Постанова

від 11.06.2008 по справі 31/29-62

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

11.06.2008 р.                                                                         

справа №31/29-62

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

Агеєва І.І., дов. б/н від

14.03.08р.,

від відповідача:

від третьої особи 1 : від третіх осіб 2,3:

Келембет М.В., дов. б/н від

23.08.07р.,  не з"явився Келембет

М.В., дов. б/н від 28.11.07р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Учасника будівельного кооперативу

"Зодчій-1" ОСОБА_1м.Донецьк

на рішення   господарського суду

 Донецької області

від

26.03.2008 року

по справі

№31/29-62

за позовом

Учасників будівельного

кооперативу "Зодчій-1" ОСОБА_1м.Донецьк ОСОБА_2м.Донецьк

до

за участю третіх осіб , що не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Будівельного кооперативу

"Зодчій-1" м.Донецьк 1. Управління державної реєстрації Донецької міської

ради м.Донецьк 2. ОСОБА_3м.Донецьк 3. ОСОБА_4м.Донецьк

про

визнання недійсним статуту,

усунення від виконання обов'язків голови будівельного кооперативу

В С Т А Н О В

И В:

Рішенням господарського суду

Донецької області від 26.03.2008 року у справі № 31/29-62 відмовлено в

задоволенні позовних вимог ОСОБА_1м. Донецьк, 

ОСОБА_2м. Донецьк до Будівельного кооперативу „Зодчій-1”                          м. Донецьк,  за участю третіх осіб: ОСОБА_3м.

Донецьк,  Управління державної реєстрації

Донецької міської ради м. Донецьк, ОСОБА_4м. Донецьк про визнання недійсним

статуту, усунення від виконання обов'язків голови будівельного кооперативу.

Рішення господарського суду

мотивоване тим, що  обраний позивачами

спосіб захисту права -визнання недійсними статутних документів не є направленим

на захист (відновлення) їх прав, з огляду на наступне. Наслідками визнання

статутних документів недійсними є те, що фактично не будуть врегульовані

правові засади участі позивачів, як членів виробничого кооперативу (з визначеними

частками їх участі, прав на управління тощо), та напроти, призведе до

погіршення їх становища.

Крім того , суд вважає , що

позивачі не довели суду, що з боку голови кооперативу, як органу управління,

мало місце привласнення повноважень загальних зборів. До того ж суд посилається

на те , що  вимогами діючого

законодавства такий спосіб захисту права судом, як усунення від виконання

обов'язків голови кооперативу , не передбачений.

Не погоджуючись з вказаним

рішенням, позивач , ОСОБА_1м.Донецьк , звернувся з апеляційною скаргою про його

скасування, так як вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи,

а рішення  прийняте з порушенням норм

матеріального права.

          В обґрунтування своїх вимог скаржник

посилається на те , що Статут є договором , видом правочину і до нього

застосовуються вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. При

цьому , вважає , що невизнання судом статуту недійсним  може привести до ліквідації кооперативу. Крім

того , скаржник посилається на те , що враховуючи положення ч. 5 ст. 16 Закону

України «Про кооперацію», термін повноважень голови БК «Зодчій-1»ОСОБА_3

закінчився у 2003році , а він продовжує укладати угоди між кооперативом та

іншими особами , діяти від імені кооперативу, укладати договору , тощо.

Відповідач , Будівельний кооператив

«Зодчій-1»м.Донецьк ,  у відзиві на

апеляційну скаргу  та представник

відповідача в судовому засіданні не погоджується з підставами та вимогами,

зазначеними в апеляційній  скарзі. Вважає

рішення суду законним та обґрунтованим. В обґрунтування своїх заперечень ,

представник відповідача в судовому засіданні зазначив , що статут  є локальним правовим актом та до нього не

можуть бути застосовані норми права як до правочину.

Треті особи , ОСОБА_3м.Донецьк, ОСОБА_4м.Донецьк  , відзиву на апеляційну скаргу не надали .

Представник даних третіх осіб в судовому засіданні проти апеляційної скарги

заперечує , вважає її необґрунтованою.

