Рішення

від 07.12.2011 по справі 5023/7887/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р. Справа № 5023/7887/11

вх. № 7887/11

Колегія суддів господарс ького суду в складі:

Головуючий суддя Жигалкі н І.П.

суддя Тихий П .В.

суддя Присяжн юк О.О.

при секретарі судового зас ідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 26.09.2011 р.)

1. відповідача - ОСОБА_2 (до в. № 06-1/1649 від 04.07.2011 р.)

2. відповідача - ОСОБА_3 (до в. № б/н від 05.10.2011 р.)

за позовом Акціонерног о товариства "Телемовна комп анія А/ТВК", м. Харків

до 1. Публічного акціонер ного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", м. Ха рків,

2. Приватного підприємс тва "Тріада-Буд", м. Харків

про визнання недійсним дог овору

ВСТАНОВИЛА:

АТ «Телемовна компані я А/ТВК» (надалі за текстом - По зивач), звернувся до господар ського суду Харківської обла сті з позовною заявою про (а) в изнання недійсним договору № К-3 купівлі продажу цінних пап ерів від 16.02.2007 року укладеного м іж Позивачем та АКБ «Базис» (н адалі за текстом - 1. Відповіда ч) від свого імені і за рахунок ПП «Тріада-Буд» (надалі за тек стом - 2. Відповідач); (б) застосу вання наслідків недійсності правочинну шляхом зобов'яза ння 2. Відповідача повернути П озивачу акції АТ ТРК «Право А /ТВК» в кількості 1 130 штук номін альною вартістю 11 300,00 грн.

Разом з позовною заявою від Позивача до суду надійшла за ява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на акції прості іменні бездокум ентарної форми номінальної в артістю одної акції 10,00 грн., кі лькістю 1 130 штук, загальною ном інальною вартістю 11 300,00 грн., емі тентом яких є акціонерне тов ариство телерадіокомпанія « Право А/ТВК» код ЄДРПОУ 22722874 в то му числі: зберігачу - 1. Відпо відачу (61002, м. Харків, вул. Сумськ а, буд. 88, код ЄДРПОУ 19358916) заборон ити вчиняти будь-які дії, пов'я зані з обслуговуванням обігу всіх акцій, емітентом яких є A T ТРК «Право А/ТВК» (ідентифік. код 22722874), в тому числі вчиняти б удь-які облікові операції з а кціями акціонерного товарис тва телерадіокомпанія «Прав о А/ТВК», що призводять до змін и власника або передачі хоча б однієї із правомочності вл асника, в тому числі операції зарахування, списання, перек азу, переміщення цінних папе рів, на всіх рахунках у цінних паперах, відкритих у 1. Відпов ідача; депозитарію - Відкрито му акціонерному товариству « МФС» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Вєт рова, 7-б, код ЄДРПОУ 24917996) заборон ити вчиняти будь-які дії пов'я зані з обслуговуванням обігу всіх акцій, емітентом яких є а кціонерне товариство телера діокомпанія «Право А/ТВК» (ід ентифік. код 22722874), в тому числі і з зарахуванням, списанням, пе реказом, переміщенням цих ці нних паперів, із матеріаліза цією всіх акцій. Департамент у державної реєстрації юриди чних осіб і фізичних осіб - під приємців Харківської місько ї ради (61068, м. Харків, просп. Моск овський, 96-а) заборонити здійс нювати буд-які дії пов'язані і з реєстрацією та перереєстра цією змін до статуту AT ТРК «Пр аво А/ТВК» код ЄДРПОУ 22722874 а тако ж будь-яких дій, пов'язаних із заміною директора або будь-я ких інших органів товариства .

Зазначена заява була задов олена судом 26 вересня 2011 року, о скільки у разі здійснення Ві дповідачами дій щодо відчуже ння цінних паперів - простих а кцій іменних, бездокументарн ої форми випуску, емітентом я ких є AT ТРК «Право А/ТВК» код ЄД РПОУ 22722874, номінальною вартіст ю одного цінного паперу - 10,00 (де сять) грн. 00 коп., кількістю 1 130 (од на тисяча тридцять) шт., загаль ною вартістю 11300,00 грн. (одинадця ть тисяч триста грн.. 00 коп.) пра во власності на які перейшли за спірним договором купівл і-продажу, на користь третіх о сіб може зробити неможливим виконання рішення у даній сп раві.

Крім того, суд виходив з тог о, що відповідно до постанови Пленуму Верховного суду Укр аїни від 22.12.2006 N 9 забезпечення п озову - це сукупність процесу альних дій, які гарантують ви конання рішення суду в разі з адоволення позовних вимог. Т очне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді з аяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснен ня завдань судочинства, які п олягають у справедливому, не упередженому та своєчасному розгляді й вирішенні справ і з метою захисту порушених, не визнаних або оспорюваних пра в, свобод чи інтересів фізичн их осіб, прав та інтересів юри дичних осіб, інтересів держа ви.

Розглядаючи заяву про забе зпечення позову, суд з урахув анням доказів, наданих Позив ачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився, зокрем а, в тому, що між сторонами дій сно виник спір та існує реаль на загроза невиконання чи ут руднення виконання можливог о рішення суду про задоволен ня позову; з' ясував обсяг по зовних вимог, дані про особи В ідповідачів та Позивача, а та кож відповідність виду та сп особу забезпечення позову, я кий просить застосувати Пози вач, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забе зпечення позову, суд взяв до у ваги інтереси не тільки Пози вача, а й інших осіб, права яки х можуть бути порушені у зв' язку із застосуванням відпов ідних заходів (п. 4 зазначеної Постанови).

Вжиті заходи забезпечення позову мали тимчасовий хара ктер і діють до виконання ріш ення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважа ючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовуват и вжиті заходи до виконання р ішення або зміни способу йог о виконання, за винятком випа дків, коли потреба в забезпеч енні позову з тих чи інших при чин відпала або змінились об ставини, що зумовили його зас тосування (п. 10 Постанови).

За Роз' ясненням Вищого ар бітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.94 «Про деякі питання пра ктики застосування заходів д о забезпечення позову» відпо відно до статті 66 Господарськ ого процесуального Кодексу У країни (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосо вуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який пода в позов, або з ініціативи госп одарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Крім того слід зазначит и, що перелік осіб, які вправі порушувати питання про забез печення позову, наведений у с т. 66 ГПК, є вичерпним.

Також, забезпечення позову як засіб запобігання можлив им порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інте ресів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрі чним позовом на будь-якій ста дії процесу, включаючи перег ляд рішення, ухвали, постанов и (в подальшому - рішення) в апе ляційному або у касаційному порядку.

Суд зазначає, що умовою заст осування заходів до забезпеч ення позову є достатньо обґр унтоване припущення, що майн о (в тому числі грошові суми, ц інні папери тощо), яке є у відп овідача на момент пред' явле ння позову до нього, може зник нути, зменшитись за кількіст ю або погіршитись за якістю н а момент виконання рішення. О тже найдоцільніше вирішуват и питання забезпечення позов у на стадії попередньої підг отовки справи до розгляду (ст . 65 ГПК).

Також відповідно до Інформ аційного листа Вищого господ арського суду України від 12.12.20 06 N 01-8/2776 «Про деякі питання прак тики забезпечення позову» пр и вирішенні питання про забе зпечення позову господарськ ий суд здійснив оцінку обґру нтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття ві дповідних заходів з урахуван ням такого: розумності, обґру нтованості і адекватності ви мог заявника щодо забезпечен ня позову; забезпечення збал ансованості інтересів сторі н, а також інших учасників суд ового процесу; наявності зв' язку між конкретним заходом до забезпечення позову і пре дметом позовної вимоги, зокр ема, спроможність такого зах оду забезпечити фактичне вик онання судового рішення в ра зі задоволення позову; імові рності утруднення виконання або невиконання рішення гос подарського суду в разі невж иття таких заходів; запобіга ння порушенню у зв' язку із в життям таких заходів прав та охоронюваних законом інтере сів осіб, що не є учасниками да ного судового процесу (п. 1.1.), а а декватність заходу до забезп ечення позову, що застосовує ться господарським судом, ви значилось його відповідніст ю вимогам, на забезпечення як их він вживається. Оцінка так ої відповідності була здійсн ена господарським судом, зок рема, з урахуванням співвідн ошення права (інтересу), про за хист яких просить заявник, з в артістю майна, на яке вимагає ться накладення арешту та ма йнових наслідків заборони ві дповідачеві вчиняти певні ді ї (п. 2.).

Крім того, враховуючи заявл ені позовні вимоги, особливо сті правової природи без док ументарних цінних паперів, п орядку набуття, здійснення т а реалізації права на останн і, особливості організаційно -правової форми Позивача та В ідповідача і особливості вид у юридичної особи першого, ме ханізму набуття прав на без д окументарні цінні папери чер ез юридичну конструкцію дого вору комісії за участю першо го Відповідача, суд заяву Поз ивача про забезпечення позов у задовольнив.

18 жовтня 2011 року та 22 листопад а 2011 року через канцелярію суд у 1. Відповідач надав заяву про застосування строків позовн ої давності по цій справі та п росив відмовити у задоволенн і позову.

19 жовтня 2011 року генеральним директором АТ «ТРК» Право А/Т ВК» та 02 грудня 2011 року предста вником вказаної особи були п одані заяви про вступ у справ і третьої особи, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору на стороні відповід ача. У задоволенні вказаної з аяви судом було відмовлено о скільки треті особи, які не за являють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступи ти у справу на стороні позива ча або відповідача до прийня ття рішення господарським су дом, якщо рішення з господарс ького спору може вплинути на їх права або обов' язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі т акож за клопотанням сторін, п рокурора або з ініціативи го сподарського суду (ст. 27 ГПК Ук раїни). Судом було встановлен о, що рішення з господарськог о спору не буде впливати на пр ава або обов' язки заявника .

1 листопада 2011 року Позивачем через канцелярію суду була п одана скарга про визнання не законними дій державної вико навчої служби та скасування постанови про відмову у відк ритті виконавчого проваджен ня. Судом, у задоволенні зазна ченої скарги було відмовлено ухвалою господарського суду від 22 листопада 2011 року з підст ав визначених в останній.

22 листопада від 2. Відповідач а надійшло клопотання про зд ійснення фіксації судового п роцесу звукозаписувальним т ехнічним засобом. Зазначене клопотання було задоволено с удом.

У судовому засіданні 22 лист опада 2011 року та 02 грудня 2011 року представником 2. Відповідача було подано заяви про відвід судді, відповідно до яких бул и винесені ухвали якими у зад оволенні останніх було відмо влено. У цьому ж судовому засі данні 22 листопада 2011 року цим ж е представником 2. Відповідач а була подана ще одна заява пр о відвід судді.

22 листопада представником 2 . Відповідача було подано зая ву про призначення колегіаль ного розгляду справи у задов оленні цієї заяви ухвалою су ду було відмовлено ухвалою в ід 22 листопада 2011 року.

24 листопада 2011 року ухвалою с уду було призначено колегію суддів для розгляду справи. Р озпорядженням заступника го лови Господарського суду Хар ківської області Хотенця П.В . була сформована колегія суд дів у складі: головуючого суд ді Жигалкіна І.П., суддів Тихог о П.В. та Присяжнюка О.О.

02 грудня 2011 року від АТ «ТРК « Право А/ТВК» надійшла заява п ро скасування заходів забезп ечення позову, які були вжиті ухвалою суду від 26.09.2011 року по с праві № 5023/7887/11.

Також надійшла заява про за лучення до участі у справі в я кості третьої особи, яка не за являє самостійних вимог на п редмет спору на стороні відп овідача - АТ «ТРК» Право А/ТВК» .

02 грудня 2011 року представник ом 2. Відповідача було подано д ві заяви про відвід колегії с уддів та про відвід судді Жиг алкіна І.П. У задоволенні відп овідних заяв також було відм овлено виходячи з наступного .

Статтею 20 ГПК України визна чено перелік обставин, які мо жуть бути підставою для відв оду судді. Зокрема, суддя не м оже брати участі в розгляді с прави і підлягає відводу (сам овідводу), якщо він є родичем о сіб, які беруть участь в судов ому процесі, якщо було поруше но порядок визначення судді для розгляду справи, встанов лений частиною 2-1 цього Кодекс у, або якщо буде встановлено і нші обставини, що викликають сумніви у його неупереджено сті. Відвід повинен бути моти вованим та обґрунтованим.

Наведені ж доводи про відві д колегії суддів по даній спр аві свідчать про відсутність підстав для даного відводу. І з вимог процесуального закон одавства випливає, що відвід повинен бути мотивований та обґрунтований. Це, зокрема, оз начає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними об ставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах. Н аданий же до суду відвід ґрун тується виключно на припущен нях, оскільки не наведено жод ної конкретної обставини для відводу колегії суддів в роз умінні статті 20 ГПК України.

У роз'ясненні президії Вищо го арбітражного суду України від 02.12.1992 № 01-6/1444 «Про практику зас тосування статті 90 Господарс ького процесуального кодекс у України» (п. 12), зазначено, що з гідно з частиною третьою ста тті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну по вагу до прав і охоронюваних з аконом інтересів другої стор они, вживати заходів до всебі чного, повного та об'єктивног о дослідження всіх обставин справи.

Отже, недопустимими є дії де яких сторін, третіх осіб у спр авах, спрямовані на зловжива ння своїми процесуальними пр авами. Такі дії можуть поляга ти у заявлені численних безп ідставних відводів суддям, н ез'явленні представників уча сників судового процесу в су дові засідання без поважних причин та без повідомлення п ричин, поданні не заснованих на законі клопотань про вчин ення судом процесуальних дій , поданні зустрічних позовів без дотримання вимог ГПК Укр аїни, одночасному оскарженні судових рішень в апеляційно му і в касаційному порядку, по данні апеляційних та касацій них скарг на судові акти, які н е можуть бути оскаржені, тощо .

Подібна практика, спрямова на на умисне затягування суд ового процесу, порушує права інших учасників судового пр оцесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположни х свобод 1950 року, учасником яко ї є Україна, стосовно права ко жного на розгляд його справи судом упродовж розумного ст року.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміютьс я дії або бездіяльність учас ника судового процесу, спрям овані на: неможливість почат ку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможли вість прийняття судом рішенн я в даному судовому засіданн і; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з мет ою недосягнення результатів такого вирішення протягом у становлених законом процесу альних строків.

Відтак у будь-яких випадках зловживання процесуальними правами господарським судам належить реагувати на відпо відні порушення у спосіб, пер едбачений статтею 90 ГПК, - шлях ом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав також і надіслання повідомлень орга нам внутрішніх справ чи прок уратури.

У роз'ясненні президії Вищо го арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питанн я практики застосування Госп одарського процесуального к одексу України» (з подальшим и змінами) (підпункт 1.2 п. 1) згідн о з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони (так само як і інші учасники судового п роцесу) зобов'язані добросов існо користуватися належним и їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до п рав і охоронюваних законом і нтересів другої сторони, вжи вати заходів до всебічного, п овного та об'єктивного дослі дження всіх обставин справи. Тому слід розцінювати як зло вживання учасником судового процесу своїми процесуальни ми правами, зокрема, подання н им другої і наступних заяв пр о відвід судді (суддів) господ арських судів з одних і тих са мих підстав (у тому числі з вик ладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), аб о, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин сп рави були або мали бути відом і заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, п овинні були зазначатися саме в ній.

