Постанова

від 13.12.2011 по справі 37/125

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2011 № 37/125

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Остапе нка О.М.

суддів:

при секретарі судового засідання Боднар Н.З.,

за участю представників ст орін:

від позивача: не з' яви лись;

від відповідача ОСОБА_ 1 довіреність № 32/849 від 12.12.2011 рок у;

від третьої особи: не з' яви лись,

розглянувши апеляційну ск аргу Державної організації „ Автобаза державного управлі ння справами” на рішення гос подарського суду міста Києва від 31.08.2011 року

у справі № 37/125 (суддя Гав риловська І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Юридична компанія ОСОБА _2, ОСОБА_3 і партнери”, уро чище Ровжі, Вишгородський ра йон, Київська область,

до Державної організа ції „Автобаза державного упр авління справами”, м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору, на стороні відповідача Приватне а кціонерне товариство „ПРОСТ О-страхування”, м. Київ,

про стягнення 34 316,08 грн., -

встановив:

У квітні 2011 року позивач зве рнувся до господарського суд у міста Києва з позовною заяв ою про стягнення з відповіда ча на свою користь страховог о відшкодування в порядку ре гресу в розмірі 34 316,08 грн.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 31.08.2011 року п озов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, Державна організ ація „Автобаза державного уп равління справами” звернула ся до Київського апеляційног о господарського суду з апел яційною скаргою, в якій проси ть скасувати частково дане р ішення та прийняти нове ріше ння суду з визначенням дійсн ого розміру відшкодування за завдану шкоду, посилаючись н а неповне з' ясування судом обставин, що мають значення д ля справи.

ТОВ „Юридична компанія О СОБА_2, ОСОБА_3 і партнери ” у своєму відзиві на апеляці йну скаргу просить апеляційн у скаргу ДО „Автобаза держав ного управління справами” за лишити без задоволення, а ріш ення господарського суду міс та Києва від 31.08.2011 року - без зм ін.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 10.11.2011 року вищезазначену апе ляційну скаргу прийнято до п ровадження та призначено спр аву до розгляду у судовому за сіданні за участю повноважни х представників сторін та тр етьої особи.

До початку судового засіда ння через відділ документаль ного забезпечення Київськог о апеляційного господарсько го суду від позивача надійшл о клопотання про розгляд спр ави без участі його уповнова женого представника.

Представники третьої особ и в судове засідання, яке відб улося 13.12.2011 року, не з' явилися , про причини неявки суд не пов ідомлено. Про час, дату та місц е розгляду справи повідомлен і належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2011 року в имоги апеляційної скарги під тримав, просив апеляційну ск аргу задовольнити з підстав викладених вище.

У судовому засіданні, яке ві дбулось 13.12.2011 року, було оголоше но вступну та резолютивну ча стини постанови Київського а пеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи а пеляційної скарги, перевірив ши матеріали справи та дослі дивши докази, проаналізувавш и на підставі встановлених ф актичних обставин справи пра вильність застосування судо м першої інстанції норм зако нодавства та заслухавши пояс нення представника відповід ача, колегія суддів апеляцій ного господарського суду дій шла висновку, що у задоволенн і апеляційної скарги ДО „Авт обаза державного управління справами” слід відмовити, а р ішення господарського суду м іста Києва від 31.08.2011 року - зал ишити без змін, виходячи з нас тупного.

Відповідно до статті 99 ГПК У країни, в апеляційній інстан ції справи переглядаються за правилами розгляду цих спра в у першій інстанції з урахув анням особливостей, передбач ених у розділі ХІІ ГПК Україн и. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в а пеляційному порядку, користу ється правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний го сподарський суд не зв' язани й доводами апеляційної скарг и і перевіряє законність та о бґрунтованість рішення місц евого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалі в справи, 28.01.2011 року о 12 год. 10 хв. у м . Києві по вул. Володимирський узвіз сталася дорожньо-тран спортна пригода (ДТП), зокрема , зіткнення автомобілів „Lexus GX 470 ”, д/н НОМЕР_1, який належить ТОВ „Юридична компанія ОСО БА_2 ОСОБА_3 і партнери”, п ід керуванням ОСОБА_4, та а втомобіля „Opel”, д/н НОМЕР_2, в ласником якого є Державна ор ганізація „Автобаза державн ого управління справами”, як им керував ОСОБА_5.

ОСОБА_5, керуючи транспорт ним засобом “Opel”, державний но мер НОМЕР_2, не врахував до рожньої обстановки, не дотри мався безпечної дистанції, в наслідок чого здійснив зіткн ення з автомобілем „Lexus GX 470”, д/н НОМЕР_1, пошкодивши транс портні засоби та завдавши ма теріальних збитків, чим пору шив вимоги п. 10.1., 13.1. Правил дорож нього руху України.

Постановою Подільського р айонного суду м. Києва від 11.02.2011 року у адміністративній спр аві № 3-1150/11, водія автомобіля „Opel” , д/н НОМЕР_2 - ОСОБА_5 бу ло визнано винним у вчиненні адміністративного правопор ушення, передбаченого ст. 124 Кп АП України.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського про цесуального кодексу України , факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господа рські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших сп орів, в яких беруть участь ті с амі сторони.

Згідно з п. 4 Роз' яснення Ви щого арбітражного суду Украї ни № 02-5/215 від 01.04.1994 року “Про деякі питання практики вирішення спорів пов' язаних з відшкод уванням шкоди” відповідно до статті 35 Господарського проц есуального кодексу України, преюдиціальне значення для г осподарського суду мають вир ок суду з кримінальної справ и, що набрав законної сили, щод о певних подій та ким вони вчи нені або рішення суду з цивіл ьної справи, що набрало закон ної сили, щодо фактів, які вста новлені судом. В інших випадк ах питання щодо вини конкрет них осіб вирішується господа рським судом самостійно за р езультатами дослідження всі х обставин та матеріалів спр ав, у тому числі матеріалів сл ідчих органів. Рішення госпо дарського суду не може обґру нтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою пр о відмову у порушенні кримін альної справи.

Факти, які встановлені пост ановою Подільського районно го суду м. Києва від 11.02.2011 року, у відповідності до статті 35 Гос подарського процесуального кодексу України, мають преюд иціальне значення.

В результаті вищезазначен ої ДТП автомобілю „Lexus GX 470”, д/н НОМЕР_1 були завдані механі чні пошкодження, чим заподія но матеріальну шкоду власник у застрахованого т/з ТОВ „Юридична компанія ОСОБА_2 ОСОБА_3 і партн ери”

Згідно з наказом Міністерс тва юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін' юсті України 24.11.2003 р. за № 10 74/8395) “Про затвердження Методик и товарознавчої експертизи т а оцінки колісних транспортн их засобів”, який є обов' язк овим для виконання особами, д о компетенції яких входить п роведення автотоварознавчи х експертиз та досліджень, ро змір матеріального збитку ви значається шляхом проведенн я відповідної експертизи. Ме тодику товарознавчої експер тизи та оцінки дорожніх тран спортних засобів розроблено згідно із Національним стан дартом № 1 “Загальні засади оц інки майна і майнових прав” і затверджено наказом Фонду д ержмайна України від 24.11.2003 р. № 142 /5/2092 (зареєстровано в Мін' юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі зміна ми та доповненнями).

Відповідно до Закону Украї ни “Про оцінку майна, майнови х прав та професійну оціночн у діяльність в Україні” пров едення оцінки майна є обов'яз ковим у випадках, зокрема, виз начення збитків або розміру відшкодування у випадках, вс тановлених законом (стаття 7 З акону), і здійснюється суб' є ктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначен их норм чинного законодавств а, позивач з метою визначення вартості матеріального збит ку, завданого власнику автом обіля „Lexus GX 470”, замовив у Фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_6 проведення автотоварозна вчого дослідження.

