Рішення

від 08.11.2011 по справі 5015/3118/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/3118/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.11                                                                                           Справа№ 5015/3118/11

За позовом: Товариства  з обмеженою відповідальністю «Наріне-Лайф», м.Одеса

до відповідача 1 : приватного підприємства Науково-виробничої фірми «ОМІК-НАРИНЕ», м.Одеса

до відповідача 2: відкритого акціонерного товариства «Жидачівський сирзавод», м.Жидачів Львівської області.

про визнання  дій незаконними та заборону вчинення певних дій.

Головуючий суддя       Кітаєва С.Б.

Суддя                             Артимович В.М.

Суддя                             Чорній Л.З.

секретар                        Яремчук С.

Представники:

від позивача:          не з»явився

від відповідача 1:          не з»явився.

від відповідача 2:          Флюд М.М. -  голова правління, директор;  Грудлевський В.М. –представник

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства  з обмеженою відповідальністю «Наріне-Лайф», м.Одеса, до відповідача 1 : приватного підприємства Науково-виробничої фірми «ОМІК-НАРИНЕ», м.Одеса, до відповідача 2: відкритого акціонерного товариства «Жидачівський сирзавод», м.Жидачів Львівської області, про визнання  дій незаконними та заборону вчинення певних дій.

Ухвалою суду від 10.06.2011 року  порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 13.07.11 р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

В судове засідання 13.07.11 р позивач явку повноважного представника не забезпечив, хоч така визнавалась судом обов»язковою, витребовуваних документів не подав.

Відповідач 1 явку повноважного представника в засідання не забезпечив, відзиву та документів, які витребовувались не подав. Скерована відповідачу 1 на адресу, яку вказав позивач у позовній заяві, ухвала про порушення провадження у справі, повернута поштовим відділенням до суду без вручення  з  відміткою,що «за вказаною адресою адресат не знаходиться». Позивач не подав довідки від державного реєстратора в підтвердження включення відповідача 1 до ЄДРПОУ, хоч така судом вимагалась.

Від відповідача 2 в судовому засіданні 13.07.11 р взяв участь Флюд М.М. без документів .

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 13.07.2011 р суд відклав розгляд справи на 04.08.11 р.; зобов»язав сторони  виконати вимоги ухвали суду від 18.02.2011 року та надати витребовувані документи, забезпечити явку повноважних представників в судове засідання в обов»язковому порядку.

Позивач  в судове засідання 04.08.2011 року повторно не забезпечив явку представника,  документів суду не надав. Клопотання, заяви від позивача до суду не надходили. В засіданні взяли участь лише представники відповідача 2. Враховуючи наведене, та ті обставини, що за предметом спору справа є складною і потребує детального розгляду, зібрання та об»єктивної оцінки доказів, ухвалою від 04.08.11 року суд призначив колегіальний розгляд справи.

Судове засідання по розгляду справи в складі колегії суддів призначено на 20.09.2011 року.  Автоматизованою системою документообігу суду визначено для розгляду даної справи колегію суддів в складі : головуючого судді Кітаєвої С.Б. судді Артимович В.М., судді Чорній Л.З.

20.09.2011 року  судове засідання не відбулось, у зв»язку із хворобою головуючого  судді Кітаєвої С.Б.

Ухвалою від 30.09.2011 року розгляд справи відкладено на 25.10.2011 року. 24.10.2011 року в канцелярію суду від позивача  поступила телеграма  про відкладення розгляду справи, у зв»язку із хворобою представника  позивача. 24.10.11 року в канцелярії суду зареєстровано заяву , підписану представником позивача Протченко, в якій просить долучити до телеграми довідку про його (представника) стан здоров»я ( довідка від 21.10.11 р) та відкласти розгляду справи з цих обставин. Зважаючи на зазначені обставини, ухвалою від 25.10.11 року суд відклав розгляд справи на 08.11.11 року.

В судове засідання 08.11.11 року позивач не з»явився. Клопотання , заяви до суду від позивача не  надходили.

