Постанова

від 13.12.2011 по справі 11/289-40/70

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2011 № 11/289-40/70

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Сухово го В.Г.

суддів:

при секретарі: Марвано А.Т.

розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Полі мер»

на рішення господарського суду м. Києва від 14.04.2011р.

у справі №11/289-40/70 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «Ав то-Полімер»

до 1) Київської міської ради,

2) Головного управлінн я земельних ресурсів виконав чого органу Київської місько ї ради (Київської міської дер жавної адміністрації),

за участі Прокуратури м. Киє ва, Генеральної прокуратури України

про визнання права на користування земельною діля нкою та визнання укладеним д оговору оренди,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2009р. товариство з обмежено ю відповідальністю «Авто-Пол імер» (далі - позивач) зверну лось до господарського суду міста Києва з позовом (т.1, а.с.3-13) до Київської міської ради (да лі - відповідач 1) та Головног о управління земельних ресур сів виконавчого органу Київс ької міської ради (Київської міської державної адміністр ації) (далі - відповідач 2), у як ому позивач просить суд:

1) визнати право позивача на оренду земельної ділянки пл ощею 10 584,11 кв.м. по АДРЕСА_1 (ка дастровий номер 90:140:026);

2) прийняти рішення, відпові дно до якого договір оренди з емельної ділянки площею 10 584,11 к в.м. по АДРЕСА_1 між позивач ем та відповідачем 1 вважати у кладеним в редакції, яка підп исана Товариством з обмежено ю відповідальністю "Авто-пол імер" та відповідає вимогам З акону України "Про оренду зем лі" та Типового договору орен ди землі, затвердженого пост ановою KM України від 03.03.2004 № 220, а з емельну ділянку такою, що пер едана з дня набрання судовим рішенням законної сили на ум овах визначених цим договоро м;

3) зобов' язати Головне упра вління земельних ресурсів ви конавчого органу Київської м іської ради (Київської міськ ої державної адміністрації) зареєструвати договір оренд и земельної ділянки площею 10 5 84,11кв.м. по АДРЕСА_1 між Київс ькою міською радою та Товари ством з обмеженою відповідал ьністю "Авто-полімер", у встано вленому порядку;

4) стягнути з відповідача 1 на користь позивача державне м ито у сумі 85 грн. та витрати на І ТЗ судового процесу у сумі 156,25 грн.

Рішенням господарського с уду м. Києва від 24.07.2009 року у спра ві № 11/289 позов задоволено повні стю.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 25.11.2010 року рішення господ арського суду м. Києва від 24.07.2009 року у справі № 11/289 частково ск асовано.

Постановою Вищого господа рського суду України від 27.01.2011 р оку постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 25.11.2010 року та рішення гос подарського суду м. Києва від 24.07.2009 року у справі № 11/289 скасован о, справу направлено на новий розгляд до господарського с уду м. Києва.

31.03.2011р. позивач звернувся до г осподарського суду із заявою про зміну предмету позову (т.4 , а.с.14-16), згідно з якою просив су д:

1) визнати за ТОВ “Авто-полім ер” право на фактичне корист ування земельною ділянкою пл ощею 10584,11 кв.м. по АДРЕСА_1 зі сплатою земельного податку з гідно чинного законодавства , на час до вирішення питання щ одо оформлення права на орен ду земельною ділянкою;

2) визнати за ТОВ “Авто-полім ер” наявність права на отрим ання в оренду земельної діля нки площею 10584,11 кв.м. по АДРЕСА _1 на підставі технічного зв іту по встановленню зовнішні х меж землекористування діля нки № 90140026 ТОВ “Авто-полімер”, уз годженому станом на 2001 рік;

3) зобов' язати Головне упра вління земельних ресурсів ви конавчого органу Київської м іської ради (Київської міськ ої державної адміністрації) протягом одного місяця з дня набрання рішення законної с или вчинити всі необхідні ді ї по передачі на розгляд сесі ї Київської міської ради пит ання про оформлення права ор енди ТОВ “Авто-полімер” земе льної ділянки площею 10584,11 кв.м. п о АДРЕСА_1 та передати всі необхідні документи на розг ляд;

4) зобов' язати Київську міс ьку раду розглянути на найбл ижчій від дня отримання від Г оловного управління земельн их ресурсів виконавчого орга ну Київської міської ради (Ки ївської міської державної ад міністрації документів щодо оформлення права оренди ТОВ “Авто-полімер” земельної ді лянки площею 10 584,11 кв.м. по АДРЕ СА_1, сесії - питання про офо рмлення права оренди вказано ї земельної ділянки;

5) в частині первісних вимог позовної заяви провадження у справі припинити.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 14.04.2011р. у спра ві № 11/289-40/70 заяву позивача про зм іну предмету позову повернут о без розгляду з посиланням н а те, що заява містить вимоги я к господарської так і адміні стративної підвідомчості і п редмет та мають самостійну п ідставу та предмет позову й м оже бути розглянута в окремо му провадженні. Також суд пос лався на відсутність доказів направлення копії заяви інш им учасникам провадження.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 14.04.2011р. у спр аві № 11/289-40/70 у задоволенні позов у відмовлено повністю. Судов е рішення вмотивовано тим, що позивач не довів наявність т их обставин, на підставі яких він звернувся до господарсь кого суду з позовними вимога ми, у зв' язку з цим, суд першо ї інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позов них вимог.

Не погоджуючись з прийняти ми рішенням та ухвалою, Товар иство з обмеженою відповідал ьністю «Авто-Полімер» подало до Київського апеляційного господарського суду апеляці йну скаргу на вказані рішенн я та ухвалу, у якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до господар ського суду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на пору шення судом вимог матеріальн ого та процесуального права та неповне з' ясування обста вин, що мають значення для спр ави. Зокрема, позивач зазнача є, що незаконність прийнятог о рішення полягає у тому, що су д першої інстанції розглянув позовні вимоги, від яких пози вач відмовився, тоді як мав пр ипинити провадження та розгл ядати нові вимоги згідно з за явою про зміну предмету позо ву.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 21.06.2011р. у справі

№ 11/289-40/70 а пеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Авто-Полімер» на ухвалу го сподарського суду м. Києва ві д 14.04.2011р. задоволено, названу ух валу скасовано.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 15.07.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відп овідальністю „Авто-Полімер” на рішення від 14.04.2011р. залишено без розгляду у зв' язку з нея вкою представника позивача.

Постановою Вищого господа рського суду України від 12.10.2011 р оку ухвалу Київського апеляц ійного суду від 15.07.2011 року скасо вано, справу № 11/289-40/70 направлено до Київського апеляційного господарського суду для пере гляду судового рішення в апе ляційному порядку.

Розпорядженням №01-24/754 від 28.10.2011 року у зв' язку із недопусти містю повторної участі судді -доповідача Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б., Тищенко А.І., в ідповідно до п.3.1.13 Положення пр о автоматизовану систему док ументообігу суду було призна чено повторний автоматичний розподіл справи № 11/289-40/70. При пов торному автоматичному розпо ділу справи № 11/289-40/70, справу приз начено до розгляду судді-доп овідачу Коршун Н.М.

На підставі розпорядження № 01-23/3/1 від 03.11.2011р., ухвалою Київськ ого апеляційного господарсь кого суду від 03.11.2011р. апеляційну скаргу Товариства з обмежен ою відповідальністю „Авто-По лімер” на рішення господарсь кого суду м. Києва від 14.04.2011р. у сп раві № 11/289-40/70 прийнято до провад ження колегією суддів у скла ді головуючого судді: Коршун Н.М., суддів Авдеєва П.В., Рєпіно ї Л.О. Розгляд справи призначе но на 24.11.2011р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарськог о суду від 22.11.2011р. у зв' язку з пе ребуванням головуючого судд і Коршун Н.М. на лікарняному пр изначено повторний автомати чний розподіл справи. При пов торному автоматичному розпо ділу справи № 11/289-40/70, її передано до розгляду судді-доповідач у Суховому В.Г.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 23.11.2011 р. апеляційну скаргу пр ийнято до провадження колегі єю суддів у складі головуючо го судді Сухового В.Г. (доповід ач), суддів Агрикової О.В., Чорн огуза М.Г. Розгляд справи приз начено на 24.11.2011р.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 24.11.2011р. розгляд справи

№ 11/2 89-40/70 відкладено на 13.12.2011р. у зв' я зку з неявкою у судове засіда ння представників учасників судового процесу, які були по відомлені належним чином (т.4, а.с.101-105).

У судове засідання 13.12.2011р. пре дставники позивача (скаржник а) не з' явились. Про час та мі сце розгляду справи відповід ач повідомлявся своєчасно та належним чином за адресою, за значеною ним у позовній заяв і та апеляційній скарзі: 01042, м. К иїв, бул. Дружби Народів, 7, кв.25 (т .1, а.с.3; т.4, а.с.2). Заяв та клопотань про відкладення розгляду сп рави або неможливість виріше ння справи у судовому засіда нні 13.12.2011р. від позивача не надх одило.

З урахуванням приписів ст.с т. 64, 77, 99, 101 ГПК України, колегія су ддів дійшла висновку, що апел яційний перегляд справи можл иво здійснювати у відсутност і представника позивача за н аявними у справі матеріалами .

Відзиву на апеляційну скар гу відповідачами не подано.

Приписами ст. 99 ГПК України в изначено, що в апеляційній ін станції справи переглядають ся за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з ур ахуванням особливостей, пере дбачених у цьому розділі. Апе ляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеля ційному порядку, користуєтьс я правами, наданими суду перш ої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК Укр аїни у процесі перегляду спр ави апеляційний господарськ ий суд за наявними у справі і д одатково поданими доказами п овторно розглядає справу. Ча стиною 2 статті 101 ГПК України п ередбачено, що апеляційний г осподарський суд не зв'язани й доводами апеляційної скарг и та перевіряє законність і о бґрунтованість рішення місц евого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали спра ви та вислухавши пояснення п рокурора і представників від повідачів, перевіривши прави льність застосування судом п ершої інстанції норм матеріа льного та процесуального пра ва, законність та обґрунтова ність прийнятого рішення, ко легія суддів вважає, що апеля ційна скарга не підлягає зад оволенню з таких підстав.

Стосовно заяви позивача пр о зміну предмету позову, коле гія суддів зазначає таке.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 14.04.2011р. у спра ві № 11/289-40/70 заяву позивача про зм іну предмету позову повернен о без розгляду.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 21.06.2011р. у справі

№ 11/289-40/70 а пеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Авто-Полімер» на ухвалу го сподарського суду м. Києва ві д 14.04.2011р. задоволено, названу ух валу скасовано.

Відповідно до вимог ч.4 ст.22 Г ПК України до початку розгля ду господарським судом справ и по суті позивач має право зм інити предмет або підставу п озову шляхом подання письмов ої заяви.

Позивач звернувся до госпо дарського суду м. Києва із зая вою про зміну предмету позов у у даній справі 31 березня 2011р. (т .4, а.с.14-16) після того, як справу бу ло повернуто на новий розгля д у зв' язку з скасуванням ка саційною інстанцією судових рішень, прийнятих за результ атами розгляду справи по сут і господарським судом першої та апеляційної інстанції.

У даній справі розгляд госп одарським судом справи по су ті розпочався 21.07.2009р., що підтве рджується протоколом судово го засідання, згідно з яким, су д заслухав пояснення предста вників позивача та відповіда ча 2 та було досліджено подані докази (т.1, а.с.91), а в подальшому 24.07.2009р. справу було розглянуто та прийнято рішення (т.1, а.с.94-109).