Дослідження було проведен о ОСОБА_6 (сертифікат суб' єкта оціночної діяльності № НОМЕР_3, вида ний Фондом державного майна ), який має кваліфікацію судов ого експерта.

Згідно із звіту № 1569 від 04.03.2011 р. , що був складений відповідно до Методики товарознавчої е кспертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затве рдженої наказом Міністерств а юстиції України та Фондом д ержавного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, та інших використа них джерел, розмір матеріаль ного збитку, завданого власн ику автомобіля марки „Lexus GX 470”, с кладає 84 316, 08 грн.

Регулювання відносин стра хування здійснюється Цивіль ним кодексом України, Законо м України „Про страхування” та іншими нормативно-правови ми актами і безпосередньо до говором страхування, правила ми страхування, затвердженим и страховою компанією.

Згідно ст. 979 Цивільного коде ксу України за договором стр ахування одна сторона (страх овик) зобов' язується у разі настання певної події (страх ового випадку) виплатити дру гій стороні (страхувальников і) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (стра хову виплату), а страхувальни к зобов' язується сплачуват и страхові платежі та викону вати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 цього ж к одексу страховик здійснює ст рахову виплату відповідно до умов договору на підставі за яви страхувальника (його пра вонаступника) або іншої особ и, визначеної договором, і стр ахового акта (аварійного сер тифіката).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарськ ого кодексу України, страхув ання - це діяльність спеціаль но уповноважених державних о рганізацій та суб' єктів гос подарювання (страховиків), по в' язана з наданням страхови х послуг юридичним особам аб о громадянам (страхувальника м) щодо захисту їх майнових ін тересів у разі настання визн ачених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошови х фондів, які формуються шлях ом оплати страхувальниками с трахових платежів.

В статті 16 Закону України “П ро страхування” визначено, щ о договір страхування - це пис ьмова угода між страхувальни ком і страховиком, згідно з як ою страховик бере на себе зоб ов'язання у разі настання стр ахового випадку здійснити ст рахову виплату страхувальни ку або іншій особі, визначені й у договорі страхування стр ахувальником, на користь яко ї укладено договір страхуван ня (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальни к зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші ум ови договору.

Частиною 2 ст. 8 Закону Україн и “Про страхування” передбач ено, що страховий випадок - под ія, передбачена договором ст рахування або законодавство м, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страх овика здійснити виплату стра хової суми (страхового відшк одування) страхувальнику, за страхованій або іншій третій особі.

Статтею 29 Закону України “П ро страхування” передбачено , що у зв'язку з пошкодженням т ранспортного засобу відшкод овуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом тр анспортного засобу з урахува нням зносу, розрахованого у п орядку, встановленому законо давством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроб лених навмисно з метою порят унку потерпілих внаслідок до рожньо-транспортної пригоди , з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-тран спортної пригоди до місця пр оживання того власника чи за конного користувача транспо ртного засобу, який керував т ранспортним засобом у момент дорожньо-транспортної приго ди, чи до місця здійснення рем онту на території України.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону Україн и “Про обов'язкове страхуван ня цивільно-правової відпові дальності власників наземни х транспортних засобів” пере дбачено, що при настанні стра хового випадку страховик від повідно до лімітів відповіда льності страховика відшкодо вує у встановленому цим Зако ном порядку оцінену шкоду, як а була заподіяна у результат і ДТП життю, здоров'ю, майну тр етьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону Україн и “Про обов'язкове страхуван ня цивільної відповідальнос ті власників транспортних за собів ”передбачено право стр аховика за договором обов'яз кового страхування цивільно ї відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхов ого відшкодування безпосере дньо потерпілим або погоджен им з ними підприємствам, уста новам та організаціям, що над ають послуги, пов'язані з відш кодуванням збитків.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону Укра їни “Про обов'язкове страхув ання цивільно-правової відпо відальності власників назем них транспортних засобів”, о бов'язковий ліміт відповідал ьності страховика - це грошо ва сума, в межах якої страхови к зобов'язаний провести випл ату страхового відшкодуванн я відповідно до умов договор у страхування.