Відповідач 1 явку повноважного представника в засідання не забезпечив, відзиву та документів, які витребовувались , суду не подав.

Відповідач 2 явку повноважного представника забезпечив. З підстав , наведених у поданих до справи відзиві та доповненні до відзиву, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній документами.

Неможливість забезпечення в засідання явки повноважного представника Протченко  Г.В. через хворобу, не  позбавляє позивача права на забезпечення в засідання явки іншого повноважного представника чи  керівника  товариства,  іншої посадової особи, які діють без довіреності , на підставі установчих документів ТзОВ «Наріне-Лайф». Як вбачається з матеріалів справи,  господарський суд створив сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В обґрунтування заявлених вимог позивач у позовній заяві  вказує наступне.

14 жовтня 2003 року між ТОВ «Наріне - Лайф»в особі директора Слонь JI.I. (надал1 - позивач) та ПП НПФ «ОMIK - НАРИНЕ»в oco6i директора Мудрика О.О (надалі  -відповідач) був укладений авторський договір № 1-а «про відчуження майнових прав на твір технічного характеру»(надалі - Договір).

Відповідно до предмету вищезазначеного договору  відповідач  відчужує позивачу за винагороду яка сплачується відповідачеві, усі виключні майнові права (п. 2.1 договору).

П.2.2 Договору передбачалось, що твір  технічного характеру передається відповідачем позивачу у вигляді оригіналів всіх екземплярів твору технічного характеру та їх копій, які мались у відповідача на дату укладення вищезазначеного договору.

Відповідно до акту приймання - передачі від 14 жовтня 2003 року, укладеного між позивачем  та відповідачем  підтверджувався факт виконання п.2.2 Договору.

Після укладення договору  позивач став власником виключних майнових прав на твір технічного характеру, та вважав себе єдиним власником та користувачем, щодо твору технічного характеру, зазначеного в  договорі.

Як стверджує позивач, після укладення Договору на підставі заявки Мудрика О.О. (попереднього власника патенту) державний департамент інтелектуальної власності прийняв рішення та вніс до Державного реєстру патентів і деклараційних патентів України  на винаходи відомості  про передачу права власності на винахід, відповідно до  яких право власності на винахід спосіб виробництва кисломолочного  продукту передається   ТОВ «Наріне-Лайф»про що є  відповідне рішення від 30 травня 2002 року. На підставі зазначеного рішення, стверджує позивач, 15.07.2002 року  позивачу було видано Деклараційний патент на право власності.

Позивач покликається  на ст.422 ЦК України, відповідно до якої право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, іншим законом чи договором.

Як стверджує позивач, після спливу часу йому стало відомо, що є інші особи, які також володіють , користуються твором технічного характеру, який був предметом договору.

Керуючись ст. 424 ЦК України де зазначається, що одним з майнових прав власника інтелектуально власності є виключне право перешкоджати  неправомірному  використанню об'екта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання, позивач вирішив поновити своє порушене право у цивільно-правових відносинах та захистити ceбes зробивши звернення  у вигляді заяви  до прокуратури Жидачівського району Львівської області, в якій виклав обставини, щодо неправомірних дій керівництва ВАТ Жидачівський сирзавод про незаконний випуск та реалізацію недоброякісної продукції кисломолочного продукту «НАРІНЕ» без відповідних  технічних умов, які в свою чергу були передані відповідачем позивачу  відповідно до п.2.1 Договору, перелік яких визначено  п.1.1.1 договору.

