Рішення

від 14.08.2008 по справі 13/235-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/235-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" серпня 2008 р.                                                                                          Справа № 13/235-08

За позовом Фермерського господарства „Калина”, с. Софіївська Борщагівка, Києво –Святошинський район

до Софіївсько –Борщагівської сільської ради Києво –Святошинського району Київської області, с. Софіївська Борщагівка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Шупік В.А., с. Софіївська - Борщагівка  

про визнання рішення недійсним

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Пеньківський М.В. –довіреність;

від відповідача Капшук А.В. –довіреність;

від третьої особи Дьяконова О.М. - довіреність;

суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою в якій просить визнати недійсним Рішення Софіївсько - Борщагівської сільської ради № 68 від 14 березня 2000 року «Про надання земельної ділянки в тимчасове користування фермерському господарству «Калина»площею 2 га для ведення селянського (фермерського) господарства».

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив, що 14 березня 2000 року Софіївсько - Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області було прийнято Рішення № 68 «Про надання земельної ділянки в тимчасове користування фермерському господарству «Калина»для ведення селянського (фермерського) господарства». Дане Рішення Позивач вважає незаконним з підстав володіння цією ж земельною ділянкою громадянином Шупіком В.А. на підставі Акту на право користування землею, складеного Києво - Святошинською районною радою народних депутатів в 1992 році. В зв'язку з цим позивач просить суд визнати Рішення відповідача № 68 від 14 березня 2000 року недійсним.

Під час розгляду справи представник селянського (фермерського) господарства «Калина» в порядку ст. 22 ГПК України збільшив свої позовні вимоги, та просить суд додатково визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 14 березня 2000 року, укладений між фермерським господарством «Калина» та Софіївсько - Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідач з позовними вимогами не погодився та надав суду письмове заперечення, в якому зазначив, що вимоги селянського (фермерського) господарства «Калина»є безпідставними та не підлягають задоволенню. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на ті обставини, що спірна земельна ділянка площею 2,2 га в 1992 році рішенням Софіївсько - Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області була передана громадянину Шупіку В. А. в користування для організації селянського (фермерського) господарства. На підставі цього рішення Шупик В. А. оформив у Києво - Святошинській районній Раді народних депутатів акт на право користування землею Б № 025792. Однак, протягом восьми років з моменту надання в користування земельної ділянки Шупик В. А. селянське (фермерське) господарство не створив, земельну ділянку за призначенням не використовував внаслідок чого, забур'яненість ділянки досягла такого рівня, що загрожувала розповсюдженню карантинних бур'янів на прилеглих земельних ділянках сусідів-фермерів. Дані обставини, стали для Софіївсько -Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області підставою для прийняття Рішення № 68 від 14 березня 2000 року, яким було припинено право користування громадянина Шупіка В. А. земельною ділянкою та передано земельну ділянку Фермерському господарству «Калина». Також, Софіївсько - Борщагівська сільська рада Києво - Святошинського району Київської області вважає, що наявність акту на право користування земельною ділянкою, виданого на ім'я Шупіка В. А., не є підставою для задоволення позову, оскільки з моменту прийняття рішення про припинення права користування земельною ділянкою акт, який посвідчує це право, втратив чинність. Також, відповідач вказував на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з зазначеними позовними вимогами.

Ухвалою господарського суду Київської області  від 20.06.2008 р. за ініціативою суду залучено до участі у справі №13/235-08 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Шупіка В.А. (08136, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Софіївська - Борщагівка, вул. Жовтнева, 66).

Третя особа позов селянського (фермерського) господарства «Калина»підтримала, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін  судом встановлено наступне.

14.07.1992 р. рішенням Києво –Святошинської районної ради народних депутатів було передано громадянину Шупіку В. А. в користування земельну ділянка площею 2,2 га для організації селянського (фермерського) господарства. На підставі зазначеного рішення Шупіку В. А. Києво - Святошинською районною радою народних депутатів було видано державний акт на право користування землею Б № 025792. Зі змісту зазначеного державного акту на право користування землею вбачається, що земельна ділянка надавалася для організації селянського (фермерського) господарства.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи, судом було встановлено, що протягом восьми років громадянин Шупік В. А. селянське (фермерське) господарство не створив, земельну ділянку за призначенням протягом чотирьох років не використовував.

Не використання земельної ділянки за цільовим призначенням та її забур'яненість стали підставами для прийняття Софіївсько –Борщагівською сільською радою Києво –Святошинського району Київської області рішення № 68 від 14 березня 2000 року «Про надання земельної ділянки в тимчасове користування фермерському господарству «Калина»площею 2 га для ведення селянського /фермерського/ господарства».

Пунктом 1 рішення Софіївсько –Борщагівської сільської ради Києво –Святошинського району Київської області від 14 березня 2000 року «Про надання земельної ділянки в тимчасове користування фермерському господарству «Калина»площею 2 га для ведення селянського /фермерського/ господарства»було припинено права користування земельною ділянкою розміром 2 га, громадянином Шупіком В.А.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України 1992 року в редакції від 17 березня 1999 року, яка діяла на момент прийняття рішення, ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають землі у користування та вилучають їх.

Відповідно до пунктів 5, 6, 7 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України в редакції від 17 березня 1999 року, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: нераціонального використання земельної ділянки; використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; використання землі не за цільовим призначенням.

Пунктом 2 рішення Софіївської –Борщагівської сільської ради Києво –Святошинського району Київської області від 14 березня 2000 року «Про надання земельної ділянки в тимчасове користування фермерському господарству «Калина»площею 2 га для ведення селянського /фермерського/ господарства»земельну ділянку площею 2 га було надано в тимчасове користування фермерському господарству «Калина», для ведення селянського /фермерського/ господарства, в районі Жулян.

Відповідно до ч. 6 ст. 27 Земельного кодексу України в редакції від 17 березня 1999 року припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 5 - 9 частини першої цієї статті, в разі незгоди землекористувача провадиться у судовому порядку.

Судом встановлено, що про факт прийняття Рішення Софіївсько - Борщагівської сільської ради Києво –Святошинського району Київської області № 68 від 14 березня 2000 року громадянину Шупіку В.А. стало відому у березні 2000 року. Доказів, які б  свідчили про визнання даного рішення в судовому порядку громадянином Шупіком В.А. недійсним суду не надано. За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно припинив право громадянина Шупіка В.А. користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Земельного кодексу України в редакції від 17 березня 1999 року припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1 - 8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.

Оскільки, спірна земельна ділянка була вилучена у громадянина Шупіка В.А. згідно п. 1 рішення Софіївсько –Борщагівської сільської ради Києво –Святошинського району Київської області № 68 від 14 березня 2000 року «Про надання земельної ділянки в тимчасове користування фермерському господарству «Калина»у спосіб визначений чинним законодавством, то подальша передача Софіївсько –Борщагівською сільською радою Києво –Святошинського району Київської області земельної ділянки площею 2 га в тимчасове користування фермерському господарству «Калина»згідно до ст. 3 Земельного кодексу України у від 17 березня 1999 року є правомірною.

Крім того, суд вважає, що наявність державного акту на право користування землею Б №025792, виданого Шупіку В. А. Києво - Святошинською районною радою народних депутатів в 1992 році не є підставою для задоволення позовних вимог, так як за своєю правовою природою державний акт на землю є документ, що посвідчує право користування земельної ділянкою, а не встановлює таке право.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Земельного кодексу України в редакції від 17 березня 1999 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Суд бере до уваги встановлений факт, що право користування спірною земельною ділянкою громадянина Шупіка В.А. було припинено 14 березня 2000 року на підставі п.1 рішення № 68, прийнятого Софіївсько –Борщагівської сільської ради Києво –Святошинського району Київської області «Про надання земельної ділянки в тимчасове користування фермерському господарству «Калина».

Відповідно до п. 3.10 Інструкції „Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі”, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647 в редакції від 29 лютого 2000 року  у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву ради або державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа. У відповідній книзі записів (реєстрації) робиться запис про припинення права власності чи користування земельною ділянкою, який посвідчується підписом начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів Держкомзему України.

Таким чином, виданий Шупіку В.А. державний акт на право користування земельною ділянкою мав бути повернутий останнім до органу, який відповідальний за видачу та зберігання державних актів. Тому, неповернутий громадянином Шупіком В.А. державний акт на право користування спірною земельною ділянкою не можна вважати обставиною, яка перешкоджає, у встановлений законом спосіб, передати спірну земельну ділянку фермерському господарству «Калина».

Відповідно до ч.1 ст. 8 Земельного кодексу України в редакції від 17 березня 1999 року, у тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних осіб і громадян, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Земельного кодексу України в редакції від 17 березня 1999 року, орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оренду землі»в редакції від 17 лютого 2000 року, орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оренду землі»в редакції від 17 лютого 2000 року, підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Зі змісту договору оренди вбачається, що він підписаний уповноваженими на те особами, як з боку орендодавця так і з боку орендаря. З боку Софіївсько –Борщагівської сільської ради Києво –Святошинського р-ну Київської області договір підписаний сільським головою Ковінченко А.Ф., а з боку фермерського господарства «Калина»- головою Старунським А.Ф.

Відповідно до ч.1 ст. 15  ЗУ «Про оренду землі»в редакції від 17 лютого 2000 року, договір оренди земельної ділянки, що перебуває у власності громадян або юридичних осіб, укладається між власником і особою, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду, в порядку, визначеному цим Законом.

Спірна земельна ділянка передавалася в тимчасове користування фермерському господарству „Калина” на умовах оренди та межі якої була виділені в натурі згідно схеми, що є додатком до оскаржуваного договору оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про оренди землі»(в редакції, що була на момент укладення оспорюваного договору) у разі надання земельної ділянки в оренду в порядку відведення договір оренди підписується після перенесення її меж у натуру (на місцевість).

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги фермерського господарства «Калина»про визнання недійсним договору оренди від 14 березня 2000 року з підстав наявності чинного рішення про передачу земельної ділянки фермерському господарству „Калина” та відповідність умов договору чинному законодавству на момент його укладення.

Крім вищезазначеного, позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, який почав перебіг 15 березня 2000 року та сплинув 15 березня 2003 року і протягом якого можливо було задоволення зазначеного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

  вирішив:

    Відмовити в позові повністю.

           Суддя