У зазначених випадках суд н е позбавлений права і можлив ості продовжити розгляд спра ви, в якій заявлено повторний або наступний відвід, у тому ж судовому засіданні (аж до роз гляду справи по суті) з обов'яз ковим зазначенням про це в су довому рішенні та з наведенн ям у ньому відповідних мотив ів. Водночас заява (клопотанн я) про відвід, яка в зв'язку з на веденим не передавалася для вирішення в порядку частини п'ятої статті 20 ГПК України, пр иєднується до матеріалів спр ави.

Вирішення питань про засто сування чинного законодавст ва є виключним правом судді, в провадженні якого знаходить ся справа. При цьому результа т вирішення вказаних питань не може свідчити про упередж ене ставлення судді відповід но до позивача чи відповідач а, інших учасників судового п роцесу, оскільки наявність ч и відсутність підстав для ві дводу судді не може ставитьс я в залежність від результат у застосування судом норм чи нного законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює дока зи за своїм внутрішнім перек онанням, що ґрунтується на вс ебічному повному і об' єктив ному розгляді в судовому про цесі всіх обставин справи в ї х сукупності, керуючись зако ном. Ніякі докази не мають для господарського суду заздале гідь встановленої сили. При ц ьому втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або с уддів у будь-який спосіб забо роняється законом. У разі ж не згоди з винесеним по справі р ішенням чи ухвалою, сторона п о справі не позбавлена можли вості оскаржити постановлен е по справі рішення чи ухвалу у порядку і строки, визначені чинним процесуальним законо м.

Зазначені вище обставини с відчать, що підстави для відв оду колегії суддів та голову ючого судді у складі: головую чий суддя Жигалкін І.П., судді Тихий П.В. , Присяжнюк О.О. по с праві № 5023/7887/11 відсутні, в зв' яз ку з чим в задоволенні заяви 2. Відповідача про відвід коле гії суддів та головуючого су дді було відмовлено.

02 грудня 2011 року та 07 грудня 20011 р оку представником 2. Відповід ача були подані клопотання п ро проведення в залі судовог о засідання відеозапису із з астосуванням стаціонарної а паратури та транслювання суд ового засідання по телебачен ню. У задоволенні цих клопота нь колегією суддів було відм овлено виходячи з наступних положень законодавства.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК Укра їни у судовому засіданні, а т акож про огляд і дослідження письмових або речових доказ ів у місці їх знаходження скл адається протокол. Сторони т а інші особи, які беруть участ ь у справі, мають право знайом итися з протоколами і протяг ом п' яти днів після їх підпи сання подавати письмові заув аження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зау важення на протоколи у всіх в ипадках долучаються до матер іалів справи. На вимогу хоча б одного учасника судового пр оцесу у суді першої чи апеляц ійної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціат ивою суду здійснюється фіксу вання судового процесу з доп омогою звукозаписувального технічного засобу.У випадку неявки у судове засідання вс іх учасників судового процес у фіксування судового процес у за допомогою звукозаписува льного технічного засобу не здійснюється.

Також відповідно до ч. 2 ст. 11 З акону України «Про судоустрі й та статус суддів» від 7 липня 2010 року N 2453-VI розгляд справ у суд ах відбувається відкрито, кр ім випадків, установлених пр оцесуальним законом. Учасник и судового процесу та інші ос оби, присутні на відкритому с удовому засіданні, можуть ви користовувати портативні ау діотехнічні засоби. Проведен ня в залі судового засідання фото - і кінозйомки, відеозапи су, а також транслювання судо вого засідання допускається за рішенням суду.

Представник Позивача прот и клопотання 2. Відповідача пр о залучення до участі у справ і в якості третьої особи, яка н е заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні в ідповідача - АТ «ТРК «Право А/Т ВК» заперечував.

Представник 1. Відповідача к лопотання 2. Відповідача залу чення до участі у справі в яко сті третьої особи, яка не заяв ляє самостійних вимог на пре дмет спору на стороні відпов ідача - АТ «ТРК «Право А/ТВК» п ідтримував.

Статтею 27 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и (надалі - ГПК України) перед бачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть всту пити у справу на стороні пози вача або відповідача до прий няття рішення господарським судом, якщо рішення з господа рського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі т акож за клопотанням сторін, п рокурора або ініціативи госп одарського суду.

У судовому засіданні 02 груд ня 2011 року головуючий суддя ви значив порядок розгляду спра ви по суті.

Представник Позивача у суд овому засіданні позовні вимо ги підтримував в повному обс язі та просив суд задовольни ти їх.

Представник 1. Відповідача у судовому засіданні проти по зовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх зад оволенні в повному обсязі.

Представник 2. Відповідача у судовому засіданні проти по зовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх зад оволенні в повному обсязі.

02 грудня 2011 року у судовому за сіданні оголошено, що заяву А Т «ТРК «Право А/ТВК» про скасу вання заходів забезпечення п озову розглянути у наступном у судовому засіданні та огол ошено перерву до 07 грудня 2011 ро ку до 11 годин 00 хвилин.

07 грудня 2011 року судове засід ання продовжено у тому ж скла ді.

Судова колегія встановлює , що вирішення спору по суті за кінчується винесенням проце суального документа.

Судом виконано процесуаль ний обов'язок щодо повідомле ння учасників процесу про да ту, час та місце розгляду спра ви відповідно до вимог пункт у 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах Украї ни, затвердженої наказом Вищ ого господарського суду Укра їни від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими з мінами), а тому суд вважає можл ивим розглядати справу за на явними в ній матеріалами, як ц е передбачено ст. 75 ГПК Україн и.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про де які питання практики застосу вання Господарського процес уального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Пр о деякі питання практики зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, порушені у доповідних записках про роботу господа рських судів у першому піврі ччі 2007 року» (п. 15) зазначено, що в ідповідно до пункту 2 частини другої ст. 54 ГПК України позов на заява повинна містити, зок рема, місцезнаходження сторі н (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у 2006 році» зазначено, щ о до повноважень господарськ их судів не віднесено устано влення фактичного місцезнах одження юридичних осіб або м ісця проживання фізичних осі б - учасників судового процес у на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відп овідні процесуальні докумен ти надсилаються господарськ им судом згідно з поштовими р еквізитами учасників судово го процесу, наявними в матері алах справи.

Водночас законодавство Ук раїни, в тому числі ГПК Україн и, не зобов'язує й сторону у сп раві, зокрема позивача, з'ясов увати фактичне місцезнаходж ення іншої сторони (сторін) у с праві (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визн аченим згідно із статтею 93 Цив ільного кодексу України (над алі - ЦК України) та зазначат и таке фактичне місцезнаходж ення в позовній заяві чи інши х процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповіда є її місцезнаходженню, визна ченому згідно з законом, і дан а особа своєчасно не довела п ро це до відома господарсько го суду, інших учасників проц есу, то всі процесуальні насл ідки такої невідповідності п окладаються на цю юридичну о собу.

Беручи до уваги, що відповід но до статті 33 ГПК України обо в' язок доказування і поданн я доказів покладено на сторо ни, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо витребуван ня у сторін документи і матер іали, які необхідні для виріш ення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторі н подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 К онституції України визначає одним з принципів судочинст ва свободу в наданні сторона ми суду своїх доказів і у дове денні перед судом їх перекон ливості, суд вважає, що господ арським судом, в межах надани х ним повноважень, створені н алежні умови для надання сто ронами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витре бування додаткових доказів, та вважає за можливе розглян ути справу за наявними у ній т а додатково поданими на вимо гу суду матеріалами та докум ентами.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги, заслухавши представників сторін, всебі чно і повно дослідивши матер іали справи, суд встановив на ступне.

16.02.07 р. між Позивачем (продаве ць) та 1. Відповідачем (покупец ь), який діяв від свого імені і за рахунок 2. Відповідача (ком ітент) на підставі договору к омісії № К-1 від 14.02.07 р., був укладе ний договір № К-3 купівлі-прода жу цінних паперів (надалі - д оговір), за яким продавець зоб ов' язався продати, а покупе ць оплатити 11300,00 грн. за цінні па пери: прості іменні акції в бе здокументарній формі, емітен том яких є АТ ТРК «Право А/ТВК» , номінальною вартістю 10,00 грн. в кількості 1130 шт.

Згідно п. 2.1 договору покупец ь зобов' язується у строк по 01.07.07 р. оплатити 100% суми, вказано ї в п. 1.3 даного договору шляхом перерахування грошових кошт ів на рахунок продавця.

Відповідно до п. 3.2 договору п родавець зобов' язується пр отягом 2-х банківських днів з м оменту підписання даного дог овору забезпечити передачу ( поставку) цінних паперів зі с вого рахунку в цінних папера х на рахунок в цінних паперах комітента.

Покупець на час укладання д оговору діяв на підставі ліц ензії Державної комісії з ці нних паперів та фондового ри нку серії АБ №323036 від 09.12.05 р. на про фесійну діяльність на ринку цінних паперів: діяльність п о випуску та обігу цінних пап ерів; депозитарна діяльність зберігача цінних паперів; ді яльність щодо ведення власно го реєстру власників іменних цінних паперів зі строком ді ї з 15.10.04 р. по 15.10.07 р.

16.02.07 р. між 2. Відповідачем (комі тент) та 1. Відповідачем (коміс іонер) був укладений договір комісії №К-1 (надалі - догові р комісії), за яким комісіонер зобов' язується по дорученн ю комітента за винагороду зд ійснити посередницькі послу ги по покупці цінних паперів від свого імені і за рахунок к омітента.

В п. 1.3 договору комісії навед ений опис цінних паперів: про сті іменні акції у бездокуме нтарній формі, емітентом яки х є АТ ТРК «Право А/ТВК», номін альною вартістю 10,00 грн. в кільк ості 2496 шт., а всього на загальн і суму 24960,00 грн.

Згідно п. 1.5 договору комісії цінні папери, куплені комісі онером від свого імені і за ра хунок комітента, є власністю комітента, з моменту зарахув ання їх на рахунок у цінних па перах у зберігача і підтверд жується випискою з цього рах унку.

06.12.07р. сторонами договору ком ісії підписані без зауважень звіт про виконання договору комісії та акт здачі-прийман ня виконаних робіт за догово ром комісії.

Платіжним дорученням № 2516996 в ід 06.12.07 р. Відповідач перерахув ав Позивачу грошові кошти в с умі 11300,00 грн. за прості іменні ак ції ВАТ ТРК «Право А/ТВК», розм іщені в дипозитарії, згідно д оговору №К-3 від 16.02.07 р.

В обґрунтування своїх позо вних вимог Позивач зазначає, що договір купівлі-продажу ц інних паперів № К-3 від 16.02.2007 р. бу в укладений між ним та 1. Відпо відачем з порушенням вимог ч инного законодавства, а тому на підставі ст. ст. 203, 215, 216 ЦК Укра їни він підлягає визнанню не дійсним.

Позивач вважає, що підстава ми для визнання вказаного до говору недійсним є наступні обставини: (а) рішення про укла дення договору купівлі-прода жу цінних паперів було прийн ято без погодження з вищим ор ганом позивача - загальними зборами акціонерів; (б) 1. Відпо відач станом на дату подання позову не виконав свої зобов 'язання за спірним договором та не оплатив їх вартість Поз ивачеві; (в) порушення прав акц іонерів, передбачених ст. 21 За кону України «Про господарсь кі товариства»; (г) перед уклад енням спірного договору Пози вач не звернувся до інших акц іонерів з повідомленням про свій намір укласти спірний д оговір з третіми особами, які не є акціонерами АТ ТРК «Прав о А/ТВК», чим порушив їх перева жне право на придбання цих ці нних паперів у останніх.

Дослідивши матеріали спра ви, вислухавши пояснення пре дставників сторін, повністю , всесторонньо, за своїм внутр ішнім переконанням, яке ґрун тується на всебічному, повно му і об' єктивному розгляді в судовому процесі всіх обст авин справи в їх сукупності, к еруючись законом, оцінивши н адані сторонами докази та на даючи правову кваліфікацію в икладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та п равових підстав позовних вим ог учасників судового процес у, користуючись принципом об ' єктивної істини, принципа ми добросовісності, розумнос ті та справедливості колегія суддів суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягаю ть задоволенню, виходячи з на ступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК Украї ни, підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземні), гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб'єкта підприємниць кої діяльності, мають право з вертатися до господарського суду згідно з встановленою п ідвідомчістю господарських справ за захистом своїх пору шених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтере сів, а також для вжиття передб ачених ГПК України заходів, с прямованих на запобігання пр авопорушенням. У випадках, пе редбачених законодавчими а ктами України, до господарс ького суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що н е є суб'єктами підприємниць кої діяльності (ч. 2 ст. 1 ГПК Укр аїни).

Згідно п. 4 ст. 12 ГПК України, сп рави, що виникають з корпорат ивних відносин у спорах між г осподарським товариством та його учасником (засновником , акціонером), у тому числі уча сником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, ак ціонерами) господарських тов ариств, що пов'язані із створе нням, діяльністю, управління м та припиненням діяльності цього товариства, крім трудо вих спорів підвідомчі господ арським судам.

При цьому, справи у спорах м іж господарським товариство м та його учасником (засновни ком, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновникам и, акціонерами) господарсько го товариства, що пов' язані із створенням, діяльністю, уп равлінням та припиненням дія льності цього товариства, ро зглядаються господарським с удом за місцезнаходженням го сподарського товариства згі дно з Єдиним державним реєст ром юридичних осіб та фізичн их осіб-підприємців (ч. 6 ст. 16 ГП К України).

Закон також наголошує на то му, що являють собою корпорат ивні права. Так, стаття 167 ГК Укр аїни від 16 січня 2003 року N 436-IV міст ить легальне визначення корп оративних прав, відповідно д о якої останні - це права осо би, частка якої визначається у статутному фонді (майні) гос подарської організації, що в ключають правомочності на уч асть цієї особи в управлінні господарською організацією , отримання певної частки при бутку (дивідендів) даної орга нізації та активів у разі лік відації останньої відповідн о до закону, а також інші право мочності, передбачені законо м та статутними документами. Таке визначення корпоративн их прав знаходить своє відби ття й у ч. 1 п. 8 ст. 2 Закону Україн и «Про акціонерні товариства » від 17 вересня 2008 року N 514-VI (надал і - Закон про АТ).

Згідно до п. 6 Постанови плен уму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 «Про практику розгл яду судами корпоративних спо рів» усі спори між господарс ьким товариством та його уча сником (засновником, акціоне ром), у тому числі учасником, я кий вибув, а також між учасник ами (засновниками, акціонера ми) господарських товариств, пов' язані зі здійсненням н ими корпоративних прав та ви конанням обов' язків учасни ка господарського товариств а, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомч і (підсудні) господарським су дам незалежно від суб' єктно го складу учасників спору. А з а п. 10 цієї ж Постанови судам пр и вирішенні корпоративних сп орів необхідно звернути уваг у на неможливість застосуван ня таких способів захисту пр ав та законних інтересів осі б, не передбачених чинним зак онодавством, зокрема статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК, та не випли вають із положень законодавс тва.

Статтею 15 ЦК України від 16 сі чня 2003 року N 435-IV закріплено прав о кожної особи на захист свог о права у разі його порушення , невизнання або оспорювання , а також права на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільног о законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистог о немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, пе редбачений чинним законодав ством (ч. 1 ст. 16 ЦК України). В сво ю чергу відповідно до ст. 20 ГК У країни, як спеціального зако ну по відношенню до ЦК Україн и, кожний суб'єкт господарюва ння має право на захист своїх прав і законних інтересів. Пр ава та законні інтереси зазн ачених суб'єктів захищаються шляхом відшкодування збиткі в.

Відповідно до ст. 80 ЦК Україн и юридичною особою є організ ація, створена і зареєстрова на у встановленому законом п орядку. Юридична особа наділ яється цивільною правоздатн істю і дієздатністю, може бут и позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа може бу ти створена шляхом об' єднан ня осіб та (або) майна (ст. 80 ЦК Ук раїни). Юридичні особи можуть створюватися у формі товари ств, установ та в інших формах , встановлених законом. Товар иством є організація, створе на шляхом об' єднання осіб (у часників), які мають право уча сті у цьому товаристві. Товар иства поділяються на підприє мницькі та непідприємницькі (ст. 83 ЦК України). Товариства, я кі здійснюють підприємницьк у діяльність (ст. 84 ЦК України) з метою одержання прибутку та наступного його розподілу м іж учасниками (підприємницьк і товариства), можуть бути ств орені лише як господарські т овариства (повне товариство, командитне товариство, това риство з обмеженою або додат ковою відповідальністю, акці онерне товариство) або вироб ничі кооперативи. Кореспонду ючі норми з цього приводу так ож визначені ст. 55 та іншими но рмами ГК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень діюч ого цивільного та господарсь кого законодавства господар ським товариством є юридична особа, статутний (складений) к апітал якої поділений на час тки між учасниками. Господар ські товариства можуть бути створені у формі повного тов ариства, командитного товари ства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальн істю, акціонерного товариств а (ст. 113 ЦК України). Зазначені п оложення також знаходять сво є відбиття й у ст.ст. 79 та 80 ГК Укр аїни і ст. 1 Закону України «Пр о господарські товариства» в ід 19 вересня 1991 року N 1576-XII (надалі - Закон) та ст. 25 Закону про АТ.

Нормою закону, сьогодні чіт ко визначено те, що господарс ьке товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасн иками товариства у власність як вклад до статутного (склад еного) капіталу; 2) продукції, в иробленої товариством у резу льтаті господарської діяльн ості; 3) одержаних доходів; 4) інш ого майна, набутого на підста вах, що не заборонені законом . Вкладом до статутного (склад еного) капіталу господарсько го товариства можуть бути гр оші, цінні папери, інші речі аб о майнові чи інші відчужуван і права, що мають грошову оцін ку, якщо інше не встановлено з аконом. Грошова оцінка вклад у учасника господарського то вариства здійснюється за зго дою учасників товариства, а у випадках, встановлених зако ном, вона підлягає незалежні й експертній перевірці (ст. 115 Ц К України).

Учасники господарського т овариства мають право, за ст. 1 16 ЦК України, у порядку, встано вленому установчим документ ом товариства та законом: 1) бр ати участь в управлінні това риством у порядку, визначено му в установчому документі, к рім випадків, встановлених з аконом; 2) брати участь у розпо ділі прибутку товариства і о держувати його частину (диві денди); 3) вийти у встановленом у порядку з товариства; 4) здій снити відчуження часток у ст атутному (складеному) капіта лі товариства, цінних папері в, що засвідчують участь у тов аристві, у порядку, встановле ному законом; 5) одержувати інф ормацію про діяльність товар иства у порядку, встановлено му установчим документом. Уч асники господарського товар иства можуть також мати інші права, встановлені установч им документом товариства та законом. Майже тотожними за з містом є й положення ст. 88 ГК Ук раїни і ст. 10 Закону та ст. 25 Зако ну про АТ відносно прав акціо нерів власників акцій.

Відповідно до ст. 117 ЦК Україн и учасники господарського то вариства зобов' язані: 1) доде ржуватися установчого докум ента товариства та виконуват и рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов' язан ня перед товариством, у тому ч ислі ті, що пов' язані з майно вою участю, а також робити вкл ади (оплачувати акції) у розмі рі, в порядку та засобами, що п ередбачені установчим докум ентом; 3) не розголошувати коме рційну таємницю та конфіденц ійну інформацію про діяльніс ть товариства. Учасники госп одарського товариства можут ь також мати інші обов' язки , встановлені установчим док ументом товариства та законо м.

Відповідно до ст. 24 Закону, за гальна номінальна вартість в ипущених акцій становить ста тутний (складений) капітал ак ціонерного товариства, легал ьне визначення якого містить ся у ст. 152 ЦК України, який не мо же бути менше суми, еквівален тної 1250 мінімальним заробітни м платам, виходячи із ставки м інімальної заробітної плати діючої на момент створення а кціонерного товариства. Ця н орма Закону кореспондується зі ст. 14 Закону про АТ який визн ачає порядок створення, діял ьності, припинення, виділу ак ціонерних товариств, їх прав овий статус, права та обов' я зки акціонерів.

Пленум Верховного Суду Укр аїни в п. 7 Постанови від 06.11.2009р.N9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнанн я правочинів недійсними» роз ' яснив, що правочин може бут и визнаний недійсним лише з п ідстав, визначених законом, т а із застосуванням наслідків недійсності, передбачених з аконом. При цьому суд повинен встановити наявність тих об ставин з якими закон пов' яз ує настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до змісту ст. 362 ЦК України у разі продажу частк и у праві спільної часткової власності співвласник має п ереважне право перед іншими особами на її купівлю за ціно ю, оголошеною для продажу, та н а інших рівних умовах, крім ви падку продажу з публічних то ргів. Продавець частки у прав і спільної часткової власнос ті зобов' язаний письмово по відомити інших співвласникі в про намір продати свою част ку, вказавши ціну та інші умов и, на яких він її продає.

Якщо інші співвласники від мовилися від здійснення пере важного права купівлі чи не з дійснять цього права щодо не рухомого майна протягом одно го місяця, а щодо рухомого май на - протягом десяти днів ві д дня отримання ними повідом лення, продавець має право пр одати свою частку іншій особ і. Якщо бажання придбати част ку у праві спільної частково ї власності виявили кілька с піввласників, продавець має право вибору покупця. У разі п родажу частки у праві спільн ої часткової власності з пор ушенням переважного права ку півлі співвласник може пред' явити до суду позов про перев едення на нього прав та обов' язків покупця. Одночасно поз ивач зобов' язаний внести на депозитний рахунок суду гро шову суму, яку за договором по винен сплатити покупець. Пер едача співвласником свого пе реважного права купівлі част ки у праві спільної частково ї власності іншій особі не до пускається.

Частка у праві спільної час ткової власності переходить до набувача за договором з мо менту укладення договору, як що інше не встановлено домов леністю сторін (ст. 363 ЦК Україн и). Частка у праві спільної час ткової власності за договоро м, який підлягає нотаріально му посвідченню та (або) держав ній реєстрації, переходить д о набувача відповідно до ста тті 334 ЦК України.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що визнання догово ру недійсним згідно ст.ст. 15, 16 Ц К України, ст. 20 ГК України є окр емим способом захисту права. Це означає, що умовами для зас тосування цього способу є та кож наявність порушення прав а Позивача спірним договором та можливість відновлення ц ього права в результаті визн ання договору недійсним та/а бо застосування наслідків не дійсності правочину.

Отже, умовами необхідними д ля визнання договору купівлі -продажу цінних паперів від 16. 02.2007 р. недійсним є такі. По-перше , це встановлення обставин, ви значених ст. 203 ЦК України, а сам е невідповідності спірного д оговору вимогам закону. По-др уге, встановлення порушення прав Позивача спірним догово ром. По-третє, це встановлення того, що результатом визнанн я договору недійсним (чи резу льтатом застосування наслід ків недійсності правочину) б уде відновлення порушених пр ав Позивача.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до Постанови Пле нуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову пра ктику розгляду цивільних спр ав про визнання правочинів н едійсними» при розгляді спра в про визнання правочинів не дійсними суди залежно від пр едмета і підстав позову пови нні застосовувати норми мате ріального права, якими регул юються відповідні відносини , та на підставі цих норм виріш увати справи.

За п. 2 Постанови судам необх ідно враховувати, що згідно і з статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст прав очину не може суперечити ЦК У країни, іншим законам Україн и, які приймаються відповідн о до Конституції України та Ц К, міжнародним договорам, зго да на обов' язковість яких н адана Верховною Радою Україн и, актам Президента України, п остановам Кабінету Міністрі в України, актам інших органі в державної влади України, ор ганів влади Автономної Респу бліки Крим у випадках і в межа х, встановлених Конституцією України та законом, а також мо ральним засадам суспільства . Зміст правочину не повинен с уперечити положенням також і нших, крім актів цивільного з аконодавства, нормативно-пра вових актів, прийнятих відпо відно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції Україн и). Відповідність чи невідпов ідність правочину вимогам за конодавства має оцінюватися судом відповідно до законод авства, яке діяло на момент вч инення правочину.

Відповідно до статей 215 та 216 Ц К України суди розглядають с прави за позовами: про визнан ня оспорюваного правочину не дійсним і застосування наслі дків його недійсності, про за стосування наслідків недійс ності нікчемного правочину ( п. 5 Постанови).

Відповідно до статей 215 та 216 Ц К України вимога про визнанн я оспорюваного правочину нед ійсним та про застосування н аслідків його недійсності, а також вимога про застосуван ня наслідків недійсності нік чемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінте ресованою особою, права та за конні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Правоч ин може бути визнаний недійс ним лише з підстав, визначени х законом, та із застосування м наслідків недійсності, пер едбачених законом.

Відповідно до частини перш ої статті 215 ЦК (п. 8 Постанови) пі дставою недійсності правочи ну є недодержання стороною (с торонами) вимог, які встановл ені статтею 203 ЦК, саме на момен т вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним пра вочин, який не вчинено.

Реституція як спосіб захис ту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК ) застосовує ться лише в разі наявності мі ж сторонами укладеного догов ору, який є нікчемним чи який в изнано недійсним. У зв' язку з цим вимога про повернення м айна, переданого на виконанн я недійсного правочину, за пр авилами реституції може бути пред' явлена тільки стороні недійсного правочину (п. 10 Пос танови).

Особами, які беруть участь у справі про визнання правочи ну недійсним, є насамперед ст орони правочину (п. 26 Постанов и).

У разі якщо предметом право чину є майно, яке належить осо бам на праві спільної частко вої власності, суд на підстав і статей 358, 361 та 362 ЦК України зал учає до участі у справі про ви знання такого правочину неді йсним усіх співвласників. Як що предметом правочину є май но, яке належить особам на пра ві спільної сумісної власнос ті, інші співвласники відпов ідно до частини другої статт і 369 ЦК України до участі у спра ві не залучаються, оскільки п равочин щодо розпорядження с пільним майном вважається вч иненим за згодою всіх співвл асників. За відсутності тако ї згоди інші співвласники ві дповідно до частини четверто ї статті 369 ЦК України можуть п ред' явити позов про визнанн я такого правочину недійсним . Недотримання вимог статті 362 ЦК України у разі продажу уча сником спільної часткової вл асності своєї частки іншій о собі не є підставою для визна ння правочину недійсним. Інш і співвласники у цьому випад ку вправі вимагати переведен ня на них прав і обов' язків п окупця.

Судочинство у господарськ их судах здійснюється на зас адах змагальності; сторони т а інші особи, які беруть участ ь у справі, обґрунтовують сво ї вимоги і заперечення подан ими суду доказами; кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень, а тягар по доведен ню цих обставин лежить на поз ивачеві.

Колегія суддів, зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК Украї ни, юридична особа набуває ци вільних прав та обов'язків і з дійснює їх через свої органи , які діють відповідно до уста новчих документів та закону.

Відповідно до ст. 97 ЦК Україн и, управління товариством зд ійснюють його органи; органа ми управління товариством є загальні збори його учасникі в і виконавчий орган, якщо інш е не встановлено законом.

Відповідно до ст. 161 ЦК Україн и, виконавчим органом акціон ерного товариства, який здій снює керівництво його поточн ою діяльністю, є правління аб о інший орган, визначений ста тутом; виконавчий орган вирі шує всі питання діяльності а кціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетен ції загальних зборів і нагля дової ради товариства. Перел ік питань, які відносяться до виключної компетенції Загал ьних зборів акціонерів, визн ачається чинним законодавст вом України, зокрема, положен нями ЦК України та Закону Укр аїни «Про господарські товар иства», а також внутрішніми д окументами товариства, зокре ма Статутом.

З аналізу норм чинного зако нодавства України (ст. 159 ЦК Укр аїни, ст. 41 Закону України «Про господарські товариства») т а відповідних положень Стату ту Позивача, вбачається, що ук ладення цивільно-правових уг од здійснюється виконавчим о рганом товариства в особі го лови правління одноособово т а не потребує погоджень з Заг альними зборами акціонерів, а іншого не було доведено Поз ивачем по справі.

Таким чином, міркування Поз ивача щодо необхідності скли кання вищого органу управлін ня для укладення спірного до говору купівлі-продажу цінни х паперів є недоведеним з бок у Позивача.

Крім того колегія суддів за значає, що відповідно до пунк ту 7 частини першої статті 92 Ко нституції України правовий р ежим власності визначається виключно законом. Отже, саме з аконом може бути встановлени й особливий порядок діяльнос ті суб'єктів, об'єктом права вл асності яких є, зокрема, акції , і тільки закон може встановл ювати щодо нього певні обмеж ення та покладати на таких су б'єктів (власників акцій) дода ткові обов'язки (абзац третій підпункту 4.2 пункту 4 Рішення К онституційного Суду України від 11 травня 2005 року N 4-рп у справ і N 1-11/2005).

Стаття 81 ГК України передба чає, що акціонери закритого т овариства мають переважне пр аво на придбання акцій, що про даються іншими акціонерами т овариства, але законодавство м не передбачено чіткого мех анізму реалізації акціонеро м закритого акціонерного тов ариства свого переважного пр ава на придбання акцій у разі їх відчуження іншими акціон ерами цього товариства, а інш ого також не доведено Позива чем.

Разом з цим колегія суддів з азначає, що вимоги до змісту у становчих документів регулю ються положеннями ЦК України і ГК України. При цьому ч. 2 ст. 154 ЦК України встановлено, що ст атут акціонерного товариств а крім відомостей, передбаче них статтею 88 цього Кодексу, м ає містити інші відомості, пе редбачені законом. Перелік в ідомостей, що повинні містит и установчі документи товари ства, встановлює також статт я 4 Закону України «Про господ арські товариства». Він не є в ичерпним, оскільки частина п 'ята цієї статті передбачає, щ о до установчих документів т овариства можуть бути включе ні інші умови, які не супереча ть законодавству України.

Колегія суддів зазначає, що серед таких умов може бути за кріплення установчими докум ентами закритого акціонерно го товариства переважного пр ава акціонерів цього товарис тва на придбання акцій, що від чужуються іншими його акціон ерами (абзац 5 підпункту 4.1 пунк ту 4 Рішення Конституційного Суду України від 11 травня 2005 ро ку N 4-рп у справі N 1-11/2005).

Враховуючи це та зазначене Рішення Конституційного Суд у України, у статуті закритог о акціонерного товариства мо же бути передбачено переважн е право акціонерів на придба ння акцій, що відчужуються, а т акож порядок реалізації ними цього права, який, у свою черг у, повинен відповідати вимог ам законодавства, що відчужу ються, а також певний порядок реалізації ними цього права , який, у свою чергу, повинен ві дповідати вимогам законодав ства, що встановлює правила о бігу цінних паперів.

Таким чином, переважне прав о акціонерів на придбання ак цій законом поставлено у зал ежність від наявності відпов ідних положень у статутних д окументах товариства, яких н а час укладення спірного дог овору Позивачем не доведено. А отже, його твердження про по рушення його прав у зв'язку із укладенням спірного договор у судовою колегією оцінюєтьс я як таке, що недоведене матер іалами справи.

Стосовно недотримання вим ог ст. 21 Закону України «Про го сподарські товариства» та п. 6.3. Статуту Позивача шляхом не повідомлення ОСОБА_4 про відчуження першим цінних пап ерів, емітованих АТ «ТРК «Пра во А/ТВК» колегія суддів зазн ачає та наголошує на наступн ому.

Відповідно до ст. 4 Закону Ук раїни «Про господарські това риства» акціонерне товарист во, товариство з обмеженою і т овариство з додатковою відпо відальністю створюються і ді ють на підставі статуту, повн е і командитне товариство - засновницького договору. Ус тановчі документи товариств а у випадках, передбачених чи нним законодавством, погоджу ються з Антимонопольним комі тетом України.

Установчі документи повин ні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі йо го діяльності, склад засновн иків та учасників, найменува ння та місцезнаходження, роз мір та порядок утворення ста тутного (складеного) капітал у, порядок розподілу прибутк ів та збитків, склад та компет енцію органів товариства та порядок прийняття ними рішен ь, включаючи перелік питань, п о яких необхідна кваліфікова на більшість голосів, порядо к внесення змін до установчи х документів та порядок лікв ідації і реорганізації товар иства.

Установчі документи повин ні також містити відомості, п ередбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 З акону. Відсутність зазначени х відомостей в установчих до кументах є підставою для від мови у державній реєстрації товариства. До установчих до кументів можуть бути включен і інші умови, що не суперечать законодавству України.

Учасники товариства мають право: а) брати участь в управ лінні справами товариства в порядку, визначеному в устан овчих документах, за винятко м випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у роз поділі прибутку товариства т а одержувати його частку (див іденди). Право на отримання ча стки прибутку (дивідендів) пр опорційно частці кожного з у часників мають особи, які є уч асниками товариства на почат ок строку виплати дивідендів ; в) вийти в установленому поря дку з товариства; г) одержуват и інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасни ка товариство зобов' язане н адавати йому для ознайомленн я річні баланси, звіти товари ства про його діяльність, про токоли зборів; д) здійснити ві дчуження часток у статутному (складеному) капіталі товари ства, цінних паперів, що засві дчують участь у товаристві, в порядку, встановленому зако ном. Учасники можуть мати так ож інші права, передбачені за конодавством і установчими д окументами товариства (ст. 10 З акону).

Учасники товариства зобов ' язані (ст. 11 Закону): а) додерж увати установчих документів товариства і виконувати ріш ення загальних зборів та інш их органів управління товари ства; б) виконувати свої зобов ' язання перед товариством, в тому числі і пов' язані з ма йновою участю, а також вносит и вклади (оплачувати акції) у р озмірі, порядку та засобами, п ередбаченими установчими до кументами; в) не розголошуват и комерційну таємницю та кон фіденційну інформацію про ді яльність товариства; г) нести інші обов' язки, якщо це пере дбачено цим Законом, іншим за конодавством України та уста новчими документами.

Законодавство про господа рські товариства ґрунтуєтьс я на нормах, установлених Кон ституцією України, і складає ться із Цивільного кодексу У країни, Господарського кодек су України, цього Закону, інши х нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів (ст. 11-1 Зако ну).

Управління товариством зд ійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначенн я) яких здійснюється відпові дно до виду товариства (ст. 23 За кону). Посадовими особами орг анів управління товариства в изнаються голова та члени ви конавчого органу, голова рев ізійної комісії, а у товарист вах, де створена наглядова ра да товариства, - голова та чл ени наглядової ради товарист ва. Посадові особи відповіда ють за заподіяну ними товари ству шкоду відповідно до чин ного законодавства України.

Акціонерним визнається то вариство (ст. 24 Закону), яке має статутний (складений) капіта л, поділений на визначену кіл ькість акцій рівної номіналь ної вартості, і несе відповід альність за зобов' язаннями тільки майном товариства. Ак ціонери відповідають за зобо в' язаннями товариства тіль ки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених стат утом, акціонери, які не повніс тю оплатили акції, несуть від повідальність за зобов' яза ннями товариства також у меж ах несплаченої суми.

До акціонерних товариств н алежать (ст. 25 Закону): відкрите акціонерне товариство, акці ї якого можуть розповсюджува тися шляхом відкритої підпис ки та купівлі-продажу на бірж ах; закрите акціонерне товар иство, акції якого розподіля ються між засновниками і не м ожуть розповсюджуватися шля хом підписки, купуватися та п родаватися на біржі.

Акціонерне товариство має право випускати цінні папер и відповідно до вимог, встано влених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ст. 27 Закону). У разі дода ткового випуску акцій без ре єстрації попереднього випус ку акцій усі договори купівл і-продажу акцій додаткового випуску вважаються недійсни ми з наслідками, передбачени ми частиною п' ятою статті 30 ц ього Закону.

Акції купуються учасникам и при створенні акціонерного товариства на підставі дого вору з його засновниками, а пр и додатковому випуску акцій у зв' язку із збільшенням ст атутного (складеного) капіта лу - з товариством (ст. 28 Закон у).

Акція може бути придбана та кож на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторо нами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громад ян чи правонаступництва юрид ичних осіб та з інших підстав , передбачених законодавство м.

Перехід та реалізація прав а власності на акції здійсню ються відповідно до законода вства України.

Вищим органом акціонерног о товариства є загальні збор и товариства (ст. 41 Закону). У за гальних зборах мають право б рати участь усі акціонери, не залежно від кількості та вид у акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зб орах з правом дорадчого голо су можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами . Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальни х зборах, реєструються із заз наченням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєст рація акціонерів (їх предста вників), які прибули для участ і у загальних зборах, здійсню ється згідно з реєстром акці онерів у день проведення заг альних зборів виконавчим орг аном акціонерного товариств а або реєстратором на підста ві укладеного з ним договору . Цей реєстр підписується гол овою та секретарем зборів. Ре єстрація акціонерів - влас ників акцій на пред' явника здійснюється на підставі пре д' явлення ними цих акцій (се ртифікатів акцій) або виписо к з рахунку у цінних паперах. П раво участі у загальних збор ах акціонерів мають особи, як і є власниками акцій на день п роведення загальних зборів ( крім випадку проведення уста новчих зборів).

Передача акціонером своїх повноважень іншій особі зді йснюється відповідно до зако нодавства. Довіреність на пр аво участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчена реєстр атором або правлінням акціон ерного товариства.

До компетенції загальних з борів належить: а) визначення основних напрямів діяльност і акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) вне сення змін до статуту товари ства, у тому числі зміна розмі ру його статутного капіталу; в) обрання і відкликання член ів наглядової ради; г) утворен ня і відкликання виконавчого та інших органів товариства ; д) затвердження річних резул ьтатів діяльності акціонерн ого товариства, включаючи йо го дочірні підприємства, зат вердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку т а порядку виплати частки при бутку (дивідендів) з урахуван ням вимог, передбачених цим т а іншими законами, визначенн я порядку покриття збитків; е ) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприє мств, філій та представництв , затвердження їх статутів та положень; є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління тов ариства; ж) затвердження прав ил процедури та інших внутрі шніх документів товариства, визначення організаційної с труктури товариства; з) виріш ення питання про придбання а кціонерним товариством акці й, що випускаються ним; и) визн ачення умов оплати праці пос адових осіб акціонерного тов ариства, його дочірніх підпр иємств, філій та представниц тв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що пе ревищує вказану в статуті то вариства; ї) прийняття рішенн я про припинення діяльності товариства, призначення лікв ідаційної комісії, затвердже ння ліквідаційного балансу; й) прийняття рішення про обра ння уповноваженої особи акці онерів для представлення інт ересів акціонерів у випадках , передбачених законом. Повно важення, передбачені пунктам и «б», «в», «г», «д», «е», «ї», «й» , належать до виключної компе тенції загальних зборів акці онерів і не можуть бути перед ані іншим органам товариства . Статутом товариства до комп етенції загальних зборів мож уть бути віднесені й інші пит ання.

Виконавчим органом акціон ерного товариства, який здій снює керівництво його поточн ою діяльністю, є правління аб о інший орган, визначений ста тутом. Виконавчий орган вирі шує всі питання діяльності а кціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетен ції загальних зборів і нагля дової ради товариства (ст. 47 За кону). Виконавчий орган є підз вітним загальним зборам акці онерів і наглядовій раді акц іонерного товариства та орга нізовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від іме ні акціонерного товариства в межах, встановлених статуто м акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган ак ціонерного товариства може б ути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (ди ректор, генеральний директор ).

Голова правління акціонер ного товариства вправі без д овіреності здійснювати дії в ід імені товариства. Інші чле ни правління також можуть бу ти наділені цим правом згідн о із статутом (ст. 48 Закону). Гол ова правління товариства орг анізує ведення протоколів за сідань правління. Книга прот околів повинна бути в будь-як ий час надана акціонерам. На ї х вимогу видаються засвідчен і витяги з книги протоколів. Г оловою та членами правління товариства можуть бути особи , які перебувають з товариств ом у трудових відносинах.

Колегія суддів вважає, що по ложення ст. 21 Закону України « Про господарські товариства » застосовуються при ліквіда ції товариства, Позивачем, а н і станом на дату укладення сп ірного договору, ані на даний момент не доведено перебува ння його в процесі ліквідаці ї. По-друге, вказані положення регулюють правовідносини ви ключно між учасниками та гос подарськими товариствами, уч асниками яких вони є, та які пе ребувають в стані ліквідації .

Крім того, колегія суддів за значає, що даний позов подано в інтересах Позивача як юрид ичної особи, а не окремого акц іонера, а відповідно захист п рав ОСОБА_4 як акціонера п овинен здійснюватися в іншом у порядку встановленому зако ном з інших підстав.

Судова колегія критично оц інює твердження Позивача про неналежну оплату за спірним договором, оскільки за матер іалами справи встановлено ін ше.

Розглянувши подану 2. Відпов ідачем заяву про застосуванн я позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК Україн и, особа може звернутися до су ду з вимогою про захист свого цивільного права або інтере су у встановленні чинним зак онодавством строки позовної давності. До ст. 257 ЦК України, з агальна позовна давність вст ановлюється тривалістю у три роки.

Так, за приписами норм, викл адених в частинах 3 та 4 ст. 267 ЦК У країни позовна давність заст осовується судом лише за зая вою сторони у спорі, зроблено ю до винесення ним рішення. Сп лив позовної давності, про за стосування якої заявлено сто роною у спорі, є підставою для відмови у позові. Перебіг поз овної давності, відповідно д о статті 261 ЦК України починає ться від дня коли особа довід алася або могла довідатися п ро порушення свого права або про особу, яка його порушила. Однак, правила про позовну да вність, відповідно до статті 267 вказаного Кодексу, мають за стосовуватися лише тоді, кол и буде доведено існування са мого суб'єктивного права. У ви падках відсутності такого пр ава або коли воно не порушено , в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку п озовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вим оги.

Враховуючи той факт, що не д оведено іншого, колегія судд ів дійшла висновку про відсу тність підстав для застосува ння позовної давності до дан их правовідносин, а відповід но і підстав для відмови у поз ові з цих підґрунть не вбачає ться.

Також на підставі статті 68 Г ПК України, питання про скасу вання забезпечення позову ви рішується господарським суд ом, що розглядає справу, із заз наченням про це в рішенні чи у хвалі, колегія суддів дійшла до висновку, про скасування з аходів забезпечення позову, яка вжиті ухвалою суду від 26.09.2 011 року по справі № 5023/7887/11.

Вирішуючи питання про скас ування забезпечення позову, колегія суддів виходить з то го, що заходи забезпечення сп рямовані на реальне виконанн я рішення суду щодо відновле ння порушених прав Позивача.

З цього питання у п. 10 роз'ясн ення Вищого арбітражного суд у України від 23.08.1994 р. №02-5/611 «Про де які питання практики застосу вання заходів до забезпеченн я позову» зазначається таке: враховуючи, що забезпечення позову застосовується як га рантія задоволення законних вимог Позивача, господарськ ий суд не повинен скасовуват и вжиті заходи до виконання р ішення або зміни способу йог о виконання, за винятком випа дків, коли потреба у забезпеч енні позову з тих чи інших при чин відпала або змінились пе вні обставини, що спричинили застосування заходів забезп ечення позову.

Оскільки потреба у забезпе ченні позову відпала колегія суддів скасовує вжиті судом заходи забезпечення позову.

Згідно постанови Пленуму В ерховного суду України «Про судове рішення» від 29.12.76 №11 із з мінами, внесеними постановам и Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рі шення є законним тоді, коли су д, виконавши всі вимоги проце суального законодавства і вс ебічно перевіривши обставин и, вирішив справу у відповідн ості з нормами матеріального права, що підлягають застосу ванню до даних правовідносин , а за їх відсутності - на підст аві закону, що регулює подібн і відносини, або виходячи з за гальних засад і змісту закон одавства України. Мотивуваль на частина рішення повинна м істити встановлені судом обс тавини, а також оцінку всіх до казів. Визнаючи одні і відхил яючи інші докази, суд має це об ґрунтувати. Мотивувальна час тина рішення повинна мати та кож посилання на закон та інш і нормативні акти матеріальн ого права, на підставі яких ви значено права і обов'язки сто рін у спірних правовідносина х.

Колегія суддів зазначає, що із вказаних приписів норм пр ава, а також із приписів Закон у вбачається, що при вирішенн і корпоративного спору госпо дарський суд повинен встанов ити наявність в особи, яка зве рнулася з позовом, суб'єктивн ого матеріального права або законного інтересу, на захис т якого подано позов, а також з 'ясувати питання про наявніс ть чи відсутність факту їх по рушення або оспорювання. При цьому не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого не відомо, чи буде воно порушено . Аналогічні приписи містять ся і в постанові Пленуму Верх овного Суду України від 24 жовт ня 2008 року N 13 «Про практику розг ляду судами корпоративних сп орів».

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат, суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м, судові витрати у даній спра ві покладаються на Позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Консти туції України, ст.ст. 203, 215 ЦК Укр аїни, Законом України «Про го сподарські товариства», ст.с т. 80, 167 ГК України, ст. 11 Закону Укр аїни «Про судоустрій і стату с суддів», ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 68, 75, 82-85 Г ПК України, суд -

ВИРІШИЛА:

У задоволенні клопотанн я про проведення в залі судов ого засідання відеозапису із застосуванням стаціонарної апаратури та транслювання с удового засідання по телебач енню - відмовити.

В позові відмовити повніст ю.

Скасувати заходи щодо забе зпечення позову вжиті ухвало ю господарського суду Харків ської області від 26 вересня 2011 року по справі № 5023/7887/11.

Головуючий суддя (підпис< Текст > Жигалкін І.П.

суддя (підпис< Текст > Тихий П.В.

суддя (підпис< Текст > Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підп исаний “09” грудня 2011 року

по справі № 5023/7887/11.