Постанова

від 02.09.2008 по справі 15/55пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/55пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.09.2008  року                                                            Справа № 15/55пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                              Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Баннової Т.М.

                                                  Парамонової Т.Ф.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Антонової І.В.

та представників сторін:

від позивача                               - Храброва Т.О., юрисконсульт, довіреність

№ 52/10 від 14.07.08;

від відповідача                              - Сінєвод В.І., інженер відділу експлуатації

ВАТ „Стахановське АТП 10916”,

довіреність б/н від 19.08.08,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю

„Луганське регіональне управління автобусних

станцій”, м. Луганськ

на рішення           

господарського суду                     Луганської області

від                                                   15.07.08 (підписано 17.07.08)

у справі                                        № 15/55пд (суддя Пономаренко Є.Ю.)

за позовом                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

„Луганське регіональне управління автобусних

станцій”, м. Луганськ

до відповідача                              Відкритого акціонерного товариства „Стахановське

автотранспортне підприємство 10916”, м. Стаханов

Луганської області

про                                                  вирішення розбіжностей, що виникли при укладенні договору

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське регіональне управління автобусних станцій” (далі за текстом –ТОВ „Луганське регіональне управління автобусних станцій”, позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Стахановське автотранспортне підприємство 10916”, (далі за текстом –ВАТ „Стахановське автотранспортне підприємство 10916”, відповідач) про вирішення розбіжностей, що виникли при укладенні договору № 232/6 від 18.03.08 про взаємовідносини товариства та перевізника при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області на приміських маршрутах між позивачем та відповідачем, виклавши спірні пункти 2.2.8, 3.1, 3.3, 5.1.1, 5.1.2, 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.6, 5.1.3, 5.2.4, 6.1, 6.3, 6.4, 9.1 в редакції позивача, та стягнення судових витрат.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.07.08 у справі № 15/55пд у задоволенні позову відмовлено. Дане рішення суду було мотивовано ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 32 Закону України „Про автомобільний транспорт” та тим, що у зв'язку з пропуском позивачем строку на подачу позову про врегулювання розбіжностей та враховуючи встановлені законом наслідки пропуску такого строку, у суду були відсутні законні підстави розгляду по суті розбіжностей, які виникли при укладенні договору № 232/6 від 18.03.08.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 55/10 від 28.07.08, якою просить скасувати рішення суду та направити справу № 15/55пд на розгляд до господарського суду Луганської області.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує на те, що суд першої інстанції зробив у рішенні висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи; що має місце неправильне застосування ст. 181 Господарського кодексу України; що відповідно до ст. 121 ЦПК України позивач своєчасно усунув недоліки, що стали підставою для повернення вперше поданої позовної заяви, та подав повторно позовну заяву, не перевищуючи встановленого строку, а поштовий перебіг не враховується при визначенні процесуальних строків.

Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 30.07.08 прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача.

Розпорядженням голови суду від 30.07.08 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Парамонова Т.Ф., судді –Баннова Т.М., Єжова С.С.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Семендяєвої І.В. та відпусткою судді Єжової С.С. розпорядженням першого заступника голови суду від 11.08.08 призначено нову судову колегію: головуючий суддя –Семендяєва І.В., судді –Баннова Т.М., Парамонова Т.Ф.

Відзивом № 355 від 13.08.08 відповідач вважає рішення суду, що оскаржується, законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга розглядалась 19.08.08. У судовому засіданні розгляд скарги відкладався до 02.09.08. Постанова приймається 02.09.08.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ст. 101 вказаного Кодексу у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ „Луганське регіональне управління автобусних станцій” до ВАТ „Стахановське автотранспортне підприємство 10916” про вирішення розбіжностей, що виникли при укладенні договору № 232/6 від 18.03.08 про взаємовідносини товариства та перевізника при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області на приміських маршрутах між позивачем та відповідачем, виклавши спірні пункти 2.2.8, 3.1, 3.3, 5.1.1, 5.1.2, 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.6, 5.1.3, 5.2.4, 6.1, 6.3, 6.4, 9.1 в редакції позивача, є таким, що відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Є доведеним той факт, що позивач не передав суду у встановлений законом двадцятиденний строк розбіжності, які виникли при укладенні між сторонами за позовом договору № 232/6 від 18.03.08 про взаємовідносини товариства та перевізника при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області на приміських маршрутах.

Так, позивач на підставі укладеного відповідачем з Луганською обласною державною адміністрацією як замовником перевезень договору № 1102 на перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньообласному) автобусному маршруті загального користування № 245 Стаханов АС - Алчевськ АС пропонував відповідачу укласти договір № 232/6 про взаємовідносини товариства (позивача) та перевізника (відповідача) при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області на приміських маршрутах від 18.03.08. Вказаний проект договору був повернутий відповідачем 19.03.06 (лист № 60, а. с. 21) з протоколом розбіжностей та був отриманий позивачем 25.03.08, про що свідчить штамп підприємства позивача на зазначеному листі відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Позивач 11.04.08 здав до господарського суду Луганської області позовну заяву № 25/10 від 11.04.08 з доданими до неї документами, яка була повернута заявникові без розгляду ухвалою вказаного суду від 14.04.08 у зв'язку з неподанням доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.

Порушено ж провадження у справі № 15/55пд було за ухвалою місцевого господарського суду від 25.04.08 на підставі позовної заяви, яка була подана позивачем до суду першої інстанції 24.04.08.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України „Про автомобільний транспорт” відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із власниками автостанцій визначаються договором.

Отже для сторін за даним позовом укладання договору на взаємовідносини товариства та перевізника при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області на приміських маршрутах є обов'язковим.

Пунктом 7 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковими для сторін на підставі закону, або сторона-виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний  строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Місцевий господарський суд у рішенні, що оскаржується, обґрунтовано зазначив про те, що позивач у встановлений двадцятиденний строк розбіжності по договору не передав суду, оскільки вперше подана позовна заява 11.04.08 була не прийнята господарським судом Луганської області та повернута без розгляду. Розбіжності, що виникли при укладанні договору № 232/6 від 18.03.08 передані на розгляд суду 24.04.08.

У своїй апеляційній скарзі позивач послався на ч. 2 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, яка передбачає, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Але ж даний спір є господарським і підлягає розгляду в господарському суді за правилами Господарського процесуального кодексу України, а не Цивільного процесуального кодексу України.

Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України передбачає підстави повернення позовної заяви (частина 1). Частина 3 зазначеної статті передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Але умову про те, що при повторному зверненні з позовною заявою після усунення порушень ця заява вважається поданою в день первісного подання звернення до господарського суду на відміну від тієї же ч. 2 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України (на яку послався заявник апеляційної скарги) ч. 4 ст. 62, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України не містять.

Таким чином, позивач повинен був звернутись належним чином до місцевого господарського суду у строк до 15.04.08, а фактично звернувся (його позовна заява була прийнята) 24.04.08, тобто з пропуском встановленого п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України строку.

Наслідки пропуску строку звернення до суду за вирішенням спору про врегулювання розбіжностей по договору встановлені п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України.

Таким чином, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за апеляційною скаргою покладається на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське регіональне управління автобусних станцій”, м. Луганськ № 55/10 від 28.07.08 на рішення господарського суду Луганської області від 15.07.08 у справі № 15/55пд залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 15.07.08 у справі № 15/55пд залишити без змін.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                            І.В. Семендяєва

Суддя                                                                                 Т.М. Баннова

           Суддя                                                                                Т.Ф. Парамонова