Відповідно до п. 1 Розпорядж ення Державної комісії з рег улювання ринків фінансових п ослуг від 9 липня 2010 р. № 566, зареєс трованого в Міністерстві юст иції України 16 серпня 2010 р. № 689/17984, обов' язковий ліміт відпові дальності страховика за дого ворами обов' язкового страх ування цивільно-правової від повідальності власників наз емних транспортних засобів, за шкоду, завдану майну потер пілих, обмежується сумою кош тів у розмірі 50 000 грн. на одного потерпілого.

На виконання вищезазначен их норм на підставі договору обов' язкового страхування цивільно-правової відповіда льності власників наземних т ранспортних засобів, який бу в укладений між ТОВ „Юридичн а компанія ОСОБА_2 ОСОБА _3 і партнери”(страхувальни к) та Приватним акціонерним т овариством “ПРОСТО-страхува ння” (страховик), страховиком було виплачено страхувальни ку суму страхового відшкодув ання в межах ліміту відповід альності у розмірі 50 000, 00 грн.

ОСОБА_5, якого постановою П одільського районного суду м . Києва від 11.02.2011 року було визна но винним у вчиненні дорожнь о-транспортної пригоди, яка с талася 28.01.2011 р., на час скоєння ДТ П працював в Державній орган ізації „Автобаза Державного управління справами”, що під тверджується матеріалами і н е оспорюється відповідачем.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством “ПР ОСТО-страхування” внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної приго ди було виплачено страхове в ідшкодування Товариству з об меженою відповідальністю “Ю ридична компанія ОСОБА_2 ОСОБА_3 і партнери” - влас нику пошкодженого автомобіл я „Lexus GX 470”, в розмірі 50 000, 00 грн., а ро змір матеріального збитку, з авданого вищевказаному тран спортному засобу внаслідок Д ТП, становить 84 316, 08 грн., позивач звернувся з позовом до Держа вної організації „Автобаза Д ержавного управління справа ми” про стягнення залишку су ми завданої шкоди в розмірі 34 316, 08 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбач ено, що джерелом підвищеної н ебезпеки є діяльність, пов'яз ана з використанням, зберіга нням або утриманням транспор тних засобів, механізмів та о бладнання, використанням, зб еріганням хімічних, радіоакт ивних, вибухо- і вогненебезпе чних та інших речовин, утрима нням диких звірів, службових собак та собак бійцівських п орід тощо, що створює підвище ну небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інши х осіб. Шкода, завдана джерело м підвищеної небезпеки, відш кодовується особою, яка на ві дповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренд и тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об 'єктом, використання, зберіга ння або утримання якого ство рює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 части ни 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної н ебезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме ш кода, завдана одній особі з ви ни іншої особи, відшкодовуєт ься винною особою.

Таким чином, за змістом вказ аної норми, у відносинах між к ількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відпов ідальність будується на зага льному принципі вини.

Статтею 1166 Цивільного кодек су України встановлено, що шк ода, завдана майну фізичної ч и юридичної особи, відшкодов ується особою, яка її завдала .

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Циві льного кодексу України, шкод а, заподіяна джерелом підвищ еної небезпеки, відшкодовуєт ься особою, яка на відповідні й правовій підставі володіє транспортним засобом.

Пунктом 1 статті 1172 Цивільног о кодексу України передбачен о, що юридична або фізична осо ба відшкодовує шкоду, завдан у їхнім працівником під час в иконання ним своїх трудових (службових) обов' язків.

