Рішення

від 02.09.2008 по справі 12/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

02.09.2008                                                                                             Справа  № 12/126

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап”, м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько –угорського підприємства „Полі Прінт”, м. Ужгород

про стягнення суми 5 040,00 грн. –основного боргу; 115,67 грн. –пені та              88,20 грн. –відсотків за користування чужими грошовими коштами.

                                                                                                       Суддя    Тисянчин  В. М.

                      Представники:

Від позивача –не з'явився (явка на розсуд сторін)

Від відповідача –не з'явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько –угорського підприємства „Полі Прінт”, м. Ужгород про стягнення суми 5 040,00 грн. –основного боргу; 115,67 грн. –пені та              88,20 грн. –відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Письмовою заявою (вх. № 8289 від 01.09.2008 року) надісланою на адресу суду позивач повідомив про повне погашення основного боргу в сумі            5 040,00 грн. надавши суду докази погашення (виписку банківської установи про рух коштів між сторонами від 21.08.2008 року) та просить стягнути з відповідача 115,67 грн. – пені; 88,20 грн. –відсотків за користування чужими грошовими коштами та судові витрати.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх,  суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 5 040,00 грн.  –основного боргу щодо оплати за поставлену, згідно договору купівлі –продажу № 74/Л від 01.10.2007 року, паперову продукцію, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

        -  рахунком –фактурою № ЛГ-0001043 від 04.06.2008 року;

        -  накладною № ЛГ-0001043 від 05.06.2008 року;

        -  довіреністю ЯОЧ № 221019 від 05.06.2008 року;

        - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

        Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору                        (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка паперової продукції                    (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставленої паперової продукції є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається              (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Між тим, за  договором купівлі-продажу  одна  сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Однак, надісланою до суду письмовою заявою позивач повідомив суд про погашення основного боргу в сумі 5 040,00 грн., в доказ чого надав виписку банківської установи про рух коштів між сторонами від 21.08.2008 року, а тому провадження у  цій частині позову підлягає припиненню відповідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 10.2 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 115,67 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до                      п. 2 ст. 258 ЦК України; ст. ст. 216 –218, 220 ГК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідачу нараховані відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 88,20 грн. При оцінці правильності нарахування вимог в цій частині позову у відповідності ст. ст. 193, 198 ГК України,               ст. ст. 530, 547, 627-629 ЦК України судом визнано обґрунтованими позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

Відтак, ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.  

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

                   Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

          Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити  частково.

    2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько –угорського підприємства „Полі Прінт” (м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101; код 22072566) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап” (м. Київ, вул. Саперно –Слобідська, 8А офіс 291; код 35137937) суму 115,67 (сто п'ятнадцять грн. 67 коп.) –пені; 88,20 (вісімдесят вісім грн. 20 коп.) –відсотків за користування чужими грошовими коштами та 102 (сто дві грн.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.   В стягненні суми основного боргу –провадження у справі припинити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

     Суддя                                                                                   Тисянчин В. М.