Рішення

від 08.08.2008 по справі 12/148пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/148пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.08.08 р.                                                                                                    Справа № 12/148пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

присекретарі судового засідання Лозовій Н.С.

за участю представників сторін

від позивача –  Бабенко М.Г.

від відповідача – не з”явився

розглянув у відкритому  судовому засіданні справу за позовом

Приватного підприємства “Промислово-комерційна фірма “Метон”  м. Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовзалізобетон” м.Маріуполь

про визнання права власності

СУТЬ СПОРУ

  Приватне підприємство “Промислово-комерційна фірма “Метон” м. Маріуполь звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовзалізобетон” м.Маріуполь про визнання права власності  на  нежитлове приміщення – адміністративну будівлю загальною площею 293,7 кв.м., яка знаходиться по вул. Донецьке шосе  м. Маріуполь.

 В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 392 ЦК України, втрату оригіналів документів, які підтверджують його право власності.

  Відповідач надіслав клопотання щодо розгляду справи без участі його представників,  позовні вимоги визнав.

  Клопотання відповідача щодо розгляду справи без його представників судом задоволено.  

  Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив

  10.04.2000 року між ТОВ “Азовзалізобетон” ( продавець) та ПКФ “Метон”

( покупець) підписано договір  купівлі-продажу, згідно якого останній набував право власності на механічний цех, розташований за адресою:  м. Маріуполь вул. Донецьке шосе 169, який складався з  наступних об'єктів:

-          А-1 адміністративна будівля площею 290,5 кв.м.,

-           А№ –1 прибудова площею 62,4 кв.м.,

-          Б-1 гараж площею 73,4 кв.м.,

-          В-1 гараж площею 45 кв.м.,

-          Г-1 гараж площею 38,1 кв.м.,

-          Д-1 гараж площею 19 кв.м.,

-          Е-1 гараж площею 32,3 кв.м.,

-          Ж-1, Ж № –1, Ж  І - 2  майстерні з прибудовами площею 489,5 кв.м.

     Загальна площа нежитлових приміщень 1050,2 кв.м., розмір земельної ділянки 5438 кв.м. (Копія вказаного договору надано позивачем у справу.)

     Договір було зареєстровано у Маріупольському БТІ 01.06.2000 р.

( реєстраційне посвідчення видано за №1104)

     Як зазначено у  п.1.1. договору купівлі-продажу , на час підписання договору ,   будівлі належали    продавцю  ( відповідачу по цій справі) на праві власності, що підтверджувалося  дублікатом договору купівлі-продажу від 05.04.2000 р. № 9-589, зареєстрованого Маріупольським БТІ під № 2 від 25.05.2000 р.

     Згідно пояснень представника позивача,  частина будівель була знесена у зв'язку з чим виготовлена нова технічна документація, згідно якої по вул. Донецьке шосе, 169 знаходиться тільки нежитлове приміщення – адміністративна будівля літ. А-1 , яка має площу 293,7 кв.м., а не 290, 5 кв.м., як зазначено в договорі. Вказана обставина, підтверджується  технічним паспортом на виробничий будинок виданий 29.07.2004 року Маріупольським бюро технічної інвентаризації)

   На цей  час позивачем втрачені  оригінали документів, які засвідчують право власності на адміністративну будівлю ( літ А-1)

    Позивач просить суд визнати за ним право власності на вказану будівлю з посиланням на ст. 392 Цивільного кодексу України.

   Позовна вимога щодо визнання права власності за позивачем  підлягає задоволенню з наступних підстав.

   Стаття 392 ЦК України закріплює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа який засвідчує його право власності.

  Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ( майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

  Стаття 317 ЦК України закріплює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна.

  Стаття 319 ЦК України встановлює, що власник користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

   Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

   Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

    Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше  прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

   Згідно ст. 21 Закону України “Про власність”,  який діяв на  час підписання договору купівлі-продажу, право власності  виникає, зокрема,  на підставі  цивільно-правових угод.

  Договір купівлі-продажу є  цивільно-правовою угодою, згідно приписів ст.224 ЦК УРСР в редакції 1963 р.

  Відповідно до  ст. 128 ЦК УРСР,  право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі,  якщо інше не встановлено  законом або договором.

    Згідно довідки Комунального підприємства «Маріупольське   бюро технічної інвентаризації» за позивачем зареєстровано будівлі та споруди розташовані за адресою Донецьке шосе, 169 м.Маріуполь на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2000 року, а саме будівля адміністративного корпусу літ. А-1, Мех майстерні літ. Ж, гаражі  літ. Г-1, Д-1, Е-1, Б-1, В-1. На цей час на земельній ділянці знаходиться тільки будівля літ. А-1, всі інші будівлі знесено. ( довідка за № 10656, від 21.07.2008 року  

  Відповідно до пояснень представника  позивача,  будівля за літ. А-1,  на цей час знаходиться у позивача, який нею користується , розпоряджається та володіє на свій розсуд.

   З огляду на вище викладене та враховуючи приписи  статті  392 ЦК України позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

    На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 33,43,49, ст.82-85 ГПК України господарський суд

                                            ВИРІШИВ

     Позов задовольнити

     Визнати за Приватним підприємством “Промислово-комерційна фірма “Метон”  ( юридична адреса вул.Пушкіна,63 м. Маріуполь ЄДРПОУ 13495339) право  власності на нежитлове приміщення –адміністративну будівлю загальною площею 293,7 кв.м., яка знаходиться по вул. Донецьке шосе, 169 у місті Маріуполь

               Суддя