Постанова

від 06.12.2011 по справі 9/396-пн-06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 р. Справа № 9/396-ПН-06

Одеський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

Головуючого судді М.В. С идоренко

суддів Л .О.Будішевської, М.А. Мишкіної

при секретарі судового зас ідання Войт К.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури - не з' я вились

від Новофедорівської сіль ської ради - Мироненко К.Б.

від ПП ОСОБА_2 - не з' яв ились

розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу заступника про курора Херсонської області в інтересах держави в особі Но вофедорівської сільської ра ди

на рішення господарськ ого суду Херсонської області від 01.07.2010 р.

по справі № 9/396-ПН-06

за позовом: приватного п ідприємця ОСОБА_2

до відповідачів:

Новофедорівської сільсько ї ради

Херсонського державного б юро технічної інвентаризаці ї

про визнання права вл асності

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарськог о суду Херсонської області в ід 01.07.2010 р. (суддя Задорожна Н.О.) і з суб' єктного складу сторін виключено Херсонське держав не бюро технічної інвентариз ації, задоволені уточнені по зовні вимоги приватного підп риємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, Позивач, ФОП) до Но вофедорівської сільської ра ди (далі - Рада, Відповідач) та визнано за Позивачем право в ласності на об' єкт нерухомо сті - кафе-бар “ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Висновки місцевог о господарського суду базуют ься на тому, що спірна будівля є самочинним будівництвом, о днак воно є завершеним і Пози вачем прийнято заходи з його технічної інвентаризації та паспортизації. На думку суду таке самочинне будівництво не порушує прав та охоронюва них законом інтересів інших осіб, держави, здійснене на зе мельній ділянці, яка забудов ником придбана у власність.

Не погоджуючись з вказани м рішенням, заступником прок урора Херсонської області в інтересах держави в особі Но вофедорівської сільської ра ди (далі - Прокурор) подано апе ляційну скаргу, яку постанов ою Одеського апеляційного го сподарського суду від 16.06.2011 р. б уло задоволено, оскаржуване рішення було скасовано, ФОП у позові відмовлено.

Скасовуючи вказане рішенн я, апеляційний господарський суд зазначив, що матеріали сп рави не містять доказів, які б свідчили про прийняття спір ного нерухомого майна в експ луатацію у встановленому чин ним законодавством порядку т а проведення його державної реєстрації, а відтак висново к суду першої інстанції про з авершеність самочинного буд івництва є таким, що не заснов аний на положеннях ст. 331 ЦК Укр аїни.

Постановою ВГС України від 06.09.2011 р. постанову апеляційної інстанції від 16.06.2011 р. скасовано частково, справу направлено на новий розгляд до Одеськог о апеляційного господарсько го суду. Скасовуючи частково оскаржувану постанову Вищий господарський суд України з азначив, що апеляційний суд н е забезпечив Позивачу можлив ості реалізувати свої процес уальні права, передбачені ст . 22 ГПК України, оскільки розгл янув справу за відсутністю й ого повноважного представни ка, не повідомленого належни м чином про час і місце засіда ння суду та не звернув увагу н а те, що матеріали справи міст ять відомості про нову адрес у позивача.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги Позивач вважає, зокрема, що Прокурор б езпідставно посилається на о бставину не відведення їй зе мельної ділянки, оскільки зг ідно з відповідним рішення Н овофедорівської сільської р ади земельна ділянка, на якій знаходиться спірна будівля, була викуплена Позивачем шл яхом укладення договору купі влі-продажу з Відповідачем, д оговір засвідчений нотаріал ьно, зареєстрований у встано вленому порядку та є чинним.

Розглянувши матеріали сп рави, заслухавши представник а Новофедорівської сільськ ої ради , судова колегія, прихо дить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, що р озташована біля б/в “Кіровец ь” в с. Залізний порт Голоприс танського району Херсонсько ї області, на якій знаходитьс я спірна будівля, згідно з ріш енням Ради від 15.04.2005 р. № 529 була пе редана в оренду Позивачу на 10 років шляхом укладення 26.04.2005 р м іж Відповідачем та Позиваче м договору оренди.

Вказаний договір за реєстрований у Голопристанс ькому відділі Херсонської ре гіональної філії Державного земельного кадастру, що підт верджується записом за № 040572100083 у Державному реєстрі земель .

У травні 2006 р. на зазнач еній земельній ділянці Позив ачем було здійснене будівниц тво кафе-бару “ІНФОРМАЦІЯ_1 ”. Доказів погодження проек ту та наявності відповідної дозвільної документації для вказаного будівництва, згід но вимог Законів України „Пр о основи містобудування”, „П ро архітектурну діяльність” та „Про планування і забудов у територій” Позивачем надан о не було а ні місцевому госпо дарському суду, а ні апеляцій ній інстанції.

Між тим, 13.08.2009 р., на підставі р ішення Новофедорівської сіл ьської ради № 574 від 11.07.2008 р., між По зивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-пр одажу орендованої земельної ділянки площею 0,0306 га за адрес ою АДРЕСА_1, який було нота ріально посвідчено та здійсн ена його державна реєстрація , що підтверджується витягом з державного реєстру правоч инів (арк. с. 82). Позивачем отрим аний державний акт на право в ласності на земельну ділянку серії ЯД № 736973 від 08.09.2009 р.

Зважаючи на вказані обстав ини, на підставі ч. 1 та ч. 5 ст. 376 ЦК України вказане будівництво Позивача місцевим господарс ьким судом було визнано само чинним, однак суд дійшов висн овку, що таке будівництво не п орушує права та охоронювані законом інтереси третіх осіб .

Судова колегія з наведеним висновком господарського су ду не погоджується зважаючи на наступне.

Положеннями ч. 2 та ч. 4 ст. 375 ЦК України передбачено, що влас ник земельної ділянки набува є право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше н ерухоме майно , при цьом у, правові наслідки самочинн ої забудови, здійсненої влас ником на його земельній діля нці, встановлені положеннями ст. 376 цього Кодексу. Приписами ч. 2 ст. 376 ЦК України встановлен о, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівниц тво нерухомого майна, не набу ває права власності на нього . Як виняток ч. 3. та ч. 5 зазначено ї норми передбачають можливі сть визнання права власності на самочинне збудоване неру хоме майно за особою, яка зді йснила самочинне будівництв о на земельній ділянці, що не б ула їй відведена для цієї мет и, у випадку надання такої зем ельної ділянки в установлено му порядку особі під уже збуд оване нерухоме майно за умов и того, що самочинно здійснен а забудова не може порушуват и прав інших осіб чи спричиня ти нецільове використання зе млі.

Як свідчить зміст вищенаве дених норм чинного законодав ства для визнання права влас ності на самочинно збудовани й об'єкт необхідно встановит и, що спірні споруди завершен і будівництвом, зокрема введ ені в експлуатацію в установ леному законом порядку, а так ож, що земельна ділянка, яка не була відведена позивачу для цієї мети, надана йому в устан овленому порядку під уже збу дований об'єкт ( п. 3.2. листа Вищо го господарського суду Украї ни від 01.01.2010 р. “Узагальнення су дової практики розгляду госп одарськими судами справ у сп орах, пов'язаних із земельним и правовідносинами”).

З наявних матеріалів справ и вбачається, що Позивачем до ведено його право власності на земельну ділянку, на якій с амочинно збудовано спірне н ерухоме майно.

Між тим, згідно до положень частин 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене н ерухоме майно (житлові будин ки, будівлі, споруди тощо) вини кає з моменту завершення буд івництва (створення майна). Як що договором або законом пер едбачено прийняття нерухомо го майна до експлуатації, пра во власності виникає з момен ту його прийняття до експлуа тації. Якщо право власності н а нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення бу дівництва (створення майна) о соба вважається власником ма теріалів, обладнання тощо, як і були використані в процесі цього будівництва (створенн я майна).

Згідно з п. 1 Порядку прийнят тя в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затве рдженого постановою Кабінет у Міністрів України від 22 вере сня 2004 р. № 1243 (чинного на момент п одання позову), прийняття в ек сплуатацію закінчених будів ництвом об'єктів полягає у пі дтвердженні державними прий мальними комісіями готовнос ті до експлуатації об'єктів н ового будівництва, реконстру кції, реставрації, капітальн ого ремонту будівель і спору д як житлово-громадського, та к і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, т ранспортних магістралей, окр емих черг пускових комплексі в (далі - закінчені будівництв ом об'єкти), їх інженерно-техні чного оснащення відповідно д о затвердженої в установлено му порядку проектної докумен тації, нормативних вимог, вих ідних даних на проектування.

Пунктом 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених б удівництвом об'єктів, затвер дженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтн я 2008 р. № 923 (чинного на момент вир ішення спору судом), передбач ено, що прийняття в експлуата цію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на під ставі сертифіката відповідн ості, що видається Держархбу дінспекцією та її територіал ьними органами.

Матеріали справи не містят ь доказів, які б свідчили про п рийняття спірного нерухомог о майна в експлуатацію у вста новленому чинним законодавс твом порядку та проведення й ого державної реєстрації. От же висновок суду першої інст анції про завершеність спірн ого самочинного будівництва є помилковими та не відповід ає положенням ст. 331 ЦК України .

Згідно зі ст. 33 ГПК України ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази п одаються сторонами.

Зважаючи на вищенаведене с удова колегія приходить до в исновку про неможливість ви знання за Позивачем права вл асності на спірне нерухоме м айно.

Також колегія суддів зверт ає увагу на те, що розгляд спра ви на підставі якого, було ви несене оскаржуване рішення, проходив без участі представ ників прокуратури Херсонськ ої області як учасника даног о процесу, а матеріали справи не містять доказів її належн ого повідомлення, що супереч ить п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, згід но якої рішення господарськ ого місцевого суду підлягає скасуванню внаслідок розгля ду судом справи за відсутніс тю будь-якої із сторін, не пові домленої належним чином про місце засідання суду.

Слід зазначити, що пункт 1 ре золютивної частини оскаржув аного рішення про виключення із суб' єктного складу стор ін Херсонського ДБТІ як нена лежного відповідача не відпо відає вимогам ст. 84 ГПК Україн и.

Зважаючи на наведені обста вини, судова колегія приходи ть до висновку про необхідні сть задоволення апеляційної скарги заступника прокурор а Херсонської області в інте ресах держави в особі Новофе дорівської сільської ради та скасування рішення господар ського суду Херсонської обла сті від 01.07.2010 р. як такого, що не в ідповідає вимогам закону та обставинам справи. В задовол енні позовних вимог ФОП слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 4 9 ГПК України судові витрати з а розгляд апеляційної скарги покладаються на Позивача та стягуються до Державного бю джету України.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК Укр аїни, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступ ника прокурора Херсонської о бласті в інтересах держави в особі Новофедорівської сіль ської ради Голопристанськог о району Херсонської області задовольнити, а рішення госп одарського суду Херсонської області від 01.07.2010 р. скасувати.

В позові фізичній особі-під приємцю ОСОБА_2 відмовити .

Стягнути з фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_2 на корис ть Державного бюджету Україн и 598,67 грн. судових витрат за апе ляційний розгляд справи.

Доручити господарському с уду Херсонської області вида ти відповідний наказ із зазн аченням необхідних реквізит ів.

Головуючий суддя Сидор енко М.В.

Суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевсь ка Л.О.

Постанова підпи сана 08.12.2011 р.