Постанова

від 29.11.2011 по справі 37/123

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011 № 37/123

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Жук Г.А .

суддів:

при секретарі судового засідання Марченко Ю.І.,

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1. - д ов. № Д07/2011/04/22-17 від 22.04.2011 року,

від відповідача: не з' явил ися

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у Акціонерної енергопостача льної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокр емленого підрозділу «Енерго збут Київенерго» від 21.10.2011року №048-71-14333 на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 12.10.2011 року

у справі № 37/123 (суддя Г авриловська І.О.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компані ї «Київенерго»в особі Структ урного відокремленого підро зділу «Енергозбут Київенерг о»

до Відділу медичн ого забезпечення Головного у правління МВС України в м. Киє ві

про стягнення 1 051 482, 38 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міс та Києва звернулась Акціонер на енергопостачальна компан ія «Київенерго» в особі Стру ктурного відокремленого під розділу «Енергозбут Київене рго» (далі - Позивач) з позовом до Відділу охорони здоров' я Головного управління МВС У країни в м. Києві (далі - Відпов ідач) про стягнення 926 707, 42 грн. ос новного боргу, 74 750, 27 грн. інфляц ійної складової боргу, 15 450, 80 грн . трьох відсотків річних та 34 573 , 89 грн. пені у зв' язку з ненале жним виконанням Відповідаче м зобов' язань за договором № 1110422 від 01.04.2002 року на постачання теплової енергії у гарячій в оді за період з 01.07.2008 року до 01.02.2010 року.

Позовні вимоги Позивачем о бґрунтовано нормами статей 5 26, 610, 625 Цивільного кодексу Украї ни та мотивовані тим, що Відпо відачем не виконуються його зобов' язання за укладеним м іж Позивачем та Відповідачем договору № 1110422 від 01.04.2002 року на п остачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого за період з 01.07.2008 року по 01.02.2010 рок у виникла заборгованість за використану теплову енергію , яку, разом із інфляційною скл адовою, пенею та трьома відсо тками річних, Позивач просит ь суд стягнути з Відповідача у сумі 1 051 482, 38 грн.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 12.10.2011 року у спра ві № 37/123 позов задоволено частк ово. Стягнуто з Відповідача н а користь Позивача 56 484,42 грн. ін фляційних нарахувань, 11 324,43 грн . трьох відсотків річних, 345,74 гр н. пені, 7 938,15 грн. витрат по сплат і державного мита та 178,17 грн. ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу. Провадження у справі в ча стині позовних вимог щодо ст ягнення 691 437,74 основного боргу п рипинено. У решті позовних ви мог відмовлено. Підстав ою для часткового задоволенн я позову суд визначив те, що пр и обрахунку суми позову Пози вач застосував тарифи на теп лову енергію, встановлені ро зпорядженнями виконавчого о ргану Київської міської ради (Київської міської державно ї адміністрації) від 25.12.2008 року №1780/1, яке Указом Президента Укр аїни від 04.02.2009 року було скасова не як таке, що суперечить Конс титуції України. В зв' язку з цим судом було здійснено вла сний розрахунок із застосува нням тарифів, встановлених р озпорядженням виконавчого о ргану Київської міської ради (Київської міської державно ї адміністрації) від 31.01.2007 року №86, в редакції розпорядження в ід 18.06.2007 року №715. При цьому, судом було встановлено завищення Позивачем розміру основного боргу на суму, раніше сплачен у Відповідачем, в розмірі 113 800,0 грн. Крім того, після зверненн я Позивача до суду з даним поз овом, Відповідачем було спла чено 691 437,74 грн. основного боргу , що мало наслідком припиненн я провадження в цій частині у зв' язку з відсутністю пред мету спору. Судом також на під ставі власного розрахунку та з огляду на неправильність з астосування Позивачем тариф ів зменшено розмір інфляційн их нарахувань та трьох відсо тків річних, що підлягають ст ягненню з Відповідача, та за з аявою останнього зменшено ро змір пені з урахуванням стат ей 83 Господарського процесуа льного кодексу України та 233 Г осподарського кодексу Украї ни.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач 21.10.2011 року по дав апеляційну скаргу №048-71-14333, я кою він просить рішення Госп одарського суду м. Києва від 12 .10.2011 року у справі №37/123 скасувати . Апеляційна скарга полягає у тому, що судом першої інстанц ії при винесенні рішення пор ушено норми матеріального та процесуального права в част ині зменшення розміру пені д о 1 000,0 грн., зокрема, статті 233 Гос подарського кодексу України , 551 Цивільного кодексу Україн и, 83 Господарського процесуал ьного кодексу України. Апеля нт вважає, що Господарським с удом м. Києва без достатніх на те підстав зменшено розмір п ені, крім того, судом при цьому не враховано вимоги законод авства, які допускають таке з меншення у разі значного пер евищення розміру збитків кре дитора та за наявності інших обставин, які мають істотне з начення. В зв' язку з цим заяв ник просив апеляційну інстан цію прийняти нове рішення у ц ій справі, яким задовольнити вимоги Позивача в частині ст ягнення пені в повному обсяз і.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 08.11.2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадженн я.

Апелянт в судовому засідан ні 29.11.2011 року підтримав вимоги а пеляційної скарги.

Відповідач в судове засіда ння 29.11.2011 року не з' явився, одн ак 21.11.2011 року подав до суду клоп отання (вх.02-7.1/4435), в якому просив відкласти розгляд скарги, ос кільки 29.11.2011 року о 12:15 у господар ському суді м. Києва відбудет ься засідання по справі № 9/196 за позовом КП «Фармація» до Від ділу медичного забезпечення Головного управління МВС Ук раїни в м. Києві.

Крім того, відповідачем под ано до суду відзив на апеляці йну скаргу, в якому він зазнач ає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунт оване рішення у справі № 37/123, то му воно має бути залишене в си лі без змін, а апеляційна скар га без задоволення.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобо в' язані добросовісно корис туватися належними їм процес уальними правами, виявляти в заємну повагу до прав і охоро нюваних законом інтересів др угої сторони, вживати заході в до всебічного, повного та об ' єктивного дослідження вс іх обставин справи.

В силу вимог ст. 28 ГПК України , справи юридичних осіб в госп одарському процесі ведуть їх органи, які діють в межах повн оважень, наданих їм законода вством та установчими докуме нтами, через свого представн ика. Представниками юридични х осіб можуть бути як керівни ки підприємств та організаці й, так і інші особи, повноважен ь яких визначені законодавст вом або установчими документ ами, довіреністю, виданої від імені підприємства, організ ації, за підписом керівника, а бо іншої повноважної особи, п ідписи яких посвідчується пе чаткою підприємства, організ ації.

Отже, з 08.11.2011 року (моменту прий няття апеляційної скарги до провадження) до 29.11.2011 року (дня р озгляду скарги в апеляційном у суді), відповідач мав достат ньо часу для оформлення повн оважень іншого представника , тому колегія суддів відхиля є клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у а пеляційній інстанції, обгово ривши доводи апеляційної ска рги та пояснення представник ів сторін, проаналізувавши н а підставі фактичних обстави н справи застосування судом першої інстанції норм матері ального та процесуального пр ава при винесені оскаржувано го рішення Господарського су ду м. Києва від 12.10.2011 року у справ і №37/123, знаходить апеляційну ск аргу такою, що не підлягає зад оволенню, виходячи з наступн ого.

Згідно із статтею 99 Господа рського процесуального коде ксу України (далі - ГПК Украї ни), в апеляційній інстанції с прави переглядаються за прав илами розгляду цих справ у пе ршій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до вимог статті 101 ГПК України у процесі перег ляду справи апеляційний госп одарський суд за наявними у с праві і додатково поданими д оказами повторно розглядає с праву, також апеляційний гос подарський суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґ рунтованість рішення господ арського суду у повному обся зі.

Як було встановлено судом п ершої інстанції та підтвердж ується матеріалами справи, м іж Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 1110422 ві д 01.04.2002 року на постачання тепло вої енергії у гарячій воді, за умовами якого Відповідачеві Позивачем надавались послуг и щодо постачання теплової е нергії у вигляді гарячої вод и на потреби опалення, вентил яції та гарячого водопостача ння. Порядок розрахунків за п ослуги, наді за цим договором , передбачав застосування По зивачем тарифів, встановлени х розпорядженнями виконавчо го органу Київської міської ради (Київської міської держ авної адміністрації) при обр ахунку вартості спожитої теп лової енергії Відповідачем. Відповідач, в свою чергу, зобо в' язаний сплачувати за факт ично надані послуги щомісячн о.

Згідно матеріалів справи у період з 01.07.2008 року по 01.02.2010 року у Відповідача виникла заборго ваність за надані Позивачем за договором № 1110422 від 01.04.2002 року, послуги. Даний факт сторонам и не заперечується.

Разом з тим, обрахунок розмі ру боргу Позивачем було здій снено помилково із застосува нням тарифів, встановлених р озпорядженням виконавчого о ргану Київської міської ради (Київської міської державно ї адміністрації) від 25.12.2008 року №1780/1, яке Указом Президента Укр аїни від 04.02.2009 року було скасова не як таке, що суперечить Конс титуції України, тобто нечин не з моменту його видання.

Колегія суддів погоджуєть ся з доцільністю та правильн істю здійснення судом першої інстанції власного розрахун ку із застосуванням тарифів, встановлених розпорядження м виконавчого органу Київськ ої міської ради (Київської мі ської державної адміністрац ії) від 31.01.2007 року №86, в редакції р озпорядження від 18.06.2007 року №715.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до розр ахунку суду, Позивачем помил ково до основного боргу було включено суму коштів в розмі рі 113 800,0 грн., раніше сплачену Ві дповідачем. Крім того, на дату винесення судом першої інст анції рішення, Відповідачем було сплачено 691 437,74 грн. - решт у основного боргу. В зв' язку з цим судом правомірно припи нено провадження у справі в ц ій частині у зв' язку з відсу тністю предмету спору.

Колегією суддів перевірен о здійснений судом першої ін станції розрахунок, та який к олегія знаходить правильним .

Що стосується доводів апел яційної скарги щодо неправом ірного зменшення розміру пен і до 1 000,0 грн. всупереч статті 233 Г осподарського кодексу Украї ни, 551 Цивільного кодексу Укра їни, 83 Господарського процесу ального кодексу України, суд зазначає наступне.

Стаття 549 Цивільного кодекс у України передбачає, що грош ова сума або інше майно, які бо ржник повинен передати креди торові у разі порушення борж ником зобов'язання є неустой кою (штрафом, пенею), розмір як ої згідно статті 551 кодексу вс тановлюється договором або а ктом цивільного законодавст ва.

Частина 3 статті 551 Цивільног о кодексу України встановлює , що розмір неустойки може бут и зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищує ро змір збитків, та за наявності інших обставин, які мають іст отне значення. Аналогічна но рма міститься і у статті 233 Гос подарського кодексу України .

При цьому, згідно статті 22 Ци вільного кодексу України зби тками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пош кодженням речі, а також витра ти, які особа зробила або муси ть зробити для відновлення с вого порушеного права (реаль ні збитки);

2) доходи, які особа могла б ре ально одержати за звичайних обставин, якби її право не бул о порушене (упущена вигода).

Це також підтверджується й статтею 224 Господарського код ексу України.

Правове регулювання збитк ів не вичерпується лише циві льно-правовими і господарськ о-правовими нормами. Важливе значення має законодавство про бухгалтерський облік. Та к, виходячи з показників бухг алтерського балансу можна ви значити господарську ситуац ію, яка склалася в результаті порушення договору, виявити збитки та визначити їх склад , розмір, обґрунтувати розрах унок збитків.

Аналогічної позиції дотри мується Вищий господарський суд України, який у своїй пост анові від 18.01.2007 року у справі № 44/ 639 зазначив, що неодержаний пр ибуток (втрачена вигода) - це р озрахункова величина втрати очікуваного приросту в майн і, що базується на даних бухга лтерського та податкового об ліку, які беззастережно підт верджують реальну можливіст ь отримання потерпілим суб'є ктом господарювання певних г рошових сум чи інших цінност ей, якщо інший учасник віднос ин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Стаття 33 Господарського про цесуального Кодексу України встановлює обов' язок сторі н довести ті обставини, на які вони посилаються як на підст аву своїх вимог і заперечень . А відповідно до статті 34 Коде ксу обставини справи, які від повідно до законодавства пов инні бути підтверджені певни ми засобами доказування, не м ожуть підтверджуватись інши ми засобами доказування.

Позивачем належних та допу стимих доказів на підтвердже ння наявності у нього збиткі в в зв' язку з невиконанням В ідповідачем умов договору су ду не надано. Крім того, із змі сту позовної заяви вбачаєтьс я, що під час виконання догово ру, укладеного між Позивачем та Відповідачем, у останньог о виникла заборгованість, як а підлягає стягненню на кори сть Позивача.

Враховуючи це, колегія судд ів приходить до висновку, що д оводи Позивача щодо порушенн я судом першої інстанції нор м матеріального права є недо веденими та такими, що не підл ягають задоволенню.

Стаття 83 Господарського про цесуального кодексу при прий нятті рішення господарським судом дозволяє останньому у виняткових випадках зменшув ати розмір неустойки (штрафу , пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов 'язання. Відповідно до р оз' яснення Вищого арбітраж ного суду України Господарсь ким судам України від 10.12.1996 року № 02-5/422 «Про судове рішення», гос подарським судам слід виходи ти з того, що рішення може ґрун туватись лише на тих доказах , які були предметом дослідже ння і оцінки судом. При цьому н еобхідно мати на увазі, що у ві дповідності зі статтею 43 Госп одарського процесуального к одексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукуп ності.

Отже, судом, застосовуючи св оє право на зменшення розмір у неустойки, матеріали, наявн і у справі, мають розглядатис ь та оцінюватись у своїй суку пності та саме на розсуд суду , що не заперечується Позивач ем і, власне, було здійснено су дом першої інстанції під час винесення оскаржуваного ріш ення, а саме, досліджено обста вини, що призвели до простроч ення виконання Відповідачем зобов' язань за договором п еред Позивачем.

З огляду на викладене, колег ія суддів дійшла висновку пр о відсутність підстав для зм іни чи скасування рішення су ду першої інстанції в розумі нні статті 104 Господарського п роцесуального кодексу Укра їни.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 99, 101, 10 3-105 Господарського процесуаль ного кодексу України, Київсь кий апеляційний господарськ ий суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акці онерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особ і Структурного відокремлено го підрозділу «Енергозбут Ки ївенерго» залишити без задов олення.

2. Рішення Господарсь кого суду м.Києва від 12.10.2011 року у справі № 37/123 залишити без змі н.

3. Справу № 37/123 скерува ти до Господарського суду м. К иєва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскарж ено у касаційному порядку ві дповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя

Судді