Постанова

від 22.11.2011 по справі 12/100-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011 № 12/100-11

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Яковле ва М.Л.

суддів:

при секретарі судового засіданні - Марченко Ю.І.,

за участю представників ст орін: згідно протоколу судов ого засідання від 22.11.2011 року по справі № 12/100-11 (в матеріалах спра ви)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Українсько-німецько го товариства з обмеженою ві дповідальністю «Агрос», с. Кр асне Білоцерківського район у Київської області на рішен ня господарського суду Київс ької області від 26.08.2011 року (офо рмленого відповідно до ст. 84 Г ПК України 31.08.2011 року) по справі № 12/100-11 (суддя - Дьоміна С.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг

Аваль», м. Киї в

до Українсько-н імецького товариства з обмеж еною

відповідаль ністю

«Агрос», с. Кр асне, Білоцерківський район, Київська область

про стягнення за боргованості у розмірі 897 157,57 гр н.

В С Т А Н О В И В :

09.06.2011 року до господарського суду Київської області наді йшла позовна заява ТОВ «Райф файзен Лізинг Аваль» до Укра їнсько-німецького товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Агрос» про стягнення заб оргованості у розмірі 897 157,57 грн .

В процесі розгляду справи с удом першої інстанції, позив ач звернувся із заявою, якою у точнив позовні вимоги та про сив стягнути з відповідача в ідшкодування вартості предм ету лізингу (суму непогашено ї вартості) у розмірі 341 638,83 грн. , відшкодування вартості час тини вартості предмету лізин гу (суму курсової різниці) у ро змірі 320 776,80 грн., комісію лізинг одавця з ПДВ (2% за дострокове р озірвання договору фінансов ого лізингу) у розмірі 15 897,98 грн ., заборгованість по сплаті по точних лізингових платежів у розмірі 158 071,61 грн., пені в сумі 32 092,40 грн., 4 444,54 грн. витрат по страх уванню предмету лізингу, 4 464,84 г рн. суми на відшкодування вит рат лізингодавця, 11 396,02 грн. ком ісії лізингодавця з ПДВ (відс отки за користування).

Суд першої інстанції прийн яв заяву до розгляду.

Рішенням господарського с уду Київської області від 26.08.20 11 року (підписаного 31.08.2011 року) п озовні вимоги задоволені ча стково: вирішено стягнути з в ідповідача на користь позива ча відшкодування частини вар тості предмета лізингу (суму курсової різниці) в розмірі 32 0 776,80 грн., комісію лізингодавця з ПДВ (2% за довгострокове розі рвання договору фінансового лізингу) у сумі 15 897,98 грн., забор гованість по поточних лізинг ових платежах у розмірі 158 071,61 г рн., витрат на страхування пре дмету лізингу у розмірі 4 444,54 гр н., суму на відшкодування інши х витрат лізингодавця у розм ірі 812,50 грн., комісію лізингода вця з ПДВ (відсотки за користу вання) в сумі 11 396,02 грн., 5 114,00 грн. ви трат на сплату державного ми та та 134,53 грн. інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу; в решті - відмовлен о.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, У країнсько-німецьке товарист во з обмеженою відповідальні стю «Агрос», с. Красне, звернув ся з апеляційною скаргою до К иївського апеляційного госп одарського суду та просить с касувати рішення господарсь кого суду Київської області частково, зокрема щодо стягн ення комісії з ПДВ (2% за достро кове розірвання договору фін ансового лізингу) в сумі 15 897,98 г рн. та комісії з ПДВ (відсотків за користування грошима) в су мі 9 232,58 грн. та прийняти нове, як им в цій частині позову відмо вити.

Апеляційну скаргу скаржни к мотивує тим, що судом першої інстанції порушено норми ма теріального права та неповно з' ясовано обставини справи . Зокрема скаржник зазначає, щ о суд не врахував доводи відп овідача, що останнім додатки до договору фінансового ліз ингу № LC2563-06/08 від 27.05.2009 року не підп исувалися. Крім того, відпові дач заперечує проти нарахува ння позивачем комісії з ПДВ (2% за дострокове розірвання до говору фінансового лізингу) у розмірі 15 897,98 грн., оскільки ст ягнення зазначеної комісії д оговором не обумовлене тощо.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 30.09.2011 року по справі № 12/100-11 апел яційну скаргу було прийнято до провадження і призначено перегляд рішення на 22.11.2011 року .

Позивач проти вимог апеляц ійної скарги заперечує з під став, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з' явив ся, причини неявки не повідом ив, про час та місце перегляду рішення повідомлений належн им чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в ма теріалах справи).

Колегія суддів, врахувавши думку представника позивача та належність повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, прийнял а рішення про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ предст авника позивача, перевіривши матеріали справи, обговорив ши доводи апеляційної скарги , проаналізувавши застосуван ня судом першої інстанції но рм матеріального та процесуа льного права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляцій на скарга задоволенню не під лягає, а рішення господарськ ого суду Київської області в ід 26.08.2011 року по справі № 12/100-11 - з алишається без змін, виходяч и з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справ и переглядаються за правилам и розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням осо бливостей, передбачених у ро зділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповід но ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційни й господарський суд не зв' я заний доводами апеляційної с карги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення м ісцевого господарського суд у у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивіл ьні права та обов' язки вини кають із дій осіб, що передбач ені актами цивільного законо давства, а також із дій осіб, щ о не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов' язк и. Підставами виникнення цив ільних прав та обов' язків, з окрема, є договори та інші пра вочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК Україн и договором є домовленіст ь двох або більше сторін, сп рямована на встановлення, зм іну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов' язками наділені о бидві сторони договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місце вим господарським судом, 04 чер вня 2008 року між товариством з о бмеженою відповідальністю « Райффайзен Лізинг Аваль» (да лі - позивач) та українсько-н імецьким товариством з обмеж еною відповідальністю «Агро с» (далі - відповідач) був укл адений договір фінансового л ізингу № L2563-06/08 (далі - договір), згідно з умовами якого позив ач зобов' язувався придбати у власність та передати на ум овах фінансового лізингу ком байн Acros - 530 (далі - майно), а від повідач зобов' язувався май но прийняти, вчасно та в повно му обсязі сплачувати лізинго ві та інші платежі, передбаче ні договором.

Згідно з ст. 806 Цивільного код ексу України за договором лі зингу одна сторона (лізингод авець) передає або зобов' яз ується передати другій сторо ні (лізингоодержувачеві) у ко ристування майно, що належит ь лізингодавцю на праві влас ності і було набуте ним без по передньої домовленості із лі зингоодержувачем (прямий ліз инг), або майно, спеціально при дбане лізингодавцем у продав ця (постачальника), на певний с трок і за встановлену плату (л ізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни «Про фінансовий лізинг » за договором фінансового л ізингу (далі - договір лізингу ) лізингодавець зобов' язуєт ься набути у власність річ у п родавця (постачальника) відп овідно до встановлених лізин гоодержувачем специфікацій та умов і передати її у корист ування лізингоодержувачу на визначений строк не менше од ного року за встановлену пла ту (лізингові платежі).

На виконання умов договору , позивач 11 червня 2008 року перед ав відповідачу майно, що підт верджується актом приймання -передачі предмета лізингу (а .с. 19).

У зв' язку з наявністю у ліз ингоодержувача прострочено ї заборгованості за договор ом фінансового лізингу № L2563-06/08 та враховуючи, що лізингооде ржувачем було виявлено бажан ня здійснити рекструктуриза цію цієї заборгованості, між контрагентами 27.05.2009 року уклад ено угоду про внесення змін д о договору фінансового лізин гу № L2563-06/08 від 04.06.2008 року.

Разом з тим, відповідно до п . 2 угоди про внесення змін до д оговору фінансового лізингу № L2563-06/08, сторони погодили внест и зміни до договору фінансов ого лізингу, погодивши його т а додатки 1, 2 та 4 до нього в нові й редакції, внаслідок чого 27.05.2 009 року між сторонами було укл адено договір фінансового лі зингу № L2563-06/08 в новій редакції та додатки 1, 2 та 4 до них.

27 травня 2009 року, після підпис ання сторонами договору фіна нсового лізингу № LC2563-06/08 (далі - договір), згідно з умовами яко го позивач зобов' язувався п ридбати у власність та перед ати на умовах фінансового лі зингу комбайн Acros - 530 (далі - м айно), а відповідач зобов' яз увався прийняти майно, вчасн о та в повному обсязі сплачув ати лізингові та інші платеж і, передбачені договором, дог овір № L2563-06/08 втратив чинність.

Відповідно до доводів апел яційної скарги, скаржник ств ерджує, що із додатками до дог овору № LC2563-06/08 № 1, 2, 3 та 4 ознайомлен о не було, він їх не узгоджував , не підписував і згоди на вико ристання у правовідносинах н е надавав.

Однак, як вбачається з матер іалів справи та було перевір ено судом апеляційної інстан ції в судовому засіданні, дод атки до договору № 1, 2 та 4 підпи сані представником відповід ача із проставленням мокрої печатки юридичної особи. Док азів звернення відповідача д о органів внутрішніх справи щодо незаконного використан ня печатки юридичної особи ч и її викрадення, відповідаче м не подано. Що стосується дод атку № 3, то зазначений додаток взагалі відсутній і позивач на нього не посилається.

Таким чином, ні у суду першо ї інстанції, ні у суду апеляці йної інстанції не виникло су мнівів щодо оригінальності з азначених додатків.

26 березня 2010 року, у зв' язку з тим, що відповідач не сплачув ав лізингові платежі, предме т лізингу був вилучений, що пі дтверджується актом вилучен ня предмета лізингу, та внасл ідок чого позивач звернувся до суду, просив стягнути з від повідача заборгованість у ро змірі 897 157,57 грн. (а.с. 35).

27 липня 2011 року представник п озивача направила на адресу суду уточнення позовних вимо г, просила суд стягнути з відп овідача відшкодування части ни вартості предмету лізингу (суму непогашеної вартості) у розмірі 341 638,83 грн., відшкодуван ня частини вартості предмету лізингу (суму курсової різни ці) у розмірі 320 776,80 грн., комісію л ізингодавця з ПДВ (2% за достро кове розірвання договору фін ансового лізингу) у розмірі 15 897,98 грн., заборгованість по спл аті поточних лізингових плат ежів у розмірі 158 071,61 грн., 32 092,40 грн. пені, 4 444,54 грн. витрат на страху вання предмету лізингу; суму на відшкодування витрат ліз ингодавця у розмірі 4 464,84 грн., ко місію лізингодавця з ПДВ (від сотки за користування) у сумі 11 396,02 грн.

Як встановлено судом першо ї інстанції та вбачається із позовної заяви, відшкодуван ня частини вартості предмету лізингу в розмірі 341 638,83 грн. є су мою, нарахованою позивачем з а період з квітня 2010 року до лип ня 2011 року, тобто після вилучен ня позивачем предмету лізинг у у відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону Украї ни «Про фінансовий лізинг», л ізингові платежі можуть вклю чати:

а) суму, яка відшкодовує час тину вартості предмета лізин гу;

б) платіж як винагороду лізи нгодавцю за отримане у лізин г майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавц я, що безпосередньо пов' яза ні з виконанням договору ліз ингу.

Частиною 1 ст. 292 Господарсько го кодексу України передбаче но, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на ін вестування власних чи залуче них фінансових коштів, яка по лягає в наданні за договором лізингу однією стороною (ліз ингодавцем) у виключне корис тування другій стороні (лізи нгоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізи нгодавцю або набувається ним у власність (господарське ві дання) за дорученням чи погод женням лізингоодержувача у в ідповідного постачальника (п родавця) майна, за умови сплат и лізингоодержувачем період ичних лізингових платежів.

Залежно від особливостей з дійснення лізингових операц ій лізинг може бути двох виді в - фінансовий чи оперативний (ч. 2 ст. 292 Господарського кодек су України).

Частиною 2 ст. 806 Цивільного к одексу України встановлено, що до договору лізингу засто совуються загальні положенн я про найм (оренду) з урахуванн ям особливостей, встановлени х цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобо в' язується передати наймач еві майно у користування за п лату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Ци вільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивіль ного кодексу України, за кори стування майном з наймача сп равляється плата, розмір яко ї встановлюється договором н айму.

Враховуючи аналіз зазначе них вище статей, колегія судд ів апеляційного суду вважає, що місцевий господарський с уд дійшов правомірного висно вку про те, що лізингові плате жі за своєю правовою природо ю є платою за користування ма йном, а тому їх нарахування пр ипиняється з моменту припине ння користування майном орен дарем.

Внаслідок цього, господарс ьким судом Київської області обґрунтовано зазначено, що в имога позивача щодо стягненн я з відповідача частини варт ості предмету лізингу (суми н епогашеної вартості) у розмі рі 341 638,83 грн. є безпідставною, не обґрунтованою та такою, що за доволенню не підлягає.

Пунктом 1.8 договору передба чено, що на підставі ч. 2 ст. 524 Цив ільного кодексу України, сто рони додатково погодили визн ачити зобов' язання у грошов ому еквіваленті іноземній ва люті - долар США. Зобов' яза ння за цим договором поперед ньо визначаються у грошовому еквіваленті іноземної валют и та перераховуються у гривн ю в порядку, визначеному окре мим положенням цього договор у.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 Цивіль ного кодексу України, сторон и можуть визначити грошовий еквівалент зобов' язання в і ноземній валюті.

Згідно з п. 5.11 Загальних умов фінансового лізингу (далі - загальні умови), що є додатком № 4 до договору, у випадку вилу чення (повернення) предмету л ізингу заборгованість відпо відача по погашенню вартості предмета лізингу розраховує ться на перший робочий день м ісяця, який слідує за місяцем , в якому мало місце вилучення (повернення) предмету лізинг у згідно п. 5.9 Загальних умов в г ривнях. Надалі, позивач форму є загальну заборгованість ві дповідача шляхом доповнення до такої заборгованості всі х інших сум, що підлягають спл аті відповідачем позивачу за цим договором, і нараховує на отриману суму відсотки за по стфінансування.

Пунктом 5.9 Загальних умов пе редбачено, що заборгованість відповідача, визначена за пр авилами п. 3.1 цього договору, ро зраховується станом на день розрахунку відповідного пот очного лізингового платежу з а певний період та зазначаєт ься у графіку у грошовому екв іваленті іноземної валюти. Р озрахована таким чином сума є базою при здійсненні розра хунків між позивачем та відп овідачем у випадку розірванн я цього договору або вилучен ня предмету лізингу.

Так, заборгованість відпов ідача перед позивачем станом на 01.04.2010 року становила 76 128,61 дол. С ША, що підтверджується графі ком розрахунку заборгованос ті, який є додатком № 1 до догов ору, а сума курсової різниці, в раховуючи, що курс продажу на момент надання останнього р ахунку на сплату поточного л ізингового платежу у розмірі 7,999 грн., складала 320 776,80 грн.

Таким чином, вимога позивач а про стягнення з відповідач а відшкодування частини варт ості предмету лізингу (суми к урсової різниці) у розмірі 320 776 ,80 грн. є обґрунтованою та прав омірно задоволена місцевим с удом, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Пунктом 10.3 Загальних умов пе редбачено, що у разі достроко вого припинення договору при настанні зазначених у п.п. 10.2.1 ц их Загальних умов обставин, в ідповідач зобов' язаний, від повідно до п. 10.3.2 Загальних умо в, сплатити зокрема: комісію л ізингодавця за дострокове пр ипинення договору фінансово го лізингу і розмірі 2% від сум и непогашеної вартості предм ета лізингу, визначеної прав илами ч. 5 п.п. 10.3.2 цих Загальних у мов.

Згідно з п. 10.2 Загальних умов , договір достроково припиня ється у останній день місяця , в якому має місце, зокрема, на правлення позивачем відпові дачу письмового повідомленн я про прийняття позивачем рі шення про дострокове припине ння договору з підстав визна чених розділом 6 договору (п.п. 10.2.1 Загальних умов).

Пунктом 6.1.2 договору передба чено, що позивач має право дос троково в односторонньому по рядку розірвати цей договір та/або вилучити у відповідач а предмет лізингу у безспірн ому порядку, зокрема у випадк у, коли відповідач не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прост рочення становить більше 30 дн ів.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий ліз инг», лізингодавець має прав о відмовитися від договору л ізингу та вимагати поверненн я предмета лізингу від лізин гоодержувача у безспірному п орядку на підставі виконавчо го напису нотаріуса, якщо ліз ингоодержувач не сплатив ліз инговий платіж частково або у повному обсязі та простроч ення сплати становить більше 30 днів.

З матеріалів справи вбачає ться, що 29 вересня 2009 року позив ач направив на адресу відпов ідача лист № 2095-09/09, у якому вимаг ав оплатити заборгованість п о оплаті лізингових платежів протягом 3-х днів з моменту от римання цього листа, а у випад ку не оплати заборгованості попереджав про відмову від д оговору в односторонньому по рядку та вилучення предмету лізингу (а.с. 36).

