Постанова

від 01.09.2008 по справі 2/33пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/33пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.09.2008 р.                                                                          справа №2/33пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився,,

від відповідача:Мільштейн Л.А, протокол зборів засновників №1 від 08.12.2000року,директор ТОВ "Співджружність" м.ДонецькПатенко В.М., довіреність № 04  від 29.02.2008року  представник ТОВ "Співдружність" м.ДонецькПахомов Д.С., довіреність №14 від 07.12.2007року, представник Калінінського відділу Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції Усач Ю.Є., довіреність №125/05-10-08, представник Спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст” в особі Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст” м.Донецьк ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" м.Донецьк

на рішення (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від18.06.2008 року

по справі№2/33пн

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут" м.Донецьк

до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" м.Донецьк2) Калінінського відділу Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції 3) Спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст” в особі Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст” м.Донецьк

провизнання недійсними результатів прилюдних торгів; визнання недійснимиСвідоцтв про право власності; визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність” м. Донецьк, Калінінського відділу Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції м. Донецьк та Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” в особі Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” м. Донецьк про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації майна Відкритого акціонерного товариства “Донецький проектно-технологічний інститут” у вигляді приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,7 м2 та приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 480,5м2, що розташовані за адресою: 83003, м. Донецьк,  пр. Ілліча, 89, які були проведені 09.04.2001р. Калінінським відділом Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції з залученням Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст”; визнання недійсними Свідоцтва про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність” на приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,7 м2 та приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 480,5м2, що розташовані в будівлі за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89; визнання права власності за Відкритим акціонерним товариством “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” на нерухоме майно у вигляді приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,7м2 та приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 480,5м2, що розташовані в будівлі за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89./арк. спрваи4-8, том1/.

У відповідності з приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №28/05-3 від  29.05.2008року уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсними результати прилюдних торгів з реалізації майна Відкритого акціонерного товариства “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” у вигляді приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,8м2 та приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 534,6м2, що розташовані в будівлі за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, які були проведені відповідно 9 квітня 2001р. та 22 травня 2001р. Калінінським відділом Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції із залученням Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст”, та оформлені Протоколом № 2 про проведення прилюдних торгів від 9 квітня 2001р. і Актом прийому-передачі приміщення від 01 червня 2001р. та Протоколом № 1 про проведення прилюдних торгів від 22 травня 2001р. і Актом прийому-передачі приміщення від 3 липня 2001р.; застосувати наслідки визнання правочину недійсним шляхом повернення Відкритому акціонерному товариству “Донецьким проектно-конструкторський технологічний інститут” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність” отриманого кожним з них за результатами прилюдних торгів, що були проведені відповідно 9 квітня 2001р. та 22 травня 2001р.;визнати недійсним Свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність” від 4 травня 2001р. на приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,8м2, що розташоване в будівлі за адресою: 83003,  м. Донецьк, пр. Ілліча, 89 та Свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність” від 3 липня 2001р. на приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 534,6м2, що розташоване в будівлі за адресою: 83003,  м. Донецьк, пр. Ілліча, 89; визнати право власності за Відкритим акціонерним товариством “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” на нерухоме майно у вигляді приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,8м2 та приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 534,6м2, що розташовані в будівлі за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89. /арк. справи 54-57, том2/.

Рішенням від 18.08.2008року господарський  суд Донецької області  /головуючий суддя Мартюхіна Н.О.,судді: Підченко Ю.О., Зубченко І.В./ задовольнив позовні вимоги повністю; визнав недійсними результати прилюдних торгів з реалізації майна Відкритого акціонерного товариства “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” у вигляді приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,8м2 та приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 534,6м2, що розташовані в будівлі за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89; визнав недійсним Свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність” від 4 травня 2001р. на приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,8м2, що розташоване в будівлі за адресою: 83003,  м. Донецьк, пр. Ілліча, 89 та Свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність” від 3 липня 2001р. на приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 534,6м2, що розташоване в будівлі за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89; визнав право власності на нерухоме майно у вигляді приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,8м2 та приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 534,6м2, що розташовані в будівлі за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, за Відкритим акціонерним товариством “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”; зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю “Співдружність” повернути Відкритому акціонерному товариству “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” нерухоме майно у вигляді приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,8м2 та приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 534,6м2, що розташовані в будівлі за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89; зобов'язав Відкрите акціонерне товариство “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Співдружність” грошові кошти в розмірі 141030грн./арк. справи 97- 104, том2/.

Рішення мотивоване тим, що відповідно до витягу із журналу вхідної кореспонденції та акту утилізації виконавчих проваджень від 12.01.04р., на виконанні Калінінського відділу Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції з початку 1998 року перебували провадження про стягнення боргів з Відкритого акціонерного товариства “Донецький проектно-конструкторського технологічного інституту” на користь певних громадян; на виконання заявок виконавчої служби на реалізацію описаного майна позивача б/н від 31.01.2002р., № 2 від 05.03.2001р. спеціалізованим державним підприємством “Укрспецюст” було організовано торги з реалізації арештованого майна позивача та  09.04.2001р. та 22.05.2001р. Донецькою філією Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” на публічних торгах здійснено реалізацію нерухомості, а саме приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,7м2 та приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 534,6м2, що розташовані в будівлі за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89; переможцем торгів визначено відповідача 1; факт проведення торгів зафіксований Протоколами № 1 та № 2. Згідно вимог частини 3 статті 66 Закону України “Про виконавче провадження” державною виконавчою службою 23.04.2001р. та 06.06.2001р. на підставі Протоколів видано Акти державного виконавця, які в силу зазначеної норми права стали підставою для видачі приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу КурильчукТ.О. відповідних свідоцтв, що засвідчують право власності Товариства з обмеженою відповідальність “Співдружність” на спірну нерухомість.  Відповідно до актів приймання-передачі від 01.06.2001р. та від 03.07.2001р. спірні приміщення були передані директором ВАТ “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” Копитовим Г.Н. директору ТОВ “Співдружність” – Мильштейн Л.А.

. Виконавчі дії щодо стягнення з ВАТ “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” заборгованостей за виконавчими провадженнями та реалізації нерухомого майна і дії Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” по проведенню прилюдних торгів з реалізації, здійснені після порушення справи про банкрутство, протягом дії мораторію, інших судових процедур банкрутства та під час накладення заборон на відчуження цього майна, суперечать вимогам ст.ст. 34, 36 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом", оскільки згідно з п. 8 ст. 34, ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження; протягом строку, на який виконавче провадження зупинене, виконавчі дії, в т.ч. пов'язані з реалізацією майна, не провадяться, а 21.12.1998р. було порушено провадження у справі про банкрутство № 24/7Б. відносно Відкритого акціонерного товариства “Донецький проектно-конструкторського технологічного інституту” та з 11.02.99р. до боржника були застосовані заходи забезпечення, а саме, накладена заборона на здійснення будь-яких дії з ліквідації або реорганізації, а також, з відчуження основних активів. Тобто, з моменту прийняття господарським судом ухвали про порушення справи про банкрутство та введення заходів забезпечення на задоволення вимог кредиторів діючим законодавством України заборонено звернення стягнення на майно боржника та його реалізація поза межами процедури банкрутства. За правилами ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження керівника боржника, управління боржником переходить до керуючого санацією. У порушення вказаної норми, після проведення публічних торгів, спірні приміщення передавались згідно актів приймання-передачі від 01.06.2001р. та від 03.07.2001р. директором ВАТ “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” Копитовим Г.Н., який в силу закону та призначення керуючим санацією іншої особи Безверхній С.В., не мав законних повноважень щодо управління боржником та здійснення розпорядчих та управлінських дій стосовно будь-якого майна боржника, у тому числі й спірного майна.

Сторонами не надано доказів на підтвердження реалізації спірного майна саме з метою погашення заробітної плати. Право на відповідний позов виникло ще у квітні та травні 2001р., але суд першої інстанції прийшов до висновку відносно задоволення клопотання  позивача щодо відновлення строку позовної давності виходячи з того, що виявлення порушень, допущених при проведені прилюдних торгів з реалізації спірних приміщень та можливість обґрунтованого здійснення захисту права власності з боку Відкритого акціонерного товариства “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” з огляду на обставини даної справи, враховуючи перебування позивача тривалий час, у тому числі й під час проведення спірних торгів, у різних процедурах банкрутства, було неможливим. А в даному випадку стало можливим лише після отримання необхідних відомостей за результатами вжиття наведених заходів керуючим санацією при здійсненні своїх повноважень в межах справи № 15/20Б.  

За таких обставин вищезазначена угода та проведені публічні торги суперечить вимогам ст. 12 Закону України “Пpo відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 34, 36 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 115 ГПК України, та є недійсними. Як наслідок, свідоцтва, видані нотаріусом, як документи, що посвідчують право власності на нерухомість за Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність” порушують інтереси Відкритого акціонерного товариства  “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, також є недійсними, оскільки видані на підставі недійсного правочину. Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Співдружність” одержало за недійсним правочином  нерухоме майно, то за недійсною угодою відповідно до вимог ст. 48 ЦК Української РСР, зобов'язане повернути Відкритому акціонерному товариству “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” спірне нерухоме майно, а Відкрите акціонерне товариство “Донецький проектно-конструкторський інститут” Товариству з обмеженою відповідальністю “Співдружність” кошти сплачені останнім за недійсними правочинами в розмірі 141030грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Співдружність”  м. Донецьк  в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області у справі №2/33пн  від 18.06.2008року, провадження у справі №2/33пн на підставі п.1ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припинити, оскільки справа не підлягає розгляду у господарських судах України посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи./арк. справи 116-126, том2/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення з позовом, причини, на які позивач посилається як на поважні не можуть бути визнані такими; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі 324/Б недоведено, оскільки ухвала арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001року у згадуваній справі про введення мораторію суддею не підписана; доводи суду відносно того, що виконавчі дії здійснені після порушення справи про банкрутство на протязі дії мораторію не підтверджені матеріалами справи; підписання актів приймання-передачі від 01.06.2001р. та від 03.07.2001р. директором ВАТ “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” Копитовим Г.Н., який в силу закону та призначення керуючим санацією іншої особи Безверхній С.В., не мав законних повноважень щодо управління боржником та здійснення розпорядчих та управлінських дій стосовно будь-якого майна боржника є безпідставним, оскільки акти не мають відношення до виникнення права власності, вони є похідними документами, свідоцтва на право власності оформлені належним чином. Товариство з обмеженою відповідальністю “Співдружність”  м. Донецьк   є добросовісним набувачем, тому на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України позивач не має права вимагати повернення м спірного майна у відповідача1.

Дана справи підлягає розгляду адміністративним судом за правилами адміністративного провадження, оскільки відповідчем2 у справі є Калінінський відділ Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції, а у відповідності з п.1ч.1 ст. 3 КАС України публічно – правовий спір, в якому хоч би однієї з сторін є орган виконавчої влади, вважається справою адміністративної юрисдикції.

У доповненні до апеляційної скарги №19 від 29.08.2008року  скаржник з посиланням на ст. 35 Господарського процесуального кодексу України твердить, що рішенням у справі № 36/25пн встановлено факт, що ухвала арбітражного суду Донецької області у справі №24/7Б  від 03.01.2001року не має юридичних наслідків відносно введення мораторію; ухвала від 11.02.1999року, якою позивачу заборонено відчуждати основні активи, не є підставою для визнання недійсними публічних торгів по реалізації спірного майна, оскільки заборона стосується тільки позивача, а не виконавчої служби.

Відкрите акціонерне товариство “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” м. Донецьк у відзиві №14/08-в від 14.08.2008року на апеляційну скаргу посилається на законність та обґрунтованість  винесеного рішення у справі №2/33пн  від 18.06.2008року,  зокрема посилається, що у даному випадку спір виник щодо визнання результатів прилюдних торгів недійсним та є таким, що виник  не внаслідок публічно –правових відносин, не може бути розглянутим в порядку адміністративного судочинства та підлягає розгляду саме у господарському суді у відповідності з положенням ст. 2 Господарського процесуального кодексу України; твердження скаржника стосовно безпідставності задоволення судом першої інстанції клопотання про поновлення строку позовної давності є необґрунтованим; ухвала арбітражного суду Донецької області у справі №24/7Б  від 03.01.2001року, незважаючи на не підписання суддею екземпляру, не була оскаржена, набрала законної сили, в результаті винесення такої ухвали виникли певні юридичні наслідки в межах справи про банкрутство, посилання на зазначену ухвалу міститься в винесених у подальшому процесуальних документах у цій справі, що оформлені належним чином.

Представник Калінінського відділу Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції підтримує вимоги апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції таким, що суперечить фактичним обставинам справи, оскільки при проведенні прилюдних торгів були дотримані всі вимоги Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерством юстиції від 15.12.1999р. № 74/5 та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99р. № 68/5, посилається на утилізацію виконавчих проваджень, які містили документи, що стосуються даних торгів в зв'язку з закінченням строку зберігання.

Представник Спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст” в особі Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст” м.Донецьк також вважає, що рішення господарського суду Донецької області у справі №2/33пн  від 18.06.2008року підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі, твердить, що документи, на підставі яких було здійснено організацію публічних торгів є утилізованими, на підтвердження чого є відповідний акт, але вважає, що будь-яких порушень порядку здійснення торгів не було.

Представник Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” м.Донецьк у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники  сторін, які присутні у судовому засіданні, не заперечують проти розгляду справи у відсутності зазначеного представника.

Донецький апеляційний господарський суд, враховуючи той факт, що Відкрите акціонерне товариство „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” м.Донецьк не скористалось  правом на участь представника у судових засіданнях 18.08.2008року та 01.09.2008року, враховуючи згоду представників відповідачів, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами у відсутності вказаного представника позивача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України  на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами виникли та були реалізовані до набрання чинності Цивільним кодексом України, що вступив в силу 01.01.2004року. Відповідно до ст. 58 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи; п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. П.5 Прикінцевих та перехідних положень ГК України передбачено, що вони застосовуються до цивільних та господарських відносин, що виникли після набрання ними чинності. З урахуванням наведеного, в даному випадку підлягає застосуванню ЦК УРСР 1963року.

Спірні відносини суд вважає за необхідне розглянути за правилами вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Закону України “Про виконавче провадження”, Цивільного кодексу УРСР, що діяли на час проведення спірних публічних торгів.

Як встановлено судом першої інстанції, відносно Відкритого акціонерного товариства “Донецький проектно-конструкторського технологічного інституту” 21.12.1998року ухвалою арбітражного суду Донецької області порушено провадження у справі про банкрутство № 24/7Б./арк. справи 35,том1/.

Ухвалою суду за результатами попереднього засідання від 11.02.1999року у справі №24/7Б боржнику було заборонено здійснювати будь-які дії з ліквідації або реорганізації, а також, з відчуження основних активів, яка винесена на підставі  ст.67 АПК України. /арк. справи 97-98, том1/.

30.11.2000року в офіційному друкованому виданні “Голос України” № 221 оприлюднене оголошення щодо порушення господарським судом Донецької області справи № 24/7Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”.

З матеріалів справи про банкрутство №24/7Б позивача вбачається, що подальше провадження по справі здійснювалось за вимогами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.4 ст. 12 вищезазначеного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Ухвалою від 03.01.2001року у справі № 24/7Б про банкрутство запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів та зазначено, що подальше провадження по справі здійснюється по Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". /арк. справи 100, том1/.

Відповідач1 стверджує, що ухвала від 03.01.2001року по справі №24/7Б не має юридичних наслідків щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки її оригінал, що знаходиться у матеріалах справи, не підписаний суддею.

Суд першої інстанції прийняв до уваги заперечення відповідача1, але зазначив, що із матеріалів справи про банкрутство № 24/7Б вбачається, що всі ухвали по справі про банкрутство набрали законної сили, у апеляційному та касаційному порядку не оскарджувалися та в силу ст. 115 Господарського процесуального кодексу України та ст.124 Конституції України є обов'язковими для виконання.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Доводи скаржника, що рішенням у справі № 36/25пн від 24.07.2008року встановлено факт, що ухвала арбітражного суду Донецької області у справі №24/7Б  від 03.01.2001року не має юридичних наслідків відносно введення мораторію; ухвала від 11.02.1999року, якою позивачу заборонено відчуждати основні активи, не є підставою для визнання недійсними публічних торгів по реалізації спірного майна, оскільки заборона стосується тільки позивача, а не виконавчої служби, а  тому відповідно дані факти у відповідності з ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доведення у даній справі,  судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду не приймаються до уваги.

По –перше, тільки факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони /ст. 35 Господарського процесуального кодексу України/.

У даному випадку, у справі №36/25пн та у справі №2/33пн різний суб'єктний склад /зокрема, різні перші відповідачі/.

По-друге, до уваги в цьому контексті приймаються лише рішення, які на час розгляду справи вступили у законну силу.  

А у даному випадку рішення у справі №36/25пн, яким, на думку скаржника встановлені вищезазначені факти, винесено 24.07.2008року, тоді як, рішення у справі №2/33пн , що оскарджується, винесено 18.06.2008року, тобто, на час винесення рішення у справі №2/33пн рішення у справі №36/25пн не існувало.

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно встановлено, що 21.12.1998року ухвалою арбітражного суду Донецької області порушено провадження у справі про банкрутство № 24/7Б відносно позивача,  застосовані заходи по забезпеченню позову, а саме,  ухвалою від 11.02.1999року боржнику заборонено здійснювати будь-які дії з ліквідації або реорганізації, а також, з відчуження основних активів; 03.01.2001року –запроваджений мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном, розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Безверха С.В., провадження по справі здійснюється у відповідності до Закону України „Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом";30.01.2001року затверджений реєстр вимог кредиторів, які складають вимоги третьої та четвертої черг; 01.03.2001року судом введена процедура санації, керуючим санації призначено Безверху С.В.;  05.06.2001року затверджений план санації; згідно ухвали суду від 04.10.2001року план санації передбачав участь інвестора в погашенні грошових вимог кредиторів в обмін на частину майна боржника та прощення штрафних санкцій. Згідно ухвали суду від 04.10.2001року було затверджено мирову угоду, вимоги кредиторів, які не звернулись у встановлений ст. 14 закону строк визнані погашеними та провадження у справі про банкрутство ВАТ “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” припинено.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.  

Згідно ст.4 Закону України “Про державну виконавчу службу” державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби здійснюють примусове виконання рішень.

         У ст.61 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в ч.5 ст.55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Пунктом 5.12.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерством юстиції від 15.12.1999р. № 74/5 передбачає, що реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу через торгові організації.

Порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що здійснюються в процесі виконавчого провадження,  встановлений Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке затверджене наказом Міністерства  юстиції України від 27.10.1999 року №68/5 на виконання вимог статей 61, 66 Закону України “Про виконавче провадження”. Недотримання вимог зазначеного Тимчасового положення під час проведення названих торгів, а також вимог названих статей Закону України “Про виконавче провадження” є підставою для визнання цих торгів недійсними.

Приписами вказаного Положення, зокрема, встановлено, що  в процесі підготовки торгів орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна. Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованого в Мінюсті України 15.12.99 за N 865/4158. Спеціалізована організація також письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні Калінінського відділу Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції з початку 1998 року перебували провадження про стягнення боргів з Відкритого акціонерного товариства “Донецький проектно-конструкторського технологічного інституту”. Факт отримання виконавчих листів для виконання підтверджується витягом із журналу вхідної кореспонденції Калінінського відділу Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції  за вказаний період./арк. справи 23- 34, том2/.

Судом першої інстанції встановлено, в апеляційній інстанції не спростовано,  що сторонами не доведено, що на виконанні виконавчої служби перебували виконавчі листи по виплаті заробітної плати та інших виплат.

На виконання заявок виконавчої служби на реалізацію описаного майна б/н від 31.01.2002року, № 2 від 05.03.2001 року Спеціалізованим державним підприємством “Укрспецюст” , що створено у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України № 1270 від 14.07.1999року з метою надання допомоги в здійсненні повноважень Державній виконавчої служби з організації та проведенні реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах, аукціонах, якщо інше не передбачено законом, на комісійних та інших договірних засадах, було організовано торги з реалізації арештованого майна позивача.

По результатах торгів відповідно п. 6 Тимчасового положення оформляться протокол, акт, свідоцтва, які посвідчують проведення прилюдних торгів і право переможця на придбане майно.

Донецькою філією Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” 09.04.2001року та 22.05.2001року на публічних торгах здійснено реалізацію нерухомості позивача, а саме, приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,7м2 та приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 534,6м2, що розташовані в будівлі за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89.

Переможцем торгів визначено відповідача 1 –Товариство з обмеженою відповідальністю „Співдружність”, продаж спірних об'єктів вчинено відповідно за 57360 грн. та 83670 грн., які сплачені у повному обсязі відповідачем 1.

Факти проведення торгів зафіксовані документами, передбаченими пунктом 4.14. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99р. № 68/5 –Протоколами № 1 та № 2./арк. справи 55,62, том1/.

На підставі Протоколів видано Акти державного виконавця, які стали підставою для видачі приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Курильчук Т.О. відповідних Свідоцтв, що засвідчують право власності Товариства з обмеженою відповідальність “Співдружність” на спірну нерухомість. /арк. справи 56,63, том1/.

