Постанова

від 21.05.2008 по справі 14/48-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 21 травня 2008 р.                                                                                   

№

14/48-07 

Вищий 

господарський  суд  України 

в  складі  колегії 

суддів:

Бернацької

Ж.О. -головуючої (доповідач),

Мележик

Н.І.,

Подоляк

О.А.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської

області від 08.02.2007 р. в справі № 14/48-07 господарського суду Сумської

області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Продімперіал” до

суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми

за

участю представників сторін:

від

позивача: Кірюшко Г.В., Толмачової В.М.,

від

відповідача: не з'явилися, -

ВСТАНОВИВ:

У

грудні 2006 р. позивач -товариство з обмеженою відповідальністю „Продімперіал”

звернувся до господарського суду з позовом до відповідача суб'єкта  підприємницької діяльності -фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1. про відшкодування збитків у розмірі 5300 грн., заподіяних

позивачу внаслідок знищення належної йому морозильної камери D 500 DFSG FF №

182875070500562) з вини відповідача.

Рішенням

господарського суду Сумської області від 08.02.2007 р. (суддя Миропольський

С.О.) позов задоволено; стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1. на користь товариства з обмеженою відповідальністю

“Продімперіал” 5300 грн. -збитків, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та

118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Рішення

мотивовано тим, що позивач довів належними засобами доказування наявність всіх

умов, необхідних для застосування цивільно-правової (господарсько-правової)

відповідальності, зокрема, довів протиправність поведінки відповідача, яка

полягала в порушенні пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації

електроустановок, причинний зв'язок між поведінкою відповідача і шкодою, вина

особи, що заподіяла шкоду.

Ухвалою

господарського суду Сумської області від 27.08.2007 р. (суддя Миропольський

С.О.) відмовлено в задоволенні заяви суб'єкта підприємницької діяльності

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. про перегляд рішення господарського суду

Сумської області від 08.02.2007 р. в справі № 14/48-07 за нововиявленими

обставинами та клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи.

Постановою

Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2007 р. (судді:

Могилєвкін Ю.О. -головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) залишено без змін ухвалу

господарського суду Сумської області від 27.08.2007 р. в справі № 14/48-07.

Постанова

мотивована тим, що в липні 2007 р. відповідач звернувся до господарського суду

із заявою про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими

обставинами, в якій просив скасувати 

рішення та прийняти нове  про

відмову в позові. В серпні 2007 р. відповідач звернувся до суду з клопотанням

про призначення судової почеркознавчої експертизи. Ухвалою господарського суду

Сумської області від 27.08.2007 відмовлено в задоволенні клопотання про

призначення судової  почеркознавчої

експертизи відмовлено; відмовлено в задоволенні заяви про перегляд судового

рішення від 08.02.2007 р.  за

нововиявленими обставинами. Суд апеляційної інстанції  правильно дійшов висновку, що суд першої

інстанції  правомірно відмовив у

задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки з врахуванням вимог

статті 41 Господарського процесуального кодексу України, суд може призначити

експертизу виключно при вирішенні господарського спору, а відповідач заявив

клопотання про її призначення  після

прийняття рішення в справі, що у встановленому законом порядку набрало законної

сили.   

Не

погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Сумської області від

08.02.2007 р., відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа

ОСОБА_1. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою,

в якій просить скасувати його та прийняти нове рішення про відмову в  позові.

Касаційна

скарга обґрунтована тим, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1. Ухвала

про порушення провадження у справі від 18.01.2007 р. та рішення господарського

суду Сумської області від 08.02.2007 р. надіслана за адресою: АДРЕСА_2, чим

порушено пункт 2 частину 2 статті 11110 Господарського

процесуального кодексу. Таким чином, справу розглянуто судом за відсутності

відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.

Крім того, вказаний договір відповідач не підписував. Також, приймаючи

оскаржуване рішення від 08.02.2007 р. господарський суд посилається на довідку

№ 3420 від 13.12.2006 р., видану відділенням з питань наглядово-профілактичної

діяльності Сумського міського відділу Державного пожежного нагляду України, як

на доказ. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу

України, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої

сили.    

Вислухавши

представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши

правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія

суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з

наступного.

Судом

першої інстанції встановлено, що 23.09.2005 р. між позивачем та відповідачем

укладено договір безоплатного користування майном, відповідно до умов якого

позивач передав у безоплатне користування відповідачу морозильну камеру D 500

DFSG FF № 182875070500562, вартістю 5300 грн., про що складено акт приймання

передачі від 23.09.2005 р.

18.06.2006

р. в магазині "Колосок", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та

належить відповідачу сталася пожежа внаслідок якої знищена  вказана морозильна камера.

Згідно

довідки № 3420 від 13.12.2006 р., виданої відділенням з питань

наглядово-профілактичної діяльності Сумського міського відділу Державного пожежного

нагляду України, ймовірною причиною пожежі в магазині відповідача є порушення

пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електроустановок.

Відповідно

до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин,

який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення

господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані збитки суб'єкту, права

або інтереси якого порушено.

Під

збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або

пошкодження її майна, а також не одержані доходи, які управлена сторона

одержала б у разі належного виконання зобов'язань або додержання правил

здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно

пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1)          втрати, яких особа зазнала у зв'язку

зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або

мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Відповідно

до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України, відшкодування збитків є

господарською санкцією. 

Згідно

частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою

господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є

вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно

до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання

настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:  відшкодування збитків.

Згідно

частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих

порушенням зобов'язання доказується кредитором.

Таким

чином, юридичною підставою для всіх видів цивільно-правової чи

господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй

сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення.

Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності

за загальним правилом є: протиправність поведінки особи; шкода як результат

протиправної поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою;

вина особи, що заподіяла шкоду.

Колегія

суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач довів

належними засобами доказування наявність всіх умов, необхідних для застосування

цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності.

Таким

чином, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо

встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин

сторін норми матеріального та процесуального права, рішення господарського суду

є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування  колегія судді не вбачає.

Керуючись

статтями 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без

задоволення.

Рішення

господарського суду Сумської області від 08.02.2007 р. в справі № 14/48-07

залишити без змін.

Головуючий,

суддя:

Ж.

Бернацька

Судді:

Н.

Мележик

О.

Подоляк