Рішення

від 09.06.2008 по справі 15/209-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.08

          Справа № 15/209-08.

за

позовом Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою

відповідальністю “Торгсервіс”, м. Кролевець, Сумська область

до

відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності 

- фізичної особи ОСОБА_1, м. Суми

про

стягнення 1109 грн. 60 коп.

СУДДЯ                   

Резниченко О.Ю.

За

участю представників сторін:

Від

позивача:  Носовець О.А., довіреність б/н

від 01.05.2007р.

Від

відповідача:  не з'явився

         Суть спору: Позивач просить стягнути з

відповідача 1109 грн. 60 коп. заборгованості, а саме: 921 грн. 04 коп.

основного боргу відповідно до договору поставки №361 від 25.06.2003р., 81 грн.

93 коп. - пені за період 21.08.2007р. по 25.02.2008р., 14 грн. 53 коп. 3%

річних та 92 грн. 10 коп. штрафу.

       Відповідач відзив на позов не подав, в

засідання суду не з'явився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом

на участь у судовому засіданні (ухвала про порушення провадження у справі та

про відкладення розгляду справи до суду відділенням пошти повернуті не були),

причину неявки суду не повідомив, згідно ст. 75 ГПК України справа

розглядається за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд

встановив:

25.06.2007р.

між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №361, за умовами

п. 1.1. якого позивач передає у власність відповідачу товар  у строки на умовах, передбачених даним

договором, а відповідач в термін та на умовах, передбачених договором, приймає

товар, оплачує його вартість, повертає тару.

 Відповідно до п. 4.1  договору оплата кожної партії товару здійснюється  покупцем (відповідачем) шляхом перерахування

100% її вартості на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) або шляхом

внесення готівки в касу постачальника. Відстрочка оплати за кожну окрему партію

товару становить 7 календарних днів з моменту поставки товару, але в будь-якому

разі до наступної поставки товару (п. 4.2 договору).

 Згідно п. 2.5 договору  товар вважається переданим постачальником та

прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами

накладними.

У

серпні 2007р. та грудні 2007р. по видатковим накладним позивач поставив

відповідачу за договором продукцію (продовольчі товари), на загальну суму 1181

грн. 08 коп., за яку відповідач розрахувався частково і борг відповідача перед

позивачем, на день звернення позивача з позовною заявою до суду, склав 921 грн.

04 коп.

Факт

отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами

справи, а саме видатковими накладними (копії накладних долучені до матеріалів

справи) та актом звірки взаємних розрахунків від 14.12.2007р., який підписаний

повноважними представниками сторін, та за ким залишок заборгованості

відповідача станом на 14.12.2007р. складав 1181 грн. 08 коп.

Таким

чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача за поставлену

по накладним  продукцію у серпні 2007р.

та грудні 2007р. складає 921 грн. 04 коп.

 Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Відповідно

до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись

належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої

зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив

прострочення грошового зобов'язання.

Відповідачем

не подано ні доказів  сплати боргу, ні

аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо

стягнення 921 грн. 04 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими,

що підлягають задоволенню на підставі 

ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  527 Цивільного кодексу України.

Крім

цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі  81 грн. 93 коп. за період 21.08.2007р. по

25.02.2008р. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання

у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.1 договору поставки №361 від

25.06.2003р. (за кожен день прострочення оплати товару покупець сплачує на

користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що

діяла  у період за який  сплачується пеня).

Оскільки,

права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 81 грн. 93  коп., передбачені умовами договору, пеня

нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України

“Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому

позовні вимоги в зазначеній частині визнаються обґрунтованими та підлягають

задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також,

за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору поставки №361 від

25.06.2003р. позивач просить стягнути з відповідача 14 грн. 53 коп. 3% річних.

Статтею

625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,

а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлено договором або законом.

Враховуючи

викладене, позовні вимоги стосовно стягнення 14 грн. 53 коп. 3% річних за

порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають

задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім

цього, позивачем заявлена вимога по стягненню з відповідача 92 грн. 10 коп.

штрафу (п. 6.4 договору), у розмірі 10% від неперерахованої суми за порушення

терміну розрахунків.

Частина

1 статті 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова

сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

боржником зобов'язання.

   В обґрунтування вимог по стягненню неустойки

(штрафу) позивач посилається на ст. 549 Цивільного Кодексу України, частиною 2

якої встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Тому, штраф як вид

неустойка за правилами ЦК України не може застосовуватися до грошових

зобов'язань.

    Також, суд вважає занеобхідне зазначити, що

за прострочку виконання зобов'язання до відповідача застосовано інший вид

забезпечення виконання зобов'язання - стягнення пені. Тому позовні вимоги в

частині 92 грн. 10 коп. штрафу 

задоволенню не підлягають.

Згідно

ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно

задоволених вимог.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд, -

В

И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.    Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності  - фізичної особи ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Виробничо-комерційного підприємства

товариства з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс” (Сумська область, м.

Кролівець, вул. Кооперативна, 4, код 30033501) 921 грн. 04 коп. основного

боргу, 81 грн. 93 коп. пені,14 грн. 53 коп. 3% річних, 93 грн. 53 коп. витрат

по держмиту, 108 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

3.          В інший частині позову - відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резниченко

В

судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний

текст рішення підписано 10.06.08 р.