Ухвала

від 22.08.2008 по справі 3/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"22" серпня 2008 р.                                                                            Справа  № 3/93

За позовом Управління комунальною власністю м.Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант»

про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати

                                                                                                              Суддя  Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача: Гарник О.В. (довіреність №08-388 від 13.07.2007 року);

від відповідача : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант»про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати. Позовні вимоги мотивує наступним: Управлінням економіки міста та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант»29.03.1996 року  укладений договір оренди № 802/53 нежитлового приміщення за адресою м.Рівне, вул.Вербова, 39/73а. Згідно з рішенням Рівненської міської ради від 02.07.2002р. №41 функції орендодавця передані від управління економіки міста до управління комунальною власністю. Додатковими угодами від 01.04.2000 та від 01.01.2004 до договору оренди нежитлового приміщення вносились зміни. Договір оренди пролонгувався до 2007 року, поки Львівським апеляційним господарським судом 24.09.2007 по справі № 7/220 за позовом управління комунальною власністю до ТОВ «Діамант»про повернення з незаконного володіння приміщення і стягнення заборгованості була прийнята постанова, згідно якою товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант»виселено з приміщення адресою м.Рівне, вул.Вербова, 39/73а. Виселення з цього приміщення відбулося лише 29.01.2008, про що свідчить акт прийому-передачі нежитлового приміщення. Відтак позивач вважає, що відповідач згідно п.3.5. договору повинен був сплати оренду плату до моменту фактичної здачі приміщення, а саме по 29.01.2008 року.

17.08.2007 року контрольно-ревізійним відділом в м.Рівне контрольно-ревізійного управління в Рівненській області був підписаний акт ревізії фінансово-господарської діяльності управління комунальною власністю Рівненської міської ради за період з 01.07.2003 по 01.07.2007. В цьому акті (ст.ст.17, 18, 19, додаток № 52) зазначено, що управлінням було допущено порушення в частині недоотримання в міський бюджет доходів від оренди відповідачем нежитлового приміщення, а саме 56 грн. 08 коп. На думку КРУ, після прийняття Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 11.04.2006 рішення №92, згідно якого затверджені нові ставки орендної плати, рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09.12.2003 №342 (яким затверджувались попередні ставки орендної плати) втратило чинність. Таким чином для орендаря - ТОВ «Діамант»ставка орендної плати змінилась з 9% до 10%. Різниця в один відсоток і складала недоотримані 56 грн.08 коп. Хоча відповідно до п.2 ст.21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України, така ж умова продубльована і в п.3.3 договору оренди. Оскільки згідно наказу управління комунальною власністю № 84 від 03.05.2006 перерахунки орендної плати могли бути проведені лише по мірі находження звітів про оцінку майна від орендарів, позивач був позбавлений можливості укласти додатковий договір до договору оренди до моменту надання такого звіту відповідачем. А враховуючи те, що відповідачем такий звіт не був наданий, а також періодичну заборгованість зі сплати орендної плати, договір оренди нежитлового приміщення був взагалі припинений, а приміщення звільнене за рішенням суду.

Враховуючи те, що нарахування орендної плати не закінчилось періодом перевірки контрольно-ревізійним відділом в м.Рівне, в подальшому орендна плата нараховувалась виходячи з суми, вказаної в акті КРУ. Таким чином  орендна плата нараховувалась по момент фактичного звільнення приміщення - 29.01.2008. Згідно акту взаємозвірки розрахунків по договору №802 загальна сума заборгованості складає 319 грн. 50 коп..

19.08.2008 року через канцелярію суду позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою просить відповідно до вимог ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача неустойку в сумі 1345 грн. 12 коп., тобто подвійний розмір орендної плати з врахуванням зміни орендної плати за час фактичного користування приміщенням.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Надіслані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант»поштові повідомлення про призначення справи до розгляду та ухвала про відкладення розгляду справи повернулись до господарського суду Рівненської області з довідками відділення підприємства зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.     

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача,  вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.1996 року між Управління  економіки міста (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант»(орендар) укладено Договір №802/53 оренди нежитлового приміщення, згідно з умовами якого орендарю передано в користування нежитлове приміщення загальною площею 8,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Рівне,  вул. Вербова, буд.39/73а.

Відповідно до рішення Рівненської міської ради від 23.12.1998 року №76 департамент економіки міста реорганізовано в управління економіки міста, управління торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування, відділ державної реєстрації, відділ регулювання земельних відносин, комітет з приватизації. Відповідно до рішення Рівненської місткої ради від 02.07.2002 року №41 управління комунальною власністю міста є  правонаступником управління економіки міста за укладеними ним договорами оренди комунального майна.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2007 року по справі №7/220 за позовом управління комунальною власністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант» про повернення з незаконного володіння приміщення і стягнення заборгованості встановлено, що вищевказаний договір не продовжив свою дію після 01.03.2006 року.

В матеріалах справи наявний Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 29.01.2008 року згідно з яким нежитлове приміщення за адресою: м.Рівне, вул. Вербова, 39/73а передане відповідачем управлінню комунальною власністю м.Рівне 29.01.2008 року.

Згідно з  ч.ч.1,2 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року №629 (з змінами і доповненнями) відповідно до цієї Методики здійснюється оцінка майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємств), що передається в оренду, а саме: цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць);  нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) та іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств (машин, устаткування, інших облікових одиниць основних засобів, нематеріальних активів та інших цінностей, що виділяються у самостійний об'єкт оренди згідно із законодавством);  майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

За умовами ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Іншого у даних правовідносинах ні договором ні законом не встановлено. Поряд з цим, відповідно до п.3.5. Договору після закінчення дії даного договору орендна плата сплачується по день фактичної здачі приміщення  по акту.

Статтею 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»№2269-ХІ від 10.04.1992 р. визначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, або на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Згідно з Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2007 року по справі №7/220 Договір оренди нежитлового приміщення №802/53 укладений між сторонами припинив свою дію 01.03.2006 року, при цьому до відповідача застосовано наслідки припинення договору оренди, а саме: виселення з приміщення.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України  у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.  Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з вересня 2006 по січень 2008 року  неустойку в розмірі 1345 грн. 12 коп.. В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на 29.01.2008 року борг відповідача перед Управлінням комунальною власністю міста становить 319 грн. 50 коп..  

В зв'язку з затвердженням Виконавчим комітетом Рівненської міської ради рішення №92 від 11.04.2006 року нових ставок орендної плати, відповідно до якого ставка орендної плати збільшилась на один відсоток. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної орендної плати з врахуванням нових ставок орендної плати. Проте такі ставки не можуть застосовуватись при обчисленні відповідно до вимог ст.785 ЦК України неустойки, оскільки договір оренди припинив свою дію і для нарахування неустойки застосовується орендна плата визначена умовами договору на момент його припинення.      

Стаття 785 Цивільного кодексу містить обмеження розміру неустойки за фактичне користування приміщенням за час прострочення, яка повинна бути не більше подвійної плати за користування річчю.

Відповідно до п.3.5. Договору відповідач зобов'язався сплатити орендну плату по момент фактичної здачі приміщення, тобто по 29.01.2008 року; згідно з п. 3 Додаткової угоди про внесення змін до Договору №802 від 01.03.1996 року оренди нежитлового приміщення на вул. Вербовій, буд. 39 кв. 73а пункт 3.1. викладено в наступній редакції: орендна плата по цьому договору встановлюється в сумі 26 грн. 57 коп. в місяць плюс ПДВ згідно з чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на вищевказане стягненню з відповідача підлягає неустойка в розмірі подвійної орендної плати на момент припинення дії договору за період визначений позивачем з вересня 2006 року по січень 2008 року, з врахування індексу інфляції, в сумі 1239 грн. 98 коп..     

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант» (м.Рівне, вул.Вербова, буд.39 кв.73а, код ЄДРПОУ13981382) на користь Управління комунальною власністю м.Рівне (м.Рівне вул.Соборна, буд.12а, код ЄДРПОУ 26259563) неустойку в розмірі 1239 грн. 98 коп., 102,00 грн. витрат на оплату державного мита та 118,00 грн. витрат інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                    Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення підписаний суддею «27»серпня 2008 року