Постанова

від 08.12.2011 по справі 10/17-2011-2295

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/17-2011-2295

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р. Справа № 10/17-2011-2295

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Шевченко В.В.,

                                      Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Ткачук Є.О.,

за участю представників:

Від позивача: Кривцов С.А.

Від відповідача: Нежинська О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі  

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолія”

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 07.11.2011р.за № 10/17-2011-2295

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолія”

до Відкритого акціонерного товариства „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського району електромереж  

про зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсними актів-вимог та стягнення 12225,68 грн.

    ВСТАНОВИЛА:   

У листопаді          2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Магнолія” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського району електромереж про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у безперервному  отриманні   якісної електроенергії позивачем  відповідно до умов договору шляхом припинення дій, спрямованих на зміну умов та припинення (відключення) поставки електроенергії; визнання недійсними акту – вимоги Ізмаїльського РЕМ № 2003 від 21.07.2011р. та акту –вимоги  Ізмаїльського РЕМ № 2200 від 12.10.2011р.; зобов'язання відповідача –ВАТ „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ здійснити перерахунок вартості фактично отриманої позивачем електроенергії по вартості електроенергії, придбаної по авансовим платежам за період з 2008р. по 2011р. з урахуванням періодів перерви поставки електроенергії та поставки неякісної електроенергії; стягнення з відповідача - ВАТ „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 11895,68 грн., матеріальної шкоди в розмірі 330 грн., а також витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що за результатами проведеної відповідачем перевірки на об'єкті позивача (магазин), розташованому по вул. Котовського, 54 в м. Ізмаїлі, відповідач видав акт –вимогу № 2003 від 21.07.2011р. та акт –вимогу № 2200 від 12.10.2011р., в яких встановлено невідповідність ввідного комутаційного апарату максимально дозволеній потужності і вимогам ПОЄ –п. 3.1.4-3.1.5 та викладено вимогу в 30-ти денний термін замінити ввідний автомат на 10А під опломбування і замінити прилад обліку на електронний, що, на думку позивача, створює передумови для безпідставного відключення електроенергії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2011 року (суддя Смелянець Г.Є.) позовну заяву ТОВ „Магнолія” повернуто без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України з огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання вимог та в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог, які не зв'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та  суттєво утруднить вирішення спору.

          В апеляційній скарзі ТОВ „Магнолія” просить зазначену ухвалу скасувати, як таку, що суперечить нормам чинного законодавства, не відповідає фактичним обставинам справи, та справу направити в суд першої інстанції для розгляду спору по суті. При цьому, скаржник посилається на те, що вимоги позивача по даній справі ґрунтуються на порушенні відповідачем умов договору на поставку електроен6ергії № 573 від 25.12.2006р., що на його думку відповідає вимогам ст. 58 ГПК України.

          У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції повернув позовну заяву ТОВ „Магнолія” без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, зазначивши, що позивачем порушені правила об'єднання вимог (в одній позовній заяві об'єднано вимоги, які не пов'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та  суттєво утруднить вирішення спору).

Підставою порушення провадження у справі є позовна заява, що надійшла до господарського суду, якщо її оформлено і подано до господарського суду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статей 54, 57 ГПК України позивач в позовній заяві повинен викласти обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначивши докази, що підтверджують позов.

Згідно з п. 5 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд повертає позов без розгляду у випадку: якщо порушено правила об'єднання вимог; якщо об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення спору чи перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін.

Правила щодо об'єднання позовних вимог встановлено ст. 58 ГПК України, згідно з ч. 1 якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог.

Таким чином, дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

          З матеріалів справи вбачається, що в своїй позовній заяві позивач просив суд зобов'язати відповідача –ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ усунути перешкоди в безперервному отриманні якісної електроенергії позивачем  відповідно до умов договору шляхом припинення дій, спрямованих на зміну умов та припинення (відключення) поставки електроенергії; визнати недійсними акт –вимогу Ізмаїльського РЕМ № 2003 від 21.07.2011р. та акт –вимогу Ізмаїльського РЕМ № 2200 від 12.10.2011р.; зобов'язати ВАТ „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ здійснити перерахунок вартості фактично отриманої позивачем електроенергії по вартості електроенергії, придбаної по авансовим платежам за період з 2008р. по 2011р. з урахуванням періодів перерви поставки електроенергії та поставки неякісної електроенергії; стягнути з відповідача - ВАТ „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ на користь позивача безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 11895,68 грн., матеріальну шкоду в розмірі 330 грн., а також витрати, пов'язані з розглядом справи. Таким чином вбачається, що предмет спору є зовсім різним.

          Крім того, виходячи з аналізу правових норм, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, позивач в одній позовній заяві об'єднав вимоги, які передбачають різні шляхи захисту порушеного права, а саме: припинення дій, що порушують право; примусове виконання обов'язку в натурі; визнання недійсними актів; стягнення безпідставно набутих грошових коштів; відшкодування матеріальної шкоди. Однак, такі вимоги не можуть бути заявлені спільно, оскільки кожна з них передбачає різну правову підставу для захисту порушеного права, має різний предмет доказування і тягне за собою настання різних правових наслідків

          За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, а тому на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України правомірно повернув позивачу позовну заяву з доданими документами без  розгляду.

          Та обставина, що між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як постачальником електричної енергії, існують договірні відносини щодо постачання електричної енергії, що виникли на підставі договору № Із 573 від 25.11.2006р., не дає права позивачеві об'єднувати в одній позовній заяві вимоги з різними підставами їх виникнення.   

          Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків місцевого суду, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись  ст.ст.  99, 101-106  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Ухвалу господарського суду Одеської області від 07.11.2011р.за № 10/17-2011-2295 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолія” –без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                      Бєляновський В.В.          

 Судді                                                                               Мирошниченко М.А.

                                                                                Шевченко В.В.