Рішення

від 04.09.2008 по справі 38/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/110

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.09.08 р.                                                                                                    Справа № 38/110                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Приватного підприємства “Алекс плюс” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” п.Новолуганське, Артемівського району, Донецької області  

про  стягнення  84 228грн.85коп.  

за участю

представників сторін:

від позивача:  Волинець О.Е. - менеджер за дов. №1 від 19.08.2008р.

від відповідача: Лях І.С. юрисконсульт за дов. № 2231 від 03.09.2008р.; Гончаров Е.В. директор, паспорт серії ЕН 046959 виданий Брянківським МВ УМВС України в Луганській області 29.11.1996р.  

Суть спору:

  Позивач, Приватне підприємство “Алекс плюс”  м. Дніпропетровськ,  звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” п.Новолуганське, Артемівського району, Донецької області   про стягнення заборгованості у розмірі    81 560грн.00коп. та пені у розмірі 2 668грн.85коп., а всього 84 228грн.85коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 01/01-08 від 01.01.2008р.

20.08.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 14.08.2008р. № 14/4-20/763, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” п.Новолуганське, Артемівського району, Донецької області значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 00952806) та знаходиться за адресою: 84573, п.Новолуганське, Артемівського району, Донецької області, вул.Перемоги,23, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Позивач у судовому засіданні 03.09.2008р. надав заяву № 1/02-09 від 02.09.2008р., в якій у зв'язку зі сплатою боргу у повному обсязі в сумі 81 560грн.00коп. просить суд припинити провадження по справі в цій частині та стягнути з відповідача пеню за період з 06.06.2008р. по 27.08.2008р.  у розмірі 4 421,22грн. та надав докази сплати відповідачем боргу.

Заява та докази сплати боргу судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

03.09.2008р. у судовому засіданні відповідач надав відзив на позовну заяву  від 03.09.2008р., в якому позовні вимоги визнає та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Крім того, відповідач надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких визнає вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 4 421грн.22коп. у повному обсязі.

        Доповнення до відзиву судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

          Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                             ВСТАНОВИВ:

01.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” п.Новолуганське, Артемівського району, Донецької області  (за договором – покупець, далі-відповідач) та Приватним підприємством “Алекс плюс”  м. Дніпропетровськ (за договором – продавець, далі – позивач)  було укладено договір купівлі-продажу  № 01/01-08, згідно п. 1.1 якого продавець продає, а покупець придбає на умовах, викладених у договорі сільськогосподарську продукцію (далі - товар). Найменування сільськогосподарської продукції вказується у відповідних специфікаціях, які є невід'ємними частинами існуючого договору .    

Розділом 4 договору сторони передбачили умови оплати, а саме п. 4.1 передбачено, що розрахунки по діючому договору здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 7 банківський днів по факту поставки товару та надання документів відповідно з п.5.1 діючого договору.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання   умов  договору,   а  саме:  прострочка строків поставки або оплати товару тягне за собою право сумлінної сторони  щодо стягнення пені з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючій на момент прострочки від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки.

Суд вважає договір купівлі-продажу № 01/01-08 від 01.01.2008р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання вимог договору купівлі-продажу № 01/01-08 від 01.01.2008р. позивач передав  відповідачу товар на суму 105 560грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-1/27-05 від 27.05.2008р., яка міститься у матеріалах справи.

Відповідачу було виставлено рахунок-фактуру №1/28-05 та платіжними дорученнями №4 від 06.06.2008р. останній частково розрахувався з позивачем на суму            16 000грн. та №6 від 24.06.2008р. на суму 8 000грн.

Таким чином, за відповідачем рахувалась заборгованість перед позивачем за  поставку товару у розмірі 81 560грн.00коп.

Оскільки відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем за отриманий товар, останній 23.07.2008р. направив рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача претензію № 1/23-07 з проханням у добровільному порядку погасити заборгованість в сумі 81 560грн., але відповіді на неї у встановлений строк не отримав.

У процесі розгляду справи відповідач повністю погасив суму основного боргу у розмірі 81 560грн.00коп., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням заяви №1/02-09 від 02.09.2008р., позивач просить суд провадження у частині стягнення боргу припинити та наполягає на стягненні з відповідача пені за період з 06.06.2008року по 27.08.2008року включно у розмірі 4 421грн.22коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу №  № 01/01-08 від 01.01.2008р., рахунок-фактуру №СФ-1/28-05 від 28.05.2008р., видаткову накладну №РН-1/27-05 від 27.05.2008р., податкову  накладну №45 від 27.05.2008р., претензію від 23.07.2008р. № 1/23-07, заяву №1/02-09 від 02.09.2008р.,  правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 03.09.2008р., доповнення до відзиву від 03.09.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов”язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Розділом 4 договору сторони передбачили умови оплати, а саме п. 4.1 передбачено, що розрахунки по діючому договору здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 7 банківський днів по факту поставки товару та надання документів відповідно з п.5.1 діючого договору.

Позивачем на адресу відповідача була  направлена претензія № 1/23-07 від 23.07.2008р., в якій він пропонував у добровільному порядку погасити заборгованість в сумі 81 560грн., але відповіді на неї у встановлений строк не отримав.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідач у процесі розгляду спору погасив суму основної заборгованості у розмірі 81 560грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Пункт 6.2 договору передбачено, що прострочка строків поставки або оплати товару тягне за собою право сумлінної сторони  щодо стягнення пені з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючій на момент прострочки від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки.

Стаття 232 Господарського кодексу України передбачає порядок застосування штрафних санкцій, зокрема пункт 6 передбачає, що нарахування штрафних санкцій за

прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог стягнення неустойки передбачена спеціальна позовна давність в один рік, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Враховуючи, що у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, яка частинами погашалася, період нарахування пені становить з 06.06.2008р. по 27.08.2008р. (шість місяців у межах річного строку позовної давності) суд вважає, що до стягнення підлягає сума пені, яка складає 4 421грн. 22коп.

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 4 421грн.22коп. є доказаними, обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Визнання відповідачем позову не суперечить діючому законодавству та не  порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193, 343 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, ст.80 п.1-1, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Алекс плюс”  м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства “Вуглегорський експериментальний комбікормовий завод” п.Новолуганське, Артемівського району, Донецької області про стягнення пені у розмірі 4 421грн.22коп. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” (84573, Донецька область, Артемівський район, п.Новолуганське, вул.Перемоги,23, р/р 260085790 у  ДВД ВАТ “Райффайзен банк Аваль” м.Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 00952806) на користь Приватного підприємства “Алекс плюс”                        м. Дніпропетровськ (49023, м. Дніпропетровськ, пр.Воронцова,73, р/р 26009142239001 у КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 31596163)   пеню в сумі               4 421грн.22коп., держмито в сумі 860грн.71коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення основного боргу у сумі 81 560грн.00коп.

Рішення оголошено у судовому засіданні 03.09.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі