Рішення

від 22.11.2011 по справі 18/2818/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/2818/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         22 листопада 2011 р.                                                                      Справа № 18/2818/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сінтал'Д", 62214, Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, вул. Набережна, 1

до Приватної агрофірми "Подоляка", 38543, Полтавська область, Диканський район,                   с. Байрак

про стягнення 603860,04 грн.

та за зустрічним позовом Приватної агрофірми "Подоляка", 38543, Полтавська область, Диканський район, с. Байрак

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сінтал'Д", 62214, Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, вул. Набережна, 1

про стягнення 821650,89 грн.

                                                                      Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Осьмухін С.А., Харченко О.О.

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Решетняк С.В., Васюра С.В.

Представники після перерви:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Осьмухін С.А., Харченко О.О.

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Решетняк С.В., Васюра С.В.

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 03.11.2011 року.

В судовому засіданні 22.11.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення суми штрафу за договором купівлі-продажу цукрового буряку № 13/2010-К від 10.09.2010 року в розмірі 603860,04 грн. та зустрічна позовна заява про стягнення 821650,89 грн. боргу за договором купівлі-продажу цукрового буряку № 13/2010-К від 10.09.2010 року, в т.ч. 816139,15 грн. основного боргу, 816,14 грн. інфляційних витрат та 4695,60 грн. 3% річних.

Представники позивача за первісним позовом підтримали позовні вимоги в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову в частині стягнення суми основного боргу та 3% річних не заперечують, але вважають неправомірним нарахування інфляційних витрат за жовтень 2011 року.

Представники відповідача за первісним позовом у судових засіданнях та відзиві на позовну заяву (т. 1, а.с. 199-201) проти задоволення позовних вимог заперечують, посилаючись на приписи ст. 14 спірного договору, зустрічний позов підтримують в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Приватною агрофірмою "Подоляка" (відповідач за первісним позовом, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сінтал'Д" (позивач за первісним позовом, покупець) був укладений договір купівлі-продажу цукрового буряку за № 13/2010-К від 10.09.2010 року (т. 1, а.с. 12-13), у відповідності до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю обумовлений договором товар, а покупець - прийняти його за сплатити за нього встановлену цим договором грошову суму (ст. 1 договору).

Як вбачається з положень ст. 2 договору купівлі-продажу цукрового буряку № 13/2010-К від 10.09.2010 року (далі - договір), під товаром у цьому договорі розуміється цукровий буряк урожаю 2010 року, який зобов'язаний відповідати вимогам ДСТУ 4327:2004 та якісним характеристикам, які встановлені умовами цього договору.

Згідно ст. 5 договору, кількість товару в заліковій вазі, який продавець зобов'язаний передати покупцеві у власність за цим договором, становить 1000,0 тн.

Відповідно до ст. 12 договору, вартість 1 тн товару у заліковій вазі становить 580,00 грн.

У відповідності до ст. 13 договору, загальна ціна цього договору становить 580000,00 грн.

08.11.2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду (т. 1, а.с. 14) до договору, якою внесено зміни до ст. ст. 5, 13 цього договору.

У відповідності до ст. 5 та ст. 13 договору в редакції додаткової угоди від 08.11.2010 року, кількість товару в заліковій вазі, який продавець зобов'язаний передати покупцеві у власність за цим договором, становить 5000,0 тн при загальній ціні договору 2900000,00 грн.

Згідно зі ст. 14 договору, покупець зобов'язаний повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата) шляхом перерахування на поточний рахунок продавця загальної ціни цього договору.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що ним було перераховано відповідачу за первісним позовом грошові кошти на загальну суму 1480000,00 грн., в т.ч.: згідно платіжного доручення № 91 від 30.09.2010 року - 580000,00 грн., згідно платіжного доручення № 288 від 09.11.2010 року - 400000,00 грн., згідно платіжного доручення № 296 від 09.11.2010 року - 500000,00 грн. (т. 1, а.с. 15-17), однак відповідачем за первісним позовом в порушення умов спірного договору було передано товар загальною масою 3958,862 тн, в т.ч.: за видатковою накладною № 000405 від 04.10.2010 року - 211,149 тн, за видатковою накладною № 000406 від 05.10.2010 року - 707,259 тн, за видатковою накладною № 000438 від 06.10.2010 року - 141,131 тн, за видатковою накладною № 000078 від 09.11.2010 року - 1486,391 тн., за видатковою накладною № 000079 від 10.11.2010 року - 531,627 тн, за видатковою накладною № 000080 від 11.11.2010 року - 881,305 тн (т. 1, а.с. 18-23), тобто відповідачем за первісним позовом було недопередано у власність позивача за первісним позовом товар масою 1041,138 тн загальною вартістю 603860,04 грн.

Відповідно до ст. 26 договору, якщо продавець передав у власність покупцеві меншу кількість товару, ніж та, яку встановлено ст. 5 цього договору, продавець зобов'язаний сплатити покупцеві штраф, розмір якого складає 100% від вартості не отриманого покупцем у власність товару.

На підставі ст. 26 договору позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним штраф у розмірі 603860,04 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до приписів ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як було зазначено вище, у відповідності до положень ст. 14 договору, передання продавцем покупцеві обумовленого договором товару в повному обсязі здійснюється після здійснення останнім повної попередньої оплати його вартості.

У відповідності до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За змістом ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом в якості оплати за товар, який є предметом спірного договору, було внесено на розрахунковий рахунок відповідача за первісним позовом грошові кошти в сумі 1480000,00 грн., тоді як відповідно до ст. 13 договору, загальна вартість вказаного товару (ціна договору) складає 2900000,00 грн. Відповідач за первісним позовом в свою чергу передав у власність позивача за первісним позовом товару масою 3958,862 тн на загальну суму 2296139,96 грн., що значно перевищує суму внесеної попередньої оплати, хоча в силу положень ч. 5 ст. 692 ЦК України відповідач за первісним позовом мав право в даному випадку зупинити передання товару до повної оплати всього раніше переданого товару.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до положень ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно ч. 1 ст. 237 ГК України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем за первісним позовом під час виконання спірного договору не було допущено порушень взятих на себе зобов'язань, а позивач за первісним позовом з огляду на приписи ст. 14 договору в даному випадку позбавлений правових підстав вимагати від відповідача за первісним позовом передання товару в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 603860,04 грн. є безпідставними та необгрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

19.10.2011 року від Приватної агрофірми "Подоляка" (позивач за зустрічним позовом) до суду надійшла зустрічна позовна заява до з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сінтал'Д" (відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 821650,89 грн. боргу за договором купівлі-продажу цукрового буряку № 13/2010-К від 10.09.2010 року, в т.ч. 816139,15 грн. основного боргу, 816,14 грн. інфляційних витрат та 4695,60 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.10.2011 року (т. 1, а.с. 216) зустрічну позовну заяву було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що на виконання умов договору ним було передано у власність відповідача за зустрічним позовом товар масою 3958,862 тн на загальну суму 2296139,96 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових та товарно-транспортних накладних, а також копіями довіреностей на отримання товару (т. 1, а.с. 38-178), тоді як відповідачем за зустрічним позовом в порушення вимог ст. ст. 13, 14 договору було внесено попередню оплату товару лише в сумі 1480000,00 грн., про що свідчать наявні у справі копії банківських виписок по рахунку (т. 1, а.с. 179-181), у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача за зустрічним позовом за отриманий у власність згідно договору товар складає 816139,15 грн.

28.07.2011 року, що підтверджується наданими до справи копіями поштової квитанції, опису вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 182-184), позивачем за первісним позовом було направлено на адресу відповідача за зустрічним позовом вимоги за № 379 (т. 1, а.с. 185) про погашення суми заборгованості в розмірі 816139,15 грн. Як вбачається з копії повідомлення про вручення поштового відправлення, вказану вимогу було отримано відповідачем за зустрічним позовом 04.08.2011 року, але залишено без реагування.

За таких обставин позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом заборгованість за спірним договором в розмірі 816139,15 грн., а також нараховані на суму основного боргу інфляційні витрати в розмірі 816,14 грн. та 3% річних в розмірі 4695,60 грн.

Відповідач за зустрічним позовом у судових засіданнях та наданому до суду відзиві на позовну заяву (т. 2, а.с. 5-10) проти задоволення зустрічних позовних вимог в частині стягнення основного боргу та 3% річних не заперечує, але вважає неправомірним нарахування інфляційних витрат за жовтень 2011 року, оскільки станом на момент подання зустрічного позову до суду індекс інфляції на жовтень 2011 року опубліковано не було.

Приймаючи до уваги викладені вище положення ст. ст. 11, 509, 510, 525, 526, 538, 610-612, 629, 655, 691, 693 ЦК України та ст. ст. 174, 193 ГК України, а також враховуючи приписи ст. 531 ЦК України, в силу яких боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, та ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких, якщо у зобов'язанні не встановлено строку (терміну) виконання обов'язку боржником, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом 816139,15 грн. основного боргу правомірні, обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданих позивачем за зустрічним позовом розрахунків (т. 1, а.с. 197-198), до стягнення заявлено інфляційні витрати за вересень 2011 року та 3% річних період з 12.08.2011 року по 20.10.2011 року.

Враховуючи, що зустрічну позовну заяву подано до господарського суду 19.10.2011 року, про що свідчить вхідний штамп канцелярії на заяві, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок суми 3% річних за період з 12.08.2011 року по 18.10.2011 року, яка склала 4561,44 грн.

За результатами перевірки за допомогою ІАЦ "Ліга" розрахунку нарахованих позивачем за зустрічним позовом інфляційних витрат суд дійшов висновку про задоволення зустрічного позову в цій частині в повному обсязі.

Викладені у відзиві зустрічну позовну заяву заперечення відповідача за зустрічним позовом судом до уваги не приймаються, оскільки інфляційні витрати за жовтень 2011 року позивачем за зустрічним позовом до стягнення не заявлено.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позивачем за зустрічним позовом при поданні зустрічної позовної заяви до суду було сплачено державне мито в розмірі 3000,00 грн., а ціна зустрічного позову складає 821650,89 грн., надлишково сплачене позивачем за зустрічним позовом державне мито в розмірі 83,49 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року "Про державне мито" підлягає поверненню останньому.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сінтал'Д" (62214, Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, вул. Набережна, 1, р/р 26005301005645 в ПАТ "Банк Перший", МФО 320995, код ЄДРПОУ 36797008) на користь Приватної агрофірми "Подоляка" (38543, Полтавська область, Диканський район, с. Байрак, р/р 260051379 в ПФ АБ "Укргазбанк", МФО 331520, код ЄДРПОУ 24389586) - 816139,15 грн. основного боргу, 816,14 грн. інфляційних витрат, 4561,44 грн. 3% річних, 8215,17 грн. державного мита та 235,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

5. Повернути Приватній агрофірмі "Подоляка" (код ЄДРПОУ 24389586) з державного бюджету України надлишково сплачене платіжним дорученням № 88847 від 19.10.2011 року державне мито в сумі 83,49 грн. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Суддя                                                                                    Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 28.11.2011 року.