Рішення

від 05.12.2011 по справі 41/455

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/455

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/455

05.12.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Одеський торговий дім «Сонячна Долина»

ДоТовариства з обмежено відповідальністю «Агропрод –7Я»

Простягнення 82 640,27 грн.  

                                                                                                                Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

                                                      ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмежено відповідальністю «Одеський торговий дім «Сонячна Долина»  звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю «Агропрод –7Я»про стягнення 73 050,00 грн. –основного боргу, 6 209,25 грн. –інфляційних втрат та 3 381,02 грн. –3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами Договору № В/10-07309 від 05.03.2010 року позивач поставив відповідачу товар, однак останній, всупереч умовам даного Договору за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 73 050, 00 грн.

Ухвалою від 14.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.11.2011 року.

В судове засідання 11.11.2011 року представник позивача не з'явився, однак подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду та подав заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання 11.11.2011 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 11.11.2011 року розгляд справи відкладено на 05.12.2011 року.

Представники сторін в судове засідання 05.12.2011 року вдруге не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Крім того, в поданій позовній заяві позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти та майно позивача.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006  №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву, суд визнав клопотання позивача таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 05.12.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, господарський суд, -

                                                          ВСТАНОВИВ:

05 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський Торговий Дім «Сонячна долина»   (далі-продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрообуд-7Я" (далі –покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №  В/10-07309 (далі-Договір).

В силу положень до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язувався на умовах, передбачених Договором передати у власність покупцю за його попередніми заявками, а покупець зобов'язувався прийняти  і сплачувати жири спеціальні в асортименті, згідно специфікації (надалі-товар).

Загальна вартість даного Договору складається із вартості поставлених партій товару та орієнтовно складає 100 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ. Оплата вартості партії товару здійснюється покупцем протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору та за попередніми заявками відповідача передав у власність останньому жир спеціальний «Пальмира-1» на загальну суму 191 050, 00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною скріпленою печаткам та підписами обох сторін (належним чином завірена копія містяться в матеріалах справи), відповідач в свою чергу прийняв поставлений товар, проте, свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару виконав частково на суму 118 000, 00 грн., у зв'язку з чим, у останнього  перед позивачем утворився борг на суму 73 050, 00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 73 050, 00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в  частині стягнення основного боргу в розмірі 73 050, 00 грн. нормативно та документально доведений.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь  інфляційні втрати в розмірі  6209, 25 грн. та 3 % річних в розмірі 3381, 02 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення інфляційні втрати в розмірі 6209, 25  грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір 3 % річних визначено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 3365, 39 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України,  покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

 1.  Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-7Я»(03055, м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, буд. 3, кв. 68, код ЄДРПОУ 34189958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Торговий Дім «Сонячна долина»(65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 32067506) 73 050 (сімдесят три тисячі п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 6209 (шість тисяч двісті дев'ять) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 3365 (три тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 39 коп. 3 % річних, 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 25 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

    Суддя                                                                                                        О.М. Спичак

Дата підписання рішення

           12.12.2011р.