17/345-08
КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
05.11.08 р. № 17/345-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Андрейцевої Г. М. (доповідач у справі),
суддів: Чорногуза М. Г.,
Фаловської І. М.,
при секретарі судового засідання Шумко І. А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Карпенко В. М. –представник, довіреність б/н від 25.07.2008 року;
від відповідача: Ткаченко Р. В. –представник, довіреність б/н від 13.06.2008 року;
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу № 21.2-08 від 27.08.2008 року фермерського господарства «Вільний птах»на рішення господарського суду Київської області від 20.08.2008 року
у справі № 17/345 (суддя –Суховий В. Г.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост-Х», м. Київ,
до фермерського господарства «Вільний птах», м. Ржищів Кагарлицького району Київської області,
про стягнення 171 597,79 грн.,
в с т а н о в и в:
У червні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Форпост-Х»(далі за текстом –позивач, ТОВ «Форпост-Х») звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до фермерського господарства «Вільний птах»(далі за текстом –відповідач, ФГ «Вільний птах», скаржник) про стягнення 153 430,00 грн. поворотної фінансової допомоги, 15 343,00 грн. штрафу, 2 824,79 грн. пені, а всього 171 597,79 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ «Форпост-Х», на виконання умов Договору № 0709-01 від 07.09.2008 року, перерахувало ФГ «Вільний птах»суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 153 430,00 грн., яку відповідачем повернуто не було.
Позивач зазначає, що 16.05.2008 року на адресу відповідача ним було направлено претензію, якою ТОФ «Форпост-Х»повідомляло про необхідність повернення суми поворотної допомоги, а також передбачених п. 5.3. укладеного між сторонами Договору штрафних санкцій.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на ст. ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Рішенням господарського суду Київської області від 20.08.2008 року у позов задоволено частково; стягнуто з ФГ «Вільний птах»на користь ТОВ «Форпост-Х»153 430,00 грн. поворотної фінансової допомоги, 2 824,79 грн. –пені, а також судові витрати: державне мито у розмірі 1 562,55 грн. та 107,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у сумі 153 430,00 грн. та пені є обґрунтованими та документально підтвердженими.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу суд першої інстанції зазначив, що штраф та пеня є різновидами неустойки, а тому, одночасне стягнення штрафу та пені за одне й те саме правопорушення є неможливим.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 20.08.2008 року, ФГ «Вільний птах» подало апеляційну скаргу, у якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовну відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на невідповідність викладених у рішенні висновків обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
На підставі апеляційної скарги ФГ «Вільний птах»на рішення господарського суду Київської області від 20.08.2008 року, згідно ст. 98 ГПК України, ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.09.2008 року порушено апеляційне провадження у справі № 17/345-08.
За наслідками судового засідання 15.10.2008 року у розгляді справи оголошувалась перерва у зв'язку із зобов'язанням сторін надати акти звірки, згідно приписів ст. 77 ГПК України.
Згідно розпорядження заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя –Андрейцева Г. М., судді: Фаловська І. М., Чорногуз М. Г. (у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Разіної Т. І.).
В судовому засіданні апеляційного господарського суду 05.11.2008 року представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду 05.11.2008 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги –без задоволення.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 20.08.2008 року у справі № 17/345-08 має бути залишено без змін з наступних підстав.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 07.09.2007 року ТОВ «Форпост-Х»та ФГ «Вільних птах»уклали Договір про надання фінансової допомоги на поворотній основі № 0709-01 (далі за текстом –Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, позивач зобов'язався надати відповідачу безпроцентну фінансову допомогу на поворотній основі до 30.04.2008 року у розмірі 153 430,00 грн. Грошові кошти надаються в безготівковій формі на протязі вересня - грудня 2007 року.
Пунктом 2 зазначеного Договору сторони погодили, що відповідач зобов'язується повернути кошти у розмірі отриманої за Договором поворотної фінансової допомоги до 30.04.2008 року.
На виконання умов Договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 153 430,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 151 від 07.09.2007 року на суму 16000,00 грн., № 177 від 22.10.2007 року на суму 42800,00 грн., № 199 від 26.11.2007 року на суму 43 400,00 грн., № 212 від 28.12.2007 року на суму 51230,00 грн.
Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом з матеріали справи, відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором, а саме не здійснив повернення суми поворотної фінансової допомоги наданої позивачем у розмірі 153 430,00 грн. у встановлений договором строк (до 30.04.2008 року).
16.05.2008 року на адресу відповідача позивачем було надіслано претензію (вих. № 1505-01), в якій повідомлялось про необхідність повернення суми поворотної фінансової допомоги, а також штрафних санкцій, передбачених укладеним між сторонами Договором.
Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на те, що 28.02.2008 року сторони досягли згоди щодо виконання відповідачем свого зобов'язання за Договором № 0709-01 шляхом передачі позивачу продукції вартість якої дорівнює сумі боргу, що підтверджується накладною № 1 від 29.02.2008 року є необґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 588 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Пунктом 2 Договору сторони погодили, що відповідач зобов'язується повернути кошти у розмірі отриманої за Договором поворотної фінансової допомоги до 30.04.2008 року.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Проте, накладна № 1 від 29.02.2008 року не містить посилання на те, що товар було поставлено на виконання зобов'язання саме за Договором про надання фінансової допомоги на поворотній основі № 0709-01 від 07.09.2007 року.
Інших доказів, що сторони дійшли згоди про зміну зобов'язань за договором позики відповідач суду не надав.
З огляду на викладене, посилання відповідача на зарахування зустрічних однорідних вимог є необґрунтованими, оскільки ч. 2 ст. 601 ЦК України передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Проте, відповідачем у матеріали справи відповідної заяви та доказів її надіслання позивачу не надано.
За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача поворотної фінансової допомоги згідно Договору про надання фінансової допомоги на поворотній основі № 0709-01 від 07.09.2007 року у сумі 153 430,00 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
Розглянувши заявлену позивачем вимогу про стягнення на його користь пені у сумі 2 824,79 грн., колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до пункту 5.3. Договору, у разі неповернення в строк суми фінансової допомоги відповідач виплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми наданої поворотної фінансової допомоги, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за весь час прострочення.
Статтею 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення пені у розмірі 2 824,79 грн., нарахованої на суму заборгованості 153 430,00 грн. за період з 30.04.2008 року по 27.05.2008 року.
Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 15 343,00 грн. штрафу виходячи з наступного.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, пеня та штраф згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України є різновидами неустойки, а тому одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення є неможливим.
Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, відхиляються колегією суддів апеляційного господарського суду, оскільки не підтверджуються матеріалами та фактичними обставинами справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 20.08.2008 року у справі № 17/345-08 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Київської області від 20.08.2008 року у справі № 17/345-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу № 21.2-08 від 27.08.2008 року Фермерського господарства «Вільний птах» –без задоволення.
2. Справу № 17/345-08 повернути до господарського суду Київської області.
3. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя Г. М. Андрейцева
Судді: М. Г. Чорногуз
І. М. Фаловська
Дата відправки 10.11.08
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2008 |
Оприлюднено | 13.11.2008 |
Номер документу | 2286177 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Андрейцева Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні