Рішення

від 02.06.2008 по справі 11/133-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.08р.

Справа

№ 11/133-08

За

позовом  прокурора Солонянського району

Дніпропетровської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету

Микільської сільської ради Солонянського району, с. Микільське-на-Дніпрі   

до 

Солонянської районної державної адміністрації, смт. Солоне 

Третя

особа-1: товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпробау", м.

Дніпропетровськ 

Третя

особа-2: Солонянський відділ земельних ресурсів, смт. Солоне 

про скасування розпорядження №378-р-07

від 20.06.07р.

Суддя  Мельниченко

І.Ф.

Представники:

  Від позивача: Гура І.Ф., довіреність №110 від

19.05.08р., представник  

 Від відповідача: Собильський А.А., довіреність

№1/08-15 від 08.01.08р., представник

  Від третьої особи-1: Богатирев С.В.,

довіреність від 24.03.08р., представник

  Від третьої особи-2: не з'явився  

 В засіданні приймали участь: Овчар Т.В.,

посвідчення №173 від 28.10.03р., прокурор відділу      

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор

Солонянського району Дніпропетровської області звернувся з позовом до суду в

інтересах держави в особі виконавчого комітету Микільської сільської ради

Солонянського району, с. Микільське-на-Дніпрі про скасування розпорядження

Солонянської районної державної адміністрації, смт. Солоне №378-р-07 від

20.05.07р. "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо

відведення земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю

"Дніпробау", м. Дніпропетровськ для сінокосіння та випасання худоби

на території Микільської сільської ради".

Позивач

позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі та зазначає, що передання в

довгострокову оренду земельної ділянки розміром 110,0 га, яка відноситься до

земель природоохоронного призначення і належить до земель загального

користування, порушує права Микільської громади на вільний доступ та

користування нею.  

Відповідач

проти позову заперечує посилаючись на те, що п.12 Х "Перехідні

положення" Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель

державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім

земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому

цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські,

селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи

виконавчої влади. В даному випадку органом виконавчої влади є Солонянська

райдержадміністрація, яка і має право розпоряджатися землями державної

власності за межами населених пунктів.

Третя

особа проти задоволення позову заперечує надавши пояснення де зазначила, що

спір про скасування розпорядження голови Солонянської районної державної

адміністрації не підсудний господарському суду, а відповідно до п.1 ч.1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє

провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах

України і також вважає, що позивач належним чином не довів жодну обставину на

яку посилається в обґрунтування свої вимог, тому, на думку третьої особи, немає

законних підстав для задоволення позовних вимог прокурора Солонянського району

щодо скасування розпорядження голови Солонянської районної державної

адміністрації №378-р-07 від 20.06.07р. 

Представники

третьої особи-2 у судове засіданні не з'явилися, документи витребувані судом не

надали.

У

судовому засіданні від 20.05.08р. оголошувалась перерва до 27.05.08р.

В

судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та

резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу

України.).

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -  

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням

голови Солонянської районної державної адміністрації №378-р-07 від 20.06.07р.

надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної

ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпробау" для

сінокосіння та випасання худоби із земель загального користування (пасовищ)

загальною площею 110,0 га на території Микільської сільської ради.

Обґрунтовуючи

позовні вимоги прокурор посилається на порушення земельного законодавства, при передачі

товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпробау" земельної ділянки

в оренду для сінокосіння та випасання худоби.

Заявлені

вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Статтею

1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства,

установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни,

які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в

установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі

- підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду

згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх

порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для

вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання

правопорушенням.

Відповідно

до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття

господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в

особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних

правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Отже,

подана прокурором позовна заява повинна містити обставини, які б підтверджували

порушення прав та охоронюваних інтересів позивача, тобто, органу, який

уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Проте,

ні позовна заява прокурора, ні заява позивача про підтримання позовних вимог не

містить обґрунтувань, яким чином, спірне розпорядження - №378-р-07 від

20.05.07р. порушує права Микільської сільської ради, зважаючи на те, що ньому

не йдеться про надання переважного права товариства з обмеженою

відповідальністю "Дніпробау" отримати в оренду конкретну земельну

ділянку, а лише надається дозвіл третій особі на складання проекту відведення

земельної ділянки загальною площею 110,0 га.

До

того ж, слід зазначити, що до матеріалів справи не надано документального

підтвердження, де саме, на місцевості знаходиться спірна земельна ділянка. Не

надано таких пояснень на вимогу суду і Солонянським відділом земельних

ресурсів.

Посилаючись

на норми ст. 22 Земельного кодексу України прокурор не звернув уваги на те, що

у цій статті визначаються види використання земель сільськогосподарського

призначення, які відповідають їх цільовому призначенню та особи, які мають

право на отримання таких земель у власність та користування. В той час

як спірне розпорядження не пов'язане з передачею у власність чи в оренду

земельної ділянки. 

Отже,

зазначене розпорядження, що прийнято відповідачем в межах його компетенції,

ніяким чином не порушує прав позивача.

З

огляду на викладене у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Посилання

відповідача та третьої особи на те, що даний спір належить розглядати в порядку

адміністративного судочинства не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Справою

адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду

публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами

стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча

б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого

(інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та

приписи такого владного суб'єкта.

Статтею

17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено категорії спорів,

на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення

адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатися категорії

спорів, визначені в пунктах 1, 3, 4 частини першої зазначеної статті, а саме:

а)

спори суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження

рішень, дій чи бездіяльності останнього;

б)

спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої

компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання

адміністративних договорів;

в)

спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених

законом.

Поняття

"суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3 Кодексу

адміністративного судочинства України, згідно з якою це - орган державної

влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший

суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства,

в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак

необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом

владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися

відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо

суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування,

їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює

зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником

спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських

функцій" і не має встановлених нормами Кодексу адміністративного

судочинства України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю

останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Керуючись

ст. 22 Земельного кодексу України, ст.ст. 49, 

82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

- 

ВИРІШИВ:

У

задоволенні позовних вимог відмовити. 

Суддя

 І.Ф. Мельниченко

Рішення

підписано 23.06.2008 року