Постанова

від 02.09.2008 по справі 13/9-08-195

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/9-08-195

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 вересня 2008 р.                                                                                    № 13/9-08-195  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.Фролової Г.М.

за участю представників:

позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідачаКампанцев В.В. –дов. від 15.08.2008 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФермерського господарства "Нігма"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 року

у справі№ 13/9-08-195 господарського суду Одеської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Чубівський комбінат хлібопродуктів"

доФермерського господарства "Нігма"

простягнення 37 333, 28 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Чубівський комбінат хлібопродуктів" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства "Нігма" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 37 333, 28 грн.

Позовні   вимоги   обґрунтовані  тим, що у відповідності з умовами договорів купівлі-продажу № 70 від 05.03.2003 року, № 106 від 29.05.2003 року, № 61 від 26.03.2003 року позивач здійснив передоплату на рахунок відповідача в розмірі 40 725, 00 грн., однак, відповідач поставив продукцію лише на суму 23 599, 64 грн. Крім того, посилаючись на вказані вище договори та статтю 526 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути суму основного боргу з застосуванням штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2008 року (суддя Панченко О.Л.) по справі № 13/9-08-195 господарського суду Одеської області у позові відмовлено.

Мотивуючи рішення суду господарський суд зазначає про те, що оскільки позивачем пропущений строк позовної давності, то в силу пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 року (судді: Савицький Я.Ф. –головуючий, Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) по справі № 13/9-08-195 господарського суду Одеської області рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2008 року по справі № 13/9-08-195 господарського суду Одеської області скасовано частково. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Фермерського господарства "Нігма" на користь Відкритого акціонерного товариства "Чубівський комбінат хлібопродуктів" борг у розмірі 17 125, 36 грн., витрати по оплаті державного мита у розмірі 256, 88 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 54, 13 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити."

Мотивуючи постанову, апеляційний господарський суд зазначає про те, що строк позовної давності за позовними вимогами позивача згідно з довідкою ТОВ "Чубівське зерно" було перервано 25.05.2005 року, виходячи з чого строк позовної давності повинен був закінчитися 25.05.2008 року і, оскільки позивач звернувся до суду з позовом в січні 2008 року, строк позовної давності останнім не пропущений. Строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу закінчився.

Не погоджуючиcь з постановою суду, Фермерське господарство "Нігма" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 року по справі № 13/9-08-195 господарського суду Одеської області, в якій просить постанову у справі скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2008 року по справі № 13/9-08-195 господарського суду Одеської області, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 264 Цивільного кодексу України. Зокрема, заявник зазначає, що кукурудзяне зерно врожаю 2004 року було утримано неправомірно.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду касаційної скарги. Судова колегія, розглянувши клопотання, дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню  з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий  господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами, 26.02.2003 року між Фермерським господарством  "Нігма" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Чубівський комбінат хлібопродуктів" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 61, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію врожаю 2003 року, а саме: пшеницю 4-го класу –69,535 тон на загальну суму 22250 грн.

05.03.2003 року між тими ж сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 70, за умовами даного договору продавець зобов'язався продати а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію врожаю 2003 року, а саме: пшеницю 4-го класу –37,5 тон на загальну суму 12000 грн.

29.05.2003 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 106, за умовами якого продавець зобов'язався продати а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію врожаю 2003 року, а саме: соняшник у кількості 18,4 тони на загальну суму 11000 грн.

В пунктах 3.2 договорів сторони передбачили, що продавець поставляє та передає продукцію покупцю в період з 01.07.2003 року по 01.09.2003 рік –для зернових культур та з 01.09.2003 року по 01.10.2003 рік –для соняшника.

Відповідно до пунктів 3.4 зазначених договорів, покупець зобов'язаний провести оплату за продукцію протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору, шляхом передплати на розрахунковий рахунок продавця в розмірі 90% від суми договору, останні 10% перераховуються покупцем продавцю на момент поставки продукції у вказані у договорах строки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Чубівський комбінат хлібопродуктів" на виконання умов договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції перерахувало на розрахунковий рахунок Фермерського господарства "Нігма" 40725 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1700 від 26.02.2003 року  на суму 20025 грн., платіжним дорученням № 1718 від 05.03.2003 року –10800 грн., платіжним дорученням № 1881 від 30.05.2003 року –9900 грн.

Фермерське господарство "Нігма" в свою чергу на виконання взятих на себе зобов'язань поставило Відкритому акціонерному товариству "Чубівський комбінат хлібопродуктів" відповідно до накладної №16 від 16.09.2003 року 19,033 тон соняшника на суму  12181,12 грн., за накладною б/н від 06.11.2003 року 20,653 тон кукурудзи на суму 7022,02 грн., за довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чубівське зерно" від 25.05.2005 року з Фермерського господарства "Нігма" на користь Відкритого акціонерного товариства "Чубівський комбінат хлібопродуктів" в рахунок погашення боргу утримано зерно кукурудзи врожаю 2004 року на суму 4396,50 грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що Фермерське господарство "Нігма" зобов'язання за договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції виконало частково, заборгованість відповідача перед позивачем становить 17125,36 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з статтею 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не  допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Скасовуючи частково рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2008 року та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пунктами 4 та 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності; правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 зазначеного вище кодексу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (стаття 258 Цивільного кодексу України).

Згідно із нормами статей 260, 261 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Суд апеляційної інстанції встановив, що оскільки сторонами в договорах купівлі-продажу №61 від 26.02.2003 року, №70 від 05.03.2003 року та №106 від 29.05.2003 року встановлений строк виконання зобов'язань в період з 01.07.2003 року по 01.09.2003 року – для зернових культур та з 01.09.2003 року по 01.10.2003 року – для соняшника, то перебіг позовної давності для постачання зернових культур розпочався 02.09.2003 року, а для соняшника –02.10.2003 року.

Відповідно до частин 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що строк позовної давності Фермерським господарством "Нігма" перервано 25.05.2005 року, оскільки за довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чубівське зерно" від 25.05.2005 року з Фермерського господарства "Нігма" на користь Відкритого акціонерного товариства "Чубівський комбінат хлібопродуктів" в рахунок погашення боргу утримано зерно кукурудзи врожаю 2004 року на суму 4396,50 грн. (за заявою Фермерського господарства "Нігма").

В уточненнях на відзив на позовну заяву відповідач зазначив, що виконання зобов'язань за договорами підтверджується, зокрема, довідкою від 25.05.2005 року на суму 4396,50 грн.

За таких обставин з 26.05.2005 року перебіг строку позовної давності розпочався заново та повинен був закінчитися 25.05.2008 року, однак з позовною заявою Відкрите акціонерне товариство "Чубівський комбінат хлібопродуктів" про стягнення з Фермерського господарства "Нігма" 17125,36 грн. –боргу, пені –3082,56 грн., штрафу –17125,36 грн. звернулося 14.01.2008 року, що свідчить про те, що  позивач не пропустив строк позовної давності щодо стягнення заборгованості у розмірі 17125,36 грн., а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, щодо стягнення з відповідача вказаної суми.

Правомірного висновку дійшов суд відмовивши в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 3082,56 грн. та штрафу в сумі 17125,36 грн., оскільки позивачем пропущено строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                            ПОСТАНОВИВ:

 Касаційну скаргу Фермерського господарства "Нігма" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 року у справі № 13/9-08-195 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий                                                                                       О. Муравйов

Судді                                                                                                   А. Полянський

                                                                                                             Г. Фролова