ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5/191 13.12.11
За позовом Това риства з обмеженою відповіда льністю "КЛЕВЕР груп"
до Громадської орг анізації "Фестиваль "Сходи до неба"
про стягнення 35 093, 81 г рн.
Суддя Ломака В .С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 27.04.2011 р. ;
від відповідача: не з'яви вся.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою ві дповідальністю "КЛЕВЕР груп" (далі - позивач, ТОВ "КЛЕВЕР г руп") звернулось до господарс ького суду міста Києва з позо вом до Громадської організац ії "Фестиваль "Сходи до неба" (д алі - відповідач, ГО "Фестива ль "Сходи до неба") про стягнен ня 35 093, 81 грн., з яких: 28 320, 00 грн. основ ного боргу за Договором про н адання послуг № 1402 від 14.02.2011 р., 1 787, 82 грн. пені, 3 803, 06 інфляційних втр ат, 366, 76 грн. 3 % річних та 816, 17 грн. пр оцентів за користування чужи ми грошовими коштами.
Обґрунтовуючи позовні вим оги, позивач вказував на те, що відповідач всупереч взятих на себе договірних зобов' яз ань щодо оплати замовлених н им та наданих позивачем посл уг повністю не розрахувався з останнім, внаслідок чого у в ідповідача виник борг на заг альну суму 28 320, 00 грн. Враховуючи зазначене, позивач просив су д стягнути з відповідача в пр имусовому порядку основний б орг та нараховані за період з моменту виникнення зобов' я зань з оплати й до 29.08.2011 р. передб ачену договором пеню у розмі рі подвійної облікової ставк и НБУ, передбачені ст. 625 ЦК Укра їни інфляційні втрати та 3 % рі чних, а також проценти за кори стування чужими грошовими ко штами, передбачені ст. 1048 ЦК Укр аїни, у розмірі однієї обліко вої ставки НБУ.
Ухвалою господарського су ду міста Києва від 19.10.2011 р. поруш ено провадження у справі № 5/191 т а призначено розгляд справи на 08.11.2011 р.
Ухвалою від 08.11.2011 р. розгляд сп рави, у зв' язку з неявкою сто рін відкладено на 13.12.2011 р.
05.12.2011 р. через відділ діловодс тва суду позивачем було нада но письмові пояснення щодо р озрахунків між сторонами за період з моменту виникнення договірних відносин до 08.11.2011 р.
У судовому засіданні 13.12.2011 р. п редставник позивача позовні вимоги підтримав та просив ї х задовольнити з підстав, вик ладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з' явив ся, хоча про час і місце розгля ду справи повідомлений належ ним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з Інформаційним лис том Вищого господарського су ду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у 2005 році" до повноваже нь господарських судів не ві днесено установлення фактич ного місцезнаходження юриди чних осіб або місця проживан ня фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчин ення тих чи інших процесуаль них дій. Тому примірники пові домлень про вручення рекомен дованої кореспонденції, пове рнуті органами зв'язку з позн ачками "адресат вибув", "адреса т відсутній" і т.п., з урахуванн ям конкретних обставин справ и можуть вважатися належними доказами виконання господар ським судом обов'язку щодо по відомлення учасників судово го процесу про вчинення цим с удом певних процесуальних ді й.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.6 Роз' ясн ення президії Вищого арбітра жного суду України № 02-5/289 від 18.09. 1997 р. "Про деякі питання практик и застосування Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни" особи, які беруть участ ь у справі, вважаються повідо мленими про час і місце її роз гляду судом, якщо ухвалу про п орушення провадження у справ і надіслано за поштовою адре сою, зазначеною у позовній за яві.
Також, згідно з п. 11 Інформаці йного листа Вищого господарс ького суду України № 01-8/1 23 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання п рактики застосування норм Го сподарського процесуальног о кодексу України, порушені у доповідних записках про роб оту господарських судів у 2006 р оці" відповідні процесуальні документи надсилаються госп одарським судом згідно з пош товими реквізитами учасникі в судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Крім того, слід зазначити, щ о законодавство України, в то му числі Господарський проце суальний кодекс України, в то му числі не зобов'язує й сторо ну у справі, зокрема позивача , з' ясовувати фактичне місц езнаходження іншої сторони ( сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходже нням, визначеним згідно зі ст аттею 93 Цивільного кодексу Ук раїни) та зазначати таке факт ичне місцезнаходження в позо вній заяві чи інших процесуа льних документах.
В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визнач еному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела пр о це до відома господарськог о суду, інших учасників проце су, то всі процесуальні наслі дки такої невідповідності по кладаються на цю юридичну ос обу.
Відповідно до п. 3.6 Роз' ясне ння президії Вищого арбітраж ного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 р. "Про деякі питання практики застосування Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни" у випадку нез'явлення в з асідання господарського суд у представників обох сторін або однієї з них справа може б ути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представн иків не перешкоджає вирішенн ю спору.
Зважаючи на те, що неявка пр едставника відповідача не пе решкоджає всебічному, повном у та об'єктивному розгляду вс іх обставин справи, суд вважа є за можливе розглянути спра ву за наявними в ній матеріал ами в порядку ст. 75 ГПК України .
Судом розглянуто заяву поз ивача про вжиття заходів до з абезпечення позову шляхом на кладення арешту на усе рухом е та нерухоме майно відповід ача до винесення відповідног о рішення, та вирішено в її зад оволенні відмовити, у зв' яз ку з необґрунтованістю.
Так, відповідно до приписі в статті 66 ГПК України господа рський суд за заявою сторони , прокурора чи його заступник а, який подав позов, або з сво єї ініціативи має право вжи ти заходів до забезпечення п озову. Забезпечення позову д опускається в будь-якій стад ії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможл ивим виконання рішення госпо дарського суду.
Забезпечення позову - це с укупність процесуальних дій , які гарантують виконання рі шення суду в разі задоволенн я позовних вимог.
Умовою застосування заход ів до забезпечення позову є д остатньо обґрунтоване припу щення, що майно, яке є у відпов ідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнут и, зменшитись за кількістю аб о погіршитись за якістю на мо мент виконання рішення.
За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечен ня позову застосовуються гос подарським судом як засіб за побігання можливим порушенн ям майнових прав чи охоронюв аних законом інтересів особи та гарантія реального викон ання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забе зпечення позову, суд (суддя) ма є з урахуванням доказів, нада них позивачем на підтверджен ня своїх вимог, пересвідчити ся, зокрема, в тому, що між стор онами дійсно виник спір та іс нує реальна загроза невикона ння чи утруднення виконання можливого рішення суду про з адоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані пр о особу відповідача, а також в ідповідність виду забезпече ння позову, який просить заст осувати особа, котра звернул ася з такою заявою, позовним в имогам (абзац 1 пункт 4 Пленуму Верховного Суду України №9 ві д 22.12.2006 "Про практику застосуван ня судами цивільного процесу ального законодавства при ро згляді заяв про забезпечення позову").
Адекватність заходу до заб езпечення позову, що застосо вується господарським судом , визначається його відповід ністю вимогам, на забезпечен ня яких він вживається. Оцінк а такої відповідності здійсн юється господарським судом, зокрема, з урахуванням співв ідношення права (інтересу), пр о захист яких просить заявни к, з вартістю майна, на яке вим агається накладення арешту.
При встановленні відповід ності виду забезпечення позо ву, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам слі д враховувати, що вжиті заход и не повинні перешкоджати го сподарській діяльності юрид ичної особи або фізичної осо би, яка здійснює таку діяльні сть і зареєстрована відповід но до закону як підприємець (а бзац 2 пункт 4 Пленуму Верховно го Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «П ро практику застосування суд ами цивільного процесуально го законодавства при розгляд і заяв про забезпечення позо ву»).
Зі змісту заяви позивача в бачається, що в обґрунтуванн я своїх вимог ним покладено л ише припущення про те, що відп овідач може розпорядитися св оїми оборотними активами, вн аслідок чого, на його думку, ст ане неможливим виконання при йнятого у даній справі рішен ня.
Таким чином, оскільки позив ачем не надано суду належних та допустимих доказів того, щ о відповідачем плануються аб о вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання вз ятих на себе зобов' язань та уникнення відповідальності , суд відхиляє вищезазначену заяву про забезпечення позо ву.
В судовому засіданні 13.12.2011 р. с удом проголошено вступну та резолютивну частину рішення .
Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтується позов, об' є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, господарський суд міста К иєва, -
ВСТАНОВИВ:
14.02.2011 р. між позивачем (Викон авець) та відповідачем (Замов ник) було укладено Договір пр о надання послуг (далі - Дого вір), відповідно до п. 2.1. якого В иконавець зобов' язується з а завданням Замовника надава ти йому послуги, що стосуютьс я вказаного в Договорі та Дод атках до нього комплексу зах одів в строки і на умовах, обум овлених цим Договором (надал і - послуги), а Замовник зобов ' язується прийняти та оплат ити належним чином надані по слуги.
Перелік послуг, що надаютьс я Виконавцем, їх вартість, при нципи взаємодії Замовника та Виконавця в межах дії Догово ру, а також порядок і строки на дання таких послуг Замовнико ві, тощо, погоджуються і оформ ляються сторонами відповідн ими додатками/додатковими уг одами до цього Договору, що є й ого невід'ємними частинами (п . 2.2. Договору).
Пунктом 5.5. Договору сторони обумовили, що по закінченні н адання Виконавцем послуг за кожним додатком/додатковою у годою, впродовж 5 календарних днів Виконавець надає Замов нику акт прийняття наданих п ослуг та відповідні податков і накладні. Замовник зобов' язується підписати наданий В иконавцем Акт прийняття нада них послуг протягом 5 робочих днів з моменту його отриманн я або у цей же строк надати Вик онавцю мотивовану відмову в письмовому вигляді.
В залежності від обсягу та с кладності наданих послуг Зам овник сплачує Виконавцю варт ість послуг у розмірі, визнач еному у конкретному випадку додатком до цього Договору (п. 6.1. Договору).
Відповідно до п. 11.1. Договору він набуває чинності з дати й ого укладення сторонами і ді є до 31 грудня 2011 р. Якщо на дату з акінчення строку дії цього Д оговору які-небудь з зобов' язань сторін невиконані, вон и залишаються чинними до їх п овного виконання.
В якості додатків до Догово ру сторонами були підписані Додаток № 1 від 21.02.2011 р. на загальн у суму послуг у розмірі 16 320, 00 гр н., Додаток № 2 від 15.03.2011 р. на загал ьну суму послуг у розмірі 36 480, 00 грн., Додаток № 3 від 02.03.2011 р. на заг альну суму послуг у розмірі 12 000, 00 грн. та Додаток № 4 від 14.03.2011 р. н а загальну суму послуг у розм ірі 5 714, 16 грн., предметом я ких сторонами було визначено зобов' язання позивача нада ти відповідачу послуги по пр осуванню заходу "Фестиваль "С ходи до неба", які споживаютьс я в процесі здійснення відпо відної дії або діяльності зг ідно з специфікацією, наведе ною у вказаних Додатках, та об ов' язок відповідача оплати ти такі послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взят і на себе договірні зобов' я зання з надання відповідних послуг, що підтверджується п ідписаними сторонами актами надання послуг № 20 від 18.03.2011 р. на суму 5 714, 16 грн., № 39 від 04.05.2011 р. на сум у 12 000, 00 грн., № 27 від 04.04.2011 р. на суму 36 48 0, 00 грн., № 19 від 18.03.2011 р. на суму 16 320, 00 г рн.
Судом встановлено, що позив ач виставив відповідачу раху нки на оплату № 30 від 17.03.2011 р. на су му 16 320, 00 грн., № 31 від 17.03.2011 р. на суму 3 6 480, 00 грн., № 48 від 18.04.2011 р. на суму 12 000, 00 грн., № 34 від 18.03.2011 р. на суму 5 714, 16 грн .
У свою чергу, відповідач над ані позивачем послуги оплати в частково, сплативши 18.04.2011 р. 5 714, 16 грн. та 21.04.2011 р. 36 480, 00 грн., що підтве рджується випискою банку по рахункам позивача за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.
Враховуючи зазначене відп овідачем були залишені без о плати послуги надані позивач ем на підставі Додатків до До говору № 1 від 21.02.2011 р. та № 3 від 02.03.201 1 р.
07.07.2011 р. позивач листом за № 25 на діслав відповідачу Акт звіря ння розрахунків за період з 01. 01.2011 р. по 07.07.2011 р., який однак відпов ідач не підписав та при цьому письмових заперечень не над ав.
Вважаючи, що зазначеними ді ями відповідач порушує права та законні інтереси позивач а, останній вирішив звернути сь за їх захистом до суду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача підляг ають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України ци вільні права та обов'язки вин икають із дій осіб, що передба чені актами цивільного закон одавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов'язки ; підставами виникнення циві льних прав та обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини.
Відповідно до ст. 901 ЦК Україн и за договором про надання по слуг одна сторона (виконавец ь) зобов' язується за завдан ням другої сторони (замовник а) надати послугу,яка спожива ється в процесі вчинення пев ної дії або здійснення певно ї діяльності, а замовник зобо в' язується сплатити викона вцеві зазначену послугу, якщ о інше не встановлено догово ром.
Згідно зі ст. 903 ЦК України, як що договором передбачено над ання послуг за плату, замовни к зобов' язаний оплатити над ану йому послугу в розмірі, у с троки та в порядку, що встанов лені договором.
Пунктом 4 Додатку № 1 від 21.02.2011 р . та пунктом 5 Додатку № 3 від 02.03.201 1 р. сторони передбачили, що ва ртість послуг сплачується За мовником в національній грош овій одиниці (гривні) шляхом п ерерахування у безготівково му вигляді Замовником суми н а поточний рахунок Виконавця : передоплата у розмірі 50 % пови нна бути перерахована Замовн иком Виконавцеві протягом 5-т и банківських днів на підста ві виставленого Виконавцем р ахунку-фактури; фінальна опл ата, що складає 50 % від суми, пер ераховується на рахунок Вико навця після здачі робіт Вико навцем і прийняття Замовнико м виконаних робіт (підписанн я акта прийому-передачі робі т), протягом 5-ти банківських д нів з моменту підписання акт у Замовником.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, я кщо у зобов' язанні встановл ений строк (термін) його викон ання, то воно підлягає викона нню у цей строк (термін).
Статтями 509, 510 ЦК України пере дбачено, що зобов'язанням є пр авовідношення, в якому одна с торона (боржник) зобов'язана в чинити на користь другої сто рони (кредитора) певну дію (пер едати майно, виконати роботу , надати послугу, сплатити гр оші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має пра во вимагати від боржника вик онання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуват ися на засадах добросовіснос ті, розумності та справедлив ості.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зо бов' язання припиняється ви конанням, проведеним належни м чином.
Відповідно до ст. 193 ГК Україн и суб' єкти господарювання т а інші учасники господарськи х відносин повинні виконуват и господарські зобов' язанн я належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов' язання - відпов ідно до вимог, що у певних випа дках ставляться.
Кожна сторона повинна вжит и усіх заходів, необхідних дл я належного виконання нею зо бов'язання, враховуючи інтер еси другої сторони та забезп ечення загальногосподарськ ого інтересу.
Не допускається односторо ння відмова від виконання зо бов' язань, крім випадків, пе редбачених законом, а також в ідмова від виконання або від строчка з мотиву, що зобов' я зання другої сторони за інши м договором не було виконано належним чином.
Оскільки відповідач прийн яв замовлені ним послуги, не с платив позивачеві повністю ї х вартості, беручи до уваги ві дсутність передбачених зако нодавством підстав припинен ня відповідного зобов'язання , суд дійшов висновку про обґр унтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 28 320, 00 грн., у зв' язку з чим вони підлягають за доволенню.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень; д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.
Обов' язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріа льному законодавстві міру на лежної поведінки особи, що бе ре участь у судовому процесі , із збирання та надання доказ ів для підтвердження свого с уб' єктивного права, що має з а мету усунення невизначенос ті, яка виникає в правовіднос инах у разі неможливості дос товірно з' ясувати обставин и, які мають значення для спра ви.
Відповідачем не надано суд у належних та допустимих док азів на підтвердження відсут ності основного боргу перед позивачем у розмірі, заявлен ому до стягнення.
Згідно зі ст. 216 ГК України уч асники господарських віднос ин несуть господарсько-право ву відповідальність за право порушення у сфері господарюв ання шляхом застосування до правопорушників господарсь ких санкцій на підставах і в п орядку, передбачених цим Код ексом, іншими законами та дог овором.
Одним із різновидів господ арських санкцій, які застосо вуються до правопорушника у сфері господарювання, є штра фні санкції у вигляді грошов ої суми (неустойки, штрафу, пен і), яку учасник господарських відносин зобов' язаний спла тити у разі порушення ним пра вил здійснення господарсько ї діяльності, невиконання аб о неналежного виконання госп одарського зобов' язання (ст . 230 ГК України).
Пунктом 7.2.1. Договору сторони передбачили, що при порушенн і термінів оплати, Замовник з обов' язаний сплатити Викон авцю пеню в розмірі подвійно ї облікової ставки Національ ного банку України від варто сті простроченого зобов' яз ання за даним Договором за ко жен день прострочення.
Положення зазначеного пун кту Договору повністю відпов ідають приписам ч. 2 ст. 343 ГК Укр аїни, якою встановлено, що пла тник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих ко штів за прострочку платежу п еню в розмірі, що встановлюєт ься за згодою сторін, але не мо же перевищувати подвійної об лікової ставки Національног о банку України, що діяла у пер іод, за який сплачується пеня . Приписи даної статті також к ореспондуються з положенням и ст. 3 Закону України "Про відп овідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов' я зань".
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК Укра їни нарахування штрафних сан кцій за прострочення виконан ня зобов'язання, якщо інше не в становлено законом або догов ором, припиняється через шіс ть місяців від дня, коли зобов 'язання мало бути виконано.
Позивач нарахував відпові дачу до сплати пеню у розмірі 1 186, 14 грн. на підставі Додатку № 1 до Договору за період з 24.03.2011 р. по 29.08.2011 р. та 601, 68 грн. на підставі Додатку № 3 за період з 10.05.2011 р. по 29.08.2011 р.
Також, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який простр очив виконання грошового зоб ов'язання, на вимогу кредитор а зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов леного індексу інфляції за в есь час прострочення, а також три проценти річних від прос троченої суми, якщо інший роз мір процентів не встановлени й договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу і нфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є спо собами захисту його майновог о права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні мат еріальних втрат від знецінен ня грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отр иманні компенсації (плати) ві д боржника за користування у тримуваними ним грошовими ко штами, належними до сплати кр едиторові. (Відповідної прав ової позиції дотримується Ви щий господарський суд Україн и, постанова від 18.10.2011 р. у справі № 48/23 та Верховний Суд України, постанова від 08.11.2010 р. № 3-12г10, ріше ння якого є обов' язковим зг ідно зі ст. 111-28 ГПК України при з астосуванні вказаної норми п рава).
Позивач нарахував відпові дачу до сплати 3 % річних у розм ірі 254,67 грн. та інфляційні втра ти у розмірі 3 291, 11 грн. на підста ві Додатку № 1 до Договору за п еріод з 24.03.2011 р. по 29.08.2011 р., а також 3 % річних у розмірі 112, 09 грн. та ін фляційні втрати у розмірі 511, 95 грн. на підставі Додатку № 3 за період з 10.05.2011 р. по 29.08.2011 р.
Водночас, як вбачається з ро зрахунку, наданого позивачем , він містить арифметичні пом илки та інші неточності, у зв' язку з чим розмір нараховани х пені, відсотків річних та ін фляційних втрат є необґрунто вано завищеним. Зокрема, пози вач помилково нараховує 3 % річ них на суму основного боргу т а інфляційних втрат, оскільк и відсотки річних відповідно до змісту ст. 625 ЦК України нара ховуються саме на прострочен у суму основного боргу. Інфля ційні ж втрати входять до скл аду грошового зобов' язання , але не є складовою основного боргу. Також, позивач при визн аченні терміну прострочення зобов' язання не враховує, щ о строком оплати сторонами в изначено 5 банківських, а не ка лендарних днів.
В силу приписів п. 18 Інформац ійного листа Вищого господар ського суду України "Про деяк і питання практики застосува ння норм Господарського проц есуального кодексу України, порушені у доповідних записк ах про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з о гляду на вимоги частини 1 стат ті 47 ГПК України щодо прийнятт я судового рішення за резуль татами обговорення усіх обст авин справи та частини 1 статт і 43 ГПК України стосовно всебі чного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сук упності, суд повинен перевір ити обґрунтованість і правил ьність здійсненого нарахува ння сум штрафних санкцій, річ них, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення поми лкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відпо відно до закону чи договору а бо зробити це самостійно.
Відповідно до вірного розр ахунку пені, що підлягає стяг ненню з відповідача в порядк у п. 7.2.1. Договору, її розмір ста новить 1 088, 00 грн., нарахованої на суму боргу згідно з Додатком № 1 від 21.02.2011 р., та розрахований н аступним чином: 16 320, 00 грн. (сума б оргу) ? 15, 5 % (подвійна облікова ст авка НБУ) / 365 днів ? 157 днів простр очення з 26.03.2011 р. (5 банківськи х днів з моменту підписання а кту № 19 від 18.03.2011 р.) по 29.08.2011 р.
Розмір пені, нарахованої на суму боргу згідно з Додатком № 3 від 02.03.2011 р. складає 555, 45 грн. та р озрахований наступним чином : 12 000, 00 грн. ? 15, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів ? 109 днів прос трочення з 12.05.2011 р. (5 банківських днів з моменту підписання ак ту № 39 від 04.05.2011 р.) по 29.08.2011 р.
Відповідно до вірного розр ахунку 3 % річних, що підлягают ь стягненню з відповідача в п орядку ст. 625 ЦК України, їх розм ір становить 210, 60 грн., нарахова ної на суму боргу згідно з Дод атком № 1 від 21.02.2011 р., та розрахов аний наступним чином: 16 320, 00 грн. (сума боргу) ? 3 % / 365 днів ? 157 днів пр острочення з 26.03.2011 р. (5 банківськ их днів з моменту підписання акту № 19 від 18.03.2011 р.) по 29.08.2011 р.
Розмір 3 % річних, нараховани х на суму боргу згідно з Додат ком № 3 від 02.03.2011 р. складає 107, 51 грн. та розрахований наступним ч ином: 12 000, 00 грн. ? 3 % / 365 днів ? 109 днів пр острочення з 12.05.2011 р. (5 банківськ их днів з моменту підписання акту № 39 від 04.05.2011 р.) по 29.08.2011 р.
Що стосується розрахунку і нфляційних втрат, здійсненог о позивачем, то він також є мет одологічно невірним, оскільк и інфляційні втрати розрахов ані ним за певну кількість дн ів прострочення, а не за загал ьний період шляхом перемноже ння помісячних індексів інфл яції, що суперечить Рекоменд аціям Верховного Суду Україн и щодо порядку застосування індексів інфляції при розгля ді судових справ, даних у лист і Верховного Суду України № 62- 97р від 03.04.1997 р., та суті відшкодув ання інфляційних втрат, як ок ремого способу захисту прав та законних інтересів кредит ора.
Так, основною метою визначе ння інфляційних втрат є вста новлення розміру компенсаці ї, яку боржник зобов' язаний в порядку ст. 625 ЦК України спла тити кредитору для усунення наслідків знецінення грошов их коштів, що не були вчасно по вернуті внаслідок порушення грошового зобов' язання.
Індекси споживчих цін (інде кси інфляції), які є показника ми загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на кон кретні дати. Встановлено, що в они розраховуються Державни м комітетом статистики Украї ни щомісячно та публікуються в наступному за звітним міся ці.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призна ченням яких є переведення ро зміру заборгованості у реаль ну величину грошових коштів з урахуванням знецінення пер винної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розрах овані за певну кількість дні в прострочення, так як їх розм ір не відповідатиме реальній величині знецінення грошови х коштів, що існував у певний п еріод протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декільк а днів.
Згідно Листа Державного ко мітету статистики України ві д 13.02.2009 року № 11/1-5/73 також не має пр актичного застосування сере дньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометри чної незваженої (корінь з міс ячного індексу в 31 (30) степені). Т ак, він вказує лише на темп при росту цін за 1 день та не є пока зником реальної величини зне цінення грошових коштів кред итора за період прострочення боржником своїх зобов' язан ь.
Зазначені висновки підтве рджуються Рекомендаціями Ве рховного Суду України щодо п орядку застосування індексі в інфляції при розгляді судо вих справ, даних у листі Верхо вного Суду України № 62-97р від 03.04 .1997 р., відповідно до яких визна чення загального індексу за певний період часу здійснюєт ься шляхом перемноження помі сячних індексів, тобто накоп ичувальним підсумком. Його з астосування до визначення за боргованості здійснюється з а умов, якщо в цей період з бок у боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основ ного боргу не змінювався. У ви падку, якщо боржник здійснюв ав платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгова ності визначаються шляхом мн оження не за весь період прос трочення, а виключно по кожно му періоду, в якому розмір заб оргованості не змінювався, з і складанням сум отриманих в результаті інфляційних збит ків кожного періоду. При цьом у, слід вважати, що сума, внесе на за період з 1 по 15 число відпо відного місяця, індексується за період з врахуванням цьог о місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з на ступного місяця.
Таким чином, інфляційні втр ати мають розраховуватись шл яхом визначення різниці між добутком суми боргу та поміс ячних індексів інфляції за ч ас прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Згідно вірного розрахунку , здійсненого господарським судом, та який наведено нижче , загальний розмір інфляційн их втрат становить 163, 20 грн.:
- по Додатку № 1 = 16 320, 00 грн. ? 1, 013 (індекс за квітень) ? 1, 008 (індек с за травень) ? 1, 004 (індекс за чер вень) ? 0, 987 (індекс за липень) ? 0, 996 (і ндекс за серпень) - 16 320, 00 грн. = 163, 20 грн.
- по Додатку № 3 загальн ий індекс інфляції за період з травня по серпень, так як ін декс квітня в силу виникненн я боргу після 15 числа місяця н е береться при розрахунку, є м еншим від одиниці (1, 008 ? 1, 004 ? 0, 987 ? 0, 996 = 0.99), що свідчить про дефляцію та неможливість нарахувати інф ляційні втрати за вказаний п еріод.
Таким чином, задоволенню пі длягають позовні вимоги щодо стягнення 28 320, 00 грн. основного боргу, 1 643, 52 грн. пені, 318, 11 грн. 3 % річ них та 163, 20 грн. інфляційних втр ат.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що оскільки під час розгляду справи ним не було у точнено позовні вимоги, а лиш е подано суду письмові поясн ення щодо розрахунків між ст оронами, в якому наводився ут очнений розрахунок пені, 3 % рі чних, інфляційних втрат, та ві дсотків за користування чужи ми грошовими коштами, - суд над авав оцінку саме заявленим у позовній заяві позовним вим огам та відповідному розраху нку щодо них.
Водночас, суд зазначає, що і уточнений розрахунок позива ча є методологічно невірним, а саме: початок періодів нара хувань визначено без врахува ння того, що строк оплати наст ає через 5 банківських, а не ро бочих днів; 3 % річних мають нар аховуватись на суму боргу бе з включення до основи для роз рахунку інфляційних втрат; і нфляційні втрати мають розра ховуватись шляхом перемноже ння індексів інфляції, а не по місячно.
Що стосується позовних вим ог про стягнення процентів з а користування чужими грошов ими коштами, нарахованих поз ивачем в порядку ст. 1048 ЦК Украї ни, суд їх відхиляє як безпідс тавні та необґрунтовані з ог ляду на наступне.
Так, стаття 1048 ЦК України є сп еціальною нормою, яка регулю є правовідносини, пов' язані із договорами позики, а не над ання послуг, тобто дія вказан ої статті не поширюються на с пірні правовідносини і підст ав для застосування аналогії закону не вбачається, так-як с пірні правовідносини врегул ьовані відповідними нормами чинного законодавства та ум овами самого договору.
Згідно частини 3 статті 198 ГК України відсотки за грошовим и зобов' язаннями учасників господарських відносин заст осовуються у випадках, розмі рах та порядку, визначених за коном або договором.
Судом встановлено, що догов ором про надання послуг, укла деним між сторонами, та статт ею 536 ЦК України не визначено р озміру процентів за користув ання замовником чужими кошта ми.
В свою чергу, частиною 1 стат ті 8 ЦК України передбачено, що у разі, якщо цивільні відноси ни не врегульовані цим Кодек сом, іншими актами цивільног о законодавства або договоро м, вони регулюються тими прав овими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного зако нодавства, що регулюють поді бні за змістом цивільні відн осини (аналогія закону).
Таким чином, застосування а налогії закону можливе в раз і подібності спірних неврегу льованих правовідносин та ти х цивільних правовідносин, п равове регулювання яких чітк о визначено.
Проте, у даному випадку, дог овори надання послуг і позик и є не подібними, а різними за своєю правовою природою та р егулюють різні види цивільни х правовідносин, в зв' язку з чим застосування положень ч астини 1 статті 1048 ЦК України по аналогії закону не відповід ає суті спірних правовідноси н сторін та фактичним обстав инам справи.
Передача грошових коштів у позику є фінансовою послуго ю, яка може надаватися лише фі нансовими установами (п. 6 ст. 4 т а ст. 5 Закону України "Про фіна нсові послуги та державне ре гулювання ринку фінансових послуг"), а позивач, в свою черг у, не маючи статусу фінансово ї установи, не має права надав ати позику зі сплатою процен тів та вимагати її сплати. Від так, в даному випадку існує не відповідність правовідноси н позики та надання послуг та кож в частині суб' єктного с кладу таких правовідносин.
(Відповідні висновки узгод жуються з правовою позицією Вищого господарського суду У країни, постанови від 11.05.2011 р. у с праві № 15/314-10, від 24.03.2011 р. у справі № 5/47, від 22.12.2009 р. у справі № 29/201-09, від 14.0 7.2011 р. у справі № 40/356-10).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що він безпідс тавно посилається на приписи ст. ст. 1212, 1214 ЦК України щодо обов ' язку сплатити проценти за користування чужими грошови ми коштами у разі безпідстав ного їх збереження, оскільки положення гл. 83 ЦК України не р егулюють порядку виконання з обов' язань, взятих на себе с торонами згідно з укладеним між ними договору.
Відповідно до п. 3 Роз'ясненн я Вищого арбітражного суду У країни № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судов е рішення", зі змінами та допов неннями, рішення господарськ ого суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які п осилаються особи, що беруть у часть у процесі, та якими дока зами вони підтверджуються; ч и не виявлено у процесі розгл яду справи інших фактичних о бставин, що мають суттєве зна чення для правильного виріше ння спору, і доказів на підтве рдження цих обставин; яка пра вова кваліфікація відносин с торін, виходячи з фактів, уста новлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма п ідлягає застосуванню для вир ішення спору.
Оскільки, як зазначалось ви ще, судом встановлено, що відп овідач не повністю розрахува вся з позивачем за надані ним послуги, позовні вимоги з ура хуванням здійсненого судом п ерерахунку заявлених до стяг нення сум підлягають задовол енню частково.
Відповідно до положень ст. 4 9 ГПК України витрати, пов' яз ані з розглядом справи, покла даються при частковому задов оленні позову - на обидві ст орони пропорційно розміру за доволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Тов ариства з обмеженою відповід альністю "КЛЕВЕР груп" задово льнити частково.
2. Стягнути з Громадськ ої організації "Фестиваль "Сх оди до неба" (код ЄДРПОУ 37139894, адр еса: 04214, м. Київ, вул. Героїв Дніп ра, 75, кв. 226) на користь Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "КЛЕВЕР груп" (код ЄДРПОУ 33099193 , адреса: 03039, м. Київ, вул. Саперно -Слобідська, 25) 28 320 (двадцять віс ім тисяч триста двадцять) грн . 00 коп. основного боргу, 1 643 (одна тисяча шістсот сорок три) грн . 52 коп. пені, 318 (триста вісімнадц ять) грн. 11 коп. 3 % річних та 163 (сто шістдесят три) грн. 20 коп. інфля ційних втрат.
3. Стягнути з Громадськ ої організації "Фестиваль "Сх оди до неба" (код ЄДРПОУ 37139894, адр еса: 04214, м. Київ, вул. Героїв Дніп ра, 75, кв. 226) на користь Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "КЛЕВЕР груп" (код ЄДРПОУ 33099193 , адреса: 03039, м. Київ, вул. Саперно -Слобідська, 25) 305 (триста п' ять ) грн. 32 коп. витрат по сплаті де ржавного мита та 205 (двісті п' ять) грн. 32 коп. витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу.
4. В іншій частині позов у відмовити.
5. Після вступу рішен ня в законну силу видати нака з.
Рішення господарського суду набирає законної сили п ісля закінчення строку подан ня апеляційної скарги, якщо а пеляційну скаргу не було под ано. У разі подання апеляційн ої скарги рішення, якщо його н е скасовано, набирає законно ї сили після розгляду справи апеляційним господарським с удом.
Суддя В.С. Ломака
Повне рішення склад ено 16.12.2011 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2011 |
Оприлюднено | 23.12.2011 |
Номер документу | 19996576 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні