Постанова

від 10.02.2009 по справі 18/395-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/395-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

10.02.09 р.                                                                                          № 18/395-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Мазур Л. М. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Жук Г. А.

при секретарі судового засідання Єрмак Л. В.,

за участю представників сторін:

від позивача:          Шабанова І.В. –представник, довіреність № 14 від 19.01.2009 року;

від відповідача:          Шліхта Г. І. –представник, довіреність № 28 від 09.02.2009 року;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального обласного об'єднання теплових мереж Київської обласної ради «Київтеплокомуненерго»

на рішення господарського суду Київської області від 27.08.2008 року

у справі № 18/395-08 (суддя –Кошик А. Ю.)

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес», м. Васильків Київської області,

до          Комунального обласного об'єднання теплових мереж Київської обласної ради «Київтеплокомуненерго», м. Бровари Київської області,

про                   стягнення 342 389,81 грн., -

в с т а н о в и в :

У червні 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Промислово-будівельна група «Антарес»(далі за текстом –позивач, ВАТ «ПБГ «Антарес») звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального обласного об'єднання теплових мереж Київської обласної ради «Київтеплокомуненерго»(далі за текстом –відповідач, КООТМ КОР «Київтеплокомуненерго», скаржник) про стягнення 299 030,40 грн. боргу, 1 495,15 грн. штрафу та 41 864,26 грн. інфляційних нарахувань, а всього 342 389,81 грн. по зобов'язаннях за договором поставки № 44 від 31.10.2007 року.

В обґрунтування заявлених вимог про стягнення суми основного боргу позивач послався на невиконання відповідачем умов договору поставки № 44 від 31.10.2007 року та несплату 299 030,40 грн. за поставлений товар.

Також, в обґрунтування вимог про стягнення штрафу та інфляційних нарахувань, позивач послався на ст. 549 ЦК України, ст. ст. 230, 231 ГК України та умови договору поставки № 44 від 31.10.2007 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.08.2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявлені ВАТ «ПБГ «Антарес» позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 26.11.2008 року КООТМ КОР «Київтеплокомуненерго»подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду Київської області від 27.08.2008 року скасувати; в листі № 25 від 05.02.2009 року скаржник уточнив вимоги апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги КООТМ КОР «Київтеплокомуненерго»посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність оскаржуваного рішення обставинам справи.

На підставі апеляційної скарги КООТМ КОР «Київтеплокомуненерго» на рішення господарського суду Київської області від 27.08.2009 року, згідно ст. 98 ГПК України, ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року порушено апеляційне провадження у справі.

Позивач, згідно ст. 96 ГПК України, надав відзив № 10 від 19.01.2009 року на апеляційну скаргу, у якому з її доводами не погоджується, просить вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 27.08.2008 року –без змін.

За розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2009 року розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя –Мазур Л. М., судді: Жук Г. А., Зеленіна Н. І. (у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Андрейцевої Г. М.).

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2009 року розгляд справи відкладався у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача та неявкою його представника, згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду 10.02.2009 року представник відповідача вимоги апеляційної скарги, уточнені листом № 25 від 05.02.2009 року, підтримав з викладених у ній підстав, просив їх задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 27.08.2008 року скасувати та припинити провадження у справі.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив з викладених у відзиві на неї підстав, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги –без задоволення.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 27.08.2008 року у справі № 18/395-08 має бути залишено без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 31.10.2007 року КВО ТМ КОР «Теплокомуненерго»(замовник) та ВАТ «ПБГ «Антарес»(постачальник) уклали Договір № 44 (далі за текстом - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручив, а постачальник зобов'язався доставити та передати у власність (повне господарське ведення) замовника труби сталеві теплоізольовані (товар) та комплектуючі до труб у 2007 році, а замовник зобов'язався  прийняти товар та оплатити на умовах  цього Договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до п. 1.2. Договору, кількість і ціна товару вказуються у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток 1).

Так, як встановлено зі специфікації до Договору, постачальник зобов'язався доставити та передати у власність (повне господарське ведення) замовника труби ПТІ O 159/250 п/е у кількості 752 м/п (ціна за одиницю без ПДВ –281,50 грн.) загальною вартістю 211 688,00 грн. (без ПДВ), відведення O 159/250 у кількості 2 шт. (ціна за одиницю без ПДВ –747,00 грн.) загальною вартістю 1 494,00 грн. (без ПДВ), комплект ізоляції стиків O 159/250 у кількості 70 шт. (ціна за одиницю без ПДВ –115,00 грн.) загальною вартістю 8 050,00 грн. (без ПДВ), компенсатор сильфонний O 159/250 у кількості 4 шт. (ціна за одиницю без ПДВ –6 990,00 грн.) загальною вартістю 27 960,00 грн. (без ПДВ), а всього товар на загальну суму 299 030,40 грн., в тому числі ПДВ –49 838,40 грн.

Згідно наявної у матеріалах справи видаткової накладної № В-00014 від 07.12.2007 року, постачальник передав, а замовник прийняв на умовах укладеного між ними Договору товар, визначений у специфікації, у повному обсязі.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що сплата за товар згідно договору та рахунку-фактури проводиться в два етапи:

1. попередня оплата 30%;

2. на протязі 5-ти банківських днів після поставки товару по мірі надходження коштів від розпорядника бюджетних коштів.

Проте, як вбачається з підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками підприємств Акту звірки розрахунків, станом на 23.04.2008 року, відповідач (замовник) позивачеві (постачальник) за отриманий згідно Договору товар не сплатив, його заборгованість склала 299 030,40 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Відповідно до статей 193, 199 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 299 030,40 грн. є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 1 495,15 грн. штрафу та 41 864,26 грн. інфляційних нарахувань, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.1. Договору, сторони несуть взаємну відповідальність за затримку розрахунків, термінів поставки. Сторона, яка не виконала повністю або частково своїх зобов'язань по даному Договору компенсує другій стороні всі понесені останньою збитки (п. 8.2. Договору).

Пунктом 8.4. Договору сторони погодили, що замовник за невиконання умов цього договору сплачує штрафну неустойку у розмірі 0,5% від суми договору.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми штрафу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що його виконано вірно, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 1 495,15 грн. штрафу.

Також, позивачем, з посиланням на ст. 625 ЦК України, заявлено до стягнення 41 864,26 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведених правових норм та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом вірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення 41 864,26 грн. інфляційних нарахувань.

Таким чином, позовні вимоги ВАТ «ПБГ «Антарес»до КООТМ КОР «Київтеплокомуненерго»про стягнення 299 030,40 грн. боргу, 1 495,15 грн. штрафу та 41 864,26 грн. інфляційних нарахувань, а всього 342 389,81 грн. по зобов'язаннях, що виникли за договором поставки № 44 від 31.10.2007 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду підтримує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача відхиляються колегією суддів, оскільки не підтверджуються матеріалами та фактичними обставинами справи.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду також вважає слушними твердження позивача про те, що відповідач не позбавлений права в окремому провадженні ставити питання про стягнення спричинених збитків з ГУЖКГ і ПЕК КОДА за Договором підряду від 15.10.2007 року, на які скаржник посилається в обґрунтування своїх вимог.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 27.08.2008 року у справі № 18/395-08 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Київської області від 27.08.2008 року  у справі  № 18/395-08 залишити без змін, а  апеляційну скаргу  Комунального обласного об'єднання теплових мереж Київської обласної ради «Київтеплокомуненерго»–без задоволення.

2. Справу № 18/395-08 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя:                                                                      Мазур Л. М.

Судді:

                                                                                                    Жук Г. А.

                                                                                                    Зеленіна  Н.І.

Дата відправки  11.02.09