Дана позиція закріплена та кож в п. 5 Постанови Пленуму Ве рховного Суду України від 27.03.19 92 р. № 6 “Про практику розгляду с удами цивільних справ за поз овами про відшкодування шкод и”, у відповідності до якого в ідповідальність юридичної о соби настає лише у випадках, к оли особа, з вини якої заподія на шкода, знаходиться з даною організацією в трудових від носинах і шкода, заподіяна не ю у зв' язку з виконанням тру дових (службових) обов' язкі в, незалежно від того, постійн им, сезонним, тимчасовим за тр удовим договором чи на інших умовах вона була працівнико м цієї організації.

20.05.2011 р. Товариством з обмежен ою відповідальністю “Юридич на компанія ОСОБА_2 ОСОБ А_3 і партнери” було направл ено на адресу Державної орга нізації “Автобаза Державног о управління справами” вимог у про сплату суми завданої шк оди в розмірі 34 316, 08 грн.

Проте відповідачем відпов іді на вимогу надано не було, с уму боргу в розмірі 34 316, 08 грн. не сплачено.

Судом першої інстанції вір но встановлено, що розмір мат еріальної шкоди, завданої вл аснику т/з „Lexus GX 470” - ТОВ „Юридичн а компанія ОСОБА_2 ОСОБА _3 і партнери”, становить 84 316, 0 8 грн., що визначено проведеним автотоварознавчим дослідже нням, а страховиком - ПрАТ “П РОСТО-страхування” у відпові дності до договору обов' язк ового страхування цивільно-п равової відповідальності вл асників наземних транспортн их засобів було виплачено по зивачу суму страхового відшк одування в розмірі 50 000, 00 грн.

Таким чином, розмір залишку суми завданого ТОВ „Юридичн а компанія ОСОБА_2 ОСОБА _3 і партнери” збитку станов ить 34 316, 08 грн. та підлягає стягн енню з відповідача, оскільки ОСОБА_5, якого визнано вин ним у скоєнні ДТП, перебував з ним у трудових відносинах, у з в' язку з чим Державна орган ізація “Автобаза Державного управління справами” є особ ою, відповідальною за збитки , завдані позивачу під час ДТП , що сталася 28.01.2011 року.

За таких обставин, колегія с уддів апеляційного господар ського суду погоджується із висновком суду першої інстан ції, що позовні вимоги про стя гнення із відповідача суми з авданої шкоди в розмірі 34 316, 08 г рн. є законними і обґрунтован ими, та такими, що підлягають з адоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень час тини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни, кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обо в'язок доказування певних об ставин покладається на особу , яка посилається на ці обстав ини.

Позивач, у відповідності до статей 33, 34, 36 ГПК України надав суду усі необхідні письмові документи та матеріали на пі дтвердження та обґрунтуванн я своїх позовних вимог.

Натомість відповідачем, вс упереч статей 33, 34 ГПК України н е надано суду жодних належни х доказів на підтвердження с воїх посилань викладених в а пеляційній скарзі, доводи ві дповідача не підтверджуютьс я наявним у справі доказами т а спростовуються чинним зако нодавством.

Слід зазначити, що відповід ач вважаючи висновок експерт ного дослідження завищеним н е клопотав як в суді першої ін станції так і під час розгляд у справи в апеляційному суді про призначення автотовароз навчої експертизи.

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів Київського апе ляційного господарського су ду дійшла висновку, що рішенн я господарського суду міста Києва від 31.08.2011 року у справі № 37 /125 прийнято відповідно до вим ог чинного законодавства з п равильним застосуванням нор м матеріального та процесуал ьного права, а тому підстав дл я його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляцій ний господарський суд, -

постановив:

1. Апеляційну скаргу Де ржавної організації „Автоба за державного управління спр авами” на рішення господарсь кого суду міста Києва від 31.08.2011 року у справі № 37/125 залишити бе з задоволення.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 31.08.2011 р оку у справі № 37/125 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляці йного провадження.

4. Справу № 37/125 повернути до господарського суду міст а Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інс танції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді