Рішення

від 13.12.2011 по справі 40/368

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/368

13.12.11

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області

до                  Державної інспекції з безпеки мореплавства флоту рибного господарства    

про                розірвання договору та повернення майна

Суддя  Пукшин Л.Г.  

Представники сторін:

від позивача:        ОСОБА_1. - за довіреністю №17 від 02.06.11.

від відповідача:    не з’явився.

В судовому засіданні 13.12.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.      

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області до Державної інспекції з безпеки мореплавства флоту рибного господарства про розірвання договору та повернення майна.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 29.04.05 року між сторонами було укладено договір оренди державного майна №250-25-065,  за умовами якого відповідач отримав в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 18,7 кв.м. на першому поверсі п'ятиповерхової будівлі, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. За доводами позивача, відповідачем не належно виконуються умови договору щодо повноти та вчасності сплати орендної плати, що забезпечується у вигляді завдатку. Так, зазначена умова договору не виконана, станом на 04.10.11 50% завдатку в сумі 1 149,39 грн, передбаченого п.3.8 Договору, Відповідачем не сплачено, що є порушення істотної умови договору. Керуючись ст.ст. 526,629 ЦК України, ст. 193 ГК України, п.п. 3.8, 10.7 Договору №250-25-065 від 29.04.05 р. Позивач просить суд розірвати договір оренди державного майна №250-25-065 від 29.04.05 р. та зобов'язати Відповідача повернути орендоване майно за актом приймання-передавання.

Ухвалою суду від 18.10.11 порушено провадження у справі № 40/368 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.11.11.

Ухвалою суду від 03.11.11 відкладено розгляд справи на 17.11.11 у зв'язку з неявкою Відповідача.  

У судове засідання, призначене на 17.11.11, представник Позивача з’явився.

15.11.11 Позивач через службу діловодства суду подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача ще заборгованість по орендній платі в розмірі 395,45 грн та пеню в розмірі 16,87 грн, яка виникла за вересень 2011 року.

Судом встановлено, що вказана заява не підлягає розгляду у зв’язку з недотриманням  Позивачем вимог ст. 22.

Так, відповідно до п. 4. ст. 22 ГПК України  позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"). Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами, то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК .

Суд, звертає увагу Позивача на той факт, що у справі № 40/368 предметом спору є розірвання договору оренди державного майна №250-25-065 від 29.04.05 р. та зобов'язання Відповідача повернути орендоване майно за актом приймання-передавання Позивачу.

Відтак, при пред’явленні нової вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди №250-25-065 від 29.04.05 Позивач зобов’язаний дотримуватися приписів ст.ст. 22, 54 та 63 ГПК України, в редакції, що діють на момент подачі такої заяви.

Ухвалою суду від 17.12.11 розгляд справи відкладався до 13.12.11.

У судове засідання 13.12.11 з’явився представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач втретє у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялися на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

Відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” об’єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо нерухомого майна, що є державною власністю (ст. 5 Закону).

29.04.2005 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Херсонській області (орендодавець) та Державною інспекцією з безпеки мореплавства флоту рибного господарства (орендар) було укладено договір оренди № 250-25-065 державного майна (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно –вбудоване нежитлове приміщення площею 18,7 кв. м., на першому поверсі п’ятиповерхової будівлі екіпажу № 2 (гуртожиток /літ.Н/), що перебуває на балансі Херсонського морехідного училища рибної промисловості та розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Майно передається в оренду з метою розміщення офісу регіонального представництва (п. 1.2. договору).

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов’язаний за участю балансоутримувача передати орендарю в оренду майно згідно з розділом І цього договору за актом прийому-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами акта прийому-передачі майна.

Згідно з актом прийому-передачі в оренду державного майна від 29.04.2005 р. орендодавець та Балансоутримувач передали, а орендар прийняв в оренду державне майно - вбудоване нежитлове приміщення площею 18,7 кв. м., на першому поверсі п’ятиповерхової будівлі екіпажу № 2 (гуртожиток /літ.Н/), що перебуває на балансі Херсонського морехідного училища рибної промисловості та розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 11 місяців, що діє з 01.05.2005  до 01.04.2006 р.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 до договору від 05.03.2007 року дію договору оренди № 250-25-065 від 29.04.2005 року поновлено з 01.03.2007 р. до 01.02.2008 р.

05.02.2008 року сторони уклали додатковий договір № 2 про внесення змін до договору державного майна від 29.04.2005 року № 250-25-065, яким розділи 2, 3 та 4-9 та 10 виклали в новій редакції.

Згідно п. 5 додаткового договору № 2 від 05.02.2008 р. дію договору оренди № 250-25-065 від 29.04.2005 року поновлено з 01.02.2008 р. до 01.01.2011 р.

Додатковим договором № 3 від 31.12.2010 р. до  про внесення змін до договору державного майна від 29.04.2005 року № 250-25-065, встановлено, що договір укладено на два роки та діє з 02.01.2011 до 02.01.2013 р.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 5.3. договору орендар зобов’язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

01.03.2011 року сторони уклали Додатковий договір № 4 про внесення змін до договору державного майна від 29.04.2005 року № 250-25-065, яким виклали п. 3.1 та п. 3.8 договору в наступній редакції:

«п.3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами та доповненнями) і становить за базовий місяць розрахунку січень 2011 –766,26 грн без урахування ПДВ.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції в період від базового місяця до першого місяця оренди та за перший місяць.».

«п. 3.8. Сплата орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі орендної плати за три місяця оренди. Для розрахунку суми цього завдатку використовується розмір орендної плати за базовий місяць оренди. Завдаток у розмірі 2298,78 грн сплачується на відповідні рахунки відділення Державного казначейства України та балансоутримувача у співвідношенні 50% до 50% протягом місяця з моменту укладення Договору оренди внесений завдаток підлягає зарахуванню в рахунок платежу за останні три місяця оренди».

За доводами позивача, відповідачем не виконано вимоги п. 3.8 Договору в редакції від 01.03.2011 р. щодо оплати завдатку.

Листом від 06.06.2011 № 08-09-01733 повивач повідомляв відповідача про наявність заборгованості щодо орендних платежів,  в т. ч. завдатку.

Відповідачем вимога щодо оплати завдатку не була виконана, а тому листом від 26.07.2011 № 08-09-02237 позивач звертався до відповідача з пропозицією добровільного розірвання договору оренди від 29.04.2005 року № 250-25-065.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 287 Господарського кодексу  України, Фонд державного майна України, його регіональні відділення є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача, належне виконання якого вимагається законом.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»істотними умовами договору оренди, зокрема  є:  забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо.

Судом встановлено, що сторонами у договорі передбачено, що договір може бути розірвано на вимогу орендодавця у випадку несплати завдатку (п. 10.7. Договору в редакції від 05.02.2008 р.).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у визначені строки завдаток згідно п. 3.8 договору не оплачено, а отже, відповідачем порушено істотну умову договору оренди.

Відповідно до частин 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ст. 188 Господарського процесуального кодексу України позивачем на адресу відповідача було надіслано лист №. 26.07.2011 № 08-09-02237.

Але в установлений законодавством строк, передбачений ст. 188 Господарського кодексу України, відповідач відповідь на пропозицію позивача не надав.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані.

За таких обставин, враховуючи те, що законом передбачено право орендодавця на дострокове розірвання договору у разі порушення договірних зобов’язань орендарем, а судом встановлено, що відповідачем було порушено умови Договору оренди, позовні вимоги про розірвання Договору 29.04.2005 року № 250-25-065 за рішенням суду підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З розірванням договору оренди, відповідач втрачає статус орендаря, а тому вимога позивача про зобов’язання відповідача повернути державне майно –вбудоване нежитлове приміщення площею 18,7 кв. м., на першому поверсі п’ятиповерхової будівлі екіпажу № 2, що перебуває на балансі Херсонського морехідного училища рибної промисловості та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Херсонській області, за актом приймання-передавання  також підлягає задоволенню.  

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області  є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області  задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди державного майна від 29.04.2005 р. № 250-25-065, укладеного між  Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області та  Державною інспекцією з безпеки мореплавства флоту рибного господарства.

3. Зобов’язати  Державну інспекцією з безпеки мореплавства флоту рибного господарства (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Тургенєвська, 82-А, код ЄДРПОУ 26168961) повернути орендоване майно - вбудоване нежитлове приміщення площею 18,7 кв. м., на першому поверсі п’ятиповерхової будівлі екіпажу № 2 (гуртожиток), що перебуває на балансі Херсонського морехідного училища рибної промисловості та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Херсонській області (73000м. Херсон, пр.-т Ушакова, 47, код ЄДРПОУ 21295778), за актом приймання-передавання.

4. Стягнути з Державної інспекції з безпеки мореплавства флоту рибного господарства (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Тургенєвська, 82-А, код ЄДРПОУ 26168961) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн 00 коп. - державного мита та 236,00 грн (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                         Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 16.12.2011 р