Постанова

від 05.09.2011 по справі 21/251/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.08.2011 р.           справа №21/251/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

Зубченко І.В.,

Акулової Н.В., Бойко І.А.

За участю представників:

від позивача:

ОСОБА_1 за довіреністю №23/11 від 01.04.2011р.

від відповідача :

не з’явився

від третьої особи:

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Регіонального відділення Фонду держаного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

на рішення  господарського суду

Запорізької області

від

30.05.2011р. (повний текст підписано 06.06.2011р.)

у справі

№21/251/10 (суддя Черкаський В.І.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Охороно-юридична фірма»Бізон. Бізнес-центр», м. Запоріжжя

до

Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя

третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Регіональне відділення Фонду держаного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

про

стягнення боргу в сумі 122827,13грн. за договором про надання охоронних послуг №03 від 31.07.2010р., укладеного між сторонами

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Охороно-юридична фірма»Бізон. Бізнес-центр», м. Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя, про стягнення боргу в сумі 122827,13грн. за договором про надання охоронних послуг №03 від 31.07.2010р., укладеного між сторонами.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.03.2011р. залучено до участі у справі №21/251/10 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду держаного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.05.2011р. (повний текст підписано 06.06.2011р.) у справі №21/251/10 позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ “Вуглецевий композит” на користь ТОВ “Охороно - юридична фірма” Бізон.Бізнес-Центр” 119520грн. - основного боргу, 491,45грн. - 3% річних, в іншій частині позову відмовлено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за послуги охорони території ВАТ «Вуглецевий композит»за період з травня по липень 2010 року складає 119520грн. та відповідачем не надано доказів погашення заборгованості; за заявлений позивачем період інфляційні втрати не нараховувались, тому останні пред’явлені не обґрунтовано; згідно проведеного судом перерахунку 3% річних встановлено обґрунтованість позовних вимог в цій частині; пеню заявлено у період, протягом якого діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство відповідача, тому в цей період не підлягає нарахуванню пеня за невиконання відповідачем грошового зобов’язання.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Регіональне відділення Фонду держаного майна України по Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2011р. у справі №21/251/10 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 89280грн. основного боргу та 491,45грн. 3% річних.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з’ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що розмір заборгованості за договором №03 від 31.07.2009р. складає 30240грн. та суд першої інстанції безпідставно не зарахував до загальної суми, на яку векселями здійснено погашення заборгованості, вартість простого векселя серії АА 1302830 від 18.03.2010р. на суму 89280грн. На думку скаржника, з моменту видачі відповідачем векселів в погашення заборгованості за договором №03 від 31.07.2009р. грошові зобов’язання на суму 471384грн. припинилися, але виникли грошові зобов’язання щодо платежу за векселем. При цьому, подальша передача позивачем цього векселю відповідачу без здійснення оплати за ним не спростовує факту погашення відповідачем заборгованості на суму 89280грн. Також скаржник вважає, що суд необґрунтовано не зупинив провадження у справі №21/251/10 до вирішення пов’язаних з нею справ №21/284/10 та №12/5009/2719/11. Водночас, скаржник зазначив, що 3% річних не повинні були стягуватись, оскільки нараховані неправомірно під час дії мораторію щодо відповідача.

22 липня 2011 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання ВАТ «Вуглецевий композит»про зупинення провадження у справі №21/251/10 до вирішення справи №12/5009/3217/11, яка безпосередньо пов’язана з нею.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Охороно-юридична фірма»Бізон. Бізнес-центр»не погодилось з доводами скаржника.

16 серпня 2011 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли пояснення Регіонального відділення Фонду держаного майна України по Запорізькій області щодо звільнення останнього від сплати державного мита за подачу апеляційної скарги.

У судовому засіданні 23.08.2011р. представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники скаржника та відповідача у судове засідання 23.08.2011р, не з’явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.   

Враховуючи ті обставини, що явка представників скаржника та відповідача у судове засідання не була визнана обов’язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників скаржника та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Згідно ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За висновком судової колегії апеляційний перегляд справи №21/251/10 можливий до вирішення справи №12/5009/3217/11, а сторони та скаржник в подальшому мають можливість звернутись із заявою про перегляд рішення та постанови за нововиявленими обставинами в порядку передбаченому ст.ст.112-114 ГПК України.

30 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Охороно - юридична фірма” Бізон. Бізнес-Центр” (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством “Вуглецевий композит” (замовник) був укладений договір про надання охоронних  послуг №03.

Згідно з п.1.1. доповнення  до договору, виконавець зобов’язався продовжувати  забезпечення цілодобової охорони території, промислового обладнання та матеріальних цінностей ВАТ “Вуглецевий композит” розташованого за адресою: Україна, 69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А. Охорона об’єкту здійснюється караулом виконавця в кількості 5-ти охоронників, екіпірованих в формений одяг та спеціальні засоби виконавця.

Пунктом 5.1. договору визначено, що договір вступає в силу з 31 липня 2009 року та діє до 31 грудня 2009 року.

Доповненням до договору встановлено, що строк дії доповнення до договору №03 від 31.07.2009р. вступає в силу з 01 січня 2010 року та діє до 31 липня 2010 року.

За послуги по охороні об’єкта замовник зобов’язався сплачувати виконавця суму по факту наданих послуг, з розрахунку 12грн. за 1 людино/годину відповідно наданого рахунку та акту виконаних робіт на перше число місяця наступного за звітним періодом (п.3.1. доповнення до  договору).

Згідно п. 3.2. доповнення до договору, оплата за надані послуги здійснюється не пізніше 5 (п’яти) банківських днів з початку місяця.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010р. (підписане 13.12.2010р.) у справі № 21/284/10, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2011р., відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про надання охоронних послуг №03 від 31.07.2009р., укладеного між ВАТ “Вуглецевий композит” та ТОВ “Охоронно-юридичною фірмою “Бізон.  Бізнес-Центр” та стягнення з ТОВ “Охоронно-юридичною фірмою “Бізон.  Бізнес-Центр” на користь держави суми в 382104грн., на яку останнім в рахунок оплати за договором отримано векселі ВАТ “Вуглецевий композит”.

На виконання договору позивачем у період з липня 2009 року по липень 2010 року були надані відповідачу послуги, що підтверджуються підписаними актами виконаних послуг охорони території ВАТ “Вуглекомпозит” від 31.08.2009р. на суму 504грн., від 31.08.2009р. на суму 35136грн., від 30.09.2009р. на суму 41184грн., від 31.10.2009р. на суму 44640грн., від 30.11.2009р. на суму 43200грн., від 31.12.2009р. на суму 44640грн., від 31.01.2010р. на суму 44640грн., від 28.02.2010р. на суму 40320грн., від 31.03.2010р. на суму 44640грн., від 30.04.2010р. на суму 43200грн., від 31.05.2010р. на суму 44640грн., від 30.06.2010р. на суму 43200грн., від 23.07.2010р. на суму 31680грн.

На виконання своїх зобов'язань щодо оплати цих послуг відповідач передав позивачу прості векселі: АА №1302827 на суму 35640грн. від 11.02.2010р., за актом прийому передачі простого векселя від 11.02.2010р.; АА №1302828 на суму 41184грн. від 11.02.2010р., за актом прийому передачі простого векселя від 11.02.2010р.; АА №1302829 на суму 87840грн. від 18.03.2010р., за актом прийому передачі простого векселя від 18.03.2010р.; АА №2030087 на суму 89280грн. від 26.05.2010р., за актом прийому передачі простого векселя від 26.05.2010р.; АА №2030089 на суму 84960грн. від 26.05.2010р., за актом прийому передачі простого векселя від 26.05.2010р.; АА №2030090 на суму 43200грн. від 26.05.2010р., за актом прийому передачі простого векселя від 26.05.2010р.; АА №1302830 на суму 89280грн. від 18.03.2010р., за актом прийому передачі простого векселя від 18.03.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, вексель АА №1302830 від 18.03.2010р. на суму 89280грн., переданий за актом прийому передачі простого векселя від 18.03.2010р. позивачу, 27.05.2010р. був повернутий назад відповідачеві за актом приймання-передачі від 27.05.2010р.

Відповідно до ст.4 Закону України “Про обіг векселів в Україні”, видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Між тим, відповідач вексель АА №1302830 від 18.03.2010р. на суму 89280грн. отримав зворотно 27.05.2010р. за актом прийому передачі простого векселя, який був підписаний обома сторонами та засвідчений їх печатками.

Відповідно до ст.198 Цивільного кодексу України відмова від виконання зобов’язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов’язання або на його недійсність не допускається.

Відповідач не надав належних доказів того, що заборгованість по даному векселю була здійснена на користь позивача за договором про надання охоронних послуг.

У зв’язку з тим, що відповідач порушив строки оплати за надані послуги, відповідачу була направлена претензія вих. №06/2010 від 18.08.2010р., з актом звірки взаємних розрахунків від 18.08.2010р., в якій була викладена вимога щодо оплати. Претензія відповідачем була залишена без розгляду, акт звірки взаємних розрахунків в адресу позивача направлений не був, сума боргу не оплачена.

На момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за послуги охорони території ВАТ “Вуглецевий композит” за період з травня 2010 року по липень 2010 року складає 119520грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов‘язань за договором щодо надання послуг. Разом з цим, відповідач свої зобов‘язання щодо оплати наданих послуг належним чином не виконав, в зв‘язку з чим виникла заборгованість у розмірі 119520грн.

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача вказаної суми основного боргу.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних у розмірі 491,45грн. та пені у розмірі 2815,68грн. за періоди з 05.06.2010р. по 19.08.2010р., з 05.07.2010р. по 19.08.2010р., з 28.07.2010р. по 19.08.2010р., суд першої інстанції правомірно врахував положення статей 534, 549-552 та статті 625 ЦК України, статей 229-234 ГК України, ч.ч.4, 7 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вірно із дотриманням положень пункту 3.2. договору визначив момент виникнення права вимоги та врахував дефляцію у період, в який позивачем заявлено інфляційні втрати, та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі №21/143/10 про банкрутство ВАТ «Вуглецевий композит»та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині про стягнення 3% річних у сумі 491,45грн. та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині про стягнення інфляційних та пені у сумі 2815,68грн.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2011р. (повний текст підписано 06.06.2011р.) у справі №21/251/10 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги не стягуються, оскільки скаржник звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду держаного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2011р. (повний текст підписано 06.06.2011р.) у справі №21/251/10 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2011р. (повний текст підписано 06.06.2011р.) у справі №21/251/10 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                           І.В. Зубченко

Судді:                                                                                                     Н.В. Акулова

                                                                                                              І.А. Бойко

Надруковано 6 примірників: 1 –скаржнику; 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС; 1 –ГС