Рішення

від 21.08.2008 по справі 41/150пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/150пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.08.08 р.                                                                                                    Справа № 41/150пн                               

Суддя господарського суду Донецької області        Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Фармація-Сервіс”, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Фармація-Трейдінг”, м. Донецьк

про визнання права власності на нерухоме майно – реконструйоване вбудоване нежитлове приміщення, розташоване на другому поверху адміністративної будівлі лит.А-2, площею 190,6 кв. м та завершену будівництвом 2-х поверхову прибудову до адміністративної будівлі лит.А3-2, площею 40,5 кв. м, загальною площею 231,1 кв. м, розташовану за адресою: м. Донецьк, пр. Ватутіна, 35.

При участі представників:

від позивача: Гайворонський В.Ю.  – довіреність №11/08 від 07.10.2007 року

від відповідача: Мілявський Є.В. – за довіреністю № 14/08 від 08.04.2008 року

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас-Фармація-Сервіс”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Фармація-Трейдінг” про визнання права власності на нерухоме майно – реконструйоване вбудоване нежитлове приміщення, розташоване на другому поверху адміністративної будівлі лит.А-2, площею 190,6 кв. м та завершену будівництвом 2-х поверхову прибудову до адміністративної будівлі лит.А3-2, площею 40,5 кв. м, загальною площею 231,1 кв. м, розташовану за адресою: м. Донецьк, пр. Ватутіна, 35.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на договір купівлі продажу нерухомого майна від 03.07.2006 року, укладений між позивачем та відповідачем, відповідного до якого позивач купив, а відповідач продав  вбудоване приміщення другого поверху будівлі контори літера А-2 площею 190,6 кв.м і вбудоване приміщення складу площею 63,6 кв.м в будівлі гаражу літера Б-1, за адресою м. Донецьк, пр. Ватутіна, 35; договір підряду № 714 від 01.09.2006 року, відповідно до якого відповідач зобов'язався  побудувати для Позивача прибудову  до вказаного приміщення та яким було передбачене  виникнення прав власності у Позивача на знову створену будівлю з моменту закінчення будівництва.

Позивачем зазначено, що 07.11.2006 року відповідачем укладено з міськвиконкомом договір оренди земельної ділянки, 04.07.2007 року отримано техпаспорт з урахуванням зведеної прибудови, проте, відповідач не реєстрував право власності на спірну прибудову та у подальшому відмовився передавити спірну прибудову позивачу, у зв'язку з чим оспорив право власності позивача на прибудову та основну будівлю. Відмову відповідача було вмотивовано тим, що спірна прибудова  є складовою частиною всієї будівлі, та тим, що, прибудувавши до основної будівлі прибудову, він змінив основну будівлю, і, таким чином, набув право власності.

З цим Позивач не погоджується, вважає що така позиція Відповідача суперечить закону,  просить  визнати за ним право власності на спірну прибудову і спірну будівлю.

Позивач стверджує, що прибудова, зведена відповідачем, придбана ним є власністю позивача, право власності позивача на основну будівлю, підтверджується наявністю договору купівлі-продажу.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву від 21.08.2008 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Фармація-Сервіс” визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:  

03 липня  2006 року між Позивачем і Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу  нерухомого майна, відповідного до якого Позивач купив, а Відповідач продав  вбудоване приміщення другого поверху будівлі контори літера А-2 площею 190,6 кв.м і вбудоване приміщення складу площею 63,6 кв.м в будівлі гаражу літера Б-1, за адресою м. Донецьк, пр. Ватутіна, 35.

15.02.2006 відповідач отримав рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 81/1 „Про дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю „Донбас-Фармація-Трейдінг” реконструкції вбудованого нежитлового приміщення під адміністративне приміщення з будівлею двоповерхової прибудови додаткових приміщень, з боку двору, реконструкцією існуючого входу та про надання земельної ділянки в оренду під прибудову по проспекту Ватутіна, 35 у Ворошиловському районі”.

01.09.2006 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір підряду № 714, у відповідності до якого Позивач зобов'язався оплатити роботи, а відповідач зобов'язався  побудувати для Позивача прибудову  до вказаного приміщення, із дотриманням всіх необхідних нормативів, у тому числі  оформити всі необхідні документи. В межах цього договору відповідач, за п.1.11, надав погодження  на знаходження  на відведеній  йому земельній ділянці , нерухомого майна Позивача.

Пунктом 1.12 договору підряду передбачено виникнення прав власності у Позивача на знов побудовану будівлю з моменту закінчення будівництва.

07.11.2006 року Відповідачем з виконавчим комітетом Донецької міської ради  укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136300:00:003:0056) під двоповерхову прибудову додаткових приміщень до вбудованого нежитлового приміщення у будинку № 35, яке передбачається реконструювати під адміністративне приміщення, яка знаходиться  на території Ворошиловського району м. Донецька по пр. Ватутіна, і  розпочав  будівництво прибудови до зазначеного приміщення.

04.07.2007 р. Позивач отримав у БТІ техпаспорт с урахуванням збудованої прибудови.

У 2007 році  Відповідач замовив і отримав звіт НДПІ «Донецький промбуддіпроект» про результати вивчення будівельних конструкцій   спірної прибудови, в якому зазначено, що прибудова знаходиться у задовільному технічному стані і може в подальшому експлуатуватися.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками сторін, ні Відповідач, ані Позивач не реєстрували своє право власності на спірну прибудову у БТІ.

Відповідач відмовився передати спірну прибудову Позивачеві, і таким чином оспорив право власності Позивача  на прибудову, та також оспорив і право  власності  Позивача на основну будівлю. В якості причини відмови в передачі спірної прибудови відповідачем зазначено те, що спірна прибудова  є складовою частиною всієї будівлі, та що прибудувавши до основної будівлі прибудову, він змінив основну будівлю, та, таким чином, набув право власності як на прибудову так і основну будівлю.

Суд вважає доводи Відповідача такими що суперечать закону і обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи річ, яке  вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, які не суперечать закону, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не витікає із закону, або не встановлене судом.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається ним, якщо інше не встановлене договором або законом. Право власності на знов створене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.  

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати  роботу за завданням іншої строни , а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За положеннями ст. 875 цього ж кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується побудувати і здати  у встановлений строк об'єкт, а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи  і оплатити їх.  

За нормою ст. 876 Цивільного кодексу України, власником об'єкта будівництва є замовник , якщо інше не передбачене договором.

Таким чином, з урахуванням наведених норм закону та обставин справи прибудова, зведена Відповідачем,  є власністю Позивача.

Щодо права власності Позивача на основну будівлю, розташовану за адресою м. Донецьк, вул. Ватутіна, 35, то суд зазначає, що таке право доводиться наявністю договору купівлі-продажу, який є законним, укладеним у належній формі, у відповідності до вимог законодавства.  

В судовому засіданні Відповідач підтвердив, що дійсно відмовлявся  передати спірну прибудову Позивачеві, з мотивів оспорювання прав власності Позивача і мав претензії щодо права власності на основну будівлю.

Зі звіту, складеного НДПІ «Донецький промбуддіпроект» про результати вивчення будівельних конструкцій спірної прибудови вбачається, що прибудова знаходиться у задовільному технічному стані, відповідає будівельним нормам і правилам і може в подальшому експлуатуватися.

На час розгляду справи суду не надані документи, які б підтверджували, що збудоване спірне майно порушує чиї-небудь права.

Отже, суд доходить висновку, що Позивач є законним власником Реконструйованого вбудованого нежилого приміщення, розташованого на другому поверсі адміністративної будівлі, літ А3-2, площею 190,6 кв.м і закінченої будівництвом  2-х поверхової прибудови до  адміністративної будівлі  літ.А3-2, площею 40,5 кв.м, загальною площею  231,1 кв.м, розташовану за адресою: м. Донецьк, пр.Ватутіна,35.

Як зазначалось, відповідач визнав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача та визнання позову відповідачем у даній справі не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приймає визнання відповідачем позову та позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 316, 328, 331, 391, 392, 759, 761, 837, 875, 876 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Фармація-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Фармація-Трейдінг” про визнання права власності на нерухоме майно – реконструйоване вбудоване нежитлове приміщення, розташоване на другому поверху адміністративної будівлі лит.А-2, площею 190,6 кв. м та завершену будівництвом 2-х поверхову прибудову до адміністративної будівлі лит.А3-2, площею 40,5 кв. м, загальною площею 231,1 кв. м, розташовану за адресою: м. Донецьк, пр. Ватутіна, 35 - задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-Фармація-Сервіс»  право власності на нерухоме майно  -  Реконструйоване вбудоване нежиле приміщення , розташоване на другому поверсі адміністративної будівлі , літ А3-2, площєю 190,6 кв.м і закінченої будівництвом  2-х поверхової прибудови до  адміністративної будівлі  літ.А3-2, площєю 40,5 кв.м, загальною площєю  231,1 кв.м, розташовану за адресою: м.Донецьк, пр.Ватутіна,35.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя