Рішення

від 03.09.2007 по справі 7/67-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ 

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

"03" вересня 2007

р. 

Справа № 7/67-38.

За позовом

Волинського природоохоронного міжрайонного 

прокурора в інтересах держави -Луцької міської ради в особі Луцького

спеціального комунального автотранспортного підприємства

"Луцькспецкомунтранс", м. Луцьк

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 2 310,28 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю

представників сторін:

від позивача:

Давидюк М. В. -юрисконсульт (довіреність від 04.01.2007р.)

від відповідача:

не з'явився

Відповідно до ст. 20 Господарського

процесуального кодексу України представнику позивача та прокурору було

роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому

засіданні на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України

учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв та

клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору:

позивач -Волинський природоохоронний міжрайонний  прокурор в інтересах держави -Луцької міської

ради в особі Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства

"Луцькспецкомунтранс" просить стягнути з відповідача -підприємця

ОСОБА_1 2310,28 грн., втому числі 1 155,14 грн. заборгованість за надані послуги

із збирання та вивезення побутових відходів згідно договору № НОМЕР_1 від

17.01.2007р. та 1 155,14 грн. пені.

          В судовому засіданні 03.09.07р.

представник позивача повідомив про сплату основного боргу в сумі 1155,31 грн.

та просить стягнути штрафні санкції в розмірі 1155,31 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву

не подав, позову не оспорив.

Відповідно до ст. 75 Господарського

процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу

може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ: 17 січня 2007 року між Луцьким спеціальним комунальним

автотранспортним підприємством "Луцькспецкомунтранс" та підприємцем

ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з вивезення твердих побутових

відходів за №НОМЕР_1.

Укладена між сторонами угода

предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася,

сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні

підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Згідно до умов договору №НОМЕР_1

від 17.01.2007р. підприємство "Луцькспецкомунтранс" взяло на себе

зобов'язання надавати підприємцю ОСОБА_1 послуги з вивезення твердих побутових

відходів, які накопичуються в останнього, а підприємець в свою чергу

зобов'язувався оплачувати вартість послуг.

Відповідно до ст. 144

Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів

господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не

передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173

Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України,

зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана

вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,

виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної

дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання умов договору №НОМЕР_1

від 17.01.2007р. позивачем надано послуги з вивезення твердих побутових

відходів відповідачу, що стверджується долученими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 193

Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання

мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших

правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні 03.09.07р.

представник позивача повідомив про сплату основного боргу в сумі 1155,31 грн.,

що підтверджується банківською випискою, а тому провадження в частині стягнення

основного боргу підлягає припиненню у зв'язку зі сплатою.

Проте, відповідачу згідно п. 4.3.1

договору №НОМЕР_1 від 17.01.2007р., ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу

України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення

належних розрахунків по оплаті наданих послуг було нараховано пеню, котра у

відповідності до представлених господарському суду розрахунку за

прострочки  склала 1155,14 грн.

З огляду на викладене, враховуючи

надання позивачем відповідачу послуг з вивезення твердих побутових відходів та

не проведення останнім при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги в

частині стягнення пені пред'явлені до підприємця ОСОБА_1 підставні і підлягають

до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з

вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та

розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають

відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу

України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та

керуючись ст.ст. 80, 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.

549, 550 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Луцького спеціалізованого комунального

автотранспортного підприємства "Луцькспецкомунтранс" (м. Луцьк, вул.

Дубнівська, 64, код ЄДРПОУ 30659101) 1155,14 грн. пені.

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) в доход Державного бюджету України 102 грн. державного

мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на

користь Державного бюджета м.Луцька (р/р3121172597100002 одержувач коштів УДК у

м. Луцьку, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області, код одержувача 21741605,

МФО 803014, КЕКД 22050000.).

Суддя                                                 

М.С. Шум