Рішення

від 04.09.2008 по справі 7/67-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/67-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"04" вересня 2008 р.  Справа № 7/67-38.

за позовом відкритого акціонерного товариства “Горохівський цукровий завод”, смт.Мар'янівка

до відповідача: приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Скобелка”, с.Скобелка, Горохівського р-ну

          про стягнення 71335,30 грн.

                                                                                                                             Суддя      Шум М.С.

          за участю представників сторін:

від позивача: Овсієнко С. А., нач. юр. відділу (довіреність № 12/08 від 12.02.2008р.).

          від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача  було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учаснику судового процесу було роз'яснено його права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач –ВАТ “Горохівський цукровий завод” просить стягнути з відповідача - приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Скобелка” 71335,30 грн. заборгованості в т.ч. 52192,66 грн. основного боргу, 16701,63 грн. індексу інфляції та 2441,01 грн. 3% річних.

Відповідач в поясненнях №71 від 16.07.2008 року заборгованість визнав повністю.

          Ухвалою суду від 17.07.2008 року сторін зобов'язано провести звірку взаєморозрахунків, акт звірки подати суду. Вимоги суду не виконані.

Представник позивача у судовому засіданні 04.09.2008 року позовні вимоги підтримав, подав акт звірки взаємних розрахунків, проте не підписаний відповідачем.

          Відповідач у судове засідання 04.09.2008 року не з'явився, витребувані судом документи не подав, повноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

22 березня 2006 року між ВАТ "Горохівський цукровий завод" та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Скобелка" було укладено договір №33 про поставку цукрових буряків в 2006 році (далі - договір).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.2.1, 4.2.2 договору відповідач зобов'язався провести посів цукрових буряків на площі 50 га, продати позивачу цукрові буряки (сировину) урожаю 2006 року, що відповідають вимогам стандарту 17 421-82 "Цукрові буряки для переробки. Вимоги при заготівлі" на умовах: кількість - 1000 тонн цукрових буряків по ціні 195 грн. 00 коп., позивач зобов'язався при замовленні, авансувати відповідача кондиційним посівним матеріалом, а також при можливості авансувати пальним, мінеральними добривами, гербіцидами згідно його заявки (заявка оформляється довіреністю форми М-2, факт передачі товарного кредиту фіксується накладною)) по цінах, що діють на момент їх отримання.

На виконання п. 4.2.2. договору позивачем передано відповідачу дизпаливо, цукор-пісок, масло, що стверджується накладними та довіреностями.

Крім того, 28 березня 2006 року між позивачем (поручитель), відповідачем (боржник) та ВАТ "Гранд-Агро" був укладений договір поруки №ГА-30/П. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

          Згідно з ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

      Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до вищевказаного договору позивач, як поручитель, оплати ВАТ "Гранд-Арго" (постачальнуку) поставку для відповідача нітроамофос по закупівельних цінах в кількості 15 тонн на загальну суму 23 700 грн. 00 коп., згідно п. 2.1, 2.2 вказаного договору.

Відповідачем взяті на себе згідно договору №33 від  22.03.2006 року про поставку цукрових буряків в 2006 році та договору поруки №ГА-30/П від 28.03.2006 року зобов'язання, зокрема,  в частині поставки цукросировини урожаю 2006 року не виконав, у зв'язку з чим заборгував позивачу 52 192 грн. 66 коп.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладені між останніми договори поставки та поруки предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавався, сторонами розірвані не були.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню  у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

          Позивачем    за період з 15.10.2006 року по 06.05.2008 року нараховані 16 701 грн. 63 коп. збитків від інфляції та  2 441 грн. 01  коп. 3% річних в силу ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів, поставка позивачем відповідачу продукції авансом в рахунок майбутнього урожаю відповідно до договору поставки, оплата позивачем, як поручителя, поставки відповідачу нітроамофос, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 52 192 грн. 66 коп. заборгованості, 16 701 грн. 63 коп. збитків від інфляції та  2 441 грн. 01  коп. 3% річних, є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Сума заборгованості у встановленому порядку не була спростована та заперечена відповідачем, відповідних доказів виконання договірних зобов'язань та повернення позивачу заборгованості не було представлено суду в процесі розгляду справи.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 553, 559, 599, Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Скобелка” (Волинська обл., Грохівський район, с. Скобелка, код ЄДРПОУ 00725335) на користь відкритого акціонерного товариства “Горохівський цукровий завод” (Волинська обл.., Горохівський район, смт. Мар'янівка, вул.. Незалежності, 13, код ЄДРПОУ 00372641) 52 192 грн. 66 коп. заборгованості, 16 701 грн. 63 коп. збитків від інфляції, 2 441 грн. 01  коп. 3% річних, а всього 71 335 грн. 30 коп. та 713 грн. 35 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

                    Суддя                                                                                       М.С. Шум