Рішення

від 19.12.2011 по справі 2-198/11

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа  № 2-198/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19.12.2011                                                                                               селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого   -   судді Мумигі І.М.

при секретарі -   Комар К.В.

за участю позивача –ОСОБА_1

представника позивача –ОСОБА_2

представника відповідача –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виробничого сільськогосподарського кооперативу „Колос”  про відшкодування збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування збитків йому, як власнику земельної ділянки протягом 2011 року на суму 36 587 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., судові витрати по справі та  витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та пояснили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 6,52 га, яка належить йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю. З 10.05.2006 року, відповідно до договору оренди землі, вищезазначеною земельною ділянкою користувався відповідач. Термін дії договору скінчився 31.01.2011 року і позивачем у березні було укладеного договір оренди з ФОП ОСОБА_4, який  в другому півріччі мав реєструватись в земельному відділі. В першому півріччі позивач планував користуватись землею самостійно. Однак, поїхавши у березні подивитись на земельну ділянку, ОСОБА_1 виявив, що земля вже засіяна ячменем минулим орендарем. Після звернення до голови правління ВСК „Колос” між ними було досягнуто згоди з приводу того, що позивач збере врожай і поверне ВСК „Колос” лише затрати на посів ячменю. 15.06.2011 року, приїхавши на свою ділянку позивач виявив, що врожай ячменю вже зібраний відповідачем, Добровільно відшкодовувати збитки  за самовільне зайняття земельної ділянки відповідач відмовився і тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що усної домовленності про зібрання урожаю ОСОБА_1 не було. Позивач в цей період працював зав.фермою в ВСК «Колос»і знав, що де і коли засівається тому, що це обговорювалось на нарадах. Його земельна ділянка знаходиться  в загальному земельному масиві, площею 152,0 га., яку і обробляло  ВСК «Колос». Позивачем в натурі земельну ділянку виділено не було. Межові знаки  та міжділяночні дороги на час проведення польових робіт на земельній ділянці були відсутні.

          Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він є головою фермерського господарства. В лютому 2011 року позивач звернувся до нього по питанню обробітку своєї землі. Між ними домовлено, що він обробляє землю позивача з березня місяця, тобто проводе всі агротехнічні роботи і засіває ячменем, та що за виконання цих робіт позивач розрахується після збору врожаю. Оскільки оплата була з відстрочкою він взяв з позивача 06.02.2011 року розписку про оплату після зібрання урожаю. В березні, коли вони приїхали, то земля вже була оброблена і він відмовився від виконання агротехнічних робіт.

          Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що  він працює заступником начальника управління агропромислового комплексу Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області. 13.10.2011 року до них звернувся ОСОБА_5, щоб зафіксувати факт встановлення меж проектної дороги. Для цього була створена держкомземом комісія. 18.10.2011 року був здійснений виїзд, і ним, як членом комісії, встановлено, що проектна дорога не була виділена в натурі межовими знаками „проектна дорога”. Земельна ділянка ОСОБА_1 була виділена межовими знаками дерев”яними колишками,  але проектна дорога до неї виділена не була, тобто до  земельної ділянки не було під’їзних шляхів.

          Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працює спеціалістом –землеупорядником Компаніївської селищної ради Кіровоградської області. 13.10.2011 року надійшла заява від ОСОБА_5 і 18.10.2011 року він брав участь у роботі комісії. Земельна ділянка ОСОБА_1 була виділена межовими знаками, але під’їзної дороги до неї не було. На користування польовою  дорогою є договір оренди, укладений  з ОСОБА_5, який сплачує орендну плату державі. Зміни до довору оренди польових доріг не вносились. Без під»їзних шляхів використовувати земельну ділянку ОСОБА_1  неможливо.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи,  оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає   задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлені слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі державного акта на право приватної власності на землю серії 1-V-КР № 041600 від 24.12.2001 року кадастровий номер 3522855000:02:000:0153 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 6,52 га, яка знаходиться на території Компаніївської селищної ради Кіровоградської області. (а.с. 12).

01 лютого 2006 року був укладений договір оренди земельної ділянки між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та виробничим сільськогосподарським кооперативом «Колос»(надалі ВСК «Колос»), зареєстрованим у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»за № 381 від 10.05.2006 року. На підставі даного договору виробничий сільськогосподарський кооператив „Колос” проводив обробіток земельної ділянки та сплачував орендну плату позивачу. 31 січня 2011 року строк дії договору оренди землі між виробничим сільськогосподарським кооперативом „Колос” та ОСОБА_1 закінчився. (а.с. 19-20).

Відповідно до пункту 26, абзацу 6 даного договору орендодавець зобов’язаний попередити орендаря письмово про наміри, щодо припинення даного договору за 6 місяців до закінчення терміну дії договору.  Згідно цього пункту позивач попередив до 01.08.2010 року ВСК "Колос" щодо не продовження орендних відносин з ВСК "Колос" після 31.01.2011 року. (а.с. 17).

Згідно пункту 8 Договору оренди землі  ВСК «Колос»направило лист від 30.08.2010 року за № 134 до ОСОБА_1 з пропозицією продовжити орендні відносини строком на 9 років.  (а.с. 18).

Відповідь на лист ВСК "Колос" від позивача щодо заперечення чи прийняття умов ВСК "Колос" до 31.01.2011 року не надійшла. При цьому, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

В період з 01.02.2011 року по 01.03.2011 року від ОСОБА_1 лист - повідомлення щодо заперечення використання ВСК "Колос" земельної ділянки за № 163 не надходив. При цьому, ОСОБА_1, перебуваючи в трудових відносинах з ВСК "Колос" до травня місяця 2011 року на посаді завідуючого МТФ, достовірно знав, що його земельна ділянка використовується ВСК "Колос" з проведенням повного агротехнічного циклу робіт, починаючи з осені 2010 року по травень-червень місяці 2011 року. Після завершення збирання врожаю 2010 року ОСОБА_1 не звертався письмово на адресу ВСК "Колос" щодо розірвання Договору оренди землі за взаємною згодою сторін, що свідчить не ініціювання власником земельної ділянки самостійного обробітку землі з осені 2010 року та самостійного проведення початку агротехнічного циклу робіт.

Таким чином, відсутність відповіді позивача на лист-пропозицію, ВСК «Колос»сприйняв як бажання ОСОБА_1 продовжити строк дії договору на 9 років, тому відповідач  продовжував користуватись наданою в оренду земельною ділянкою, а ОСОБА_1 не заперечував проти цього.  

Як вбачається з довідки про правовий статус земельної ділянки від 24.06.2011 року № 1058 д станом на 24.06.2011 року інформація в державному реєстрі земель про наявність чинних договорів оренди на земельну ділянку ОСОБА_1 відсутня. (а.с. 13).

Відповідно до листа відділу Держкомзему у Компаніївському районі Кіровоградської області від 20 вересня 2011 року № 1061-04/01-11 договору оренди землі та висновку про надання в користування (оренду) земельної ділянки,     в березні 2011 року у відділ надійшов договір оренди землі ОСОБА_1, укладений з ФОП ОСОБА_4 21 березня 2011 року начальником відділу Держкомзему у Компаніївському районі Кіровоградської області було надано Висновок про надання в користування (оренду) земельної ділянки, площею  6,52 га ріллі строком на 5 років ФОП ОСОБА_4 громадянином ОСОБА_1 та реєстрацію договору оренди. Договір не було зареєстровано в зв"язку з клопотанням ОСОБА_1 від 31.05.2011 року не проводити державну реєстрацію договору за згодою сторін. Станом на 15.09.2011 року договору оренди власника земельної ділянки, площею 6,52 га ріллі ОСОБА_1 не зареєстровано. Акт про встановлення та погодження меж в натурі земельної ділянки № 163 громадянину ОСОБА_1 на території селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області для ведення товарного виробництва у відділ не поступав. (а.с. 37, 56, 77, 80).

Згідно договору оренди землі від 12.07.2006 року та акту обстеження земельної ділянки від 18.10.2011 року за № 6  судом встановлено, що між Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, в особі голови ОСОБА_9 та ВСК "Колос", в особі голови правління ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 26,23 га  у тому числі ріллі (проектні польові дороги) - 26,23 га із земель запасу Компаніївської селищної ради Кіровоградської області. 18.10.2011 року було проведено обстеження  земельного масиву, площею 152 га (паї передані в оренду). В ході обстеження було встановлено, що згідно технічної документації, розробленої ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проектно-польова дорога між паями запроектована, але в натурі не встановлена, межові знаки відсутні. (а.с. 57- 60).

Згідно листа державного підприємства "Кіровоградський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" № 01/18-5189 від 19.12.2011 року копії прибуткового касового ордеру № 12592 від 13.12.2011 року, технічного звіту із землеустрою щодо перенесення земельної частки (паю) в натурі ОСОБА_1, судом встановлено, що у грудні 2011 року на підставі укладеної з ОСОБА_1 угоди № 15779 від 13.12.2011 року державнє підприємство "Кіровоградський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" виконало роботи по виготовленню технічної документації щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки № 163, площею 6,52 га, розташованої на території Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області. На момент виконання вказаних робіт інститутом земельна ділянка не перебувала в оренді, що підтверджується довідкою на сторінці 9 технічного звіту.  (а.с. 110-124).

Оскільки, позивачем у березні 2011 року був укладений договір з ФОП ОСОБА_4 і можливістю досягти з нею домовленості з приводу строків обробітку даної земельної ділянки і спільної виплати орендної плати позивачу,  ВСК «Колос»продовжував користуватися даною земельною ділянкою. ФОП ОСОБА_4 не була попереджена ОСОБА_1 про небажання реєструвати підписаний ним договір оренди земельної ділянки, тому і ФОП ОСОБА_4 і  ВСК «Колос»планували свою роботу на даній земельній ділянці.

Постановою ст. інспектора з ОГП Компаніївського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 20.06.2011 року позивачу відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України. (а.с. 15).

Відповідно до Постанови ст. інспектора з ОГП Компаніївського РВ УМВС України в Кіровоградській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.10.2011 року та відмовного матеріалу № 525, встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 не виділена в натурі. ОСОБА_1 не здійснювались заходи і не було намірів на їх здійснення, щодо встановлення меж земельної ділянки, щодо винесення своєї земельної ділянки в натурі та організації під’їздних шляхів для обробітку своєї земельної ділянки (а.с. 99-107).

При цьому, судом встановлено, що земельна ділянка за № 163 площею 6,52 га знаходиться в земельному масиві, загальною площею 152,0 га. Визначити земельну ділянку, а саме її місцезнаходження в натурі на місцевості можливо лише з залученням спеціального землевпорядного органу для встановлення меж в натурі на місцевості та складанням відповідного акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в трьох примірниках з наданням їх власнику (користувачу) земельної ділянки, відділу Держкомзему та землевпорядній організації.

Отже,  ВСК «Колос»не міг не проводити обробітку земельної ділянки ОСОБА_1 за відсутності виділених меж в натурі (на місцевості), а також не міг  самостійно  провести роботи по виділенню  земельної ділянки в натурі та по встановленню її меж, так як це здійснює спеціалізована організація при наявності відповідної ліцензії на проведення даних робіт.

Позивач тільки в грудні 2011 року звернувся до  державного підприємства "Кіровоградський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" для виконання  робіт по виготовленню технічної документації щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки № 163. (а.с. 111).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 126 Земельного кодексу України. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Порядок передачі земельних ділянок в постійне користування чи в оренду визначений ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що самовільне зайняття земельних ділянок є одним з порушень, за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

          У відповідності з частиною 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

          Пленум Верховного суду України, постановою № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»встановив, що відповідно до статей 90, 95, 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

          Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

          Позивачем по справі не надано доказів щодо самовільного захоплення земельної ділянки ВСК "Колос", що свідчить про відсутність звернень власника земельної ділянки до компетентних органів, а саме Держкомзему у Компаніївському районі Кіровоградської області з застосуванням до посадових осіб ВСК "Колос" адміністративної відповідальності зі  складанням акту перевірки порушень земельного законодавства, припису щодо усунення порушень земельного законодавства та Протоколу про адміністративне правопорушення;    прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області для порушення в установленому Законом порядку кримінальної справи, дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення, дачі приписів про усунення очевидних порушень земельного законодавства.

          Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди). Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Відповідно   до   частини  4   статті   624   ЦК   України,   пред'явленні   вимоги   про відшкодування   неодержаних   доходів (упущеної   вигоди)   покладає   на   кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначені реальності   неодержаних  доходів  мають  враховуватися  заходи, вжиті  кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.

Позивачем не надано належних доказів щодо вжиття заходів для одержання доходів від обробітку земельної ділянки, яка належить йому на праві власності.

Крім цього, суд критично ставиться до пояснень позивача і свідка ОСОБА_6 і не може взяти їх до уваги відносно наміру самостійно обробляти земельну ділянку,  оскільки у позові ОСОБА_1 зазначив, що він поїхав і подивився на свою земельну ділянку, щоб засіяти самостійно і виявив, що ділянка засіяна ячменем у березні, в поясненнях же наданих міліції від 16.06.2011 року зазначив, що йому про це стало відомо в середині травня 2011 року. (а.с. 103-104).

Відсутність встановлених меж земельної ділянки та організованих під’їзних шляхів для її обробітку, укладення договору оренди землі з ФОП ОСОБА_4 виключає наявність втраченої упущеної вигоди, так як ОСОБА_1 не мав можливості та не мав наміру обробляти свою земельну ділянку та збирати врожай.          

Що стосується моральної шкоди, то згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №  4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди" судом була надана можливість подання позивачем доказів про порушення його законних прав і заподіяну моральну шкоду.

          Але в судовому засіданні позивачем не було доведено, які неправомірні діяння вчинено щодо нього відповідачем, в чому саме полягає моральна шкода і що було підставою для визначення запропонованого розміру (10 000 грн.) відшкодування моральної шкоди,   не надано доказів в підтвердження порушення звичного ритму його життя, погіршення стану здоров'я   і т.і.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 до виробничого сільськогосподарського кооперативу „Колос”  про відшкодування збитків та моральної шкоди відмовити за безпідставністю вимог.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                            І.М. Мумига