Постанова

від 13.12.2011 по справі 13/227

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2011 № 13/227

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Агрико вої О.В.

суддів:

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача: ОСОБА_1, дов . б/н від 02.06.2011 року,

ОСОБА_2, дов. б/н від 02.06.2011 року ,

від відповідача: Березюк І.В ., виписка від 25.10.2011 року,

розглянувши апеляційну ск аргу

товариства з обмеженою від повідальністю «Альянс Чотир и М»

на рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2011 року

у справі №13/227 (суддя Курдельч ук І.Д.)

за позовом товариства з обм еженою відповідальністю

«Будівельна компанія «Ква др», м. Київ,

до товариства з обмеженою в ідповідальністю «Альянс Чот ири М», м. Київ,

про стягнення заборговано сті, -

встановив:

У червні ТОВ «Будівельна ко мпанія «Квадр» звернулося до господарського суду міста К иєва з позовом до ТОВ «Альянс Чотири М» про стягнення забо ргованості за договором про надання послуг з обслуговува ння заходу в розмірі 49261,63 грн.

26.08.2011 року від позивача надій шла заява про уточнення (збіл ьшення) розміру позовних вим ог, згідно якої позивач проси в стягнути з відповідача 43475,25 г рн. основного боргу, 1073,43 грн. ін фляційних втрат, 324,83 грн. 3% річн их, 3952,11 грн. пені та 757,94 грн. штраф у.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 15.09.2011 року у справі №13/227 позов задоволено ч астково. Присуджено до стягн ення з ТОВ «Альянс Чотири М» н а користь ТОВ «БК «Квадр» 43 475,25 грн. основного боргу, 757,94 грн. ш трафу, 1 680,05 грн. пені, 324,83 грн. 3% річ них, 1073,43 грн. інфляційних витра т, 473,11 грн. витрат по сплаті держ авного мита та 225,19 грн. витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу. З адовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції встано вив наявність простроченої з аборгованості відповідача п о договору від 18.03.2011 року №03/03-11, ке рувався ст. ст. 525, 526, 530, 625 Цивільно го кодексу України. При цьому , врахувавши те, що розмір пені , передбачений сторонами в до говорі, перевищує розмір под війної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стя гується пеня, судом зроблено відповідний перерахунок роз міру пені і в цій частині позо в задоволено частково в сумі 1680,05 грн., в решті відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Альянс Чотири М» звернулось до апеляційно го господарського суду зі ск аргою, в якій просить скасува ти рішення господарського су ду міста Києва від 15.09.2011 року у с праві №13/227 в частині стягнення з ТОВ «Альянс Чотири М» 757,94 грн . штрафу, 1 680,05 грн. пені, 324,83 грн. 3% р ічних та 1073,43 грн. інфляційних в итрат і припинити провадженн я у справі.

В обґрунтування вимог апел яційної скарги відповідач по силається на те, що позивачем всупереч умовам договору не надано йому рахунку-фактури на оплату виконаних послуг. Т акож, на переконання скаржни ка, нарахування одночасно пе ні та штрафу є неправомірним .

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 17.10.2011 року у справі №13/227 апеляц ійну скаргу ТОВ «Альянс Чоти ри М» на рішення господарськ ого суду міста Києва від 15.09.2011 р оку у справі №13/227 прийнято до п ровадження та призначено її розгляд на 08.11.2011 року.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 08.11.2011 року розгляд справи №13/2 27 відкладався на 29.11.2011 року.

В судовому засіданні 13.12.2011 ро ку представник відповідача п ідтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задоволь нити. Представники позивача в судовому засіданні 13.12.2011 року заперечили проти задоволенн я вимог апеляційної скарги, п росили спірне рішення суду з алишити без змін.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у а пеляційній інстанції, обгово ривши доводи апеляційної ска рги, проаналізувавши на підс таві фактичних обставин спра ви застосування судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права пр и прийнятті оскаржуваного рі шення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не пі длягає задоволенню, а оскарж уване рішення місцевого госп одарського суду не підлягає зміні або скасуванню з насту пних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 18.03.2011 р оку між ТОВ «Будівельна комп анія «Квадр» (далі - позивач , виконавець) та ТОВ «Альянс Ч отири М» (далі - відповідач, з амовник) було укладено догов ір №03/03-11 від 18.03.2011 року (далі - дого вір), відповідно до умов якого виконавець зобов' язався на замовлення замовника надати комплекс послуг на базі готе льного комплексу «Президент Готель» з обслуговування за ходів, передбачених у додатк ах, що є невід' ємною частино ю договору, а замовник зобов' язувався оплатити надані пос луги в порядку та на умовах, пе редбачених договором.

Матеріали справи свідчать , що позивачем було надано від повідачу комплекс послуг з о бслуговування заходу на зага льну суму 43475,25 грн., що підтверд жується складеними та підпис аними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1783 від 26.03.2011 року та №1777 від 26.03.2011 року.

Відповідно до п. 3.2 договору замовник здійснює оплату вар тості наданих послуг після н адання виконавцем послуг за договором, згідно рахунку-фа ктури, сформованому на підст аві акту виконаних робіт, але не пізніше 31.03.2011 року.

Посилання скаржника, як на п ідставу не оплати наданих по зивачем послуг, на неотриман ня ним рахунків-фактур від по зивача, колегією суддів відх иляються, оскільки умовами д оговору, а саме п. 3.2. договору, п ередбачено, що оплата вартос ті наданих послуг не ставить ся в залежність від надсилан ня позивачем рахунків-фактур відповідачеві. Навпаки, умов ами договору чітко визначено дату - 31.03.2011 року, до якої відпо відач зобов' язаний оплатит и вартість отриманих послуг. Крім цього, відповідачем під писані без зауважень акти зд ачі-прийняття робіт (надання послуг), тобто він був обізнан ий про вартість наданих йому послуг.

Відповідачем не надано суд у доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Го сподарського процесуальног о кодексу України на підтвер дження здійснення розрахунк у з позивачем за надані ним по слуги, а тому висновок суду пе ршої інстанції щодо задоволе ння позовних вимог про стягн ення з відповідача на корист ь позивача 43475,25 грн. боргу колег ія суддів вважає законним та обґрунтованим.

У зв' язку з неналежним вик онанням відповідачем своїх з обов' язань за договором, по зивач просив суд стягнути з о станнього 3952,11 грн. пені та 757,94 гр н. штрафу.

Посилання скаржника на те, щ о нарахування одночасно пені та штрафу є неправомірним (су перечить ч. 1 ст. 61 Конституції України) колегією суддів від хиляються з огляду на таке.

Частини 1, 2, 4 ст. 217 Господарськ ого кодексу Країни передбача ють, що господарськими санкц іями визнаються заходи вплив у на правопорушника у сфері г осподарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі еконо мічні та/або правові наслідк и. У сфері господарювання зас тосовуються такі види господ арських санкцій: відшкодуван ня збитків, штрафні санкції, о перативно-господарські санк ції. Господарські санкції за стосовуються у встановленом у законом порядку за ініціат ивою учасників господарськи х відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарсь кого кодексу Країни штрафним и санкціями є господарські с анкції у вигляді грошової су ми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов' язаний сплатити у разі порушення ним правил зд ійснення господарської діял ьності, невиконання або нена лежного виконання господарс ького зобов' язання.

При цьому слід зазначити, що розуміння господарських сан кцій у Господарському кодекс і України є дещо ширшим понят тя цивільно-правової неустой ки. Під штрафними санкціями т ут розуміються також і грошо ві суми, які учасник господар ських відносин зобов' язани й сплатити в разі порушення н им правил здійснення господа рської діяльності, тобто від повідні фінансові санкції, щ о стягуються за порушення ва лютного, податкового, антимо нопольного та інших публічни х галузей законодавства тощо . Також, господарським кодекс ом не визначається, що слід ро зуміти під кожним із видів го сподарських санкцій (неустой ка, штраф, пеня) і чим вони відр ізняються одна від одної, а то му у даному випадку слід заст осовувати правила, встановле ні Цивільним кодексом Україн и.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивіл ьного кодексу України неусто йкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржн ик повинен передати кредитор ові у разі порушення боржник ом зобов' язання.

Тобто, штраф й пеня є різнов идами неустойки, чітке визна чення яких надане у частинах 2 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу У країни.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного к одексу України штрафом є неу стойка, що обчислюється у від сотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зо бов' язання. Кваліфікуючими ознаками штрафу є:

- можливість встановлення з а майже будь-яке порушення зо бов' язання: невиконання або неналежне виконання (поруше ння умов про кількість, якіст ь товарів, робіт (послуг), вико нання зобов' язання неналеж ним способом тощо).

- обчислення у відсотках від суми невиконаного або ненал ежно виконаного зобов' язан ня.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного к одексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчис люється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грош ового зобов' язання за кожен день прострочення виконання . Пеня характеризується:

- застосування виключно у гр ошових зобов' язаннях;

- можливість встановлення т ільки за такий вид порушення зобов' язання, як простроче ння виконання (порушення умо ви про строки);

- обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов' язання;

- триваючий характер - нарах ування пені за кожний день пр острочення.

Виходячи із системного ана лізу вищевказаних норм права , такі господарські санкції я к штраф та пеня не є тотожними , а навпаки, хоча і є різновида ми неустойки, є різними право вими категоріями. Штраф заст осовується одноразово у випа дку прострочення боржником в иконання зобов' язання пона д встановлений сторонами зоб ов' язання термін та може вс тановлюватися за будь-яке по рушення, тоді як пеня має трив аючий характер, тобто нарахо вується за певний проміжок ч асу, є видом відповідальност і за невиконання, за загальни м правилом, виключно грошово го зобов' язання.

Аналогічна правова позиці я викладена і в Інформаційно му листі Вищого господарсько го суду України №07.04.2008 року №01-8/211 , в пункті 48 якого зазначаєтьс я таке. Штраф та пеня є різнови дами неустойки, які відрізня ються тим, що розмір пені зале жить від тривалості простроч ення боржника, а штраф не зале жить.

Крім цього, колегією суддів враховано положення ст. 627 Цив ільного кодексу України, яко ю визначено загальний принци п свободи договору. Таким чин ом, якщо відповідач при уклад енні договору погодився на у мову договору, як одночасне з астосування таких видів забе зпечення виконання зобов' я зань як пеня і штраф, то згідно зі ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного коде ксу України зобов' язаний ви конувати договір належним чи ном.

Згідно п. 6.2 договору за прос трочення строків оплати нада них послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі одн ієї десятої відсотка вартост і послуг за кожен календарни й день прострочення, а за прос трочення понад 30 днів додатко во стягується штраф в розмір і семи відсотків загальної в артості наданих послуг.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Госпо дарського кодексу України на рахування штрафних санкцій з а прострочення виконання зоб ов' язання, якщо інше не вста новлено законом або договоро м, припиняється через шість м ісяців від дня, коли зобов' я зання мало бути виконано.

Статтями 1, 3 Закону України « Про відповідальність за несв оєчасне виконання грошових з обов' язань» платники грошо вих коштів сплачують на кори сть одержувачів цих коштів з а прострочку платежу пеню в р озмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, пе редбачений статтею 1 цього За кону, обчислюється від суми п ростроченого платежу та не м оже перевищувати подвійної о блікової ставки Національно го банку України, що діяла у пе ріод, за який сплачується пен я.

На переконання колегії суд дів, суд першої інстанції вір но здійснив перерахунок заяв леного позивачем до стягненн я розміру пені, оскільки розм ір пені, передбачений сторон ами в договорі, перевищує роз мір подвійної облікової став ки Національного банку Украї ни, що діяла у період, за який с тягується пеня, що суперечит ь статтям 1, 3 Закону України «П ро відповідальність за несво єчасне виконання грошових зо бов' язань».

Поряд із цим, колегією судді в перевірено розміри нарахув ань пені (здійснено судом пер шої інстанції) та штрафу (здій снено позивачем) та встановл ено їх арифметичну правильні сть.

Отже, стягнення судом першо ї інстанції з відповідача за прострочення виконання грош ового зобов' язання на корис ть позивача 1680,05 грн. пені та 757,94 г рн. штрафу є законним та обґру нтованим.

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання ним грошового зобов' я зання. Боржник, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, на вимогу кредитор а зобов' язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Отже, стягнення судом першо ї інстанції з відповідача за прострочення виконання грош ового зобов' язання на корис ть позивача 1073,43 грн. інфляційн их втрат та 324,83 грн. 3% річних. від повідає вимогам законодавст ва та обставинам справи.

Підсумовуючи наведене, на п ереконання колегії суддів, м ісцевим господарським судом правомірно задоволено позов ні вимоги (з урахуванням заяв и про уточнення розміру позо вних вимог) в частині стягнен ня з відповідача 43475,25 грн. основ ного боргу, 757,94 грн. штрафу, 324,83 гр н. 3% річних та 1073,43 грн. інфляційн их втрат в повному обсязі, а в частині стягнення пені в роз мірі 3952,11 грн. - частково, а сам е: 1680,05 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обс тавини, на які посилається ск аржник, не можуть бути підста вою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2011 року у спр аві №13/227.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуальн ого кодексу України, Київськ ий апеляційний господарськи й суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу то вариства з обмеженою відпові дальністю «Альянс Чотири М» на рішення господарського су ду міста Києва від 15.09.2011 року у с праві №13/227 залишити без задово лення.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 15.09.2011 р оку у справі №13/227 залишити без змін.

3. Справу №13/227 повернути до господарського суду міст а Києва.

Головуючий суддя

Судді

16.12.11 (відправлено)