Постанова

від 29.11.2011 по справі 38/369

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011                                                                                           № 38/369

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Вербицької О.В.

суддів:             

  за участю секретаря          Горголь І.С.

за участю представників:          позивача: ОСОБА_1. (дов. від 05.08.2011 року № 131)

відповідача: ОСОБА_2. (дов. від 16.06.2011 року № 2-261д)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу          Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на рішення           господарського суду міста Києва

від          29.09.2011 року

у справі          № 38/369 (суддя – Власов Ю.Л.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКом Тех»

до          Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про          стягнення 1 036 971,29 грн.

                                                             В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.09.2011 року у справі № 38/369 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКом Тех» (далі - позивач, ТОВ «ЕКом Тех») до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі – відповідач, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України») про стягнення 1 036 971,29 грн. – позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКом Тех» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1; код 31921197) борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 976 485 грн. 90 коп., 3 % річних в сумі 27213грн. 88 коп., пеню в сумі 16466 грн. 58 коп., державне мито в сумі 10201 грн. 66 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 231грн.28 коп. В іншій частині в задоволені позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 року апеляційну скаргу ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 45 хв. 29.11.2011 року.

11.11.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де ТОВ «ЕКом Тех» просить рішення  суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

29.11.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з’явились представники позивача та  відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.10р. між ТОВ «ЕКом Тех» (Постачальник) та ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (Покупець) був укладений договір поставки №УГВ 176/25-10 (далі - договір), відповідно до якого Постачальник передає, а Покупець приймає і оплачує продукцію відповідно до специфікації, що додається до договору і є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 5.1. вказаного договору Покупець проводить оплату по факту поставки товару на підставі рахунку та акту прийому-передачі або накладної, шляхом перерахування на рахунок Постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікаціях.

Згідно з п. 7.8. вказаного договору за порушення строків оплати Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 1 специфікації № 1 до договору загальна вартість товару, що поставляється по цій специфікації, складає 885300,00 грн., у т.ч. ПДВ 147550,00 грн.

Згідно з п. 4 специфікації до договору умови та строки оплати: по факту поставки протягом 120 календарних днів з дати поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.10р. на виконання умов вказаного договору Постачальник передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 885300,00 грн., що підтверджується видатковою накладною та довіреністю на отримання. В свою чергу, Покупець за поставлений товар не розрахувався, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед Постачальником, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння та не заперечується Покупцем.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 01.11.10р. позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення заборгованості за поставлений товар, в сумі 885300,00 грн.

Так, 16.12.10р. у відповідь на вказану претензію відповідач надіслав позивачу лист №2/1-08-7778, в якому зазначив, що претензія не підлягає задоволенню, оскільки ТОВ «ЕКом Тех» не надано сертифікат якості та/або паспорт виробника, сертифікат походження, сертифікат відповідності.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ «ЕКом Тех» про стягнення з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» заборгованості за поставлений товар в сумі 885300,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Таким чином, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення вимог ТОВ «ЕКом Тех» про стягнення з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» боргу з урахування встановленого індексу інфляції в сумі 976485,90 грн. та 3% річних частково в сумі 27213,88 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7.8. договору передбачено, що за порушення строків оплати відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Колегія суду також погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо частково задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за шість місяців в сумі 16466,58 грн. за розрахунком суду.

Крім того, колегія суду не може прийняти до уваги відмову ДК «Укргазвидобування» від сплати заборгованості з підстав, що  ТОВ «ЕКом Тех» не передало відповідачу сертифікат якості, паспорт виробника, сертифікат походження та сертифікат відповідності на спірні товари, виходячи з наступного.

Так, статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Отже, з наведених норм діючого законодавства, вбачається, що документи передаються позивачем та приймаються відповідачем під час передачі-отримання разом з товаром, як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» прийняла товар від ТОВ «ЕКом Тех» без будь-яких зауважень. В свою чергу, відповідач з будь-якими вимогами щодо передачі вказаних документів або встановлення строку для їх передачі до позивача не звертався, на підтвердження іншого ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» доказів суду надано також не було.

Проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства, колегія суду проходить до висновку, що вказані заперечення відповідача є не доведеними. Крім того, на думку колегії суду, зобов’язання ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» оплатити отриманий товар умовами договору не були пов’язані з передачею вказаних документів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення  у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

                                                                  ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду м. Києва від 29.09.2011 року у справі № 38/369 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКом Тех» до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення 1 036 971,29 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» – без задоволення.

Справу № 38/369 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді