Постанова

від 28.11.2011 по справі 50/252

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2011 № 50/252

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Зелені на В.О.

суддів:

при секретарі: Гонч арук І.В.

Представники сторін:

прокурор:Лиховид О.С., посві дчення № 210 від 24.06.2011;

позивача:ОСОБА_1, довіре ність № 2321/0/4-11 від 02.06.2011;

відповідача :ОСОБА_2, дов іреність б/н від 09.02.2011;

третя особа: ОСОБА_3 , довіреність № 303 від 15.06.2011;

розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмеж еною відповідальністю «Торг овий Дім «Купець»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від 13.10.2011

у справі № 50/252 (суддя: Гол оватюк Л.Д.)

за позовом Державного агентства резерву України

до Товариства з обмеж еною відповідальністю «Торг овий Дім «Купець»

третя особа Державне підприємство «Ресурспостач »

за участю Генеральної прокуратури України

про стягнення 42737268,00 грн .

ВСТАНОВИВ:

Державний комітет Україн и державного матеріального р езерву звернувся до господар ського суду міста Києва з поз овною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Купець», трет я особа Державне підприємст во «Ресурспостач», за участю Генеральної прокуратури Укр аїни про стягнення 42737268,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2011 у спр аві № 50/252 здійснено заміну пози вача - Державний комітет Укра їни з державного матеріально го резерву на його правонаст упника - Державне агентство р езерву України, позов задово лено повністю.

Стягнуто з Товариства з о бмеженою відповідальністю "Т орговий Дім "Купець" на корис ть Державного агентства резе рву України 18989023,25 грн. вартості м' ясопродуктів, 18989023,25 грн. штр афу та 4759221,50 грн. пені.

Стягнуто з Товариства з о бмеженою відповідальністю "Т орговий Дім "Купець" в дохід де ржавного бюджету України 25500,00 грн. витрат по сплаті державн ого мита та 236,00 грн. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

Не погоджуючись з вказани м рішенням, Товариство з обме женою відповідальністю «Тор говий Дім «Купець» звернулос ь з апеляційною скаргою до Ки ївського апеляційного госпо дарського суду, в якій просит ь рішення господарського суд у міста Києва від 13.10.2011 у справі № 50/252 скасувати та припинити п ровадження у справі.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста К иєва не в повному обсязі були з' ясовані обставини, що маю ть значення для справи, а тако ж були порушені, неправильно застосовані норми матеріаль ного та процесуального права .

Ухвалою Київського апеля ційного господарського суду від 08.11.2011 прийнято до розгляду справу № 50/252. Розгляд апеляцій ної скарги призначений на 28.11.20 11 о 10:50.

28.11.2011 через відділ діловодс тва Київського апеляційного господарського суду предста вником відповідача було пода но клопотання про призначенн я економічної експертизи по справі.

28.11.2011 в судовому засіданні розглянувши подане представ ником відповідача клопотанн я суд відмовив в його задовол ені в зв' язку з тим, що в суді першої інстанції вже призна чалась експертиза за клопота нням відповідача, але 15.08.2011 до г осподарського суду м. Києва н адійшло повідомлення Київсь кого науково-дослідного інст итуту судових експертиз про те, що експертиза не виконана у зв' язку з її не оплатою від повідачем, на якого і було пок ладено цей обов' язок.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Господарсь кого процесуального кодексу України сторони зобов' язан і добросовісно користуватис я належними їм процесуальним и правами, виявляти взаємну п овагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вж ивати заходів до всебічного, повного та об' єктивного до слідження всіх обставин спра ви.

Повторне подання експерт изи в зв' язку з зазначеними вище обставинами суд розцін ює як штучне затягування суд ового процесу, а тому супереч ить, зокрема, вимогам ст. 6 Конв енції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 ро ку, учасником якої є Україна, с тосовно права кожного на роз гляд його справи судом упрод овж розумного строку.

28.11.2011 представником позива ча в судовому засідання для д олучення до матеріалів справ и було надано відзив на апеля ційну скаргу.

Розглянувши мотиви апеля ційної скарги, перевіривши м атеріали справи, заслухавши пояснення представників сто рін, третьої особи та прокуро ра, колегія суддів встановил а наступне.

23.05.2008 між Товариством з обме женою відповідальністю "Торг овий Дім "Купець" (зберігач) та Державним підприємством «Ре сурспостач» (замовник) уклад ено договір № 48зб відповідаль ного зберігання цінностей де ржавного матеріального резе рву (надалі - Договір).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Договору за мовник передає зберігачу м'я со, яке останній зобов'язуєть ся прийняти і власними засоб ами та за плату зберігати тов ар, переданий йому замовнико м і повернути товар у схоронн ості Замовнику у тій же кільк ості та якості та/або передат и товар відповідно до письмо вого Розпорядження про відпу ск Державного комітету Украї ни з державного матеріальног о резерву (далі - Держкомрезер в), встановленої форми. Зберіг ач приймає товар від замовни ка за якістю та кількістю, від повідно до вимог встановлени х п. 1.1 договору та відповідним и інструкціями Держкомрезер ву. У разі відповідності това ру встановленим вимогам, збе рігач оформлює (виписує) та на дає замовнику приймальний ак т форми Р-16.

В п. 1.3 Договору сторони виз начили, що товар, який передає ться замовником на зберіганн я, не переходить у власність з берігача, а є власністю Держк омрезерву з дати видачі прий мального акта форми Р-16.

З матеріалів справи вбача ється та підтверджується при ймальними актами по формі Р-16, що в процесі виконання Догов ору та постанови Кабінету Мі ністрів України від 12.03.2008 № 190-2, ві дповідач прийняв на відповід альне зберігання м'ясо та м'яс ні продукти.

Відповідно до пункту 10 Пор ядку формування, розміщення та проведення операцій з мат еріальними цінностями держа вного резерву, який затвердж ено постановою Кабінету Міні стрів України від 08.10.97 №1129, матер іальні цінності вважаються з акладеними до державного рез ерву після підписання акта п ро їх приймання, розміщення н а місці зберігання та оформл ення відповідних бухгалтерс ьких документів складського обліку.

У вказаних приймальних ак тах зазначається найменуван ня і адреса відповідального зберігача, посада керівників та найменування підприємств а, а також матеріально-відпов ідальної особи, які приймают ь у держрезерв матеріальні ц інності із зазначенням їх на йменування, виду, сорту, марки і інших показників, дати прий няття, кількості товару, ваги , їх ціни і суми.

Крім цього, в актах форми Р -16 зазначаються якісні показн ики продукції та підстави дл я прийому.

До того ж, зберігача у акта х повідомлено про те, що прийн яті на відповідальне зберіга ння товари (матеріали) є держа вним матеріальним резервом У країни, які останній зобов'яз ується зберігати згідно з ді ючими правилами і інструкція ми Держкомрезерву в належном у кількісному та якісному ст ані і повному збереженні і не витрачати їх без наряду Держ комрезерву.

Зберігача також повідомл ено, що за самовільне викорис тання матеріальних цінносте й державного резерву або за о формлення операцій по заклад енню матеріалів і товарів до державного резерву з юридич них осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаход яться, стягується штраф в роз мірі 100 відсотків вартості мат еріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчу ження або безтоварного закла дення, а також пеня з суми відс утнього їх обсягу за кожний д ень до повного їх повернення .

Таким чином, відповідач в чинив дії, спрямовані на вста новлення цивільних прав та о бов'язків по відповідальному зберіганню матеріальних цін ностей державного резерву, а вразі порушення умов Догово ру несе відповідальність згі дно Закону України „Про держ авний матеріальний резерв".

Отже, приймальні акти фор ми Р-16 (зберігальне зобов'язан ня) є первинними бухгалтерсь кими документами, які підтве рджують факт закладення мате ріальних цінностей державно го резерву на відповідальне зберігання до відповідача.

Товариство з обмеженою ві дповідальністю “Торговий ді м “Купець” зобов'язано, відпо відно до п. 2.4.5 Договору, нести п овну матеріальну відповідал ьність за схоронність переда ного на зберігання товару, а т акож можливі збитки, нанесен і товарові в період перебува ння на складі.

26.01.2009 представниками Контр ольно-ревізійного департаме нту Держкомрезерву була пров едена контрольна перевірка н аявності, кількісного стану, якості, умов зберігання, облі ку та звітності матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача.

За результатами перевір ки було складено акт, згідно я кого, на підприємстві відпов ідача встановлено факт незаб езпечення збереження (самові льне відчуження) матеріальни х цінностей державного резер ву на загальну суму 18989023,25 грн.

Вартість самовільно вико ристаних матеріальних цінно стей встановлена згідно з ці нової довідки виходячи з цін , що діяли на момент виявлення , тобто станом на 26 січня 2009.

Згідно з п. 5.1 Договору това р протягом всього періоду зб ерігання знаходиться у власн ості Державного комітету Укр аїни з державного матеріальн ого резерву і не може бути пер еданий Товариством з обмежен ою відповідальністю “Торгов ий дім “Купець” у заставу, вил учений третіми особами або і ншим чином відчужений без пи сьмового розпорядження Держ комрезерву.

Відповідно до п. 5.4 Договор у на правовідносини по збері ганню матеріальних цінносте й державного резерву поширює ться дія Закону України “Про державний матеріальний резе рв” та інше спеціальне закон одавство.

Згідно з ст. 1 Закону Україн и "Про державний матеріальни й резерв" державний резерв є о собливим державним запасом м атеріальних цінностей, призн ачених для використання в ці лях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державн ого резерву створюється незн ижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтрим уваний обсяг їх зберігання).

Відповідальне зберіганн я матеріальних цінностей дер жавного резерву, в розумінні ст. 2 Закону України „Про держ авний матеріальний резерв" - з берігання закладених до держ авного резерву матеріальних цінностей у постачальника (в иробника) або одержувача (спо живача) без надання йому прав а користуватися цими матеріа льними цінностями до прийнят тя у встановленому порядку р ішення про відпуск їх з держа вного резерву.

Постановою Верховної Рад и України від 20.02.1996 № 57/96-ВР «Про ме ханізм застосування міри від повідальності юридичних осі б, на зберіганні яких знаходя ться матеріальні ресурси дер жавного резерву, за самовіль не їх відчуження (використан ня, реалізацію)» передбачено , що перевірки підприємств ві дповідальних зберігачів про водяться уповноваженими пре дставниками Держкомрезерву України або його територіал ьними органами та за результ атами перевірки складаються акти, з якими обов'язково озна йомлюються керівник і головн ий бухгалтер відповідальног о зберігача, підписи яких скр іплюються печаткою. Крім тог о, за виявленими фактами само вільного відчуження (викорис тання, реалізації) матеріаль них ресурсів до відповідальн их зберігачів застосовуютьс я фінансові санкції в судово му порядку.

28.10.2001 листом Міністерства е кономіки України № 53-19/108 було ви значено, що ціни на матеріаль ні цінності визначаються Дер жкомрезервом України, виходя чи з оптових цін, які діють на час відпуску, кон'юнктури рин ку. Також цим листом Держкомр езерву України при визначенн і цін на матеріальні цінност і державного резерву було за пропоновано використовуват и поряд з біржовою інформаці єю цінову інформацію на поза біржовому ринку.

Згідно з п. 21 «Порядку форм ування, розміщення та провед ення операцій з матеріальним и цінностями державного резе рву», затвердженого постанов ою Кабінету Міністрів Україн и від 08.10.1997 № 1129, ціни на матеріаль ні цінності, які закладаютьс я та відпускаються з державн ого резерву, визначаються Де ржкомрезервом України, виход ячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон'юнктури ринку."

Як вбачається з матеріалі в справи актом КРУ від 26.01.2009 бул о попереджено відповідача пр о юридичну відповідальність за порушення чинного законо давства та запропоновано тер міново повернути самовільно відчужені матеріальні цінно сті матеріального резерву.

Однак, на даний час зобов'я зання щодо повернення таких цінностей відповідальним зб ерігачем - ТОВ “Торговий дім “Купець” не виконані.

Державний комітет Україн и з державного матеріального резерву є центральним орган ом виконавчої влади. Відпові дно до Закону України «Про де ржавний матеріальний резерв » від 24.01.1997 № 51/97-ВР та постанови Ка бінету Міністрів України «Пр о затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального ре зерву»від 08.06.2006 № 810, основним зав данням Держкомрезерву Украї ни є управління державним ре зервом.

Статтею 4 Закону України « Про державний матеріальний р езерв» передбачено, що держа вний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організац ія формування, зберігання і о бслуговування державного ре зерву, соціальний розвиток з абезпечуються уповноважени м на це центральним органом в иконавчої влади, який здійсн ює управління державним резе рвом, підприємствами, устано вами і організаціями, що вход ять до єдиної системи держав ного резерву України.

Управління державним мат еріальним резервом здійснює Державне агентство резерву України, яке відповідно до Ук азу Президента України від 09.1 2.2010 № 1085/2010 є правонаступником Де ржавного комітету України з державного матеріального ре зерву, який в свою чергу відпо відно до Указу Президента Ук раїни № 603/2001 від 07.08.2001 був правона ступником Державного агентс тва з управління державним м атеріальним резервом.

Відповідно до п. 4 та п. 5 «Пор ядку формування, розміщення та проведення операцій з мат еріальними цінностями держа вного резерву» затвердженог о Постановою Кабінету Мініст рів України № 1129 від 08.10.1997 на підп риємствах, в установах і орга нізаціях, що здійснюють відп овідальне зберігання матері альних цінностей державного резерву, розміщення матеріа льних цінностей забезпечуєт ься Держкомрезервом виходяч и з критеріїв економічної до цільності, наявності у цих зб ерігачів необхідних для збер ігання продукції умов, доціл ьності територіального розт ашування зберігачів тощо.

Поставка і закладення мат еріальних цінностей до держа вного резерву здійснюється в ідповідно до затверджених Ка бінетом Міністрів України но менклатури і норм їх накопич ення у державному резерві та мобілізаційних завдань у по рядку створення, поповнення, освіження, заміни запасів ма теріальних цінностей держав ного резерву та повернення т имчасово позичених матеріал ьних цінностей.

Згідно з ст. 12 Закону Украї ни «Про державний матеріальн ий резерв» державний резерв матеріальних цінностей є нед оторканим і може використову ватись лише за рішенням Кабі нету Міністрів України. Отже , відповідальний зберігач ма теріальних цінностей держав ного резерву не є носієм прав а власності або права повног о господарського відання на цінності державного резерву .

В апеляційній скарзі скар жник стверджує, що він не може бути визнаний відповідальни м зберігачем в розумінні Зак ону України «Про державний м атеріальний резерв», так-як у нього немає договірних відн осин з Державним комітетом У країни з державного матеріал ьного резерву (Державним аге нтством резерву України).

Проте, зазначене вище тве рдження скаржника є необґрун тованим з огляду на наступне .

Державне підприємство “Р есурспостач”, уклаладаючи з товариством з обмеженою відп овідальністю “Торговий дім “ Купець” Договір діяло від ім ені Державного комітету Укра їни з державного матеріально го резерву на підставі догов ору комісії № 44юр-2008 від 07.04.2008.

Вказаний договір відпові дального зберігання було укл адено строком на чотири міся ці, в подальшому, 22.09.2008 додатков ою угодою строк дії договору було продовжено до 31.12.2008.

Отже, наявність Договору спростовує доводи скаржника щодо відсутності договірних відносин між сторонами.

До того ж, скаржник стверд жує, що суд першої інстанції д ійшов помилкового висновку, стосовно того, що акти форми Р -16 є правочинами на підставі я ких виникло зобов' язання у сторін.

Але, зазначене вище тверд ження скаржника є необґрунто ваним та безпідставним з огл яду на наступне.

Відповідно до Інструкції по бухгалтерському обліку, з атвердженої Наказом начальн ика організації п/я А-1442 (це умо вна назва Державного комітет у СРСР по матеріальних резер вах, яка використовувалась в закритих листуваннях) від 31.12.1 974 № 203 приймання на пункти відп овідального зберігання мате ріальних цінностей державно го резерву оформлюється прий мальним актом (зберігальне з обов'язання) форми Р-16.

Приймальний акт форми Р-16 ( зберігальне зобов'язання) пі дписується особами, які прий няли матеріальні цінності, а також керівником та головни м бухгалтером підприємства-в ідповідального зберігача.

Приймальний акт форми Р-16 с кладається в двох примірника х. Один примірник направляєт ься до Держкомрезерву, інший - залишається у відповідальн ого зберігача.

Крім того суд зазначає, що рішенням господарського суд у м. Києва від 01.06.2011 по справі № 36/17 1, яке залишено без змін постан овою Київського апеляційног о господарського суду від 15.08.20 11, відмовлено Товариству з обм еженою відповідальністю "Тор говий Дім "Купець" в задоволен ні позовних вимог щодо визна ння недійсними приймальних а ктів по формі Р-16, згідно яких в ідповідачу було передано на зберігання м'ясо по договору відповідального зберігання № 48 зб від 23.05.2008.

Таким чином, з оскаржуван ого рішення вбачається, що су д першої інстанції дійшов ви сновку, що акти приймання-пер едачі за своєю правовою прир одою є не частиною договору, а підтверджують наявність чи відсутність юридичного факт у.

Відповідно до ст. 35 Господа рського процесуального коде ксу України факти, встановле ні рішенням господарського с уду (іншого органу, який виріш ує господарські спори), за вин ятком встановлених рішенням третейського суду, під час ро згляду однієї справи, не дово дяться знову при вирішенні і нших спорів, в яких беруть уча сть ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаю ться встановленими, не довод яться при розгляді справи. Та ке припущення може бути спро стовано в загальному порядку .

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Циві льного кодексу України за до говором зберігання одна стор она (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана ї й другою стороною (поклажода вцем), і повернути її поклажод авцеві у схоронності.

Статтею 942 зазначеного Код ексу передбачено, що зберіга ч зобов'язаний вживати усіх з аходів, встановлених договор ом, законом, іншими актами цив ільного законодавства, для з абезпечення схоронності реч і.

Згідно ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зоб ов'язаний повернути поклажод авцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідн у кількість речей такого сам ого роду та такої самої якост і.

З огляду на викладене вищ е, колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що всупереч вказани м вимогам законодавства Това риство з обмеженою відповіда льністю “Торговий дім “Купец ь” без згоди Держкомрезерву протиправно використало пер едані йому на зберігання мат еріальні цінності державног о резерву.

Таким чином, в зв' язку з п орушенням скаржником умов До говору, а також у зв'язку з зак інченням терміну дії постано ви Кабінету Міністрів Україн и від 12.03.2008 № 190-2 і недоцільністю з акладення і зберігання м'яса та м'ясних продуктів державн ого резерву на пунктах відпо відального зберігання, відпо відно до абзацу 2 п. 10 ст. 14 ЗУ «Пр о державний матеріальний рез ерв» та керуючись наказом Де ржкомрезерву від 17.03.2009 №59 „Про в ідшкодування вартості самов ільно відчужених м'яса та м'яс них продуктів державного рез ерву" позивач звернувся з вим огою до суду про відшкодуван ня ТОВ „Торговий дім „Купець " вартість самовільно відчуж ених матеріальних цінностей державного резерву та сплат ило штрафні санкції, що випли вають із Закону України „Про державний матеріальний резе рв".

За змістом ст.ст. 173, 193, 218 Госпо дарського кодексу України, с т.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодекс у України, угода (договір) є пі дставою для виникнення цивіл ьних прав та обов'язків (зобов 'язань), зобов'язання повинні в иконуватися належним чином.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК У країни неустойкою (штрафом, п енею) є грошова сума або інше м айно, які боржник повинен пер едати кредиторові у разі пор ушення боржником зобов' яза ння. Пенею є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов' язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 231 Господарсь кого кодексу України, законо м щодо окремих видів зобов'яз ань може бути визначений роз мір штрафних санкцій, зміна я кого за погодженням сторін н е допускається.

Отже, факт наявності забо ргованості у відповідача пер ед позивачем належним чином доведений, документально пі дтверджений і відповідачем н е спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення боргу визнаються судом обґрунтова ними та такими, що правомірно були задоволені судом першо ї інстанції в повному обсязі .

Таким чином, наведене вищ е та докази, які містяться в ма теріалах справи, спростовуют ь доводи скаржника, викладен і в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновк и суду першої інстанції про в становлені обставини і право ві наслідки є вичерпними, від повідають дійсності і підтве рджуються достовірними дока зами, а тому рішення господар ського суду міста Києва від 13. 10.2011 у справі № 50/252 відповідає чи нному законодавству, фактичн им обставинам та матеріалам справи і підстав для його ска сування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Торговий Дім «Купець» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2011 у справі № 50/252 - без змін.

2. Матеріали справи № 50/252 пове рнути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття та м оже бути оскаржена в касацій ному порядку протягом двадця ти днів.

Головуючий суддя

Судді

02.12.11 (відправлено)