Рішення

від 26.05.2008 по справі 11/28-08-501

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2008 р.

Справа  № 11/28-08-501

За позовом:  Одеське обласне територіальне відділення

Антимонопольного комітету України; 

До відповідача: 

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1; 

третя особа яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача:

Цебриківська селищна рада

Великомихайлівського р-ну Одеської області.

про стягнення 34000,00 грн.;                                                                                                                    

Суддя     Власова С.Г.

Представники:

Від

позивача: Тітова Л.О. (за довіреністю);

Від

відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Від

3-ої особи: Матрос Т.І. (голова ради).

СУТЬ СПОРУ:

08.02.2008 р. за вх. № 608 Одеське обласне територіальне відділення

Антимонопольного комітету України (далі -Позивач) звернулось до Господарського

суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) штрафу у розмірі 17000,00 грн. та пені у

розмірі 17000,00 грн.

Позивач на позовних вимогах

наполягає, 22.02.2008 р. за вх. № 3697 надав додаткові пояснення до позовної

заяви, письмове правове обґрунтування позовних вимог, 03.04.2008 р. за вх. №

6796 письмові пояснення у справі

Відповідач проти позовних вимог

заперечує, про що зазначив у відзиві на позовну заяву вх. № 5030 від 12.03.2008

р. та письмових поясненнях від 23.05.2008 р. за вх. № 10413.

Третя особа, 02.04.2008 р. за вх. №

6704, 12.05.2008 р. за вх. № 9268 та № 9270 надала пояснення по суті спору

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

05.07.2007 р. адміністративною

колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного

комітету України було прийнято рішення №37-рш по справі № 97-01/2006 відносно

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про порушення законодавства про захист

економічної конкуренції та накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Як зазначає Позивач, листом від

06.07.2007 р. за № 1345-01/2007 копію рішення було направлено Відповідачу для

виконання, який був отриманий Відповідачем 10.07.2007 р. про що свідчить повідомлення

про вручення поштового відправлення № 348318, № 348300. Відповідно до ч. 2 ст.

56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження

органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень

є обов'язковими до виконання. Особи на яких органами АМК України накладено

штраф, сплачують його у двомісячний строк з дня одержання рішення про

накладення штрафу (ч.3 ст.56 Закону).

Позивач стверджує, що Відповідач на

день подачі позову штраф у строк починаючи з 11.09.2007 р. не сплатив, рішення

Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України від 05.07.2007 р. № 37-рш до господарського

суду не оскаржено .

Відповідно до ч.5 ст.56 Закону

України „Про захист економічної конкуренції” Позивач нарахував Відповідачу пеню

у розмірі 17000,00 грн.

Відповідач проти позовних вимог

заперечує, та зазначає, що адміністративною колегією АМК України в Одеській

області необґрунтовано було прийнято рішення про накладення штрафу, оскільки

твердження Позивача про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 займає

монопольне становище з часткою, яка перевищує 35% на ринку надання послуг

централізованого водопостачання в с.м.т. Цебрикове, не відповідає дійсності,

т.я. безпосередньо наданням послуг по водозабезпеченню в с.м.т. Цебрикове

займалось підприємство Цебриківський комбінат комунальних підприємств, який

згідно акту від 27.12.2004 р. передав Відповідачу в тимчасове користування три

башти без передачі водопровідних мереж, тому що дане підприємство поки що існує

і відносно нього проводиться процедура банкрутства. Дане підприємство є

юридичною особою, яка розробляла та затверджувала індивідуальні технологічні

нормативи використання питної води на водопровідні мережі які знаходяться на

його балансі.

Відповідач також зазначив, що не

відноситься до підприємств житлово-комунального господарства, які згідно з

наказом № 205 від 15.11.2004 р. повинні розробляти та затверджувати

технологічні нормативи, тим більше що для їх розробки потрібно мати схему

водопровідних мереж та іншу інформацію, яка потрібна для їх розробки.

Відповідач наполягає на тому, що тільки тимчасово надає послуги населенню до

вирішення долі комбінату комунальних підприємств (ВУЖКГ), не використовує

найману працю а працює одноособово та сплачує патент, а зібраних з населення

коштів вистачає тільки на оплату за використану електроенергію. Накладання

штрафу та пені, яку Позивач вимагає стягнути, призведе до зупинки

водопостачання населення с.м.т. Цебрикове.

Відповідач також додатково пояснив,

що відповідно до Положення про Державний комітет України з питань ЖКГ,

затвердженого Указом Президента України від 19.08.2002 р. № 723, та на

виконання ст.29 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”,

наказом Державного комітету з питань ЖКГ № 33 від 17.02.2004 р., затверджений

порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів використання

питної води. Вищезазначений документ визначає єдиний порядок розроблення

технологічних нормативів використання води на підприємствах

водопровідно-каналізаційного господарства. Нормативи повинні розроблятися

кожним підприємством ЖКГ за методиками розробки поточних індивідуальних

нормативів, за галузевими нормативами, погоджуватися з місцевими органами

виконавчої влади, водного господарства, і затверджуватися органами місцевого

самоврядування. Для їх розробки потрібно мати інформацію про водопровідні

мережі, довжину, діаметри труб, матеріали існуючих труб та іншу інформацію якої

в Ф.О.П. ОСОБА_1 не має. На даний час водопровідні мережі знаходяться на

балансі Цебриківського комбінату комунальних підприємств, який розробляв

поточні індивідуальні нормативи і має всю необхідну документацію.

Також відповідач додатково

зазначив, що не займає монопольне становище на ринку надання послуг, тому що з

2170 абонентів, водозабезпечує лише 301 абонента, що підтверджено довідкою з

ЦСУ та письмовою інформацією селищної ради.

Третя особа, Цебриківська селищна

рада Великомихайлівського р-ну Одеської області, надала пояснення по суті спору

в яких зазначила наступне. На території селищної ради проживає населення в

кількості 3368 чоловік. Водозабезнеченням населення смт. Цебрікове займався

Цебриківський ККП на балансі якого перебували башти та водомережі.

З 01.01.2004 р. по даний час

підприємство не працює. Справа по ліквідації даного підприємства та визнання

його банкрутом знаходиться в господарському суді Одеської області . Згідно

довідки селищної ради на території Цебріково діє 15 башт та артсвердловин, з

них тільки  Башта № 1, №2, № 6 передані в

тимчасову оренду Відповідачу згідно акту передачі від 27.12.2004 р. Відповідач

займається водозабезпеченням населення в кількості 301 чол., інші башти

експлуатуються ТОВ „Агропереробка” та іншими організаціями, установами та

фізичними особами, які відповідають за забезпечення населення питною водою.

Водомережі селища Цебрикове знаходяться на балансі ККП, і лише після ліквідації

даного підприємства можуть бути передані в комунальну власність селищної ради.

Комбінат комунальник підприємств під час свого функціонування розробляв

індивідуальні технологічні нормативи використання питної води.

Досліджуючи

матеріали справи, аналізуючи  норми

чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних

висновків.

. Адміністративна колегія Одеського

обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

приймаючи  05.07.2007 р. рішення №37-рш

по справі № 97-01/2006 відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про

порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу

у розмірі 17000,00 грн. виходила з того , що для оцінки та забезпечення

раціонального використання води , відповідно до ст. 29 Закону України „Про

питну воду та питне водопостачання” повинні встановлюватися поточні та

перспективні технологічні нормативи використання питної води. Технологічні

нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством

питного водопостачання, погоджуються з місцевими органами виконавчої влади з

питань екології та природних ресурсів, водного господарства та затверджуються

органами місцевого самоврядування.

Відповідно до Положення про

Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства,

затвердженого Указом Президента України від 19.08.2002 р. № 723, на виконання

ст.29 ЗУ „Про питну воду та питне водопостачання”, Наказом Державного комітету

України з питань житлово-комунального господарства № 205 від 15.11.2004 р, був

затверджений Порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів  використання питної води.

Згідно з п.п.11, 12 Порядку розроблення

та затвердження технологічних нормативів використання питної води, поточні

індивідуальні технологічні нормативи використання питної води призначені для

нормування водокористування існуючих підприємств. Ці нормативи

використовуються, в тому числі, для визначення нормативних обсягів використання

води підприємством; визначення витрат операційної діяльності на одиницю

продукції ( послуг) та базових тарифів. Нормативи повинні розроблятися кожним

підприємством житлово-комунального господарства за методиками розробки поточних

індивідуальних технологічних нормативів використання питної води та (або) за

галузевими технологічними нормативами використання питної води, погоджуються з

місцевими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного

середовища, водного господарства та енергозбереження і Затверджуються органами

місцевого самоврядування на термін до 5 років.

Наказом Державного комітету України

з питань житлово-комунального господарства від 17.02.2004 р. № 33 затверджені

галузеві технологічні нормативи використання питної води на підприємствах

водопровідно-каналізаційного господарства України. Пунктом 3.2 цього наказу

передбачене, що підприємства вопровідно-каналізаційного господарства повинні на

протязі 1 півріччя 2005 р. провести розрахунки технологічних нормативів

використання питної води, погодити з територіальними органами Мінприроди

України, Держводгоспу України і Держкоменергозбереження України.

З матеріалів справи вбачається, що

Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України

з метою вивчення ринку надання послуг з централізованого водопостачання на

території Одеської області, на адресу Виконавчого комітету Цебрнковської

селищної ради, с.м.т Цебрикове, Великомихайлівського району було направлено запит

за № 1380-01/2006 від 16.08.2006 р., щодо надання документів, які підтверджують

затвердження органами самоврядування проектів технологічних нормативів

використання питної води для підприємств водопостачання, які працюють на

території с.м.т. Цебрикове, Великомихайлівського району, Одеської області.

Виконавчий комітет Цебрнковської

селищної ради на вищезазначений запит, листом     № 73/01-07 від 07.09.2006 р., повідомив,

що послуги з водопостачання на території с.м.т. Цебрикове, Великомихайлівського

району надає Відповідач -Ф.О.П. ОСОБА_1, а також повідомив, що поточні

індивідуальні технологічні нормативи використання питної води для Ф.О.П.

ОСОБА_1 органами самоврядування не затверджувались.

Позивач також у рішенні №37-рш по

справі № 97-01/2006 від05.07.2007 р. зазначав, що Ф.О.П. ОСОБА_1 у 2006 році

займала монопольне становище з часткою, яка перевищує 35%.

З наведеного адміністративна

колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного

комітету України доходить висновку про те, що Відповідачем не здійснено

процедуру щодо розробки, погодження та затвердження поточних індивідуальних

технологічних нормативів використання питної води згідно діючого законодавства,

що призводить до встановлення необгрунтованих тарифів на послуги з водопостачання

та водовідведення, і є порушенням законодавства про захист економічної

конкуренції, передбаченого п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист

економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим)

становищем шляхом бездіяльності, що може призвести до ущемлення інтересів

суб'єктів господарювання та споживачів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи

докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні

правовідносини, суд дійшов висновку, що висновки Позивача є необґрунтованими та

помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до Акту передачі башт та

артсвердловин в тимчасове користування СПД „Похила” від 27.012.2004 р. (а.с.43)

Цебриківський комбінат комунальних підприємств передав, а СПД „Похила” прийняв

в тимчасове користування башти та артсвердловини, які розташовані на території

селищної ради, для забезпечення населення питною водою.

Згідно зі  свідоцтвом про сплату єдиного податку НОМЕР_1

від 01.01.2006 р. вид діяльності Ф.О.П. ОСОБА_1 -надання комунальних послуг.

Відповідно до ст. 29 Закону України

„Про питну воду та питне водопостачання” для оцінки та забезпечення

раціонального використання води встановлюються відповідно до закону поточні та

перспективні технологічні нормативи використання питної води. Технологічні

нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного

водопостачання, погоджуються з місцевими органами виконавчої влади з питань

екології та природних ресурсів, водного господарства та затверджуються органами

місцевого самоврядування.

Статтею 2 зазначеного закону

встановлено, що дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання,

що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти,

окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного

водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі

пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів

нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та

органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль

за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також

споживачів питної води.

Стаття 1 Закону України „Про питну

воду та питне водопостачання” встановлює, що  

виробництво питної води - забір води

з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог на питну

воду.

Відповідно до п.п.1.1.,1.2. Наказу

Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 33 від

17.02.2004 р. зазначений наказ установлює Галузеві технологічні нормативи

використання питної води підприємствами водопровідно-каналізаційного

господарства та упроваджується з метою раціонального використання

води підприємствами ВКГ при її підйомі, очищенні, транспортуванні та реалізації

споживачам.

Аналізуючи вищенаведені норми

законодавства суд доходить висновку, що Відповідач Ф.О.П. ОСОБА_1 по-перше не є

виробником питної води, оскільки у Відповідача у користуванні відсутні засоби

очищення питної води та засоби її транспортування до споживачів (централізована

система питного водопостачання),  а

по-друге Відповідач не є підприємством водопровідно-каналізаційного

господарства у розумінні Наказу Державного комітету України з питань

житлово-комунального господарства № 33 від 17.02.2004 р.

З огляду на зазначене застосування

Позивачем до Відповідача приписів п.2 ст. 50 Закону України „ Про захист

економічної конкуренції” є хибним, необґрунтованим та безпідставним, а

накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн. та пені у розмірі 17000,00 грн.

-незаконним.

Враховуючи вищевикладене, суд

дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського обласного територіального

відділення Антимонопольного комітету України є необґрунтованими, безпідставними

та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

Рішення

суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його

підписання.

Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                

Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85

ГПК України 09.06.2008 р.