Рішення

від 13.12.2011 по справі 16/126-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2011 р.                                                                  Справа № 16/126-11

           Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О.  розглянув

позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі відділення «Київської регіональної дирекції»ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ

до         Приватного підприємства виробнича фірма «Моє вікно», м. Біла Церква

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_2

про       стягнення 1 943 201,78 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 673/11.5.2 від 31.08.2011 р. (юрисконсульт);

від відповідача: не з‘явився;

від третьої особи: не з‘явився.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»в особі відділення «Київської регіональної дирекції»ПАТ «ВТБ Банк» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 23.09.2011 р. (вх. № суду 4062 від 03.10.2011 р.) до Приватного підприємства виробнича фірма «Моє вікно» (надалі - відповідач) про стягнення 1 943 201,78 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 03.145-68/07-СК від 29.01.2008 р., з яких: 860 282,08 грн. заборгованість за тілом  кредиту, 406 035,08 грн. прострочена заборгованість за тілом  кредиту, 557 178,69 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом,                        50 241,92 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 69 464,01 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що третя особа не погасила наданий їй на підставі кредитного договору № 03.145-68/07-СК від 29.01.2008 р. кредит, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з поручителя заборгованість у сумі 1 943 201,78 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 03.145-68/07-СК від 29.01.2008 р., з яких: 860 282,08 грн. заборгованість за тілом  кредиту, 406 035,08 грн. прострочена заборгованість за тілом  кредиту, 557 178,69 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом,        50 241,92 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 69 464,01 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Ухвалою суду від 05.10.2011 р. порушено провадження у справі № 16/126-11 та призначено її розгляд на 18.10.2011 р. за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач жодного разу в судові засідання не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 01.11.2011р. залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та зобов’язано останнього подати в наступне судове засідання письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог з документальним обґрунтуванням його висновків, докази сплати кредиту та процентів за його користування за Кредитним договором № 03.145-68/07-СК від 29.01.2008 року.

Третя особа в судові засідання не з‘явилась, про причини неявки суд не повідомила, письмових пояснень не надала.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судових засідань ухвалами господарського суду Київської області від 05.10.2011 р. про порушення провадження у справі, від 18.10.2011 р. від 01.11.2011 р., від 21.11.2011р. та від 02.12.2011р., які направлялися за адресою відповідача, зазначеною у позовній заяві, яка співпадає з адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.10.2011 р. Однак, копії зазначених ухвал суду були повернуті поштовим відділенням зв’язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006 р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “за закінченням терміну зберігання”, “за зазначеню адресою не проживає”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.      

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд  

                                                      ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»(«Банк»- позивач) та ОСОБА_2 («Клієнт»- позичальник) 27.07.07р. було укладено Генеральну угоду № 68/07 (далі –Генеральна угода), у відповідності до якої банк на положеннях та умовах цієї Угоди зобов’язується надавати клієнту кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї Угоди і які є її невід’ємними частинами (п.1.1 Генеральної угоди).

Відповідно до п. 1.2 Генеральної угоди, загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної Угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 300 000,00 (триста тисяч) доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту . Термін дії Угоди по 27 липня 2022 року включно (п. 1.3 Угоди).

Додатковою угодою № 1 від 29.01.2008р. сторони внесли зміни до п. 1.2 Генеральної угоди та встановили, що розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати суми, еквівалентної 500 000 (п’ятсот тисяч) доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту.

Відповідно до п. 2.1 Генеральної угоди, банк надає клієнту кредитні кошти на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання.

29.01.2008р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 03.145-68/07-СК, відповідно до умов якої банк надає позичальнику грошові кошти на таких умовах: сума кредиту 170 000,00 доларів США, строк користування – по 29.01.2015р., плата за користування кредитом –14,5% процентів річних (п.1.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 03.11.2008р. сторони внесли зміни до п. 1.1 Кредитного договору № 03.145-68/07-СК від 29.01.2008р. та встановили, що плата за користування кредитом становить 18% річних.

Позивачем було виконано свої зобов'язання за Кредитним договором в повному обсязі та надано позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на строк, що встановлений п. 1.1. Кредитного договору в порядку та на умовах, встановлених цим договором, що підтверджується меморіальним ордером № 20_6 від 29.01.2008р.

Пунктом 5.1. Кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позивачеві отриманий кредит та сплатити позивачеві проценти за користування кредитом в обсязі, в строки та порядку, встановленому Кредитним договором.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору, погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід’ємною частиною кредитного договору.

Пунктом 3.2 кредитного договору, встановлений розрахунок процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до пункту 5.5. Кредитного договору, позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадках встановлених Генеральною угодою № 68/07 від 27.07.07р.; невиконанням позичальником зобов'язань за Кредитним договором; не сплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно Графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше 3 (трьох) банківських днів та ін.

Проте, всупереч вимогам п. 3.1. Кредитного договору, позичальник не виконав належним чином свої зобов'язання в частині дотримання графіку погашення заборгованості за вказаним Кредитним договором, у зв’язку з чим за останнім утворилась заборгованість зі сплати строкової заборгованості по кредиту у розмірі 860 282,08 грн., простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 406 035,08 грн., простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 557 178,69 грн.

29.01.2008р., в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним Кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»та ПП ВФ «Моє вікно»(поручитель-відповідач) було укладено договір поруки № 03.145-68/07-ДП2, відповідно до умов якого поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №03.145-68/07-СК від 29.01.2008р. та будь-якими додатковими угодами до нього.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються Кредитним договором № 03.145-68/07-СК від 29.01.2008р. та будь-якими додатковими угодами до нього (в.т.ч. збільшуючими основне зобов’язання).

Договір поруки вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов’язань за кредитним договором (п. 11 Договору поруки).

Доказів оплати заборгованості на час вирішення спору відповідачем до суду не подано.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

           У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.  

Згідно ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором повинно було відбуватися належним чином відповідно до умов, встановлених кредитним договором. Оскільки, у термін встановлений кредитним договором, позичальник не повернув банку суми кредиту та проценти за користування кредитними коштами, то у цьому випадку з боку позичальника має місце порушенням зобов'язання щодо повернення кредиту.

Пунктами 4, 5 Договору поруки у разі невиконання зобов'язання за Кредитним договором відповідач та позичальник несуть відповідальність перед позивачем, як солідарні боржники. Відповідач відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і боржник по основному зобов'язанню.

Згідно з ст. 553 ЦК України, за Договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника (позичальника) за виконання ним свого обов'язку. поручитель відповідає перед кредитором (позивачем) за порушення зобов'язань боржником (позичальника).

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до ст. 534 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи наявність заборгованості позичальника за кредитним договором, його обов’язок з погашення кредиту та процентів залишається невиконаним покладається на поручителя відповідно до договору поруки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

 Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву не надав, доводів позивача не спростував, доказів, які б свідчили про повну оплату кредитних коштів, а також процентів за користування кредитними коштами не наддав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованість зі сплати строкової заборгованості по кредиту у розмірі 860 282,08 грн., простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 406 035,08 грн., простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 557 178,69 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем здійснено нарахування пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту в розмірі 50 241,92 грн. та 69 464,01 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 25.07.2010р. по 25.07.2011р.

Згідно п. 8.1 Кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, позичальник зобов’язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що  штрафні санкції за порушення  грошових зобов’язань встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно  до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, враховуючи вимоги п. 6 ст. 232 ГК України та статтей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” суд вважає правомірним нарахування пені за період з 25.07.2010р. по 25.01.2011р. в сумі 22 979,10 грн. за несвоєчасну сплату кредиту та 31 794,93 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом. В іншій частині позовних вимог, а саме в стягненні 27 262,82 грн. пені (за несвоєчасну сплату кредиту) та в стягненні 37 669,08 грн. пені (за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом), суд відмовляє.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю: 860 282,08 грн. заборгованість за тілом кредиту, 406 035,08 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту, 557 178,69 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 22 979,10 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 31 794,93 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Оскільки позивач звернувся до суду до набрання чинності Законом України «Про судовий збір», державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч.ч. 3, 5 статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись статтею 124 Конституції України, статями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

         2. Стягнути з Приватного підприємства виробнича фірма «Моє вікно»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Толстого, 42, ідент. код 34019119) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі відділення «Київська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка вул. Пушкінська, 8/26, ідент. код 14359319) 860 282 (вісімсот шістдесят тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 08 коп. заборгованості за тілом кредиту, 406 035 (чотириста шість  тисяч тридцять п’ять) грн. 08 коп. простроченої заборгованості за тілом кредиту, 557 178 (п’ятсот п’ятдесят сім тисяч сто сімдесят вісім) грн. 69 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 22 979 (двадцять дві тисячі дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 10 коп. пені за порушення строків сплати кредиту, 31 794 (тридцять одна тисяча сімсот дев’яносто чотири) грн. 93 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, а також 18 782 (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 70 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 11 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3.  Видати накази після набрання рішенням законної сили.

        4.  В решті позову відмовити.

           Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

             Суддя                                                                                               О.О.Христенко