Проте відповідач заборгов аність не оплатив.

26 березня 2010 року позивачем б уло вилучено предмет лізингу , що підтверджується актом ви лучення предмета лізингу.

Таким чином, колегія апеляц ійного суду погоджується з в исновком місцевого суду щодо правомірності заявленої вим оги позивача щодо стягнення з відповідача комісії лізинг одавця з ПДВ (2% за дострокове р озірвання договору фінансов ого лізингу) у сумі 15 897,98 грн., а ві дтак і визнаною судом такою, щ о підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону Укр аїни «Про фінансовий лізинг» , лізингоодержувач зобов' яз аний своєчасно сплачувати лі зингові платежі.

Пунктом 8.1.4 Загальних умов пе редбачено, що відповідач зоб ов' язаний своєчасно сплачу вати лізингові платежі.

За період з жовтня 2009 року до січня 2010 року позивач надав ві дповідачу послуг на загальну суму 186 888,64 грн., що підтверджуєт ься рахунками - фактурами № LC2563 -06/08/6 від 01.10.2009 року, № LC2563-06/08/7 від 02.11.2009 ро ку, № LC2563-06/08/8 від 01.12.2009 року, № LC2563-06/08/9 ві д 04.01.2010 року.

Відповідач, надані у період з жовтня 2009 року до січня 2010 рок у позивачем послуги, оплатив частково, а саме у розмірі 28 817,03 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий ліз инг», за договором фінансово го лізингу (далі - договір лізи нгу) лізингодавець зобов' яз ується набути у власність рі ч у продавця (постачальника) в ідповідно до встановлених лі зингоодержувачем специфіка цій та умов і передати її у кор истування лізингоодержувач у на визначений строк не менш е одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 ст. 173 Господарсько го кодексу України передбаче но, що господарським визнаєт ься зобов' язання, що виника є між суб' єктом господарюва ння та іншим учасником (учасн иками) відносин у сфері госпо дарювання з підстав, передба чених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один с уб' єкт (зобов' язана сторон а, у тому числі боржник) зобов' язаний вчинити певну дію гос подарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб' єкта (ви конати роботу, передати майн о, сплатити гроші, надати інфо рмацію тощо), або утриматися в ід певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чис лі кредитор) має право вимага ти від зобов' язаної сторони виконання її обов' язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарськ ого кодексу України, суб' єк ти господарювання та інші уч асники господарських віднос ин повинні виконувати господ арські зобов' язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов' язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господ арського кодексу України, не допускаються одностороння в ідмова від виконання зобов' язань, крім випадків, передба чених законом, а також відмов а від виконання або відстроч ка виконання з мотиву, що зобо в' язання другої сторони за іншим договором не було вико нано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу Укр аїни закріплено, що зобов' я зання припиняється виконанн ям, проведеним належним чино м.

Пунктом 10.3.2 Загальних умов, п ередбачено, що у разі дострок ового припинення договору, п ри настанні зазначених в п.п. 1 0.2.1 цих Загальних умов обстави н, відповідач зобов' язаний сплатити позивачу, зокрема, з аборгованість по поточних лі зингових платежах та нарахов аних штрафних санкціях.

Відповідач жодних докумен тів, що підтверджують оплату наданих позивачем послуг аб о спростовують доводи позива ча, ні місцевому суду, ні суду апеляційної інстанції не над ав.

А відтак, колегія апеляційн ого господарського суду пого джується з висновком суду пе ршої інстанції, що вимога поз ивача щодо стягнення з відпо відача заборгованості по пот очних лізингових платежах у розмірі 158 071,61 грн. є обґрунтован ою та такою, що підлягає задов оленню.

Крім цього, із позовної заяв и вбачається, що позивач прос ив суд стягнути з відповідач а пеню в розмірі 32 092,40 грн.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарс ького процесуального кодекс у України, позовна заява пови нна містити, зокрема, обґрунт ований розрахунок сум, що стя гуються чи оспорюються.

Частиною 1 ст. 32 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни встановлено, що доказа ми у справі є будь-які фактичн і дані, на підставі яких госпо дарський суд у визначеному з аконом порядку встановлює на явність чи відсутність обста вин, на яких ґрунтуються вимо ги і заперечення сторін, а так ож інші обставини, які мають з начення для правильного вирі шення господарського спору.

Кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 3 3 Господарського процесуальн ого кодексу України).

Ухвалою суду від 23.08.2011 року пр едставника позивача було зоб ов' язано подати обґрунтова ний розрахунок пені.

Однак представником позив ача обґрунтований розрахуно к пені так і не був наданий, в з в' язку з цим місцевий суд ви могу позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 32 092,40 грн. визнав недоведеною, н еобґрунтованою та такою, що з адоволенню не підлягає. В зап ереченні на апеляційну скарг у позивач погодився із висно вком суду першої інстанції, т а просив, відповідно, рішення залишити без змін.

Предмет лізингу та/або пов' язані із виконанням лізингов их договорів ризики підлягаю ть страхуванню, у разі якщо їх обов' язковість встановлен а законом або договором. Витр ати на страхування за догово ром лізингу несе лізингоодер жувач, якщо інше не встановле но договором (ч. 2 ст. 13 Закону Ук раїни «Про фінансовий лізинг »).

Пунктом 7.1 Загальних умов пе редбачено, що відповідач про тягом строку лізингу за свій рахунок забезпечує страхува ння предмета лізингу в страх овій компанії згідно визначе ного позивачем переліку на в ипадок: знищення (загибелі), ро зкрадання (викрадення), пошко дження (псування) предмета лі зингу та на всі випадки перед бачені правилами страхуванн я страховика (авто каско/повн ий пакет).

У зв' язку з тим, що відпові дачем не було своєчасно прод овжено дію страхового догово ру, позивач самостійно застр ахував предмет лізингу, що пі дтверджується страховим сер тифікатом № 3000/200/000061 до договору добровільного страхування н аземного транспорту від 29.07.2009 р оку.

Пунктом 10.3.2 Загальних умов, п ередбачено що, у разі дострок ового припинення договору пр и настанні зазначених в п.п. 10.2. 1 цих Загальних умов обставин відповідач зобов' язаний сп латити позивачу, зокрема, сум и, які відшкодовують витрати позивача та не були сплачені відповідачем.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач сплатив 10 953,53 гр н. страхових платежів, що підт верджується платіжними дору ченнями № 30019 від 03.02.2010 року, № 25892 ві д 06.08.2009 року, № 27801 від 23.10.2009 року, та п одав відповідачу рахунок на суму 4 444,54 грн. (а.с. 54-60). Проте відпо відач вказані витрати позива чу не відшкодував.

Таким чином, на думку колегі ї апеляційного суду, місцеви й суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога поз ивача про стягнення з відпов ідача витрат на страхування предмету лізингу в сумі 4 444,54 гр н. є законною та такою, що підл ягає задоволенню.

Також позивач просив суд ст ягнути з відповідача суму на відшкодування інших витрат лізингодавця, до яких включи в:

- витрати по сплаті збо ру до Пенсійного фонду та ком ісію банку з купівлі валюти у розмірі 6 089,53 грн.;

- реєстраційні збори у розмірі 233,99 грн.;

- зняття з реєстрації в сумі 234,00 грн.;

- витрати із зберіганн я предмету лізингу в сумі 975,00 г рн.;

- витрати на технічне о бслуговування у розмірі 2 639,88 г рн.;

- 5 000,00 грн. витрат на юриди чні послуги;

- витрати на страхуван ня предмету лізингу в сумі 7 249 ,65 грн.,

на загальну суму 22 422,05 грн.

Пунктом 6.6 договору передба чено, що у разі припинення або розірвання цього договору т а/або вилучення предмету ліз ингу відповідач відшкодовує всі витрати, пов' язані з вил ученням та наступним перепро дажем (передачею в лізинг) пре дмета лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: ви трати пов' язані з транспорт уванням предмету лізингу від місця його фактичного знахо дження до обраного позивачем місця реалізації предмета л ізингу, збереження та іншого місця його тимчасового або п остійного перебування; витра ти пов' язані із вчиненням в иконавчого напису нотаріуса ; судові витрати та інші обов' язкові платежі; вартість юри дичних послуг щодо здійсненн я юридичних дій, спрямованих на примусове вилучення пред мета лізингу; витрати, пов' я зані зі зберіганням предмета лізингу до його передачі нов ому власнику; витрати, пов' я зані зі сплатою комісійної в инагороди продавцю (комісіон еру), оцінкою предмета лізинг у, витрат на відрядження прац івників позивача для здійсне ння дій, пов' язаних з вилуче нням та наступним перепродаж ем предмета лізингу.

Позивач, враховуючи уточне ння позовних вимог, просив су д стягнути з відповідача на й ого користь суму на відшкоду вання інших витрат лізингода вця у розмірі 4 464,84 грн.

Однак, як встановлено місце вим судом та перевірено апел яційним судом, позивач докум ентів, що підтверджують спла ту ним збору до Пенсійного фо нду, реєстраційного збору в с умі 233,99 грн. та 234,00 грн. збору зі зн яття з реєстрації, не надав.

Внаслідок цього, суд першої інстанції, з яким погоджуєть ся і суд апеляційної інстанц ії, дійшов правомірного висн овку, що вищевказані вимоги є недоведеними, а відтак задов оленню не підлягають.

Щодо відшкодування витрат позивача на оплату послуг ад воката, то ця вимога також обґ рунтовано не задоволена місц евим господарським судом.

Відповідно до ст. 44 Господар ського процесуального кодек су України, до складу судових витрат включаються зокрема витрати, пов' язані з оплато ю послуг адвоката. До матеріа лів справи долучений акт зда чі - прийняття робіт (наданн я послуг) № 300410/1 від 30.04.2010 року, відп овідно до якого фізична особ а - підприємець ОСОБА_1 н адав позивачу юридичні послу ги. Крім цього, позивачем до ма теріалів справи долучено пла тіжне доручення № 313975 від 06.05.2010 ро ку, згідно з яким позивачем бу ло перераховано на користь ОСОБА_1 55 000,00 грн. на підставі р ахунку - фактури № 3004/1 від 30.04.2010 р оку.

Разом з цим, апеляційний суд погоджується, що із наданих п озивачем документів не вбача ється надання фізичною особо ю - підприємцем ОСОБА_1 п равової допомоги позивачу са ме у зв' язку із зверненням о станнього із позовною заявою до відповідача. Інших докуме нтів, що підтверджують витра ти позивача на оплату послуг адвоката (угоди про надання п равової допомоги тощо), позив ачем суду надано не було.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача вит рат на оплату послуг адвокат а є недоведеною та безпідста вною, а тому судом першої інст анції правомірно відмовлено в її задоволенні .

В обґрунтування заявленої вимоги про стягнення 975,00 грн. в итрат на зберігання предмету лізингу, позивач послався на те, що 25 вересня 2009 року між ним та сільськогосподарським пі дприємством з обмеженою відп овідальністю «Україна» (далі - зберігач) був укладений до говір зберігання, згідно з ум овами якого позивач передав, а зберігач прийняв на відпов ідальне зберігання предмет л ізингу (а.с. 61-62).

26 березня 2010 року зберігач пр ийняв на зберігання предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі на зберігання (а.с. 65).

Як вбачається з рахунків- фактур № СФ-0000015 від 31.03.2010 року, № СФ -0000022 від 30.04.2010 року та № СФ-0000026 від 31.05. 2010 року, а також з актів здачі - прийняття робіт (надання пос луг) № ОУ-0000009 від 31.03.2010 року, № ОУ-0000021 від 31.05.2010 року та № ОУ-0000008 від 23.03.2010 р оку, платіжного доручення № 313 461 від 13.04.2010 року, позивач сплатив за зберігання предмету лізи нгу 812,50 грн. (а.с. 66-79).

Інших документів, що підтве рджують оплату послуг, надан их зберігачем у сумі 162,50 грн., по зивач ні місцевому суду, ні су ду апеляційної інстанції не надав.

Таким чином, колегія апеляц ійного суду погоджується з в исновком суду першої інстанц ії щодо стягнення з відповід ача 812,50 грн. витрат на зберіган ня предмету лізингу.

Крім цього, позивач просив с тягнути з відповідача витрат и, понесені ним, у зв' язку з т ехнічним обслуговуванням пр едмету лізингу, в сумі 2 639,88 грн.

Разом з тим, з акту № ОУ-0000008 від 23.03.2010 року не вбачається, що збе рігач здійснив технічне обсл уговування саме предмету ліз ингу (а.с. 80). Інших документів, щ о підтверджують зазначені об ставини, представником позив ача не надано.

Внаслідок цього зазначена вимога правомірно не задово лена судом першої інстанції.

Відповідно до п. 6.7 договору, у разі вилучення предмета лі зингу нарахування поточних л ізингових платежів припиняє ться в останній день місяця, в якому мало місце повернення відповідачем предмета лізин гу або його примусове вилуче ння, проте з першого дня насту пного місяця на щомісячний о снові відповідач сплачує від сотки за постфінансування ві д фактичної суми заборговано сті, включаючи заборгованіст ь зі сплати вартості предмет у лізингу та витрати згідно п . 6.6 цього договору. Нарахуванн я зазначеної в цьому пункті д оговору комісії здійснюєтьс я у період з першого дня місяц я, що слідує за місяцем вилуче ння (повернення) предмета ліз ингу, до дати фактичного отри мання відповідачем грошових коштів в погашення всієї заб оргованості відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного к одексу України, виконання зо бов' язання може забезпечув атися неустойкою, порукою, га рантією, заставою, притриман ням, завдатком.

Частиною 2 цієї статті встан овлено, що договором або зако ном можуть бути встановлені інші види забезпечення викон ання зобов' язання.

Статтею 627 Цивільного кодек су України закріплено, що від повідно до статті 6 цього Коде ксу сторони є вільними в укла денні договору, виборі контр агента та визначенні умов до говору з урахуванням вимог ц ього Кодексу, інших актів цив ільного законодавства, звича їв ділового обороту, вимог ро зумності та справедливості.

У Преамбулі договору визна чено, що відсотки за фінансув ання - це відсоткова ставка , яка дорівнює незалежному ін дексу «KievPrime» (на один місяць) пл юс 6%, що розраховується агентс твом «РЕЙТЕРС» щодня. У разі в ідсутності зазначеної ставк и з будь-яких причин сторони в икористовують потрійну облі кову ставку НБУ на день нарах ування таких відсотків.

Таким чином, колегія апеляц ійного суду підтримує правом ірний висновок місцевого гос подарського суду та вважає, щ о вимога позивача щодо стягн ення з відповідача комісії л ізингодавця з ПДВ (відсотки з а користування) у сумі 11 396,02 грн. є обґрунтованою та такою, що п ідлягає задоволенню.

Інші доводи апеляційної ск арги у зв' язку з їх безпідст авністю та необґрунтованіст ю не можуть бути підставами д ля скасування рішення.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень та подати до суду відпові дні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК Укра їни, господарський суд оціню є докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 4-7 ГПК України, суд ове рішення приймається судд ею за результатами обговорен ня усіх обставин справи.

Згідно постанови Пленуму В ерховного суду України від 18.1 2.2009 року № 14 «Про судове рішенн я у цивільній справі», рішенн я є законним тоді, коли суд, ви конавши всі вимоги цивільног о судочинства, вирішив справ у згідно з нормами матеріаль ного права, що підлягають зас тосуванню до даних правовідн осин, а також правильно витлу мачив ці норми. Обґрунтовани м визнається рішення, ухвале не на основі повно і всебічно з' ясованих обставин, на які сторони посилаються як на пі дставу своїх вимог і запереч ень, підтверджених доказами, які були досліджені в судово му засіданні і які відповіда ють вимогам закону про їх нал ежність та допустимість, або обставин, що не підлягають до казуванню, а також якщо рішен ня містить вичерпні висновки суду, що відповідають встано вленим на підставі достовірн их доказів обставинам, які ма ють значення для вирішення с прави.

Виходячи з викладеного вищ е, колегія суддів Київського апеляційного господарськог о суду дійшла висновку, що апе ляційна скарга задоволенню н е підлягає, рішення господар ського суду Київської област і від 26.08.2011 року у справі № 12/100-11 - слід залишити без змін.

З огляду на вищезазначене, к еруючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105 ГПК У країни, Київський апеляційни й господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Українс ько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос», с. Красне на рішення господарського суду Київськ ої області від 26.08.2011 року у спра ві № 12/100-11 залишити без задовол ення.

2. Рішення господарського с уду Київської області від 26.08.20 11 року у справі № 12/100-11 залишити б ез змін.

3. Матеріали справи № 12/100-11 пов ернути до господарського суд у Київської області.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інс танції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді

25.11.11 (відправлено)