Рішення

від 30.05.2011 по справі 2-162/11

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 2-162/11

  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     Р І Ш Е Н Н Я          

24 травня 2011 року                                                                                 сел. Софіївка

                    Софіївський районний суд  Дніпропетровської області в складі:

                    судді                                                               Байда Т.І.,   

                                        при секретарі                                          Алексаха О.М.,

                    з участю позивача                              ОСОБА_1,

                    її представника                              ОСОБА_2,

                    представника відповідача СФГ «Добробут»ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_1 до СФГ «Добробут»в особі голови ОСОБА_4, третя особа відділ Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області «Про припинення договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння»,-

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2011 року до Софіївського районного суду  звернулася ОСОБА_1 до СФГ «Добробут»в особі голови ОСОБА_4, третя особа відділ Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області «Про припинення договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння»в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона являється власником земельної ділянки площею 15,9043 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ № 559756, зареєстрований 12 січня 2007 року. Згідно ст. 41 Конституції України –кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Тому своєю земельною ділянкою вона може розпоряджатися на власний розсуд. Проте після виготовлення державного акту на земельну ділянку в 2007 р. вона на прохання керівництва СФГ «Добробут»передала свою землю в користування даному господарству. Їй керівництво СФГ «Добробут»запевняло, що укладено з нею договір оренди землі, і вони відразу обумовили строк оренди земельної ділянки терміном на 5 років. Але договір оренди їй дали підписати лише в 2009 р. терміном на 5  років. Тобто весь цей період її землю використовували без законних підстав. Після підписання договору оренди директор СФГ «Добробут», на її вимогу, видав його під час отримання її орендної плати і це було через один рік після підписання угоди. Вона відразу звернула увагу, що п. 8 Договору оренди земельної ділянки від 14 грудня 2009 року між нею та відповідачем, що вже пройшов державну реєстрацію 14 квітня 2010 р. в Софіївському відділі ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», строк дії договору зазначено –10 років і зроблено дописку: «Договір дійсний з 14.12.2009 р. по 14.12.2019 р.»Вона зрозуміла, що перший аркуш договору було підмінено, оскільки там відсутні були будь –які підписи. Договір оренди землі вона ні в якому разі не планувала укладати на 10 років і тому такий правочин є укладеним під впливом обману, за що наступають правові наслідки ст. 230 ЦК України за вчинення правочину під впливом обману. Вона згоди на укладення договору оренди земельної ділянки на такий термін не надавала і це суперечить її волевиявленню, бо єдиним засобом існування та прожитку її сім*ї є дана земельна ділянка, яку вони планують обробляти самостійно. Крім того, умови договору оренди від 14 грудня 2009 року з боку відповідача СФГ «Добробут»не виконуються. Відповідно п. 9 Договору орендна плата вноситься Орендарем у формі та в розмірі : у грошовій формі 5347,48 грн. або натуральній : 6 тон чистого сухого зерна (2 тони продовольчого, 4 тони фуражного), 600 кг соняшнику, 4 тони соломи; відробітковій : оранка городу (0,60 га), допомога на поховання –500 грн. ОСОБА_1 в грошовій формі вона отримала за 2010 рік лише компенсацію за користування її земельною ділянкою в розмірі 4750,00 грн. Згідно п. 1.1 Договору орендна плата вноситься в такі строки –до 20 числа останнього у звітному році місяця, а цей термін давно вже минув. Нею була направлена заява від 21.01.2011 р. до СФГ «Добробут»з проханням повернути її земельну ділянку, оскільки договір є не чинним та не повністю проведений розрахунок за 2010 рік. На що листом фермерського господарства від 29.01.2011 року її було повідомлено, що з нею повністю розрахувались, бо за неї в рахунок оренди сплачено податок з доходів фізичних осіб. Проте пунктом 9 Договору в рахунок орендної плати не включена оплата податку за Орендодавця, тому податок повинен сплачуватись понад встановлений розмір орендної плати, отже їй не доплачено в рахунок орендної плати за 2010 рік –597,48 грн.  Тому прохає припинити договір оренди землі №55 від 14 грудня 2009 року укладений між нею та СФГ «Добробут», зареєстрований у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України»про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 квітня 2010 року за № 041013300590 шляхом його розірвання за рішення суду на вимогу однієї із сторін. Зобов’язати відділ Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області анулювати державну реєстрацію договору оренди землі від 14 грудня 2009 року, зареєстрований у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України»про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 квітня 2010 року за №041013300590, та зробити відповідний запис у Державному реєстрі земель. Зобов’язати СФГ «Добробут»в особі голови ОСОБА_4 повернути належну позивачу земельну ділянку на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 559756, виданого 12 січня 2007 року Софіївською районною державною адміністрацією, кадастровий номер 1225255100-04-001-0012              

