Постанова

від 06.12.2011 по справі 17/5005/8479/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2011 року                                                          Справа №  17/5005/8479/2011

Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого Прокопенко А.Є.–доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

   Представники сторін у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Біопром Торг", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2011р. у справі № 17/5005/8479/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат", м. Південне Харківської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Біопром Торг", м.Дніпропетровськ

про стягнення 54 080 грн. 57 коп.

У відповідності із ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.12.2011 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.11р. по справі № 17/5005/8479/2011 (суддя –Суховаров А.В.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Біопром Торг" суму 51 657 грн. 48 коп. основного боргу, 2 033 грн. 29 коп. пені, 389 грн. 80 коп. 3% річних, а всього  54 080 грн. 57 коп. заборгованості за порушення виконання грошових зобов’язань по договору №258 від 30.11.2010р.

Оскаржуючи рішення господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Біопром Торг" просить його скасувати, а в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2010 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 258 згідно з умовами якого постачальник на підставі замовлень відповідача та у строки поставив покупцю косметичну та парфумерну продукцію (товар), вартість якого відповідачем несплачена у загальному розмірі 51 657,48 грн., що підтверджується двохсторонніми видатковими накладними (а.с. 12-23), довіреностями на отримання матеріальних цінностей повноважним представником відповідача (а.с.24-27) та актом звірки взаєморозрахунків з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін у справі (а.с. 28).

За умовами п. 2.2 Договору розрахунок за поставлену партію товару здійснюється  на протязі 40 (сорока) календарних днів з дати підписання видаткових накладних.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що жодна із наданих позивачем накладних не містить в якості підстави для здійснення поставки посилання на договір №258 від 30.11.2010р., відповідно ані позивач, ані відповідач не приступили до виконання вказаного договору, поставка по зазначеним накладним здійснена у спрощений спосіб, жодна із накладних не містить терміну оплати.

Апеляційний господарський суд вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими за наступних підстав.

Як зазначає скаржник у апеляційній скарзі, у позивача на момент звернення до суду відсутні докази надіслання покупцю вимоги про виконання спірного зобов’язання в порядку передбаченому ч.2 ст. 530 ЦК України, а тому у господарському суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно п.1.3 договору на кожну партію товару на підставі заявки покупця складається окрема накладна, яка являється невід'ємною частиною цього договору. В накладній в обов’язковому порядку знаходять своє відображення кількість і асортимент партії товару, ціна за одиницю товару та загальна сума поставленої партії товару. Загальна кількість і ціна товару, поставленого відповідно даному договору, визначається сумарно на підставі накладних.

Як обґрунтовано зауважив господарський суд, із змісту Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року за №88, зазначення номеру договору, зокрема, у видатковій накладній, є додатковим, а не обов’язковим реквізитом, що передбачені чинним законодавством України для первинних документів.

Крім того витратні накладні №Аро-000638 від 03.02.2011р. на суму        695 грн. 40 коп., №Аро-000717 від 08.02.2011р. на суму 6 393 грн. 60 коп. №Аро-000718 від 08.02.2011р. на суму 691 грн. 20 коп., №Аро-001250 від 01.03.2011р. на суму 745 грн. 92 коп., №Аро-001249 від 01.03.2011р. на суму       3 956 грн. 58 коп. містять посилання на підставу поставки –договір                №Аро-000258 від 30.11.2010р.

Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами скаржника про те, що вказаний у зазначених витратних накладних номер договору не є тотожним номеру договору, укладеного сторонами, - №258, оскільки додаткові нулі у зазначених номерах договору на витратних докладних не змінили нумерацію договору. Скаржником не надано доказів укладення сторонами договору з іншою нумерацією.

Факт отримання від позивача спірного товару відповідачем не заперечується, що підтверджено матеріалами справи, крім того дата поставки по витратним накладним №Аро-008607 на суму 9 312 грн. 90 коп.,              №Аро-008604 на суму 16 862 грн. 64 коп., №Аро-008605 на суму                       12 995 грн. 64 коп., №Аро-008606 на суму 3 грн. 60 коп. співпадає з датою укладення договору №258, - 30.11.2010р.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження факту існування між сторонами домовленості про поставку товару без договору.

На підставі умов п. 5.2 Договору та в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 10.02.11р. по 25.05.11р. пеню в сумі 2 033,29 грн., а також за цей же період 3% річних на суму 389,80 грн., що відображається в обґрунтованому розрахунку заявника.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору відповідач не надав суду доказів добровільної сплати спірної суми основної заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та   ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Біопром Торг", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2011р. у справі № 17/5005/8479/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                       А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                    А.К.Дмитренко

        Суддя                                                                                            Л.О. Чимбар