ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.11.11 р. Сп рава № 15/73
Суддя господарського суд у Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового з асідання Харькіної К.В., розг лянувши у відкритому судовом у засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “НВП Променергосервіс” м. Перевальськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Ен ергомашспецсталь” м. Крамато рськ
про: стягнення 12374грн. 83коп.
за участю представників ст орін:
від позивача: ОСОБА_1 за д овірен. № 1 від 25.02.2011р.
від відповідача: не з' явив ся
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою від повідальністю “НВП Променер госервіс” м. Перевальськ (дал і - позивач) звернулося до го сподарського суду Донецької області із позовною заявою д о Відкритого акціонерного то вариства “Енергомашспецста ль” м. Краматорськ (далі - від повідач) про стягнення забор гованості в сумі 7696,60грн., пені в сумі 2798,94грн., 3% річних у розмірі 347,74грн., інфляції в сумі 1531,55грн.
Ухвалою від 02.04.2010р. суд (суддя Б огатир К.В.) порушив проваджен ня по справі.
Ухвалою від 26.05.2011р. заступник голови господарського суду за заявою судді продовжив ст рок розгляду справи до 30.06.2010р.
Ухвалою від 09.06.2010р. суд зупини в провадження по справі № 15/73 до вирішення пов' язаної з нею справи № 22/155пд, що розглядаєть ся господарським судом Донец ької області в іншому складі суддів.
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 08.06.2011р. справа № 15/73 передана н а автоматичний розподіл.
Автоматичним розподілом с удових справ, згідно з Положе нням про автоматизовану сист ему документообігу суду, зат вердженого Рішенням ради суд дів від 26.11.2010р. № 30 для розгляду с прави № 15/73 призначено суддю Ма карову Ю.В.
Ухвалою від 03.10.2011р. у зв' язку з усуненням обставин, що зумо вили зупинення провадження п о справі № 15/73, суд поновив пров адження по справі та признач ив до розгляду на 18.10.2011р.
В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на неналежне виконання відпові дачем грошового зобов' язан ня щодо своєчасної та повної оплати поставленого за дого вором поставки № 07/7 від 07.07.2008р. то вару.
Судом були вжиті усі належн і заходи для повідомлення ві дповідача про місце, дату та ч ас проведення судових засіда ння. Факт отримання ухвал суд у відповідачем підтверджуєт ься наявним в матеріалах спр ави повідомленнями про вруче ння рекомендованих поштових відправлень з ухвалами госп одарського суду.
Справа слуханням неоднора зово відкладалася у зв' язку з неявкою представника відп овідача, востаннє на 10.11.2011р., одн ак товариство забезпечило уч асть свого представника тіль ки у судовому засіданні 09.06.2010р.
Відповідач надав відзив № 17 /1191 від 09.11.2011р., яким зазначив, що в важає необґрунтованими позо вні вимоги в частині нарахув ання пені, оскільки позиваче м при здійсненні розрахунку порушенні вимоги п. 6 ст. 232 Госп одарського кодексу України, з посиланням на ч. 2 ст. 258 ГК Укра їни вважає що строк позовної давності щодо вимог про стяг нення пені збіг 07.02.2009р.
Суд вважає за можливе розгл янути спір за наявними в спра ві матеріалами, оскільки їх ц ілком достатньо для правильн ої юридичної кваліфікації сп ірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином н е впливає на таку кваліфікац ію та не є перешкодою для вирі шення спору.
В судовому засіданні 10.11.2011р. п редставник позивача підтрим ав позовні вимоги, надав заяв у про уточнення позовних вим ог, згідно з якою просить стяг нути з відповідача суму забо ргованості в розмірі 7696грн.00ко п. (як і первісно заявлено), пен ю в сумі 3814грн.89коп. (первісно за явлено - 2798,94грн.), суму індексу і нфляції у розмірі 950грн.99коп. (п ервісно заявлено - 1531,55грн.), 3% річ них у сумі 473грн.97коп. (первісно заявлено - 347грн. 74коп.) та суму збитків у розмірі 2000грн.00коп. О тже, позивач просить стягнут и всього 14936грн. 45коп., замість пе рвісної ціни позову 12374грн. 83ко п., тобто фактично збільшив ро змір позовних вимог.
Однак, суд не приймає до розгляду надану позивачем з аяву про уточнення позовних вимог від 09.11.2011р. з огляду на нас тупне. Заява не оформлена нал ежним чином, оскільки заява п ро збільшення розміру позовн их вимог подається за загаль ним правилом подання позову, проте позивачем не надані до кази сплати судових витрат у встановленому порядку та ро змірі, доказів направлення д аної заяви відповідачу, що по рушує принцип змагальності с торін.
Також суд зазначає, що ч . 4 ст. 22 ГПК України передбачені права позивача, в тому числі п раво на зміну предмету або пі дставу позову шляхом подання письмової заяви, але до почат ку розгляду справи по суті.
Проаналізувавши заяву про уточнення позовних вимог за змістом, суд приходить до вис новку, що цією заявою позивач фактично змінив предмет поз ову - матеріально-правову в имогу у справі в частині стяг нення 2000грн., оскільки просить стягнути збитки, понесені в ц ьому розмірі у зв' язку зі сп латою юридичних послуг.
Вимога про стягнення зб итків у розмірі 2000грн. надійшл а до суду після початку розгл яду справи по суті, судом не пр иймається до уваги та не розг лядається, так як виходить за межі встановлених вимогами ч. 4 ст. 22 ГПК України обсягу про цесуальних прав позивача по справі.
Отже, суд розглядає первісн о заявлені вимоги позивача.
Дослідивши матеріали спра ви та оцінивши надані суду до кази в порядку ст. 43 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд ВСТАНОВИВ:
07.07.2008р. між позивачем (постача льником) та відповідачем (пок упцем) був укладений договір поставки № 07/7, згідно з яким по стачальник зобов' язується передати у власність покупц еві продукцію, визначену в п. 1 .2 цього договору, а покупець з обов' язується прийняти та о платити продукцію.
Згідно п. 1.2 договору наймену вання, одиниці виміру та зага льна кількість продукції, що підлягає поставці за цим дог овором, її часткове співвідн ошення (асортимент, сортамен т, номенклатура), визначаютьс я специфікацією, що є додатко м № 1 до цього Договору.
Відповідно п. 3.1 договору цін а за одиницю продукції, що пос тачається за цим Договором, в изначена сторонами у Специфі кації.
Згідно п. 3.2 договору загальн а ціна продукції, що постачає ться за цим договором, склада ється із суми специфікацій, я кі є невід' ємною частиною ц ього договору.
Пунктом 3.4 договору сторони визначили, що оплата продукц ії, що постачається за цим дог овором, здійснюється шляхом 100% попередньої оплати, якщо ін ше не оговорене в специфікац ії.
Згідно п. 8.1 договору цей дого вір вважається укладеним і н абирає чинності з моменту йо го підписання сторонами та й ого скріплення печатками сто рін.
Відповідно п. 8.2 договору стр ок цього договору триває до м оменту повного проведення вс іх розрахунків та виконання всіх зобов' язань сторонами за даним договором до 31.12.2009р.
Керуючись умовами договор у, сторони в специфікації № 1 д о договору № 07/7 від 07.07.2008р., яка є н евід' ємною частиною догово ру, визначили та конкретизув али предмет договору, що підл ягає поставці позивачем та в становили, що оплата здійсню ється по факту поставки.
Додатковою угодою № 1 до дог овору поставки № 07/7 від 07.07.2008р. ст орони внесли зміни до специф ікації № 1 щодо характеристик товару, редакцію специфікац ії відносно здійснення оплат и по факту поставки товару ст орони залишили без змін.
В обґрунтування позовних в имог позивач зазначає, що на в иконання умов договору № 07/7 ві д 07.07.2008р. здійснив поставку това ру за накладною № 14 від 07.08.2008р.
Як зазначає позивач, ст аном на час розгляду справи, в ідповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов' язання за договором по оплат і вартості отриманого товару , внаслідок чого за відповіда чем виникла заборгованість у сумі 7696грн.60коп.
Претензією № 149 від 15.10.2009р. позивач просив відповідача перерахувати виниклу суму за боргованості в розмірі 7696грн. 60коп. та нараховані штрафні са нкції за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов' язання, попереджаючи про необхідність звернення до суду з вимогою про примусо ве стягнення зазначеної суми та нарахованих штрафних сан кцій.
Однак, позивач посилається на те, що відповідач не надав жодної відповіді на направле ну претензію, не вчинив жодни х дій, спрямованих на доброві льне погашення суми боргу, су ма заборгованості відповіда чем не сплачена, товар не пове рнутий.
Позивач, вважаючи, що відпов ідач не виконав свої зобов' язання за договором (повніст ю та своєчасно не оплатив отр иманий товар), звернувся з поз овом до суду за захистом пору шеного права.
Виходячи з принципу повног о, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин спра ви, суд вважає вимоги Позивач а до Відповідача такими, що пі длягають задоволенню частк ово, враховуючи наступне:
Враховуючи статус сторін т а характер правовідносин між ними, останні (правовідносин и) регулюються насамперед ві дповідними положеннями Госп одарського і Цивільного коде ксів України та умовами укла деного між ними договорів.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного к одексу України зобов' язанн я виникають зокрема з догово рів. Аналогічні положення вс тановлені і в ст.ст. 173-175 Господа рського кодексу України.
Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи осп орюваного права або охоронюв аного законом інтересу, є спо сіб захисту цього права чи ін тересу. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґ рунтується вимога позивача.
Як вбачається із змісту поз овної заяви предметом даного позову є стягненні з відпові дача суми заборгованості у р озмірі 7696грн.60коп. у зв' язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 07/7 від 07.07.2008р ., що стало підставою для нарах ування штрафних санкцій, а са ме пені в розмірі 2798грн.94коп., 3% р ічних у розмірі 347грн.74коп. та і ндексу інфляції у розмірі 1531г рн.55коп. Зазначений договір є підставою для виникнення у й ого сторін прав і обов' язкі в, визначених ним та за своєю п равовою природою містить усі необхідні та істотні умови д оговору поставки та підпадає під правове регулювання нор м статті 712 ЦК України та стате й 264-271 ГК України. В частині, що н е суперечить Договору, до вка заного правочину також засто совуються норми ЦК України, я кі регулюють правила купівлі -продажу (статті 655-697 ЦК України ).
Відповідно до ст. 265 Господар ського кодексу України за до говором поставки одна сторон а - постачальник зобов' язу ється передати (поставити) у з умовлені строки другій сторо ні - покупцеві товар, а покуп ець зобов' язується прийнят и вказаний товар і сплатити з а нього певну грошову суму.
Таким чином, на підставі укл аденого між сторонами догово ру № 07/7 від 07.07.2008р. у позивача вин икло зобов' язання поставит и товар, а у відповідача - при йняти та оплатити його варті сть.
Як зазначалося, позивач на в иконання умов договору здійс нив поставку товару за видат ковою накладною № 14 від 07.08.2008р., в сього позивачем був поставле ний товар загальною вартістю 7696грн.60коп. з ПДВ.
Поставлений згідно зазнач еної накладної товар на підс таві довіреності на отриманн я товарно-матеріальних цінно стей серії НБЙ № 909847/807 від 07.08.2008р. п рийнято уповноваженою особо ю відповідача без будь-яких з ауважень, що підтверджується підписом останньої на вказа ній накладній.
Висновок стосовно того, що т овар за спірною видатковою н акладною був поставлений від повідачу позивачем саме на в иконання договору поставки № 07/7 від 07.07.2008р. суд робить виходяч и з того, що вид товару та його характеристики, вказані у ви датковій накладній № 14 від 07.08.200 8р., відповідають тим, що погод жені сторонами в додатковій угоді № 1 до договору поставки № 07/7 від 07.07.2008р., довіреністю сері ї НБЙ № 909847/807 від 07.08.2008р. відповідач уповноважував свого предста вника отримати матеріальні ц інності від позивача саме за договором № 07/7 від 07.07.2008р.; в подат ковій накладній № 14 від 07.08.2008р. в якості підстави декларуванн я доходів за проведену госпо дарську операцію позивач вка зує договір № 07/7 від 07.07.2008р. Наявн ість між сторонами усної дом овленості, що підтверджена о формленням накладних, позива чем спростовується. Будь- як і листи, телеграми та інше в об ґрунтування факту укладення договору в усній формі або у с прощений спосіб, а також будь - який письмовий договір між позивачем та відповідачем, о крім спірного, в матеріалах с прави відсутні. Крім того, від повідачем не надано жодного підтверджуючого доказу, що с простовують зазначені висно вку суду.
Статтею 688 ЦК України на Поку пця покладено обов' язок пов ідомити Продавця про порушен ня умов Договору щодо кілько сті, асортименту, якості, комп лектності товару в розумний строк після того, як порушенн я могло бути виявлене відпов ідно до характеру і призначе ння товару.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отри манні товару не подавалося ж одних заперечень щодо ненале жності виконання Постачальн иком прийнятих за Договором зобов' язань з поставки Това ру.
Виходячи зі змісту статей 68 8 та 690 ЦК України, поставлені бе з згоди Покупця товари, від як их Покупець відмовився, пови нні прийматися ним за відпов ідальне зберігання.
Оскільки суду не надано док азів незгоди відповідача щод о належності виконання позив ачем прийнятих на себе згідн о Договору зобов' язань, не н адано доказів відмови від ць ого Товару та прийняття його у встановленому порядку на в ідповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобо в' язання позивач виконав у відповідності з умовами дого вору поставки № 07/7 від 07.07.2008р.
На підставі вищезазна ченого, господарський суд ро бить висновок, що позивачем д оведено факт передачі відпов ідачеві товару на суму 7696грн.60к оп. з ПДВ., тобто обов' язок по зивача вважається виконаним у відповідності до норм стат ті 664 ЦК України та умов Догово ру.
Згідно ст. 509 Цивільного коде ксу України зобов' язанням є правовідношення, в якому одн а сторона (боржник) зобов' яз ана вчинити на користь друго ї сторони (кредитора) певну ді ю (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржн ика виконання його обов' язк у. Зобов' язання виникають з окрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Ко дексу зобов' язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог цього Кодексу.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цив ільного кодексу України поку пець зобов' язаний сплатити продавцеві повну ціну перед аного товару після його прий няття або прийняття товароро зпорядчих документів на ньог о, якщо договором або законод авством не встановлений інш ий строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК Ук раїни, якщо у зобов'язанні вст ановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає в иконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалося, сторони у п. 3.4 договору передбачили зд ійснення оплати шляхом 100% поп ередньої оплати, якщо інше не оговорене специфікацією.
Специфікацією № 1 до договор у № 07/7 від 07.07.2008р. сторони визначи ли наступний порядок оплати вартості отриманого товару, а саме, оплата здійснюється п о факту поставки. Зміна сторо нами порядку оплати товару с пецифікацією є їх правом, оск ільки це безпосередньо перед бачено умовами договору та п овністю кореспондується зі с т. 627 Цивільного кодексу Украї ни.
Посилання позивача у позов і на прострочку оплати товар у з 07.08.2008р. (дати отримання) суд до уваги не приймає, оскільки п. 13 Специфікації № 1 до договору пов' язує строк оплати з пев ною подією - фактичною пост авкою товару. Проте, початок с троку оплати у період після в казаної події починається з наступного дня від цієї поді ї, а визначити закінчення стр оку оплати без окремої домов леності сторін з цього питан ня фактично неможливо.
Письмовою домовленістю ст оронами конкретний строк вик онання відповідачем зобов”я зання по оплаті товару не виз начений, у зв”язку з чим госпо дарський суд застосовує до с пірних правовідносин положе ння ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що як що строк (термін) виконання боржником обов'язку не вста новлений або визначений моме нтом пред'явлення вимоги, кре дитор має право вимагати йог о виконання у будь-який час. Бо ржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного вик онання не випливає із догово ру або актів цивільного зако нодавства.
Стаття 530 Цивільного кодекс у України не передбачає в які й саме формі повинна бути пре д' явлена вимога. Як вбачаєт ься з матеріалів справи пози вачем 16.10.2009р. була направлена ві дповідачу претензія № 149 від 15.1 0.2009р. Претензія була отримана в ідповідачем 19.10.2009р., про що свід чить підпис представника від повідача на повідомленні про вручення поштового відправл ення. Зазначена претензія є в имогою в розумінні ст. 530 Цивіл ьного кодексу України, оскіл ьки містить пряме посилання на спірну видаткову накладну № 14 від 07.08.2008р. та укладений між с торонами договір № 07/7 від 07.07.2008р. Моментом пред' явлення вимо ги вважається дата отримання відповідачем претензії - 19.1 0.2009р.
Виходячи з викладеного, сем иденний строк оплати для від повідача наступив у період з 20.10.2009р. по 26.10.2009р. включно, а вже з 27.10 .2009р. почалося прострочення ви конання грошового зобов' яз ання.
Позивач зазначає, що відпов ідач, отримавши товар, свої зо бов' язання щодо його оплати , виконав неналежним чином, вн аслідок чого виникла заявлен а до стягнення заборгованіст ь у розмірі 7696грн.60коп.
Доказів погашення боргу в с умі 7696грн.60коп. суду не предста влені, у зв' язку з чим суд вва жає, що на момент прийняття рі шення грошове зобов' язання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам дог овору перед позивачем залиши лося невиконаним, в результа ті чого виникла заявлена до с тягнення заборгованість у ро змірі 7696грн.60коп., в цій частині позовні вимоги підлягають з адоволенню.
Керуючись п. 5.3 договору пози вач просить суд стягнути з ві дповідача пеню в розмірі 2798гр н.94коп., нараховану за період з 07.07.2008р. по 08.02.2010р. у розмірі подвій ної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день про строчення платежу.
Суд, розглянувши представл ений позивачем розрахунок пе ні дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимо г в цій частині з огляду на нас тупне.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивіль ного кодексу України виконан ня зобов'язання (основного зо бов'язання) забезпечується, я кщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 546 Цивільно го кодексу України та ст. 230 Гос подарського кодексу України виконання зобов'язань може з абезпечуватися в т.ч. неустой кою.
Згідно ч. 6 ст.232 ГК Україн и нарахування штрафних санкц ій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не вст ановлено законом або договор ом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'яз ання мало бути виконано. Дого вором не встановлено іншого строку для нарахування пені.
Суд встановив, що розрахуно к пені суперечить статті 232 ГК України в частини законодав чо встановленого обмеження н арахування у шість місяців, з дня коли зобов' язання пови нно бути виконано.
Крім того, позивачем невірн о був визначений момент вини кнення у нього права вимоги в иконання відповідачем зобов ' язання по оплаті отриманог о товару, оскільки не прийнят о до уваги умови договору щод о строків його оплати. Як вста новлено судом саме з 27.10.2009р. поч алося прострочення виконанн я грошового зобов' язання, а отже з цього моменту виникли і підстави для нарахування ш трафних санкцій за неналежне виконання відповідачем взят их на себе зобов' язань.
Враховуючи вищенаведене, р озрахунок пені, наданий пози вачем, не відповідає вищевка заним умовам і не має доказов ої сили при визначенні вірно го розміру та строку простро чення відповідача за спірною накладною. Зроблений відпов ідачем розрахунок є небгрунт ованим.
Посилаючись на несвоєчасн е виконання зобов' язання ві дповідачем щодо поставки опл аченої продукції позивач згі дно ст. 625 Цивільного кодексу У країни просить суд також стя гнути з відповідача 3% річних у розмірі 347грн.74коп. та індекс і нфляції у сумі 1531грн.55коп. Пері од прострочки визначений поз ивачем з 07.08.2008р. по 08.02.2010р.
Згідно ст. 625 Цивільного коде ксу України боржник, який про строчив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кре дитора зобов' язаний сплати ти суму боргу з урахуванням в становленого індексу інфляц ії за весь час прострочення, а також три проценти річних ві д простроченої суми, якщо інш ий розмір процентів не встан овлений договором або законо м. Інший розмір процентів не в становлений умовами спірног о договору для даних правові дносин сторін.
Право кредитора вимагати с плати боргу з урахуванням ін дексу інфляції та трьох проц ентів річних є способами зах исту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знеціне ння грошових коштів внаслідо к інфляційних процесів та от риманні компенсації (плати) в ід боржника за користування утримуваними ним грошовими к оштами, належними до сплати к редиторові.
Суд, зробивши власний арифм етичний розрахунок в частин і позовних вимог про сплату 3% річних, оскільки позивачем н евірно був визначений момент настання права вимагати від відповідача оплати товару, з а допомогою відповідної прог рами системи інформаціно-пра вового забезпечення „Законо давтво”, за період з 27.10.2009р. по 08.02. 2010р. (в межах заявлених вимог) н а суму 7696грн.60коп. встановив, що обґрунтованою та такою, що пі длягає задоволенню є сума 3% рі чних у розмірі 66грн.42коп., внасл ідок чого суд відмовляє пози вачу в частині стягнення 3% річ них у сумі 281грн.32коп.
Суд, перевіривши арифм етичних розрахунок в частин і позовних вимог про сплату і нфляційних витрат за період з 27.10.2009р. по заявлений позивачем - січень 2010р., за допомогою відп овідної програми системи інф ормаціно-правового забезпеч ення „Законодавтво”, з ураху ванням Рекомендацій Верховн ого Суду України відносно по рядку застосування індексів інфляції при розгляді судов их справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. № 62-9 7р, встановив, обґрунтованою т а такою, що підлягає задоволе нню є сума інфляційних нарах увань у розмірі 296грн.01коп., у зв ' язку з чим суд відмовляє по зивачу в частині стягнення і ндексу інфляції у розмірі 1235г рн.54коп.
Обставини, які б свідчили пр о припинення грошового зобов ' язання відповідача на підс таві договору чи глави 50 ЦК Ук раїни, у матеріалах справи ві дсутні, обсяг боргу не спрост ований, а тому, суд прийшов до висновку, що боржник зобов' язаний відшкодувати збитки к редитора від інфляції та три відсотки річних від простро ченої суми за весь час простр очення як передбачено законо давцем.
Крім цього, позивач про сить стягнути з відповідача 2000,00грн. витрати на правову доп омогу. Відповідно до позову у якості правової підстави по зивач посилається на ст. 49 ГПК України.
В підтвердження позив ач надав договір про надання юридичних послуг № 03-01-1 від 03.01.2010р ., договір про надання юридичн их послуг № 04-1-10 від 04.01.2010р., копію с відоцтва про сплату єдиного податку серії Є № 779460 від 15.12.2008р., с відоцтво про державну реєстр ацію фізичної особи - підпр иємця серії В02 № 596287, платіжне до ручення № 55 від 10.02.2010р. на підтвер дження оплати юридичних посл уг згідно договору № 03-01-1 від 03.01.2 010р.
Суд дослідивши матері али справи, вважає заяву пози вача в частині стягнення суд ових витрат за юридичні посл уги, такою, що не підлягає задо воленню, виходячи з наступно го.
Згідно статті 44 ГПК Укр аїни, судові витрати складаю ться зокрема, з оплати послуг адвоката. В контексті цієї но рми судові витрати за участь адвоката при розгляді справ и підлягають сплаті в тому ви падку, якщо вони сплачені адв окату стороною, котрій такі п ослуги надавались, а їх сплат у підтверджено відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини трет ьої статті 48 ГПК України витра ти, що підлягають сплаті за по слуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Зак оном України “Про адвокатуру ”. Дія названого Закону пошир юється тільки на осіб, які є ад вокатами.
Поняття особи, яка є адвокат ом, наводиться в статті 2 Закон у України “Про адвокатуру”, д е зазначено, що адвокатом мож у бути громадянин України, як ий має вищу юридичну освіту, с таж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвокат а не менше двох років, склав кв аліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайня ття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Позивачем не надано до казів, що договір на надання ю ридичних послуг № 04-1-10 від 04.01.2010р. укладений між ним та саме адв окатом, оскільки з преамбули цього договору вбачається, щ о він укладений позивачем з ф ізичною особою-підприємцем Б ершак Андрієм Євгеновичем, а не з адвокатом.
В матеріалах справи наявне лише свідоцтво про сплату єд иного податку серії Є № 779460 від 15.12.2008р. за яким Фізична особа-пі дприємець Бершак Андрій Євге нович має право надавати пос луги у сфері юстиції та право суддя.
Наразі, позивачем у розумін ні ст.ст. 33-34 ГПК України не пред ставлено суду належних та до пустимих доказів, наявних в м атеріалах справи, на підтвер дження того, що ним, у зв' язку з розглядом даної справи бул и понесені витрати саме на оп лату послуг адвокату.
Понесені позивачем витрат и не є судовими згідно ст. 44 ГПК України.
Враховуючи викладене, заяв а позивача про стягнення з ві дповідача понесених судових витрат в розмірі 2000,00грн. задов оленню не підлягає.
Згідно ст. 33 ГПК України кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 цього ж Ко дексу господарський суд при ймає тільки ті докази, які маю ть значення для справи. Обста вини справи, які відповідно д о законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.
Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України судові витрати по кладаються на відповідача пр опорційно розміру задоволен их вимог.
На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господар ського процесуального кодек су України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю “НВП Променергосервіс” м. П еревальськ до Відкритого акц іонерного товариства “Енерг омашспецсталь” м. Краматорсь к про стягнення заборгованос ті в сумі 7696грн.60коп., пені в сумі 2798грн.94 коп., 3% річних у розмірі 34 7грн.74коп., інфляції в сумі 1531грн . 55коп. задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акці онерного товариства “Енерго машспецсталь” м. Краматорськ на користь Товариства з обме женою відповідальністю “НВП Променергосервіс” (юридична адреса: 94300, Луганська обл., м. Пе ревальськ, вул. Леніна, буд. 42А, квартира 68, код ЄДРПОУ 34069510) суму основного боргу в розмірі 7696г рн.60коп, 3% річних в розмірі 66грн .42коп., індексу інфляції - 296гр н.01коп., витрати на оплату держ авного мита в сумі 80грн.59коп. та інформаційно - технічного забезпечення судового проце су в сумі 153грн. 69коп.
В задоволенні позовних вим ог в частині стягнення суми п ені в розмірі 2798грн. 94коп., 3% річн их у розмірі 281грн. 32коп., інфляц ійних нарахувань у розмірі 1235 грн.54коп.- відмовити.
У судовому засіданні 10.11.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення.
Видати наказ після набранн я рішення законної сили.
Рішення набирає законної с или після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не бу ло подано, а у разі подання апе ляційної скарги - після розгл яду справи апеляційним госпо дарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення ск ладено та підписано 15.11.2011р.
Суддя Макарова Ю.В.
< Список > < Дов ідник >
< Список > < Довід ник >
< Текст >
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2011 |
Оприлюднено | 03.01.2012 |
Номер документу | 20357354 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні