Постанова

від 04.06.2008 по справі ас 5/636-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД  

СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.08

          Справа №АС 5/636-07.

Господарський

суд Сумської області у складі:

головуючого

судді:                             

Гудима В.Д.

судді                                                               

Костенко Л.А.

судді                                                                

Левченко П.І.

при

секретарі судового засідання: Сугоняко Н.В., 

розглянув справу

за

позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до

відповідача - Державної податкової адміністрації у Сумській області, м. Суми

про

визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

За

участю представників сторін:

Від

позивача - предст. ОСОБА_2., ОСОБА_1.

Від

відповідача - предст. Волинцев І.В. (довіреність № 129/13д/9/10-029 від

08.01.08 р.), предст. Буріков О.О. (довіреність від 03.06.08 р. №

9299/10/10-029)

Судове

засідання розпочато 04.06.08 р. о 9 год. 30 хв. У судовому засіданні було

оголошено перерву до 04.06.08 р. о 14 год. 20 хв.

Суть

спору: Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд визнати протиправними

дії державної податкової адміністрації у Сумській області щодо перевірки фактів

законності придбання та користування ювелірними виробами з золота, вилученого

28.02.02 р. у позивача та зобов'язати Державну податкову адміністрацію у

Сумській області повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1. вилучені у

нього управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації у

Сумській області 28.02.02 р. ювелірні вироби з золота загальною масою 4464,04

гр.

Відповідач

на виконання вимог ухвали господарського суду від 17.12.07 р. надав суду

додаткові матеріали.

Відповідач

подав заперечення № 636/9/10-029 від 10.01.08р., в якому зазначив, що вважає

позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що

перевірки фактів законності придбання та користування спірними ювелірними

виробами позивачем, проводились відповідно до постанови слідчого про закриття

кримінальної справи № 02310004 від 15.07.03 р., приписи якої є обов'язковими

для  виконання, тому  здійснювались у відповідності до чинного

законодавства і в межах наданих повноважень, а отже не можуть вважатись

протиправними, та оскільки документів, які б підтверджували право власності

позивача на ювелірні вироби не виявлено, підстави для повернення ювелірних

виробів відсутні.

На

виконання ухвали господарського суду Сумської області від 10.01.08 р. від

Сумської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк

Аваль» надійшло пояснення № 18-11/266 від 23.01.08 р., згідно з яким відповідно

до постанови про визначення місця зберігання 

ювелірних виробів з золота, які є речовими доказами по справі від

14.07.03 р., листа ДПА у Сумській області від 25.07.06 р. № 9795/10/624, банком

на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 року

«Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що

переходить у власність держави, і розпорядження ним» прийнято на відповідальне

зберігання опломбований пакунок, що підтверджується прибутковим ордером № 3 від

28.07.03 р., який знаходиться на зберіганні і до теперішнього часу (а.с. 118, І

том).

Позивач

подав додаткове обґрунтування позовних вимог, в якому просить задовольнити

позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що вилучення та тимчасове

затримання ювелірних виробів здійснювалося в межах адміністративного арешту

активів на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №

2181, а не у відповідності до норм кримінально-процесуального законодавства.

Позивач

подав клопотання про збільшення позовних вимог та просить суд зобов'язати

відповідача повернути фізичній особі-підприємцю товарні чеки з мокрими штампами

ПП ОСОБА_1. - 36шт.; Книга канцелярська „Приемка товара предпринимателя

ОСОБА_1.”; папка підприємця ОСОБА_1. в якій підшито: Типова форма № 158 ПП

ОСОБА_1. - 8 шт.; накладні на ПП ОСОБА_1. - 24 шт. та грошові кошти в розмірі

2076 грн.

На

виконання ухвали господарського суду Сумської області від 24.01.08 р. від ЗАТ

«Центральний універмаг» надійшов лист № 49 від 06.02.08 р. (а.с. 142, І том), в

якому повідомляється, що відповідно до договору оренди № 6 від 26.12.2001 р.,

укладеного між закрити акціонерним товариством «Центральний універмаг»  і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1,

останньому надавалося у ювелірному відділі закритого акціонерного товариства  «Центральний універмаг» в оренду в строк з

01.01.02 по 30.07.02 р. робоче місце, яке складалося з торгівельного прилавка

та сховища, в якому знаходився робочий стіл та сейф. Будь-яким іншим фізичним

та юридичним особам наявні в ювелірному відділі закритого акціонерного

товариства «Центральний універмаг» приміщення та торгівельні площі станом на

28.02.02 р. не надавались.

Позивач

подав заяву про часткову зміну позовних вимог 

від 14.05.08 р., в якій просить визнати протиправною відмову Державної

податкової адміністрації у Сумській області у поверненні фізичній особі-підприємцю

ОСОБА_1ювелірних виробів з золота загальною масою 4464,04 гр, здійснену в листі

Державної податкової адміністрації  у

Сумській області від 07.05.08 р. № 7474/К/26-303 та зобов'язати Державну

податкову адміністрацію у Сумській області (м. Суми, вул.. Червоногвардійська,

13) повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) ювелірні

вироби з золота кількістю 3123 шт., загальною масою 4464,04 гр. згідно опису

(а.с. 14-37, ІІ том).

Відповідач

подав додаткові матеріали на виконання вимог 

ухвали господарського суду від 16.05.08 р.

У

судове засідання 04.06.08 р. відповідач подав додаткові матеріали в

обґрунтування своєї позиції у справі..

   Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач

з урахуванням збільшених та змінених позовних вимог просить суд визнати

протиправними дії відповідача з відмови у поверненні належних позивачеві

ювелірних виробів з золота загальною масою 4464,04гр., здійсненої в листі

відповідача від 07.05.2008р. № 7474/К/26-303 (а.с. 42, ІІ том),  зобов'язати відповідача повернути позивачу

вказані ювелірні вироби, а також зобов'язати відповідача повернути товарні чеки

з мокрими штампами ПП ОСОБА_1. - 36шт.; Книга канцелярська „Приемка товара

предпринимателя ОСОБА_1.”; папка підприємця ОСОБА_1. в якій підшито: Типова

форма № 158 ПП ОСОБА_1. - 8 шт.; накладні на ПП ОСОБА_1. - 24 шт. та грошові

кошти в розмірі 2076 грн.

Як

зазначає позивач, вилучення ювелірних виробів, документів та грошових коштів

відбувалося згідно з підпунктом 9.3.2 ст. 9 Закону України „Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181, про що складено протокол про

тимчасове затримання активів ООО № 012 ПМ від 28.02.02р. (а.с. 32-35).

Листом

№ 409/К/09-003 від 15.04.02 року державної податкової адміністрації Сумської

області позивача повідомлено про порушення відносно посадових осіб ЗАТ

«Центральний універмаг» кримінальної справи № 02310004 за ознаками складу

злочину, передбаченого ст. 204 ч.1 та ст. 364 ч.2 Кримінального кодексу України

по факту незаконної реалізації ювелірних виробів із золота у лютому 2002

року.(а.с. 11, І том).

Відповідно

до  зазначеного листа  після вилучення вказаної кількості ювелірних

виробів, 01.03. 2002 року у ювелірному відділі закритого акціонерного

товариства «Центральний універмаг» була проведена інвентаризація наявних

товарів - ювелірних виробів, за результатами якої нестачі або надлишків товарів

не встановлено.

Інвентаризаційний

опис № 2 від 01.03.2002р. (а.с. 42-69) долучено до матеріалів справи.

Відповідно

до листа № 49 від 06.02.08 р., наданого директором ЗАТ «Центральний універмаг»,

позивач відповідно до укладеного із ЗАТ „Центральний універмаг” договору оренди

№ 6 від 26.12.2001р. (а.с. 9-10) орендував в приміщенні ювелірного відділу ЗАТ

„Центральний універмаг” торговельний прилавок та сховище, в якому знаходилися

робочий стіл та сейф позивача, який використовував їх для зберігання ювелірних

цінностей, грошових коштів та документів та станом на 28.02.2002р. будь-яким

іншим фізичним чи юридичним особам крім позивача, наявні в ювелірному відділі

ЗАТ „Центральний універмаг” приміщення та торгівельні площі не надавалися.

Таким

чином, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що

оскільки затримання активів, оформлене протоколом від 28.02.02 р., проводилось

в приміщенні ЗАТ «Центральний універмаг» (м. Суми, Червона площа, 3, код

01562349), який не є власником ювелірних виробів, а крім позивача іншим

фізичним чи юридичним особам наявні в ювелірному відділі ЗАТ „Центральний

універмаг” приміщення та торгівельні площі не надавалися, то це може бути

підставою для визнання саме позивача володільцем спірних ювелірних виробів.

Також

в обґрунтування своєї позицій по справі позивач посилається на те, що  частина ювелірних виробів в кількості 133 шт.

загальною вагою згідно товарних ярликів - 289, 28 гр., була повернута

позивачеві, про що складено протокол повернення ювелірних виробів від 03.07.03

року.

Постановою

від 15.07.2003р. кримінальна справа № 02310004 була закрита на підставі п. 2

ст. 6 КПК України, за відсутності в діях осіб складу злочину.

Пунктом

4 зазначеної постанови вирішено ювелірні вироби в кількості 2755 шт. загальною

вагою 3594,12 гр, які не мають клейм пробірної палати України, іменників

українських виробників та 368 ювелірних виробів загальною вагою 869,92 гр. (за

даними товарних ярликів) з клеймом пробірної палати України та іменниками

українських виробників (слідчими заходами власник яких не встановлений)

направити до відділу по боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів УПМ

ДПА у Сумській області для проведення додаткових заходів по встановленню їх

власника або визнання їх безхазяйними та звернення у власність держави.

Відповідно

до постанови від 14.07.2003 року про визначення місця зберігання ювелірних

виробів із золота, які є речовими доказами по справі, листа ДПА у Сумській

області від 25.07.06 р. № 9795/10/624, Сумською обласною дирекцією відкритого

акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на підставі Постанови Кабінету

Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 року «Про порядок обліку, зберігання,

оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і

розпорядження ним» прийнято на відповідальне зберігання опломбований пакунок,

що підтверджується прибутковим ордером № 3 від 28.07.03 р., який знаходиться на

зберіганні і до теперішнього часу (а.с. 118, І том).

Відповідач

проти позовних вимог заперечує, посилаючись на необхідність продовження

перевірки наданих позивачем документів, а також перевірки фактів законного

придбання та користування ювелірними виробами, що підтверджується листом від

02.11.2007р. № 18824/7/26-324 (а.с. 19, І том).

З

метою примирення сторін, наданого ухвалою суду від 01.04.2008р. позивач

звернувся до відповідача з письмовим зверненням від 08.04.2008р. про повернення

частини не повернутих ювелірних виробів з золота загальною масою 4464,04гр. При

цьому, позивачем було надано відповідачеві копію рішення Зарічного районного

суду від 28.03.2008р., яким за позивачем визнано право власності на ювелірні

вироби, частина яких у розмірі 4464,04гр. є предметом спору по даній справі.

Листом

від 07.05.2008р. № 7474/К/26-030, відповідач повідомив позивача про те, що у

УПМ ДПА в Сумській області немає достатніх підстав для повернення ювелірних

виробів мотивуючи це тим, що під час допиту позивача як свідка по кримінальній

справі № 02310004, здійснюваного 01.04.2002р., останній надавав слідчому

пояснення, що вилучене золото йому не належить.

В

обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Зарічного районного

суду від 28.03.2008р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача -

ОСОБА_1 про визнання права власності, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 -

позивачем по даній справі, визнано право власності на ювелірні вироби з

дорогоцінних металів з золота та ювелірні вироби з дорогоцінним камінням,

монетарне золото та брухт з золота загальною масою 5871,15 гр. відповідно до

наведеного в рішенні переліку (а.с. 44 - 74).

Частина

ювелірних виробів загальною масою 4464,04 гр., на які вказаним рішенням суду

було визнано право власності позивача, є предметом спору по даній справі, що

підтверджується відповідністю переліку виробів з золота, наведеного в

резолютивній частині рішення Зарічного районного суду від 28.03.2008р. опису

ювелірних виробів, складеного в акті від 01.03.2002р. огляду та контрольного

зважування ювелірних виробів згідно протоколу ООО № 12 ПМ від 28.02.02 р. (а.с.

72-91, І том).

Відповідно

до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені

судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що

набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть

участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи

вищевикладене, а також те, що відповідачем не було надано до суду доказів

належності ювелірних виробів іншій особі або існування спору стосовно їх

належності між такими особами, господарський суд вважає позовні вимоги

обґрунтованими з таких підстав.

Як

вбачається з описової частини протоколу огляду місця події серії СУ № 003084

від 28.02.2002р. (І том, а.с. 36-41), складеного відповідачем при вилученні

ювелірних виробів з золота, під час перевірки ювелірного відділу  ЗАТ „Центральний універмаг” відповідачем було

виявлено в орендованому позивачем приміщенні та сейфі ювелірні вироби із золота

кількістю 3256 шт. загальною масою 4753,32 гр., товарні чеки з мокрими штампами

ПП ОСОБА_1. - 36шт.; Книга канцелярська „Приемка товара предпринимателя ОСОБА_1

папка підприємця ОСОБА_1. в якій підшито: Типова форма № 158 ПП ОСОБА_1. - 8

шт.; накладні на ПП ОСОБА_1. - 24 шт. та грошові кошти в сумі 2076 грн.

Вилучення

вказаних речей відбувалося за відсутності позивача та в присутності посадових

осіб ЗАТ „Центральний універмаг”, які під час вилучення пояснювали, що всі вони

належать тільки позивачу та реалізовувалися працівниками ЗАТ „Центральний

універмаг” на його прохання.

Письмовими

поясненнями працівників ювелірного відділу ЗАТ „Центральний універмаг”,

відібраних відповідачем під час провадження по кримінальній справі № 02310004

та під час проведення відповідачем додаткових заходів по встановленню власника

ювелірних виробів після закриття кримінальної справи, а саме, письмових

пояснень продавців ОСОБА_3. (ІІ том, а.с. 81-83, 94-99), ОСОБА_4. (ІІ том, а.с.

101-104, 123-124), ОСОБА_5. ( ІІ том, а.с. 107, 120-122), ОСОБА_6. ( ІІ том,

а.с. 100, 108-111), ОСОБА_7. ( ІІ том, а.с. 105, 127-129) та завідуючої

ювелірним відділом ОСОБА_8. (ІІ том, а.с. 84-93, 106, 125-126) також

підтверджується факт принесення позивачем до ювелірного відділу ЗАТ

„Центральний універмаг” вилучених відповідачем речей.

Заперечення

відповідача проти позову, які ґрунтуються на протоколі допиту позивача від

01.04.2002р., відповідно до якого позивач як свідок по кримінальній справі №

02310004 надав пояснення, що вилучене золото йому не належить, не може братися

судом до уваги з таких підстав.

Як

вбачається з матеріалів справи, відповідач про час та дату перевірки позивача

не повідомляв, при вилученні ювелірних виробів позивач був відсутній,

документів, що були складені відповідачем при вилученні (протокол про тимчасове

затримання активів ООО № 012 ПМ від 28.02.02р., протокол огляду місця події

серії СУ № 003084 від 28.02.2002р. та акт огляду та контрольного зважування

дорогоцінностей від 01.03.2002р.) позивачу також не надавалися. Тобто на момент

допиту, у позивач була відсутня будь-яка інформація щодо кількості вилучених

речей та їх належності, про що свідчить пояснення позивача у протоколі допиту

від 01.04.2002р.(ІІ том, а.с. 131-132).

Під

час допиту відповідачем не було пред'явлено позивачу для огляду жодних

ювелірних виробів, стосовно яких слідчим ставилися питання про їх власника, що

також унеможливлює встановити належність такого доказу по справі як протокол

допиту позивача, на який відповідач посилається в заперечення позову.

Відповідно

до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права

власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно

до положень ст. 321 Цивільного кодексу України примусове відчуження об'єктів

права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів

суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за

умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Примусове

відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості

допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану згідно зі ст. 353

Цивільного кодексу України.

Відповідно

до ст.354 Цивільного кодексу України конфіскація майна може бути застосована

виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно

зі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

Беручи

до уваги, що відповідач не подав доказів на підтвердження обґрунтованості

утримання ювелірних виробів, доказів належності їх іншому власнику або інших

матеріалів на підтвердження правових підстав утримання ювелірних виробів та

відмови у поверненні належних позивачу ювелірних виробів, господарський суд

вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання

протиправними дій відповідача стосовно відмови у поверненні фізичній особі -

підприємцю ОСОБА_1ювелірних виробів з золота загальною масою 4464,04гр.,

зазначеній в листі Державної податкової адміністрації у Сумській області від

07.05.2008р. № 7474/К/26-030  та

зобов'язання повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1ювелірні вироби з

золота кількістю 3123 шт., загальною масою 4464,04гр., відповідно до наведеного

переліку (т.2, а.с.14-37), зокрема:

Що

стосується вимоги позивача про повернення йому товарних чеків з мокрими

штампами ПП ОСОБА_1. - 36шт.; Книги канцелярської „Приемка товара

предпринимателя ОСОБА_1.”; папки підприємця ОСОБА_1., в якій підшито: Типова

форма № 158 ПП ОСОБА_1. - 8 шт.; накладні на ПП ОСОБА_1. - 24 шт. та грошові

кошти в розмірі 2076 грн., то господарський суд вважає її такою, що не може

бути задоволена, враховуючи наступне.

Постановою

про закриття кримінальної справи від 15.07.03 р. (а.с. 104-106) вирішено речові

докази у справі: документи - залишити в матеріалах справи, пломбіратор, пломби,

паперові товарні ярлики зберігати при справі; грошові кошти в розмірі 2076

грн., в розмірі 2076 грн., звернути у власність держави.

Таким

чином, позовна вимога в частині повернення грошових коштів та документів, не

може бути розглянута адміністративним судом, оскільки питання про зазначені

речові докази було вирішено постановою по кримінальній справі, тому, суд вважає

за необхідним закрити провадження у справі в цій частині.

          Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу

адміністративного судочинства  України,

суд

    ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправними дії Державної

податкової адміністрації у Сумській області стосовно відмови  у поверненні фізичній особі - підприємцю

ОСОБА_1ювелірних виробів з золота загальною масою 4464,04гр., зазначеній в

листі Державної податкової адміністрації у Сумській області від 07.05.2008р. №

7474/К/26-030.

3.          Зобов'язати Державну податкову

адміністрацію у Сумській області повернути фізичній особі - підприємцю

ОСОБА_1ювелірні вироби з золота кількістю 3123 шт., загальною масою 4464,04гр.

відповідно до наведеного переліку (т.2, а.с.14-37).

4.          В іншій частині позовних вимог провадження

у справі закрити.

    Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява

про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд

першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному

обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова

набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання,

апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили

після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий

суддя                    (підпис)                               В.Д. Гудим

                    Суддя                                        (підпис)                               Л.А. Костенко

                    Суддя                                          

(підпис)                            

П.І. Левченко

Повний

текст постанови підписано 09.06.08р.