Рішення

від 27.08.2008 по справі 18/395-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/395-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                                                                                тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"27" серпня 2008 р.                                                                    Справа № 18/395-08

Розглянувши справу за позовом    Відкритого акціонерного товариства "Промислово-будівельна група "Антарес"   

До           Комунального обласного  виробничого об'єднання "Київтеплокомуненерго"  

Про     стягнення 342389,81 грн.  

суддя  Кошик А. Ю.

за участю представників сторін:

позивача Шабанова І.В.

відповідача   не прибув

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство  «Промислово-будівельна група «Антарес»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до  Комунального обласного виробничого об'єднання  теплових мереж  Київської обласної ради  «Київтеплокомуненерго» (далі - відповідач) про стягнення  342389,81  грн.

Провадження у справі було порушене відповідно до  ухвали від  20.06.2008 року. Розгляд справи було призначено на  22.07.2008 року.

Відповідач надіслав до суду відзив, в якому заперечує проти нарахування інфляційних, оскільки  вимога про  сплату таких витрат  не пред'являлась.

В судовому засіданні  22.07.2008 року розгляд справи було відкладено до  27.08.2008 року  у зв'язку з нез'явленням  відповідача за його клопотанням.

В судовому засіданні  27.08.2008 року  позивач позовні вимоги підтримав.

Уповноважений представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору ухвалою від 22.07.2008 року, надісланою на його  адресу,   в судове засідання 27.08.2008 року без поважних причин  не з'явився, відзив на позов не надав. За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу  за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши надані ними докази, суд встановив.

31 жовтня 2007 року між Київським обласним виробничим об'єднанням  теплових мереж  Київської обласної ради  «Київтеплокомуненерго»та ВАТ «Промислово-будівельна група «Антарес»було укладено Договір поставки № 44.

Згідно п. 1.1 Розділу 1 даного Договору відповідач (Замовник) доручив, а позивач  (Постачальник)  зобов'язався доставити та передати у власність (повне господарське відання) Замовника труби сталеві теплоізольовані та комплектуючі до труб у 2007 році, а Постачальник зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Згідно Специфікації (Додаток № 1) до вищевказаного Договору  та видаткової накладної № В-00014 від 07 грудня 2007 року  позивач поставив, а відповідач  прийняв товар на загальну суму 299030,40 грн.,  в т.ч. ПДВ –49838,40 грн.

Пунктом 4.1. Розділу 4 Договору, передбачено сплату за товар в два етапи: 1- попередня оплата 30%; 2 - на протязі 5-ти банківських днів після поставки товару по мірі надходження коштів від розпорядника бюджетних коштів.

Станом на день подання позову за поставлений товар відповідач не розрахувався, чим порушив умови Договору поставки № 44 від 31.10.2007 року.

23 квітня 2008 року між сторонами було підписано акт звірки розрахунків, згідно якого Відповідач визнає суму боргу за даним Договором (копія додається).

Статтею 712 Цивільного Кодексу  України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість  в сумі 299030,40  грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  1495,15 грн. штрафу та 41864,26 грн.  інфляційних.

Відповідно до частин першої і третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частини першої статті 230 Господарського Кодексу  України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розділом 8 вищевказаного Договору передбачено відповідальність сторін, зокрема пунктами 8.1–8.2 визначено, що сторони несуть взаємну відповідальність за затримку розрахунків, термінів поставки. Сторона, яка не виконала повністю, або частково своїх зобов'язань по даному Договору компенсує другій стороні, всі понесені останньою збитки.

Пунктом 8.4 Розділу 8 Договору передбачено, що Замовник за даним Договором за невиконання  сплачує штрафну неустойку в розмірі 0,5% від суми Договору.

Пунктом 3.2 Розділу 3 Договору встановлено, що загальна сума Договору складає 299030,40 грн.

Таким чином, на підставі пункту 8.4 Розділу 8 Договору поставки № 44 від 31.10.2007 року з відповідача підлягає стягненню штраф у  сумі 1495,15 грн.

Крім того, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що  в період з 01 січня 2008 року по 01 травня 2008 року індекс інфляції складав  114%, згідно Договору поставки № 44 від 31.10.2007 року інфляційні витрати складають 41864,26 грн.  

Відповідно до ст. 193 ГК України  кожна сторона повинна вжити  усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим  Кодексом,  іншими законами або договором.

Таким чином,  підставою для стягнення з відповідача інфляційних  є факт прострочення виконання грошового зобов'язання,  що призвело до розгляду спору  в суді.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин,  суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не  спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом  стягнення 299030,40 грн. боргу, 1495,15 грн. штрафу та 41864,26  грн. інфляційних витрат.

Відшкодування судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

Керуючись   ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,             

вирішив:

1.   Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.   Стягнути з Київського обласного виробничого об'єднання  теплових мереж  Київської обласної ради  «Київтеплокомуненерго»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченко, 8а, код  05447622) на користь Відкритого акціонерного товариства  «Промислово-будівельна група «Антарес»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна 72, код 14314274) 299030 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч тридцять) грн. 40 коп. боргу, 1495 (одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять) грн. 15 коп. штрафу,  41864 (сорок одну тисячу вісімсот шістдесят чотири)  грн. 26 коп. інфляційних витрат,   3423 (три тисячі чотириста двадцять три) грн. 90 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                             Кошик А. Ю.