальником, а Божник - абонентом. Жодних заперечень з боку Боржника щодо факту укладення вказаного договору до суду не надійшло, в судових засіданнях не заявлялось. Відповідно до умов п.п. 1, 3.1. Договору №01053/5-08, за договором постачальник зобов' язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов' язався розраховуватися за вищезазначені послуги відповідно умов договору та правил користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу № 65 від 01 липня 1994 року; кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником; зняття показників водолічильників здійснюється, правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента; п.п. а п. 2.2. Договору №01053/5-08 передбачено обов' язок Боржника по оплаті вартості наданих послуг Заявником 4. Суд враховує те, що Боржником визнано вимоги Заявника 4, жодних заперечень факту надання, обсягу надання Заявником 4 та отримання Боржником послуг на які посилається Заявник 4 до суду не надходило. Пунктом 3.3. Договору №01053/5-08 встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацією, визначається за кількістю води, що виходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об' ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2. зазначених Правил. Відповідно до п. 3.5. Договору №01053/5-08, абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п' ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Судом встановлено та істотним те, що відповідно до наданої Заявником 4 Витягу з розрахункового листа по Боржнику по Договору № 01053/5-08 від 11 вересня 2002 року - Розрахункового листа абонента за вставлення (а.с. 72, Т. 3), за листопад 2010 року заборгованість Боржника перед Заявником 4 складала 12 993,42 грн., а станом на 01 квітня 33 814,07 грн.

Абзацом 5 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Абзацом 7 ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство визначено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Абзацом 2 п. 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року вказано, що згідно з абзацом першим частини першої статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

У п.п. 3.1.1. Рекомендацій № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вказано, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. При розгляді справи про банкрутство судам слід враховувати встановлені Законом особливості правового статусу тієї чи іншої категорії кредиторів.

Відповідно до п.п. 8.4. Рекомендацій № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство заяви з вимогами до боржника, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, згідно з частиною 15 статті 1 та частиною 1 статті 14 Закону, мають право подавати всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань. Законом надано право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, кредиторам за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Однак слід враховувати, що за відсутності таких заяв розпорядник майна зобов'язаний внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно з даними обліку боржника.

Пунктом 8.6. Рекомендацій № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено: Суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження. Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку.

Справа, що розглядається порушена ухвалою господарського суду Київської області від 30 листопада 2010 року (а.с. 1, Т. 1).

На підставі заяви Заявника 4 № 802 від 03 червня 2011 року та Витягу з розрахункового листа по Боржнику по Договору № 01053/5-08 від 11 вересня 2002 року - Розрахункового листа абонента (за виставленням) наданого Заявником 4 (а.с. 72, Т. 3), ухвали про порушення цієї справи від 30 листопада 2010 року, судом встановлено, що провадження у цій справі було порушено ухвалою господарського суду Київської області від 30 листопада 2010 року. Заявником 4 заявлено наявну заборгованість Боржника перед Заявником 4 станом на 01 квітня 2011 року у сумі 33 814,07 грн., з яких станом на дату порушення провадження у цій справі відповідно до рядку Витягу з розрахункового листа по Боржнику по Договору № 01053/5-08 від 11 вересня 2002 року за листопад 2010 року становила 12 993,42 грн., яка відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, п.п. 8.4. Рекомендацій № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», становить вимогу конкурсного кредитора Боржника, як вимоги, що виникли до порушення провадження у цій справі і на підставі абз. 1 ч. 14 ст. Закону про банкрутство підлягають задоволенню в цій частині та включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство, - до четвертої черги. Інша частина заявлених вимог у сумі 20 820,35 грн. належить відповідно до заяви Заявника 4 та Витягу з розрахункового листа по Боржнику по Договору № 01053/5-08 від 11 вересня 2002 року (а.с. 72, Т. 3), абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, до поточних вимог Заявника 4 до Боржника, які згідно абз. 2 п. 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, абз. 1 ч. 1 ст. 14, абз. 7 ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, абз. 2 п. 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, п. 8.6. Рекомендацій № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не підлягають задоволенню на даній стадії провадження. Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з позовною заявою до боржника у встановленому законодавством порядку.

Поряд з цим, судом встановлено наступне. Пунктом 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 30 листопада 2010 року у цій справі про порушення провадження у справі про банкрутство було запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів Боржника.

Частиною 1 ст. 11 Закону про банкрутство встановлено, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторієм на задоволення вимог кредиторів є зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частинами 4, 5, 7 ст. 12 Закону про банкрутство встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно п. 40 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі документи.

Відповідно до п.п. 1.2. Рекомендацій Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, господарські суди мають враховувати, що встановлення в Законі особливого порядку задоволення майнових вимог кредиторів не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (оскільки статтею 12 Закону передбачено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі), а спрямоване на забезпечення визначеності об'єму його майна протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів. За таких умов у справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника. Отже, господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню. Виключення з цього правила можуть бути встановлені лише самим Законом, зокрема, у разі задоволення вимог поточних кредиторів, вимог щодо оплати (стягнення) заробітної плати та інших вимог, на які не розповсюджується дія мораторію.

На підставі Витягу з розрахункового листа по Боржнику по Договору № 01053/5-08 від 11 вересня 2002 року - Розрахункового листа абонента (за виставленням) наданого Заявником 4 (а.с. 72, Т. 3) судом встановлено, що в грудні 2010 року Боржником було сплачено Заявнику 4 12 993,42 грн., які є заборгованістю Боржника перед Заявником 4 як конкурсного кредитора. На підставі п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 30 листопада 2010 року у цій справі, ст. 1, ч. 1 ст. 11, ч.ч. 4, 5, 7 ст. 12 Закону про банкрутство, п. 40 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, п.п. 1.2. Рекомендацій Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №04-5/1193 від 04 квітня 2004 року судом встановлено, що факт проплати Боржником Заявнику 4 заборгованості у грудні 2010 року у сумі 12 993,42 грн. є порушенням Боржником правил мораторію на задоволення вимог кредиторів запровадженого п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 30 листопада 2010 року у цій справі.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору (державного мита у ред. від 31 травня 2011 року), сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв' язку з тим, що справа порушена в зв' язку з несплатою Боржником вимог ініціюючого кредитора, судові витрати - державне мито в сумі по 85,00 гривень, витрати Заявника за внесення інформації щодо кредитора у сумі 40,00 грн. покласти на Боржника та на підставі п.п. г ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, вони підлягають задоволенню першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Заявник 2, - Публічне акціонерне товариство «Київенерго», ідентифікаційний код: 26187763, в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31; ідентифікаційний код: 26187763) (надалі за текстом: «Заявник 2») в заяві №048-71-7502 від 25 травня 2011 року (вх. №7382 від 31 травня 2011 року) заявило вимоги до Боржника: прийняти заяву до провадження у справі №Б8/180-10; визнати публічне акціонерне товариство «Київенерго»кредитором Боржника з грошовими вимогами у розмірі 13 409,19 грн. із наступною черговістю: І черга - 321,00 грн. (85,00 грн. витрат із сплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу); IV черга - 12 845,16 грн. (12 686,16 грн. - борг за теплову енергію, 112,10 грн. - інфляційна складова боргу, 47,04 грн. - три відсотки річних); VI черга - 243,03 грн. (пеня).

Судом встановлено, що відповідно до реєстру вимог кредиторів складеного розпорядником майна на підставі відомостей наданих йому Боржником, останнім визнано в повному обсязі заборгованість перед Заявником 2 та включено його вимоги: по основному боргу у сумі 12 845,16 грн. до 4 черги, 243,00 грн. пені, які включені до шостої черги та 321,00 грн. судових витрат, - включені до першої черги. Розпорядником майна не надано жодних заперечень щодо визнання Боржником вимог Заявника 4.

Дослідивши всебічно, повно, об'єктивно та детально вимоги Заявника 2 судом встановлено, що вимоги останнього згідно заяви №048-71-7502 від 25 травня 2011 року та наданих ним на виконанням вимог ухвали господарського суду Київської області у цій праві від 02 червня 2011 року пояснень і доказів, заявлені на підставі договору №1410140 (кол. 9075001) від 01 травня 2001 року (надалі за текстом «Договір №1410140») з посиланням на норми ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 625, 526, 530 Цивільного кодексу України та складаються з: 12 686,02 грн. основного боргу, 243,03 пені нарахованої на підставі п. 7 Додатку № 4 до №1410140 з урахуванням вимоги ст. 3 закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов' язань», 112,10 грн. інфляції, 47,04 грн. - три відсотки річних, нарахованих згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, що є заборгованістю Боржника перед Заявником 2 станом на 30 листопада 2010 року, а також 85 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 8, Т. 4).

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 01 травня 2001 року між ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», правонаступником якого є Боржник та Заявником 2 укладено Договір №1410140 (укладався під номером 9075001, який в наступному замінено на № 1410140), де Заявник 2 виступає енергопостачальною організацією та Боржник виступає абонентом, відповідно до умов якого, предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором (п.п. 1.1. договору); при виконанні умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов' язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п.п. 2.1.); відповідно до п.п. 2.3.2 вказаного договору абонент (Боржник) зобов' язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до вказаного Договору; відповідно до п. 8.1. договору, він набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2001 року, при цьому згідно п.п. 8.4., договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією з сторін. Відповідно до п.п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Жодних заперечень з боку Боржника щодо факту укладення вказаного договору №1410140 до суду не надійшло, в судових засіданнях не заявлялось, а вимоги Заявника 2 визнано Боржником у повному обсязі.

На виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 02 червня 2011 року у цій справі, якою з метою підготовки до розгляду вимог Заявника 2, останнього та Боржника було зобов' язано надати суду низку документальних документів у справі, Заявником 2 виконано вимоги суду, Боржником не виконано жодної з вимог суду, в зв' язку з чим суд керуючись нормою ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, виходить з наявних матеріалів справи.

Заявником 2 надано суду Розрахунок суми кредиторських вимог Заявника 2 до Боржника (а.с. 10, Т. 4) у цій справі за теплову енергію, в якому вказано, що за вересень місяць Боржнику було нараховано 4 179,07 грн. по оплаті за постачання за вказаним договором, з яких Боржником було сплачено 68,86 гр.; за жовтень місяць Боржнику було нараховано 6 925,34 грн. по оплаті за постачання за вказаним договором, з яких Боржником було сплачено 4 213,50 грн.; за листопад місяць Боржнику було нараховано 8 243,81 грн. по оплаті за постачання за вказаним договором, з яких Боржником було сплачено 34,43 грн., виходячи з чого, за вказаний період з вересня по листопад утворилась заборгованість у загальній сумі 12 686,02 грн., на якій Заявником 2 на підставі Договору нараховано: за вересень місяць 51,18 грн. інфляції, 22,64 грн. - за жовтень та 38,28 грн. інфляційних нарахувань за листопад, що разом становить 112,10 грн.; пені нараховано за вересень 22,48 грн., 58,93 грн. пені за жовтень місяць та 161,62 грн. пені за листопад місяць 2010 року. Судом встановлено, що відповідно до п. 7 Додатку № 4 до Договору № 1410140, абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) «Енергопостачальною організацією»нараховується пені в розмірі 0,5% за кожен день, до моменту його повного погашення, але не більше обумовленої чинним законодавством України (а.с. 21, Т. 4).

Детально дослідивши матеріали справи, позиції Заявника 2, Боржника, який в повному обсязі визнає вимоги Заявника 2, розпорядника майна, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами перевірки правомірності та правильності розрахунків Заявника 2 щодо заявлених ним вимог до Боржника, на підставі вищенаведеного, абз. 5 ч. 1 ст. 1, абз. 1 ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, п.п. 3.1.1. Рекомендацій № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», абз. 2 п. 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, судом встановлено, що наданий розрахунок є вірним, а вимоги Заявника 2 підлягають задоволенню в повному обсязі та є конкурсними вимогами до Боржника та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство у наступній черговості.

Згідно ч. 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності.

Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до абз. 7 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, до складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. В абзаці 5 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року вказано, що вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору (державного мита - у ред. від 31 травня 2011 року), сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито (судовій збір, - у ред. від 2 жовтня 2011 року) покладається: суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача. Керуючись абз. 1 ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв' язку з задоволенням вимог Заявника 2, судові витрати - державне мито в сумі 85,00 гривень, плату за інформаційно-технічне забезпечення процесу у сумі 236,00 грн. покласти на Боржника та на підставі п.п. г ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, вони підлягають задоволенню першу чергу.

Виходячи з наведеного, вимоги Заявника 2 підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів: 12 845,16 грн., - до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, в тому числі: 12 686,02 грн. основного боргу, 112,10 грн. нарахованого індексу інфляції на суму заборгованості по основному бору та 47,04 грн., - нараховані 3% річних від простроченої суми; 243,03 грн. пені, яка підлягає включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів; 321,00 грн. судових витрат, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредитора, що складаються з 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заявником 6, - Ірпінською об' єднаною державною податковою інспекцією Київської області, ідентифікаційний код: 23569441 в заяві №1625/10/10-0-15 від 30 травня 2011 року (вх. № 7740 від 07 червня 2011 року) про визнання конкурсним кредитором по справі Б8/180-10 заявлено вимоги до Боржника: визнати Ірпінську ОДПІ конкурсним кредитором у справі про банкрутство Боржника з грошовими вимогами на загальну суму 436 898,79 грн. по основному боргу по сплаті податку на додану вартість.

Судом встановлено, що відповідно до реєстру вимог кредиторів складеного розпорядником майна на підставі відомостей наданих йому Боржником, останнім визнано в повному обсязі заборгованість перед Заявником 6 та включено його вимоги по основному боргу до 3 черги. Від розпорядника майна надійшли Заперечення № 890 від 14 листопада 2011 року на частину поданих Боржником відомостей / заперечення частини заявлених вимог Заявника 6, згідно яких розпорядником майна визнано конкурсну заборгованість Боржника перед Заявником 6 у сумі 94 220,45 грн., в той час як інша частина заборгованості Боржника перед Заявником 6 розпорядником не визнана (що вмотивовано тим, що відповідно до ст. 14 Закону про банкрутство, інша заборгованість є не заборгованістю перед конкурсним кредитором, а становить поточну заборгованість, яка виникла після порушення цієї справи, на підставі чого, ним не визнано вимоги по поточній заборгованості Боржника). Також розпорядником майна надано суду копію Довідки, видану Заявником 6 про суми податкової заборгованості Боржника станом на 30 листопада 2011 року, відповідно до якої, станом на вказану дату заборгованість Боржника перед Заявником 6 по основному платежу - по податку на додану вартість становила 94 082,45 грн., заборгованість по пені та штрафним санкціям відсутня.

Дослідивши всебічно, повно, об'єктивно та детально вимоги Заявника 6 судом встановлено наступне. З метою підготовки справи до розгляду ухвалою господарського суду Київської області у цій справі від 08 червня 2011 року було витребувано у Заявника 6 та Боржника низку доказів на підтвердження тих чи інших обставин у справі. Зазначені вимоги ухвали суду не виконано вказаними учасниками провадження, витребуваних доказів суду не надано, в зв' язку з чим суд керується нормою ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та виходить з наявних матеріалів у справі.

Відповідно до заяви Заявника 6 №1625/10/10-0-15 від 30 травня 2011 року (вх. № 7740 від 07 червня 2011 року) про визнання конкурсним кредитором по справі Б8/180-10, заявник 6 вказує, що станом на 23 травня 2011 року згідно карток особових рахунків, податкових декларацій, податкових повідомлень рішень, податкових вимог, довідки про суми податкової заборгованості, податкова заборгованість Боржника перед Заявником 6 становить 436 898,79 грн. До заяви Заявника 6 також долучено Зворотній бік облікових карток платника, - скорочена форма станом на: 31 грудня 2010 року, за 2010 рік та станом на 23 травня 2011 року (з початку 2011 року) (а.с. 57-98, Т. 4); копії: корінця першої податкової вимоги форми Ю1 від 03 грудня 2010 оку № 1/802, податкової декларації з податку на додану вартість 10 місяць 2010 року, подану 22 листопада 2010 року, вхідний номер 660075, податкової декларації з податку на додану вартість 11 місяців 2010 року, подану 20 грудня 2010 року, вхідний номер 62647, податкової декларації з податку на додану вартість 12 місяців 2010 року, подану 20 січня 2011 року, вхідний номер 70781, податкової декларації з податку на додану вартість 01 місяць 2011 року, подану 18 лютого 2011 року, вхідний номер 3630, податкової декларації з податку на додану вартість 02 місяць 2011 року, подану - дата отримання відсутня, вхідний номер 25546.

Жодних заперечень з боку Боржника щодо оскарження, заперечень заявлених вимог Заявника 6 суду не надано, а відповідно до даних, наданих розпорядником майна, - вимоги заявника 6 визнано Боржником.

Відповідно до п.п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (пункт 5.1 статті 5 цього Закону). Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку (пункт 5.2.2 статті 5 та пункт 16.2 статті 16). Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1 статті 5).

Відповідно до абз. 1. П. 5.1., п.п. 5.4.1., п. 5.4. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30 листопада 2011 року було порушено провадження у цій справі.

Відповідно до матеріалів справи 22 листопада 2011 року до Заявника 6 надійшла податкова декларація з податку на додану вартість за 10 місяць 2010 року, згідно якої, Боржником було самостійно визначена у податковій декларації сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від' ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 123 657,00 грн.

Виходячи з того, що вказана податкова декларація з податку на додану вартість подана Заявнику 6 22 листопада 2010 року, на підставі абз. 1. п. 5.1., п.п. 5.4.1., п. 5.4. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, самостійно визначена у податковій декларації сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 123 657,00 грн. є узгодженим податковим зобов' язанням та становить податковий борг Боржника та належить до конкурсних вимог Заявника 6, в зв' язку чим вказана частина заявлених вимог Заявника 6 підлягає задоволенню, а сума боргу у розмірі 123 657,00 грн. на підставі ст. 31 Закону про Банкрутство, - підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника у третю чергу.

Пунктом 8.6. Рекомендацій № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено: суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження. Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку.

Дослідивши матеріали справи, встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за 11 місяць 2010 року - подана 20 грудня 2010 року (вх. № 62647), податкова декларація з податку на додану вартість за 12 місяць 2010 року - подана 20 січня 2011 року (вх. № 70781), податкова декларація з податку на додану вартість 01 місяць 2011 року, - подана 18 лютого 2011 року (вх. № 3630), податкова декларація з податку на додану вартість 02 місяць 2011 року, складена за лютий місяць 2011 року, виходячи з чого податкова заборгованість, що є узгодженою на підставі подання вказаних декларацій подана після дати порушення цієї справи - 30 листопада 2010 року та не належить до конкурсних вимог Заявника 6 до Боржника, та відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, належить до поточних вимог Заявника 6, а також вся інша заборгованість, на яку посилається Заявник 6 відповідно до Зворотного боку облікових карток платника, - скорочена форма, станом на 23 травня 2011 року, в тому числі заборгованість на підставі поданих податкових декларацій, - не належить до вимог конкурсного кредитора, а становлять поточні вимоги Заявника 6, в зв' язку з чим, суд керуючись абз. 1 ч. 1 ст. 14, ст. 1, абз. 7 ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, абз. 2 п. 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009, п.п. 3.1.1., п.п. 8.4., 8.6. Рекомендацій № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відмовляє в задоволенні вимог Заявника 6 в частині заявлених ним поточних вимог, які не підлягають включенню реєстру задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

На підставі абз. 4 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про те, судові витрати пропорційно задоволеним вимогам Заявника 6 покласти на Боржника, які підлягають стягненню з Боржника в доход державного бюджету. Таким чином, частина задоволених вимог Заявника 6 становить 123 657,00 грн. грн., в зв' язку з чим, стягнути з Боржника в дохід державного бюджету 219,25 грн. судового збору, де вказані вимоги підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, до першої черги.

Від Заявника 5, - Фізичної особи- підприємця ОСОБА_5, ідентифікаційний код: НОМЕР_2 в заяві б/н від 23 травня 2011 року (вх. №7495 від 01 червня 2011 року) заявлено вимоги до Боржника, зокрема: визнати заявлені грошові вимоги Заявника 5 до Боржника на загальну суму 139 105 (сто тридцять дев'ять тисяч сто п' ять) грн. 17 коп.; 2) включити грошові вимоги Заявника 5 до Боржника на загальну суму 139 105 (сто тридцять дев'ять тисяч сто п' ять) грн. 17 коп. до реєстру вимог кредиторів Боржника.

Досліджуючи заявлені вимоги Заявником 5 судом встановлено, що Боржником не виконано вимоги п.п. 4, 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 02 червня 2011 року у цій справі та не надано суду жодної, в тому числі письмово інформації щодо повного або часткового визнання чи відхилення вимог Заявника 5 з обґрунтуванням підстав відхилення у відповідності з вимогами абз. 2 ч. 5 ст. 31, ч. 9 ст. 13, ч. 3 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ч. 48 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», п. п. 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; від Боржника не надійшло до суду жодних заперечень, доказів протилежного вимогам та доводам Заявника 5; витребуваних від Боржника документів фінансової звітності, зокрема, за період з 1-го кварталу 2009 року по поточну дату балансів (форма №1) Боржника, звітів про фінансові результати (форма № 2 або № 2-м), звітів про рух грошових коштів (форма № 3), звітів про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма N 1-Б), розшифровку балансу Боржника по дебіторській та кредиторській заборгованості станом на поточну дату Боржником суду не надано, про причини не виконання вказаних вимог ухвал суду не повідомлено.

Відповідно до реєстру вимог кредиторів Боржника, Боржником визнано вимоги Заявника 5 у повному обсязі та включено до четвертої черги вимог кредиторів. Від розпорядника майна заперечень стосовно вимог Заявника 5 не надходило.

В зв' язку з неподанням суду Боржником відзиву, жодних документів на виконання вимог ухвал суду у цій справі стосовно заяви та вимог Заявника 5, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді заяви Заявника 5 суд виходить з наявних матеріалів справи.

Суд бере до уваги те, що Заявником 5 додатково надано суду через загальний відділ господарського суду Київської області низку додаткових доказів та пояснень, уточнення щодо заявлених вимог.

Заявник 5 у заяві б/№ від 23 травня 2011 року вказує на те, що ним було надано послуги Боржнику з виготовлення виробів з матеріалів Боржника та повернення Боржнику готових виробів. Відповідно до матеріалів справи, зокрема актів виконаних робіт - послуги надавались на підставі Договору № 21/2008 від 05 січня 2008 року); на підтвердження факту надання послуг, на які посилається Заявник 5 як на підставу заявлених грошових вимог останнім надано акти виконаних ним робіт: № 2 від 27 лютого 2009 року на загальну суму 2 181,41 грн.; № 3 від 31 березня 2009 року на загальну суму 8 884,77 грн.; № 4 від 30 квітня 2009 року на загальну суму 1 908,02 грн.; №5 від 31 травня 2009 року на загальну суму 2 100,39 грн.; № 6 від 30 червня 2009 року на загальну суму 14 678,20 грн.; № 7 від 31 липня 2009 року на загальну суму 13 139,19 грн.; № 8 від 30 серпня 2009 року на загальну суму 12 242,50 грн.; №9 від 30 вересня 2009 року 6 076,84 грн.; №10 від 31 жовтня 2009 року на загальну суму 11 624,98 грн.; № 11 від 30 листопада 2009 року на загальну суму 14 955,62 грн.; №12 від 30 грудня 2009 року на загальну суму 10 541,71 грн.; №1 від 31 січня 2010 року на загальну суму 5 529,73 грн.; № 2 від 28 лютого 2010 року на загальну суму 6 344,17 грн.; №3 від 31 березня 2010 року на загальну суму 39 641,40 грн.; №4 від 30 квітня 2010 року на загальну суму 11 608,42 грн.; №5 від 31 травня 2010 року на загальну суму 11 511,23 грн.; № 6 від 30 червня 2010 року на загальну суму 6 958,04 грн., - разом виконано роботи на загальну суму, вказує Заявник 5 (а.с. 7, Т. 3) на суму 179 926,62 грн. З метою оплати виконаних робіт Заявник 5 надав Боржнику рахунки-фактури: № 2 від 27 лютого 2009 року; № 3 від 02 квітня 2009 року; № 4 від 30 квітня 2009 року; №5 від 29 травня 2009 року; №6 від 06 липня 2009 року; №7 від 31 липня 2009 року; №8 від 31 серпня 2009 року; №9 від 02 жовтня 2009 року; № 10 від 30 жовтня 2009 року; № 11 від 30 листопада 2009 року; № 12 від 28 грудня 2009 року; № 1 від 31 січня 2010 року; № 2 від 01 березня 2010 року; № 3 від 31 березня 2010 року; № 4 від 30 квітня 2010 року; № 5 від 31 травня 2010 року; № 6 від 30 червня 2010 року. На підтвердження заявленої заборгованості Боржника перед Заявником 5, останнім надано оригінали перелічених актів виконаних робіт та копії виставлених ним рахунків-фактури.

Суд бере до уваги пояснення Заявника 5, зокрема, 10 листопада 2011 року від кредитора/заявника фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 надішли Пояснення на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області б/№ від 10 листопада 2011 року (вх. №15407 від 10 листопада 2011 року), в яких надано пояснення щодо заявлених вимог, до яких долучено додаткові докази на підтвердження своїх вимог до Боржника, в тому числі копію договору № 31/2007 від 09 січня 2007 року, оригінали актів виконаних робіт по договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року, а саме оригінали актів: № 2 від 27 лютого 2009 року, № 3 від 31 березня 2009 року, № 4 від 30 квітня 2009 року, №5 від 31 травня 2009 року, № 6 від 30 червня 2009 року, № 7 від 31 липня 2009 року, № 8 від 30 серпня 2009 року, № 9 від 30 вересня 2009 року, № 10 від 31 жовтня 2009 року, №11 від 30 листопада 2009 року, № 12 від 30 грудня 2009 року, № 1 від 31 січня 2010 року, № 2 від 28 лютого 2010 року, № 3 від 31 травня 2010 року, № 4 від 30 квітня 2010 року, № 5 від 31 травня 2010 року, № 6 від 30 червня 2010 року та витяг (копія) з Книги обліку доходів та витрат фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Крім того, 10 листопада 2011 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 надійшли Пояснення б/№ від 10 листопада 2011 року, відповідно до яких печатки він не має та не отримував; також заявник фізична особа-підприємець ОСОБА_5 надав нотаріально засвідчену заяву, зареєстровану у реєстрі за № 1131, в якій повідомляє про те, що він дійсно повністю розуміючи значення і правові наслідки своїх дій та без будь-якого тиску зі сторони, відповідно до власного волевиявлення, цієї заявою підтверджує, що дійсно підписував перелічені надані ним оригінали актів виконаних робіт за договором № 21/2008 від 05 січня 2009 року. Суд бере до уваги уточнення до поданої ним заяви про визнання кредиторських вимог Заявника 5 де він повідомляє суд про те, що у абз. 4 заяви до господарського суду Київської області від 01 червня 2011 року помилково указаний акт № 5 від 31 травня 2008 року (на загальну суму 40 821,45 грн.), - який не має відношення до даної справи, в зв' язку з чим, він просить не брати його до уваги, а також повідомляє суд про те, що акти виконаних робіт № 6 від 30 червня 2009 року на суму 14 678,2 грн., №7 від 31 липня 2009 року (на загальну суму 13 139,19 грн.), зазначені, як частково оплачені, помилково, в зв' язку з чим просить включити їх до загальної суми заборгованості.

Досліджуючи вимоги Заявника 5 судом в ході підготовки справи до розгляду витребувано від Заявника 5 низку доказів у справі, в тому числі оригінал та належним чином засвідчену копію договору №21/2008 від 05 січня 2008 року на підставі якого, як посилається Заявник 5 були надані Боржнику послуги, інші докази по справі. На виконання вимог ухвали господарського суду Київської області у цій справі від 02 червня 2011 року, Заявником 5 надано пояснення б/№ від 10 листопада 2011 року (вх. № 15407 від 10 листопада 2011 року), де Заявником 5 пояснено, що станом на день подачі його заяви у нього відсутній оригінал договору 3 21/2008 від 05 січня 2009 року, проте, його умови аналогічні в повній мірі положенням договору № 31/2007 від 09 січня 2007 року, копія якого долучена до пояснень Заявника 5. При цьому в судовому засіданні, на якому присутній Заявник 5 та особа, яка займала посаду голови правління Боржника станом на дату укладення договору № 21/2008 (на 05 січня 2009 року), який підписував від імені та в інтересах Боржника договір № 21/2008 від 05 січня 2009 року, - ОСОБА_1 особисто, як голова правління Боржника, де в судовому засіданні ОСОБА_1, Заявник 5 підтвердили факт укладення ними 05 січня 2009 року договору № 21/2008 про надання послуг по виготовленню товарів з матеріалів замовника між Боржником в особі ОСОБА_1 (та підтвердили також факт укладення договору № 31/2007), що діяв у статусі голови правління Боржника - від імені Боржника та Заявником 5, а ОСОБА_1 підтвердив, що договір на час його виконання був на підприємстві Боржника, крім того ОСОБА_1 зазначив у своїх письмових поясненнях, що роботи, які замовлялись у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, в тому чисті на підставі Договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року були роботами по виготовленню з матеріалів Боржника елементів, які реалізовувались компанії «ОТІС»для використання при виготовленні конструкцій ліфтових дверей) (пояснення вх. №15405 від 10 листопада 2011 року); крім того вказаними особами, в тому числі Заявником 5 надано письмово пояснення (вх. № 15407 від 10 листопада 2011 року) та ОСОБА_1 надано письмово пояснення (вх. № 15405 від 10 листопада 2011 року), згідно яких положення договору № 21/2008 в повній мірі є ідентичні з умовами Договору 31/2007, укладеного ними 09 січня 2007 року, при цьому ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях підтвердив, що дійсно Заявником 5 надавались Боржнику послуги на які останній посилається у своїй заяві, а умови договору №21/2008 були однаковими з умовами договору 31/2007, рахунки-фактури, акти виконаних робіт отримувались бухгалтерією Боржника, підписувались ним особисто, а останні два з них, - від 31 травня 2010 року та від 30 червня 2010 року отримувались бухгалтерією Боржника однак ним не підписувались, адже він вже не був на посаді голови правління та йому не відомо про те, чи були вони підписані Боржником в наступному; ОСОБА_1 підтвердив, що Заявником 5 належним чином виконувались умови Договору 21/2008 від 05 січня 2009 року, претензій до якості, строків надання послуг до Заявника 5 у нього, як у керівника Боржника у відповідний період, у нього не було і жодних документів, заходів щодо нього ним не вживались. Заявник 5 наголошує, що на момент подання заяви про визнання грошових вимог Договір №21/2008 від 05 січня 2009 року існував, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками актами виконаних робіт до цього Договору. Крім того, Заявник 5 на підтвердження своїх вимог та факту виконання робіт підкреслює, що в актах виконаних робіт наявне письмове підтвердження фактів передавання Боржником давальницької сировини для виконання робіт згідно Договору. Поряд з цим Заявником 5 надано пояснення з приводу найменувань виробів. На підтвердження його вимог та фактів існування Договору № 21/2007, виконання ним робіт, приймання-передачі від Боржника йому давальницької сировини та факту приймання виконаної ним роботи Боржником належним чином, якісно та у строк до поданого клопотання від 10 листопада 2011 року Заявник 5 долучив оригінали актів виконаних робіт до Договору № 21/2008№ 2 від 27 лютого 2009 року на загальну суму 2 181,41 грн.; № 3 від 31 березня 2009 року на загальну суму 8 884,77 грн.; № 4 від 30 квітня 2009 року на загальну суму 1 908,02 грн.; №5 від 31 травня 2009 року на загальну суму 2 100,39 грн.; № 6 від 30 червня 2009 року на загальну суму 14 678,20 грн.; № 7 від 31 липня 2009 року на загальну суму 13 139,19 грн.; № 8 від 30 серпня 2009 року на загальну суму 12 242,50 грн.; №9 від 30 вересня 2009 року 6 076,84 грн.; №10 від 31 жовтня 2009 року на загальну суму 11 624,98 грн.; № 11 від 30 листопада 2009 року на загальну суму 14 955,62 грн.; №12 від 30 грудня 2009 року на загальну суму 10 541,71 грн.; №1 від 31 січня 2010 року на загальну суму 5 529,73 грн.; № 2 від 28 лютого 2010 року на загальну суму 6 344,17 грн.; №3 від 31 березня 2010 року на загальну суму 39 641,40 грн.; №4 від 30 квітня 2010 року на загальну суму 11 608,42 грн.; №5 від 31 травня 2010 року на загальну суму 11 511,23 грн.; № 6 від 30 червня 2010 року на загальну суму 6 958,04 грн.

Крім того, 10 листопада 2011 року від Заявника 5 фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 надійшли пояснення від 10 листопада 2011 року б/№ (вх. №15406 від 10 листопада 2011 року), де останній повідомляє суд про те, що на момент виконання ним робіт передбачених Договором № 21/2008 від 05 січня 2009 року та договором № 31/2007 від 09 січня 2007 року, він як фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не користувався печаткою, заяву на отримання печатки не подавав, та печатку не отримував; на теперішній час, він фізична особа-підприємець С.І., працює без печатки. До пояснення від 10 листопада 2011 року (вх. № 15406 від 10 листопада 2011 року) додано Додаток № 1, - яким 10 листопада 2011 року нотаріально засвідчена заява ОСОБА_5, зареєстрована в реєстрі за № 1131 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26, в якій ОСОБА_5 підтверджує, що він повністю розуміючи значення і правові наслідки своїх дій та без будь-якого тиску зі сторони, відповідно до власного волевиявлення, цією заявою підтверджує, що він дійсно підписував Акти виконаних робіт № 2 від 27 лютого 2009 року на загальну суму 2 181,41 грн., № 3 від 31 березня 2009 року на загальну суму 8 884,77 грн., № 4 від 30 квітня 2009 року на загальну суму 1 908,02 грн., № 5 від 31 травня 2009 року на загальну суму 2 100,39 грн., № 6 від 30 червня 2009 року на загальну суму 14 678,2 грн., № 7 від 31 липня 2009 року13 139,19 грн., № 8 від 30 серпня 2009 року на загальну суму 12 242,5 грн., №9 від 30 вересня 2009 року 6 076,84 грн., № 10 від 31 жовтня 2009 року на загальну суму 11 624,98 грн., № 11 від 30 листопада 2009 року на загальну суму 14955,62 грн., № 12 від 30 грудня 2009 року на загальну суму 10 541,71 грн., № 1 від 31 січня 2010 року на загальну суму 5 529,73 грн., № 2 від 28 лютого 2010 року на загальну суму 6344,17 грн., № 3 від 31 березня 2010 року на загальну суму 39 641,4 грн., № 4 від 30 квітня 2010 року на загальну суму 11 608,42 грн., № 5 від 31 травня 2010 року на загальну суму 11 511,23 грн., № 6 від 30 червня 2010 року на загальну суму 6 958,05 грн., а зазначені вище Акти укладені на виконання робіт (надання послуг) передбачених Договором № 21/2008 від 01 січня 2009 року. Зазначеним нотаріусом Київського міського нотаріального округу справжність підпису ОСОБА_5 засвідчено нотаріально.

10 листопада 2011 року до загального відділу господарського суду Київської області (канцелярії) надійшли пояснення б/№ (вх. № 15405 від 10 листопада 2011 року) від ОСОБА_1, згідно яких, в період «з 2005 року по 2009 рік перебуваючи на посаді Голови правління Боржника ним, від імені Товариства, і як зазначено вище, укладалися договори №№31/2007 та 21/2008 року із ФОП ОСОБА_5, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, згідно умов яких Товариство замовляло у ФОП ОСОБА_5 роботи по виготовленню (різка базальтового картону), з матеріалів Товариства (давальницької сировини), елементів, які реалізовувались компанії «ОТІС», для використання при виготовленні конструкцій ліфтових дверей …», ОСОБА_1 вказує на те, що отримання рахунків-фактур та Актів виконаних робіт, від ФОП ОСОБА_5, на виконання умов договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року, та виконання ним робіт у повному обсязі та належної якості він підтверджує.

Суд бере до уваги та вважає істотним те, що 10 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшли пояснення б/№ (вх. № 15404 від 10 листопада 2011 року) від 10 листопада 2011 року від ОСОБА_19, відповідно до яких вона з 2007 року по 2011 рік перебувала на посаді бухгалтера Боржника та підтверджує, що між Боржником та Заявником 5 - ФОП ОСОБА_5, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, було укладено Договір № 21/2008 від 05 січня 2009 року, згідно умов якого Товариство замовляло у ФОП ОСОБА_5 роботи по виготовленню (різка базальтового картону), з матеріалів Товариства (давальницької сировини), елементів, які реалізовувались компанії «ОТІС»; ОСОБА_19 підтверджує у вказаних поясненнях отримання нею особисто під час свого перебування на посаді бухгалтера Боржника рахунків-фактур та Актів виконаних робіт від ФОП ОСОБА_5; також ОСОБА_19 підтверджено, що Акти виконаних робіт № 5 від 31 травня 2010 року на загальну суму 11 511,23грн., №6 від 30 червня 2010 року на загальну суму 6 958,04 грн. укладені на виконання робіт (надання послуг) передбачених Договором № 21/2008 від 05 січня 2009 оку були передані нею в бухгалтерію Товариства, особисто ОСОБА_5, але не були підписані уповноваженою особою Товариства так як на той час проходила зміна головного бухгалтера, керівництва та облікової програми 1С. Підписання Актів виконаних робіт з невідомих їй причин було відтерміновано діючим Головою правління, наявність вказаних актів в Бухгалтерії Товариства на той час ОСОБА_19 підтверджує.

На підтвердження заявлених вимог Заявник 5 разом з поясненнями від 10 листопада 2011 року надав копію Договору № 31/2007 від 08 січня 2007 року, витяг з книги обліку доходів та витрат, яку ведуть громадяни-підприємці Заявника 5 з відображенням фактично отриманого прибутку Заявника 5 за своєї господарською діяльністю за період своєї роботи у статусі фізичної особи-підприємця, що охоплює дію Договору № 21/2008 з долученими копіями першої та останньої сторінок книги.

В ході розгляду вимог Заявника 5 до Боржника, детально дослідивши матеріли справи у їх сукупності, виходячи з наявних матеріалів справи, враховуючи неподання Боржником на вимогу суду своєї позиції стосовно вимог Заявника 5 та жодних інших доказів, фінансово-господарських документів Боржника за період дії Договору № 21/2008, враховуючи позицію викладену в поданому суду реєстру вимог кредиторів Боржника, згідно якого Боржником визнано в повному обсязі вимог Заявника 5, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов наступних висновків.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено відсутність серед документів наданих Заявником 5 договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року на який він посилається як одну з підстав виникнення грошових вимог до Боржника. Судом встановлено, що Заявник 5 направив копії своєї заяви б/№ від 23 травня 2011 року з грошовими вимогами до Боржника у належний спосіб з усіма доданими до неї матеріалами Боржнику та розпоряднику майна Боржника, що підтверджено описом вкладення в цінний лист, направлений на ім' я Боржника та скріплений печаткою 186 поштового відділення УКРПОШТИ від 01 червня 2011 року (а.с. 12-13, Т. 3) та на ім' я розпорядника майна та скріплений печаткою 186 поштового відділення УКРПОШТИ від 01 червня 2011 року (а.с. 10-11, Т. 3) та оригіналами квитанцій УДППЗ «Укрпошта»КМД Київ 186 №№5061 від 01 червня 2011 року та 5062 від 01 червня 2011 року. Як зазначено, на вимогу суду, позиції Боржника, жодних документів, в тому числі фінансово-господарських документів суду не надано Боржником, жодних заперечень вимог Заявника 5 до Боржника, суду не надано,однак відповідно до реєстру вимог кредиторів, поданого розпорядником майна на підставі відомостей отриманих від Боржника, вимог Заявника 5 визнано Боржником у повному обсязі. В зв' язку з не наданням Боржником витребуваних фінансово-господарських документів, встановлення наявності чи відсутності кредиторської заборгованості Боржника перед кредитором на підставі даних фінансово-бухгалтерської документації Боржника є неможливим.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. На підставі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає у якості доказів у цій справі пояснення учасників провадження, що надійшли до суду на підтвердження тих чи інших обставин у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14 листопада 2011 року, судом встановлено, що Заявник 5 - фізична особи-підприємець ОСОБА_5 дійсно є зареєстрований у встановленому законодавством порядку у якості фізичної особи-підприємця 16 листопада 2006 року та станом на дату подачі заяви з вимогами до Боржника перебуває у вказаному правовому статусі, основними видами діяльності якого є: столярні та теслярські роботи (45.42.0), кування, пресування, штампування, профілювання, порошкова металургія (28.40.0), виробництво неметалевих мінеральних виробів е.в.і.г. (26.82.0),виробництво фанери, шпону (20.20.0) та інші вили економічної діяльності.

Заявник 5 посилається на те, що між ним та Боржником в особі Голови правління, яким станом на 05 січня 2009 року був ОСОБА_1 був укладений договір № 21/2008 про надання послуг по виготовленню товарів з матеріалів замовника, який за змістом є повною мірою аналогічним положенням договору №31/2007 від 09 січня 2007 року, укладеного між ними самим сторонами, де договір № 21/2008 був Заявником 5 загублений, за умовами якого, як посилається Заявник 5 він як виконавець зобов' язався за завдання Замовника надати послуги по виготовленню з матеріалів замовника товар який потім продає замовник, в тому числі порізка базальтового теплоізоляційного картону, де вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання, фіксується в актах наданих послуг, яку замовник зобов' язаний перерахувати протягом 10 днів з моменту підписанні актів. Обов' язок оплати наданих виконавцем послуг окремо передбачався умовами Договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року.

На підтвердження факту укладення вказаного договору Заявник 5 між вказаними суб' єктами Заявник 5 надав оригінали актів виконаних робіт до Договору № 21/2008: № 2 від 27 лютого 2009 року на загальну суму 2 181,41 грн.; № 3 від 31 березня 2009 року на загальну суму 8 884,77 грн.; № 4 від 30 квітня 2009 року на загальну суму 1 908,02 грн.; №5 від 31 травня 2009 року на загальну суму 2 100,39 грн.; № 6 від 30 червня 2009 року на загальну суму 14 678,20 грн.; № 7 від 31 липня 2009 року на загальну суму 13 139,19 грн.; № 8 від 30 серпня 2009 року на загальну суму 12 242,50 грн.; №9 від 30 вересня 2009 року 6 076,84 грн.; №10 від 31 жовтня 2009 року на загальну суму 11 624,98 грн.; № 11 від 30 листопада 2009 року на загальну суму 14 955,62 грн.; №12 від 30 грудня 2009 року на загальну суму 10 541,71 грн.; №1 від 31 січня 2010 року на загальну суму 5 529,73 грн.; № 2 від 28 лютого 2010 року на загальну суму 6 344,17 грн.; №3 від 31 березня 2010 року на загальну суму 39 641,40 грн.; №4 від 30 квітня 2010 року на загальну суму 11 608,42 грн.; №5 від 31 травня 2010 року на загальну суму 11 511,23 грн.; № 6 від 30 червня 2010 року на загальну суму 6 958,04 грн. Дослідивши зміст перелічених актів, судом встановлено, що в кожному з актів наявна інформація про те, по-перше, що акти складені до Договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року; по-друге, що акти містять пряме підтвердження факту передачі замовником (Боржником) сировини виконавцю (Заявнику 5) для виконання договору, зокрема, згідно змісту актів замовник, яким виступив Боржник передав виконавцю, яким є Заявник 5 давальницьку сировину, а виконавець використав її в наступному у кількості та асортименті відповідно до визначених актами відомостей, а в наступному виконавець виготовив з матеріалу Замовника та передав останньому товар у кількості, видах визначених вказаними актами з вказівкою на вартість послуг за окремі частини наданих послуг, які визначені кожним з наданих актів. За результатами перевірки оригіналів перелічених актів виконаних робіт долучених до матеріалів справи судом встановлено, що відомості на які посилається Заявник 5 відповідають поданим доказам; судом встановлено те, що Акти виконаних робіт № 2 від 27 лютого 2009 року на загальну суму 2 181,41 грн., № 3 від 31 березня 2009 року на загальну суму 8 884,77 грн., № 4 від 30 квітня 2009 року на загальну суму 1 908,02 грн., № 5 від 31 травня 2009 року на загальну суму 2 100,39 грн., № 6 від 30 червня 2009 року на загальну суму 14 678,2 грн., № 7 від 31 липня 2009 року13 139,19 грн., № 8 від 30 серпня 2009 року на загальну суму 12 242,5 грн., №9 від 30 вересня 2009 року 6 076,84 грн., № 10 від 31 жовтня 2009 року на загальну суму 11 624,98 грн., - підписані головою правління ОСОБА_1; акти № 11 від 30 листопада 2009 року на загальну суму 14955,62 грн., № 12 від 30 грудня 2009 року на загальну суму 10 541,71 грн., № 1 від 31 січня 2010 року на загальну суму 5 529,73 грн., № 2 від 28 лютого 2010 року на загальну суму 6344,17 грн., №3 від 31 березня 2010 року на загальну суму 39 641,40 грн., № 4 від 30 квітня 2010 року на загальну суму 11 608,42 грн., - підписані головою правління Боржника ОСОБА_18, та судом встановлено, що акти № 5 від 31 травня 2010 року на загальну суму 11 511,23 грн., № 6 від 30 червня 2010 року на загальну суму 6 958,05 грн. - не підписані уповноваженою особою Боржника, інші акти підписані з обох сторін, а підписи юридичної особи - Боржника скріплені печаткою Боржника; судом встановлено, що перелічені акти містять вказівку на те, що акт є актами виконаних робіт саме на підставі Договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року та містять підтвердження сторонами фактів передачі від замовника виконавцеві сировини для виконання договору № 21/2008 та підтвердження факту передачі готового товару від виконавця, - Заявника 5 замовнику - Боржнику на підставі Договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року, жодних застережень щодо якості наданих послуг/виконаних робіт Акти не місять; акти містять відомості про вартість наданих послуг Заявником 5 Боржнику.

На підставі матеріалів справи, зокрема на підставі наказу № 59-7 від 23 березня 2005 року, ОСОБА_1 було призначено на посаду голови правління Боржника на підставі протоколу ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляяція»від 23 березня 2005 року, фак. Перебування на посаді голови рправління ОСОБА_1. підтверджено довідкою державного комітету статистики № 109/25/2005 від 05 липня 2005 року. відповідно до якої керівником підприємства станом на вказану дату є ОСОБА_1 Відповідно до наявної в матеріалах справи копії «контракту з головою правління приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», на підставі статуту та протоколу № 9 від 11 листопада 2009 року засідання наглядової ради, Боржником в особі Голови наглядової ради з ОСОБА_18 було укладено вказаний контракт відповідно до якого ОСОБА_18 призначався на помаду голови правління Боржника та регулювався його правовий статус. Аналогічний за змістом контракт надано з укладений між Боржником та ОСОБА_1 від 23 березня 2005 року; доказом перебування ОСОБА_1 на посаді голови правління Боржника підтверджено протоколом № 1 від 26 березня 2008 року загальних зборів акціонерів Боржника, відповідно п. 6 якого головою правління Боржника було обрано ОСОБА_1 Жодних заперечень фактів, викладених у вказаних вище доказах жодних доказів, що заперечують факт перебування на посаді голови правління у відповідні періоди часу (під час дії досліджуваного договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року / періоду часу протягом якого підписували перелічені акти), - ОСОБА_1, ОСОБА_18 суду не заявлено, не надано.

Суд вважає істотними письмові пояснення Заявника 5 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 від 10 листопада 2011 року б/№ (вх. №15406 від 10 листопада 2011 року), де останній повідомляє суд про те, що на момент виконання ним робіт передбачених Договором № 21/2008 від 05 січня 2009 року та договором № 31/2007 від 09 січня 2007 року, він як фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не користувався печаткою, заяву на отримання печатки не подавав, та печатку не отримував; на теперішній час, він фізична особа-підприємець С.І., працює без печатки.

Крім того, до вказаного пояснення додано Додаток № 1, - нотаріально засвідчена заява ОСОБА_5, зареєстрована в реєстрі за № 1131 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26, в якій ОСОБА_5 підтверджує, що він повністю розуміючи значення і правові наслідки своїх дій та без будь-якого тиску зі сторони, відповідно до власного волевиявлення, цією заявою підтверджує, що він дійсно підписував Акти виконаних робіт № 2 від 27 лютого 2009 року на загальну суму 2 181,41 грн., № 3 від 31 березня 2009 року на загальну суму 8 884,77 грн., № 4 від 30 квітня 2009 року на загальну суму 1 908,02 грн., № 5 від 31 травня 2009 року на загальну суму 2 100,39 грн., № 6 від 30 червня 2009 року на загальну суму 14 678,2 грн., № 7 від 31 липня 2009 року13 139,19 грн., № 8 від 30 серпня 2009 року на загальну суму 12 242,5 грн., №9 від 30 вересня 2009 року 6 076,84 грн., № 10 від 31 жовтня 2009 року на загальну суму 11 624,98 грн., № 11 від 30 листопада 2009 року на загальну суму 14955,62 грн., № 12 від 30 грудня 2009 року на загальну суму 10 541,71 грн., № 1 від 31 січня 2010 року на загальну суму 5 529,73 грн., № 2 від 28 лютого 2010 року на загальну суму 6344,17 грн., № 3 від 31 березня 2010 року на загальну суму 39 641,4 грн., № 4 від 30 квітня 2010 року на загальну суму 11 608,42 грн., № 5 від 31 травня 2010 року на загальну суму 11 511,23 грн., № 6 від 30 червня 2010 року на загальну суму 6 958,05 грн., а зазначені вище Акти укладені на виконання робіт (надання послуг) передбачених Договором № 21/2008 від 01 січня 2009 року. Зазначеним нотаріусом Київського міського нотаріального округу справжність підпису ОСОБА_5 засвідчено нотаріально.

Досліджуючи питання чи укладався Договір № 21/2008 від 05 січня 2009 року, суд бере до уваги пояснення надані в судовому засіданні ОСОБА_1, який станом на дату укладення Договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року обіймав посаду голови правління Боржника та надані ним письмові пояснення у цій справі, дослідивши вище які суд на підстав ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визнає їх належним доказом у цій справі. Зокрема, згідно пояснень ОСОБА_1 від 10 листопада 2011 року б/№ (вх. № 15405 від 10 листопада 2011 року) в період з 2005 року по 2009 рік перебуваючи на посаді Голови правління Боржника ним, від імені Товариства укладалися договори №№31/2007 та 21/2008 року із ФОП ОСОБА_5, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, згідно умов яких Товариство замовляло у ФОП ОСОБА_5 роботи по виготовленню (різка базальтового картону), з матеріалів Товариства (давальницької сировини), елементів, які реалізовувались компанії «ОТІС», для використання при виготовленні конструкцій ліфтових дверей …», ОСОБА_1 і в письмових пояснення та усно в судовому засіданні надаючи пояснення по суті справи, вказує на те, що отримання рахунків-фактур та актів виконаних робіт від ФОП ОСОБА_5, на виконання умов договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року, та виконання ним робіт у повному обсязі та належної якості він підтверджує; оплата виконаних робіт не була проведена в повному обсязі у зв' язку із важким фінансово-економічним становищем Боржника. В судовому засіданні, на якому присутні Заявник 5, ОСОБА_1 останній підтвердив, що він дійсно уклав / підписував від імені та в інтересах Боржника Договір № 21/2008 від 05 січня 2009 року - з Заявником 5 особисто, в якому обидва підтвердили в судовому засіданні факт укладення ними 05 січня 2009 року Договір № 21/2008 про надання послуг по виготовленню товарів з матеріалів замовника; поряд з цим ОСОБА_1 підтвердив ідентичність змісту договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року змісту Договору № 31/2007, підтвердив факт надання та отримання Боржником за час обіймання ним посади голови правління послуг, на які посилається Заявник 5 у своїй заяві, а також вказав, що рахунки-фактури, акти виконаних робіт отримувались бухгалтерією Боржника, підписувались особисто ним, а останні два з них, - від 31 травня 2010 року та від 30 червня 2010 року отримувались бухгалтерією Боржника однак ним не підписувались, адже він вже не був на посаді голови правління та йому не відомо про те, чи були вони підписані Боржником; ОСОБА_1 підтвердив, що Заявником 5 належним чином виконувались умови Договору 21/2008 від 05 січня 2009 року, претензій до якості, строків надання послуг до Заявника у нього, як керівника Боржника у відповідний період у нього не було і жодних документів, заходів щодо Заявника 5 ним не вживалось.

Суд бере до уваги пояснення, що надійшли до суду 10 листопада 2011 року через загальний відділ пояснення б/№ (вх. № 15404 від 10 листопада 2011 року) від 10 листопада 2011 року від ОСОБА_19, відповідно до яких вона з 2007 року по 2011 рік перебувала на посаді бухгалтера Боржника та підтверджує, що між Боржником та Заявником 5 - ФОП ОСОБА_5, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, було укладено Договір № 21/2008 від 05 січня 2009 року, згідно умов якого Товариство замовляло у ФОП ОСОБА_5 роботи по виготовленню (різка базальтового картону), з матеріалів Товариства (давальницької сировини), елементів, які реалізовувались компанії «ОТІС»; ОСОБА_19 підтверджує у вказаних поясненнях отримання нею під час перебування на посаді бухгалтера Боржника рахунків-фактур та Актів виконаних робіт від ФОП ОСОБА_5; також ОСОБА_19 підтверджено, що Акти виконаних робіт № 5 від 31 травня 2010 року на загальну суму 11 511,23грн., №6 від 30 червня 2010 року на загальну суму 6 958,04 грн. складені на підтвердження виконання робіт (надання послуг) передбачених Договором № 21/2008 від 05 січня 2009 року були передані в бухгалтерію Товариства (Боржника) особисто ОСОБА_5, але не були підписані уповноваженою особою Товариства (Боржника) так як на той час проходила зміна головного бухгалтера, керівництва та облікової програми 1С. Підписання Актів виконаних робіт з невідомих їй причин було від терміновано діючим Головою правління, наявність вказаних актів в Бухгалтерії Товариства на той час ОСОБА_19 підтверджує. Суд бере до уваги перелічені пояснення у справі, що мають істотне значення.

Жодних заперечень факту укладення договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року, факту отримання Боржником послуг на підставі Договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року від Заявника 5 у обсягах, видах та за ціною визначеними актами виконаних робіт, на які посилається Заявник 5 - від Боржника не надійшло у цій справі, жодних доказів протилежного Боржником суду не надано та не доведено.

Відповідно до п. 8 ст. 193 Господарського кодексу України, управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Дослідивши у сукупності наведені докази, встановлюючи дійсну волю сторін, дослідивши наявні докази, суд визнає перелічені докази належними та допустимими доказами у цій справі, заслухавши пояснення учасників провадження та осіб, пояснення яких має істотне значення для вирішення справи по суті, в тому числі безпосередньо осіб, які від імені Боржника та Заявника 5 укладали Договір № 21/2008 від 05 січня 2009 року на підставі якого заявлено грошові вимоги до Боржника, судом встановлено, що договір № 21/2008 року від 05 січня 2009 року був укладений, Заявник 5 свої обов' язки за договором в частині надання послуг по виготовленню з матеріалів замовника товару, у межах встановлених судом виконав якісно, належним чином вартістю та у обсязі, що підтверджено укладеними з обох сторін актами виконаних робіт, а саме: № 2 від 27 лютого 2009 року на загальну суму 2 181,41 грн., № 3 від 31 березня 2009 року на загальну суму 8 884,77 грн., № 4 від 30 квітня 2009 року на загальну суму 1 908,02 грн., № 5 від 31 травня 2009 року на загальну суму 2 100,39 грн., № 6 від 30 червня 2009 року на загальну суму 14 678,2 грн., № 7 від 31 липня 2009 року13 139,19 грн., № 8 від 30 серпня 2009 року на загальну суму 12 242,5 грн., №9 від 30 вересня 2009 року 6 076,84 грн., № 10 від 31 жовтня 2009 року на загальну суму 11 624,98 грн., № 11 від 30 листопада 2009 року на загальну суму 14955,62 грн., № 12 від 30 грудня 2009 року на загальну суму 10 541,71 грн., № 1 від 31 січня 2010 року на загальну суму 5 529,73 грн., № 2 від 28 лютого 2010 року на загальну суму 6344,17 грн., №3 від 31 березня 2010 року на загальну суму 39 641,40 грн., № 4 від 30 квітня 2010 року на загальну суму 11 608,42 грн., № 5 від 31 травня 2010 року на загальну суму 11 511,23 грн., № 6 від 30 червня 2010 року на загальну суму 6 958,05 грн., однак судом встановлено те, що Акти виконаних робіт № 2 від 27 лютого 2009 року на загальну суму 2 181,41 грн., № 3 від 31 березня 2009 року на загальну суму 8 884,77 грн., № 4 від 30 квітня 2009 року на загальну суму 1 908,02 грн., № 5 від 31 травня 2009 року на загальну суму 2 100,39 грн., № 6 від 30 червня 2009 року на загальну суму 14 678,2 грн., № 7 від 31 липня 2009 року13 139,19 грн., № 8 від 30 серпня 2009 року на загальну суму 12 242,5 грн., №9 від 30 вересня 2009 року 6 076,84 грн., № 10 від 31 жовтня 2009 року на загальну суму 11 624,98 грн., - підписані головою правління ОСОБА_1; акти № 11 від 30 листопада 2009 року на загальну суму 14955,62 грн., № 12 від 30 грудня 2009 року на загальну суму 10 541,71 грн., № 1 від 31 січня 2010 року на загальну суму 5 529,73 грн., № 2 від 28 лютого 2010 року на загальну суму 6344,17 грн., №3 від 31 березня 2010 року на загальну суму 39 641,40 грн., № 4 від 30 квітня 2010 року на загальну суму 11 608,42 грн.

Надання послуг на підставі актів № 5 від 31 травня 2010 року на загальну суму 11 511,23 грн., № 6 від 30 червня 2010 року на загальну суму 6 958,05 грн., які не підписані уповноваженою особою Боржника не доведено Заявником 5 належними та допустимим доказами, в зв' язку з чим, суд відхиляє вимоги Заявника 5 в цій частині.

Крім того, судом встановлено що за правовою природою, договір № 21/2008 від 05 січня 2009 року є договором підряду. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Жодних доказів неналежного виконання робіт Боржником суду не надано.

Доказів виконання Боржником своїх обов' язків за Договором № 21/2008 від 05 січня 2009 року по оплаті виконаної роботи суду не надано.

Таким чином Заявником 5 в судому провадженні доведено, що останнім надано, а Боржником прийнято послуги по виготовленню товарів загальною вартістю 161 457,35 грн.

В заяві з кредиторськими вимогами до боржника, Боржник вказує на те, що Боржником на виконання Договору № 21/2008 від 05 січня 2009 року частково було сплачено Заявнику 5 за надану послуги, а саме: Боржник оплатив часткового акти виконаних робіт № 6 від 30 червня 2009 року на загальну суму 14 678,20 грн., № 5 від 31 травня 2008 року на загальну суму 40821,45 грн. та № 7 від 31 липня 2009 року (на загальну суму 13139,19 грн.) на 20 821,45 грн. та 5321,8 грн. відповідно. Однак, Заявником 5 10 листопада 2011 року подано уточнення до раніш поданої заяви, в яких він вказав, що у абз. 4 заяви до господарського суду Київської області від 01 червня 2011 року помилково указаний акт № 5 від 31 травня 2008 року (на загальну суму 40 821,45 грн.), - який не має відношення до даної справи, в зв' язку з чим, він просить не брати його до уваги, а також повідомляє суд про те, що акти виконаних робіт № 6 від 30 червня 2009 року на суму 14 678,2 грн., №7 від 31 липня 2009 року (на загальну суму 13 139,19 грн.), зазначені, як частково оплачені, помилково, в зв' язку з чим просить включити їх до загальної суми заборгованості.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Боржника перед Заявником 5 за договором № 21/2008 від 05 січня 2009 року становить 161 457,35 грн., а Боржник належним чином своїх обов' язків за Договором № 21/2008 не виконав та послуги надані згідно перелічених та визнаних судом належним чином підписаними актів, є не оплаченими Боржником повністю.

Факт невиконання зобов' язань Боржника перед Заявником 5 за Договором № 21/2008 від 05 січня 2009 року Боржником не заперечується, жодних доказів виконання зобов' язань за вказаним договором перед Заявником 5 суду не надано, що також є свідченням належного виконання Заявником 5 своїх зобов' язань за договором № 21/2008, про що також свідчить відсутність з боку Боржника претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов договору № 21/2008.

На підтвердження факту невиконання Боржником зазначених своїх зобов' язань Заявником 5 надано копію витягу з Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть громадяни суб' єкти підприємницької діяльності з першої та останньою сторінками книги.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідно до п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Пунктом 6 ст. 128 Господарського кодексу України, громадянин-підприємець зобов'язаний: вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.

Пунктами 1, 2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03 липня 1998 року №727/98 (в ред., що була чинна станом на період дії договору (від 03 червня 2005 року)) встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Пунктом 4 Указу президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" 727/98 від 03 липня 1998 року (в тому числі і в ред. від 03 червня 005 року) передбачено, що форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України. За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Відповідно до п. 8 Наказу ДПА «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі", для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за № 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

У листі ДПА від 25 грудня 2009 року № 28923/7/23-7017/1485 «Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб'єктів господарювання - платників єдиного податку», Статтею 6 Закону України від 06.07.95 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. Згідно з п. 6 ст. 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого проводити державну регуляторну політику.

В свою чергу Кабінетом Міністрів України на виконання ст. 9 Закону № 265/95-ВР прийнято постанову від 26.09.2001 р. № 1269 "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат" (далі - Порядок). Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день. Пунктом 3 Порядку визначено, що форма Книги обліку доходів і витрат затверджується Державною податковою адміністрацією України.

У зазначеному листі Державної податкової Адміністрації від 25 грудня 2009 року № 28923/7/23-7017/1485 «Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб'єктів господарювання - платників єдиного податку»зазначено таке. Згідно з п. 4 Указу № 727/98 форма Книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України. На виконання Указу № 727/98 видано наказ ДПА України від 29.10.99 р. № 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі", який зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 752/4045 (далі - наказ № 599). Згідно з п. 8 наказу №599 для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. № 12 та зареєстрованої в Мін'юсті України 09.06.93 р. за №64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий дохід". Відповідно до п. 2 листа ДПА України від 05.11.97 р. № 17-0117/10-8886 у Книзі обліку доходів і витрат графи 4, 5 та 6 заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу. Отже для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фіноперацій платник єдиного податку-фізична особа веде Книгу обліку доходів та витрат відповідно до додатку 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12 та зареєстрованої в Мін' юсті України 09.06.93 р. № 64 (в редакції наказу ДПАУ від 16.07.2003 р. № 352).

Статтею 1 у абз. 4 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб' єктів малого підприємництва»із змінами та доповненнями визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Виходячи з чого у графі «сума виручки (доходу)»відображається фактично отримана сума виручки (як за наявності первинних документів, так і за їх відсутності).

На підтвердження факту невиконання Боржником зобов' язань за Договором № 21/2008 від 05 січня 2009 року у вказаній Заявником 5 частині, останнім надано суду витяг з книги обліку доходів і витрат Заявника 5. Дослідивши зазначений доказ, керуючись ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб' єктів малого підприємництва», судом встановлено, що витяг з книги обліку ходів та витрат місить першу, останню сторінки, має ознаки того, що оригінал книги є прошитим, пронумерованим та скріплений печаткою ДПІ у Солом' янському районі м. Києва, книга зареєстрована за № 1779/17-01; серед фактично отриманої Заявником 5 виручки, що підлягає занесенню до Книги обліку доходів і витрат у графі «сума виручки (доходу)»відсутні відомості про отримання Заявником 5 коштів від Боржника по Договору № 21/2008 від 05 січня 2011 року взагалі. Боржник не заперечує факту несплати ним Заявнику 5 коштів за Договором № 21/2008 від 05 січня 2011 року.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов' язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином судом встановлено, Заявником 5 доведено заборгованість Боржника перед ним у сумі 161 457,35 грн. При цьому бере до уваги те, що відповідно до заяви Заявника 5 про визнання кредиторських вимог, останній просить суд визнати його вимоги до Боржника у сумі 139 105,17 грн. Жодних заяв про вихід за межі заявлених вимог Заявником 5 не заявлено. В зв' язку з ним, що суд не може виходити за межі позовних вимог, а клопотання про таке не заявлялось, суд задовольняє вимог Заявника 5 у заявленій ним сумі - 139 105,17 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та відповідно до ст. 31 Про банкрутство та підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів Боржника.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір (державне мито згідно ред. від 31 травня 2011 року) покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати - державне мито в сумі по 85,00 гривень, витрати на внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його вимог у сумі 40,00 грн. покласти Боржника, які на підставі п.п. г ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, підлягають задоволенню першу чергу.

01 червня 2011 року від ініціюючого кредитора - ОСОБА_1 до господарського суду Київської області надійшла заява про визнання кредиторських вимог б/№ (вх. №7496 від 01 червня 2011 року) в якій заявлено додатково вимоги до Боржника, зокрема, ініціюючий кредитор просить: 1) визнати його грошові вимоги до Боржника в сумі 1 380 865,17 грн.; 2) включити його грошові вимоги до Боржника в сумі 1 380 865,17 грн. до реєстру вимог кредиторів. Додаткові вимоги ОСОБА_1 мотивовані наступним. В зазначеній заяві ініціюючий кредитор вказує, що ухвалою господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі визнано безспірними його грошові вимоги до Боржника в сумі 446220,40 грн., з яких: 412100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6016,00 грн., індексація у зв' язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Керуючись положеннями ч. 1 ст. 14 та ч. 8 ст. 11 Закону про банкрутство, де згідно останньої норми кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону, ініціюючий кредитор вказує на обставину, що рішенням Апеляційного суду Київської області не змінено основного боргу Боржника перед ініціюючим кредитором, який був встановлений рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 лютого 2009 року у справі №2-504, в зв' язку з чим, керуючись нормою ст. 625 Цивільного кодексу України ініціюючий кредитор додатково заявив грошові вимоги до Боржника по збиткам від інфляції за весь час прострочення та 3 % річних за невиконання Договору поворотної фінансової допомоги №7 від 01 липня 2008 року, а саме за період з 25 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року збитки від інфляції у розмірі 87 777,30 грн. та 3% річних у сумі 27 808,28 грн.

Поряд з цим у вказаній заяві ініціюючим кредитором заявлено окремо й інші вимоги до Боржника, зокрема, ініціюючий кредитор вказує, що згідно з рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21 підлягає стягненню з Боржника на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 200 614,80 грн. заборгованості, 13 125,20 грн. - 3% річних, 63 058,51 грн. інфляційних втрат, 2 767,99 грн. державного мита та 59,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 960,00 грн. витрат пов' язаних з оплатою послуг адвоката, а разом - 280 585,74 грн. (а.с. 6, Т. 2). В свою чергу ініціюючий кредитор вказує на те, що 05 травня 2011 року між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 1 якого фізична особа-підприємець ОСОБА_5 передає (поступається), а ОСОБА_1 приймає право вимоги про стягнення з Боржника заборгованості в розмірі 280 585,74 грн., підстави виникнення та сума підтверджуються рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21, в той час як відповідно до умови п. 4 вказаного договору, з дати підписання акту приймання-передачі документів між вказаними особами, ініціюючий кредитор стає кредитором Боржника в розмірі вимог, визначеному п.п.1.1. вказаного договору, тобто набуває всіх прав, до Боржника, а фізична особа-підприємець ОСОБА_5 ці права втрачає.

По-третє, ініціюючим кредитором заявлено окремо грошові вимоги до Боржника виходячи з такого. ОСОБА_1 у свій заяві вказує, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_16 та ЗАТ «Білецький завод «Теплозвукоізоляція», правонаступником якого є Боржник, укладено низку договорів: договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №15/08 від 15 серпня 2007 року; договір №13/08 від 13 серпня 2007 року; договір №10/08 від 10 серпня 2007 року; договір № 16/07 від 16 липня 2007 року; договір № 1/08 від 01 серпня 2007 року; договір № 25/09 від 25 вересня 2007 року; договір № 09/07 від 09 липня 2007 року; договір № 23/08від 23 серпня 2007 року; договір № 7/09 від 07 вересня 2007 року; договір № 03/09 від 03 вересня 2007 року; договір №31/08 від 31 серпня 2007 року; договір № 31/08 від 31 серпня 2007 року; договір №31/08 від 30 липня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 20/8 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/8 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/8 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/08 від 20 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року (разом надалі за текстом «Договори підряду»). На підставі договору про відступлення права вимоги від 11 травня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_16 передав (поступився), а ОСОБА_1 прийняв право вимоги за зазначеними договорами підряду, а отже, з позиції ініціюючого кредитора, набув право вимоги до Боржника належного виконання всіх зобов' язань за вказаними Договорами підряду. Ініціюючий кредитор посилаючись на те, що всі договори підряду є типовими і п.п. 8.1. кожного з них передбачено сплату за виконані роботи згідно акту прийняття-здачі виконаних робіт підписаного замовником протягом 3 банківських днів з моменту його підписання та вказує на те, що Боржником було підписано акти виконаних робіт за переліченими вище договорами підряду на загальну суму 613 950,00 грн., які долучені ініціюючим кредитором до його заяви, однак ініціюючий кредитор сверджує, що Боржник не оплатив жодного із вказаних актів. Посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, ініціюючий кредитор в частині вимог за зазначеним договором про відступлення права вимоги від 11 травня 2011 року просить визнати його кредитором Боржника на суму 613 950,00 грн. за невиконання Договорів підряду, просить стягнути з Боржника 3% за їх невиконання у сумі 64 909,82 грн. та збитки від інфляції в розмірі 305 834,03 грн., а разом за трьома вимогами 1 380 865,17 грн.

10 листопада 2011 року до загального відділу господарського суду Київської області (канцелярії) надійшли пояснення б/№ (вх. № 15405 від 10 листопада 2011 року) від ОСОБА_1, де ОСОБА_1 виклав клопотання та просить включити до реєстру вимог кредиторів боржника його кредиторські вимоги на суму штрафу та пені про які зазначено в його заяві про порушення цієї справи про банкрутство, в сумі зазначеній в Рішенні Апеляційного суду Київської області, справа № 22Ц-9146/2010 від 11 січня 2011 року, та ухвалі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, справа № 6-5588св11 від 18 липня 2011 року.

В ході підготовки справи до розгляду додатково заявлених вимог у порядку ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, ухвалою господарського суду Київської області від 02 червня 2011 року було зобов' язано учасників провадження, в тому числі ініціюючого кредитора та Боржника надати низку документальних доказів по справі. Ініціюючим кредитором частково виконано вимоги ухвали суду, Боржник не надав жодних доказів на виконання вимог суду, в тому числі не надано суду жодної фінансово-бухгалтерської звітності Боржника. Відповідно до поданого розпорядником майна Боржника реєстру вимог кредиторів, Боржником визнано вимоги ініціюючого кредитора частково у сумі 396 171,32 грн., інші вимоги ініціюючого кредитора з усіх заявлених останнім відхилено Боржником. Поряд з цим, розпорядником майна Боржника надано суду «Відзив Боржника на вимогу кредитора відповідно до договору цесії від 05 травня 2011 року»(про невизнання боржником заявлених вимог), відповідно до якого, Боржник вказує, що до договору відступки кредитор додав низку договорів та актів виконаних робіт, та посилаючись на норми ст. ст. 257, 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 203, 223 Господарського кодексу України вказує, що з його позиції заявником не надано доказів, які б підтверджували б поновлення строку позовної давності, оскільки з наданих у додатку до вищенаведеного договору документів вбачається, що СПД ОСОБА_16 були укладені договори з ВАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»в особі голови правління ОСОБА_1, «Кредитором», за даною справою. Остання дата виконання СПД ОСОБА_16 робіт, датована 04 січня 2008 року тобто, Боржник вказує на те, що вважає, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, сплив строк позовної давнини. Боржник посилається на наказ Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зокрема на п.п. 6.6. та Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженому Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року № 41, де встановлено, як вказує Боржник, що для первинних документів і додатків до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записів (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.) встановлено трирічний термін зберігання за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства (без посилання на порядковий номер положення, яким передбачена норма зі змістом на який посилається Боржник). Боржник вказує на те, що СПД «ОСОБА_16» не надав докази, що звертався до Боржника в особі голови правління ОСОБА_1 у досудовому порядку (вів претензійну роботу), а також вказує те, що у Боржника згідно фінансової звітності за 2007-2008 року відсутні відображення заборгованості перед СПД ОСОБА_16

Крім того, розпорядником майна долучено копії довідки № 1/525 від 27 вересня 2011 року про те, що до Боржника за період з 01 вересня 2007 року по поточну дату (27 вересня 2011 року), від фірми СПД ОСОБА_16 рекомендовані листи і цінні листи поштою не надходили; копію довідки № 1/562 від 10 жовтня 2011 року, відповідно до якої Боржник повідомляє, що на підприємстві відсутні будь-які договори з фірмою СПД ОСОБА_16 Також Боржник повідомляє, таким чином на підставі вказаного вище він не визнає себе боржником відносно заявлених грошових вимог на суму 280 585 грн. у зв' язку як із збігом строків позовної давності, так і відсутністю відображення заборгованості у загальній фінансовій звітності Боржника. Заперечень щодо іншої частини заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог до Боржника, як вказує розпорядник майна, до останнього не надходили; до господарського суду Київської області жодних заперечень, доказів вимог ініціюючого кредитора, відзиву Боржника щодо додаткових вимог ініціюючого кредитора не надходило.

Боржником не виконано вимоги ухвали суду викладені в ухвалі від 02 червня 2011 року щодо надання витребуваних доказів, документів, позиції Боржника щодо вимог ініціюючого кредитора, документів на підтвердження відомостей, викладених Боржником у наданій ним розпоряднику майна позиції стосовно вимог ініціюючого кредитора суду не надано. Суд бере до уваги те, що посилаючись на відсутність згідно фінансової звітності за 2007-2008 року відображення заборгованості перед СПД ОСОБА_16, Боржник не надав жодних витребуваних судом документів фінансово-господарської звітності суду на підтвердження своєї позиції, поданої розпоряднику майна Боржника.

Факт направлення ініціюючим кредитором додаткової заяви та долучених до неї документів підтверджено описом вкладення в цінний лист, скріплений відбитком печатки 186 відділення УДППЗ «УРКПОШТА»від 01 червня 2011 року та (а.с. 12-14, Т. 2) та квитанцією зазначеного поштового відділення №5064 від 01 червня 2011 року.

Детально, всебічно дослідивши обставини справи, в тому числі заяву ініціюючого кредитора з додатковими грошовими вимогами до Боржника, інші клопотання, пояснення Боржника, наявну позицію Боржника, позицію розпорядника майна Боржника, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Щодо вимог ініціюючого кредитора, заявлених на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України по збиткам від інфляції та 3 % річних за невиконання Договору поворотної фінансової допомоги №7 від 01 липня 2008 року, а саме за період з 25 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року збитки від інфляції у розмірі 87 777,30 грн. та 3% річних у сумі 27 808,28 грн. та клопотання про включення до реєстру вимог кредиторів боржника кредиторських вимог ініціюючого кредитора на суму штрафу та пені щодо яких заявлено в заяві про порушення справи про банкрутство, в сумі зазначеній в Рішенні Апеляційного суду Київської області, справа № 22Ц-9146/2010 від 11 січня 2011 року та ухвалі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, справа № 6-5588св11 від 18 липня 2011 року.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі визнано безспірні грошові вимоги Кредитора (ініціюючого кредитора) - ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, в сумі 446220,40 грн., з яких: 412100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6016,00 грн., індексація у зв' язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Доказами безспірності та розміру вимог ініціюючого кредитора виступило рішення Ірпінського міського суду від 25 лютого 2009 року у праві № 2-504/2009 року, яке було змінено рішенням колегії судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області по справі №22Ц-9146/2010 р., згідно якого апеляційну скаргу Боржника було задоволено частково, Рішення Ірпінського міського суду від 25 лютого 2009 року змінено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»(ідентифікаційний код юридичної особи: 00292729) на користь Кредитора борг за договором поворотної фінансової допомоги в сумі 412100 гривень, штраф за порушення виконання умов договору в сумі 100000 гривень, пеню за порушення виконання умов договору в сумі 150000 гривень, 3% річних за порушення виконання умов договору в сумі 6015 гривень, індексацію у зв' язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1700 гривень, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього вирішено стягнути 696219, 40 грн. (а.с. 97-104, 92-95, Т.1).

Відповідно до Ухвали Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі №6-5588 св 11 (у складі колегії суддів: Журавель В.І., Карпенко С.О., Кафідової О.В.), касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»відхилено, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2011 року залишено без змін.

Таким чином, рішенням (ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі №6-5588 св 11) не було змінено розміру заборгованості, що було визнано господарським судом Київської області ухвалою від 22 лютого 2011 року у цій справі у якості безспірних вимог кредитора (ініціюючого кредитора).

Абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 1 - 3 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України; до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Керуючись цим положенням при вирішенні питання щодо порушення цієї справи, вимоги ініціюючого кредитора щодо пені та штрафів судом не брались до уваги.

Пунктом 15 ст. 11 Закону про банкрутство встановлено, що після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону. Відповідно до редакції вказаного Закону від. 21 квітня 2011 року, - після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Абзацом 4 п.п. 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року встановлено, що кредитор (кредитори), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство, не подає (подають) заяв після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення цієї справи. Вимоги ініціюючих кредиторів вважаються визнаними і після їх перевірки у підготовчому засіданні підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру.

Відповідно до ч. 1 п. 49 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Судом встановлено, що ініціюючим кредитором не надано жодних доказів забезпеченості його вимог, в тому числі частково заставою.

Як зазначено, відповідно до ч. 3 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, до складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на підставі положень п.п. ч. 3 п. 14, 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, ухвали господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі, ст. 31 Закону про банкрутство, вимоги ініціюючого кредитора, визнані безспірними п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 412100,00 грн. основного боргу, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6015,00 грн., індексація у зв' язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., - нараховані відповідно до рішення Ірпінського міського суду від 25 лютого 2009 року у праві № 2-504/2009 року (та не змінені в ході перегляду в апеляційному та касаційному порядку), - підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів Боржника; 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, - підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів Боржника.

Ініціюючим кредитором заявлено додаткові вимоги керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України до Боржника по збиткам від інфляції та 3 % річних за невиконання Договору поворотної фінансової допомоги №7 від 01 липня 2008 року, а саме за період з 25 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року збитки від інфляції у розмірі 87 777,30 грн. та 3% річних у сумі 27 808,28 грн., - за період після винесення рішення Ірпінського міського суду від 25 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року та заявлено клопотання про включити до реєстру вимог кредиторів боржника його кредиторські вимоги на суму штрафу та пені про які зазначено в заяві про порушення справи про банкрутство, в сумі зазначеній в Рішенні Апеляційного суду Київської області, справа № 22Ц-9146/2010 від 11 січня 2011 року, та ухвалі вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, справа № 6-5588св11 від 18 липня 2011 року.

Частиною 1 п.п. 50 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом. Те саме стосується процентів за позику та кредит (статті 1048, 1054 та 1057 ЦК).

Керуючись ч. 1 п.п. 50, ч. 1 п. 49 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, вимоги ініціюючого кредитора по інфляційним втратам та 3% річним за невиконання Договору поворотної фінансової допомоги №7 від 01 липня 2008 року підлягає задоволенню за період з 26 лютого 2009 року по заявлену ініціюючим кредитором дату - 27 травня 2011 року. Жодних підстав заперечень вказаних вимог ініціюючого кредитора від Боржника не надійшло. За результатом арифметичної перевірки розрахунків ініціюючого кредитора заявлених інфляційних втрат та індексу інфляції за вказаний період судом встановлено наступне. Судом встановлено, що Ірпінським міським судом Київської області від 25 лютого 2009 року при винесенні рішення у справі №2-504/2009 р було перевірено правильність розрахунку індексу інфляції та 3% річних та частково задоволено вимоги ОСОБА_1 станом на 25 лютого 2009 року у сумі: індекс інфляції, - 26 374,40 грн., 3% річних,- у сумі 6 015,01 грн. Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області по справі №22Ц-9146/2010 р., згідно якого апеляційну скаргу задоволено частково, Рішення Ірпінського міського суду від 25 лютого 2009 року змінено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»(ідентифікаційний код юридичної особи: 00292729) на користь Кредитора борг 3% річних за порушення виконання умов договору в сумі 6015 гривень, індексацію у зв' язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., таким чином виходячи з вказаних судових рішень, при перерахунку вказаних нарахувань вони нараховувались станом на 25 лютого 2009 року, в зв' язку з чим, нарахування за подальший строк невиконання договору поворотної фінансової допомоги у вигляді 3% річних та індексу інфляції розраховуються з наступного дня за днем винесеного судового рішення. Арифметичною перевіркою нарахування 3% річних за період з 26 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року на суму основного боргу, судом встановлено, що вказане нарахування становить 27 774,41 грн., в зв' язку з чим, вимога ініціюючого кредитора по 3% річних підлягає частковому задоволенню у сумі 27 774,41 грн. В іншій частині вимог щодо 3% річних по договору поворотної фінансової допомоги заявленій ініціюючим кредитором суд відмовляє.

Арифметичною перевіркою судом вставлено, що за період з 26 лютого 2009 року по 27 травня 2011 року індекс інфляції на суму 412 100,00 грн. складає 88 920,17 грн., при цьому суд задовольняє вимоги ініціюючого кредитора в заявленій ним частині вимог по інфляційним втратам у сумі 87 777,30 грн., виходячи з того, що суд не має права виходити за межі заявлених вимог, адже клопотання про таке ініціюючим кредитором не заявлялось і останній не був позбавлений права подання такого клопотання. Керуючись ст. 31 Закону про банкрутство, вимоги ініціюючого кредитора по 3% річних та індексу інфляції у розмірах 87 777,30 грн. індексу інфляції та 27 774,41 грн. 3% річних підлягають задоволенню та включенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.

Поряд з цим ініціюючим кредитором заявлено клопотання про включення до реєстру вимог кредиторів його безспірних вимог по штрафу та пені за порушення договору поворотної фінансової допомоги у розмірах, визначених Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі №6-5588 св11, яким рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2011 року залишено без змін. Від Боржника мотиви заперечення даної вимоги ініціюючого кредитора до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2011 року було переглянуто рішення Ірпінського міського суду Київської області у справі № 2-504/2009 від 25 лютого 2009 року та стягнуто з Боржника в тому числі (а.с. 76, Т. 1): штраф за порушення виконання умов договору в сумі 100 000,00 грн., пеню за порушення виконання умов договору в сумі 150 000,00 грн. Відповідно до Ухвали Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі №6-5588 св11 (у складі колегії суддів: Журавель В.І., Карпенко С.О., Кафідової О.В.), касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»відхилено, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2011 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно п. 1 Роз' яснень Вищого арбітражного суду України «Про судове рішення»від 10.12.96 р. № 02-5/422, на підставі статті 124 Конституції України, частини першої статті 84 АПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Керуючись ч. 4 ст. 124 Конституції України, п. 1 Роз' яснень Вищого арбітражного суду України «Про судове рішення»від 10.12.96 р. № 02-5/422, вимога ініціюючого кредитора про включення до реєстру вимог кредиторів вимог ініціюючого кредитора до Боржника по штрафу та пені за порушення договору поворотної фінансової допомоги у розмірах, визначених Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі №6-5588 св11, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2011 року підлягає задоволенню.

Абзацом 5 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року визначено, що вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

Керуючись ст. 31 Закону про банкрутство, абз. 5 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, включити вимоги ініціюючого кредитора до реєстру вимог кредитора боржника у розмірах: 100 000,00 грн. штрафу за порушення виконання умов договору та 150 000,00 грн. пені за порушення виконання умов договору поворотної фінансової допомоги у шосту чергу задоволення вимог кредиторів Боржника.

Щодо вимог ініціюючого кредитора стосовно частини вимог ініціюючого кредитора у розмірі 280 585,74 грн., заявлені на підставі договору відступлення права вимоги від 05 травня 2011 року, укладеного між ініціюючим кредитором та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 стосовно відступлення права вимоги від Боржника заборгованості, підстави виникнення якої підтверджено рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21. Дослідивши детально матеріали справи судом встановлено наступне. Від Боржника не надійшло жодних обгрунтувань заперечень вказаної частини вимог ініціюючого кредитора, жодних доказів, які б спростовували вказану частину вимог ініціюючого кредитора.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 38, Т. 2) 05 травня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п.п. 1, 2, 4, 6 якого, цедент, яким виступає фізична особа-підприємець ОСОБА_5, передає (поступається), а цесіонарій, яким виступає ОСОБА_1, приймає право вимоги про стягнення з приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»(Боржника) заборгованості в розмірі 280 585,74 грн., що виникла в результаті невиконання останнім своїх зобов' язань за договором № 31/2007 від 09 січня 2007 року та додатковою угодою від 10 січня 20 2008 року № 10/01/08-01 до Договору № 31/2007 від 09 січня 2007 року укладеними між цедентом та Боржником. Підстави виникнення і сума зазначеного права вимоги до Боржника, а також стан взаємовідносин цедента та Боржника на момент підписання цього Договору підтверджуються - рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21; з дати підписання акту прийому-передачі документів цесіонарій стає кредитором Боржника в розмірі вимог, зазначеному в п. 1 цього договору тобто набуває всі права, передбачені чинним законодавством щодо Боржника, а цедент ці права втрачає (п.п. 4 вказаного договору); до цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов' язків Боржника (а.с. 36-37, Т. 2). Судом встановлено, що 05 травня 2011 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено акт прийому-передачі документів, згідно якого цедент передав, а цесіонарій прийняв копію рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21 засвідчену печаткою господарського суду Київської області (а.с. 40, 41-51), що підтверджено матеріалами справи.

Підпунктом 1 п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Пунктом 1 ст. 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516, ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

10 листопада 2011 року від ОСОБА_1 надійшли пояснення на виконання ухвали господарського суду Київської області від 10 листопада 2011 року, до яких ініціюючий кредитор також долучив копію наказу № 3/117-10/21 від 10 травня 2011 року.

Дослідивши визначену вище частину вимог ініціюючого кредитора до Боржника та долучені на її підтвердження докази, дослідивши всебічно, повно, об'єктивно та детально Договір відступлення права вимоги (цесії) від 05 травня 2011 року, судом встановлено, що вказаний договір укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_28 та громадянином ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, у належній формі, спрямований на реальне настання наслідків. 05 травня 2011 року між сторонами договору відступлення права вимоги (цесії) від 05 травня 2011 року укладено акт прийому-передачі документів, відповідно до якого цедентом передано цесіонарію копію рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21 засвідчену печаткою господарського суду Київської області та згідно умов п. 4 вказаного договору, всі права вимоги по стягненню заборгованості в розмірі 280 585,74 грн., яка виникла в результаті невиконання Боржником своїх зобов' язань за договором № 31/2007 від 09 серпня 2007 року та додатковою угодою від 10 січня 2008 року № 10/01/08 до договору № 31/2007 від 09 січня 2007 року, укладеними між Боржником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_28, перейшли до ОСОБА_1 у повному обсязі, ОСОБА_1 05 травня 2011 року набув всіх прав кредитора щодо Боржника в частині вимог обумовлених Договором відступлення права вимоги (цесії) від 05 травня 2011 року.

Судом встановлено на підставі матеріалів справи, що рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 3/117-10/21 у складі колегії суддів: головуючого Яреми В.А., Суддів Бацуци В.М., Горбасенка П.В. щодо стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 заборгованості за договором №31/2007 від 09.01.2007р., стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”(08298, Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00292729) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ НОМЕР_2) 200 614 (двісті тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 80 коп. заборгованості, 13 125 (тринадцять тисяч сто двадцять п' ять) грн. 20 коп. 3% річних, 63 058 (шістдесят три тисячі п' ятдесят вісім) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 2 767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 99 коп. державного мита, 59 (п' ятдесят дев'ять) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 960 (дев' ятсот шістдесят) грн. 00 коп. витрат, пов' язаних з оплатою послуг адвоката.

Відповідно до наказу господарського суду Київської області від 10 травня 2011 року у справі 3/117-10/21, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі №3/117-10/21, - рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі №3/117-10/21 набрало законної сили 10 травня 2011 року та наказано стягнути з Боржника на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 грошову суму у відповідності з вищезазначеним рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі №3/117-10/21. Від Боржника доказів зворотного чи спростування цієї частини вимог ініціюючого кредитора Боржником не надано суду.

На підставі вищевикладеного суд визнає частину вимог ініціюючого кредитора до Боржника, що виникли на підставі договору відступлення права вимоги та рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі №3/117-10/21, яке набрало законної сили 10 травня 2011 року, наказу господарського суду Київської області від 10 травня 2011 року у справі 3/117-10/21, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі №3/117-10/21, суд визнає частину вимог ініціюючого кредитора в розмірі 280 585,74 грн., які підлягають задоволенню у наступній черговості: 200 614 (двісті тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 80 коп. заборгованості, 13 125 (тринадцять тисяч сто двадцять п' ять) грн. 20 коп. 3% річних, 63 058 (шістдесят три тисячі п' ятдесят вісім) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 2 767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 99 коп. державного мита, 59 (п' ятдесят дев'ять) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 960 (дев' ятсот шістдесят) грн. 00 коп. витрат, пов' язаних з оплатою послуг адвоката, - відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство підлягають задоволенню у четверту чергу.

Щодо частини вимог ініціюючого кредитора в частині 613 950,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 64 909,82 грн. та інфляційних збитків у сумі 305 834,03 грн., заявлених на підставі договору про відступлення права вимоги від 11 травня 2011 року, відповідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_16 передав, а ОСОБА_1 прийняв право вимоги за договорами підряду: договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №04/01 від 04 січня 2008 року; договір №15/08 від 15 серпня 2007 року; договір №13/08 від 13 серпня 2007 року; договір №10/08 від 10 серпня 2007 року; договір № 16/07 від 16 липня 2007 року; договір № 1/08 від 01 серпня 2007 року; договір № 25/09 від 25 вересня 2007 року; договір № 09/07 від 09 липня 2007 року; договір № 23/08від 23 серпня 2007 року; договір № 7/09 від 07 вересня 2007 року; договір № 03/09 від 03 вересня 2007 року; договір №31/08 від 31 серпня 2007 року; договір № 31/08 від 31 серпня 2007 року; договір №31/08 від 30 липня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 20/8 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/8 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/8 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/08 від 20 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року («Договорами підряду»), суд дійшов наступних висновків.

Заявляючи додатково частину грошових вимог у сумі: 613 950,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 64 909,82 грн. та інфляційних збитків у сумі 305 834,03 грн. ініціюючий кредитор в своїй заяві (вх. №7496 від 01 червня 2011 року) (а.с. 5-11, Т. 2) вказує, що підставою виникнення вимог до Боржника є договір про відступлення права вимоги від 11 травня 2011 року, укладений між громадянином ОСОБА_1, який виступив цесіонарієм (а.с. 52, Т. 2) та суб' єктом підприємницької діяльності ОСОБА_16, який виступив цедентом (надалі за текстом «Договір 1») відповідно до умов якого, цедент передав (поступився), а цесіонарій прийняв право вимоги, що належить цеденту і стає кредитором за Договорами підряду, укладеними між суб' єктом підприємницької діяльності ОСОБА_16 (цедентом) та приватним акціонерним товариством «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», - Боржником у справі. Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6, 8 Договору 1, цесіонарій - ОСОБА_1 одержав право (замість цедента) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов' язань за Договорами підряду; підстави виникнення та стан взаємовідносин Цедента та Цесіонарія на момент підписання Договору 1 підтверджуються Договорами підряду та документами, пов' язаними з їх виконанням (акти виконаних робіт); з дати підписання акту прийому-передачі документів цесійонарій стає кредитором Боржника, тобто набуває всі права, передбачені чинним законодавством Боржника, а цедент ці права втрачає; копії документів що підтверджують підстави виникнення, стан взаємовідносин цедента та Боржника на момент підписання Договору 1 передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами Договору 1 і є невід' ємною його частиною. До цесіонарія переходять всі права, які забезпечують виконання обов' язків Боржника. На підтвердження переходу прав від фізичної особи-підприємця ОСОБА_16 до ініціюючого кредитора за Договором 1 останнім надано акт прийому-передачі документів від 11 травня 2011 року, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідно до якого, 11 травня 2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_16 ініціюючому кредитору ОСОБА_1 передано документи: акт виконаних робіт від 21 лютого 2008 року за договором № 04/01 від 04 січня 2008 року; акт виконаних робіт від 25 лютого 2008 року за договором № 04/01 від 04 січня 2008 року; акт виконаних робіт від 12 серпня 2008 року за договором № 04/01 від 04 січня 2008 року; акт виконаних робіт від 12 серпня 2008 року за договором № 04/01 від 04 січня 2008 року; договір № 4/01 від 05 січня 2008 року; акт виконаних робіт від 27 серпня 2007 року за договором № 15/08 від 15 серпня 2007 року; договір № 15/08 від 15 серпня 2007 року; додаток №1 від 15 серпня 2007 року до договору № 15/08 від 15 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 27 серпня 2007 року за договором № 13/08 від 13 серпня 2007 року; договір № 13/08 від 13 серпня 2007 року; додаток № 1 від 13 серпня 2007 року до договору № 13/08 від 13 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 27 серпня 2007 року за договором № 10/08 від 10 серпня 2007 року; договір № 10/08 від 10 серпня 2007 року; додаток № 1 від 10 серпня 2007 року до договору № 10/08 від 10 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 07 серпня 2007 року за договором № 16/07 від 16 липня 2007 року; договір № 16/07 від 16 липня 2007 року; додаток № 1 від 16 липня 2007 року до договору № 16/07 від 16 липня 2007 року; акт виконаних робіт від 14 серпня 2007 року за договором № 1/08 від 01 серпня 2007 року; договір № 1/08 від 01 серпня 2007 року; додаток № 1 від 01 серпня 2007 року до договору № 1/08 від 01 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 жовтня 2007 року за договором № 25/09 від 25 вересня 2007 року; договір № 25/09 від 25 вересня 2007 року; додаток № 1 від 25 вересня 2007 року до договору № 25/09 від 25 вересня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 серпня 2007 року за договором № 9/07 від 09 липня 2007 року; договір № 09/07 від 09 липня 2007 року; додаток №1 від 09 липня 2007 року до договору № 9/07 від 09 липня 2007 року; акт виконаних робіт від 10 вересня 2007 року за договором № 23/08 від 23 серпня 2007 року; договір № 23/08 від 23 серпня 2007 року; додаток № 1 від 23 серпня 2007 року до договору № 23/08 від 23 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 10 серпня 2007 року за договором № 7/09 від 07 вересня 2007 року; договір №7/09 від 07 вересня 2007 року; додаток № 1 від 07 вересня 2007 року до договору № 7/09 від 07 вересня 2007 року; акт виконаних робіт від 14 вересня 2007 року за договором №03/09 від 03 вересня 2007 року; договір № 03/09 від 03 вересня 2007 року; додаток №1 від 03 вересня 2007 року до договору № 03/09 від 03 вересня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 листопада 2007 року за договором № 31/08 від 31 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 листопада 2007 року за договором № 31/08 від 31 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 03 жовтня 2007 року за договором № 31/08 від 30 липня 2007 року; договір № 31/08 від 31 серпня 2007 року; додаток № 1 від 31 серпня 2007 року до Договору № 31/08 від 31 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 05 листопада 2007 року за договором № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; акт виконаних робіт від 05 листопада 2007 року за договором № 05/10 від 05 жовтня 2007 року;акт виконаних робіт від 05 листопада 2007 року за договором № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; акт виконаних робіт від 05 листопада 2007 року за договором № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; додаток № 1 до договору № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; додаток № 2 до договору № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; додаток №3 до договору № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; додаток № 4 до договору № 05/10 від 05 жовтня 2007 року; акт виконаних робіт від 07 листопада 2007року за договором № 20/08 від 20 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 07 листопада 2007 року за договором № 20/08 від 20 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 27 серпня 2007 року за договором № 20/08 від 20 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 жовтня 2007 року за договором № 20/08 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/08 від 20 серпня 2007 року; додаток №1 від 20 серпня 2007 року до Договору № 20/08 від 20 серпня 2007 року; договір № 20/08 від 20 серпня 2007 року; додаток № 1 від 20 серпня 2007 року до договору № 20/08 від 20 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 22 серпня 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 28 серпня 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 01 жовтня 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 07 листопада 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 07 листопада 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; акт виконаних робіт від 10 грудня 2007 року за договором № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року; додаток № 1 від 07 серпня до договору № 7/08 від 07 серпня 2007 року; договір № 07/08 від 07 серпня 2007 року; додаток № 1 від 07 серпня 2007 року до Договору № 07/08 від 07 серпня 2007 року; додаток № 1 від 21 серпня 2007 року до Договору № 7/08 від 07 серпня 2007 року (разом надалі за текстом «Акти виконаних робіт за Договорами підряду»), копії яких долучено до матеріалів справи.

18 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшли від фізичної особи-підприємця ОСОБА_16 пояснення від 18 листопада 2011 року (вх. № 15824 від 18 листопада 2011 року) в яких останній надав пояснення, що він фізична особа-підприємець (приватний підприємець) ОСОБА_16, ідентифікаційний код: НОМЕР_3, неодноразово звертався до керівництва приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»в особі діючого на той час голови правління ОСОБА_1 з яким у нього були укладені Договори підряду з Боржником з метою виконання останнім умов Договорів підряду в частині оплати виконаних робіт, на що ОСОБА_16 отримував запевнення, що всі роботи будуть оплачені. Працюючи на довірительних засадах, пояснює приватний підприємець ОСОБА_16, він був впевнений, що всі умови в частині оплати будуть виконані, тому до інших зоходів, а саме звернення до суду, не вдавався. Поряд з цим 18 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшли від фізичної особи-підприємця ОСОБА_16 пояснення від 18 листопада 2011 року (вх. № 15027 від 18 листопада 2011 року) в яких останній надав пояснення, що він між ним та Боржником в особі ОСОБА_1 протягом 2007-2008 років уклалися Договори підряду. В зв' язку з достатньо великим обсягом робіт та кількістю договорів ним була допущена технічна помилка при роздруківці договорів в частині їх нумерації, зокрема, це стосується договорів № 04/01 від 04 січня 2008 року, № 31/08 від 31 серпня 2007 року, № 05/10 від 05 жовтня 2007 року, № 20/08 від 20 серпня 2007 року; № 7/08 від 07 серпня 2007 року, всі ці договори є різними в частині виду робіт та їх кількості, є чинними та виконаними ним в повному обсязі.

В свою чергу 10 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшли пояснення від ОСОБА_1 від 10 листопада 2011 року в яких він вказує, що в період з 2005 по 2009 рік перебуваючи на посаді голови правління ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» ним від імені товариства укладалися договори між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_16, ідентифікаційний код: НОМЕР_3, згідно умов яких товариство замовляло у приватного підприємця ОСОБА_16 роботи по ремонту будівель, приміщень; свої зобов' язання в частині виконання робіт приватний підприємець ОСОБА_16 виконував належним чином. Товариство в зв' язку з постійним дефіцитом обігових коштів, постійно зволікало, з виконанням своїх зобов' язань в частині оплати за виконані роботи. ОСОБА_1 підтвердив, що ОСОБА_16 неодноразово звертався до нього з вимогою погашення заборгованості, яка виникла між товариством та приватним підприємцем ОСОБА_16, ідентифікаційний код: НОМЕР_3. До вказаних пояснень ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи докази його перебування на посаді голови правління, в тому числі наказ про його призначення на посаду голови правління ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»№ 59-к від 23 березня 2005 року, довідка державного комітету статистики № 109/25/2005 р. від 05 липня 2005 року; копія контракту з головою правління ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» від 23 березня 2005 року з ОСОБА_1 інші докази. Судом вище встановлено факт перебування ОСОБА_1 на посаді голови правління Боржника у відповідний період.

Детально дослідивши Договір 1 судом встановлено наступне.

10 листопада 2011 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_16 надійшли пояснення від 18 листопада 2011 року (вх. № 15826 від 18 листопада 2011 року) в яких останній пояснює, що на момент виконання ним робіт на підставі Договорів підряду він як фізична особа-підприємець (приватний підприємець) не користувався печаткою, заяви на отримання печатки не подавав та печатки не отримував, на теперішній час працює теж без печатки.

Розпорядником майна Боржника Дорошенком Я.В. було надано суду позицію Боржника відносно досліджуваної частини вимог ініціюючого кредитора до Боржника, які Боржник заперечує у повному обсязі (суд звертає увагу на обставину, що надані заперечення розпоряднику майна, які подані останнім суду, не підписані уповноваженою особою Боржника, відзиву на додаткову вимогу ініціюючого кредитора, жодних доказів, фінансово-бухгалтерських документів на виконання вимог суду у цій справі Боржником не надано суду, в зв' язку з чим, суд досліджує заперечення Боржника на підставі наявних матеріалів справи керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України). Так, як зазначено, у «відзиві»Боржника на вимогу кредитора відповідно до договору цесії від 05 травня 2011 року (про невизнання боржником заявлених вимог), Боржник вказує, що до договору відступки кредитор додав низку договорів та актів виконаних робіт, та посилаючись на норми ст. ст. 257, 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 203, 223 Господарського кодексу України вказує, що з його позиції заявником не надано доказів, які б підтверджували б поновлення строку позовної давності, оскільки з наданих у додатку до вищенаведеного договору документів вбачається, що СПД ОСОБА_16 були укладені договори з ВАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»в особі голови правління ОСОБА_1, «Кредитором», за даною справою. Остання дата виконання СПД ОСОБА_16 робіт, датована 04 січня 2008 року тобто, Боржник вказує на те, що вважає, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, сплив строк позовної давнини. Боржник посилається на наказ Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зокрема на п.п. 6.6. та Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженому Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року № 41, де встановлено, як вказує Боржник, що для первинних документів і додатків до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записів (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.) встановлено трирічний термін зберігання за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства. Боржник вказує на те, що СПД «ОСОБА_16»не надав докази, що звертався до Боржника в особі голови правління ОСОБА_1 у досудовому порядку (вів претензійну роботу); Боржник мотивує свої заперечення й тим, що у Боржника згідно фінансової звітності за 2007-2008 року відсутні відображення заборгованості перед СПД ОСОБА_16 Таким чином, вказує Боржник, на підставі вказаного вище Боржник не визнає себе боржником відносно заявлених грошових вимог на суму 280 585 грн. у зв' язку як із збігом строків позовної давності, так і відсутністю відображення заборгованості у загальній фінансовій звітності Боржника.

Детально, всебічно дослідивши заперечення Боржника досліджуваної частини вимог ініціюючого кредитора, доводи, пояснення та надані докази учасниками провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 256, 257, ч. 2 ст. 258, ч. 1, 5 ст. 261, ст. 262 Цивільного кодексу України, позовною давністю є це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Боржник заперечує досліджувану частину вимог ініціюючого кредитора до Боржника посилаючись на збіг строку позовної давності. Досліджуючи матеріали справи суд бере до уваги письмові пояснення, що надійшли до суду від ОСОБА_1, який був на посаді голови правління Боржника станом на період укладення та виконання Договорів підряду та пояснення підрядника за Договорами підряду - фізичної особи-підприємця ОСОБА_16, які відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, є доказами у справі, які дослідивши, суд визнає належними. Зокрема, як вказано, 18 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області (канцелярію) надійшли від фізичної особи-підприємця ОСОБА_16 пояснення від 18 листопада 2011 року (вх. № 15824 від 18 листопада 2011 року) в яких останній вказує, що він фізична особа-підприємець (приватний підприємець) ОСОБА_16, ідентифікаційний код: НОМЕР_3, неодноразово звертався до керівництва приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»в особі діючого на той час голови правління ОСОБА_1 з яким у нього були укладені Договори підряду з Боржником з метою виконання останнім умов Договорів підряду в частині оплати виконаних робіт на що ОСОБА_16, отримував запевнення, що всі роботи будуть оплачені. Працюючи на довірительних засадах, пояснює приватний підприємець ОСОБА_16, він був впевнений, що всі умови в частині оплати будуть виконані, тому до інших заходів, а саме звернення до суду, не вдавався. 10 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшли пояснення від ОСОБА_1 від 10 листопада 2011 року в який він вказує, що в період з 2005 по 2009 рік перебуваючи на посаді голови правління ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»ним від імені товариства дійсно укладалися договори між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_16, ідентифікаційний код: НОМЕР_3, згідно умов яких товариство замовляло у приватного підприємця ОСОБА_16 роботи по ремонту будівель, приміщень; свої зобов' язання в частині виконання робіт приватний підприємець ОСОБА_16 виконував належним чином. Товариство в зв' язку з постійним дефіцитом обігових коштів постійно зволікало з виконанням своїх зобов' язань в частині оплати за виконані роботи. ОСОБА_1 підтвердив, що ОСОБА_16 неодноразово звертався до нього з вимогою погашення заборгованості, яка виникла між товариством та приватним підприємцем ОСОБА_16, ідентифікаційний код: НОМЕР_3. Факт перебування ОСОБА_1 за досліджуваний період часу, як зазначено, встановлено судом, жодним з учасників провадження не заперечувався та доказів зворотнього суду не надано. Поряд з цим, в судовому засіданні ОСОБА_1 звернувся до суду з поясненнями, доводами про наявність поважних причин пропущення позовної давності за Договорами підряду, посилаючись та підтверджуючи вищевикладені обставини, викладені у поясненнях та просить задовольнити його вимоги.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Статтями 32-34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, встановлюючи за заявою ініціюючого кредитора причини пропуску строків позовної давності за Договорами підряду, судом встановлено на підставі письмових доказів, пояснень учасника провадження, пояснень фізичної особи- підприємця ОСОБА_16 наявність обставини звернення до Боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_16 з метою захисту своїх прав за Договорами підряду, визнає поважними причини пропуску позовної давності по захисту прав за Договорами підряду, та вважає що його порушене право на підставі ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України підлягає захисту, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_16 вживав заходи з метою захисту свого права на оплату виконаних робіт, мав неодноразові запевнення уповноваженої особи Боржника про виконання перед ним грошових обов' язків по виконаній роботі й не мав сумніву у тому, що Боржник не виконає взяті на себе обов' язки, що підтверджено письмовими поясненнями фізичної особи- підприємця ОСОБА_16, колишнього голови правління Боржника - ОСОБА_1, які відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України є доказами у справі.

З позиції Боржника, останній заперечує досліджувану частину вимог ініціюючого кредитора, що виникли на підставі Договору 1 та Договорів підряду, мотивуючи свою позицію відсутністю у фінансовій звітності за 2007-2008 року відображення заборгованості перед СПД ОСОБА_16 та керуючись положеннями наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку»(із змінами згідно з Наказами Міністерства фінансів № 372 від 07 червня 2010 року № 1327 від 08 листопада 2010 року), п. 6.6. якого прямо передбачає, як вказує Боржник, що «Строк зберігання первинних документів, облікових реєстрів, бухгалтерської та іншої звітності в архіві підприємства, установи визначається гідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затверджених центральним органом виконавчої влади у сферах архівної справи і діловодства». Терміни зберігання документів, вказує Боржник, визначено в Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженому наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року № 41, який є нормативним актом, обов' язковим для використання всіма підприємствами незалежно від форми власності. Боржник вказує (без посилання на конкретне положення Переліку), що зокрема, для первинних документів і додатків до них, що фіксують факти виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записів (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки актів, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.) встановлено трирічний термін зберігання за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства.

Дослідивши зазначені доводи Боржника, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.п. 1.2., ч. 1 п.п. 1.4. Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41, на які посилається Боржник, перелік включає документи, що утворюються під час документування однотипних (загальних для всіх) управлінських функцій, виконуваних органами державної влади, місцевого самоврядування та іншими підприємствами, установами та організаціями (далі - організації) незалежно від функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності, форми власності, а також документацію, що утворюється в результаті виробничої і науково-технічної діяльності організацій. Перелік є основним нормативним актом, призначеним для використання всіма організаціями під час відбору на зберігання і для знищення типових документів, тобто загальних для всіх або більшості організацій.

Частиною 1 п. 2.9. Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів встановлено, що обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання справ, завершених діловодством у 1998 році, починається з 1 січня 1999 року.

Відповідно до запису 308 п.п. 4.2. Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, бухгалтерські звіти й баланси організацій та пояснювальні записки до них; додатки до балансу, спеціалізовані форми: річні зберігаються до ліквідації організації (як в організаціях, в діяльності яких не утворюються документи НАФ).

Відповідно до запису 315 зазначеного Переліку, первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.) підлягають збереженню протягом трьох років з додержаннями вимог пп. 2.9. Переліку за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для бюджетних установ та організацій, а також для госпрозрахункових підприємств і організацій, які знаходяться у сфері управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - ревізії. У разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і судових справ - зберігаються до ухвалення остаточного рішення.

Виходячи з наведеного, досліджуючи заперечення Боржника, встановлено, що станом на дату витребування доказів з метою розгляду судом додаткових вимог ініціюючого кредитора до Боржника, строк зберігання документів за 2008 рік є таким, що не сплив для учасників правочинів. Поряд з цим, Боржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження фактів передачі бухгалтерсько-фінансової звітності до архівних установ у встановленому законодавством порядку, також не надано доказів остаточного завершення податкових перевірок за період, на який посилається Боржник, та не надано на неодноразові вимоги суду безпосередньо фінансово-господарську звітність Боржника витребувану судом ухвалами господарського суду Київської області, зокрема, від 02 червня 2011 року у цій справі та на яку Боржник безпосередньо посилається у своїх запереченнях, згідно яких «у «Боржника»згідно фінансової звітності за 2007-2008 роки відсутні відображення заборгованості перед СПД ОСОБА_16», виходячи з наеденого, суд дійшов висновку про те, що досліджувані обставини на які посилається Боржник (стосовно терміну зберігання документів та відсутності відображення правочинів у фінансовій звітності Боржника) не доведені суду Боржником та не підтверджені жодними доказами, в зв' язку з чим відхиляються судом.

Таким чином підлягає розгляду частина вимог ініціюючого кредитора, що виникла як посилається останній на підставі Договору 1 та Договорів підряду. Дослідивши Договори підряду суд дійшов наступних висновків. Дослідивши Договори підряду, в тому числі їх умови встановлено, що Договори пдрду були укладені між ЗАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”, правонаступником якого є ПАТ “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”, який виступає замовником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_16 (надалі за текстом «Первісний кредитор»), який виступає підрядником, умови договорів є однотипними за винятком предмету договору та вартості робіт.

Пунктами 1.1., 2.1. договорів передбачено:

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по проведенню реконструкції цеха у приміщені заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 115 439,00 грн. (договір № 07/08 від 07 серпня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 07 серпня 2007 року - додаток № 1 до договору № 7/08 від 07 серпня 2007 року на 115 439,00 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по проведенню реконструкції цеха у приміщені заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 90 193,00 грн. (договір № 7/08 від 07 серпня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 07 серпня 2007 року - додаток № 1 до договору № 7/08 від 07 серпня 2007 року на 90 193,00 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по проведенню будівництва приміщення заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 133 108,95 грн. грн. (договір № 20/08 від 20 серпня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 20 серпня 2007 року - додаток № 1 до договору № 20/08 від 20 серпня 2007 року на 133 108,95 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по проведенню будівництва прибудови до помешкання цеху розмірами 6 х 13,7 м. у приміщенні заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 176 157,45 грн. грн. (договір № 20/08 від 20 серпня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 20 серпня 2007 року - додаток № 1 до договору № 20/08 від 20 серпня 2007 року на 176 157,45 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по влаштуванню зовнішньої каналізації, ремонту приміщення з обробки каменю, ремонту бані та очищення земельної ділянки від дерев на території заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 14 448,00 грн. грн. (договір № 05/10 від 05 жовтня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошториси на виконання робіт від 05 жовтня 2007 року - додаток № 1 до договору № 5/10 від 05 жовтня 2007 року на 5 457,00 грн.; додаток № 2 до договору № 5/10 від 05 жовтня 2007 року на 2 947,00 грн.; додаток № 3 до договору № 5/10 від 05 жовтня 2007 року на 2 044,00 грн.; додаток № 4 до договору № 5/10 від 05 жовтня 2007 року на 4 000,00 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по проведенню будівельних та ремонтних робіт у приміщенні завожу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 500 000,00 грн. грн. (договір № 4/01 від 04 січня 2008 року); договір дійсний до 31 грудня 2008 року;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по виготовленню металевої платформи під обладнання БСВТ (супутні роботи) у приміщенні заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 2 790,00 грн. грн. (договір № 15/08 від 15 серпня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 15 серпня 2007 року - додаток № 1 до договору №15/08 від 15 серпня 2007 року на 2 790,00 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по виготовленню дифузорів у приміщенні заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 11 445,00 грн. грн. (договір № 13/08 від 13 серпня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 13 серпня 2007 року - додаток № 1 до договору №13/08 від 13 серпня 2007 року на 11 445,00 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по влаштуванню технологічного вікна у приміщенні заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 9 436,00 грн. грн. (договір № 10/08 від 10 серпня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 10 серпня 2007 року - додаток № 1 до договору №10/08 від 10 серпня 2007 року на 9 436,00 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по виготовленню металевої платформи під обладнання БСВТ (друга лінія) у приміщенні заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 15 924,25 грн. (договір № 16/07 від 16 липня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 16 липня 2007 року - додаток № 1 до договору №16/07 від 16 липня 2007 року на 15 924,25 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по виготовленню металевої платформи під обладнання БСВТ (третя лінія) у приміщенні заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 15 924,25 грн. грн. (договір № 1/08 від 1 серпня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 01 серпня 2007 року - додаток № 1 до договору №1/08 від 01 серпня 2007 року на 15 924,25 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по укладці траси водопроводу на території заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 11 735,00 грн. грн. (договір № 25/09 від 25 вересня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 25 вересня 2007 року - додаток № 1 до договору №25/09 від 25 вересня 2007 року на 11 735,00 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по виготовленню металевої платформи під обладнання БСВТ у приміщенні заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 29 014,00 грн. грн. (договір № 09/07 від 09 липня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 09 липня 2007 року - додаток № 1 до договору № 9/07 від 09 липня 2007 року на 29 014,00 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по ремонту кімнати у приміщенні заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 20 072,40 грн. грн. (договір № 23/08 від серпня 2007 року (23 серпня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 23 серпня 2007 року - додаток № 1 до договору № 23/08 від 23 серпня 2007 року на 20 072,40 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по монтажу вентиляції і профнастилу на території заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 973,00 грн. грн. (договір № 7/09 від 07 вересня 2007 року); до договору долучено кошторис на виконання робіт від 07 вересня 2007 року - додаток № 1 до договору № 7/09 від 07 вересня 2007 року на 973,00 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по ремонту підсобного приміщення заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 6 980,00 грн. грн. (договір № 03/09 від 3 вересня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 03 вересня 2007 року - додаток № 1 до договору № 03/09 від 03 вересня 2007 року на 6 980,00 грн.;

- що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов' язки по влаштуванню фасаду цеху у приміщенні заводу, розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, а замовник - оплатити ці роботи, де договірною ціною на роботи вказані у п.п. 1.1. договору згідно з кошторисним розрахунком складає 68 034,500 грн. грн. (договір № 31/08 від 31 серпня 2007 року), договір дійсний до 31 грудня 2007 року; до договору долучено кошторис на виконання робіт від 31 серпня 2007 року - додаток № 1 до договору № 31/08 від 31 серпня 2007 року на 68 034,50 грн.

Відповідно до Договорів підряду (в тому числі п.п. 2.2., 2.3., 3.1., 7.1., 8.1., 9.1., 9.4., 13.1., 9.4.), договірна ціна може змінюватись у зв' язку з інфляційними процесами у державі або зміною оподаткування, а також при зміні Замовником переліку робіт. Підрядник зобов' язується розпочати виконання робіт не пізніше двох днів з моменту надання авансу та завершити роботи передбачені дійсними договорами за 20 робочих днів. Кошториси є невід' ємними частинами договорів. Здача та приймання робіт (або етапів робіт) виконується безпосередньо Замовником з підписанням акту виконаних робіт; сплата за виконані роботи виконується згідно акту приймання-передачі виконаних робіт підписано Замовником протягом 3-х банківських днів з моменту його підписання. У випадку неякісного виконання робіт (етапу робіт) підрядник виправляє утворений брак у мінімальний термін власними силами та за власний рахунок; усе інше, що не передбачене дійсним договором регулюється дійсним законодавством України. Дійсні договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами.

Як зазначено, умовами Договорів підряду (п. 8) встановлено, що сплата за виконані роботи виконується згідно акту приймання-передачі виконаних робіт підписаного Замовником протягом 3-х банківських днів з моменту його підписання.

В частині виконання робіт за договором № 04/01 від 04 січня 2008 року від 21 лютого 2008 року, ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення відповідно до яких між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_16 було укладено Договір підряду, договірною ціною робіт за яким було встановлено за згодою сторін 500 000,00 грн., однак сторони шляхом підписання актів виконаних робіт погодили, що фактично виконавцем було виконано роботу в повному обсязі, а замовником, - Боржником прийнято фактично робіт на загальну суму 148 075,80 грн. за видами будівельних робіт та ремонтних роботу приміщення заводу розташованому за адресою: пмт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7 відповідно до актів виконаних робіт за договором № 04/08 від 04 січня 2008 року: від 21 лютого 2008 року на суму 13 736,00 грн., від 25 лютого 2008 року на суму 73 848,75 грн.; від 12 серпня 2008 року на суму 40 916,05 грн.; від 12 серпня 2008 року на суму 19 575,00 грн. Робота була виконана якісно, жодних претензій до обсягу, вартості та якості виконаних робіт станом на дату підписання актів приймання виконаних робіт сторони одна до одної не мали.

Також ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення, що при виконанні договору № 31/08 від 31 серпня 2007 року, сторони шляхом підписання акту виконаних робіт від 01 листопада 2007 року до договору № 31/08 від 31 серпня 2007 року погодили додаткову до раніш погодженого кошторисом від 31 серпня 2007 року обсягу робіт вартість та додаткові роботи, які були фактично виконані первісним кредитором та прийняті Боржником в особі ОСОБА_1 на підставі та в порядку договору № 31/08 від 31 серпня 2007 року на загальну суму 1 636,00 грн. Робота у цій частині, пояснив ОСОБА_1 була виконана якісно, жодних претензій до обсягу, вартості та якості виконаних робіт станом на дату підписанні акту приймання виконаних робіт сторони одна до одної не мали.

Судом встановлено, що Первісним кредитором свої обов' язки за Договорами підряду в частині надання послуг передбаченими п.п. 1.1. договорів виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договорів підряду Первісним кредитором виконані роботи якісно та в повному обсязі без жодних претензій з боку замовника, а Боржником прийняті виконані роботи, визначені умовами п.п. 1.1. Договорів підряду загальною вартістю 613 950,00 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитками печатки Боржника на Актах виконаних робіт, скріплених підписами: від замовника - ОСОБА_1, що перебував на посаді голови правління Боржника у зазначений період, що підтверджено матеріалам справи, підпис якого засвідчено печаткою Боржника, ідентифікаційний код 00292729 та підписом первісного кредитора - фізичної особи-підприємця ОСОБА_16, який печаткою не користується про що наявна заява в матеріалах справи:

- від 21 лютого 2008 року по договору № 04/01 від 04 січня 2008 року на суму 13 736,00 грн.;

- від 25 лютого 2008 року по договору № 04/01 від 04 січня 2008 року на суму 73 848,75 грн.;

- від 12 серпня 2008 року по договору № 04/01 від 04 січня 2008 року на суму 40 916,05 грн.;

- від 12 серпня 2008 року по договору № 04/01 від 04 січня 2008 року на суму 19 575,00 грн.;

- від 27 серпня 2007 року по договору № 15/08 від 15 серпня 2007 року на суму 2 790,00 грн.;

- від 27 серпня 2007 року по договору № 13/08 від 13 серпня 2007 року на суму 11 445,00 грн.;

- від 27 серпня 2007 року по договору № 10/08 від 10 серпня 2007 року на суму 9 436,00 грн.;

- від 07 серпня 2007 року по договору № 16/07 від 16 липня 2007 року на суму 15 924,25 грн.;

- від 14 серпня 2007 року по договору № 1/08 від 01 серпня 2007 року на суму 15 924,25 грн.;

- від 01 жовтня 2007 року по договору № 25/09 від 25 вересня 2007 року на суму 11 735,00 грн.;

- від 01 серпня 2007 року по договору № 9/07 від 09 липня 2007 року на суму 29 014,00 грн.;

- від 10 вересня 2007 року по договору №23/08 від 23 серпня 2007 року на суму 20 072,40 грн.;

- від 10 вересня 2007 року по договору №7/09 від 07 вересня 2007 року на суму 973,00 грн.;

- від 14 вересня 2007 року по договору №03/09 від 14 вересня 2007 року на суму 6 980,00 грн.;

- від 01 листопада 2007 року по договору №31/08 від 23 серпня 2007 року на суму 1 636,00 грн.;

- від 01 листопада 2007 року по договору №31/08 від 31 серпня 2007 року на суму 34 034,50 грн.;

- від 03 жовтня 2007 року по договору №31/08 від 30 липня 2007 року на суму 34 000,00 грн.;

- від 05 листопада 2007 року по договору №05/10 від 05 жовтня 2007 року на суму 5 457,00 грн.;

- від 05 листопада 2007 року по договору №05/10 від 05 жовтня 2007 року на суму 2 044,00 грн.;

- від 05 листопада 2007 року по договору №05/10 від 05 жовтня 2007 року на суму 4 000,00 грн.;

- від 05 листопада 2007 року по договору №05/10 від 05 жовтня 2007 року на суму 2 947,00 грн.;

- від 07 листопада 2007 року по договору №20/08 (додаток №2) від 20 серпня 2007 року на суму 12 053,55 грн.;

- від 07 листопада 2007 року по договору №20/08 від 20 серпня 2007 року на суму 18 220,35 грн.;

- від 27 серпня 2007 року по договору №20/08 від 20 серпня 2007 року на суму 12 596,60 грн.;

- від 01 жовтня 2007 року по договору №20/08 від 20 серпня 2007 року на суму 101 953,30 грн.;

- від 22 серпня 2007 року по договору №7/08 від 07 серпня 2007 року на суму 4090,00 грн.;

- від 28 серпня 2007 року по договору №7/08 від 07 серпня 2007 року на суму 43 869,00 грн.;

- від 01 жовтня 2007 року по договору №7/08 від 07 серпня 2007 року на суму 33 919,00 грн.;

- від 07 листопада 2007 року по договору №7/08 (додаток № 2) від 07 серпня 2007 року на суму 18 430,00 грн.;

- від 07 листопада 2007 року по договору №7/08 від 07 серпня 2007 року на суму 6 880,00 грн.;

від 10 грудня 2007 року по договору №7/08 від 07 серпня 2007 року на суму 5 540,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_29 своїх зобов' язань за договорами підряду свідчить також відсутність з боку Боржника претензій та повідомлень про порушення підрядником умов Договорів підряду. Водночас, як стверджує ініціюючий кредитор та первісний кредитор, Боржник свої обов' язки за Договорами підряду в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, кошти за виконану роботу первісному кредитору, ініціюючому кредитору не сплатив на підставі Договорів підряду. Боржником суду не надано жодних доказів повної чи часткової сплати ініціюючому кредитору або первісному кредитору заборгованості за жодним з Договорів підряду.

Суд звертає увагу на наступне. Ініціюючим кредитором на підтвердження заявлених вимог надано договір №20/8 від 20 серпня 2007 року, - другий з такою нумерацією, - предмет та вартість робіт є різними, зокрема, предметом договору є будівництво приміщення заводу, договірна вартість 133 108,95 грн., до якого надано кошторис на виконання робіт від 20 серпня 2007 року на загальну суму 133 108,95 грн. Судом встановлено, що підтвердження виконання робіт за другим договором №20/8 від 20 серпня 2007 року, предмет договору - будівництво приміщення заводу, договірна вартість: 133 108,95 грн. суду не надано, в зв' язку з чим, суд не бере до уваги зазначені докази на підтвердження вимог ініціюючого кредитора. Також ініціюючим кредитором на підтвердження заявлених вимог надано два договори за № 7/08 від 07 серпня 2007 року, предметами яких відповідно до п.п. 1.1., є: першого договору, - обов' язки підрядника по реконструкції цеху в приміщенні заводу та відповідно оплата прийнятих замовником робіт підрядника, вартість робіт, - 90 193,00 грн. та кошторис до договору від 07 серпня 2007 року на аналогічну суму; другого договору, - обов' язки підрядника по реконструкції цеху в приміщенні заводу та відповідно оплата прийнятих замовником робіт підрядника, вартість робіт, - 151 439,00 грн. та кошторис до договору від 07 серпня 2007 року на аналогічну суму та кошторис на виконання податкових робіт № 1 по реконструкції цеху від 21 серпня 2007 року до договору № 7/08 від 07 серпня 2007 року. Судом встановлено, що на підставі двох вказаних договорів підряду первісним кредитором лише частково виконано роботи на загальну суму 112 638,00 грн., з яких роботи на суму 99 048,00грн. виконані у повній відповідності затвердженому кошторису; щодо іншої частини виконаних робіт, фактичне виконання яких підтверджено актом виконаних робіт підписаних обома учасниками правочинів, - відповідно до наданих ОСОБА_1 пояснень, види робіт змінювались в ході виконання договору та були погоджені з замовником, жодних заперечень від останнього щодо цього не надходило. В іншій частині обидва договори № 7/08 від 07 серпня 2007 року підряду не були виконані, претензій щодо цього жодною з сторін щодо невиконання залишкової частини робіт, визначених кошторисом від 07 серпня 2007 року від жодного з учасників не надходило.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена частина вимог ініціюючого кредитора підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов' язків.

Згідно п.1, п.2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов' язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов' язку. Зобов' язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 837 Цивільного кодексу України у ч.ч. 1, 2 визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Положеннями ст. 844 Цивільного кодексу України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Відповідно до п.п. 1-3 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Положеннями ч.ч. 1-3, 7-8 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вказані акти виконаних робіт підписані первісним кредитором та Боржником на виконання вимог п. 7.1. Договорів підряду та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості виконаних робіт з метою засвідчення факту прийняття Боржником наданих послуг у обсягах та вартістю, визначених в цих актах виконаних робіт, копії яких знаходиться в матеріалах справи. Тобто, підписані Боржником акти виконаних робіт без будь-якого зазначення останнім про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом виконаних первісним кредитором робіт свідчать про належне виконання первісним кредитором своїх зобов' язань за Договорами поставки.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання первісним кредитором Договорів підряду. Боржником не надано жодних доказів неналежного виконання первісним кредитором робіт за Договорами підряду, передбачених останніми.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договорів поставки. Одночасно встановлено, що Боржник не відмовлявся від виконання Договорів поставки.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались ініціюючим кредитором, в якості доказів, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку про те, що первісний кредитор у належний спосіб у встановлені строки у понвному обсязі відповідно до актів виконаних робіт виконав взяті на себе зобов' язання за Договорами підряду належної якості перед Боржником, що підтверджено вище переліченими актами виконаних робіт, відсутністю жодних претензій з боку Боржника відносно кількості, якості, строків виконання робіт. У відповідно до вимог ч. 8 ст. 193 Господарського кодексу України уповноваженою особою Боржника на підтвердження прийняття виконаних первісним кредитором робіт, в тому числі щодо кількості, вартості, якості робіт, надано / підписано акти виконаних робіт, чим підтверджено виконання господарських зобов'язань - договорів підряду первісним кредитором - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_16 Вартість, обсяг робіт погоджені сторонами Договорів підряду, жодних заперечень щодо цього до суду не надійшло. Ініціюючий кредитор надав суду належні докази права вимоги від Боржника виконання взятого останнім обов' язку. Боржником не надано суду жодних доказів виконання останнім обов' язків по оплаті, сплаті грошових коштів за виконані роботи первісному кредитору чи ініціюючому кредитору, не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність зобов' язань Боржника перед первісним кредитором, ініціюючим кредитором, в тому числі не надано суду жодних витребуваних судом доказів, витребуваних з метою розгляду вимог ініціюючого кредитора ухвалою від 02 червня 2011 року у цій справі; не надано жодних доказів на підтвердження позиції Боржника викладеної у відзиві, який надано суду розпорядником майна від імені Боржника; не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які спростовують вимоги ініціюючого кредитора до Боржника. Таким чином, підписання Боржником Актів виконаних робіт за Договорами підряду без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості наданих послуг свідчить про прийняття останнім цих робіт та породжує у Боржника обов' язок по їх оплаті у повному обсязі, передбачених Договорами підряду, кошторисами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов' язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі арифметичної перевірки заявлених вимог ініціюючого кредитора з урахуванням Договору 1, на підставі дослідження Договорів підряду, кошторисів, актів виконаних робіт, пояснень ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_16, в тому числі щодо провадження ним підприємницької діяльності без виготовлення печатки, судом встановлено, що несплачена заборгованість за Договорами підряду за виконані роботи перед ініціюючим кредитором становить 613 950,00 грн., зокрема, що складається з заборгованості: за Договором № 04/01 від 04 січня 2008 року: 148 075,80 грн.; за договором № 15/08 від 15 серпня 2007 року 2 790,00 грн.; за договором № 13/08 від 13 серпня 2007 року - 11 445,00 грн.; за договором №10/08 від 10 серпня 2007 року, - 9 436,00 грн.; за договором № 16/07 від 16 липня 2007 року, - 15 924,25 грн.; за договором № 1/08 від 01 серпня 2007 року, - 15 924,25 грн.; за договором № 25/09 від 25 вересня 2007 року, - 11 735,00 грн.; за договором № 9/07 від 09 липня 2007 року, - 29 014,00 грн.; за договором № 23/08 від 23 серпня 2007 року, - 20 072,40 грн.; за договором № 7/09 від 07 серпня 2007 року, - 973,00 грн.; за договором № 03/09 від 3 вересня 2007 року, - 6 980,00 грн.; за договором № 31/08 від 31 серпня 2007 року, - 69 670,50 грн.; за договором № 05/10 від 05 жовтня 2007 року, - 14 448,00 грн.; за договором № 20/08 від 20 серпня 2007 року, - 144 823,80 грн.; за двома договорами № 7/08 від 07 серпня 2007 року 112 638, грн., вимога щодо стягнення якої з Боржника підлягає задоволенню.

Крім основного боргу за Договором 1, ініціюючим кредитором на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимоги по стягненню з Боржника 3% річних за прострочення сплати грошових коштів за Договорами підряду з урахуванням положень Договору 1 у сумі 64 909,82 грн. та індексу інфляції у сумі 305 834,03 грн.

Розглядаючи зазначені вимоги ініціюючого кредитора суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 8.1. Договорів підряду встановлено, що сплата за виконані роботи виконується згідно акту приймання-здачі виконаних робіт підписаного замовником протягом трьох банківських днів з моменту його підписання.

Відповідно до п.п. 50 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року визначено, що оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом. Те саме стосується процентів за позику та кредит (статті 1048, 1054 та 1057 ЦК).

Арифметичною перевіркою заявлених ініціюючим кредитором частини вимог по 3% річних та індексу інфляції за невиконання Боржником грошових зобов' язань за Договором 1, Договорами підряду, включаючи розрахунки за кожним з актів виконаних робіт за кожним з Договорів підряду, підписаних Боржником та первісним кредитором, суд дійшов висновку про те, що розрахунок суми вимог по вимогам по 3% річних та індексу інфляції наданий ініціюючим кредитором є арифметично вірним, обґрунтованим, а вимоги ініціюючого кредитора у сумах: 64 909,82 грн. - 3% річних та індексу інфляції у сумі 305 834,03 грн. підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника, які підлягають включенню до четвертої черги вимог кредиторів.

Господарські витрати ініціюючого кредитора у вигляді 85 грн. державного мита, що підтверджено квитанцією 5988.468.1. від 34 листопада 2010 року ПриватБанку, 85,00 грн. державного мита, що підтверджено квитанцією №280 від 31 травня 2011 року Солом' янського відділення ОБУ, господарські витрати у вигляді витрат на внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його вимог по цій справі у сумі 40,00 грн., що підтверджено квитанцією № 282 від 31 травня 2011 року Солом' янського відділення ОБУ, витрати у сумі 236,00 грн. у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у цій справі № 5988.468.3 ПриватБанку, що разом становить 446,00 грн. покласти на Боржника як на сторону з вини якої виник спір та включити відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство до першої черги задоволення вимог кредиторів Боржника.

Таким чином, на підставі ст. 31 Закону про банкрутство, суд задовольняє додаткові вимоги ініціюючого кредитора у сумі 1 380 831,30 грн. які підлягає задоволенню у четверту чергу (без врахування грошових вимог ініціюючого кредитора, визнаних ухвалою господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі безспірними в сумі 446 220,40 грн., з яких: 412100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6015,00 грн., індексація у зв' язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) та 250 000,00 грн. - шоста черга; 446,00 грн. судових витрат, - перша черга задоволення вимог кредиторів; в іншій частині вимог ініціюючого кредитора - відмовити; включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ініціюючого кредитора у наступному обсязі та черговості: 1 827 051,70 грн. - четверта черга, 250 000,00 грн. - шоста черга, 446,00 грн. судових витрат, - перша черга задоволення вимог кредиторів.

Адвокатським об'єднанням «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери»(ідентифікаційний код: 33601947, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37- 41, 3-й поверх) (надалі за текстом: «Заявник 3»/ «кредитор») в «письмовій заяві АО «АФ «ОСОБА_4 та Партнери»як конкурсного кредитора) з вимогами до ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (як до боржника) у справі про банкрутство боржника»заявлено вимоги до Боржника: 1) визнати повністю вимоги Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери»як конкурсного кредитора до приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»як до боржника, викладені у письмовій заяві, в загальному розмірі 347 917,92 грн., які полягають в необхідності стягнення з Боржника на користь Кредитора 328 496,15 грн. основного боргу за договором про надання правової допомоги адвокатів від 30 червня 2010 року №718/01-30/06/10, 16 424,81 грн. інфляційних втрат Кредитора внаслідок прострочення Боржника (за період часу до порушення провадження у цій справі про банкрутство) та 2 996,96 грн. трьох відсотків річних за користування Боржником грошовими коштами Кредитора (за період часу до порушення провадження у цій справі про банкрутство; 2) затвердити включення зазначених вимог Кредитора до Боржника до реєстру вимог конкурсних кредиторів Боржника. Заявлені вимоги до Боржника мотивовані наступним. Відповідно до заяви Заявника 3 (а.с. 5-21, Т. 5) останній керуючись ст. 14 Закону про банкрутство, вказує, що 30 червня 2010 року між Боржником та Заявником 3 укладено Договір про надання правової допомоги адвокатів № 718/01-30/06/10 (надалі за текстом «Договір 2») на виконання якого Заявником 3 Боржнику надано як вказує Заявник 3 (а.с. 6-11, Т. 5) правову допомогу адвокатів: розроблено та представлено Боржнику план заходів щодо протидії захопленню активів Боржника рейдерами; підготовлено проект листа про скасування довіреностей, виданих Боржником ОСОБА_32; підготовлено проект звернення Боржника до бюро технічної інвентаризації та відділу земельних ресурсів щодо незаконності відчуження активів Боржника; проаналізовано доступні матеріали судової справи № 19/087-10 з господарського суду Київської області, підготовлено та подано до Вищого господарського суду України від імені Боржника касаційну скаргу Боржника на ухвалу господарського суду Київської області від 03 червня 2010 року у справі № 19/087-10 (якою було затверджено мирову угоду щодо відчуження активів Боржника); отримано в господарському суді Київської області та проаналізовано матеріали судової справи № 3/117-10 за позовом приватного підприємця ОСОБА_28 до Боржника щодо стягнення з останнього 1 102 740,60 грн.; підготовлено у цій справі клопотання про фіксацію процесу технічними засобами, про залишення позову без розгляду, заяви про відвід судді Лопатіна А.В.; підготовлено звернення Боржника до торгового аташе Посольства Австрійської Республіки в Україні щодо розглядуваної справи; підготовлено та подано до суду клопотання про колегіальний розгляд справи; представники Заявника 3 відвідували господарський суд Київської області для участі у судових засіданнях в справі 07 липня 2010 року, 13 липня 2010 року, 30 липня 2010 року; підготовлено та подано прокурору Київської області заяву про вчинення злочинів про незаконному відчуженні активів Боржника; проаналізовано інформацію щодо ситуації у державній виконавчій службі м. Ірпеня щодо накладення арешту на грошові кошти на рахунках Боржника, надано з цього приводу представникам Боржника відповідні юридичні консультації; звернено увагу керівництва Боржника на необхідність пошуку можливих судових справ проти Боржника в різних українських судах; організовано пошук у українських судах за місцезнаходженням Боржника (в господарському суді Київської області та в Ірпінському міському суду Київської області) інформації про наявність судових процесів проти Боржника; знайдено чотири судових справи в архіві Ірпінського міського суду Київської області за позовами до Боржника та проаналізовано матеріали зазначених справ, підготовлено проекти апеляційних скарг щодо оскарження судових рішень в цих справах; на підставі матеріалів судових справ, отриманих з Ірпінського міського суду Київської області підготовлено прокурору Київської області доповнення до заяви про вчинення злочину з поясненнями наявності складу злочину в діях ОСОБА_33 та ОСОБА_32; підготовлено проект позовної заяви про визнання недійсним договору поруки, на підставі якого в господарському суд Київської області був ініційований судовий процес у справі № 19/087-10 та укладена мирова угода щодо відчуження активів Боржника; було підготовлено проект клопотання про накладення арешту на незаконно відчужені активи Боржника з метою блокування їх можливого перепродажу; підготовлено заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 03 червня 2010 року у справі № 19/087-10; підготовлено проект листа Боржника до Міністерства економіки України щодо проблем Боржника в зв' язку з рейдерським захопленням його активів; Заявник 3 вказує на те, що крім усього вищевикладеного адвокатами Заявника 3 були ретельно досліджені усі отримані документи, відповідне українське законодавство та судова практика, було проведено багато раундів як особистих, так і телефонних переговорів з представниками Боржника, при цьому представником Боржника були надані відповідні юридичні консультації; підготовлено проекти запитів від Боржника до БТІ і відділу земельних ресурсів щодо надання інформації стосовно майна, щодо якого була укладена мирова угода в господарському суді Київської області у справі № 19/087-10 (а.с. 6-7, Т. 5). Посилаючись на положення ч. 8 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 545, ст. 627 Цивільного кодексу України, п.п. 5.1. Договору 2, Заявник 3 вказує на те, що Заявником 3 не було отримано від Боржника письмове посвідчення виконання зобов' язань, яким відповідно до п.п. 5.1. Договору 2 , є Акт, в той час як Заявником 3, як вказує останній на виконання п.п. 5.1. Договору 2 для підтвердження надання Боржнику правової допомоги було направлено акт б/№ від 02 серпня 2010 року про надання правової допомоги адвокатів для підписання, що підтверджується документально. Заявник 3 вказує на те, що відповідно до п.п. 5.5. Договору 2 в такому випадку, якщо Боржник без вмотивованих заперечень не підпише та/або не поверне Заявнику 3 акт про надання правової допомоги адвокатів протягом 5 днів з моменту його отримання, тоді відповідно правова допомога адвокатів вважається наданою Заявником 3 та прийнятою Боржником, а акт вважається підписаним Боржником. Заявник 3 також підкреслює те, що жодних заперечень Боржника проти кількості чи якості описаної в Акті про надання правової допомоги адвокатів Правової допомоги Заявник 3 не отримав, а правова допомога вважається наданою Заявником 3 та прийнятою Боржником (а.с. 8, Т. 5). Посилаючись на положення п.п. 3.3., 4.2. Договору 2, Заявник 3 вказує на те, що з його позиції Боржник не виконав взяті на себе обов'язки, зокрема, актів не підписав, не скріпив печаткою, не виконав обов'язку по оплаті правової допомоги адвокатів. В своїй заяві Заявник 3 вказує також на те, що відповідно до п.п. 4.4. Договору 2 Боржник сплатив Заявнику 3 аванс в розмірі 120 000,00 грн. Таким чином, керуючись ст. ст. 526, 525, ч. 1 ст. 903, п.п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України Заявником 3 заявлено грошових вимог до Боржника, які не є сплаченими за надання правової допомоги за Договором 2 у розмірі 328 496,15 грн. (з врахування сплаченого авансового платежу Боржником Заявнику 3 в сумі 120 000,00 грн.). Також на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України Заявником 3 заявлено вимоги до Боржника у розмірі 16 424,81 грн., втрат кредитора від інфляції та 2 996,96 грн. 3% річних. Таким чином загальною сумою вимог Заявника 3 до Боржника на підставі Договору 2 складає 347917,92 грн. До заяви Заявником 3 надано низку доказів надання правової допомоги на підставі та на умовах Договору 2.

В ході підготовки заяви та вимог Заявника 3 до розгляду ухвалою господарського суду Київської області від 10 червня 2011 року було витребувано у Заявника 3 та Боржника низку документальних документів у справі та письмові пояснення з окремих питань, що потребували уточнення з метою встановлення дійсних обставин справи, в тому числі, Заявника 3 зобов' язано надати суду оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для доручення до матеріалів справи: роздруківку переписки Заявника 3 з Боржником за допомогою електронної пошти на фірмових бланках інтернет провайдера та інші належні докази підтвердження переписки Заявника 3 з Боржником, надати копії статутів Заявника 3 в останній редакції та в редакції, що була чинна станом на 30 червня 2010 року; договору з інтернет провайдером щодо надання телекомунікаційних послуг; протокол проксі-сервера, що підтверджує переписку сторін; провести звіряння розрахунків з Боржником по договору №718/01-30/06/10 про надання правової допомоги адвокатів від 30 червня 2010 року та надати акт звіряння суду; надати належні докази підтвердження отримання «конкретних усних чи письмових завдань Клієнта Фірмі», відповідно до п. 1.2. договору №718/01-30/06/10 про надання правової допомоги адвокатів від 30 червня 2010 року; протоколи нарад з приводу виконання завдань Боржника; надати копії довіреностей, на підставі яких працівники Заявника 3 здійснювали представництво інтересів Боржника; інші докази, що підтверджують викладені в заяві обставини; крім того, витребувано у Заявника 3 надати письмові пояснення стосовно розбіжностей у доказах, наданих останнім. Зазначеною ухвалою також було зобов' язано Боржника надати суду фінансово-господарську звітність Боржника, зобов' язано провести звіряння розрахунків з Заявником 3 по договору №718/01-30/06/10 про надання правової допомоги адвокатів від 30 червня 2010 року та надати акт звіряння суду; надати рішення відповідного органу Боржника (Загальних зборів Учасників/Наглядової ради Боржника) про обрання Головою правління ОСОБА_24 (який виконував обов' язки Голови правління Боржника станом на 30 червня 2010 року), кадровий наказ про приступання ОСОБА_24 до виконання; зобов' язано Боржника разом з розпорядником майна розглянути вимоги Заявника 3 та надати письмово суду інформацію щодо повного або часткового визнання чи відхилення вимог заявника з обґрунтуванням підстав відхилення у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Боржником не виконано жодних вимог суду викладених в ухвалі від 10 червня 2011 року, позиції стосовно вимог Заявника 3 суду на виконання вимоги ухвали суду не надано. Не виконано повністю вимоги суду, в тому числі Заявником 3 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували достовірно інформацію про переписку електронним зв' язком між Заявником 3 та Боржником, підтвердження вимог Заявника 3 до Боржника, не надано суду жодних письмових пояснень з питань поставлених судом, копії довіреностей, на підставі яких особи Заявника 3 здійснювали представництво інтересів Боржника.

Від розпорядника майна надійшов реєстр вимог кредиторів з клопотанням про його затвердження № 897 від 17 листопада 2011 року складений на підставі даних наданих Боржником. Відповідно до зазначеного реєстру вимог кредиторів Боржника, сума заявлених Заявником 3 вимог до Боржника складає 347 917,92 грн., які в повному обсязі відхилені Боржником. Розпорядником майна було надано суду заперечення отримані ним від Боржника на вимоги Заявника 3, зокрема, Боржник заперечує вимоги Заявника 3 та не погоджуються з ними повністю, мотивуючи відхилення вимог наступним. Зокрема, Боржником визнано факт укладення Договору 2, - 30 червня 2010 року був укладений договір № 718/01-30/06/10 про надання правової допомоги адвокатів. Боржник вказує, що на виконання умов договору, Адвокатське об' єднання прийняло на себе обов' язки надавати наступну правову допомогу, а саме: обговорення з адвокатами юридичних питань, здійснення юридичного аналізу ситуацій, що виникають у Товариства, та відповідних документів; надання юридичних консультацій, підготовка юридичних висновків стосовно правової позиції Товариства, підготовка для Товариства проектів юридичних документів, представлення та захист інтересів Товариства у відносинах з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, представлення інтересів Товариства у судах, надання іншої правової допомоги. 12 липня 2010 року платіжним дорученням №231 та 20.07.2010 року Боржник на виконання пункту 4.4. Договору 2 сплатив Адвокатському об' єднанню кошти у сумі 60 000грн. х 2= 120000 (сто двадцять тисяч) гривень. Боржник вказує, що згідно пункту 1.2. Договору, на підставі усних завдань Боржника, в період з 30 червня 2010 року по 14 липня 2010 року Адвокатським об' єднанням надані послуги в межах сплаченої Товариством суми 120000 гривень, а саме: обговорення ситуації, що склалась в Товаристві (у Боржника), ознайомлення з наявними у Боржника документами та надання консультацій з юридичних питань; підготовлена заява про скасування довіреності на ОСОБА_32; підготовлений лист торговому аташе Посольства Австрії; підготовлений проект касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 03. 06. 2010 року по справі № 19/087-10; підготовлені запити до відділу земельних ресурсів та БТІ; підготовлений проект листа до Міністерства економіки України; здійснена одноразова участь у судовому засіданні Господарського суду Київської області по справі № 3/117-10. Боржник у своїх запереченнях вказує, що в зв' язку з тим, працівники Адвокатського об' єднання намагались втручатись в діяльність підприємства та надавати послуги, не обумовлені Договором, без попереднього погодження з керівництвом Товариства, 23.07.2010 року за № 1/355 Товариство направило лист Адвокатському об' єднанню, в якому повідомило про припинення будь-яких процесуальних дій згідно довіреності, виданому працівникам Адвокатського об' єднання. Боржник, посилаючись на положення ч. 2 ст. 4-1, ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України вказує, що з його позиції, належним доказом заборгованості в сумі 328496,15 гривень. повинно бути відповідне рішення господарського суду, що набрало законної сили. Оскільки такого рішення на даний час не існує, відсутні підстави вважати, що Товариство взагалі має борг перед Адвокатським об' єднанням, в зв' язку з цим просить відмовити у задоволенні вимог кредитора «Адвокатське об' єднання «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери»повністю.

Таким чином, на підставі аналізу заяви Заявника 3 та наявних відомостей щодо позиції Боржника, суд дійшов висновку про те, що наявні підстав вважати, що останнім не визнано факт надання Заявником 3 низки послуг на які посилається останній як на підставу частини заявлених вимог та не визнано факту погодження частини завдань Заявнику 3. Дослідивши детально заяву Заявника 3 та заперечення Боржника судом встановлено, що Боржником не визнано, в тому числі надання завдань, та отримання ним наступних послуг: підготовка проекту звернення Боржника до Бюро технічної інвентаризації та відділу земельних ресурсів щодо незаконності відчуження активів Боржника (визнано Боржником підготовку проектів запитів від Боржника до БТІ і відділу земельних ресурсів щодо надання інформації стосовно майна, щодо якого була укладена мирова угода в господарському суді Київської області у справ № 19/087-10); отримання в господарському суді Київської області та аналіз матеріалів судової справи № 3/117-10 за позовом приватного підприємця ОСОБА_28, підготовка у цій справі клопотань про фіксацію процесу технічними засобами, про залишення позову без розгляду, заяви про відвід судді Лопатіна А.В.; у справі № 13/117-10 підготовку та подання до суду клопотання про колегіальний розгляд справи; представництво інтересів Боржника у судовій справі - два рази (третій раз визнано); підготовка та подання прокурору Київської області заяви про вчинення злочинів про незаконне відчуженні активів Боржника (б/№, б/дати); аналіз інформації щодо ситуації у державній виконавчій службі м. Ірпеня щодо накладення арешту на грошові кошти на рахунках Боржника, надання з цього приводу представникам Боржника відповідних юридичних консультацій; знаходження судових справ в архіві Ірпінського міського суду Київської області за позовами до Боржника та аналіз матеріалів зазначених справ, підготовка проектів апеляційних скарг щодо оскарження судових рішень в цих справах; на підставі матеріалів судових справ, отриманих з Ірпінського міського суду Київської області підготовка прокурору в Київської області доповнень до заяви про вчинення злочину з поясненнями наявності складу злочину в діях ОСОБА_33 та ОСОБА_32; підготовка проекту позовної заяви про визнання недійсним договору поруки, на підставі якого в господарському суді Київської області був ініційований судовий процес у справі № 19/087-10 та укладена мирова угода щодо відчуження активів Боржника; підготовка проекту клопотання про накладення арешту на незаконно відчужені активи Боржника з метою блокування їх можливого перепродажу; підготовка заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 03 червня 2010 року у справі № 190/087-10; проведення багатьох раундів як особистих, так і телефонних переговорів з представниками Боржника, на надання Боржнику юридичних консультацій.

Суд звертає увагу на те, дослідивши матеріали справи, що Боржником не надано копії листа від 23.07.2010 року за № 1/355 Адвокатському об' єднанню, в якому повідомило про припинення будь-яких процесуальних дій згідно довіреності, виданому працівникам Адвокатського об' єднання, проте, в доказах наданих Заявником 3 наявна інформація про існування листа від 23 липня 2010 року (а.с. 2, Т. 8).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В зв' язку з наявністю вказаних заперечень вимог Заявника 3 Боржника, відповідно спору, на підставі та положеннями п. 5 ст. 5, ч.ч. 1, 6 ст. 14, абз. абз. 1, 2 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 2 ст. 41, ч.ч. 2-3 ст. 43, ст. ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.76 р. № 11 "Про судове рішення", врахувавши викладену на початку ухвали судову практику, суд дійшов висновку про необхідність всебічного, повного, об'єктивного розгляду та перевірки в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, всіх наявних доказів, детального розгляду вимог Заявника 3, встановлення фактичних обставин справи і перевірки правильності застосування законодавства на підставі поданої Заявником 3 заяви та доказів, що їх підтверджують до господарського суду з метою встановлення грошових зобов'язань у Заявника 3 до Боржника.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

30 червня 2010 року між Заявником 3 та Боржником був укладений Договір № 718/01-30/06/10 про надання правової допомоги адвокатів (Договір 2). Факт укладення Договору 2 жоден з учасників провадження не заперечує, під сумнів не ставить, а відповідно до наявних матеріалів справи, пояснення учасників провадження, факт сплати авансу за Договором 2 - визнається Заявником 3 та Боржником. Відповідно до умов п.п. 1.1. Договору 2, Заявник 3, який виступив «Фірмою», зобов' язався надати Боржнику, який виступив «клієнтом», правову допомогу адвокатів: а) обговорення адвокатами Заявника 3 юридичних питань з представниками Боржника; б)здійснення юридичного аналізу ситуацій, що виникають у діяльності Боржника та відповідних документів; в) надання Боржнику юридичних консультацій, підготовка юридичних висновків стосовно правової позиції Боржника у ситуаціях, що виникають в діяльності Боржника; г) підготовка для Боржника проектів юридичних документів - листів, заяв, звернень, скарг тощо; д) представлення та захист інтересів клієнта у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими підприємствами, установами, організаціями тощо; е) представлення та захист інтересів Боржника в загальних, господарських, адміністративних, арбітражних, третейських судах, складання та подання до відповідних судів необхідних процесуальних документів; надання Боржнику інших видів правової допомоги адвокатів. Відповідно до п.п. 1.2. Договору 2, зазначена в п.п. 1.1. правова допомога адвокатів надається Заявником 3 Боржникові на підставі конкретних усних чи письмових завдань Боржника Заявнику 3. Відповідно до положень п.п. 3.1., 3.3., 4.1., 4.2., 4.4., Боржник зобов' язався надавати Заявнику 3 своєчасно завдання та усю інформацію, необхідну Заявнику 3 для їх виконання, встановлювати Заявнику 3 розумні строки для виконання завдань Боржника, оплатити Заявнику 3 правову допомогу адвокатів, що надається Заявником 3 відповідно до умов Договору (п.п. 3.3.); розмір оплати Боржником правової допомоги адвокатів, наданої Заявником 3 Боржнику відповідно до умов цього договору, визначається виходячи з обсягу часу, затраченого адвокатами Заявника 3 на надання правової допомоги адвокатів за цим договором та годинних ставок адвокатів Заявника 3, що визначені у Додатку № 1 до Договору 2, плюс ПДВ у розмірі 20% (п.п. 4.1.); оплата Боржником правової допомоги адвокатів, наданої йому Заявником 3 за цим Договором 2, здійснюється на підставі виставлених йому Заявником 3 періодичних рахунків протягом 5 днів з моменту отримання такого рахунку, при цьому, оплата правової допомоги адвокатів здійснюється Божником Заявникові 3 в українських гривнях відповідно до офіційного обмінного курсу НБУ до Євро на день виставлення відповідного рахунку (п.п. 4.2.); протягом десяти днів з дня підписання цього Договору 2 Боржник сплачує виконавцю аванс у розмірі 120 000,00 грн. в рахунок наступних платежів, передбачених п. 4 цього Договору (п.п. 4.4.). Пунктами 5.1. 5.2. Договору 2 також встановлено, що сторони домовились, що документом, який підтверджує надання правової допомоги адвокатів за цим Договором є акт про надання правової допомоги адвокатів, який повинен бути підписаний сторонами цього Договору по кожному з етапів надання правової допомоги відповідно до умов цього Договору. Такий акт повинен бути підписаний Боржником не пізніше п' яти днів з дня отримання від Заявника 3 і повернутий Заявникові (п.п. 5.1.); сторони домовились про те, що якщо Боржник без вмотивованих заперечень не підпише та/або не поверне Заявникові 3 акт про надання правової допомоги адвокатів протягом п' яти днів з момент його отримання тоді відповідна правова допомога вважається наданою Заявником 3 та прийнятою Боржником, а акт вважається підписаним Боржником. До Договору 2 долучено Додаток № 1 від 30 червня 2010 року з викладеними погодинними ставками адвокатів Заявника 3.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально дослідивши матеріали справи, наявні матеріали справи, які свідчать про позицію Боржника, заяву Заявника 3 з вимогами до Боржника та всі долучені до неї докази, заслухавши представників учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Умовами п.п. 1.2. Договору 2 Боржником та Заявником 3 було встановлено, що зазначена в п.п. 1.1. цього Договору правова допомога адвокатів надається Фірмою (Заявником 3) на підставі конкретних усних чи письмових завдань Клієнта (Боржника) Фірмі (Заявнику 3). Виходячи з вимог ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 34, ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, сторона яка посилається на певну обставину у справі як на підставу свої вимог, повинна довести такі обставини належними та допустимими доказами. Відповідно до заперечень Боржника, останній заперечує факт надання завдань Заявнику 3 стосовно частини послуг, на які посилається Заявник 3, як на надані на підставі Договору 2 послуги, виходячи з чого, вимоги Заявника 3 підлягають доведенню у судовому порядку, в тому числі стосовно доведення Заявником 3 фактів отримання від Боржника частини завдань щодо наданих послуг (що не визнані Боржником) та фактичного надання таких послуг.

В ході дослідження вимог Заявника 3 до Боржника, в тому числі виходячи з усних пояснень наданих представником Заявника 3, судом встановлено, що частина доказів надання послуг Заявником 3 на завдання Боржника, отримання завдання від Боржника є докази інтернет переписки у вигляді електронного листування, роздруковані, як вказує представник Заявника 3 з електронного ресурсу (т.т. 5-9). З метою перевірки достовірності інформації, які містять вказані докази, дійсності змісту доказів - роздруківок електронного листування обставинам справи, належності листування саме тим особам, на які посилається Заявник 3 в самих доказах, судом було зобов' язано Заявника 3 у п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 10 червня 2010 року надати суду договір з інтернет провайдером щодо надання послуг, протокол проксі сервера, що підтверджує листування на яке посилається заявник 3, роздруківку листування Заявника 3 з Боржником за допомогою електронної пошти на фірмових бланках інтернет провайдера, інші докази. Поряд з цим в судовому засіданні Заявником 3 було заявлене усне клопотання зобов' язати провайдера, з яким наявний договір по обслуговуванню Заявника 3 надати такого роду інформацію, яке було задоволено судом на ухвалою господарського суду Київської області від 18 жовтня 2011 року та зобв' язано ТОВ «СКІФ ІСП»надати суду відповідні докази.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Згідно із ст. 1 зазначеного Закону, обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили; інтернетом є всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами; абонентом є споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; ліцензія - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання на здійснення зазначеного в ньому виду діяльності у сфері телекомунікацій протягом визначеного строку на конкретних територіях з виконанням ліцензійних умов; телекомунікаційною послугою (послуга) є продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій; споживачем телекомунікаційних послуг (споживач) є юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб; адресою мережі Інтернет є визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних назв; доменом є частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Відповідно до п. 7 ст. 28 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв'язку, національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, внутрішніх справ України у порядку, встановленому ЦОВЗ. Частиною 2 п. 1 ст. 62 зазначеного Закону передбачено, що загальнодоступні телекомунікаційні послуги можуть надаватися з використанням технологій проводового та/або безпроводового доступу.

Підпунктом 1 ч. 2 п. 1 ст. 63 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Однією з умов надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Виходячи з матеріалів справи та наданим ним доказів на підтвердження заявлених ним вимог, Заявник 3 виступає замовником, споживачем телекомунікаційних інтернет послуг.

В ході перевірки наявних доказів на достовірність інформації, яку вони містять, дійсності змісту доказів - роздруківок електронного листування обставинам справи, належності листування саме тим особам, на які посилається Заявник судом встановлено, що на підтвердження дійсності таких даних Заявником 3 надано суду копію договору № 264 про надання послуг доступу до мережі інтернет від 16 жовтня 2009 року (а.с. 117, Т. 9), правила надання і використання послуг від 16 жовтня 209 року - додаток №1 до казаного Договору № 264 від 16 жовтня 2009 року (а.с. 117-123, Т. 9), на підставі якого виходячи з пояснень Заявника 3 останній надав докази наявні в матеріалах справи, що підтверджують електронне листування Боржника з Заявником 3. Детально дослідивши вказаний доказ - Договір № 264 від 16 жовтня 2009 року про надання послуг доступу до мережі інтернет, судом встановлено наступне.

Заявником 3 у даній справі виступає Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери», ідентифікаційний код: 33601947 («ІНШІ ОБ' ЄДНАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ АДВОКАТСЬКЕ ОБ' ЄДНАННЯ «АДВОКАТСЬКА ФІРМА «ГРИЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ»/ «АДВОКАТСБКА ФІРМА «ГРИЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ»); факт знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний номер, дата державної реєстрації підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ 215790 від 18 жовтня 2011 року (а.с. 43, Т. 9). Відповідно до наданого Заявником 3 доказу - Договору № 264 від 16 жовтня 2009 року про надання послуг доступу до мережі інтернет, останній укладено між товариством з обмеженою відповідальністю «СКФ ІСП», який виступає за договором виконавцем та замовником, яким виступає товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма і патентна фірма «ГРИЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», ідентифікаційний код: 14342922, що підтверджено відбитком печатки останнього (а.с. 117-120 Т. 9). Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11690880 станом на 11 листопада 2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю ЮРИДИЧНА І ПАТЕНТНА ФІРМА «ГРИЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ»/ «ЮРИДИЧНА ТА ПАТЕНТНА ФІРМА «ГРИЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ»з ідентифікаційним кодом: 14342922, реєстраційний номер: 10000796777 зареєстрована 06 грудня 1996 року, статус відомостей про яку є підтвердженим, і яка станом на дату укладення договору № 264 та на дату подачі заяви з вимогами до Боржника Заявником 3 була зареєстрованою, та є іншою юридичною особою та не є Заявником 3 у цій справі. На підставі вищенаведеного судом встановлено, що договір на підставі якого отримано докази електронного листування з Боржником не є належними та допустимим доказом у цій справі з причин, що Договір № 264 від16 жовтня 2009 року не має відновлення до Заявника 3, укладений між провайдером та третьою юридичною особою, яка не є Заявником 3. Жодних інших доказів, що підтверджують достовірність елеронного листування, належності текстів саме тим суб' єктам, позначення щодо яких наявні на доказах, достовірності інформації суду Заявником 3 не надано, іншими належними та допустимими доказами не підтверджено.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п.п. 1.1., 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003) (надалі за текстом також «ДСТУ 4163-2003»), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Судом встановлено, що подані Заявником 3 копії договору № 264 про надання послуг доступу до мережі інтернет від 16 жовтня 2009 року, правила надання і використання послуг від 16 жовтня 2009 року не є належним та допустимим доказами у цій справі з причин їх невідповідності вимогам ч. 2 ст. 36 господарського процесуального кодексу України, п.п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003) (надалі за текстом також «ДСТУ 4163-2003»), - які подані Заявником 3 у не засвідчених копіях.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про електронний цифровий підпис” електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.

Згідно із ст. 1 Закону України “Про електронний цифровий підпис” електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Виходячи зі ст. 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 зазначеного Закону, електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Відповідно до ч. 2 ст. 5 вказаного Закону, інші юридичні та фізичні особи можуть на договірних засадах засвідчувати чинність відкритого ключа сертифікатом ключа, сформованим центром сертифікації ключів, а також використовувати електронний цифровий підпис без сертифіката ключа. Статтею 6 зазначеного Закону визначено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа.

Матеріали справи не містять доказів того, що на наданих Заявником 3 доказах електронного листування містяться електронні цифрові підписи, накладенням яких завершується створення електронного документу та які є обов' язковими реквізитами електронних документів, без яких електронні документи не мають юридичної сили.

На підставі викладеного судом встановлено, що докази у вигляді інтернет листування надані Заявником 3 не є належними та допустимим доказами у цій справі з вищевикладених підстав, проте суд бере їх до уваги при дослідженні обставин справи.

Відповідно до заперечень Боржника, працівники Заявника 3 намагались втручатись в діяльність підприємства - Боржника та надавати послуги, не обумовлені Договором 2, без попереднього погодження з керівництвом Боржника, 23 липня 2010 року за № 1/355 Боржник направив лист Заявнику 3 в якому повідомило про припинення будь-яких процесуальних дій довіреностей, виданих працівникам Заявника. Жодних доказів підтвердження таких відомостей не надано, однак суд також бере їх до уваги.

Дослідивши докази надані Заявником 3 на підтвердження отримання завдання від Боржника, в тому числі стосовно завдань, надання яких заперечено Боржником, судом на підставі аналізу вказаних доказів у їх сукупності встановлено, що в тому числі наявне електронне листування не місить безпосереднього підтвердження надання Боржником конкретних завдань Заявнику 3, зокрема стосовно завдань, постановку яких заперечно Боржником; не містить інформації про погодження тих чи інших текстів документів юридичного характеру, розроблених Заявником 3 на замовлення Боржником саме на підставі Договору 2. Суд звертає увагу на те, що керівництво юридичною особою, в тому числі приватним акціонерним товариством, відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», в встановлених законодавством межах, здійснює керівник юридичної особи. Прийняття рішень про звернення до тих чи інших органів також у встановлених законодавством межах належить керівнику. Представництво юридичної особи можливе на підставі довіреності чи акту юридичної особи. З метою встановлення меж повноважень, якими було наділено Заявника 3 Боржником, п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 10 червня 011 року, судом було витребувано у Боржника копії довіреностей, на підставі яких працівники Заявника 3 здійснювали представництво інтересів Боржника (а.с. 3, Т. 5). Заявником 3 вказаної вимоги суду не виконано, на виконання суду не надано жодної з таких довіреностей; подані Заявником 3 докази не містять інформації про прийняття Боржником та прямої вказівки останнім рішень про вжиття тих чи інших конкретних заходів від імені Боржника та на підставі і в порядку Договору 2.

Суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до преамбули Договору № 2 (№ 718/01-30/06/10 про надання правової допомоги адвокатів від 30 червня 2010 року), Заявник 3 та Боржник уклали цей договір про надання правової допомоги адвокатів (а.с. 22, Т. 5); відповідно до Додатку № 1 до Договору 2, вартість робіт - погодинні ставки адвокатів Заявника 3 визначена виходячи рівня кваліфікації останніх (адвокати - партнери Фірми - 300 - 350 Євро, адвокати - радники Фірми: 300 - 350 Євро, адвокати - старші юристи Фірми - 230-250 Євро; адвокати Фірми І категорії - 200-220 Євро; адвокати Фірми ІІ категорії - 150-180 Євро; адвокати Фірми ІІІ категорії - 120-140 Євро; помічники адвокатів Фірми - 100 Євро (а.с. 26, Т. 5). Відповідно до розрахунку за юридичні послуги надані з 30 червня 2010 року по 30 липня 2010 року (а.с. 12, Т. 8), послуги надавались, як стверджує Заявник 3 чотирма адвокатами. Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Заявником 3 не надано жодних належних доказів наявності правового статусу адвоката щодо жодної з осіб, на яких посилається Заявник 3 як на тих, які надавали послуги Боржнику (а.с. 12, Т. 8) у статусі адвоката.

Поряд з цим, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, мова судочинства визначається статтею 21 Закону України "Про мови в Українській РСР". Нормою статті 21 Закону України "Про мови в Українській РСР" встановлено, що арбітражне провадження у справах з участю сторін, які знаходяться на території Української РСР, здійснюється українською мовою. Арбітражне провадження у справах, в яких бере участь сторона, що знаходиться на території іншої союзної республіки, здійснюється російською мовою. Матеріали справи, оформлені українською мовою, в Державний арбітраж СРСР або державний арбітраж іншої союзної республіки надсилаються в перекладі російською мовою.

Судом встановлено, що низка доказів у справі надані Заявником 3 на підтвердження надання адвокатської допомоги на підставі Договору 2, викладені англійською мовою без долучення засвідченого перекладу доказів на мову у відповідності до вимог Закону України "Про мови в Українській РСР", зокрема, а.с. 119-129, 140-143 Т. 7, в зв' язку з чим, вказані докази не є належними доказами у справі.

Жоден з наданих доказів Заявником 3 надання юридичної допомоги, окрім рахунку за надані послуги, не містять прямих посилань на те, що надані докази підтверджують надання послуг саме на підставі та на виконання Договору 2.

Дослідивши детально подані Заявником 3 докази отримання завдань від Боржника, фактичного виконання Договору 2, суд дійшов наступних висновків.

- Дослідивши заяву «Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «ТЕПЛОЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ»про факт злочинної діяльності та запобігання правопорушенням»від 01 липня 2010 року (а.с. 50, Т. 5), встановлено, що безпосередньо вказана заява, долучений до неї доказ інтернет листування не містить фактичних даних, що у визначеному законом порядку встановлює обставини та свідчать про те, що мало місце замовлення Боржника щодо вказаного документа Заявником 3, що свідчать про розробку вказаного документа саме Заявником 3 і саме на виконання Договору 2 або погодження документа з Боржником, відсутні й належні докази фактичного отримання документу Боржником; документ складено не від імені Заявника 3 від імені Боржника, а від імені Боржника безпосередньо;

- Касаційна скарга ПрАТ «Білицький завод «ТЕПЛОЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ»на ухвалу господарського суду Київської області від 03 червня 2010 року у справі № 19/097-10, та електронний лист від 02 липня 20101 року (а.с. 144, Т. 5), - не містять фактичних даних, що у визначеному законом порядку встановлює обставини та свідчать про те, що мало місце замовлення Боржника щодо вказаного документа Заявником 3, що свідчать про розробку вказаного документа саме Заявником 3 і саме на виконання Договору 2 або погодження документа з Боржником (відповідно до долученого листа містить позначення «надсилаємо касаційну скаргу в електронному вигляді, яку ми сьогодні подали до суду»), відсутні й належні докази фактичного отримання документу Боржником; Суд бере до уваги той факт, що відповідно до наданої розпорядником майна інформації, Боржником визнано виконання Заявником 3 його замовлення в частині досліджуваної скарги, така позиція підтверджується і листом від 03 липня 2010 року адресований від імені ОСОБА_17 представнику Заявника 3 (а.с. 145, Т 5);

- Судом, як зазначено, витребувано у Заявника 3 копії довіреностей, видані Боржником на виконання Договору 2 працівниками Заявника 3 з метою підтвердження дійсності уповноваження Заявника 3 на вчинення дій від імені та в інтересах Боржника та встановлення кола повноважень, якими було наділено Боржником Заявника 3; вказана вимога суду не виконана Заявником 3 та жодної довіреності суду не надано, в тому числі до клопотання від 01 липня 2010 року про ознайомлення з матеріалам справи № 19/087-10 (де безпосередньо в тексті клопотання наявне посилання на довіреність) (а.с. 124, Т. 5);

- за результатами дослідження скарги ПрАТ «Білицький завод «ТЕПЛОЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ»на дії судді (а.с. 147-148, Т. 5) від 02 липня 2010 року з відміткою господарського суду Київської області від 05 липня 2010 року про подачу без вхідного номеру, встановлено, що скарга підписана представником ОСОБА_35 ОСОБА_37; судом встановлено, що Заявником 3 не надано суду доказів, що підтверджують обставину наявності замовлення розробки такого документу Боржником Заявнику 3; довіреності на яку наявне посилання в тексті скарги, якою уповноважено представника Заявника 3 на підписання такого роду документів від імені Боржника, суду не надано на вимогу останнього, викладену в ухвалі від 10 червня 2011 року, таким чином доказів правомірності подачі вказаного документу від імені Боржника працівником Заявника 3 до суду, останньому не надано; доказів погодження змісту документу з Боржником не надано; доказів того, що досліджуваний документ виконаний саме на виконання Договору 2 відсутні, в тому числі будь-які посилання на те, що документ подано на підставі та на виконання Договору 2. Боржником не визнано замовлення та виконання зазначеного документу Заявником 3 згідно інформації наданої розпорядником майна, яку суд бере до уваги розглядаючи спір.

Аналогічні ознаки мають місце і відносно заяви про вчинення злочину (а.с. 114, Т. 8), апеляційної скарги Боржника на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 лютого 2009 року у справі 2-504/2009 року (а.с. 100, Т. 9), датована 02 серпня 2010 року та апеляційної скарги Боржника на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 червня 2010 року у справі № 2-1532/2010 року, - відсутні будь-які докази замовлення Боржником складання таких документів Заявником 3, докази того, що документи розроблені саме працівниками Заявника 3 та на виконання Договору 2, відсутні жодні посилання на те, що документи виготовлені на підставі на у порядку Договору 2, документи складені від імені керівника Боржника, а перша з них ним підписана. Суд звертає увагу на те, що скарги датовано 02 серпня 2010 року - в період після виставлення рахунку за Договором 2 на який посилається Заявник 3.

- Дослідивши зміст клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 3/117-10 (а.с. 2, Т. 6), встановлено, що безпосередньо вказане клопотання, долучений до неї доказ інтернет листування не містять фактичних даних, що у визначеному законом порядку встановлює обставини та свідчать про те, що мало місце замовлення Боржника щодо дій, що здійснювались Заявником 3 шляхом подачі досліджуваного клопотання; довіреність на підставі якої представник Заявника 3 діяв від імені Боржника на яку наявне посилання у клопотанні суду не надано, яка підтверджує правомірність та уповноваження Боржника звертатися до суду з такими клопотаннями від імені Боржника та на підставі Договору 2;

- дослідивши зміст Доповнень до «Заяви про вчинення злочину»б/№, б/дати (а.с. 58-64, Т. 6) встановлено, що документи надані Заявником 3 (а.с. 57-64) не містять фактичних даних, що у визначеному законом порядку встановлюють обставини та свідчать про те, що мало місце замовлення Боржника щодо розробки вказаного документу Заявнику 3 на підставі Договору 2, документ адресовано безпосередньо від імені голови правління Боржника, а не від представника Боржника в особі адвоката, який діє на підставі Договору 2; відсутні докази того, що вказаний документ виконано на підставі Договору 2 працівником Заявника 2;

- Дослідивши зміст «Позовної заяви про визнання недійсним договору поруки»б/№, б/дати (липень 2010 року) (а.с. 68-72, Т. 6) та електронний лист від 13 липня 2010 року (а.с. 67, Т. 6), встановлено, що безпосередньо позовна заява, долучений до неї доказ інтернет листування не містять фактичних даних, що у визначеному законом порядку встановлюють обставини та свідчать про те, що мало місце замовлення Боржника щодо складання від імені та в інтересах Боржника зазначеної позовної заяви, зокрема електронний лист навпаки містить інформацію про те, що Заявник 3 повідомляє Боржника про те, що ними готується позов до ТОВ «КРОС»про визнання недійсним договору поруки, та Заявник 3 намагатиметься вжити заходів забезпечення позову при розгляду цієї справи та просить в зв' язку з цим сплатити судові витрати та надати низку документів. Доказів сплати Боржником судових витрат суду не надано. Достовірність електронного листування, - зміст листів, ідентифікація суб' єктів листування - не доведена суду Заявником 3 належними та допустимим доказами та ставиться судом під сумнів; копії довіреності (на яку наявне посилання у позовній заяві), якою уповноважено на підставі Договору 2 представника Заявника 3 від імені та в інтересах Боржника підписувати позовну заяву та правомірність підписання позовної заяви представником Заявника 3 від імені Боржника (а.с. 68-72, Т. 6) суду не надано, уповноваження відповідно на такі дії Боржником представника Заявника 3 суду не доведено у встановленому порядку;

- дослідивши зміст «Заяви ПрАТ «Білицький завод «ТЕПЛОЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ»про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 03 червня 2010 року у справі № 19/087-10 за нововиявленими обставинами»від 15 липня 2010 року (а.с. 145-148, Т. 6) та електронний лист від 14 липня 2010 року (а.с. 144, Т. 6), встановлено, що безпосередньо заява не містить фактичних даних, що у визначеному законом порядку встановлюють обставини та свідчать про те, що мало місце замовлення Боржника щодо її складання від імені та в інтересах Боржника Заявнику 3 на підставі Договору 2; текст заяви не є готовим для подачі документу, а сама заява викладена від імені керівника Боржника, а не працівника Заявника 3 на підставі Договору 2 та від імені Боржника;

- дослідивши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду від 13 липня 2010 року у справі № 3/117-10, судом встановлено, що клопотання та долучений до неї доказ інтернет листування не містять фактичних даних, що у визначеному законом порядку встановлює обставини та свідчать про те, що мало місце замовлення Боржника щодо вказаного документа Заявнику 3, доказів що свідчать про розробку вказаного документа саме Заявником 3 і саме на виконання Договору 2, відсутні й належні докази фактичного отримання документу Боржником; інтернет лист від 07 липня 2010 року містить інформацію про те, що Заявник 3 спрямовує проект клопотання Боржникові про залишення позову ОСОБА_28 без розгляду, яке Заявник 3 планує в день складення листа подати до Господарського суду Київської області (а не Боржник замовляє складення документа та його подачу до суду), аналогічно як і щодо інших документів, Заявником 3 не надано на вимогу суду на уповноваження останнього Боржником на прийняття рішення щодо подачі такого роду документів від імені Боржника та підписання такого документу від імені Боржника (а.с. 95, Т. 8).

- Заявником 3 надано низку доказів без жодних пояснень на підтвердження яких конкретних обставин, встановлення яких фактів, на виконання якого конкретного завдання Боржника надано вказані документи, зокрема, в тому числі, тексти положень про органи Боржника, які не мають ознак затвердженості уповноваженими органами Боржника та є не підписаними (про спостережну раду, датовано 2002 р. (а.с. 44-49, Т. 7), про правління, датовано 2002 р., 2009 р. (а.с. 50-56, 57-63), про наглядову раду, датовано 2009 р. (а.с. 63-69)); тексти документів, що стосуються ОСОБА_18 (Т. 7), тексти протоколів № 2 позачергових загальних зборів акціонерів Боржника від 12 травня 2010 року, протоколу № 1 Загальних зборів Боржника від 09 квітня 2009 року, Протоколу № 1 загальних зборів акціонерів Боржника від 30 березня 201 року (а.с. 70-118, Т. 7), - становлять роздруківки текстів протоколів не підписаних головами та секретарями відповідних зборів, не є копіями з документів та не є джерелом достовірної інформації, яку вони містять, як і тексти вищевказаних положень Боржника; доказів того, що саме Заявниками 3 було розроблено на замовлення Боржника перелічені протоколи матеріли справи не містять. Крім того, як встановлено судом Заявником 3 надано низку доказів, викладених англійською мовою без долучення їх перекладу, в зв' язку з чим вони не становлять належного доказу у справі, водночас, Заявником 3 не надано також жодних пояснень стосовно того на підтвердження яких конкретних обставин, встановлення яких фактів, на виконання якого конкретного завдання Боржника надано вказані документи, зокрема, лист від 02 липня 2010 року «Кremin // independent opinion TZI»(а.с. 119, Т. 7) адресований від ОСОБА_38, згідно а.с. 123, Т. 7 та лист від Заявника 3 адресований Боржнику «Щодо листа п. Вороніна», які за змістом не містять відомостей, що стосуються надання правової допомоги Боржнику, виконання конкретного завдання Боржника, не містять посилань на те, на підтвердження якого з завдань Боржника надано ці докази; Заявником 3 надана «ОТІС-розрахунки»з початку 2008, 2010 років по рахунку 361/1 (а.с. 132-137, Т. 7) - роздруківку без жодних реквізитів розшифровки фінансово-господарської звітності (не містять підписів посадових осіб) не містять жодних ознак належності показників, що містять документи (фінансові показники якої особи є надані документи), не підтверджують жодної обставини у цій справі, в зв' язку з чим суд не приймає їх у якості доказу у справі.

Заявник 3 посилається на те, що на замовлення Боржника ним бралась участь в судових засіданнях від імені та в інтересах Боржника у справі 3/117-10 за позовом приватного підприємця ОСОБА_5 (а.с. 6, Т.1), а саме 07 липня 2010 року, 13 липня 2010 року, 30 липня 2010 року. Боржником у надійній розпоряднику майна інформації, визнано, що така правова допомога споживалась ним лише раз. Заявником 3 не надано суду належних доказів присутності працівників Заявника 3 в судових засіданнях від імені Боржника у справі 3/117-10 у зазначені ним дати та не доведено суду цієї обставини, в тому числі не надано копій протоколів судових засідань, довіреностей, якими уповноважено працівників Заявника 3 на такі представницькі функції.

Судом встановлено, що 02 серпня 2010 року Заявником 3 складено акт про надання правової допомоги адвокатів № 718/01-30/06/10 від 30 червня 2010 року (а.с. 10, Т. 7), який не було підписано Боржником та складено рахунок за юридичні послуги надані з 30 червня 2010 року по 30 липня 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_4 витрачено 6, 25 години, ставка за годину роботи складає: 3 598,91 грн., ОСОБА_37 витрачено 57,00 годин роботи, ставка за годину роботи - 3 084,78 грн., ОСОБА_9 витрачено 60,50 години, ставка за годину роботи - 2 570,65 грн., ОСОБА_39 - 6,75 годин, - ставка за годину роботи - 1 028,26 грн., помічними юристів - 11,25 годин роботи, ставка за годину роботи 1 028,26 грн., разом 373 746,79 грн., сплачена сума дорівнює 100 000,00 грн. не включаючи ПДВ, разом до сплати виставлено рахунок з ПДВ 328 496,15 грн. заборгованості. Факт направлення акту про надання правової допомоги, рахунку Боржнику підтверджено описом поштового вкладення, квитанцією УДППЗ «Укрпошта»відділення № 53 від 03 серпня 2011 року. Поряд з цим, Заявником 3 надано опис юридичних послуг наданих з 30 червня 2010 року по 30 липня 2010 року.

В ході підготовки справи до розгляду було встановлено низку розбіжностей щодо обсягу витраченого часу на виконання замовлень Боржника, в тому числі:

- в додатку №1 до рахунку №718/01/1/10 «Опис юридичних послуг, наданих з 30.06.2010 по 30.07.2010»(блок 14 заяви Заявника, а.с. 13-20, Т. 8) в рядку 3 а.с. 14, Т. 8 зазначено, що 06 липня 2010 року адвокат ОСОБА_9 приймав участь у зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_17 та іншими акціонерами, обговорення ситуації у зв' язку з рейдерською атакою на приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»; на а.с. 15, Т. 8 вказано (рядок 6), що 16 липня 2010 року адвокат ОСОБА_9 приймав участь у нараді ОСОБА_4 з ОСОБА_37, представником Гепрокуратури, обговорення поточної ситуації; на а.с. 16 Т. 8 в рядку 1 вказано, що 28 липня 2010 року адвокат ОСОБА_9 приймав участь у аналізі документів, надісланих ОСОБА_17, в обговоренні повідомлення приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»Ірпінському міськрайонному суду від 28.07.2010 р. з ОСОБА_37 та ОСОБА_4, конференц-кол з ОСОБА_17; на а.с. 16, Т. 8 в рядку 11 зазначено, що 05 липня 2010 року адвокат ОСОБА_37 приймав участь у дослідженні нової інформації щодо арешту банківських рахунків приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», в обговоренні пов' язаних з цим питань з ОСОБА_17, ОСОБА_24, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9; а.с. 16, Т. 8 в рядку 14 зазначено, що 06 липня 2010 року адвокат ОСОБА_37 приймав участь у нараді з ОСОБА_17, акціонерами приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», ОСОБА_4, ОСОБА_9, в обговоренні ситуації у справах приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»; на а.с. 17, Т. 8 в рядку 1 зазначено, що 07 липня 2010 року адвокат ОСОБА_37 готувався до судового засідання в господарському суді Київської області у справі ОСОБА_5, приймав участь у обговоренні пов' язаних з цим питань з ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_4, проте усі вищезазначені заходи не відповідають інформації викладеній у таблиці виконаних робіт адвоката ОСОБА_4 (а.с. 13, Т. 8) - у перелічені вище дати юридичні послуги адвокат ОСОБА_4 05 липня 2010 року, 06, липня 2010 року, 16 липня 2010 року, 28 липня 2010 року,07 липня 2010 року, взагалі послуг на виконання Договору 2 не надавав, в зв' язку з чим було витребувано пояснення щодо вказаних розбіжностей. Жодних пояснень щодо числених розбіжностей щодо обсягу наданих послуг, осіб яких їх надавали суду не надано.

Таким чином, дослідивши детально, всебічно матеріали справи у їх сукупності, докази, надані Заявником 3 на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про те, що Заявником 3 доведено надання правової допомоги Боржнику лише частково, зокрема в тій частині, яка відповідно до відомостей наданих розпорядником майна Боржника (отриману останнім від Боржника), визнана Боржником; Заявником 3 не доведено суду належними та допустимими доказами факт, обставину надання Боржником Заявнику 3 частини з перелічених вище завдань, на як він посилається у своїй заяві, як на частину підстав заявлених вимог до Боржника; істотна частина доказів наданих Заявником 3 є не належними (інтернет листування) та не є допустимими у якості доказів з встановлених вище судом підстав (порушення вимог ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, договір на інтернет обслуговування наданий Заявником 3 на підтвердження правомірності, достовірності інформації інтернет листування, укладений не належним суб' єктом, - серед сторін договору відсутній Заявник 3, докази електронного листування не містять ознак ані електронних ключів, ані електронних підписів, викладені у формі, яка не дозволяє довести дійсність інформації що міститься в наданих доказах реальним обставинам справи зважаючи на якості інтернет джерел; належність учасників листування суб' єктів на які посилається Заявник 3 не підтверджена; ), Боржником не визнана.; істотна частина наданих документів не містять доказів того, що документи розроблені саме Заявником 3 саме в ході виконання Договору 2; Заявником 3 не виконано вимог суду тане надано жодної довіреності, виданої Боржником працівникам Заявника 3, якою уповноважено останніх від імені та в інтересах Боржника вчиняти певні дії, в зв' язку з чим перевірка меж повноважень в цій справі наданих Заявнику 3 Боржником не можлива, а Заявником 3 не доведено обсяг повноважень, якими їх наділено Боржником з метою виконання Договору 2; суду не надано жодних належних доказів того, що працівники Заявника 3 на яких посилається останній у наданих доказах, мають статус адвокатів та надані послуги відповідають умовам Договору 2; в ході перевірки графіку надання юридичної допомоги працівниками Заявника 3 судом встановлено низку розбіжностей, щодо яких на вимогу суду останнім не надано жодних пояснень, що ставить під сумнів відповідність наданих послуг, їх обсягу дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст.ст. 1, 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру», адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України і статутами адвокатських об'єднань. Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 "Правил адвокатської етики", затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р.6/VI (надалі - «Правила»), норми цих Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру, а доповнюють і конкретизують його. Дія цих Правил поширюється на всі види професійної діяльності адвоката і в частині, визначеній Правилами, - на іншу його діяльність (дії), котра може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії. Дія цих Правил поширюється також на членів органів адвокатури, помічників адвокатів у частині, яка застосовна до їх діяльності. Дія цих Правил поширюється на відносини, що виникли після їх прийняття. Статтею 4 зазначених правил визначено, що клієнтом є особа, права і свободи якої адвокат захищає або чиї законні інтереси він представляє, або котрій він безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених чинним законодавством; гонораром є передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги; угодою про надання правової допомоги є договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Частиною 1 ст. 6 Правил визначено, що у своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і представництва прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Статтею 17 Правил встановлено, що в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. В угоді про надання правової допомоги в будь-якому випадку мають бути визначені: а) прізвище, ім'я та по батькові, адреса фізичної особи або назва та адреса юридичної особи - клієнта; б) ті ж відомості щодо особи, яка уклала угоду, якщо договір укладається не особисто клієнтом; в) прізвище, ім'я та по батькові адвоката (або назва адвокатського об'єднання), який надаватиме правову допомогу, та його адреса; г) зміст доручення: яка саме правова допомога має надаватися за угодою і де вона має надаватись; д) розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом, тощо); е) розмір, порядок обчислення і внесення фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення; є) підписи осіб, що уклали угоду. Угода не повинна містити положень, що суперечать чинному законодавству та цим Правилам. Зокрема, забороняється включення в угоду з клієнтом положень про позбавлення його права стягнення шкоди, заподіяної неналежним виконанням адвокатом прийнятого доручення, або про обмеження такого права. Судом встановлено, що Договір 2 не містить умов щодо місця, де має надаватись правова допомога Заявника 3.

Відповідно до п. 4 ст. 20 Правил, до підписання угоди про надання правової допомоги у справі, що підлягає судовому розгляду, адвокат повинен з'ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.

Статтею 33 Правил встановлено (п.п. 1-3), що гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обгрунтованого розміру гонорару, включають в себе: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; … професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Детально дослідивши матеріали справи, вимоги Заявника 3, долучені докази Заявником 3 на підтвердження обставин у справі, на які посилається останній, як на підставу заявлених вимог, беручи до уваги позицію Боржника, позицію розпорядника майна у справі, на підставі вищевикладеного та встановлених судом фактів, обставин справи, керуючись Правилами адвокатської етики, затвердженими Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р. №6/VI, в тому числі п.п. 1-3 ст. 33, п.п. 4.1. Договору 2, суд вважає розумним та обґрунтованим гонораром за фактично наданий обсяг послуг по наданню юридичної допомоги Боржнику на підставі та в межах Договору 2, врахувавши фактичний обсяг часу і роботи, що фактично затрачено на виконання доручень Боржника, які визнані останнім як такі, що надавались Заявнику 3, врахувавши ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручень, передбачених Договором 2, врахувавши п. 4 ст. 20 Правил, всього у сумі 120 000,00 грн. без ПДВ. на яку, як дійшов суд висновку, фактично Заявником 3 надано послуг Боржнику на підставі Договору 2 за період, на який посилається Заявник 3.

Відповідно до заяви Заявника 3 та заперечень Боржника, Боржником було сплачено Заявнику 3 на виконання умови п.п. 4.4. Договору 2 аванс у розмірі 120 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 4.1. Договору 2, розмір оплати Клієнтом (Боржником) Фірмі (Заявнику 3) правової допомоги адвокатів наданої Фірмою Клієнту відповідно до умов цього Договору, визначається виходячи з обсягу часу, затраченого адвокатами фірми на надання правової допомоги адвокатів за цим Договором та годинних ставок адвокатів Фірми, що визначені у Додатку №1 до цього Договору, плюс ПДВ у розмірі 20%. Розмір податку на додану вартість щодо послуг вартістю 120 000,00 грн. становить 24 000,00 грн.

Суд бере до уваги посилання Заявника 3 на положення 5.1., 5.2. Договору 2 та факт правлення Заявником 3 Боржнику на підписання акту про надання правової допомоги, проте суд дійшов висновку про те, що надання частини юридичної допомоги, на яку посилається Заявник 3 в своїй заяві, як на надану на підставі Договору 2, є не доведеною у відповідності до вимог ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимим доказами суду, зокрема надання Боржником Заявнику 3 частини завдань (в частині, яку заперечує Боржник) та факту, що надані докази Заявником 3 на підтвердження виконання частини завдань виконані працівниками Заявника 3 та виконувались на підставі Договору 2 (жодних відомостей про таке не міститься в наданих доказах). Відповідно, в частині надання правової допомоги, отримання завдань, на яку Заявником 3 не доведено суду, не підлягає оплаті.

На підставі вищевикладеного суд задовольняє частково вимоги Заявника 3 у частині 144 000,00 грн. в тому числі податок на додану вартість, з яких 120 000,00 вже є сплаченими у вигляді авансового платежу за Договором 2 у сумі 120 000,00 грн., жодних заперечень щодо факту сплати авансу Боржником Заявнику 3 у зазначеному розмірі до суду не надійшло. Не сплачена частина заборгованості за Договором 2 Боржника перед Заявником 3 становить 24 000,00 грн. В іншій частині заявлених Заявником 3 вимог по основному боргу суд відмовляє.

Заявником 3 заявлено вимоги по стягненню з Боржника на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 2 996, 96 грн. та індексу інфляції у сумі 16 424,81 грн. за період прострочення з 11 серпня 2010 року по 29 листопада 2010 року.

Дослідивши вказані вимоги Заявника 3, суд дійшов наступних висновків.

Визнана судом та не сплачена сума заборгованості Боржника становить 24 000,00 грн. Виходячи з умов п.п. 4.2., 5.1., 5.2. Договору 2 судом встановлено, що відповідно до опису вкладення у цінний лист, квитанції УДППЗ «Укрпошта»від 03 серпня 2010 року № 7478, Заявником 3 03 серпня 2010 року було направлено акт про надання правової допомоги адвокатів за Договором № 2, рахунок за надані послуги з 30 червня 2010 року по 30 липня 2010 року (а.с. 21, Т. 4), які відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення Ц 04053 1180149 0 були вручені Боржнику 07 серпня 2010 року, таким чином, першим днем прострочення виконання обвов' язків по оплаті наданих послуг з правової допомоги за Договором 2 є 13 серпня 2010 року (по закінчення п' ятиденного терміну, погодженого сторонами Договору 2 встановленого з дня отримання від Заявника 3 відповідного рахунку, що передбачено п.п. 4.2. Договору 2). Заявником 3 заявлено період нарахування 3% річних та індексу інфляції з 11 серпня 2010 року по 29 листопада 2010 року. Арифметичною перевіркою нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та індексу інфляції, судом встановлено, що вимоги Заявника 3 підлягають частковому задоволенню, зокрема, в частині індексу з урахуванням встановленого судом розміру заборгованості Боржника по Договору 2 становить за період з 13 серпня 2010 року по 29 листопада 2010 року: 1 065,59 грн.; в частині 3% річних за період з 13 серпня 2010 року по 29 листопада 2010 року: 215,01 грн. В іншій частині заявлених вимог щодо заявленого індексу інфляції та 3 % річних, суд відхиляє вимоги Заявника 3.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір (державне мито згідно ред. від 31 травня 2011 року) покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судом встановлено, що при подачі заяви з кредиторськими вимогами до Боржника Заявником 3 було сплачено 85,00 грн. державного мита, що підтверджено платіжним доручення № 872 від 03 червня 2011 року (а.с. 26 Т. 8) та 236,00 грн. оплати за подання заяви з вимогами до Боржника, що підтверджено платіжним дорученням №873 від 03 червня 2011 року.

Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати - державне мито в сумі 85,00 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення за подання до господарського суду Київської області заяви з вимогами до Боржника у сумі 236,00 грн. покласти Боржника, які на підставі п.п. г ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, підлягають задоволенню першу чергу.

Таким чином, заслухавши представників кредиторів - Заявників, ініціюючого кредитора, розпорядника майна Боржника, представників Боржника, розглянувши вимоги конкурсних кредиторів, суд дійшов висновку, що наявних в справі документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні про визнання чи відхилення вимог тих чи інших кредиторів Боржника, повністю чи частково, а також достатньо для наступного прийняття рішення про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають грошові вимоги у розмірі, що вище визнані судом в даному судовому засіданні. За результатами розгляду справи в попередньому засіданні, після вирішення питання про визнання чи відхилення вимог конкурсних кредиторів, суд прийшов до висновку про затвердження реєстру вимог кредиторів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 5, 7, 11, 12, 13, 14, 15, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 22, 28, 32, 33, 34, 35, 36, 41, 43, 49, 54, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 124 Конституції України, ст. ст. 525, 526 та інших зазначених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року №05-5/1193, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги кредиторів Боржника Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», ідентифікаційний код юридичної особи: 00292729, місцезнаходження: 08298, Київська область м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, в наступному складі та обсязі:

- громадянин ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 в сумі: 1 380 831,30 грн. - четверта черга (без врахування грошових вимог ініціюючого кредитора, визнаних ухвалою господарського суду Київської області від 22 лютого 2011 року у цій справі безспірними в сумі 446 220,40 грн., з яких: 412100,00 грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги, 3% річних за порушення виконання умов договору у сумі 6015,00 грн., індексація у зв' язку з інфляцією у сумі 26 374,40 грн., 1700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 30,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи), 250 000,00 грн. - шоста черга, в іншій частині вимоги - відхилити; стягнути з Боржника на користь ОСОБА_1 446,00 грн. судових витрат, - перша черга задоволення вимог кредиторів;

- Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», ідентифікаційний код: 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1а: в сумі: 12 993,42 грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів; державне мито в сумі 85,00 гривень, кошти за внесення інформації до Єдиної бази щодо кредитора та його грошових вимог у сумі 40,00 грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів; в іншій частині вимоги відхилити, які належать до поточних вимог кредиторів. Така відмова / відхилення не позбавляє кредитора права звернутися з заявою до боржника у порядку встановленому чинним законодавством.

- Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери», ідентифікаційний код: 33601947, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37- 41, 3-й поверх), в сумі: 25 280,60 грн., - четверта черга задоволення вимог кредиторів Боржника; 321,00 грн., - перша черга задоволення вимог кредиторів Боржника, в іншій частині вимоги Заявника 3 відхилити.

- Публічне акціонерне товариство «Київенерго», 01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31), ідентифікаційний код: 26187763, сумі: 12 845,00 грн. - 4 черга (12 686,02 грн. основного боргу, 112,10 грн. нарахованого індексу інфляції на суму заборгованості по основному бору та 47,04 грн., - нараховані 3% річних від простроченої суми); 243,03 грн. пені, яка підлягає включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів; 321,00 грн. судових витрат, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредитора.

- Фізична особа- підприємець ОСОБА_5, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, місце проживання: 03058, АДРЕСА_1, в сумі: 139 105,17грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 125,00грн. судових витрат - перша черга задоволення вимог кредиторів; в іншій частині заявлені вимоги відхилити;

- Ірпінська об' єднана державна податкова інспекція Київської області, ідентифікаційний код: 19421299, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-а, в сумі: 123 657,00 грн., - підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника у третю чергу. В іншій частині вимоги Заявника відхилити, які належать до поточних вимог кредиторів. Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з заявою до боржника у порядку встановленому чинним законодавством. Стягнути з Боржника в дохід державного бюджету 219,25 грн. судового збору, де вказані вимоги підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів до першої черги.

2. Включити до реєстру кредиторів боржника та затвердити реєстр вимог кредиторів боржника - Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», ідентифікаційний код юридичної особи: 00292729, місцезнаходження: 08298, Київська область м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, в наступному складі та обсязі:

- громадянин ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 в сумі: 1 827 051,70 грн. - четверта черга, 250 000,00 грн. - шоста черга;

Всім учасникам провадження, в тому числі розпоряднику майна Боржника, ліквідатору, санатору в подальшому провадженні у справі, зокрема при здійсненні задоволення вимог кредиторів Боржника врахувати перераховані (сплачені) Боржником Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ідентифікаційний код: 03327664) грошові кошти у сумі 12 993,42 грн. з порушенням правил мораторію на задоволення вимог кредиторів - п. 4 резолютивної частини Ухвали господарського суду Київської області від 30 листопада 2010 року по справі № Б8/180-10, ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в подальшому провадженні у справі з дотриманням вимог чинного законодавства, в тому числі Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, прав кожного з кредиторів Боржника та Боржника.

- Публічне акціонерне товариство «Київенерго», 01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31), ідентифікаційний код: 26187763, сумі: 12 845,00 грн. - 4 черга; 243,03 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів; 321,00 грн. судових витрат, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредитора;

- Фізична особа- підприємець ОСОБА_5, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, місце проживання: 03058, АДРЕСА_1, в сумі: 139 105,17 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 125,00грн. судових витрат - перша черга задоволення вимог кредиторів;

- Ірпінська об' єднана державна податкова інспекція Київської області, ідентифікаційний код: 23569441, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-а, в сумі: 123 657,00 грн., - підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника у третю чергу. Стягнути з Боржника в дохід державного бюджету 219,25 грн. судового збору, де вказані вимоги підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів до першої черги.

3. Встановити, що конкурсні вимоги всіх кредиторів, що заявлені до Боржника після 06 червня 2011 року або не заявлені взагалі по даній справі, відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - вважаються погашеними. В подальшому боржник є вільним від всіх вказаних у цьому пункті ухвали зобов' язань.

4. Провести перші збори кредиторів до 01 грудня 2011 року.

5. Призначити підсумкове судове засідання в процедурі розпорядження майном на на 14 лютого 2012 року на 10 год. 45 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 16).

6. Явка представників, крім розпорядника майна та голови комітету кредиторів, - не обов' язкова.

7. Копію ухвали надіслати: приватному акціонерному товариству «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»(08298, Київська область м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7); розпоряднику майна Дорошенку Я.В. (на дві адреси: АДРЕСА_3; АДРЕСА_4), ОСОБА_1 (АДРЕСА_2); ПАТ «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5), Структурному відокремленому підрозділу «Енергозбут Київенерго»ПАТ «Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31), Адвокатському об'єднанню «Адвокатська фірма «ОСОБА_4 та Партнери»(04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37- 41, 3-й поверх); ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1а), Фізичній особі- підприємцю ОСОБА_5 (03058, АДРЕСА_1), Ірпінській об' єднаній державній податкової інспекції Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-а).

Суддя П.Ф.Скутельник


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	23.11.2011
Оприлюднено	21.12.2011
Номер документу	19890060
Судочинство	Господарське

Судовий реєстр по справі —б8/180-10

Ухвала від 12.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Поліщук В.Ю.

Ухвала від 03.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Поліщук В.Ю.

Ухвала від 29.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Білоус В.В.

Ухвала від 23.05.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Гребенюк Т.Д.

Ухвала від 23.05.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Гребенюк Т.Д.

Ухвала від 22.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Білоус В.В.

Ухвала від 15.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Білоус В.В.

Ухвала від 13.05.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Поліщук В.Ю.

Ухвала від 01.05.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Гребенюк Т.Д.

Ухвала від 01.05.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Гребенюк Т.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 23.11.2011 по справі б8/180-10ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —б8/180-10

Ухвала
від 23.11.2011 по справі б8/180-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