          Позивач і представник позивача  в судовому засіданні позовні вимоги  підтримали повністю посилаючись на те, що її бабуся ОСОБА_5, померла 21 вересня 2005 р., після її смерті по заповіту згідно свідоцтва про право на спадщину вона отримала земельну ділянку площею 15,9043 га згідно державного акту на право власності 12.01.2007 р. і уклала договір оренди з СФГ «Добробут»як вона домовлялася ще в 2009 р. терміном на 5 років, але лише в 2009 р. вона підписала договір, при цьому вона зразу не звернула увагу, який був запис, але вона домовлялась на 5 років, а після державної реєстрації 14.04.2010 р. і отримання орендної плати в серпні місяці 2010 р. вона дізналася, що термін дії договору вказано на 10 років з 14.12.2009 р. по 14.12.2019р. вона вважає, що перший аркуш договору було підмінено, тобто її обманули. Окрім того, вважає що відповідач  виплатив їй за 2010р. орендну плату не повністю в грошовому розмірі 4750 грн. також вона вважає відповідач за неї сплатив податок за 2010 р. –597 грн. 48 коп., без її згоди і це не передбачено п. 9 Договору оренди, вважає що відповідач також не повністю розрахувався з її сестрою і матір’ю за оренду їх земельних ділянок, тому прохає позов задовільнити повністю, так як відповідач її обманув, договір оренди відповідач і їй ввіддав в серпні місяці 2010 р.           

         Представник відповідача СФГ «Добробут»проти позову заперечує так як, вважає, що не можливо підмінити листи договору, так як договір підписано в трьох екземплярах, кожен із яких зберігається окремо один у позивача другий в орендаря, третій у відділ Держкомзему, вважає що для ротації сільгоспкультур економічного та для збереження родючості землі науково -  необґрунтовано укладати договір оренди землі на 5 років, тому укладено було договір на 10 років не згідний він з позивачем, що з нею не було розрахунку, підтвердження тому є відомості де є підписи про отримання розрахунків, спалат податку на прибуток з орендної плати передбачено п. «е»підпункту 13 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а посилки позивача, що на укладення договору оренди на 10 років не було її волевиявлення суперечить самому договору і доказів ніяких інших позивач суду не надала, також позивач підписала договір 14.12.2009 р., а після реєстрації 14.05.2010 р. отримавши договір на руки мала час щоб визначитись як їй бути. Проте які саме вимоги ст. 24,25 «Закону України»«Про оренду землі»виконав позивач не вказала пункти, також позивач вважає що в позові вона прохає припинити договір оренди, що передбачено ст. 31 Закону України «Про оренду землі», але на цей Закон вона не посилається, тому прохає в позовних вимогах слід відмовити.                

          Третя особа представник відділу Держкомзему в Софіївському районі ОСОБА_6 проти позову не заперечує, так як орендар привозить до ДЗК всі три екземпляри і якби не було заповнено всі реквізити, то договір не зареєструють. Один договір після реєстрації залишається в ДЗК, а два віддається орендарю, тому замінити договір не можливо. З квітня місяця 2011 року реєстрація договорів  не проходить без участі орендодавця.      

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, суд прийшов до висновку, що  позов  не обґрунтований і не  підлягає  задоволенню із наступних підстав.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона заключила договір оренди з бабусею позивача  в 2005р., на 5 років, чула від позивача, що та мала намір укласти договір оренди з відповідачем на 5 років.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що їй не відомо на який термін уклала позивач договір.    

Згідно ст. 203 ЦК України, правочин є недійсним, якщо він не відповідає загальним умовам дійсності правочину зокрема волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами           1-3, 5,6 ст.203 ЦК України.

Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі  при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого недійсним.

          На підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯГ №559756 від 12 січня 2007 р., виданого на підставі свідоцтва  про право на спадщину позивачем за заповітом №571 від 26.05.2006р. (а.с. 8) 14 грудня 2009 року між позивачем та СФГ «Добробут»укладений договір оренди  земельної ділянки №55 зазначеної земельної ділянки площею 15,9043 га (а.с. 9-11). Строк дії договору складає десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; (п. 8 договору).  Пунктами 37-39 зазначеного договору оренди визначений порядок зміни умов договору та припинення його дії. Так, зазначено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; у інших випадках передбачених законом (п. 37). Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 38). Розірвання договору оренди землі у односторонньому порядку не допускається (п. 39). Як передбачено п. 43 договору оренди, він набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації. 14 квітня 2010 р. договір зареєстровано у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у книзі записів державної реєстрації договорів вчинено запис № 041013300590. Згідно п.10 договору оренди землі строк дії договору складає 10 років. З цим строком позивач була ознайомлена під час підписання цього договору. До того ж у неї був час повідомити адміністрацію СФГ «Добробут»про своє небажання укладати договір на цей строк. Відповідно до п. 9 Договору оренди землі  орендна плата вноситься орендарем у грошовій або в натуральній та відробітковій формі. У 2010 році орендну плату вона отримала у грошовій формі у розмірі 4750,00 грн. за власним бажанням, що підтверджується її підписом у відомості на виплату орендної плати. Їй залишилося дополучити 250 грн., але зважаючи на те, що вона в рахунок орендної плати з погодженням у відповідача закультивувала та посіяла суданку, вартість даної послуги становить –250 грн., орендна плата виплачена своєчасно, та в повному обсязі. Окрім того, за неї був сплачений податок з доходів фізичних осіб у сумі 1002,28 грн., тому підстав для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки не має.                                                     

Як вбачається з листа, наданого позивачем 21 січня 2011 р.(а.с. 14), позивач просив  відповідача розірвати договір оренди від 14 грудня 2009 р. у зв'язку з тим, що у 2010 році орендарем не були виконані в повному обсязі обов’язки по орендній платі (не проведено розрахунок в натуральній формі) та самовільне встановлення строків оренди земельної ділянки, тому вважає договір не чинним  і прохає повернути належну їй земельну ділянку відповідно її цільовому призначенню.  

При огляді в судовому засідання договору оренди №55 від 14 грудня 2009р., який підписала позивач наданим відділом Держкомзему зазначено термін дії договору в п. 8 на 10 років з допискою від руки з 14.12.2009 р. по 14.12.2019 р. підпис на договорі як у неї, так і у відділу Держкомзему мають одинакові записи і позивач в суді підтвердила, що це її підпис, а коли підписувала договір, то не звернула увагу на термін на який було написано в договорі.

При огляді відомості виплати орендної плати орендодавцем за 2010р. під №8 є прізвище позивача де в графі, що позивач отримала три тони ячменя і гроші 4750 грн. і позивач підтвердила, що вона їх отримала і підтвердила підпис.

Позивач посилається в позові на те, що відповідач допустив істотні порушення умов договору, а саме: не повністю провів розрахунок з нею, що суперечить відомостям які оглядали як докази в судовому засіданні і позивач отримала гроші та ячмінь. Поскільки відповідач за всіх орендодавців фізичних осіб сплачує податок, як це передбачено законом, тому суд не вбачає, що відповідач не розрахувався з позивачем. Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Термін дії договору не є також порушенням зі сторони  відповідача, так як позивач дійсно своїм волевиявленням при укладенні договору повинна була обговорити всі пункти договору, при згоді зазначити їх в договорі  засвідчитись  в їх записах  і підписати. Сама ж позивач пояснила суду, що при підписанні 14.12.2009 р. не звернула на це увагу, потім пояснила, що перший лист договору замінено, інших доказів, які б підтвердили заміну договору де був запис 5 років суду не надала, що суперечить  дійсності, так як  вона маючи на руках договір оренди з її слів який вона отримала від відповідача в серпні місяці 2010 р.  не звернулася для оспорювання запису із терміном дії договору, а лише звернулася до відповідача 21 січня  2011 р. письмово, позивач уклала договір від 14.12.2009 р., який пройшов державну реєстрацію, що відповідає п.4 ст. 124 Земельного кодексу України.               

Статтею 1 Закону України "Про оренду  землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Цим же Законом визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13).

Враховуючи, що договір, укладений між сторонами є договором оренди землі, оскільки регулює строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, до умов цього договору застосовуються положення Закону України "Про оренду землі" та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.           

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду землі" та ч.3 ст. 93 Земельного кодексу України строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

З матеріалів справи вбачається, що у спірному договорі наявні всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі", підписані сторонами, а також додержані вимоги ст. 6, 17, 19 Закону України "Про оренду землі" при укладанні спірного договору, що дає підстави вважати даний договір укладеним між сторонами.

На виконання умов укладеного договору відповідач вносив орендну плату за надану йому земельну ділянку за 2010 рік  (а.с. 35-37).

Так, стаття 651 ЦК України визначає підстави для зміни або розірвання договору

1. зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

           Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами  виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

       Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в  межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

            Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 до СФГ «Добробут»в особі голови ОСОБА_4, третя особа відділ Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області «Про припинення договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння», слід відмовити як необґрунтованих, так як в судовому засіданні не встановлено істотних порушень із сторони відповідача при укладенні, виконанні умов договору оренди земельної ділянки №55 від 14 грудня 2009р.  

            На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212, 213, 215, ЦПК України, ст.ст. 5, 11, 509, 526, 651 Цивільного Кодексу України, Законом України "Про оренду землі",  суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову  ОСОБА_1 до СФГ «Добробут»в особі голови ОСОБА_4, третя особа відділ Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області «Про припинення договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння»- відмовити як необґрунтовані.   

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду через даний суд  протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                                                          Т.І.Байда