Визнання недійсним угоди, яка не відповідає цивільному законодавству, здійснюється у позовному провадженні, не може розглядатись в рамках справи про банкрутство.

У відповідності з ст. 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Згідно з п. 8 ст. 34, ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" / у редакції, що діяла на час проведення торгів/  порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження; протягом строку, на який виконавче провадження зупинене, виконавчі дії, в т.ч. пов'язані з реалізацією майна, не провадяться.

Судом встановлено, що на час проведення публічних торгів  /09.04.2001року та 22.05.2001року/ провадження у справі про банкрутство позивача порушено ухвалою арбітражного суду Донецької області 21.12.1998року у справі № 24/7Б, що у відповідності з вищевказаними нормами закону «Про виконавче провадження»є безумовною підставною для зупинення виконавчого провадження, відповідно виключає подальше здійснення будь-яких виконавчих дій поза межами справи про банкрутство.

Всупереч вимог закону, державним виконавцем Калінінського відділу Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції не було зупинено виконавче провадження та здійснені дії по примусовому продажу спірного майна, що є підставою для визнання результатів прилюдних торгів недійсними.

Тобто, сам факт здійснення прилюдних торгів у період, коли за вимогами закону виконавче провадження повинно бути зупинено є безумовною підставою для визнання результатів торгів недійсними.

Одночасно, окрім зазначеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду також погоджується з висновком суду першої інстанції відносно порушення прав позивача неправомірними діями державної виконавчої служби та організатора прилюдних торгів, які здійснили продаж спірного майна з порушенням порядку, встановленого Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення  на  майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за   виконавчими   документами   в   першу    чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті,  інші цінності,  в тому числі кошти на рахунках та  вкладах  боржника  в установах  банків  та  інших кредитних організаціях,  на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші  цінності  боржника,  що знаходяться  на  рахунках  і  вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.  У разі відсутності у боржника коштів та цінностей,  достатніх для задоволення вимог стягувача,  стягнення звертається на належне боржникові інше майно,  за винятком майна, на яке згідно з законом не  може  бути  накладено стягнення.  Боржник має право вказати ті види майна чи предмети,  на які  необхідно  звернути  стягнення  в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Матеріали справи не містять доказів того, що у боржника Відкритого акціонерного товариства “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” на час проведення торгів було відсутнє інше майно /грошові кошти, матеріальні цінності, такі що, не використовуються у виробництві, тощо/.

З посиланням на акт утилізації виконавчих проваджень від 12.01.2004року, що за ствердженням представника Калінінського відділу Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції, свідчить про утилізацію виконавчих проваджень, з метою виконання яких була здійснена примусовий продаж майна, та внаслідок чого ВДВС не може надати належних доказів виконання порядку здійснення прилюдних торгів, судова колегія не погоджується, оскільки номери виконавчих проваджень у вказаному акті частково не співпадають з номерами виконавчих проваджень, за якими, згідно журналу вхідної кореспонденції за твердженням представника ВДВС   здійснювались виконавчі дії, тобто, докази утилізації всіх виконавчих проваджень відсутні.

Також при проведенні прилюдних торгів відповідачем3 порушено порядок повідомлення державного виконавця, стягувача та боржника, що виходить з наступного.

Згідно п.3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Як вбачається з матеріалів справи, в листі №1703 від 22.03.2001року відповідач 3 - Спеціалізоване державне підприємство “Укрспецюст” посилається на проведення прилюдних торгів обох спірних приміщень 09.04.2001року, тоді як фактично торги відбулись 09.04.2001року та 22.05.2001року.

Крім того, з вказаного листа не вбачається, яка посадова особа позивача отримала лист, зокрема, є посилання на посаду особи –головний бухгалтер, але П,І,Б відсутнє. Також відсутній штапм юридичної особи про прийняття вхідної кореспонденції з зазначенням дати отримання та реєстраційного номеру у журналі вхідної кореспонденції.

Тобто, належних доказів повідомлення позивача щодо часу та місця проведення торгів як 09.04.2001року, так і 22.05.2001року матеріали справи не містять.

Згідно ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження керівника боржника, управління боржником переходить до керуючого санацією.

У порушення вказаної норми, після проведення публічних торгів, спірні приміщення передавались згідно актів приймання-передачі від 01.06.2001року та від 03.07.2001року директором ВАТ “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” Копитовим Г.Н., тоді як , згідно ухвали господарського суду Донецької області від 01.03.2001року керуючим санацією призначена Безверха С.В. та на підставі ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  саме ця особа повинна була діяти з боку позивача.

Тобто, директор позивача на час проведення публічних торгів та передачі майна не мав законних повноважень щодо управління та здійснення розпорядчих та управлінських дій стосовно будь-якого майна боржника, у тому числі й спірного майна.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вищезазначена угода та публічні торги суперечать вимогам Тимчасового положення, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Закону України “Про виконавче провадження”, що  є підставою для визнання цих торгів недійсними на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР.

Суд першої інстанції обґрунтовано посилається на той факт, що свідоцтва на право власності на спірні приміщення, які видані на підставі протоколів публічних торгів, що проведені з порушенням законодавства, є виданими на підставі недійсного правочину, тому також є недійсними.

Згідно ч.2 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане за угодою, а при неможливості повернути отримане в натурі –відшкодувати його вартість в грошових коштах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Виходячи з даної норми закону господарський суд Донецької області підставно прийшов до висновку, що позивачу повинно бути повернуте спірне нерухоме майно, а відповідачу 1 –грошові кошти в сумі 141030грн., які він сплатив на виконання недійсної угоди.

Вимоги позивача, щодо визнання права власності за Відкритим акціонерним товариством “Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” на нерухоме майно у вигляді приміщення другого блоку на першому поверсі площею 481,8м2 та приміщення першого блоку на дев'ятому поверсі площею 534,6м2, що розташовані в будівлі за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, з огляду на викладене, підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується, що на прилюдних торгах, які відбулись 09.04.2001року та 22.05.2001року було реалізоване нерухоме майно, яке належало позивачу. Судом першої інстанції  встановлено, що зазначене майно  обліковувалося  й до теперішнього часу обліковується в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується інвентаризаційним описом основних засобів. В апеляційній скарзі скаржник не спростовує цей факт.

Водночас ствердження  Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність” , що у відповідності з ст. 388 Цивільного кодексу України дане підприємство є добросовісним набувачем і позивач не має права вимагати від нього це майно не можна визнати правомірним, оскільки відповідач1 не довів відомостей про те, що не знав або не міг знати про відсутність у виконавчої служби прав відчуження майна позивача, незважаючи на порушення справи про банкрутство та публікацію про це відомостей  30.11.2000року в офіційному друкованому виданні “Голос України” № 221, що передбачено суттєвою вимогою для застосування цієї норми.

Відносно доводів скаржника стосовно пропущення строку позовної давності , судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає наступне.

При застосуванні позовної давності та наслідків її спливу необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього -  у випадку встановленого порушення, і наявності сторони про застосування  позовної давності –застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Суд не позбавлений права на застосування ст. 80 ЦК УРСР /ст. 267 ЦК України/, якою передбачено, що сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, а якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Власником цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну. Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів, котрим може бути фізична чи юридична особа, і продавець - відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою.

Тобто, придбання майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою є фактично угодою про купівлю-продаж, визнання недійсною  якої можливе з підстав та у порядку, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Недійсність угоди, як правило, не породжують для сторін прав та обов'язків, тому до вимог про визнання недійсними угод строки позовної давності не застосовуються./Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999року №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнання угод недійсними”/

Оскільки позови про визнання права власності, з одного боку не зв'язані з конкретними порушеннями правомочностей власника, на них, як і на негатроні позови, не поширюється дія позовної давності.

Ствердження скаржника стосовно того, що дана справа підлягає розгляду адміністративним судом за правилами адміністративного провадження, оскільки відповідачем 2 у справі є Калінінський відділ Державної виконавчої служби Донецького міського управління юстиції, а у відповідності з п.1ч.1 ст. 3 КАС України публічно – правовий спір, в якому хоч би однієї з сторін є орган виконавчої влади, вважається справою адміністративної юрисдикції, є на думку судової колегії, безпідставним виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 ч.17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень /нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії/, дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно –правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Спір, що виник, стосується порядку проведення прилюдних торгів та відповідно права власності  на об'єкт нерухомості  і не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для  скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись  ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

                                    П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2008року у справі №2/33пн залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність”  м. Донецьк   - без задоволення.

Головуючий          

Судді:          

                                                                                                                                             Надруковано: 7прим.

                              1-позивачу

                              2-4відповідачу

                              5-у справу

                              6-ГСДО

                              7-ДАГС