В нинішнє судове засідання

представник третьої особи ,  Управління

державної реєстрації Донецької  міської

ради м.Донецьк , не з?явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено.

Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним

чином.

Зважаючи  на неповідомлення третьою особою поважних

причин нез'явлення її представника до суду, достатність наданих сторонами

доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України -  справа розглядається  за наявними в ній  матеріалами.

Згідно зі ст. 101 Господарського

процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний

доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення  місцевого господарського суду в

повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши пояснення сторін судова колегія встановила наступне.

Будівельний кооператив “Зодчий-1”

створений у 1990році і перереєстрований у 1998році на підставі засновницького

договору від 23.02.998р. та зареєстрований на підставі рішення виконкому

Калінінської  райради м.Донецька від

29.07.1998р. за № 460/9.

Засновниками даного кооперативу ,

згідно з п. 1.2 Статуту  є : ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1

Відповідно до статутних положень

частки учасників поділені порівну по 25% кожному.

Будівельний

кооператив “Зодчий-1” діє на підставі статуту , який був прийнятий та

затверджений загальними зборами членів кооперативу  у1998р.

Органами

управління кооперативу, згідно з розділом 10 Статуту , є :

-          загальні збори членів кооперативу

-вищий орган управління кооперативу;

-          адміністрація кооперативу -

виконавчий орган кооперативу ( Голова кооперативу та головний бухгалтер).

Відповідно

до п. 10.1.2. Статуту , до виключної 

компетенції загальних зборів членів кооперативу відноситься:

затвердження статуту кооперативу, змін і доповнень до статуту; вибори та відзив

Голови кооперативу , а також встановлення розміру зарплатні Голови кооперативу.

Рішенням

загальних зборів членів кооперативу у 1998році Головою кооперативу було обрано

ОСОБА_3

Позивачі , в обґрунтування  своїх вимог , посилаються на те , що останні

два роки загальні збори не проводяться, та відповідно статутні документи

товариства не приводяться у відповідність до діючого законодавства, а саме, до

вимог Закону України “Про кооперацію”, який набув чинності у 2003р, положень

Цивільного кодексу України, який набув чинності 01.01.2004р.

Перевіривши повноту встановлених

судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки,

заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін , що були

присутні в судовому засіданні , колегія суддів Донецького апеляційного

господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість апеляційної скарги,

та відповідність оскарженого судового акту зі справи вимогам процесуального

права  з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ,

Будівельний кооператив “Зодчий-1” діє на підставі статуту , який був прийнятий

та затверджений загальними зборами членів кооперативу  у 1998р.

Позивачі , вважають , що

невідповідність положень статуту кооперативу вимогам закону, на думку позивачів,

свідчить про його недійсність.

При цьому , судова колегія вважає

необґрунтованим твердження скаржника про те , що Статут є договором , видом

правочину і до нього застосовуються вимоги, додержання яких є необхідним для

чинності правочину, з оглядом на наступне.

Статут юридичної особи за своєю

правовою природою є актом, який визначає правовий статус юридичної особи,

оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, посадових

осіб товариства та інших працівників та враховуючи порядок затвердження та

внесення змін до статуту.

          До того ж ,  підставами для визнання статуту недійсним

можуть бути лише випадки, прямо передбачені законом.

Суд може визнати недійсними

установчі документи за наявності одночасно таких умов:

- на момент розгляду справи вони не

відповідають вимогам законодавства;

            - допущенні при їх прийнятті та

затвердженні порушення не можуть бути усунуті;

            - 

відповідні положення установчих документів порушують права та законні

інтереси позивачів.

Дійсно , Закон України “Про

кооперацію” набув чинності з 27.08.03р. (з дня його офіційного опублікування) ,

та цим законом були встановлені додаткові вимоги до змісту статуту кооперативу.

Приписами ст.41 Закону України “Про

кооперацію” кооперативи, які створено до набрання чинності цим Законом,

зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої

статути у відповідність із цим Законом. При цьому,  ч.3 ст.41 Закону України “Про кооперацію”

передбачено, що до приведення статутів у відповідність із цим Законом

кооперативи та кооперативні об'єднання керуються положеннями діючих статутів у

частині, що не суперечить цьому Закону.

Як вбачається з вищевикладеного та

вірно зазначено судом першої інстанції , ані вимогами данного Закону, ані іншими

нормативно-правовими актами не встановлено, що не вчинення дій , скерованих на

приведення положень статуту будівельного (виробничого) кооперативу у

відповідність до положень Закону України “Про кооперацію”свідчить про

недійсність статуту та відповідно є підставою для визнання його недійсним.

Таким чином , судова колегія

погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що само по собі

неприведння статуту до вимог положень Закону не порушує права позивачів, як

учасників, оскільки при прийнятті будь-яких рішень, вчиненні дій, засновники

кооперативу, органи управління мають перш за все керуватись  вимогами Закону України “Про кооперацію”.

При цьому , судом першої інстанції

вірно зауважено , що обраний позивачами спосіб захисту права , як то визнання

недійсними статутних документів , не є направленим на захист (відновлення) його

прав, оскільки наслідками визнання статутних документів недійсними є те, що

фактично не буде врегульовані правові засади участі позивачів, як членів

виробничого кооперативу (з визначеними частками їх участі, прав на управління

тощо), та напроти, призведе до погіршення їх становища.

Щодо вимог позивачів про усунення

від виконання обов'язків голови кооперативу, судова колегія вважає необхідним

зазначити наступне.

Відповідно до статті 16 Цивільного

кодексу  України   (аналогічні положення містяться  у 

статті  20  Господарського кодексу України) кожна особа

має право звернутися до  суду  за 

захистом свого  особистого  немайнового 

або  майнового  права та інтересу.

При цьому , положеннями даних

статей Цивільного та Господарського кодексів України встановлений перелік

способів захисту особистого 

немайнового  або  майнового 

права та інтересів .

З урахуванням вищенаведеного ,

судова колегія вважає необхідним 

зауважити , що , по-перше , такого способу захисту прав та законних

інтересів , який обраний позивачами , чинним законодавством не передбачено, а

по-друге, повноваження членів виконавчого органу товариства припиняються їх

переобранням, і вирішення даного питання не належить до компетенції суду та

означало б втручання у внутрішню діяльність товариства.

Таким чином  , господарський суд не має процесуальних

повноважень щодо усунення від виконання обов'язків голови кооперативу, в

наслідок чого права позивача не можуть бути захищені в такий спосіб. За таких

обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції

щодо  відмови в задоволенні позовних

вимог в цій частині.    

 При цьому , слід зазначити , що позивачами як

у суді першої інстанції та і під час апеляційного провадження не було доведено

фактів перевищення або неналежного виконання повноважень голови кооперативу.

Крім того , судова колегія

погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що  правові наслідки усунення голови від

виконання обов'язків голови кооперативу, не тягне відновлення прав позивачів,

як учасників кооперативу, оскільки, внаслідок такого усунення голови від

виконання обов'язків голови кооперативу, відповідач (БК „Зодчій-1”) буде

позбавлений органу управління, яким здійснюється управління в період між

загальними зборами, вчинюються представницькі функції у відносинах з органами

державної влади та місцевого самоврядування, юридичними особами тощо (ст.16

Закону “Про кооперацію).

Враховуючи викладене, судова

колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі

відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких

надана заява про перевірку рішення не можуть бути підставою для його

скасування, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 91,  99, 101,103, 105 Господарського

процесуального кодексу України , суд 

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну  скаргу ОСОБА_1м.Донецьк на рішення

господарського суду Донецької області від 26.03.2008р. у справі № 31/29-62 -

залишити без задоволення.

Рішення господарського суду

Донецької області від 26.03.2008р. у справі 

№ 31/29-62- залишити без змін.

           Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції

може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку

через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної

скарги оголошенні в судовому засіданні.

           Повний текст постанови підписаний

11.06.08р.

Головуючий         

Судді: