Ухвала

від 21.10.2013 по справі 12/126-12/6

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 жовтня 2013 року Справа № 12/126-12/6

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Мирошниченка С.В., суддів:Владимиренко С.В., Малетича М.М., Могил С.К., Шевчук С.Р.,

розглянувши заяву Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 04.06.2013 у справі№ 12/126-12/6 за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" простягнення 1 020,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі-Антимонопольний комітет України) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" 1 020,00 грн. пені у зв'язку з простроченням сплати штрафу на один день, накладеного рішенням адміністративної колегії відділення Антимонопольного комітету України від 22.03.2012 №20 у справі №03-1/10-12 про припинення порушення та накладення штрафу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2013 у справі №12/126-12/6, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2013, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2013 у даній справі, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Антимонопольний комітет України звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.06.2013 у справі №12/126-12/6, у якій просить скасувати зазначену постанову та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 15.01.2013 у справі №5010/190/2012-26/8, від 26.03.2013 у справі №5017/2913/2012, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме вимог статей 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.09.2013 повідомлено заявника - Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України про недоліки поданої заяви та надано строк для усунення недоліків до 28.10.2013.

Заявником вимоги ухвали від 24.09.2013 виконані належним чином, надано документи на підтвердження посадового становища особи, якою підписано подану заяву.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 04.06.2013 у справі №12/126-12/6, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в позові щодо стягнення з відповідача пені у зв'язку з простроченням сплати штрафу на один день, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що встановлений законом двомісячний строк для сплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України, не сплинув, оскільки виконання рішення, у зв'язку з його оскарженням, зупинялось на час розгляду господарської справи та на період апеляційного перегляду, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені.

Водночас у постанові від 15.01.2013 у справі №5010/190/2012-26/8, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України та пені у зв'язку з простроченням виконання зазначеного рішення, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно того, що на час вирішення спору в даній справі визначений законом двомісячний строк для виконання рішення закінчився, а обставин для зупинення виконання рішення судами не встановлено, оскільки відповідач оскаржив рішення майже через рік після отримання; доказів оплати відповідачем штрафу після закінчення двомісячного строку не надано, що свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача пені.

У постанові від 26.03.2013 у справі №5017/2913/2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України та пені у зв'язку з простроченням виконання зазначеного рішення, виходячи при цьому з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що присуджена до стягнення пеня нарахована відповідачу за період коли судовий розгляд чи перегляд справи не здійснювалися, оскільки нарахування пені, у зв'язку з оскарженням такого рішення, зупиняється лише на час фактичного розгляду справи в суді, за який пеня у даному випадку не нараховувалась.

Змістом наведених постанов суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені фактичні обставини у цих справах у порівнянні з постановою, про перегляд якої заявлено.

Враховуючи викладене, відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Рівненському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у допуску справи №12/126-12/6 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя С.Мирошниченко Судді:С.Владимиренко М.Малетич С.Могил С.Шевчук