Рішення

від 27.08.2008 по справі 4/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "27" серпня 2008 р.Справа №  4/257

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянувши справу №4/257

за позовом: житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3", 25015, м. Кіровоград, вул. Кропивницького, 8,

до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", 25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16,

про розірвання договору № 247 від 20.03.2007 року та укладення угод на теплопостачання

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача - Д'яконов М.М., довіреність № 01/01-08 від 01.01.2008 року;

від позивача - Дауєв Р.О., рішення №26/03-97 від 23.06.1997 року;

від відповідача - Гальчун О.В., довіреність № 7 від 30.01.2008 року;

Суть спору:

Заявлено позов про розірвання договору № 247 від 20.03.2007 року на теплопостачання між ЖБК "Будівельник-3" (позивачем) та ДП "Кіровоградтепло" ТОВ ЦНТІ УНГА та укладення угоди на теплопостачання з кожним мешканцем будинку № 8 по вул. Кропивницького у м. Кіровограді - власником квартири.

Відповідач відзив на позовну заяву надав, позовні вимоги заперечив. Витребувані судом матеріали сторони спору подали в судове засідання повністю.

Підстави для відкладення розгляду справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відсутні.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України, господарський суд, -

                                       В С Т А Н О В И В :

Правовідносини між учасниками спору виникли та існують на підставі укладеного в результаті вільного волевиявлення сторін 20.03.2007 року договору № 247 на виробництво та постачання теплової енергії ( в подальшому договору), предметом якого сторони визначили порядок проведення господарських операцій по постачання теплової енергії як різновиду товару, отриманню наданих послуг з теплопостачання та проведення розрахунків за фактично поставлену теплову енергію. Згідно до п. 8.1 договору сторони погодили строк дії договору з моменту підписання до 18.10.2029 року, а згідно до п. 8.3 договору порядок розірвання договору: договір може бути розірваний достроково у разі зміни споживача або переходу права власності на об'єкти теплопостачання до іншої особи, якій постачається теплова енергія у житловий фонд та підсобні приміщення. Згідно до п. 8.4 договір не може бути розірваний в односторонньому порядку.

Умови договору прийняті сторонами в результаті вільного волевиявлення, договір підписано повноважними представниками сторін без будь-яких заперечень чи зауважень, а їх підписи скріплено прикладенням відтисків печаток підприємств.

Відповідно до п. 3.4.1. „Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін'юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Сторони не надали доказів того, що печатки було втрачено або викрадено.

Відповідач позовні вимоги заперечує повністю, оскільки не визнає факту зміни споживача через відсутність у мешканців будинку № 8 по вул. Кропивницького в м. Кіровограді окремих розрахункових книжок на оплату послуг з централізованого теплопостачання, що суперечить умовам п. 8.3 договору. Відповідно до ст. 651 ЦК України підставою для розірвання договору є виключно згода сторін, а у судовому порядку розірвання договору може мати місце лише у разі істотного порушення договору іншою стороною. Позивачем не виконано вимоги ст. 188 ГК України щодо процедури розірвання договору, тому має місце розірвання договору в односторонньому порядку, що є неприпустимим. Не відповідає вимогам законодавства і прохання позивача щодо примусового укладення угод на теплопостачання з кожним мешканцем будинку - власником квартири, оскільки позивач не є уповноваженою особою та не являється стороною, яка має право вимагати примусового укладення будь-якого договору між відповідачем та третьою стороною.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення, враховуючи наступне.

За приписами ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Докази про проведення досудового врегулювання питання про розірвання договору позивач до суду не подав.

Однак, господарський суд не погоджується з поясненнями відповідача про необхідність відмови в позові через невжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 9.07.2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмеженою законом, іншим нормативно-правовим актом. За таких обставин посилання відповідача на те, що позивачем не було використано всіх заходів досудового врегулювання спору, не може бути прийнято до уваги, оскільки недотримання останнім вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору, що повністю кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 8/32 д від 17.06.2008 року та Вищого господарського суду України у справі № 16/462 від 07.08.2008 року. При цьому господарським судом також враховується, що окремою підставою для розірвання договору позивач зазначає істотні порушення умов договору згідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, яка передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Саме про порушення істотних умов договору засвідчують звернення позивача до відповідача з приводу припинення теплопостачання в період опалювального сезону (листи № 29/11-05 від 29.11.2005 року, від 06.03.2008 року, № 10/03-08 від 10.03.2008 року, № 04/04-08 від 04.04.2008 року, № 25/11- 2007 від 25.11.2007 року). Про наявність спірних правовідносин щодо належного виконання умов договору засвідчує і викладена у відповіді відповідача на звернення позивача інформація щодо правомірності застосування визначених умовами договору тарифів (№ 16-2201/09 від 23.04.2008 року).

За приписом ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відключення будинку в період опалювального сезону господарським судом визнається в якості порушення істотних умов договору, оскільки позивач в такому випадку позбавлявся можливості виконати свої статутні обов'язки стосовно представлення інтересів всіх членів кооперативу перед постачальником послуг, особливо тих, які своєчасно провели оплату вартості наданих послуг, але в результаті відключення будинку від теплопостачання були безпідставно позбавлені можливості на отримання послуг належної якості.

Крім того, в разі задоволення позовних вимог та укладання договору з безпосередніми споживачами послуг повністю буде дотримано приписів ст. 3 ЦК України щодо засад цивільного законодавства, за приписами якої в якості основних засад зокрема визначено: свободу договору; свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Визначальним для вирішення спору господарський суд вважає наступне.

Підприємство відповідача діє на підставі Статуту ЖБК "Будівельник-3", затвердженого рішенням загальних зборів членів ЖБК "Будівельник-3" згідно до протоколу № 1 від 27.05.2005 року та зареєстрованого державним реєстратором 17.08.2005 року з внесеними змінами і взятого на облік в органах ДПІ 31.10.2005 року з внесеними 08.02.2006 року змінами.

Позивач за своїм правовим статусом є юридичною особою, створеною для представлення спільних інтересів кооперативу (ст. 8 Статуту). Метою господарської діяльності кооперативу є забезпечення власних потреб, а не надання послуг і одержання доходів. Кооператив не є постачальником комунальних послуг, являється колективним абонентом таких послуг у зв'язку з тим, що представляє інтереси всіх членів кооперативу перед постачальником послуг. Згідно до ст. 35 Статуту органами управління кооперативу являються загальні збори членів кооперативу і правління кооперативу.

У відповідності до рішення загальних зборів уповноважених членів ЖБК "Будівельник-3" від 20.04.2008 року запропоновано достроково розірвати договір (до початку опалювального сезону) у зв'язку зі зміною споживача та переходом теплопостачання до фізичних осіб, яким проводиться постачання теплової енергії безпосередньо в квартиру. Запропоновано правлінню кооперативу вжити заходів по стягненню заборгованості за тепло з боржників будинку та погасити заборгованість перед ДП "Кіровоградтепло" та у разі необхідності претензії споживача про розірвання договору направити до суду.

Господарським судом враховується, що за приписами ст. 23 Житлового Кодексу України державні органи, підприємства, установи та організації, а також службові особи зобов'язані всемірно враховувати пропозиції громадських організацій, трудових колективів і громадян при здійсненні заходів по поліпшенню використання і схоронності житлового фонду.

Згідно приписів ст. 23 вказаного Кодексу для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.

Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і при домової території.

Жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією.

Натомість, згідно до ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

При цьому, господарським судом враховується, зо згідно до ст. 1 вказаного Закону наведені терміни вживаються в такому значенні: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;

В силу ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Отже, позивач в розумінні приписів Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не є балансоутримувачем будинку, виконавцем послуг, виробником чи власником приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків, тому взагалі не є суб'єктом правовідносин щодо проведення господарських операцій по наданню і отриманню послуг з теплопостачання. Крім того, у зв'язку з приватизацією квартир у будинку №8 по вул. Кропивницького права власності на квартири повністю перейшли до кожного окремого власника квартири, який є споживачем тепла. Позивач не є споживачем тепла, оскільки не має жодного приміщення і фактично не користується послугами з теплопостачання.

Згідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільного права та інтересів зокрема є припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, господарський суд прийшов до переконання, що в наявності є передбачені п. 8.3 договору № 247 від 20.03.2007 року підстави для розірвання договору, оскільки змінився споживач і фактично право власності на об'єкти теплопостачання перейшли до інших осіб, яким постачається теплова енергія у житловий фонд та підсобні приміщення.

Натомість, господарський суд вважає, що позивачем безпідставно заявлено вимоги про укладення угоди на теплопостачання з кожним мешканцем будинку по вул. Кропивницького 8 в м. Кіровограді - власником квартири, оскільки позивачем не подано достатніх доказів про наявність порушеного його права та обґрунтування своїх вимог, вимоги про укладення угоди з фізичними особами не відносяться до підсудності господарських судів враховуючи приписи ст. 12 ГПК України.

Державне мито, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та послуги за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                            В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Договір № 247 від 20.03.2007 року на теплопостачання укладений дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії",             м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16 та Житлово-будівельним кооперативом "Будівельник-3", м. Кіровоград, вул. Кропивницького, 8 - розірвати.

Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16 (р/р 26000005365 в ЖФ КБ "Західінкомбанк" в м. Кіровограді ТзОВ у м. Житомирі, МФО 311670, код ЄДРПОУ 33142568) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3", м. Кіровоград, вул. Кропивницького, 8 (р/р 2600430010631 в КОФ "Укрсоцбанк" в м. Кіровограді, МФО 323293, код ЄДРПОУ 23227580) суму сплаченого державного мита в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Наказ видати.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                                 Ю.І. Хилько