Тобто, заяву про зміну предм ету позову позивачем подано не до початку розгляду госпо дарським судом справи по сут і, а до початку нового розгляд у судом першої інстанції тіє ї ж справи, що, на думку колегі ї суддів, суттєво відрізняєт ься. Вказані поняття «до поча тку розгляду господарським с удом справи по суті» та «до по чатку нового розгляду судом першої інстанції справи по с уті» не є тотожними, оскільки норми ст.22 ГПК України, на думк у колегії суддів розширеному тлумаченню не підлягають.

Колегія суддів враховує, що у попередній редакції ст.22 ГП К України право змінити підс тави або предмет позову пози вач мав до прийняття рішення по справі, яке приймається су дом першої інстанції. У разі ж скасування такого рішення с удом касаційної інстанції та передачі справи на новий роз гляд, у позивача знову виника ло передбачене ст.22 ГПК Україн и право змінити предмет позо ву, з огляду на те, що на час нов ого розгляду справи рішення як таке не існувало у зв' язк у з його скасуванням.

Чинна ж редакція ст.22 ГПК Укр аїни не надає позивачу права змінити предмет позову при н овому розгляді справи, оскіл ьки, на відміну від рішення су ду, початок розгляду справи п о суті, як і розгляд справи по суті, що вже відбувся, не можут ь бути скасовані, як такі, судо м вищої інстанції.

Підтвердженням викладеної позиції, на думку колегії суд дів, є також приписи ст.11112 ГПК У країни щодо обов' язковості вказівок, які містяться у пос танові касаційної інстанції , для суду першої інстанції пі д час нового розгляду справи .

Зміна ж позивачем предмету або підстав позову під час но вого розгляду справи може ні велювати, а у даній справі нів елює необхідність зазначени х обов' язкових вказівок, що є неприпустимим з точки зору законності судового рішення .

Враховуючи наведене, колег ія суддів вважає, що заява про зміну предмету позову від 31.03.2 011р. не може бути прийнята до ро згляду судом з інших, наведен их вище підстав.

Слід також зазначити, що при писами ст. 22 ГПК України позив ачу надано право, зокрема змі нити предмет позову.

Предметом позову по суті є п озовні вимоги. У даному випад ку кожна з трьох заявлених по зивачем вимог є окремою вимо гою, яку може бути змінено з до триманням приписів ст. 22 ГПК У країни.

Проте, в заяві про зміну пре дмету позову позивач змінює три заявлені раніше вимоги н а чотири, фактично заявляючи четверту додаткову вимогу, щ о не передбачено приписами с т. 22 ГПК України та виключає мо жливість прийняття додатков ої вимоги до розгляду.

Водночас, колегія суддів за значає, що позивач не позбавл ений права пред' явити відпо відний позов у загальному по рядку, передбаченому процесу альним законом.

По суті позову колегія судд ів, враховуючи обов' язковіс ть вказівок, що містяться у по станові касаційної інстанці ї від 27.01.2011р. у даній справі, вста новила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2000р. позивач звертав ся до Київської міської ради з листом щодо оформлення пра ва користування земельною ді лянкою АДРЕСА_1

14.07.2000р. заступником Київськог о міського голови - секрета ря ради вирішення питання що до оформлення права користув ання земельною ділянкою на АДРЕСА_1 доручено заступни ку голови постійної комісії з питань містобудування та з емлекористування (т.1, а.с.37).

25.07.2000р. звернення позивача що до оформлення права користув ання земельною ділянкою наді слано до Київського міського управління земельних ресурс ів для опрацювання в установ леному порядку (т.1, а.с.38).

15.02.2011р. Харківською районною у м. Києві радою надано виснов ок щодо відсутності заперече нь проти оформлення права по зивача на користування земел ьною ділянкою на АДРЕСА_1 (т.1, а.с.52).

У 2001 р. позивачу було складен о та погоджено технічний зві т на земельну ділянку на (т. 1, а. с.39-49).

25.12.2001р. комісією у складі пред ставників позивача, управлін ня земельних ресурсів та сум іжних землекористувачів скл адено та підписано акт встан овлення та узгодження в нату рі зовнішніх меж земельної д ілянки № 90140026 по АДРЕСА_1 (т.1, а .с.50).

12.03.2002р. Київським міським упр авління земельних ресурсів п озивачу видано довідку № Ю-10734/2 002 про грошову оцінку спірної земельної ділянки (т.1, а.с.53).

Рішенням господарського с уду міста Києва від 18.02.2008 у спра ві № 36/110 (т.1, а.с.27-34) визнано право в ласності Товариства з обмеже ною відповідальністю “Авто-п олімер” на нежилий майновий комплекс загальною площею 1 072 ,8 кв.м., який знаходиться за адр есою: АДРЕСА_1, розташован ий на земельній ділянці площ ею 10 584,11 кв.м. (кадастровий № 90140026) та складається з будівель:

Літера "А" (виробничий корпу с з мезоніном) площею 704,4 кв.м.

Літера "Б" (виробничий корпу с) площею 143,0кв.м.

Літера "В" (сушка) площею 42,0 кв. м.

Літера "Г" (склад) площею 37,9 кв. м.

Літера "Д" (прохідна) площею 6, 7 кв.м.

Літера "Е" (складські приміщ ення) площею 142,8 кв.м.

04.03.2008р. позивач звернувся з ли стом від 04.03.2008р. № 57 до відповідач а 1, у якому просив підписати п римірник договору оренди спі рної земельної ділянки (т.1, а.с .54).

У своєму позові, позивач пос илається на те, що він з 01.06.1998р к ористується спірною земельн ою ділянкою і є її добросовіс ним користувачем, та реалізу є свою господарську діяльніс ть.

З огляду на те, що позивач є в ласником нерухомого майна, я ке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позивач вважає, що н а підставі ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 415 Цивіл ьного кодексу України, ч. 1 ст. 12 0 Земельного кодексу України до нього фактично перейшло п раво користування земельною ділянкою, на якій це майно зна ходиться. Проте, на всі неодно разові звернення до відповід ача з питання оформлення пра ва користування земельною ді лянкою, від останнього відпо віді не надходило.

Колегія суддів вважає, що су д першої інстанції дійшов пр авильного висновку про відсу тність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 415 ЦК України о соба, до якої перейшло право в ласності на будівлі (споруди ), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й п опередній власник будівлі (с поруди).

Частиною 1 ст. 120 Земельного к одексу України передбачено, що при переході права власно сті на будівлю або споруду, як і розміщені на наданій у кори стування земельній ділянці, до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій во ни розміщені, та частиною діл янки, яка необхідна для їх обс луговування.

Тобто, у випадку придбання нерухомого майна право кори стування відповідною земель ною ділянкою переходить до н абувача нерухомого майна в с илу закону.

Приписами ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу Укра їни до особи, яка набула право власності на житловий будин ок, будівлю або споруду, перех одить право власності або пр аво користування земельною д ілянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, б ез зміни її цільового призна чення, в обсязі та на умовах, в становлених для попередньог о землевласника (землекорист увача).

Право користування (в т. ч. на правах оренди) земельною діл янкою, на якій знаходиться не рухомість, переходить до наб увача об'єктів нерухомості в иключно за умови, що в момент ї х відчуження у попереднього власника, згідно з вимогами з емельного законодавства Укр аїни, таке право було і воно на лежним чином посвідчене.

Доказів, які б свідчили, що п раво власності чи користуван ня спірною земельною ділянко ю було наявне у попереднього власника нерухомого майна н а момент його відчуження, мат еріали справи не містять і по зивачем суду не надані.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції стосовно того, що вин икнення права власності на о б'єкт нерухомості не є підста вою для автоматичного виникн ення права власності чи укла дення (продовження, поновлен ня) договору оренди земельно ї ділянки. Оскільки чинним за конодавством, зокрема Земель ним кодексом, ЦК України та За коном України “Про оренду зе млі” чітко передбачено відпо відну процедуру (порядок та у мови) набуття права користув ання на земельні ділянки.

Статтею 13 Конституції Украї ни передбачено, що земля є об'є ктом права власності Українс ького народу. Від імені У країнського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи мі сцевого самоврядування в меж ах, визначених цією Конститу цією.

Згідно зі ст. 93 Земельного ко дексу України право оренди з емельної ділянки - це засно ване на договорі строкове, пл атне, володіння та користува ння земельною ділянкою, необ хідною орендареві для прова дження підприємницької або і ншої діяльності

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земель ного кодексу України передач а в оренду земельних ділянок , що перебувають у державній а бо комунальній власності, зд ійснюється на підставі рішен ня відповідного органу викон авчої влади або органу місце вого самоврядування шляхом у кладення договору оренди зем ельної ділянки.

За приписами ст. 4 Закону Укр аїни “Про оренду землі” орен додавцями земельних ділянок , що перебувають у комунальні й власності, є сільські, селищ ні, міські ради в межах повнов ажень, визначених законом.

Відповідно до статті 16 Зако ну України “Про оренду землі ” особа, яка бажає отримати зе мельну ділянку в оренду із зе мель державної або комунальн ої власності, подає до відпов ідного органу виконавчої вла ди чи органу місцевого самов рядування за місцем розташув ання земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і н адання земельної ділянки в о ренду проводиться в порядку, встановленому Земельним код ексом України, при цьому стор они укладають договір оренди землі лише у разі згоди оренд одавця передати земельну діл янку в оренду.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самовр ядування” питання регулюван ня земельних відносин вирішу ються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

У цьому контексті колегія с уддів зазначає, що твердженн я позивача про неодноразові звернення до відповідача 2, є н еобґрунтованим, оскільки у м атеріалах справи відсутні бу дь-які докази того, що у період з 2000р. до 2008 р. позивач звертався до відповідача 1 та відповіда ча 2 з питання оформлення прав а користування земельною діл янкою і таких доказів позива чем ні суду першої, ані суду ап еляційної інстанції не надан о. Відповідні докази звернен ня позивача також відсутні й за період після березня 2008р. до моменту звернення з позовом до господарського суду.

Як вірно встановлено судом , питання щодо спірної земель ної ділянки і надання її в оре нду позивачу на сесії Київсь кої міської ради не розгляда лось.

Відповідно до ст. 116 Земельно го кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права кор истування земельними ділянк ами із земель державної або к омунальної власності за ріше нням органів виконавчої влад и або органів місцевого само врядування в межах їх повнов ажень, визначених цим Кодекс ом, або за результатами аукці ону. Набуття права на землю гр омадянами та юридичними особ ами здійснюється шляхом пере дачі земельних ділянок у вла сність або надання їх у корис тування.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції у своєму рі шенні, виникнення права влас ності на об' єкти нерухомост і, а у даному випадку майновий комплекс по АДРЕСА_1, не є б езумовною підставою для авто матичного укладення угоди що до земельної ділянки. Натомі сть, обов' язковою умовою дл я надання у користування зем ельної ділянки є наявність п озитивного рішення сесії від повідної ради (відповідач 1) пр о передачу цієї ділянки відп овідачу.

Згідно ч. 3 ст. 203 Цивільного к одексу України волевиявленн я учасника правочину має бут и вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 627 Цивільного кодек су України встановлено, що ві дповідно до статті 6 цього Код ексу сторони є вільними в укл аденні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Таким чином, аналіз норм чин ного законодавства надає під стави дійти висновку про те, щ о для укладення правочину - договору оренди земельної д ілянки між позивачем та відп овідачем 1 обов' язковою умо вою є дотримання сторонами п ринципу волевиявлення сторі н договору, передбаченого за коном.

Аналогічну правову позиці ю викладено у постанові Верх овного Суду України від 14.11.2011р., прийняту за результатами пе регляду постанови ВГСУ від 09.0 9.2010р. у справі № 12-22/382-07-8932.

Відповідно до ст. 1 та ст. 2 ГПК України правом на звернення до господарського суду за за хистом порушеного права або охоронюваного законом інтер есу наділені підприємства та організації, права та інтере си яких дійсно порушені.

Відповідно до ст. 20 Господар ського Кодексу кожний суб' є кт господарювання та спожива ч має право на захист своїх пр ав і законних інтересів. Прав а та законні інтереси зазнач ених суб' єктів захищаються шляхом: визнання наявності а бо відсутності прав; визнанн я повністю або частково неді йсними актів органів державн ої влади та органів місцевог о самоврядування, актів інши х суб' єктів, що суперечать з аконодавству, ущемлюють прав а та законні інтереси суб' є кта господарювання або спожи вачів; визнання недійсними г осподарських угод з підстав, передбачених законом; відно влення становища, яке існува ло до порушення прав та закон них інтересів суб' єктів гос подарювання; припинення дій, що порушують право або створ юють загрозу його порушення; присудження до виконання об ов' язку в натурі; відшкодув ання збитків; застосування ш трафних санкцій; застосуванн я оперативно-господарських с анкцій; застосування адмініс тративно-господарських санк цій; установлення, зміни і при пинення господарських право відносин; іншими способами, п ередбаченими законом.

За приписами ч. 2 ст. 16 Цивільн ого кодексу України способам и захисту цивільних прав та і нтересів можуть бути: 1) визнан ня права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, я ка порушує право; 4) відновленн я становища, яке існувало до п орушення; 5) примусове виконан ня обов' язку в натурі; 6) змін а правовідношення; 7) припинен ня правовідношення; 8) відшкод ування збитків та інші спосо би відшкодування майнової шк оди; 9) відшкодування морально ї (немайнової) шкоди; 10) визнанн я незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу держав ної влади, органу влади Автон омної Республіки Крим або ор гану місцевого самоврядуван ня, їхніх посадових і службов их осіб. Суд може захистити ци вільне право або інтерес інш им способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням наведених но рм чинного законодавства, ви мога про захист права шляхом прийняття рішення, відповід но до якого договір оренди вв ажати укладеним з дня набран ня судовим рішенням законної сили в редакції підписаної п озивачем не передбачена зако нодавством.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни судочинство у господарськ их судах здійснюється на зас адах змагальності. Сторони т а інші особи, які беруть участ ь у справі, обґрунтовують сво ї вимоги поданими суду доказ ами. Обов' язок доказування згідно зі ст. 33 ГПК України пок ладено на сторони, кожна з яки х повинна довести ті обстави ни на які вона посилається як на підставу своїх вимог та за перечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу Укра їни господарський суд прийма є тільки ті докази, які мають з начення для справи. Обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.

З урахуванням зазначеного вище, доводи апеляційної ска рги колегією суддів відхилен о як необґрунтовані, оскільк и вони спростовуються виклад еним вище.

За вказаних обставин, колег ія суддів Київського апеляці йного господарського суду не знаходить правових підстав для зміни або скасування ріш ення господарського суду м. К иєва від 14.04.2011 р. у справі № 11/289-40/70, о скільки у зазначеному рішенн і суд першої інстанції дійшо в правильного висновку про в ідмову у задоволенні позовни х вимог. Таким чином, рішення м ісцевого господарського суд у слід залишити без змін з ура хуванням мотивувальної част ини даної постанови, а апеляц ійну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 99, 101, 103, 105, 111-12 ГПК України, Київський апеля ційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити рішення господар ського суду м. Києва від 14.04.2011 р. у справі

№ 11/289-40/70 без змін, а а пеляційну скаргу Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Авто-Полімер» без задово лення.

2. Матеріали справи № 11/289-40/70 пов ернути до господарського суд у міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

19.12.11 (відправлено)