Постанова

від 14.12.2011 по справі 5010/1437/2011-14/75

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р. Справа № 5010/1437/2011-14/75

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого судді Сибіги О.М.,

суддів Грейц К.В.,

Полянського А.Г.

розглянувши матеріали

касаційної скарги Товариства з обмеженою ві дповідальністю фірма "Гоба", м . Калуш, Івано-Франківська обл .

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 12.10.2011 року

у справі господарського суду Івано -Франківської області

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю фірма "Гоба", м . Калуш, Івано-Франківська обл .

до Виконавчого комітету Калу ської міської ради, м. Ка луш, Івано-Франківська обл.

за участю Прокуратури м. Калуша

про визнання права власності на торговий павільйон

за участю представників

прокуратури: не з'явився ,

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Гоб а" (далі за текстом - ТОВ "Гоба ") звернулось до господарсько го суду Івано-Франківської о бласті з позовом до виконавч ого комітету Калуської міськ ої ради про визнання права вл асності на торговий павільйо н.

Рішенням господарського с уду Івано-Франківської облас ті від 07.09.2011 року позовні вимог и задоволено в повному обсяз і: визнано за ТОВ "Гоба" право в ласності на торговий павільй он загальною площею 507 кв. м. по вул. Стуса, 32 В у м. Калуші.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 12.10.2011 року апеляційну ск аргу прокуратури міста Калуш а було задоволено, рішення су ду першої інстанції - скасов ано та прийнято нове рішення у справі, яким у задоволенні п озовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із постан овою апеляційного господарс ького суду, ТОВ "Гоб а" звернулось до Вищого госпо дарського суду України з кас аційною скаргою, в якій проси ть постанову Львівського апе ляційного господарського су ду від 12.10.2011 року - скасувати, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.09.2011 року - залишити без зм ін.

Відповідачем відзиву на ка саційну скаргу подано не бул о.

Розпорядженням від 13.12.2011 року № 03.08-05/912 сформовано наступний с клад колегії суддів: головую чий суддя - Сибіга О.М., судді - Грейц К.В., Полянський А.Г.

Учасників судового процес у згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і мі сце розгляду касаційної скар ги, однак вони не скористалис ь передбаченим процесуальни м законом правом на участь у р озгляді справи касаційною ін станцією.

Приймаючи до уваги межі пер егляду справи в суді касацій ної інстанції, перевіривши п овноту встановлення господа рськими судами обставин спра ви та правильність застосува ння судами норм матеріальног о та процесуального права, ко легія суддів Вищого господар ського суду України дійшла в исновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з ог ляду на наступне.

02.10.2008 року на підставі рішенн я Калуської міської ради "Про продовження терміну дії оре нди земельних ділянок" від 31.07.2 008 року № 674 Калуською міською р адою та ТОВ "Гоба" було укладен о Договір оренди, згідно п. 1 як ого останній прийняв в строк ове платне користування земе льну ділянку загальною площе ю 0, 0635 га., яка знаходиться в міст і Калуші по вул. Василя Стуса.

Пунктами 3, 14 вказаного Догов ору передбачено, що земельна ділянка надається для розмі щення торгівельного ряду для комерційного використання.

12.09.2008 року рішенням виконавчо го комітету Калуської місько ї ради "Про реконструкцію існ уючого торгового ряду під ти мчасовий павільйон з легких конструкцій (сендвіч-панелі) на вул. В. Стуса" позивачу було надано дозвіл на реконструк цію існуючого торгового ряду під тимчасовий павільйон з л егких конструкцій (сендвіч-п анелі) на вул. В. Стуса в меж ах орендованої земельної діл янки.

Господарськими судами поп ередніх інстанцій встановле но, що у 2009 році позивачем було здійснено реконструкцію тор гового ряду під павільйон з л егких конструкцій по вул. В. Ст уса, 32-в у м. Калуші.

14.12.2009 року інспекцією Державн ого архітектурно-будівельно го контролю в Івано-Франківс ькій області на підставі акт у готовності об'єкта до експл уатації № 699 від 20.11.2009 року позива чу було видано свідоцтво № 09.0000 699 про відповідність забудови проектній документації, вим огам державних стандартів, б удівельних норм і правил.

З матеріалів справи вбачає ться, що 02.08.2010 року ТОВ "Гоба" звер нулось до виконавчого коміте ту Калуської міської ради з п роханням оформити право влас ності на павільйон загальною площею 507, 2 кв. м. по вул. В. Стуса в м. Калуші та присвоїти адресн ий номер і видати свідоцтво п ро право власності на вищевк азаний об' єкт нерухомого ма йна.

Рішенням виконавчого комі тету Калуської міської ради від 23.02.2011 року № 100 вказаном у павільйону присвоєно окрем ий адресний номер - вул. В.Сту са, 32-в та оформлено право прив атної власності на тимчасови й павільйон з легких констру кцій загальною площею 507, 2 кв. м . за ТОВ "Гоба".

28.03.2011 року Івано-Франківське обласне бюро технічної інвен таризації та реєстрації прав власності на нерухомість ви дало позивачу технічний пасп орт на торговий павільйон, що розміщений по вул. В.Стуса, 32 В в м. Калуші.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в 2010 році ТОВ "Гоба" було здійснено реко нструкцію торгового павільй ону без отримання відповідно го дозволу інспекції Державн ого архітектурно-будівельно го контролю.

З урахуванням встановлени х судами попередніх інстанці й обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегі я суддів Вищого господарсько го суду України виходить з на ступного.

Предметом спору у даній спр аві є визнання права власнос ті на нерухоме майно, а, отже, д о даних правовідносин підляг ають застосуванню норми Циві льного кодексу України та ін ших законодавчих актів, які р егулюють спірні правовіднос ини.

Відповідно до ст. 328 Цивільно го кодексу України право вла сності набувається на підста вах, що не заборонені законом , зокрема із правочинів. Право власності вважається набути м правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або нез аконність набуття права влас ності не встановлена судом.

Порядок набуття права влас ності на самочинне будівницт во передбачений ст. 37 6 Цивільного кодексу України , яка є спеціальною нормою в ре гулюванні спірних правовідн осин, оскільки унормовує від носини, що виникають у тих вип адках, коли загальний порядо к будівництва був порушений.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України вваж ає за необхідне відзначити, щ о при застосуванні ст. 376 Цивіл ьного кодексу України стаття 331 цього кодексу не застосову ється. Вказаною статтею регу люється набуття права власно сті на новостворене майно, як що воно побудоване з дотрима нням встановленого діючим за конодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивіль ного кодексу України житлови й будинок, будівля, споруда, ін ше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, як що вони збудовані або будуют ься на земельній ділянці, що н е була відведена для цієї мет и, або без належного дозволу ч и належно затвердженого прое кту, або з істотними порушенн ями будівельних норм і прави л.

Частиною 2 вказаної статті в становлено, що особа, яка здій снила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майн а, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочин но збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду ви знане за особою, яка здійснил а самочинне будівництво на з емельній ділянці, що не була ї й відведена для цієї мети, за у мови надання земельної ділян ки у встановленому порядку о собі під уже збудоване нерух оме майно (ч. 3 ст. 376 Цивільного к одексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 Цивільного к одексу України право власнос ті та інші речові права на нер ухомі речі, обмеження цих пра в, їх виникнення, перехід і при пинення підлягають державні й реєстрації.

Відповідно до п. 1.6 Тимчасово го положення про порядок дер жавної реєстрації права влас ності та інших речових прав н а нерухоме майно, затверджен ого наказом Міністерства юст иції України від 07.02.2002 року № 7/5, з ареєстрованого в Міністерст ві юстиції України 18.02.2002 року за № 257/6445, державній реєстрації пі длягає право власності на за кінчене будівництвом нерухо ме майно, яке прийняте в експл уатацію у встановленому зако нодавством порядку. Не пі длягають державній реєстрац ії право власності та інші ре чові права на тимчасові спор уди.

Наявними у справі до казами, зокрема, технічним па спортом Івано-Франківського обласного бюро технічної ін вентаризації та реєстрації п рав власності на нерухомість від 28.03.2011 року на торговий паві льйон, що розміщений по вул. В. Стуса, 32-В в м. Калуші, підтверд жено, що позивач не здійснюва в будівництво нерухомого май на, а провів лише реконструкц ію існуючого торгового ряду під тимчасовий павільйон з л егких конструкцій, який не є к апітальною спорудою (нерухом істю), оскільки стіни складаю ться з розбірних „сендвіч-па нелей”, перекриття виконано з „сендвіч-панелей” та покри ття (дах) виконано з металу.

Оскільки торговий па вільйон було змонтовано пози вачем з легких конструкцій і зазначений об' єкт не зв' я заний фундаментом, колегія с уддів Вищого господарського суду України вважає, що апеля ційний господарський суд дій шов вірного висновку про те, щ о вказаний торговий павільйо н є тимчасовою спорудою, а від так застосування до спірних правовідносин ч. 5 ст. 376 Цивільн ого кодексу України, яка регу лює питання визнання права в ласності на самочинне будівн ицтво саме нерухомого майна, є неправомірним.

Крім того, згідно зі ст. 144 Ко нституції України органи міс цевого самоврядування в межа х повноважень, визначених за коном, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самовря дування в Україні" рада в межа х своїх повноважень приймає нормативні та інші акти в фор мі рішень.

Частиною 5 ст. 60 Закону Укра їни "Про місцеве самоврядува ння в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядув ання від імені та в інтересах територіальних громад відпо відно до закону здійснюють п равомочності щодо володіння , користування та розпорядже ння об'єктами права комуналь ної власності, в тому числі ви конують усі майнові операції , можуть передавати об'єкти пр ава комунальної власності у постійне або тимчасове корис тування юридичним та фізични м особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, викори стовувати як заставу, вирішу вати питання їхнього відчуже ння, визначати в угодах та дог оворах умови використання та фінансування об'єктів, що при ватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до п. п. 2 п. "б" ст. 33 вищевказаного Закону до від ання виконавчих органів сіль ських, селищних, міських рад н алежать делеговані повноваж ення, зокрема: реєстрація суб 'єктів права власності на зем лю; реєстрація права користу вання землею і договорів на о ренду землі; видача документ ів, що посвідчують право влас ності і право користування з емлею.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого госпо дарського суду України прихо дить до висновку, що позиваче м не було доведено суду та в ма теріалах справи відсутні буд ь-які докази щодо делегуванн я своїх повноважень Калусько ю міською радою, визначених З аконом України «Про місцеве самоврядування», виконавчом у комітету, а відтак не можна в важати виконавчий комітет Ка луської міської ради належни м відповідачем у даній справ і.

Таким чином, враховуючи вищ евикладене, колегія суддів В ищого господарського суду Ук раїни вважає, що апеляційний господарський суд дійшов ві рного висновку про те, що прав ові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Гоба" до в иконавчого комітету Калуськ ої міської ради про визнання права власності на реконстр уйовані об' єкти, а саме: торг овий павільйон, загальною пл ощею 507, 2 кв. м., що розміщений по вул. В.Стуса, 32-В в м. Калуш - від сутні.

За таких обставин, колегія с уддів Вищого господарського суду України приходить до ви сновку, що під час розгляду сп рави судом апеляційної інста нцій фактичні обставини спра ви встановлено на основі пов ного, всебічного і об' єктив ного дослідження поданих док азів, висновки суду відповід ають цим обставинам і їм нада на вірна юридична оцінка з пр авильним застосуванням норм матеріального і процесуальн ого права.

Заперечення скаржника, вик ладені в касаційній скарзі, н е приймаються судом касаційн ої інстанції до уваги, оскіль ки зводяться до вільного тлу мачення норм права та не спро стовують висновків апеляцій ного господарського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК Ук раїни касаційна інстанція за результатами розгляду касац ійної скарги має право залиш ити рішення першої інстанції або постанову апеляційної і нстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишаєт ься без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного г осподарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріа льного та процесуального пра ва, з' ясуванням всіх обстав ин, які мають значення для пра вильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висно вками суду апеляційної інста нції, які відповідають матер іалам справи та чинному зако нодавству, у зв' язку з чим пі дстав для скасування чи змін и оскаржуваної постанови не вбачається.

Враховуючи викладене, керу ючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарс ького процесуального кодекс у України, Вищий господарськ ий суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скарг у залишити без задоволення.

2. Постанову Львівсько го апеляційного господарськ ого суду від 12.10.2011 року у справі № 5010/1437/2011-14/75 - залишити бе з змін.

Головуючий судд я О.М. Сибіга

Судді: К.В. Грейц

А.Г. Полянський