Рішення

від 12.12.2011 по справі 21/5007/94/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путяти нський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" грудня 2011 р. Спра ва № 21/5007/94/11

Господарський суд Житом ирської області у складі:

Головуючого судді < Поле для текста >

судді Вел ьмакіної Т.М.

судді < По ле для текста >

за участю представників ст орін

від позивача: ОСОБА_1 - доруч. №75 від 27.10.2011р.; Данильченк о І.А. - голова правління Радом ишльського споживчого товар иства;

від відповідача: не з'яви вся.

розглянув справу за позов ом Радомишльського міського споживчого товариства (м.Рад омишль) < В особі(назва) >

до Лутівської сільсько ї ради Радомишльського район у (с.Лутівка, Радомишльський р айон, Житомирська область)

про визнання рішення не дійсним

Позивачем пред'явлено позо в про визнання недійсним ріш ення п'ятої сесії п'ятого скли кання Лутівської сільської р ади Радомишльського району Ж итомирської області №46 "Про вз яття на баланс сільської рад и приміщень соціальної сфери " від 01.12.06р.

Ухвалою господарського су ду Житомирської області від 14.11.11р. прийнято до розгляду дод аткове обгрунтування позовн их вимог від 14.11.11р. в частині, що стосується предмету позову.

На адресу суду 30.11.11р. від відп овідача, на виконання вимог у хвали суду, надійшли копія Св ідоцтва про право власності на приміщення магазину, копі я витягу про державну реєстр ацію прав, копія рішення госп одарського суду Житомирсько ї області від 06.07.11р. та копія пос танови Рівненського апеляці йного суду від 12.09.11р. по справі № 1/1284-НМ.

Крім того, 08.12.11р. надійшло кло потання відповідача, згідно якого останній просить засід ання суду провести без участ і його представника, на підст аві наявних у матеріалах спр ави доказів, заперечень прот и позову, доводів і міркувань , які містяться у доданих до сп рави письмових поясненнях та копіях документів (а.с.109).

Представники позивача поз ов підтримали у повному обся зі з підстав, викладених у поз овній заяві, з урахуванням до даткового обгрунтування поз овних вимог (а.с.57-58). В судовому з асіданні подали письмове поя снення щодо порушення оскарж уваним рішенням Лутівської с ільської ради прав та інтере сів позивача, копію Порівнял ьної відомості результатів в изначення фізичного зносу та коригування балансової варт ості будівель станом на 30 черв ня 2004 рік та копію Інвентариза ційного опису будівлі магази ну №31 с. Лутівка, вул. Кірова, 68-А на 30 листопада 2002 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився .

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників позивача, господа рський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріа лів справи, 01 грудня 2006 року Лут івською сільською радою Радо мишльського району Житомирс ької області було прийнято р ішення №46 "Про взяття на балан с сільської ради приміщень с оціальної сфери", яким взято н а баланс Лутівської сільсько ї ради приміщення магазину в селі Лутівка по вул. Кірова, 68-А (а.с.7).

Однак, позивач вважає, що вк азане рішення має бути визна не недійсним з підстав невід повідності його вимогам чинн ого законодавства, так як пор ушує права та охоронювані за коном інтереси Радомишльськ ого міського споживчого това риства.

Обґрунтовуючи позовні вим оги позивач вказує, що Радоми шльське споживче товариство з липня 1991 року здійснює повно важення щодо володіння та ко ристування об'єктом нерухомо го майна - будівлею магазину АДРЕСА_1, з огляду на таке:

- рішенням виконавчого комі тету Радомишльської районно ї ради народних депутатів №282 від 18.11.1986 року "Про заходи по при веденню в належний стан підп риємств торгівлі та громадсь кого харчування до відзначен ня 70-річчя Великого Жовтня" ви рішено забезпечити правлінн я райспоживспілки типовою пр оектно-кошторисною документ ацією на нове будівництво пі дприємств торгівлі та громад ського харчування, заключити договори з безпосередніми в иконавцями та передати їм до кументацію до 20.12.1986 року., правл інню райспоживспілки забезп ечити об'єкти торгівлі, грома дського харчування обладнан ням та устаткуванням (а.с.10-11);

- на виконання вказаного, рі шенням №20 від 28.03.1987 року виконав чий комітет Лутівської сільс ької ради схвалив рішення зб орів уповноважених колгоспн иків колгоспу ім. Кірова від 03 .02.1987 року, оформлене протоколо м №1 "Про виділення земельної д ілянки для будівництва продо вольчого магазину в с. Лутівк а" в розмірі 0,06 га на присадибні й ділянці гр. ОСОБА_2 по вул . Кірова. Вказане рішення було затверджено рішенням викона вчого комітету Радомишльськ ої районної ради народних де путатів №89 від 21.04.1987 року (а.с.21-22);

- згідно з актом приймальної комісії (а.с.16) про прийняття в експлуатацію закінченого 20.05. 1991 року будівництва, замовник ом - колгоспом ім. Кірова, був п ред'явлений до приймання в ек сплуатацію магазин; будівниц тво якого здійснювалось госп одарським способом; комісії були надані робочий проект т а затверджена правлінням кол госпу проектно-кошторисна до кументація.

- оплату вартості виконаних колгоспом ім. Кірова робіт по будівництву магазину в с. Лут івка, вул. Кірова, 68-А, в розмірі 39275 крб., за даними позивача, бул о проведено Радомишльським м іським споживчим товариство м відповідно до рахунку №87 за жовтень 1991 року, що підтверджу ється АВІЗО (а.с.23).

На підставі викладеного по вивач вважає, що винесене 01 гр удня 2006 року Лутівською сільс ькою радою Радомишльського р айону Житомирської області р ішення №46, яким взято на балан с Лутівської сільської ради приміщення магазину в селі Л утівка по вул. Кірова, порушує права позивача, оскільки ост анній не може здійснювати по вноваження щодо володіння та користування зазначеним об' єктом нерухомості.

Посилаючись на п.4 ч.1 ст. 268 Цив ільного кодексу України, вка зує, що позовна давність не по ширюється на вимоги про визн ання незаконним правового ак та органу місцевого самовряд ування, яким порушено право в ласності або інше речове пра во.

Крім того, у додатковому обг рунтуванні позовних вимог (а .с.57-58), позивач вказує, що, оспорю ване рішення було прийнято з порушенням вимог чинного за конодавства, а саме Тимчасов ого положення про порядок де ржавної реєстрації права вла сності та інших речових прав , затвердженого наказом Міню сту №7/5 від 07.02.02р., а також статей 317, 319 ЦК України, відповідно до я ких право розпорядження майн ом належить власнику. Зазнач ив, що Лутівська сільська рад а могла набути право власнос ті на спірний магазин лише за наявності волевиявлення вла сника магазину. Однак, на моме нт прийняття відповідачем ос порюваних рішень право власн ості на магазин не було зареє стровано за жодною юридичною чи фізичною особою. Вважає, що Постанова КМУ №1253 від 13.08.03р., на в иконання якої були прийняті оспорювані рішення, лише виз начає процедуру переходу пра ва власності від однієї особ и (якою може бути тільки власн ик) до іншої.

Зазначає, що на момент прийн яття спірних рішень, магазин перебував одночасно на бала нсі двох організацій - СТОВ "Лу тівка" та Радомишльського МС Т, однак, оскільки баланс не є доказом перебування майна у власності, спірний магазин є безхазяйним майном і набутт я права власності на нього пе редбачає дотримання певної п роцедури. Враховуючи викладе не, позивач вважає, що у Лутівс ької сільської ради не було п равових підстав для набуття права власності на приміщенн я магазину.

Посилаючись на п.2 Порядку б езоплатної передачі у комуна льну власність об'єктів соці альної сфери, житлового фонд у, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутріш ньогосподарських меліорати вних систем колективних сіль ськогосподарських підприєм ств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на б аланс підприємств-правонаст упників, затвердженого поста новою КМУ №1253 від 13.08.03р., позивач вважає, що магазини не можуть бути об'єктами безоплатної п ередачі у комунальну власніс ть.

Крім того, позивач зауважив , що правові акти органів місц евого самоврядування є актам и одноразового застосування та вичерпують свою дію факто м їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змі нені органом місцевого самов рядування після їх виконання , про що зазначено у рішенні Ко нституційного суду України в ід 16.04.09р. №7-рп/2009.

Відповідач позовні вимоги заперечує з викладених у від зиві на позовну заяву та відз иві на додаткове обґрунтуван ня позовних вимог позивача (а .с.(а.с. 42-45, 88-90) мотивів. Зокрема вка зує, що позивач не надав суду д оказів, які підтверджують йо го право власності на даний м агазин, його вимоги, на думку в ідповідача, є безпідставними , оскільки з вимогою про визна ння незаконним правового акт а, що порушує право власності , може звернутись особа, права якої порушено внаслідок вид ання такого акта органом міс цевого самоврядування або ор ганом державної влади.

Доказом того, що позивач не є власником спірного магазин у відповідач вважає рішення господарського суду Житомир ської області від 06.07.11р., яке зал ишено без змін постановою Рі вненського апеляційного гос подарського суду від 12.09.11р. по с праві №1/1284-НМ, яким відмовлено Радомишльському споживчому товариству у задоволенні по зову про визнання права влас ності на будівлю магазину А ДРЕСА_1 та про визнання прав очину по його придбанню неді йсним (а.с.46-49).

Вважає, що оскільки позивач не є власником спірного прим іщення, на нього не можуть пош ирюватись норми ст. 268 ЦК Украї ни, тому в даному випадку має м ісце пропуск позивачем строк у позовної давності, який ста новить три роки відповідно д о ст. 257 ЦК України.

Вказує, що позивач у позовні й заяві посилається на невід повідність оспорюваного ріш ення №46 від 01.12.06р. вимогам чинно го законодавства, однак дока зів, що підтверджують позов н е зазначає, а також не виклада є обставини, на яких ґрунтуют ься його позовні вимоги.

Звертає увагу суду на те, що позивач ставить питання про визнання недійсним рішення №46 від 01.12.06р. в повному обсязі, не врахувавши, що зміст цього рі шення розповсюджується не ті льки на магазин №31, а і на ряд ін ших об'єктів соціальної сфер и, які були передані правонас тупником колгоспу ім. Кірова - СТОВ "Лутівка" до власності Л утівської територіальної гр омади, як об'єкти, що не підляг ають паюванню.

Також повідомляє суд, що 27.06.07р . Лутівською сільською радою було прийнято рішення №98 "Про внесення змін до рішення п'ят ої сесії сільської ради п'ято го скликання від 01.12.06р. №46" (а.с. 51), т ому оспорюване позивачем ріш ення від 01.12.06р. за №46 на час судо вого розгляду справи є недію чим.

Крім зазначеного, відповід ач у відзиві на додаткове обг рунтування позовних вимог, з аперечуючи щодо твердження п озивача, що Лутівська сільсь ка рада могла набути право вл асності на магазин тільки за наявності волевиявлення вла сника магазину, якого на моме нт прийняття оспорюваного рі шення не було зареєстровано, вказує що під час діяльності колгоспів та колективних сі льгосппідприємств їх майно п еребувало у колективній влас ності і належало членам цих с ільгоспугрупувань. На той ча с державній реєстрації підля гали цілісні майнові комплек си цих колективів, а не окремо визначене майно. Розпоряджа лись цим майном не дирекція, а загальні збори членів колго спу або КСП, якими, у зв'язку з розпаюванням майна КСП "Коло с", був затверджений перелік м айна, що підлягадо передачі у комунальну власність, до яко го було включено і приміщенн я магазину. Вподальшому прав онаступник ліквідованого ко лективного господарства - СТ ОВ "Лутівка", ініціював переда чу визначених об'єктів у кому нальну власність органу місц евого самоврядування. Переда ча об'єктів соціальної сфери , в тому числі спірного магази ну, була здійснена комісією з питань передачі об'єктів соц іальної сфери у комунальну в ласність.

Відповідач вказує, що акт пр иймання-передачі майна був п ідписаний 09.10.06р., тому, вважає, щ о з цієї дати, відповідно до п. 7 Постанови КМУ №1253 від 13.08.03р., у те риторіальної громади с. Луті вка виникло право на об'єкти, щ о не підлягали розпаюванню м іж співвласниками майнового комплексу бувшого КСП.

Зазначає, що прямої заборон и на прийняття безоплатно у к омунальну власність магазин ів вищевказаною Постановою н е передбачено.

Також вказує, що оскаржуван е рішення вичерпало свою дію фактом його виконання після видачі свідоцтва про право в ласності 04.03.11р. та державної ре єстрації 09.03.11р. Тому, вважає, що дане рішення не може бути ска совано або змінено після йог о виконання, тобто після отри мання правовстановлюючого д окумента та державної реєстр ації права власності на дани й магазин.

Крім того, вважає посилання позивача на п.5 Рішення Консти туційного суду України №7-рп/20 09 від 16.04.09р. є безпідставним, оск ільки нова редакція рішення Лутівської сільської ради бу ла прийнята відповідачем у 2007 році, тобто, раніше.

Зазначає, що при прийнятті р ішення про викладення у нові й редакції свого попередньог о рішення, відповідач застос овував норми Конституції та законів України, які закріпл юють за органами місцевого с амоврядування самостійно ви рішувати питання місцевого з начення шляхом прийняття ріш ень, що є обов'язковими до вико нання на відповідній територ ії, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передба чає право формування приписі в, їх зміну, доповнення чи скас ування, що відповідає позиці ї Конституційного суду Украї ни, викладеного в пункті 4.1 Ріш ення від 16.04.09р. №7.

Дослідивши в сукупності вс і обставини та матеріали спр ави, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що ре гулюють спірні правовідноси ни, пояснення учасників проц есу, суд дійшов висновку про в ідмову в задоволені позовних вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтве рджено та не заперечується с торонами, що рішенням п'ятої с есії Лутівської сільської ра ди від 01.12.2006р. №46 "Про прийом на ба ланс сільської ради приміщен ь соціальної сфери", прийнято на баланс сільської ради об'є кти соціальної сфери: будино к культури с. Лутівка на 400 місц ь, приміщення бувшого дитячо го садка села Лутівка, приміщ ення клубу села Глухів-2 на 60 мі сць, приміщення магазину сел а Лутівка по вул. Кірова, 68А (а.с .7).

Як вбачається із вказаного рішення, воно прийняте на вик онання Постанови Кабінету Мі ністрів України від 13.08.03р. №1253 "Пр о затвердження порядку безоп латної передачі у комунальну власність об'єктів соціальн ої сфери, житлового фонду, у то му числі незавершеного будів ництва, а також внутрішнього сподарських меліоративних с истем колективних сільськог осподарських підприємств, що не підлягали паюванню в проц есі реорганізації цих підпр иємств та передані на баланс підприємств-правонаступник ів".

Слід зазначити, що пункт 8 ст атті 31 Закону України "Про кол ективне сільськогосподарсь ке підприємство" передбачає, що об'єкти соціальної сфери , житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарс ькі меліоративні системи під приємств, що не підлягали паю ванню в процесі реорганізаці ї цих підприємств та передан і на баланс підприємств-прав онаступників, підлягають без оплатній передачі до комунал ьної власності в порядку, вст ановленому Кабінетом Мініст рів України.

Також, згідно наданих до спр ави документів, рішенням Лут івської сільської ради за №98 в ід 27.06.2007 року "Про внесення змін до рішення п'ятої сесії сільс ької ради п'ятого скликання в ід 01.12.06р. №46", вказане рішення вик ладено у навій редакції, а сам е: прийняти у комунальну влас ність сільської ради об'єкти соціальної сфери: будинок ку льтури с. Лутівка на 400 місць, пр иміщення бувшого дитячого са дка села Лутівка, приміщення клубу села Глухів-2 на 60 місць, приміщення магазину села Лут івка по вул. Кірова, 68А (а.с.51).

При цьому, саме на підставі рішення п'ятої сесії Лутівсь кої сільської ради від 01.12.06р. за №46, 04.03.2011 року територіальній гр омаді Лутівської сільської р ади було видане свідоцтво пр о право власності на приміще ння магазину в АДРЕСА_1 (а.с .103).

В подальшому, 09.03.2011 року Комун альним підприємством "Житоми рське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Ж итомирської обласної ради бу ло зареєстровано за Територі альною громадою в особі Луті вської сільської ради право власності, що підтверджуєтьс я наявним в матеріалах справ и витягом про державну реєст рацію прав за №29227344 (а.с.104).

Вищевказані обставини щод о внесення змін до рішення п'я тої сесії сільської ради п'ят ого скликання від 01.12.06р. №46, щодо видачі свідоцтва про право в ласності на приміщення магаз ину в АДРЕСА_1 та реєстрац ії права власності на вказан е приміщення за Територіальн ою громадою в особі Лутівськ ої сільської ради також не за перечуються сторонами та дос ліджувалися, зокрема, по спра ві №1/1284-НМ.

У відповідності до ч.1 та п.10 ч .2 ст. 16 ЦК України, кожна особа м ає право звернутися до суду з а захистом свого особистого немайнового або майнового пр ава та інтересу. Способами за хисту цивільних прав та інте ресів може бути, зокрема, визн ання незаконними рішення, ді й чи бездіяльності органу де ржавної влади, органу влади А втономної Республіки Крим аб о органу місцевого самовряду вання, їхніх посадових і служ бових осіб.

Стаття 21 ЦК визначає також з агальний порядок визнання су дом незаконними та скасуванн я правових актів індивідуаль ної дії, а також нормативно-пр авових актів, виданих органо м державної влади, органом вл ади Автономної Республіки Кр им або органом місцевого сам оврядування, якщо вони супер ечать актам цивільного закон одавства й порушують цивільн і права або інтереси.

У відповідності до ст. 393 ЦК У країни, правовий акт органу д ержавної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самовря дування, який не відповідає з аконові і порушує права влас ника, за позовом власника май на визнається судом незаконн им та скасовується.

Позивачем за даним позовом може бути власник або титуль ний володілець, право власно сті (або інше титульне право) я кого порушене виданням перел іченими органами актів.

Тобто вказані норми спрямо вані на захист існуючого пра ва та передбачають право сам е власника (титульного волод ільця) на звернення до суду. Пр и цьому, підтвердженням наяв ності такого права можуть бу ти насамперед правовстановл юючі документи. Перелік таки х документів наведено у дода тку N 2 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію пра в власності на нерухоме майн о, затвердженого наказом Мін істерства юстиції України ві д 07.02.2002 N 7/5. Відповідно до пункту 6 додатку №2 Тимчасового полож ення свідоцтво про право вла сності на об'єкти нерухомого майна, видане органами місце вого самоврядування, є підст авою для державної реєстраці ї права власності на нерухом е майно, отже є правовстановл юючим документом.

Однак, позивачем не надано д оказів права власності, або і ншого титульного права на сп ірне приміщення магазину в с . Лутівка по вул. Кірова, 68А.

Про відсутність у позивача права власності (іншого титу льного права) на вказане прим іщення свідчать також рішенн я господарського суду Житоми рської області від 06.07.11р. та пос танова Рівненського апеляці йного господарського суду ві д 12.09.11р. по справі №1/1284-НМ, якими ві дмовлено Радомишльському мі ському споживчому товариств у у визнанні права власності на будівлю магазину №31 в с. Лут івка Радомишльського району по вул. Кірова, 68А та про визнан ня правочину по його придбан ню недійсним.

Натомість, як зазначалося с удом, матеріали справи містя ть докази права власності на спірне приміщення саме відп овідача (а.с.103,104).

Оскільки позивач в обґрунт уванні позовних вимог вказує , що спірне приміщення перебу вало у нього на балансі, на під твердження чого надано порів няльну відомість результаті в визначення фізичного зносу та коригування балансової в артості будівель станом на 30.0 6.04р. та інвентаризаційний опи с будівлі магазину №31 на 30.11.2002 рі к (а.с. 113-149), то суд вважає за необх ідне вказати, що не є доказом п рава власності юридичної осо би на майно факт його перебув ання на її балансі, оскільки о станній є формою бухгалтерсь кого обліку, визначення скла ду і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на ко нкретну дату і тому не визнач ає підстав перебування майна у власності (володінні) юриди чної особи, про що зазначено в роз'ясненнях Вищого Арбітра жного Суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим з ахистом права державної влас ності" від 29.04.1994р.

Відповідно до п. 2 роз' ясне нь Вищого господарського суд у України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирі шення спорів, пов'язаних з виз нанням недійсними актів держ авних чи інших органів” підс тавами для визнання акта нед ійсним є невідповідність йог о вимогам чинного законодав ства та/або визначеній зако ном компетенції органу, яки й видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсн им є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного а кта прав та охоронюваних зак оном інтересів підприємства чи організації - позивача у с праві. Якщо за результатами р озгляду справи факту такого порушення не встановлено, у г осподарського суду немає п равових підстав для задоволе ння позову.

