Постанова

від 13.12.2011 по справі 2а-0870/9890/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13 грудня 2011 року   15:40                                    Справа №  2а-0870/9890/11

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача – не прибув, представника відповідача – не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галадіс» про стягнення податкової заборгованості.

01 листопада 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі іменується – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галадіс» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості в розмірі 4400 грн. 00 коп.

Ухвалою судді від 14.11.2011 відкрито провадження в адміністративній справі.

13.12.2011 представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце  розгляду справи повідомлявся належним чином. До канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

          Відповідач –  Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галадіс», пройшов процедуру державної реєстрації та отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 від 18.03.2010, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні припису ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

          Станом на 24.05.2011 у відповідача  існує заборгованість з податку на прибуток в розмірі 4400 грн. 00 коп.

Заборгованість з податку на прибуток виникла в результаті самостійно поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 16.07.2010 №70478, якою визначене податкове зобов’язання у розмірі 4400 грн. 00 коп.

Отже, заборгованість з податку на прибуток з урахуванням самостійно визначених зобов’язань складає 4400 грн. 00 коп.

Визначена сума податкових зобов’язань відповідачем не сплачена у строки передбачені ст. 5 Закону України №2181-III, у зв’язку з чим дані суми податкового зобов’язання набули статусу податкового боргу.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Податкова вимога форми від 09.12.2010 №1/1310 повернута з відміткою поштового відділення «у зв’язку з неможливістю вручення». Проте, сума заборгованості  відповідачем не сплачена.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.   

За приписами п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-III податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої  податкової декларації.  

Згідно абзацу 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем встановленого для подання податкової декларації.

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України №2181-III – податкова декларація, розрахунок – документ, подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування/або сплата податку, збору обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України №2181-III податковий борг (недоїмка) – податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання,  не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

              Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6  Закону України №2181-III,  у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.   

              Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6  Закону України №2181-III передбачено, що податкова   вимога  вважається  надісланою  (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи  під  розписки  або  надіслано  листом  з  повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається  надісланою  (врученою)  фізичній особі,  якщо  її  вручено  особисто  такій  фізичній  особі або її законному представникові чи  надіслано  листом  на  її  адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.   

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України – орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України – стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється органам державної виконавчої служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

 Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.

 Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу.

          Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний ю сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує тої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання і) податкового повідомлення-рішення.

У зазначені строки податкові зобов'язання не сплачені, а тому у відповідності до              пп. 59.1 ст. 59 Податкового Кодексу України визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України,  у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галадіс» про стягнення податкової заборгованості – задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з рахунків платника податків – Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галадіс» у банках, обслуговуючих такого платника (69032, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Єнісейська, будинок №14; ідентифікаційний код 37020986) на користь Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя суму податкового боргу з податку на прибуток підприємства в розмірі 4400 (чотири тисячі чотириста) грн. 00 (нуль) коп., яку зарахувати  на р/р31116009700007, код платежу 11021000, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевському району, код отримувача 34677145, банк –ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                    

Суддя                                                                                    К.М.Недашківська