Постанова

від 01.08.2008 по справі 10/711-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/711-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

01.08.08 р.                                                                                          № 10/711-07          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Федорчук Р. В (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Лобань  О.І.

                                                  Ткаченка  Б.О.

судді-доповідача Федорчук Р. В

секретар судового засідання:  Єрмак Л.В.

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 01.08.2008 року.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –фінансовий дім »на рішення господарського суду Київської області від 03.03.2008 року,

у справі № 10/711-07 (суддя Тищенко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –фінансовий дім », Київська обл.

до                Коржівської сільської ради, Київська обл.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж», Київська обл.

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Управління земельних ресурсів Баришівського району

                    2. Відкрите акціонерне товариство «Коржівське», Київська обл.

про               зобов'язання вчинити дії.

в с т а н о в и в :

ТОВ «Торгово –фінансовий дім »звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Коржівської сільської ради про зобов'язання вчинити дії (а.с. 2 –4).

Господарський суд Київської області ухвалою від 11.12.2007 року залучив до участі у справі третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Управління земельних ресурсів Баришівського району (а.с. 30 –31).

16.01.2008 року господарський суд Київської області залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ «Коржівське»(а.с. 39 –40).

Господарським судом Київської області ухвалою від 11.02.2008 року було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ТОВ Трубіж (а.с. 77 –79).

Господарський суд Київської області рішенням по справі № 10/711-07 від 03.03.2008 року в позові відмовив повністю (а.с. 83 –89).

Не погодившись із рішенням господарського суду Київської області ТОВ «Торгово –фінансовий дім »звернулось з апеляційною скаргою  в  якій  просить  рішення господарського суду Київської області від 03.03.2008 року по справі № 10/711-07 скасувати та прийняти нове рішення яким позов ТОВ «Торгово –фінансовий дім »задовольнити повністю (а.с. 100 –102).

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилався на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з'ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року, відповідно до ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю повноважених представників сторін (а.с. 93 –94).

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.05.2008 року склад колегії було змінено: головуючий –Р.В. Федорчук, судді: Б.О. Ткаченко, О.І. Лобань (а.с. 110).

Київський міжобласний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.05.2008 року провадження у справі № 10/711-07 зупинив до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Коржівської сільської ради на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року по справі № 10/711-07 та повернення справи до Київського міжобласного апеляційного господарського суду (а.с. 123 –124).

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.07.2008 року поновлено апеляційне провадження у справі № 10/7119-07 (а.с. 135 –136).

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення суду та заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представники третіх осіб, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що представники третіх осіб про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Торгівельно-фінансовий дім »за договором купівлі продажу від 19.03.2007 року  посвідченого приватним нотаріусом Капішиною Н.М. придбало у власність будинок, а саме гуртожиток (літера А) загальною площею 1 363,3 м. кв., що знаходиться за адресою Баришівський район, с. Коржі, провул. Шкільний, буд. 1 (а.с. 21).

Як вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 27.03.2007 року Баришівським Бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності ТОВ «Торгівельно-фінансовий дім »на вказаний об'єкт нерухомості.

Згідно Довідки № 64 від 16.03.2007 року виданої Коржівською сільською радою Баришівського району Київської області гуртожиток розміщений на земельній ділянці загальною площею 0,17 га. (а.с. 23).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням про оформлення договору оренди з правом викупу земельної ділянки для обслуговування гуртожитку (літера А) загальною площею 1 363,3 м. кв., що знаходиться за адресою Баришівський район, с. Коржі, провул. Шкільний, буд.1.

Згідно витягу з протоколу сесії Коржівської сільської ради Баришівського району 18.05.2007 року клопотання позивача було розглянуто (а.с. 56).

Листом вих. № 163 від 13.06.2007 року відповідач повідомив позивачу про те, що останньому відмовлено у наданні дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування даної земельної ділянки на умовах оренди до завершення перевірки, що проводиться Баришівською міжрайонною прокуратурою стосовно майна, яке раніше перебувало у державній власності (а.с. 26).

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про надання земельної ділянки в оренду.

Згідно довідки Управління земельних ресурсів у Баришівському районі Київської області від 15.01.2008 р. № 18 вбачається, що земельні ділянка, яка знаходиться за адресою Баришівський район, с. Коржі, вул. Шевченка 62 знаходиться у користуванні Відкритого акціонерного товариства «Коржівське»(а.с. 55).

Листом вх. № 22/09-10 від 31.01.2008 р. ВАТ «Коржівське»надало Коржівській сільській раді Баришівського району Київської області відповідну відмову від права користування землею на користь ТОВ «ТФД » (а.с. 53).

Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

До позивача,  як до набувача права власності на нерухоме майно перейшло від продавця –ПП «Племзавод Трубізький»право користування земельною ділянкою, на якій  розміщений об'єкт нерухомості, та частиною ділянки, яка необхідна для його обслуговування, при тому, що таке право підлягає обов'язковому оформленню шляхом укладення відповідного договору з відповідачем, як власником цієї земельної ділянки.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає у особи з моменту державної реєстрації договору відчуження.

Право власності позивача на гуртожиток (літера А) загальною площею 1 363,3 м. кв., що знаходиться за адресою Баришівський район, с. Коржі, провул. Шкільний, буд. 1 зареєстровано у встановленому законом порядку, не ким не оспорюване, не скасоване.  

Отже, той факт, що Баришівською міжрайонною прокуратурою проводиться перевірка стосовно майна, яке раніше перебувало у державній власності, не є законною підставою для відмови відповідача в наданні в оренду спірної земельної ділянки позивачу.

Відмова Коржівської сільської ради Баришівського району Київської області у наданні позивачу можливості орендувати земельну ділянку з правом викупу, з посиланням на перевіркою, що проводиться Баришівською міжрайонною прокуратурою є незаконною та такою, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Крім того, згідно довідки Управління земельних ресурсів у Баришівському районі Київської області від 15.01.2008 року № 18 вбачається, що земельні ділянка, яка знаходиться за адресою Баришівський район, с. Коржі, провулок Шкільний, 1 знаходиться у користуванні Відкритого акціонерного товариства «Коржівське»(а.с. 55).

Статтею 141 ЗК України, передбачено, що однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Листом вх. № 22/09-10 від 31.01.2008 року ВАТ «Коржівське»надало Коржівській сільській раді Баришівського району Київської області відповідну відмову від права користування землею на користь ТОВ «ТФД r». Таким чином, право землекористування ВАТ «Коржівське»припинилося.

Згідно п. 3 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 27.06.2001 року N 02-5/743  «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування»обов'язок рад відвести земельну ділянку у власність або у користування необхідно відрізняти від їх обов'язку оформити право на земельну ділянку, якщо воно виникло у зв'язку з переходом права на будівлю і споруду, приватизацією об'єктів незавершеного будівництва або внаслідок укладення передбачених законом цивільно-правових угод (міна, дарування, купівля), а також коли земельну ділянку було надано підприємству чи організації до введення в дію Земельного кодексу України.

Оскільки, позивач на підставі ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України набув права користування землею на якій  розміщений об'єкт нерухомості, та частиною ділянки, яка необхідна для його обслуговування, відповідач має виконати свій обов'язок оформити за позивачем право на зазначену земельну ділянку.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду не може погодитись з висновком господарського суду Київської області про те, що відсутність у позивача проекту землеустрою позбавляє останнього права землекористування.

Із змісту ст. 123 ЗК України, вбачається, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Отже, право позивача орендувати земельну ділянку виникає з моменту набуття права на нерухоме майно розташоване на ній, а обов'язок виготовити проект відведення для укладення договору оренди є похідним від цього права і виникає з моменту  надання сільською радою згоди на розроблення такого проекту.

Статтею 50 Закон України «Про землеустрій» визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Згідно ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Оскільки позивач не ставить питання про зміну цільового призначення землі, а також не виявляє наміру будувати на земельній ділянці нових об'єктів ч. 3 ст. 124 ЗК України та ст. 50 Закон України «Про землеустрій»не може бути застосована до спірних правовідносин.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що твердження господарського суду Київської області про необхідність виготовлення позивачем проекту землеустрою є хибним.

Посилання господарського суду Київської області на ст. 203 та 627 ЦК України в контексті даного судового спору також є помилковим, оскільки останні врегульовують загальний порядок вчинення правочинів та укладення договорів.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Згідно п. 3 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 27.06.2001 року N 02-5/743 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування»у разі ухилення ради від оформлення права на земельну ділянку заінтересована особа відповідно до статей 74 і 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вправі звернутись до господарського суду із заявою про спонукання ради видати державний акт чи укласти відповідну угоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами.

Частини 6 та 7 ст. 23 Господарського кодексу України встановлюють, що органи, посадові та службові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед суб'єктами господарювання, підстави, види і порядок якої визначаються Конституцією України та законом. Спори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.

Частиною 9 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, визнання наявності або відсутності прав та іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 14 Закону України «Про оренду землі»визначає, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів, яки б спростовували позовні вимоги.

За таких обставин Київський міжобласний апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що Коржівська сільська рада Баришівського району порушили права позивача на  оренду з правом викупу земельної ділянки загальною площею  0,17 га, а саме: землі на якій розміщений гуртожиток (літера А) загальною площею 1 363,3 м. кв., що знаходиться за адресою Баришівський район, с. Коржі, провул. Шкільний, буд. 1 та землі необхідної для її обслуговування.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 03.03.2008 року прийняте за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, за недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, тому зазначене рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України.

Керуючись  ст. ст. 43, 99, 101 –105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –фінансовий дім »на рішення господарського суду Київської області від 03.03.2008 року у справі № 10/711-07 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 03.03.2008 року у справі № 10/711-07 скасувати.

3.          Прийняти по справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –фінансовий дім »задовольнити частково, а саме :

-          визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –фінансовий дім igator»на оренду з правом викупу земельної ділянки загальною площею  0,17 га, на якій розміщений гуртожиток (літера А) загальною площею 1 363,3 м. кв., що знаходиться за адресою : Київська область, Баришівський район, с. Коржі, пров. Шкільний, буд. 1, та землі необхідної для їх обслуговування;

-          зобов'язати Коржівську сільську раду Баришівського району Київської області укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово –фінансовий дім »договір оренди земельної ділянки загальною площею  0,17 га, на якій розміщений гуртожиток (літера А) загальною площею 1 363,3 м. кв., що знаходяться за адресою Баришівський район, с. Коржі, пров. Шкільний, буд. 1.

           4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

           5. Стягнути з Коржівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04527448) на користь ТОВ «Торгово –фінансовий дім »(код ЄДРПОУ 32886455) 42,50 грн. державного мита за розгляд справи в Господарському суді Київської обл., 118 грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та 21,25 грн. витрат в повернення державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

           6.  Доручити господарському суду Київської області видати відповідні   виконавчі документи.

 7. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

8. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

9.  Матеріали справи № 10/711-07 повернути до господарського суду Київської  області.

Головуючий суддя:                                                                      Федорчук Р. В

Судді:

                                                                                                    Лобань  О.І.

                                                                                                    Ткаченко  Б.О.

Дата відправки  05.08.08