З огляду на викладене, оскіл ьки належних доказів на підт вердження свого права власно сті чи іншого титульного пра ва на приміщення магазину по зивачем не надано, рішення Лу тівської сільської ради від 01.12.06р. №46 не може порушувати пра ва та інтереси позивача, тому у суду відсутні підстави для визнання його недійсним із в казаних позивачем мотивів.

Заслуговують на увагу і пос илання відповідача на те, що п озивач оспорює рішення №46, яке стосується різних об'єктів с оціальної сфери вцілому, одн ак, у позовній заяві вказує, що здійснює повноваження щодо володіння та користування ли ше на будівлю магазину №31 в с. Л утівка, Радомишльського райо ну Житомирської області.

Відповідно до ст. 1 ГПК Украї ни, підприємства, установи, о рганізації, інші юридичні ос оби (у тому числі іноземні), гр омадяни, які здійснюють підп риємницьку діяльність без ст ворення юридичної особи і в у становленому порядку набули статусу суб'єкта підприємни цької діяльності (далі - підпр иємства та організації), мают ь право звертатися до господ арського суду за захистом св оїх порушених або оспорювани х прав і охоронюваних законо м інтересів, а також для вжитт я передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запо бігання правопорушенням.

Однак, позивачем не доведен о, яке саме його право порушен о у зв'язку з прийняттям рішен ня п'ятої сесії п'ятого склика ння Лутівської сільської рад и Радомишльського району Жит омирської області №46 "Про взят тя на баланс сільської ради п риміщень соціальної сфери" в ід 01.12.06р., тому позовні вимоги за доволенню не підлягають.

З огляду на викладене, решта вказаних позивачем обставин та обставин, на яких ґрунтуют ься заперечення відповідача , судом не досліджуються.

Згідно ст.33 ГПК України, кожн а сторона повинна довести об ставини, на які вона посилаєт ься як на підставу своїх вимо г та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, госп одарський суд приймає тіль ки ті докази, які мають знач ення для справи. Обставини сп рави, які відповідно до зако нодавства повинні бути підт верджені певними засобами доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Згідно ст. 32 ГПК України, дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Крім того, враховуючи, що ві дповідач у своєму відзиві на позовну заяву стверджує про пропуск позивачем строку по зовної давності, суд вважає з а необхідне зазначити наступ не.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК Укра їни, позовна давність застос овується судом лише за заяво ю сторони у спорі, зробленої д о винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК Укра їни, сплив позовної давності , про застосування якої заявл ено стороною у спорі, є підста вою для відмови у позові.

Так, суд розцінює викладені відповідачем обставини щодо пропуску позивачем строку п озовної давності, як таку зая ву.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, пер ебіг позовної давності почин ається від дня , коли особа до відалася або могла довідатис я про порушення свого права а бо про особу, яка його порушил а.

При цьому, згідно п.4 ч.1 ст. 268 Ц ивільного кодексу України, п озовна давність не поширюєть ся на вимоги про визнання нез аконним правового акта орган у місцевого самоврядування, яким порушено право власност і або інше речове право.

Оскільки, при обгрунтуванн і позовних вимог, позивач пос илається саме на приписи зак ону, що стосуються визнання н езаконним правового акта орг ану місцевого самоврядуванн я, яким порушено право власно сті або інше речове право, дія п.4 ст. 268 ЦК України поширюєтьс я на вимоги позивача.

Однак, враховуючи те, що під ставою відмови у позові є нео бгрунтованість позовних вим ог, приписи щодо позовної дав ності, в даному випадку, не впл ивають на результат вирішенн я спору.

Отже, позов необґрунтовани й, тому у його задоволенні слі д відмовити.

Судові витрати покладають ся на позивача.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 22,32, 33, 34, 49, 69, 82-85 ГПК Укр аїни, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову від мовити.

Рішення господарського су ду набирає законної сили у ві дповідності до ст. 85 ГПК Украї ни.

Суддя Вельмакі на Т.М.

Повне рішення склад ено 16 грудня 2011 року.

Віддрукувати: < Поле для текста >

1 - до справи

2 - позивачу;

3 - відповідачу - рек. з пов. п ро вруч.