Позивач посилається на те, що у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 23 березня 2009 року зазначалось, що ВАТ «Жидачівський сирзавод з квітня 2003 року почав випуск кисло-молочного продукту «НАРІНЕ»згідно укладених з ПП НВФ «ОМІК-НАРИНЕ»договорів  про співробітництво у сфері виготовлення та реалізації кисло-молочного лікувально-профілактичного продукту «НАРІНЕ». Керівництву  ВАТ «Жидачівський  сирзавод»не було повідомлено про укладення 14.10.2003 року ПП НВФ «ОМІК-НАРИНЕ»авторського договору  згідно якого за винагороду було передано всі майнові права на нормативно-технічну документацію  на кисломолочний продукт «НАРІНЕ»ТОВ «Наріне-Лайф», так як договір про співпрацю з ПП НВФ «ОМІК –НАРИНЕ»розірваний не був. Крім того, зазначає позивач,  20.06.2004 року  ПП НВФ «ОМІК-НАРИНЕ»було укладено з ВАТ «Жидачівський сирзавод»договір про співробітництво №32 на термін до 31.12.2010 року , згідно додатку №1 до вказаного договору сирзаводу було передано згідно акту приймання-передачі технічну документацію  на кисло-молочну лікувально-профілактичну продукцію «НАРІНЕ». Позивач стверджує, що 20.06.2004 року  було вчинено дію  по укладенню договору про співробітництво з ВАТ «Жидачівський сирзавод»і своїми діями відповідач порушив ст.13 ЦК України , де зазначається, що цивільні права особа здійснює у межах наданих їй договором, або актами цивільного законодавства. Відповідач порушив майнові права позивача, які закріплені у ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», а саме передав право використання твору іншим особам без дозволу позивача, який є єдиним власником виключних прав інтелектуальної власності на твір технічного характеру.  Позивач пояснює, що зазначені обставини, змусили його 21.04.2010 року звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою  про заборону ПП НВФ «ОМІК-НАРІНЕ»укладати угоди з третіми особами щодо передачі прав користування  технічними умовами на виготовлення кисломолочної продукції «НАРІНЕ»та заборонити підприємству ПП НПФ «ОМІК-НАРІНЕ»вчиняти дії , що порушують право інтелектуальної власності  позивача. Рішенням господарського суду Одеської області  по справі №9/85-10-1828 від 02.07.2010 року за позовом ТОВ «Наріне-Лайф»до ПП НВФ «ОМІК-Наріне»було встановлено незаконність дій ПП НВФ «ОМІК-НАРІНЕ».  Окрім того, позивач  стверджує що відповідачу 2, з моменту розгляду Прокуратурою Жидачівського району Львівської області заяви директора ТОВ  «Наріне-Лайф», було відомо , що новим власником авторських прав на технологію  виготовлення кисломолочного продукту «НАРІНЕ»є ТОВ «Наріне-Лайф»і тому, у відповідності до ч.3 ст.426 ЦК України  відповідач 2 не мав права використовувати технічні умови

    ТУ № 569. М.-013911364-002-92

-          ТУ № 569. М. 013911364-003-92

-          ТУ № 569. М. 013911364-004-92

-          Зміни № 1 до ТУ № 569. М. 013911364-004-92

-Зміни № 2 до ТУ № 569. М. 013911364-004-92

-          Технічна інструкція по виготовленню закваски cyxoї бактеріальної «НАРИНЕ», до ТУ № 569. М. 013911364-002-92

Кисломолочний продукт «Hapiне»:

-          ТУ № 569. М. 013911364.001-92

-          Зміни № 1 до ТУ № 569. М.О.13911364-001-92

-          Зміни № 2 до ТУ № 569. М.О.13911364.001-92

Технічна інструкція по виготовленню продукту кисломолочного «Hapiнe»ТИ 1-92-          Експертний висновок № К.6597 від 14.11.2001 року, не виготовляти  продукцію «НАРІНЕ»без дозволу «Наріне-Лайф»

Однак, як стверджує позивач, на сьогоднішній день відповідач 2 продовжує виготовлення кисломолочної продукції «НАРІНЕ»з використанням вище зазначених технічних умов , власником яких є позивач.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.13,422, п.3 ч.1 ст.424,426 ЦК України, 4.3 Договору №1-а про відчуження  майнових прав  на твір технічного характеру, позивач просить у позовній заяві:1.Заборонити ВАТ «Жидачівський сирзавод», адреса: 87700, Львівська обл., Жидачів, вул. 1вана Франка, 1 Код СДРПОУ 00446457 використовувати для виготовлення кисломолочної продукції «HAPIHE», нормативно –технічну  документацию, а саме:

-          ТУ № 569. М. 013911363-001-92

-          ТУ № 569. М. 013911364-002-92

-          ТУ № 569. М. 013911364-003-92

-          ТУ № 569. М. 013911364-004-92 \/

-          Зміни № 1 до ТУ № 569. М. 013911364-004-92

-          Зміни № 2 до ТУ № 569. М. 013911364-004-92

2.          Заборонити ВАТ «Жидачівський сирзавод», адреса: 87700, Львівська обл., Жидачів, вул. 1вана Франка,    1    Код   СДРПОУ   00446457   виготовляти   кисломолочну   продукцію   «HAPIHE» з використанням нормативно –технічної документації, а саме:

-          ТУ № 569. М. 013911363-001-92

-          ТУ № 569. М. 013911364-002-92

-          ТУ № 569. М. 013911364-003-92

-          ТУ № 569. М. 013911364-004-92

-          Зміни  № 1 до ТУ № 569. М. 013911364-004-92

-          Зміни № 2 до ТУ № 569. М. 013911364-004-92

3.          Визнати дії  Приватного  підприємства  Науково –виробничої фірми «OMIK - НАРИНЕ»Код СДРПОУ 25024510, щодо підписання актів передачі технічної документації від 05.08.2003 року відповідно до якого ПП НВФ «OMIK - НАРИНЕ»передала ВАТ «Жидачівський сирзавод»ТУ № 569. М. 013911364-004-92,

-          ТУ № 569. М. 013911363-001-92

-          ТУ № 569. М. 013911364-002-92

-          ТУ № 569. М. 013911364-003-92

-          ТУ № 569. М. 013911364-004-92

Зміни № 1 до ТУ № 569. М. 013911364-004-92

Зміни № 2 до ТУ № 569. М. 013911364-004-92 продукт кисломолочний «HAPIHE»з висновками незаконними та такими, що порушують права ТОВ «HAPIHE - ЛАЙФ».

Розглянувши матеріали справи,  вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, заслухавши представників відповідача 2, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити позивачу повністю, виходячи з наступного.

Як  вбачається  із   змісту позовної заяви, позивач заявив вимогу до відповідачів про : заборону відповідачу - 2  використовувати для виготовлення кисломолочної продукції «Hapiнe»нормативно-технічну документацію,а саме: ТУ№ 569.М.013911363-001-92, ТУ№ 569.М.013911364-002-92, ТУ№ 569.М.013911363-003-92, Зміни № 1 до ТУ № 569.М.013911364-004-92, Зміни № 2 до ТУ№ 569.М.013911364-004-92; заборону Відповідачу - 2 виготовляти кисломолочну продукцію «Hapiнe»з використанням нормативно-технічної документації, а саме: ТУ№ 569.М.013911363-001-92, ТУ№ 569.М.013911364-002-92, ТУ№ 569.М.013911363-003-92, Зміни № 1 до ТУ № 569.М.013911364-004-92, Зміни № 2 до ТУ№ 569.М.013911364-004-92; -визнання незаконними та такими, що порушують права позивача дії відповідача-1, щодо підписання актів передачі технічної документації від 05.08.2003 року, відповідно до яких відповідач-1 передав відповідачу-2 ТУ №569.М.013911363-001-92, ТУ№569.М.013911364-002-92, ТУ№569.М.013911363-003-92, Зміни №1 до ТУ №569.М.013911364-004-92, Зміни №2 до ТУ №569.М.013911364-004-92.В обгрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що незважаючи на той факт, що власником авторських прав на технологію виготовлення кисло-молочної продукції «HAPIHE»є ТОВ «Hapiнe-Лайф»на підставі авторського договору № 1-А про відчуження майнових прав на твори технічного характеру, укладеного 14.10.2003 року з приватним підприємством Науково-виробнича фірма «OMІK-Hapiнe», BAT «Жидачівський сирзавод»на підставі  договору з ПП Науково-виробнича фірма «OMІK-Hapiнe», в даний момент виготовляє кисломолочну продукцію «Hapiнe»з використанням технічних умов, що належать позивачу. Вказані дії, на думку позивача, порушують його майнові права  інтелектуальної власності. З матеріалів справи вбачається,що 10.01.2003 р. Львівською філією НВФ «OMІК-Hapiнe»було заключено договір з ВАТ «Жидачі'вський сирзавод»про співпрацю по виробництву та реалізації кисломолочної продукції «Hapiнe».

