Рішення

від 20.08.2008 по справі 17/345-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/345-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

20.08.08                                                                                          Справа №  17/345-08

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю “Форпост-Х”

до                   Фермерське господарство “Вільних птах”

про                 стягнення 171 597,79 грн.

     Суддя  В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Форпост-Х” (далі –Позивач) до Фермерського господарства “Вільних птах” (далі –Відповідач) про стягнення 171 597,79 грн, з яких 153 430,00 грн –поворотна фінансова допомога, 2 824,79 грн –пеня та 15 343,00 грн –штрафу.

Ухвалою суду від 23.06.2008р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.07.2008р.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору про надання фінансової допомоги на поворотній основі №0709-01 від 07.09.2007р., щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги наданої позивачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 16.2-08 від 27.07.2008р. позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що 28.02.2008р. сторони досягли згоди щодо виконання відповідачем свого зобов'язання за Договором  № 0709-01 шляхом передачі позивачу продукції вартість якої дорівнює сумі боргу, що підтверджується накладною № 1 від 29.02.2008р.

В судовому засіданні 30.07.2008р. було оголошено перерву до 20.08.2008р.

20.08.2008р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, суд в с т а н о в и в:

7          вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю               “Форпост-Х” та Фермерським господарством “Вільних птах” було укладено Договір про надання фінансової допомоги на поворотній основі № 0709-01 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору позивач зобов'язався надати Відповідачу безпроцентну фінансову допомогу на поворотній основі до 30 квітня 2008 року в розмірі 153 430,00 грн. Грошові кошти надаються в безготівковій формі на протязі вересня - грудня 2007 року.

В          пункті 2 зазначеного Договору зазначено, що відповідач зобов'язується повернути кошти у розмірі отриманої за Договором поворотної фінансової допомоги до 30 квітня 2008 року.

На виконання умов Договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 153 430,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 151 від 7 вересня 2007р. на суму 16000,00 грн., № 177 від 22 жовтня 2007 року на суму 42800,00 грн., №199 від 26 листопада 2007 року на суму 43 400,00 грн., №212 від 28 грудня 2007 року на суму 51230,00 грн.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором, а саме не здійснив повернення суми поворотної фінансової допомоги наданої позивачем у розмірі 153 430,00 грн. у встановлений договором строк (до 30.04.2008р.).

16 травня 2008 року на адресу відповідача було надіслано претензію                                  (вих. № 1505-01), в якій повідомлялось про необхідність повернення суми поворотної фінансової допомоги, а також штрафних санкцій, передбачених укладеним між сторонами Договором.

Однак зазначена претензія залишилась без відповіді.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що 28.02.2008р. сторони досягли згоди щодо виконання відповідачем свого зобов'язання за Договором № 0709-01 шляхом передачі позивачу продукції вартість якої дорівнює сумі боргу, що підтверджується накладною № 1 від 29.02.2008р., оскільки.

Відповідно до ст. 588 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом другим Договору сторони дійшли згоди, що відповідач зобов'язується повернути кошти у розмірі отриманої за Договором поворотної фінансової допомоги до 30 квітня 2008 року.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.  Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Однак, накладна № 1 від 29.02.2008р. не містить посилання на те, що товар було поставлено на виконання саме за Договором про надання фінансової допомоги на поворотній основі №0709-01 від 07.09.2007р.

Інших доказів, що сторони дійшли згоди про зміну зобов'язань за договором позики відповідач суду не надав.

Отже, посилання відповідача на зарахування зустрічних однорідних вимог суд вважає необґрунтованими, оскільки ч.2 ст. 601 ЦК України передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Проте, відповідачем не надано суду відповідної заяви та доказів її надіслання позивачу.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача поворотної фінансової допомоги згідно Договору про надання фінансової допомоги на поворотній основі №0709-01 від 07.09.2007р. у сумі 153 430,00 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 2 824,79 грн пені, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до пункту 5.3. Договору у разі неповернення в строк суми фінансової допомоги відповідач виплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми наданої поворотної фінансової допомоги, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за весь час прострочення.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та стягує з відповідача пеню у розмірі 2 824,79 грн. нараховану на суму заборгованості 153 430,00 грн за період з 30.04.2008р. по 27.05.2008р.

Позовні вимоги в частині стягнення 15 343,00 грн штрафу задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, пеня та штраф згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України є різновидами неустойки, а тому одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення є неможливим.

Аналогічна позиція з даного питання викладена також в Постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі № 24/17-06.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Вільних птах” (код 33451007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Форпост-Х” (код 32955413) 153 430,00 грн. поворотної фінансової допомоги, 2 824,79 грн –пені, а також судові витрати: держмито у розмірі 1 562,55 грн. та 107,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ.

3. В частині стягнення 15 343,00 грн штрафу –відмовити.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.