Рішення

від 28.02.2011 по справі 2-103/11

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа  2-103/11

З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

28.02.2011 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого судді -

ОСОБА_1,

при секретарі -

за участю: представника позивача -               ОСОБА_2,(довіреність а матеріалах справи).

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мостиська цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Гранд - Інвест» до ОСОБА_4, про: стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача 02.02.2011р.  звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що у відповідності до умов п.1.1. договору про кредитну лінію №040310/КД-2 від 04.03.2010 року позивачем відкрито ОСОБА_5 відкличну не відновлювальну кредитну лінію з лімітом на загальну суму 45 000,00 гривень. Відповідно до п.2.1. цього договору видача кредитних коштів проводилась двома траншами за письмовою заявкою позичальника на отримання траншу, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов’язувався повернути отримані кредитні кошти не пізніше 06.09.2010року та сплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі: 32% річних з дня отримання першого траншу, 30,0% річних за період з дня видачі другого траншу до 06.09.2010року та 64% річних з 06.09.2010року до дня фактичного погашення основної суми боргу за кредитною лінією. Зобов’язання позичальника ОСОБА_5 за кредитним договором №040310/КД-2 від 04.03.2010року забезпечено порукою відповідача ОСОБА_4, про що сторонами 04.03.2010року укладено договір поруки.

Вказує, що у зв’язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору йому неодноразово направлялись вимоги про виконання зобов’язань, сплату заборгованості та процентів, однак відповіді не отримано. Відповідно до п.2.1. договору поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У зв’язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору відповідачу 18.06.2010року направлено повідомлення – вимогу про виконання зобов’язань за поручительством. Зобов’язання не виконано, відповіді не отримано. Станом на 25.01.2011року загальна сума заборгованості відповідача становить 36 702,09 гривні.

З огляду на наведене, просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача – ОСОБА_4 вищевказану заборгованість та відшкодувати судові витрати.

         Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач – ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце слухання справи, також від неї не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги думку  представника позивача, яка не настоює на участі відповідача в судовому засіданні та не заперечує щодо можливості ухвалення заочного рішення, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача і постановлення заочного рішення,  оскільки, прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.    

        Заслухавши пояснення сторони, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд переконаний, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.03.2010 року  між позивачем «Фінансова Компанія «Гранд-Інвест» та ОСОБА_5   укладено  договір про кредитну лінію №040310/КД-2 відповідно до якого Кредитор відкрив ОСОБА_6  відкличну не відновлювальну кредитну лінію з лімітом на загальну суму 45 000,00 гривень, а ОСОБА_6 відповідно до п.1.1 цього договору зобов’язується повернути отримані кошти не пізніше 06 вересня 2010р. та сплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі: 32% річних за період з дня видачі траншу до дня отримання другого траншу; 30% річних за період з дня видачі другого траншу до 06 вересня 2010р.; 64% річних за період з 06 вересня 2010р. до дня фактичного погашення основної суми боргу за кредитною лінією.

Відповідно до п.2.1. цього договору видача кредитних коштів проведена двома траншами за письмовою заявкою позичальника на отримання траншу, шляхом перерахування коштів на  його поточний рахунок, що підтверджено виписками банку від 05.03.2010р. та 09.04.2010р.

Таким чином, позивачем повністю виконано свої фінансові зобов’язання за  Договором про кредитну лінію №040310/КД-2.

У зв’язку із невиконанням ОСОБА_6 вказаних умов договору, а саме не сплати грошових коштів, відповідно до п. 3.5 кредитного договору позивач скористався своїм правом вимоги дострокового повернення ОСОБА_6 кредитних коштів про що 15 червня 2010р. за №1006/31  скерував претензію ОСОБА_6, однак ОСОБА_6 зобов’язань щодо повернення кредитних коштів не виконано і відповіді не надано.   

Зобов’язання ОСОБА_6 за Договором про кредитну лінію №040310/КД-2 від 04 березня 2010р. забезпечено порукою відповідача по справі – ОСОБА_4, про що сторонами 04 березня 2010р. укладено Договір поруки.

У відповідності до п. 1.1 вказаного договору відповідач (Поручитель – по договору) зобов’язується перед  позивачем (Кредитором – по договору) відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань ОСОБА_6 – ОСОБА_5 за Кредитним договором №040310/КД-2 від 04 березня 2010р. з загальним лімітом в розмірі 45 000.00 грн., із сплатою за користування кредитними коштами процентів, а також штрафів і інших платежів у розмірах і випадках, передбачених Кредитним і цим договором.

Згідно п. 1.2 Договору поруки, підставою договору поруки є невиконання/неналежне виконання ОСОБА_6 своїх зобов’язань.

З приводу не виконання ОСОБА_6 умов кредитного договору відповідачу скеровувалась 18 червня 2010р. повідомлення-вимога про виконання зобов’язань, сплату заборгованості та процентів.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, у випадку невиконання ОСОБА_6 своїх зобов’язань за Кредитним договором ОСОБА_6 і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 2.2 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що й ОСОБА_6, у тому числі за основним боргом, сплатою відсотків, сплатою підвищених відсотків, неустойки за основним боргом, сплаті комісійних, а також відшкодування збитків.

У відповідності до п. 3.1 Договору поруки, у випадку невиконання/неналежного виконання ОСОБА_6 своїх зобов’язань за Кредитним договором у встановлені строки, Поручитель зобов’язується, сплатити Кредитору суму, яка вимагається, шляхом яким вказує Кредитор.

На підставі п. 7.1 договору про кредитну лінію за несвоєчасне виконання зобов’язань відповідачу нарахована пеня в розмірі – 2 294.97 грн. за несвоєчасну сплату основної суми боргу та 372.54 грн. за прострочення сплати відсотків.

Станом на 25 січня 2011р. заборгованість відповідача становить 36 702.09 гривень.

Вказані обставини підтверджуються копією договору про кредитну лінію за №040310/КД-2 від 04.03.2010р., укладеного між «Фінансова Компанія «Гранд-Інвест» та ОСОБА_7; (а.с.5-10); копіями банківських виписок (а.с.12-13); копією Договору Поруки від 04.03.2010р. (а.с.4)р.; копіями розрахунків заборгованості по кредиту та процентах (а.с.14-17); копія повідомлення-вимоги та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст..526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.    

Згідно із ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-якого з них окремо.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до п.1.1 Договору поруки від 04.03.2010р., поручитель – ОСОБА_4. взяла на себе зобов’язання відповідати перед Кредитором в тому ж обсязі, на тих же умовах і в ті ж стоки, що і позичальник.

У ч.2 ст.554 ЦК України, визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.3.1 Договору поруки від 04.03.2010р. Кредитор має право у випадку невиконання Боржником своїх зобов’язань вимагати від Поручителя сплати суми заборгованості, яка вимагається Кредитором.

В статті 610 ЦК України, зазначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається з пояснень представника позивача ОСОБА_6 не виконав своїх зобов’язань за кредитним договором, а тому у позивача виникло законне право на звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Як вбачається з матеріалів справи Кредитор свої зобов’язання щодо надання грошових коштів ОСОБА_6 виконав.  

Оскільки, відповідач – ОСОБА_4 в порушення умов Договору поруки від 04.03.2010р., не виконувала своїх зобов’язань перед Кредитором, не сплачувала відповідно до графіку погашення суму кредиту та відсотків за користування ним, внаслідок чого станом на 25.01.2011р. утворилася заборгованість на суму 36 702 (тридцять шість тисяч сімсот дві) гривні 09 коп., суд вважає необхідним стягнути з неї  вищевказану суму заборгованості.

Відповідно до  ч.1 ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд переконаний, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріали справи і відповідачем не спростовані, а тому, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати - судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.526,543,554,610,611,1054 ЦК України, ст.ст.10, 11,60, 79, 88,208,209, 212, 214-215,218, 224-226  ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії МЕ 515094 виданий 02.11.2004р. Мостиським РВ УМВС України у Львівській обл.., ідентифікаційний №3186505300)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» Гранд-Інвест» (04136, м. Київ, вул.. Стеценка,6, код ЄДРПОУ 36048419) суму заборгованості в розмірі 36 702 (тридцять шість тисяч сімсот дві) гривні 09 коп., а також 367 (триста шістдесят сім) гривень 04 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.  

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення  заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

ОСОБА_1