05.08.2003 р. директором НВФ «ОМІК-Наріне» (м. Одеса) Мудриком О.О. було укладено договір про співробітництво у cфepi виготовлення та реалізації кисломолочного лікувально-профілактичного продукту «Hapiнe»з ВАТ «Жидачівський сирзавод»на термін до 31.12.2010 року. У відповідності  з пунктом 7.4 Договору, у тому випадку, якщо сторони, у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії Договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати Договір або укласти новий Договір, то останній вважається продовженим на наступний рік.. Відповідно до вказаного договору згідно акту передачі технічної  документації  від 05.08.2003 р.  НВФ «OMІK-Hapiнe»передала ВАТ «Жидачівський сирзавод»закваску ТУ 569М.013911364-004-92; ТУ 569 М.013911364-004-92 із змінами № 1; препарат бактеріальний «Наріне»; ТУ 569М.О. 13911364-001-92 i3 змінами № 1, № 2; продукт кисломолочний «Наріне»з висновками.

ВАТ «Жидачівський сирзавод»з кв1тня 2003 року почав випуск кисломолочного продукту «Наріне»  згідно укладених з приватною науково-виробничою фірмою «ОМІК-Наріне»договор1в про співробітництво у  сфері виготовлення та реалізації кисло-молочного лікувально-профілактичного продукту «Hapiнe». Як стверджує відповідач 2, керівництво ВАТ «Жидачівський сирзавод»не було повідомлене  про укладення 14.10.2003 року  НВФ «ОМІК-Наріне»авторського договору, згідно якого за винагороду було передано вci майнові права на нормативно-технічну документацію на кисломолочний продукт «Hapiнe»ТзОВ «Наріне-Лайф»(м. Одеса). Договори про співпрацю  ВАТ «Жидачівський сирзавод»з ТзОВ «ОМІК-Наріне»розірвані., чи визнані недійсними  не були.

У відповідності з п.3 ст.31 Закону України  «Про охорону прав на винаходи i користі  моделі»не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, введения в господарський o6ir виготовленого iз застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту  будь-якою особою, яка придбала його без   порушення прав власника.

Продукт, виготовлений iз застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), вважається придбаним без порушення прав власника патенту, якщо цей продукт був виготовлений i (або) після  виготовлення введений в o6ir власником патенту чи іншою особою за його спеціальним дозволом (ліцензією).

Позивач стверджує у позовній заяві, що він набув виключне майнове право на твір технічного характеру - cпociб виробництва кисломолочного продукту «Hapiнe»на підставі авторського договору № 1-А про відчуження майнових прав на твори технічного  характеру , укладеного 14.10.2003 року з ПП Науково-виробнича фірма «ОМІК-Наріне».

ВАТ «Жидачівський сирзавод»уклав договори про співробітництво у сфері виготовлення та реалізації  кисломолочного лікувально-профілактичного продукту «Hapiнe»з Львівською філією НВФ «ОМІК-Нар1не»10.01.2003 р., а згодом, 05.08.2003 року - з ПП Науково-виробнича ф1рма «ОМІК-Наріне»та з кв1тня 2003 року почав випуск кисломолочного продукту «Hapiнe»згідно укладених договор1в.

Кисломолочний продукт «Hapiнe»був виготовлений та введений в oбiг власником винаходу - ТзОВ «ОМІК-Наріне» спільно з ВАТ «Жидачівський сирзавод»згідно договорів про співробітництво у сфері виготовлення та реалізації кисломолочного лікувально-профілактичного продукту «Hapiнe»від 10.01.2003 року та від 05.08.2003 р., укладених та реалізованих до моменту укладення договору від 14.10.2003 року між ПП Науково-виробнича фірма «ОМІК-Наріне»та ТОВ «Hapiнe-Лайф».

3 наведеного та змісту п. 3 ст. 31 Закону України  «Про охорону прав на винаходи i користі моделі»слідує, що кисло-молочний продукт «Hapiнe»був виготовлений та введений в oбiг відповідачами по даній справі без порушення прав нового власника патенту - ТОВ «Hapiнe-Лайф».

Вимога позивача про заборону використовувати для виготовлення кисломолочної продукції «Hapiнe»нормативно-технічну документацію та виготовляти кисло-молочну продукціюю з використанням нормативно-технічної документації, а саме: ТУ№ 569.М.013911363-001-92, ТУ№ 569.М.013911364-002-92, ТУ№ 569.М.013911363-003-92, зміни № 1 до ТУ № 569.М.013911364-004-92, зміни № 2 до ТУ№ 569.М.013911364-004-92, є безпідставними.

Безп1дставною є й  вимога позивача визнати незаконними та такими, що порушують права ТОВ «Hapiнe-Лайф», дії  приватного  підприємства  «ОМІК-Наріне»щодо підписання актів  передачі вказаної вище технічної  документації  від 05.08.2003 року відкритому   акціонерному товариству «Жидачівський сирзавод», оскільки вказаний акт був правомірно  підписаний відповідачем-1 до укладення авторського договору №1-А про відчуження майнових прав на твори технічного характеру, укладеного 14.10.2003 року товариству з обмеженою відповідальністю «Наріне-Лайф».

Слід вказати на те, що  в  позовній заяві позивач зазначае, що 14 жовтня 2003 р. між ним та відповідачем-1 був укладений авторський договір № 1-а про відчуження майнових прав на твір технічного характеру; після укладення вказаного договору позивач став власником виключних майнових прав на твip технічного характеру; факт виконання сторонами умов договору підтверджується актом приймання-передачі від 14.10.2003 р.

Позивач також стверджує, що «після укладення Договору на підставі заяви Мудрика О.О. (попереднього власника патенту) Державний департамент  інтелектуальної власності прийняв рішення та вніс до Державного реестру патентів i деклараційних патентів України на винаходи відомості про передачу права власності на винахід, відповідно до яких право власності на винахід  спосіб виробництва кисло-молочного продукту передається ТОВ «Наріне-Лайф»про що є відповідне рішення  від 30 травня 2002 р. На підставі зазначеного рішення  15.07.2002 року позивачу було видано Деклараційний патент на право власності».

Таким чином, позивач стверджує, що  рішення державного департаменту інтелектуальної власності від 30.05.2002 року та виданий позивачу на його підставі 15.07.2002 року деклараційний патент, прийняті після укладення авторського договору від 14.10.2003 року.

 Наведене твердження позивача є явно суперечливим, що не дає можливості встановити наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги позивача, а також дає підставу  ставити під сумнів достовірність долучених до позовної заяви доказів, зокрема копії рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 30.05.2002 року та деклараційного патенту від 15.07.2002 року. Однак, оригіналів документів, з яких позивач виготовив копії долучених до позовної заяви документів, суду  не надано. Із заявами чи клопотаннями, зокрема в порядку ст.38 ГПК, позивач до суду не звертався.

Обгрунтовуючи свої  позовні  вимоги, позивач посилається на рішення господарського суду Одеської області від 02 червня 2010 року по справі №9/85-10-1828, яким визнано незаконними дії ПП НВФ «ОМІК-Наріне»по відношенню  до ТзОВ «Наріне-Лайф», а саме підписання угод про передачу у користування або продаж третім особам нормативно-технічної документації з виробництва кисло-молочного продукту «Наріне», оскільки , як було встановлено судом, власником вказаної технічної документації є ТзОВ «Наріне-Лайф»на підставі авторського договору про відчуження майнових прав на твір технічного характеру від 14 жовтня 2003 р №1-а.

3 мотивувальної та резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 02 червня 2010 року по cправі № 9/85-10-1828 слідує, що незаконними по відношенню до ТзОВ «Наріне-Лайф»є, зазначені вище, дії  ПП НВФ «ОМІК-Наріне», які вчинені останнім після набуття ТзОВ «Наріне-Лайф»права власності на технічну документацію з виробництва кисло-молочного продукту «Наріне», у відповідності до авторського договору про відчуження майнових прав на твір технічного характеру від 14 жовтня 2003 року №10а, тобто незаконними є дії вчинені ПП НВФ «Омік-Наріне», після 14 жовтня 2003 року.

Договір про співробітництво  у сфері виготовлення та реалізації кисло-молочного лікувально-профілактичного продукту «Наріне»з ВАТ «Жидачівський сирзавод»був укладений спочатку Львівською філією НВФ «Hapiнe»10.01.2003 р., а згодом, 05.08.2003 року, приватним підприємством науково-виробнича фірма «ОМІК-Наріне» (копія договору додана до матеріалів справи). Вказані договори з ВАТ «Жидачівський сирзавод»були укладені ПП НВФ «ОМІК-Наріне»до моменту відчуження майнових прав на твір технічного характеру товариству з обмеженою відповідальністю «Hapiнe-Лайф»за договором від 14 жовтня 2003 року № 1-а. Тобто, дії ПП НВФ «ОМІК-Наріне»з укладення договор1в від 10 січняя 2003 р. та від 05 серпня 2003 р. про співробітництво у сфері виготовлення та реалізації кисло-молочного лікувально-профілактичного продукту «Hapiнe»з ВАТ «Жидачівський сирзавод», не порушували i не могли порушувати прав ТзОВ «Hapiнe-Лайф», оскільки останнє на той момент ще не набуло цих прав.

3 наведеного слідує, що дія рішення господарського суду Одеської області від 02 червня 2010 року по справі № 9/85-10-1828 не поширюється на правовідносини між ВАТ «Жидачівський сирзавод»та ТзОВ «ОМІК-Наріне», які виникли ще до укладення між ТзОВ «Наріне-Лайф»та ПП НВФ «ОМІК-Наріне»договору про відчуження майнових прав на твір технічного характеру.

Звідси безпідставною є вимога позивача визнати незаконними та такими, що порушують права ТзОВ «Наріне-Лайф», дії приватного підприємства «ОМІКС-Наріне», щодо підписання акта передачі технічної документації від 05.08.2003 року ВАТ «Жидачівський сир завод».

Kpiм цього, зазначена вимога позивача не підлягає розгляду, у зв'язку з тим, що спір про визнання незаконними дій юридичної особи відповідно до ст. 12 ГПК України не відноситься до компетенції господарських судів України, про що зазначено в yxвалі Господарського суду Одеської області від 11.02.2011 р. № 20/17-2011-131, якою позивачу відмовлено у прийнятті позовної заяви в частині вимог про визнання дій ПП НВП «ОМІК-Наріне», щодо підписання актів передачі технічної документації від 05.08.2003 р. незаконними та такими, що порушують права ТзОВ «Hapiнe-Лайф»(копія ухвали додана до матеріалів справи).

У відповідності до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку  що заявлені позивачем вимоги є безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами, тому  у суду наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем недоведено наявності з боку відповідача порушень   на які покликається позивач у позовній заяві , не доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1,2,12,22,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85 господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В засіданні 08.11.11 року оголошено вступну і резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.11.11 року.

Головуючий суддя                                                                                                      С.Б.Кітаєва    

Суддя                                                                                                                             М.Артимович

Суддя                                                                                                                             Л.З.Чорній  

Суддя                                                                                             Кітаєва С.Б.